Індивідуальний і диференційований підходи до формування навички читання першокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ І ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ НАВИЧКИ ЧИТАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Т.Б. СУРЖУК

Резюме

У статті обґрунтовано необхідність застосування індивідуального та диференційованого підходів до формування навички читання першокласників. Доведено, що прогнозуванням труднощів, урахуванням їх під час засвоєння навчального матеріалу, добором різнорівневих завдань, посильних для виконання, створюються сприятливі умови для оволодіння учнями навичкою читання. Зосереджено увагу на відповідній адаптації способів керівництва навчально-виховним процесом під час опрацювання букварних текстів на уроці читання в першому класі.

Резюме

Т.Б. СУРЖУК. ИНДИВИДУАЛЬНЫЙ И ДИФФЕРЕНЦИРОВАНЫЙ ПОДХОДЫ К ФОРМИРОВАНИЮ НАВЫКА ЧТЕНИЯ ПЕРВОКЛАССНИКОВ

В статье обосновано необходимость применения индивидуального и дифференцированного подходов к формированию навыка чтения первоклассников. Доказано, что прогнозированием труда, учетом их во время усвоения учебного материала, подбором разноуровневых задач, посильных для выполнения, создаются благоприятные условия для овладения учащимися навыком чтения. Сосредоточено на соответствующей адаптации способов руководства учебно-воспитательным процессом при обработке букварного текстов на уроке чтения в первом классе.

The summary

T.B. SURZHUK. INDIVIDUALIZED AND DIFFERENTIATED APPROACHES TO READING SKILLS FORMATION IN FIRST GRADE

The article validates the necessity of individualized and differentiated approaches to reading skills formation in first grade. By anticipating and addressing student difficulties in the process of reading and selecting student reading level appropriate assignments, a teacher can create favorable conditions for student mastering of the reading skills. The article focuses on suitable adaptation of the teaching methods in learning process management during primer reading lessons in first grade.

Реформуванням національної освіти передбачається перехід від «навчання усіх усього» до оволодіння кожним учнем навчальними досягненнями на такому рівні, що дозволяє йому успішно вчитися далі, застосовувати набуті знання і вміння у власному досвіді.

В нових соціальних умовах розуміння сутності особистості дитини, природи її розвитку індивідуальний підхід до організації навчального процесу стає провідним фактором [3]. Ним передбачається врахування співвідношення внутрішньої та зовнішньої мотивації учіння, диференціація змісту навчального матеріалу відповідно до рівнів навчально-пізнавальної активності учнів, оптимальне поєднання групових та індивідуальних форм роботи у навчальній діяльності. Індивідуально-диференційоване навчання читати - це відповідна організація навчально-мовленнєвої діяльності молодших школярів, що відбувається з урахуванням індивідуальних особливостей дітей через доцільні способи керівництва навчально-виховним процесом [2; 4].

Про особливості навчання дітей читати, використання доцільних підходів, методів, прийомів і засобів свідчать роботи К. Ушинського, В. Сухомлинського, Ш. Амонашвілі, М. Вашуленка, О. Вашуленко, О. Джежелей, А. Ємець, Л. Іванової, Г. Коваль, С. Логачевської, В. Мартиненко, В. Науменко, М. Наумчук, О. Савченко, Ю. Гільбуха, Л. Занкова та інших вчених-педагогів. Аналіз праць сучасних дослідників підтверджує ефективність керівництва процесом учіння і розвитку здібностей школярів. Мають бути створені такі умови навчання, за яких можливе врахування вікової та індивідуальної своєрідності кожного учня.

У програмі для середньої загальноосвітньої школи чітко визначена потреба глибокої індивідуалізації навчання [5]. Учитель має забезпечити достатнє навантаження тим учням, які певною мірою вміють читати й писати та надати індивідуальну допомогу менш підготовленим. Саме це вимагає застосування диференційованих завдань, завдань на вибір, врахування в оцінюванні навчальних досягнень (спосіб читання, правильність, темп, виразність) характерологічних особливостей учнів.

Практика школи підтверджує актуальність проблеми індивідуалізації та диференціації навчання. Метою статті є дослідження необхідності застосування індивідуального та диференційованого підходів до формування навички читання першокласників. Діти, що приходять у перші класи, мають різний рівень підготовки. Частина з них уже вміє і хоче читати, достатньо початківців, які успішно вчаться читати чи вже частково оволоділи вмінням; є діти, які знають усі букви, але читають непродуктивно - по буквах. Проте є серед першокласників і зовсім непідготовлені - не знають навіть букв. Є відмінності в дітей у сформованості мовленнєвого слуху і правильного говоріння. У класі з різнорівневою підготовкою учнів учитель вирішує завдання на: вирівнювання технічного і якісного боків читання першокласників, створення таких умов навчання, що забезпечать кожній дитині розвиток її потенційних можливостей. Реалізація поставлених завдань здійснюється через фронтальну, індивідуальну, групову форми роботи за підручником та навчальними посібниками до них.

Школярі по-різному оволодівають навичкою читання: одні швидко, безболісно, інші з труднощами, повільно. У процесі формування техніки читання важливо тримати під контролем мислення, мовлення, сприймання, пам'ять; спиратись на слуховий і зоровий аналізатори. Беручи до уваги різний ступінь сформованості цих параметрів у першокласників, під час формування різнорівневих груп для здійснення індивідуального підходу у навчанні, враховуються: 1) вміння читати; 2) ступінь мовного розвитку (фонетичне і зорове сприймання, словниковий запас, словесно-логічне мислення).

Для врахування зазначених особливостей дітей та створення сприятливих умов для творчого зростання кожного учня особливо актуальною стає проблема диференційованого навчання. Організацією такого навчання передбачається диференціація змісту навчального матеріалу для учнів з різною підготовкою. Матеріал для читання, що вміщений на сторінках Букваря у межах теми чи окремого уроку, може бути використаний для сильніших дітей як стимул їхнього розвитку, а слабшим - полегшити засвоєння програмного мінімуму. Адже у доборі змісту одночасно враховані принципи науковості, доступності, систематичності роботи.

Виникає необхідність поділу класу на порівняно однакові за рівнем навчання групи. Враховуючи неоднакові досягнення першокласників у оволодінні способами та правильністю читання, ступенем мовного розвитку, учнів можна розподілити на три тимчасові групи.

Діти І групи потребують значної допомоги вчителя. Читають по буквах. В них порушене сприйняття звуків, нечітка артикуляція окремих звуків. Вони помиляються у побудові речень, узгодженні слів у роді, числі. Не знають значень запропонованих слів або неточно пояснюють їх. У переказі не відтворюють загальної структури розповіді. Учні ІІ групи частково потребують допомоги вчителя. В цих дітей переважає поскладовий спосіб читання. Ступінь мовного розвитку середній. Припускаються помилок у вимові 1-2 звуків. Вміють словесно описати предмет. Під час переказу зберігають загальну структуру розповіді. Можуть помилятися у побудові речень. Змінюють звукову структуру мовлення (уповільнений або прискорений темп, недотримання пауз). Першокласники ІІІ групи читають словами і складами. Мають відповідний ступінь мовного розвитку. У дітей всіх трьох груп спільним є відставання у формуванні способів читання та правильності.

Учнів першої групи, які читають буквами, об'єднуємо для формування навички плавного поскладового читання. Працюючи з дітьми другої групи, домагаємося, щоб вони читали словами. А учнів третьої групи вчимо логічно правильному прочитуванню будь-якого типу простого речення. Під час становлення продуктивної навички читання учні мають оволодівати вмінням розуміти зміст прочитаного. Тому для всіх першокласників важливе усвідомлення завершеності висловлювання, що виявляється у смисловій виразності.

Застосовуючи індивідуально-диференційований підхід у навчанні читати, вчитель з перших кроків дбає про всі якості читання і не переходить до формування швидкості, поки не забезпечить правильності читання. Учні в процесі роботи привчаються бачити самих себе: визнають власні помилки, аналізують успіхи, відчувають що можна стати кращими. [6]

Варто зазначити, що протягом навчального року поступово відбувається перехід учнів з однієї умовної групи в іншу. Це залежить від різного темпу розвитку зорово-слухових зв'язків, формування способу і правильності читання в одних учнів, долання невпевненості у своїх силах, уповільнення або прискорення темпу роботи - в інших.

Отже, метою впровадження індивідуально-диференційованого навчання читати на початковому етапі формування навички є формування способу читання цілими словами та правильності в поєднанні з розумінням. Прогнозуванням труднощів, врахуванням їх під час засвоєння різного навчального матеріалу, добором відповідних вправ, посильних для виконання, створюються сприятливі умови для оволодіння першокласниками вмінням читати.

Опрацювання тексту букваря проводимо за двома варіантами. Учитель пропонує учням виконувати певний варіант: завдання першого варіанта для тих, хто добре читає (учні 3, частково 2 групи), другого - для тих, хто тільки опановує цей процес (учні 1, частково 2 групи). Учні можуть об'єднуватися в групи за вмінням здійснювати навчальні дії. Ступінь самостійності дитини стає ознакою диференційованої роботи [4, 48].

Навчальні особливості текстів підручника полягають у тому, що на їхній основі вдається формувати і техніку, і якість читання першокласників.

Читання й аналіз букварного тексту відбувається в три етапи: І етап - цілісне сприйняття твору (включаємо вправи на формування способу, правильності, розуміння прочитаного); ІІ етап - аналіз прочитаного; ІІІ етап - виразне читання тексту.

Основне завдання для всіх учнів на І етапі полягає у прочитуванні тексту декілька разів. На другому етапі вчимо відповідати на запитання з опорою на прочитаний текст, ставити запитання до тексту, уявляти події, описані в тексті. Навчання виразності на третьому етапі полягає у роз' ясненні учням необхідності дотримуватися пауз і виділяти головних слів під час читання. Вчитель демонструє виразне читання, а учні відтворюють.

Таблиця 1. Завдання для 1 і 2 варіантів на І етапі опрацювання тексту

Розглянемо опрацювання тексту «Мама і сини» [1, 46].

І етап

Завдання для учнів 1в.

Перед читанням розгляньте малюнок на сторінці. Напівголосно прочитайте текст. Порівняйте його зміст з ілюстрацією. Подумайте: хто зображений на малюнку? Звідки повертаються хлопчики? Де мама?

Вчитель з учнями 2в. працює так.

Подивіться на малюнок. Хто на ньому зображений? (Орієнтовні відповіді учнів: хлопчики, діти, тьотя).

Самостійно або з допомогою вчителя з'ясовують, що це мама і її сини.

Прочитаємо назву тексту разом зі мною. Як називається текст, який будемо читати? (Формування образів: почуте слово - написане слово і написане слово - розуміння прочитаного).

А тепер прочитаємо перше речення і дізнаємося, як звали синів?

(Перший раз речення читає вчитель; другий - учні разом з учителем).

Завдання, які виконуються учнями з допомогою вчителя: визначити кількість слів у реченні; відшукати двоскладові слова; позначити в словах букви, що позначають голосні звуки; визначити, в яких словах є однакові букви і прочитати ці слова. Завдання, яке виконують індивідуально: прочитати речення напівголосно самостійно. Вчитель в цей час підходить до кожного учня і визначає ступінь самостійності кожної дитини.

Таблиця 2

Зразкове читання вчителя.

На І етапі роботи над текстом учитель може вибрати завдання із запропонованих.

Чи є у тексті слова, які повторюються кілька разів? (Іван, Слава, і, лісі; зображення грибів; мама, мами, мамі). Знайдіть їх у тексті і прочитайте.

Які найкоротші слова в тексті? (а, і, в, у).

Замість яких слів є малюнки?

Знайдіть найдовші слова (сосновому, насолила).

Що означає слово сосновий? Знайдіть речення з цим словом і прочитайте його.

Якими словами можна замінити слово вони? (Іван, Слава, хлопці, сини).

Знайдіть слова, що означають дію (носили, солила, насолила). И беріть із цих слів схожі них однакова? А якою частиною вони відрізняються?

Скільки речень у текст?

Прочитайте друге речення.

Чим схожі третє і четверте речення?

Скільки слів у останньому реченні?

ІІ етап

Завдання для учнів 1 в.

- Прочитайте текст так, щоб змогли відповісти на запитання:

Як звуть синів? Де вони були? Що робили сини в лісі? Кому вони носили гриби (можна не слово, а зображення грибів)? Що робила мама з грибами?

Запитання можна записати на дошці для учнів, які можуть їх прочитати. Робота з учнями 2 в.

Читання з дітьми другого речення:

• вчитель читає речення;

• учні повторюють речення, як запам'ятали;

• визначають кількість слів у реченні;

• знаходження найдовшого слова - сосновому, опрацювання значення слова, поділ його на склади; читання з дошки: сОснОвОмУ;

• читання речення учнями;

• самостійне читання учнями першого і другого речень;

• друкування першого речення під керівництвом учителя.

Таблиця 3

На ІІ етапі роботи над текстом учитель може вибрати завдання із запропонованих.

- Прочитайте текст і доповніть речення потрібними словами. (Текст надруковано на дошці.) Розшифруйте слово за звуковою моделлю. Надрукуйте в зошит перше речення з потрібними словами.

У мами сини -і. (Іван, Слава)

Іван і Слава носили* -- *'. (мамі, гриби)

А мама* -- *'. (гриби, солила)

Графічне позначення слів можна замінити малюнками.

- Прочитайте текст. Викресліть з речень зайві слова. Прочитайте новий текст. Надрукуйте в зошит друге речення без помилок.

У мами сини - Іван, Сава, Ніна і Слава. Вони в полі, в лісі. У лісі (використати малюнки) квіти, ягоди, гриби. Іван і Слава носили мамі (використати малюнки) помідори, груші, гриби. А мама гриби солила, ловила.

Підготувати три ілюстрації. На першій - хлопчики з кошиками збирають у сосновому лісі гриби; на другій - мама зустрічає синів, що повернулися з лісу; на третій - мама солить гриби в банки. Запропонувати учням розставити малюнки у відповідності ходом подій тексту; підписати малюнки.

ІІІ етап

Завдання для обох варіантів:

- Скільки речень у тексті? Як ви це визначили? (Після кожного речення стоїть крапка.)

Крапка - це розділовий знак. Його потрібно читати. В тому місці, де стоїть крапка потрібно зупинятися, робити паузу.

Послухайте, як я прочитаю перше і друге речення (вчитель демонструє виразне читання). школяр читання букварний грамота

У кожному реченні є головні слова. Під час читання їх потрібно виділяти більшою або меншою силою голосу. Я прочитаю надруковані на дошці речення і виділю більшою силою голосу підкреслені слова. (На дошці надруковано друге і третє речення тексту. Вчитель читає їх, дотримуючись пауз у кінці речень, виділяючи голосом підкреслені слова.)

Вони в сосновому лісі.

Вони в сосновому лісі.

У лісі гриби (зображення грибів).

У лісі гриби (зображення грибів).

Чи є різниця у читанні речень?

Завдання для учнів 1в. Читайте текст і підкреслюйте головні слова.

Завдання для учнів 2в. Виразне читання четвертого речення разом з учителем: * вчитель читає речення і логічно наголошує слово мамі; * учні читають речення, наслідуючи інтонацію вчителя.

Перевірка виконаного завдання

Кращі учні читають речення визначене вчителем.

На аналітичному етапі оволодіння навичкою раціональний спосіб читання виробляється через формування в учнів фонетичного слуху, зорово-слухових образів та зв'язку буква ^ звук. У Букварі закладено неабиякі можливості для успішного виконання аналітико-синтетичних вправ на розвиток слухового, зорового, мовного аналізаторів.

Практика показує, що далеко не кожна дитина може відкрити «таємницю злиття». Застосовуючи індивідуальний і диференційований підходи до навчання першокласників, учитель з перших кроків дбає про формування всіх якостей читання і не переходить до формування швидкості, поки не забезпечить правильності. Тільки сформовані зорово-слухові образи забезпечать ритмічну вимову під час читання. Відчуття ритму призведе до скорочення пауз між одиницями читання, тим самим збільшиться швидкість.

Використання доцільних способів керівництва навчально-виховним процесом на уроці читання індивідуально-диференційованого спрямування сприяє розкриттю і розвитку природних здібностей дитячої особистості, формуванню ключових і предметних компетентностей школярів. Виконуючи диференційовані завдання, першокласники не тільки засвоюють знання, а й усвідомлюють способи навчальної діяльності, успішно долають труднощі в оволодінні навичкою читання.

Література

1. Вашуленко М.С. Буквар: підруч. для 1 кл. загально освіт. навч. закл. / М.С. Вашуленко, О.В. Вашуленко. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. - 152с.

2. Вашуленко О. Диференційований підхід до формування навички читання у букварний період навчання грамоти / О. Вашуленко // Учитель початкової школи. - 2015. № 9. - С. 14-19.

3. Вашуленко О. Варіативність уроків компетентнісно орієнтованого навчання грамоти (читання) першокласників / О. Вашуленко // Початковоа школа. - 2016. № 12. - С. 10-14.

3. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова освіта. - 2011. - № 18 (594) травень. - С. 5-39.

4. Логачевська С.П. Методика диференційованого навчання. 150 фрагментів мови і математики в 1-4 класах з елементами диференціації / С.П. Логачевська. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2005. - 240с.

5. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою. 1-4 класи. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. - 392 с.

6. Суржук Т.Б. Вивчення та попередження помилок у читанні молодших школярів / Т.Б. Суржук // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. - 2016. - № 1 (303). Том ІІ. - С. 59-65.

Размещено на Allbest.ru