Реалізація змісту професійної підготовки фахівців з біології у Рівненському державному гуманітарному університеті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реалізація змісту професійної підготовки фахівців з біології у Рівненському державному гуманітарному університеті

Н.Б. Грицай

В.В. Демчук

Постановка проблеми. В умовах реформування системи освіти України важливим є підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців, які будуть конкурентоздатними на ринку праці. Необхідною умовою вдосконалення підготовки студентів у вищих навчальних закладах є перегляд та оновлення змісту, форм та методів навчання, впровадження інноваційних технологій, встановлення тісного зв'язку з практикою.

Зміст професійної підготовки передбачає вивчення низки навчальних дисциплін, які забезпечать формування загальних та спеціальних компетентностей студентів. З огляду на це потрібно детально проаналізувати змістове наповнення навчального процесу у вищих навчальних закладах.

Аналіз останніх досліджень. Концептуальні засади модернізації освіти в Україні розкрито в наукових працях В. Андрущенка, А. Бойко, М. Євтуха, І. Зязюна, В. Кременя, Н. Ничкало.

Проблему змісту освіти вивчали Ю. Бабанський, С. Гончаренко, В. Краєвський, В. Ледньов, І. Лернер, Ю. Мальований, І. Підласий, О. Савченко, М. Скаткін, В. Сластьонін, А. Хуторськой.

Різні аспекти навчально-методичного забезпечення дисциплін у ВНЗ аналізували С. Архангельський, Т. Анненкова, В. Беспалько, Н. Бердникова, Н. Бурдейна, Л. Кондрашова, Н. Кропоткіна, І. Лернер, А. Макаров, В. Меденцев, Б. Пальчевський, М. Панов, Л. Семушина, М. Сможенкова, С. Соловйов, Л. Солянкіна, В. Сосонко, Н. Чекальова, М. Чекулаєв, Л. Фрідман, Д. Чернилевський, Н. Ярошенко та ін.

Підготовка фахівців у галузі біологічної освіти була предметом дослідження багатьох учених, як-от: Н. Андреєва, Л. Барна, М. Барна, О. Біда, Т. Буяло, М. Гриньова, К. Гуз, О. Іванців, В. Ільченко, К. Лінєвич, І. Мороз, В. Оніпко, С. Рудишин, А. Степанюк, В. Танська, О. Браславська (Тімець), Ю. Шапран, С. Яланська та ін. Проте питання вдосконалення змісту професійної підготовки біологів в умовах реформування освітньої галузі на сьогодні розроблені недостатньо.

Мета статті -- проаналізувати зміст професійної підготовки майбутніх фахівців з біології у вищих навчальних закладах і розробити пропозиції щодо його вдосконалення відповідно до сучасних вимог.

Виклад основного матеріалу. Відповідно Закону України «Про вищу освіту» (стаття 10) державне управління здобуттям освіти у ВНЗ здійснюється шляхом упровадження в систему освіти стандарту вищої освіти -- сукупності вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності. Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми: обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти; перелік компетентностей випускника; нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання; форми атестації здобувачів вищої освіти; вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти [7].

Проблему змісту освіти обґрунтовано в концепції В. Краєвського, І. Лернера та М. Скаткіна, яка може бути підґрунтям для розроблення змісту освіти у вищій школі. Згідно концепції глобальна функція навчання -- передача молодому поколінню змісту соціальної культури для її збереження (відтворення) та розвитку, оскільки індивід стає особистістю в міру оволодіння цим соціальним досвідом [9]. На думку науковців, зміст освіти можна визначити як педагогічно адаптований соціальний досвід, педагогічно адаптовану систему знань, способів діяльності інтелектуального та практичного характеру, досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до світу, тобто систему чотирьох компонентів соціального досвіду, віддзеркалену у видах і галузях діяльності, втілених у навчальних предметах і програмах позанавчальної діяльності студентів [6; 9].

Здобуття освіти студентами здійснюється через високоорганізований навчальний процес. Навчальний процес у вищій школі представлений системою організації навчально-виховної діяльності, в основу якої покладено єдність і взаємозв'язок викладання (діяльності викладача) і учіння (діяльності студента), спрямованих на досягнення завдань навчання й розвитку особистості студента, його підготовки до професійної діяльності. Згідно висловлення відомого дидакта Ю. Бабанського, процес навчання -- це цілеспрямована взаємодія вчителя та учнів (викладача та студентів), у ході якої вирішуються завдання освіти, виховання і загального розвитку особистості. У процесі навчання відбувається передавання нагромадженого попередніми поколіннями соціального досвіду та його трансформація. Таким чином, навчання постає окремим, специфічним видом суспільної діяльності, перетворюється у засіб передачі соціального досвіду [3].

У вищих навчальних закладах викладачі та студенти є суб'єктами навчального процесу, який здійснюється відповідно законів, закономірностей та сучасних принципів.

Необхідно зазначити, що викладацький склад вищого навчального закладу практично не впливає на формування контингенту студентів, адже набір проводить приймальна комісія на загальних засадах відповідно обраних абітурієнтами спеціальностей за результатами зовнішнього незалежного оцінювання.

Через складну суспільно-економічну ситуацію в державі, зниження престижу педагогічної професії та низького рівня оплати праці вчителів і науковців навчатися за спеціальністю «Біологія» приходять, за невеликим винятком, ентузіасти, діти із незаможних селянських родин, випускники загальноосвітніх шкіл, які мають невисокий рівень підготовки. Водночас не викликає сумнівів те, що із слабо підготовленого випускника школи підготувати хорошого вчителя, фахівця-біолога практично неможливо. Такий процес підготовки можна порівняти із виточуванням токарем важливої деталі з неякісної заготовки, випіканням хліба з неякісного борошна тощо. Тому формування контингенту вступників для навчання за педагогічними й природничими спеціальностями - важлива державна та суспільна справа. Від керівного складу закладів освіти ця справа вимагає значного підвищення рівня профорієнтаційної роботи серед учнівської молоді, випускників загальноосвітніх шкіл та педагогічних коледжів.

Погоджуємося з М. Фіцулою в тому, що, на відміну від школярів, інтереси студентів переходять у площину майбутньої професії. Самостійність дій у студентському віці набирає практичного характеру, що пов'язано з проживанням у гуртожитку, розподілом власного бюджету, раціональним використанням вільного часу. Навчання, побут, відпочинок студентів великою мірою залежать від кола спілкування, тобто студентських колективів. Їхня організованість, ціннісні орієнтації, моральні норми, неформальні лідери помітно впливають на ефективність усієї системи навчальної та виховної роботи у вищому навчальному закладі [11].

На думку В. Гладуша та Г. Лисенко, зміст навчального процесу представляє практичну реалізацію змісту освіти як «чітко окресленого кола знань, умінь, навичок та компетенцій, якими людина оволодіває шляхом навчання у вищому навчальному закладі або самостійно» [4, 80]. Основні державні документи змісту освіти, що втілюються у навчальному процесі - це навчальні плани та програми.

Вищий навчальний заклад на підставі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю [7]. Навчальний план відображає також обсяг часу, відведений на самостійну роботу студентів [8; 10].

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, що затверджується керівником вищого навчального закладу.

За визначенням А. Алексюка, профіль підготовки кадрів для кожної галузі визначається поділом праці. Профіль навчання має конкретний зміст і є одним із критеріїв, за яким перелік навчальних дисциплін вищої професійної школи поділяється на групи -- нормативні та вибіркові, які, в свою чергу, об'єднано у відповідні цикли [1].

Для студентів спеціальності 091 «Біологія» освітнього рівня «бакалавр» Рівненського державного гуманітарного університету перелік обов'язкових навчальних дисциплін і дисциплін вільного вибору об'єднано у два цикли: цикл загальної підготовки та цикл професійної підготовки.

Цикл загальної підготовки

Обов'язкові навчальні дисципліни: «Історія України», «Історія української культури», «Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Філософія».

Дисципліни за вибором: «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)»; «Економіка», «Релігієзнавство», «Етика та естетика»; «Правознавство», «Соціологія», «Політологія»; «Філософія освіти», «Філософія науки»; «Історія світових цивілізацій», «Цінності європейської цивілізації» (вибір дисциплін кожного з наведених блоків затверджується рішенням деканату психолого-педагогічного факультету).

Цикл професійної підготовки

Обов'язкові навчальні дисципліни: «Екологія», «Основи вищої математики», «Фізика», «Основи інформатики», «Хімія неорганічна», «Хімія аналітична», «Хімія органічна і біоорганічна», «Математичні методи в біології», «Теорія еволюційних вчень», «Ботаніка», «Загальна цитологія і гістологія», «Зоологія», «Безпека життєдіяльності з основами охорони праці», «Анатомія людини», «Анатомія рослин», «Фізіологія і біохімія рослин», «Фізіологія людини і тварин», «Біологія індивідуального розвитку», «Мікробіологія і вірусологія», «Біохімія», «Радіобіологія», «Імунологія», «Генетика», «Молекулярна біологія», «Біотехнологія», «Біофізика».

Дисципліни за вибором (вибір дисциплін затверджується Вченою радою університету): «Вікова фізіологія і валеологія», «Латинська мова», «Вступ до фаху», «Шкільний курс біології» («Методика навчання біології»), «Основи заповідної справи», «Біоіндикація», «Паразитологія», «Основи ентомології», «Промислові тварини», «Квітникарство і декоративне садівництво», «Лабораторна справа», «Протозоологія», «Ґрунтознавство», «Антропологія».

Дисципліни, вибір яких здійснюється студентами відповідно обраної спеціалізації:

«Географія рослин», «Зоогеографія», «Біогеографія».

«Великий практикум з ботаніки», «Великий практикум із зоології», «Великий практикум із фізіології людини і тварин».

«Ботанічне ресурсознавство», «Імуногенетика», «Фізіологія сенсорних систем».

«Основи геоботаніки», «Зоопсихологія з основами етології», «Генетичний аналіз».

У циклі загальної підготовки співвідношення навчальних кредитів ЄКТС обов'язкових навчальних дисциплін до дисциплін за вибором становить 12:18. У циклі професійної підготовки таке ж співвідношення складає 133,5:58,5. Окрім того, 18 кредитів ЄКТС в системі підготовки бакалаврів відведено на практичну підготовку, яка охоплює навчальні та виробничу практики, виконання курсових робіт та проведення підсумкової атестації студентів.

Співвідношення кількості кредитів, передбачених навчальним планом підготовки бакалаврів спеціальності 091 «Біологія» представлено у вигляді діаграми (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Обсяг навчальних дисциплін (в кредитах ЄКТС) у навчальних планах бакалаврів спеціальності 091 «Біологія»

Всього на підготовку бакалавра з біології заплановано 240 кредитів, зокрема 30 кредитів на загальну підготовку, 192 кредити на професійну підготовку, 18 кредитів на практичну підготовку. Загалом на вивчення обов'язкових дисциплін циклів загальної та професійної підготовки відведено 145,5 кредитів, на дисципліни за вибором - 76,5 кредитів.

Таким чином, обов'язкові дисципліни обох циклів у системі підготовки бакалаврів становлять 60,6%, дисципліни за вибором - 31,9%. Решта 7,5% припадає на практичну підготовку (практики, курсові).

Відповідно навчального плану складають навчальні програми дисциплін. Навчальна програма -- основний науково-теоретичний документ, що визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної підготовки студента, її зміст, обсяг знань, умінь, навичок та компетентностей, якими повинен володіти фахівець, послідовність, організаційні форми вивчення навчальної дисципліни. Навчальні програми дисциплін розробляються на 5 років провідними викладачами кафедр вищих навчальних закладів і затверджуються вченими радами ВНЗ.

Наступним кроком у реалізації змісту освіти, регламентованим галузевим стандартом вищої освіти, навчальним планом та програмою навчальної дисципліни, є підготовка педагогом, якому доручили викладання конкретної дисципліни, її навчально-методичного забезпечення, тобто розроблення навчально-методичного комплексу дисципліни (НМКД).

Д. Чернілевський трактує НМКД як підсистему навчально-методичного забезпечення, яка чітко регламентує всі види навчальної діяльності учнів і студентів, значно полегшує і спрощує роботу викладача, що в комплексі сприяє інтенсифікації навчання [12]. У широкому розумінні сутності навчального процесу саме НМКД будує мости, що забезпечують можливість взаємодії суб'єктів навчання, повно та всебічно охоплює теоретичні та прикладні моменти здобуття освіти.

В межах пропонованого дослідження актуальним є погляд О. Арбузової на навчально-методичний комплекс з дисципліни «Теорія і методика навчання біології» як систему навчальних матеріалів, що відображає модель навчального процесу з дисципліни і призначена для практичної діяльності викладача і студентів [2]. НМК загалом є частиною навчально-методичного забезпечення навчання методики біології, за допомогою якого втілюється реальна взаємодія змісту освіти та процесу засвоєння курсу студентами.

Розробка та впровадження у навчальний процес навчально-методичного комплексу продемонструємо на прикладі навчальної дисципліни «Методика навчання біології».

На основі аналізу наукової літератури та власного досвіду викладання дисципліни «Методика навчання біології» у вищому навчальному закладі нами розроблено таку структуру НМК для студента:

робоча навчальна програма для студента (силабус, де чітко вказано вимоги до вивчення дисципліни, основний зміст і завдання);

курс лекцій (навчальний посібник, електронний варіант);

хрестоматія з методики навчання біології;

навчальний посібник «Методика навчання біології у схемах і таблицях» (для кращого засвоєння теоретичного матеріалу, узагальнення та систематизації знань);

плани практичних занять та методичні вказівки до їхнього виконання;

навчальний посібник «Лабораторний практикум з методики навчання біології»;

зошит з друкованою основою для самостійної роботи студентів;

збірник тестових завдань;

щоденник педагогічної практики;

методичні вказівки до виконання курсових та кваліфікаційних робіт;

збірник методичних задач;

навчальний посібник «Методика навчання біології у запитаннях і відповідях»;

зразки конспектів та презентацій уроків біології, екскурсій, позакласних заходів;

відеотека уроків і позакласних занять [5, 256].

Вищезазначений перелік елементів НМКД не повинен стримувати творчу ініціативу викладачів, його можна поповнювати новими засобами навчання.

У формуванні змісту освіти найважливіша роль належить стандартам освіти, які слугують базою для складання навчальних планів та програм.

Реалізація змісту навчальних програм -- одне з основних завдань навчального процесу, виконуючи яке вищі навчальні заклади повинні забезпечити не лише засвоєння студентами необхідної інформації за спеціальністю, а й розвивати в них уміння здобувати знання самостійно, творчо мислити, аналізувати процеси та явища, виявляти ініціативу в подальшому розвитку галузевої науки та суспільної свідомості.

Під час складання робочих навчальних програм необхідно враховувати зв'язки із іншими дисциплінами з метою уникнення дублювання навчального матеріалу та забезпечення повного розкриття основних розділів біологічної науки.

Якість професійної підготовки майбутніх учителів біології значною мірою залежить від навчально-методичного забезпечення дисциплін. З огляду на зміну парадигми навчання та євроінтеграційні освітні процеси необхідне вдосконалення навчально-методичних комплексів дисциплін як важливого засобу професійного становлення майбутнього фахівця. Особистісно та практико-орієнтований НМК сприятиме підвищенню професійної компетентності студентів, розвитку їхньої самостійності у здобуванні знань.

У здійсненні навчального процесу першочергова роль належить особистості викладача та контингенту студентів, що здобувають освіту. Від взаємодії суб'єктів навчального процесу безпосередньо залежить його результативність. Тому з метою покращення фахової підготовки випускників суб'єкти навчального процесу повинні бути зацікавлені і морально, і матеріально. Йдеться передусім про необхідність зростання престижу викладацької роботи, підвищення рівня відповідальності чиновників і керівників усіх ланок ВНЗ за правильний добір та підготовку кадрів, забезпечення підтримки студентів, які краще навчаються, та гарантії держави на перше робоче місце випускника.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вдосконаленні форм і методів професійної підготовки фахівців з біології відповідно до нових стандартів освіти.

Література

навчальний дисципліна студент

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання / А.М. Алексюк. -- К.: Вища шк., 1997. - 168 с.

2. Арбузова Е.Н. Учебно-методический комплекс по «Теории и методике обучения биологии» / Е.Н. Арбузова // Фундаментальные исследования. -- 2008. -- № 5. -- С. 46-48.

3. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения (Общедидактический аспект) / Ю.К. Бабанский. -- М.: Педагогика, 1977. -- 256 с.

4. Гладуш В.А. Педагогіка вищої школи: теорія, практика, історія: навч. посіб. / В.А. Гладуш, Г.І. Лисенко. -- Дніпропетровськ, 2014. -- 416 с.

5. Грицай Н.Б. Теорія і практика методичної підготовки майбутніх учителів біології: монографія / Н.Б. Грицай. -- Рівне: О. Зень, 2016. -- 440 с.

6. Зайченко І.В. Педагогіка: підручник / І.В. Зайченко. -- [3-є вид., пер. та доп.]. -- К.: Вид-во Ліра-К, 2016. -- 608 с.

7. Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://zakonQ.rada. gov.ua/laws/show/1556-18. -- Назва з екрану.

8. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. / А.І. Кузьмінський. -- К.: Знання, 2005. -- 486 с.

9. Теоретические основы содержания общего среднего образования / под ред. В.В. Краевского, И.Я. Лернера. -- М.: Педагогика, 1983. -- 352 с.

10. Туркот Т.І. Педагогіка вищої школи: навч. посібник / Т.І. Туркот. -- К.: Кондор, 2011. -- 628 с.

11. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: навч. посібник / М.М. Фіцула. -- [2-е вид., доп.]. -- К.: Академвидав, 2010. -- 456 с.

12. Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе: учеб. пособ. для ВУЗов / Д.В. Чернилевский. -- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. -- 437 с.

Размещено на Allbest.ru