Форми контролю знань студентів, їх переваги та недоліки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ, ЇХ ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

С.В. КРАВЕЦЬ

Постановка проблеми. Вищі навчальні заклади на даному етапі перебувають на стадії інтенсивного розвитку, пошуку оптимальних шляхів методичного забезпечення та ефективного впровадження педагогічних інноваційних технологій, спрямованих на удосконалення навчально-виховного процесу. Принципово нові педагогічні ідеї і положення вимагають переорієнтації методичної роботи на пошук та розробку якісно нових форм, методів, засобів навчання і оцінювання знань студентів.

Проведені дослідження дають підставу стверджувати, що в технічній підготовці майбутніх фахівців наявні суттєві недоліки. Це, передусім, відсутність інтересу до вивчення дисциплін, формальне механічне заучування навчального матеріалу без намагання збагнути його суть, з тим, аби лише написати модуль, пройти тестування, скласти екзамен тощо.

Перехід вищої технічної школи на кредитно-трансферну систему навчання потребує значного підвищення рівня організації самостійної роботи студентів, відсоток якої у навчальному процесі суттєво збільшується. Одним із важливих аспектів роботи науково-педагогічного працівника в цьому напрямі є здійснення якісного тематичного контролю із розділів дисциплін, а й підсумкового контролю.

В сучасних умовах комп'ютерне тестування знань студентів стає все більш розповсюдженим. Дослідженнями [27] встановлено, що кожна форма контролю знань студентів має свої переваги і недоліки. Тому необхідно з'ясувати, яка з форм підсумкового контролю знань є найефективнішою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти досліджуваної проблеми знайшли відображення у працях науковців [2-7], виявили недоліки і переваги тої або іншої форми контролю, що стосується, як правило, гуманітарних знань. Не рекомендують для підсумкового контролю комп'ютерне тестування.

Мета статті -- показати недоцільність застосування комп'ютерного тестування підсумкових знань з технічних дисциплін.

Виклад основного матеріалу. Відповідно «Закону України про вищу освіту» (стаття 57) науково-педагогічні працівники мають право на академічну свободу, вільний вибір методів та засобів навчання, що забезпечують високу якість навчального процесу. До методів і засобів навчання належить і контроль знань студентів. У навчальному процесі оцінка (рівень, якість знань студента) служить важливим організаційним фактором задоволення певних соціальних потреб особистості, є умовою стимулювання підвищення навчальної активності й розвитку навичок та вмінь.

Важливою умовою підвищення якості підготовки фахівців є розвиток і вдосконалення форм та методів контролю якості викладання і навчальних досягнень студентів. Навчальний процес, як складна багатофакторна система, здійснюється тільки при надійній діагностиці рівня знань студентів. Контроль має бути об'єктивним при будь-якій формі контролю, особливо в умовах рейтингового призначення стипендіального забезпечення. Найбільш широко для поточного і підсумкового контролю знань та вмінь студентів використовують три форми контролю: усні й письмові іспити та комп'ютерне тестування.

Більшість науково-педагогічних працівників використовують переважно усну форму іспиту, вважаючи, що можна повністю оцінити розуміння студентом матеріалу, з урахуванням індивідуальних особливостей студента. Крім того, бесіда між науково-педагогічним працівником і студентом сприяє виробленню швидкої реакції на задані запитання, виявленню рівня знань з усієї програми дисципліни та логіки мислення, розвитку технічної термінології і формуванню особистої думки. Останнє є важливим, враховуючи низький рівень грамотності багатьох абітурієнтів на сьогоднішній день. Студентам технічних спеціальностей набагато складніше висловлювати свої думки порівняно зі студентами гуманітарних спеціальностей. У ході традиційного іспиту є можливість вивести студента за межі курсу, переконати його у своїх можливостях, стимулюючи тим самим його подальше навчання.

З іншого боку, усне спілкування важче для науково-педагогічного працівника, як з точки зору витрат часу так і психологічного навантаження. На об'єктивність оцінки, за такої форми контролю знань, може впливати відповідь попереднього студента, ефект дії знань екзаменованого на науково-педагогічного працівника, особисте ставлення до студента, яке сформувалося під час семестру.

Другою за частотою використання формою контролю знань є письмові іспити. За такого підходу суб'єктивізм науково-педагогічного працівника проявляється меншою мірою, заощаджується час екзаменатора і екзаменованих, а письмова відповідь є документом, який дозволяє перевірити обґрунтованість і об'єктивність оцінки та захищає студента від недобросовісності екзаменатора. Така форма екзамену дозволяє проводити перевірку знань студентів незалежними викладачами. В одночас, практично неможливо проконтролювати вміння студентів логічно думати, мотивовано використовувати ключові закони та поняття, термінологію і формулювання відповідей на питання. Майже не виключена можливість списування і взаємодопомоги студентів. Перевірка письмового екзамену займає багато часу. Для усунення більшості недоліків письмового іспиту після його закінчення студентам може бути надана можливість усного захисту письмових відповідей.

Комп'ютерне тестування здійснюється у формі самостійного діалогу студента і комп'ютера з можливістю запам'ятовування результатів тестування. Комп'ютерний контроль знань стандартизований, уніфікований, однаковий для всіх у відношенні до вибору запитань, завдань і критеріїв оцінювання, має високу ефективність і надійність. Дана форма дозволяє в широкому діапазоні ранжувати рівень навчальних досягнень студентів за рахунок шкали тестових балів. Комп'ютерне тестування дозволяє виключити недобросовісне відношення деяких студентів до виконання контрольних випробувань. Крім того, до переваг комп'ютерного тестування слід віднести: об'єктивність, виключено фактор «лотереї» звичайного екзамену, на якому студенту випадає «нещасливий білет», простота, демократичність, зменшено навантаження на викладача, надійність, швидкість прийому і прозорість.

До недоліків комп'ютерного тестування слід віднести: за умови незнання відповіді дії студента зводяться до «гри в рулетку», тестування не створює умови для розвитку аналітично-синтезованого мислення через відсутність тестових завдань з перевірки логічного мислення й міркування, інформаційну вузькість тестового завдання і обмеженість кількості завдань у тесті призводить до неповного обхвату знань і вмінь студента, які діагностуються; високу трудомісткість розробки методично обґрунтованих тестів, особливо в машинобудівних спеціальностях; існує категорія студентів, які традиційно не спроможні ефективно демонструвати свої знання через тестову (швидкісну) методику, наприклад «тугодуми»; перевірка тестових завдань здійснюється в автоматичному режимі і не дає професійного навантаження на викладача; при тестовому контролі не задіяна мова студента, не виробляється звичка чітко й зрозуміло формулювати та обґрунтовувати свої власні думки, що унеможливлює дослідження логіки, міркування -- думати головою, а не «руками».

Таким чином, кожній із вище перерахованих основних форм контролю знань студентів властиві свої плюси й мінуси. За класичної моделі навчання науково-педагогічний працівник є єдиним суб'єктом навчання, на якого покладена функція контролю та оцінки знань, а також перевірки результатів самоконтролю студентів. Тому науково- педагогічний працівник має законодавче право на самостійний і вільний вибір форм, методів і засобів навчання та контролю знань студентів. Застосування комп'ютерного тестового контролю знань можна беззаперечно використовувати для вхідного, поточного, а також залишкового контролю рівня знань. Позитивні результати підсумкового тестування можуть бути підставою для отримання студентом заліку або позитивної оцінки тільки «задовільно» при диференційованих формах підсумкового контролю -- іспиту. Найбільш ефективною формою підсумкового контролю знань студентів є письмовий іспит з усним захистом написаного науково-педагогічним працівником.

На сьогодні перспективними для розв'язання є проблеми визначення основних тенденцій розвитку сучасної методико-технічної підготовки майбутніх фахівців машинобудівного спрямування.

підсумковий контроль комп'ютерний тестування

Література

1. Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII.

2. Федчук П.І. Адаптивні тести: статистичні методи обробки результатів тестового контролю знань / П.І. Федорук // Математичні машини і системи. -- 2007. -- № 3, 4. -- С. 122 -- 138.

3. Блинова О.Є. Психодіагностика: психометричні основи конструювання тестів: навч. пос. для студ. / О.Є. Блинова. -- Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2007. - 176 с.

4. Бурда М.І. Методичні основи диференційованого формування геометричних умінь учнів основної школи: дис. доктора пед. наук: 13.00.02 / М.І. Бурда; АПН України, Інститут педагогіки. - К., 1994. - 347 с.

5. Ягодзінський А.Й. Оцінка знань студентів та якості підготовки фахівців (методичні та методологічні аспекти): навч. посібник / А.Й. Ягодзінський, А.О. Муромцева, Л.В. Іванова [та ін.]; ОДЕУ. -- К., 1997. -- 216 с.

6. Романишина Л.М. Система поетапного контролю навчальної діяльності студентів педагогічних університетів за модульно-рейтинговою технологією навчання з дисциплін природничого циклу: дис. доктора пед. наук: 13.00.04 / Л.М. Романишина; Національний аграрний ун-т. -- К., 1997. -- 417 с.

7. Вдосконалення змісту й технологій оцінювання якості підготовки майбутніх фахівців відповідно вимог Європейської асоціації / за ред. Г.В. Терещука // Матеріали регіонального науково-практичного семінару - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2007. - 1б0 с.

Размещено на Allbest.ru