Е-лінгвометодичний контент у системі підготовки вчителів початкової школи до застосування засобів електронної лінгвометодики в професійній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Е-лінгвометодичний контент у системі підготовки вчителів початкової школи до застосування засобів електронної лінгвометодики в професійній діяльності

Підготовка фахівців початкової освіти у вищих навчальних закладах України має багатовікову історію, корені якої сягають діяльності братських шкіл у ХVN ст., а розвиток протікає в річищі загального становлення вітчизняної вищої педагогічної освіти, що від початку ХХІ ст. зазнала перетворювального впливу інноваційних освітніх процесів: компетентнісна парадигма освітнього розвитку, інформатизація, інтернаціоналізація, гуманізація, глобалізація, фундаменталізація, екологізація освіти, технологічний, особистісно-діяльнісний соціокультурний, ресурсний, системно-синергетичний та інші підходи.

Вплив цих процесів на сферу вищої педагогічної освіти обумовлює необхідність докорінних змін у методиці навчання фундаментальних та фахових дисциплін, а також потребу в доповненні змісту професійної підготовки майбутнього вчителя курсами інноваційного характеру, одним із яких для педагога початкової школи має стати «Електронна лінгвометодика» - курс, що вміщує теоретико-практичні засади цієї інноваційної галузі лінгвометодичної науки. Однак навчальний контент для опанування основ цього розділу лінгвометодики для вчителів початкової школи наразі мало представлено у вітчизняній навчально-методичній літературі та електронних навчальних ресурсах.

Електронна лінгвометодика як інноваційна галузь методичної науки, що досліджує теоретичні та практичні аспекти застосування електронних засобів у навчанні мови й лінгвометодики, від середини ХХ ст. активно розвивалася в іноземній науці (С. Бакс, К. Бітті, М. Бовтенко, М. Бухаркіна, М. Варшауер, П. Гальперін, О. Гарцов, Д. Істмент, Н. Краудер, Л. Ланда, М. Леві, М. Моїсєєва, М. Нежуріна, К. Піотровська, С. Прессі, Б. Скіннер, Н. Тализіна, І. Тихонов, Дж. Томпсон, Ф. Хуббард, Дж. Честер та ін.).

В Україні інтерес до електронної лінгвометодики виник на початку ХХІ ст.: наукові узагальнення щодо розвитку та основних теоретичних положень української електронної (комп'ютерної) лінгводидактики як галузі методичної науки належать О. Бігич, Л. Біденко, В. Бадер, О. Костіковій, Л. Морській та ін.; часткові аспекти застосування засобів електронної лінгвометодики в середній загальноосвітній школі - Г. Дегтярьова, Г. Красновський, М. Пещак, Н. Семенів, Г. Шелехова та ін., у вищих педагогічних навчальних закладах - С. Колода, Н. Кононець, І. Костікова, Л. Морська, О. Мархєва, А. Маслюк, Є. Полат, О. Шестопал та ін.; розробку тестових лінгводидактичних середовищ та методичні аспекти їх застосування - Г. Гайдамака, О. Ішутіна, Л. Морська та ін.

Невелика кількість ґрунтовних досліджень у галузі електронної лінгвометодики (електронної лінгводидактики, комп'ютерної лінгводидактики тощо) для ВНЗ наразі здебільшого стосуються використання електронних засобів навчання мови в підготовці майбутніх учителів-філологів із іноземної чи другої (близькоспорідненої) мови (М. Бовтенко, О. Гарцов, І. Костікова, А. Маслюк, Л. Морська, Л. Тимчук, Ю. Шепетко, О. Шестопал). Відповідні доробки в галузі рідної мови переважно мають частковий несистемний характер, а для вчителів початкової школи практично відсутні.

Мета статті - охарактеризувати авторський е-лінгвометодичний контент, спрямований на підготовку майбутніх учителів початкової школи до застосування засобів електронної лінгвометодики у професійній діяльності, обґрунтувати ефективність його застосування в процесі фахової підготовки педагога початкової освіти.

У ході наукового пошуку системно застосовувалися як теоретичні (системний аналіз філософської, психолого - педагогічної та лінгвометодичної наукової літератури з проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи та наявності для цього засобів електронної лінгвометодики, навчально - методичної й інструктивно-нормативної документації викладача лінгвометодики у виші; ретроспективний та еволюційний аналіз засобів електронної лінгвометодики тощо), так і емпіричні: спостереження за освітнім процесом початкової школи та на факультетах початкової освіти під час упровадження складників авторського е-лінгвометодичного контенту; бесіди зі студентами, викладачами лінгвометодичних дисциплін, учителями початкових класів загальноосвітніх шкіл та ін.

Електронна лінгвометодика наразі активно розвивається в іноземній та українській науковій думці. Утім, науковці почасти неоднаково підходять до тлумачення її основних понять, напрямів наукового пошуку, назви цієї наукової галузі тощо.

Так, даючи визначення електронної лінгвометодики, різні вчені вбачають у полі її наукового пошуку як конкретні випадки мовної діяльності учня за комп'ютером, так і цілу галузь методичної науки, пор.: «будь-яке використання комп'ютерних технологій у галузі навчання мови» (М. Леві, Ф. Хуббард та ін.) [8; 9]; «будь-який процес, до якого залучені учень і комп'ютер, що в результаті підвищує мовний рівень учня» (К. Бітті та ін.) [7]; «галузь лінгводидактики, що вивчає теорію і практику використання комп'ютерів (електронних засобів) у навчанні мови» (М. Бовтенко, О. Гарцов та ін.) [1; 2]; «принципово нова й самостійна галузь методики навчання мови, що передбачає вдосконалення апаратного і програмного забезпечення, розробку і написання комп'ютерних програм з мови» (І. Костікова та ін.) [3] та ін.

Наявні розбіжності й у вживаних термінах на позначення цієї галузі науки. В іноземних виданнях нині найбільше послуговуються терміном Computer Assisted Language Learning (CALL). Відомий сучасний фахівець у галузі CALL М. Леві обґрунтував його більшу ємність та доцільність застосування, аніж інших пропонованих назв [9]. У вітчизняній науковій думці від початку ХХІ ст. поширився термін «комп'ютерна лінгводидактика», який увела його до наукового обігу К. Піотровська в 1991 р. [4]; виникнення терміна «електронна лінгводидактика» пов'язане з іменем російського дослідника О. Гарцова й датується 2009 р. [2]. На нашу ж думку, найбільш вдалим є застосування терміну «електронна лінгвометодика», а «електронна лінгводидактика» виступає його складовою частиною.

Ці та інші відмінності в теоретичних засадах електронної лінгвометодики в наукових розвідках спричиняють труднощі в самостійному їх опануванні здобувачами ступенів вищої освіти, задля уникнення яких вважаємо за необхідне застосовувати в процесі фахової лінгвометодичної підготовки майбутніх учителів початкової школи авторський е-лінгвометодичний контент, що виступає домінантою системи підготовки вчителів початкової школи до застосування засобів електронної лінгвометодики в професійній діяльності, оскільки вміщує достатній обсяг теоретичного та практичного матеріалу з електронної лінгвометодики, а також приклади застосування її засобів у навчальному процесі. Основними складниками авторського е-лінгвометодичного контенту є такі:

1. Навчально-методичний посібник «Засоби електронної лінгвометодики для початкової школи» [6], призначений для здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра спеціальності «Початкова освіта» факультетів підготовки вчителів початкових класів, що опановують базовий курс методики навчання української мови в початковій школі. Посібник відображає зміст навчально-методичного комплексу з дисципліни в частині змістового модуля №3 з аналогічною назвою й повністю забезпечує змістово-процесуальну сторону його опанування студентами, хоча змістове навантаження тут планувалося мінімальне - переважним виступав діяльнісний аспект з огляду на те, що майбутні вчителі початкової школи більше потребують практичних умінь і навичок щодо відбору, створення й застосування засобів електронної лінгвометодики в професійній діяльності.

Так, змістовий модуль №3 НМК з базового курсу лінгвометодики розраховано на 50 годин (24 аудиторних та 26 самостійних). Для проведення 6 лекційних занять (12 год.) у посібнику подано стислий теоретичний мінімум, що відображає класифікацію засобів електронної лінгвометодики для початкової школи, зокрема з таких тем: «Класифікація засобів електронної лінгвометодики», «Електронний підручник з мови та розвитку мовлення для початкової школи», «Електронні лінгвістичні посібники», «Електронні лінгвістичні тести», «Депозитарії лінгвістичних ресурсів», «Критерії оцінювання якості засобів електронної лінгвометодики для початкової школи».

Виклад змісту та його структурування в посібнику стандартизовані, використано дедуктивний спосіб висвітлення кожної теми, що повторювався в кожному пункті й полягав у додержанні такої послідовності: загальне тлумачення певного різновиду електронного засобу навчання ^ ілюстрація дотримання вимог до нього у засобах електронної лінгвометодики на прикладі огляду наявної електронної лінгвометодичної продукції цього виду або розроблених власноруч засобів ^ критичний аналіз їх якості ^ висвітлення методичних особливостей опрацювання на уроках у початковій школі.

Для проведення 6 практичних занять (12 год.) та забезпечення 24 год самостійної роботи в посібнику наявні теми, що на лекційних заняттях висвітлюються стисло, а докладно опрацювати їх студенти мають самостійно; глосарій і список літератури до вивчення змістового модуля №3 базового курсу лінгвометодики; а також запитання й завдання після кожного пункту: запитання служили основою для повторення, узагальнення й контролю засвоєння теоретичного матеріалу, а завдання - для підготовки до практичних занять. Якщо запитання після кожного пункту мали однаковий репродуктивний характер, то завдання спрямовували здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра на різні аспекти лінгвометодичної діяльності, як-от:

- дослідити інтернет-джерела й укласти перелік, характеристику, схему, таблицю тощо. щодо певних засобів електронної лінгвометодики;

- провести емпіричне дослідження одного з педагогічних програмних засобів загальноукраїнського рівня, зробити його критичний аналіз;

- самостійно розробити мультимедійний супровід, приклади креолізаціїтексту, створити навчальний текст для молодших школярів на основі технології гіпертексту тощо;

- підготувати сценарій мультимедійної презентації, скрайбінгу, інфографіки, інтерактивного постера, матрицю тесту тощо з урахуванням віку та інтересів молодших школярів;

- дослідити доступне програмне забезпечення для створення засобів електронної лінгвометодики, розробити фрагменти електронних лінгвометодичних посібників різних видів, електронних лінгвістичних тестів, депозитаріїв тощо;

- розробити фрагмент чи план-конспект уроку української мови з ілюстрацією застосування на ньому засобів електронної лінгвометодики, власного мультимедійного супроводу, мережевих технологій тощо.

Як видно з наведених прикладів, більшість завдань було спрямовано на самостійну роботу студентів щодо розроблення й технічної реалізації засобів електронної лінгвометодики, а також на їх методично грамотне впровадження на уроках мови й розвитку мовлення в початковій школі. Наприклад, після викладу матеріалу з теми «Електронні мовні тренажери» здобувачам ступеня вищої освіти бакалавра запропоновано такий перелік запитань і завдань:

1. На основі загального тлумачення тренажерів як засобів навчання сформулюйте визначення поняття «мовні тренажери».

2. Поясніть відмінність навчально-мовних ігор і мовних тренажерів, зважаючи на те, що обидва засоби належать до групи практичних посібників.

3. За допомогою змісту пункту та власного пошуку в мережі Інтернет назвіть і охарактеризуйте мовні тренажери, наявні на ринку педагогічних програмних засобів України.

4. Обґрунтуйте важливість застосування мовних тренажерів під час формування правописної грамотності молодших школярів.

5. За допомогою програми LearningApps розробіть мовний тренажер з обраної орфографічної чи пунктуаційної теми. Складіть фрагмент уроку, показавши методику роботи з ним на уроці мови.

У посібнику ми не подавали прикладів уроків чи їх фрагментів із застосуванням засобів електронної лінгвометодики, ця частина лінгвометодичної діяльності здобувачів передбачалася на самостійне виконання з наступною колективною чи індивідуальною перевіркою, оскільки змістовий модуль №3 завершує базовий курс лінгвометодики на бакалавраті і студенти вже повинні мати сформовані загальні компоненти лінгвометодичної компетентності.

0. Підручник «Електронна лінгвометодика у ВНЗ» для здобувачів ступеня вищої освіти магістра факультетів підготовки вчителів початкових класів [5]. Опанування ступеня магістра зі спеціальності «Початкова освіта» передбачає набуття студентами кваліфікації «викладач педагогіки та методик початкової освіти», серед яких однією з провідних дисциплін є методика навчання української мови в початковій школі. Через це до змісту підручника включено матеріал, що має підготувати майбутніх магістрів застосовувати засоби електронної лінгвометодики під час викладання цього курсу, а відтак і готувати бакалаврів до їх використання в початковій школі.

Будучи основною навчальною книгою з дисципліни «Електронна лінгвометодика у ВНЗ» (90 год., 30 із них - контактних: 14 лекційних, 16 - практичних), що належить до професійного циклу навчального плану підготовки магістрів зі спеціальності «Початкова освіта», підручник розраховано на комплексний супровід навчального курсу: у ньому вповні представлено теоретичний матеріал для опанування навчальної програми дисципліни, запитання, практичні завдання, глосарій, список літератури до курсу для проведення поточного контролю та самостійної роботи. Крім того, вміщені в підручник 11 технологічних карток забезпечать організацію 60 год. самостійної роботи (по 4 - 5 год. на опрацювання картки залежно від її обсягу та складності завдань).

На відміну від посібника для бакалаврату, що має більш практичне спрямування, матеріал підручника «Електронна лінгвометодика у ВНЗ» подає здобувачам ступеня вищої освіти магістра значний обсяг теоретичної інформації з електронної лінгвометодики, зважаючи на особливості їхньої професійної підготовки, зокрема на поглиблення її теоретичної складової: історичні передумови та сучасний стан розвитку у світі та Україні, філософсько-соціальні, методологічні, психолого-педагогічні засади застосування у ВНЗ, поняттєво-термінологічний апарат електронної лінгвометодики тощо. Крім того, у підручнику обґрунтовано класифікацію засобів електронної лінгвометодики для ВНЗ із докладною теоретикоприкладною характеристикою кожного засобу й методикою їх застосування на лекційних та практичних заняттях із лінгвометодики у виші, а також під час організації самостійної та позааудиторної роботи здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра.

Методична структура підручника аналогічна: після кожного пункту, що стисло висвітлює зміст відповідного теоретичного матеріалу, магістранти мають відповісти на запитання здебільшого репродуктивного характеру, хоча тут вони посилюються наступним конструктивним питанням, яке стосується відображення певного явища у власному досвіді, у результатах спостережень на аудиторних заняттях із лінгвометодики, його проектування, застосування тощо, напр.:

1. Охарактеризуйте застосування навчально-методичних засобів електронної лінгвометодики на практичних заняттях. Наведіть приклади.

2. Які засоби електронної лінгвометодики контентної групи доцільно використовувати на практичних заняттях? Як саме?

Завдання, пропоновані здобувачам ступеня вищої освіти магістра, також дещо ускладнено, порівняно із завданнями для студентів бакалаврату. Так, на основі самостійних пошукових досліджень магістрантам пропонується обґрунтувати переваги того чи того засобу лінгвометодики на занятті певного типу, розробити фрагменти засобів електронної лінгвометодики в локальний чи мережевий спосіб, увести розроблені власноруч зразки засобів електронної лінгвометодики до структури аудиторного заняття чи показати приклад організації на основі їх використання самостійної і позааудиторної роботи здобувачів тощо, напр.:

На основі вивчення науково-методичної літератури та інтернет - ресурсів обґрунтуйте переваги локального і онлайн способів використання е-посібників із лінгвометодики.

Поясніть поняття «дозова процедура навчання», що використовується під час розроблення е-посібника з лінгвометодики. Розбийте на навчальні «дози» матеріал змістового модуля №1 «Методика навчання грамоти». Обґрунтуйте власну думку.

Розробіть лекцію з теми «Методика опрацювання лексики й фразеології» з мультимедійним супроводом, де продемонструйте різні методичні прийоми опрацювання презентаційного матеріалу в ході лекції з лінгвометодики.

Які групи засобів електронної лінгвометодики переважають на практичних заняттях? Як застосовуються засоби інших груп? Наведіть приклади з власних електронних продуктів.

Отже, зміст та методика опрацювання матеріалу в посібнику «Засоби електронної лінгвометодики для початкової школи» та в підручнику «Електронна лінгвометодика у ВНЗ» для студентів факультетів підготовки вчителів початкових класів викладено за принципом збільшуваної складності та ступеневості в опануванні лінгвометодичної компетентності, культури й готовності майбутніх фахівців до застосування засобів електронної лінгвометодики у професійній діяльності.

3. Електронний навчально-методичний комплекс із дисципліни «Методика навчання української мови» сприяє не лише реалізації всіх переваг його використання в освітньому процесі, підвищенню ефективності та результативності, полегшенню роботи з НМК викладача й здобувачів ступеня вищої освіти, але і становить приклад застосування засобів електронної лінгвометодики для студентів бакалаврату й магістратури. Розробляючи склад ЕНМК з методики навчання українськоїмови в початкових класах, ми згрупували компоненти НМК, передбачені «Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», у 11 основних пунктів, що й стали основними навігаційними рубрикаціями ЕНМК на головній сторінці.

Розмір веб-сторінки в безкоштовних конструкторах сайтів не завжди дозволяє розмістити певний документ у повному обсязі, тому доцільно оформлювати сторінки ЕНМК за допомогою гіперпосилань.

Так, сторінки «Навчальна програма» та «Робоча програма» містили зміст відповідних документів. На наступній сторінці «Тези лекцій» подано теми лекцій усього курсу, розподілені за змістовими модулями. Тема кожної лекції є гіперпосиланням на її тези переважно у форматі.html. Зауважимо, що, розробляючи тези лекцій, ми надавали перевагу не текстовій формі викладу, а виконували їх у вигляді положень, тверджень, таблиць, схем, аудіо-, відеофрагментів, графіків, інших зображень тощо, тобто намагалися вповні використовувати можливості, що їх надає електронна форма НМК.

Через це тези лекцій у форматах.doc та.html також наповнені гіперпосиланнями на інші документи. Аналогічно оформлено й сторінку «Практичні заняття». На ній подано теми практичних за змістовими модулями, ці ж назви є гіперпосиланнями на документ у форматах.doc чи.html, де наведено структурний план кожного заняття, вказано бали, які студент може отримати на ньому і за які види робіт, завдання для підготовки до наступного заняття тощо.

4. Дистанційні курси з дисциплін «Методика навчання української мови в початковій школі» (http://ddpu.edu.ua:9090/moodle/course/ view.php? id=154) для підготовки здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра та «Методика навчання у ВНЗ методики мови початкової школи» (http://ddpu.edu.ua:9090/moodle/course/view.php? id=223) й «Електронна лінгвометодика» (http://ddpu.edu.ua:9090/moodle/course/view.php? id=221) для підготовки здобувачів ступеня вищої освіти магістра спрямовано на запровадження елементів дистанційної освіти з усіма властивими цій формі технологіями та їх перевагами в освітній процес на факультетах підготовки вчителів початкової школи (рис.).

учитель школа лінгвометодика навчальний

Титульна сторінка дистанційного курсу з лінгвометодики на сайті дистанційного навчання ДВНЗ «ДДПУ»

учитель школа лінгвометодика навчальний

Структура та технології дистанційного навчання в усіх курсах були аналогічними, так само як і послідовність їх розроблення й технічної реалізації. У дистанційних курсах відображено заплановану в силабусі структуру дисципліни, що її, на нашу думку, краще не «прив'язувати» до конкретної кількості годин робочої програми, адже вона може змінюватися рік від року, а відобразити загальну структуру дисципліни, регламентовану навчальною програмою. Так, у дистанційному курсі «Методика навчання української мови в початковій школі» на основі навчальної програми з дисципліни та силабусу курсу виокремлено 3 змістових модулі і 20 тем, що їх формують.

У складі кожної теми в структурі дистанційних курсів е - лінгвометодичного контенту представлено як мінімум 5 елементів: гіпертекст теоретичного мінімуму, презентація до нього або відеолекція, практичні завдання, контрольні завдання (тести), завдання для самостійної роботи. Дистанційні курси містять також глосарії, що презентують тлумачення основних термінів навчальної дисципліни і зміст яких формувався перед укладанням теоретичного мінімуму курсу.

Практичні завдання в дистанційних лінгвометодичних курсах мають як репродуктивний характер: проаналізувати поданий аудіо чи відеофрагмент (уроку мови, дидактичного матеріалу тощо), текстовий чи графічний дидактичний матеріал, нормативну документацію, підручники й посібники з курсу, визначити етапи уроку (заняття), методи і прийоми, типи вправ тощо та надіслати викладачу текстовий аналіз, текстову відповідь; так і конструктивний (продовжити поданий фрагмент чи план-конспект уроку, виправити методичні помилки в поданому дидактичному чи практичному матеріалі тощо); та творчий, який переважає в дистанційних курсах й здебільшого реалізується через розроблення вправ, фрагментів уроків мови в початковій школі (лінгвометодики у виші), цілих уроків, їх наочного супроводу.

Виконання завдань останнього типу перевірялося в дистанційному курсі двома шляхами: надсиланням викладачу текстових і графічних розробок (на початку курсу) та моделюванням здобувачем навчально - виховного процесу за власними розробленнями, записом цього процесу на відео і надсиланням викладачу відеозапису. Другий шлях ми зауважили дидактично вигіднішим для педагога, адже він отримує змогу оцінити не лише правильність виконання конкретного завдання, але й рівень розвитку професійної й зокрема лінгвометодичної компетентності здобувача ступеня вищої освіти. У дистанційних курсах додатково застосовувалися технології дистанційного навчання, зокрема веб-форуми, чати, веб-квести, вебінари, Віківікі, веб-тренінги, веб-конференції та ін.

Упровадження авторського е-лінгвометодичного контенту в практику фахової підготовки вчителів початкової школи засвідчило значне підвищення рівня їхніх знань з електронної лінгвометодики вже на рівні бакалавріату й особливо - в магістратурі; методичних умінь щодо застосування засобів електронної лінгвометодики на уроках української мови в початковій школі та заняттях із лінгвометодики у виші; проективних умінь, що стосуються самостійного розроблення та виготовлення таких засобів.

Отже, необхідність змін у фаховій підготовці майбутніх учителів початкової школи, спричинених тенденціями інформатизації навчання на всіх освітніх ступенях, обумовлює необхідність упровадження в практику їхньої професійної освіти додаткових контентних засобів навчання.

Прикладом системи таких засобів для формування готовності майбутніх фахівців початкової освіти до застосування засобів електронної лінгвометодики в професійній діяльності є авторський е-лінгвометодичний контент, що включає такі складники: навчально-методичний посібник «Засоби електронної лінгвометодики для початкової школи», призначений для студентів бакалаврату; підручник «Електронна лінгвометодика у ВНЗ» для здобувачів ступеня вищої освіти магістра; електронний навчально - методичний комплекс із дисципліни «Методика навчання української мови»; дистанційні курси з дисциплін «Методика навчання української мови в початковій школі» для підготовки здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра та «Методика навчання у ВНЗ методики мови початкової школи» й «Електронна лінгвометодика» для підготовки здобувачів ступеня вищої освіти магістра.

Вважаємо, що лише системне запровадження пропонованого е - лінгвометодичного контенту в практику фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи надає змогу сформувати в них готовність до застосування засобів е-лінгвометодики в професійній діяльності, що є нагальною потребою сучасної початкової школи. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в дослідженні структури цього особистісного феномену майбутнього фахівця початкової освіти та компонентів і критеріїв вимірювання його сформованості.

Література

1. Бовтенко М.А. Компьютерная лингводидактика: [учебн. пособ.] / М.А. Бовтенко. - М.: Флинта-Наука, 2005. - 215 с.

2. Гарцов А.Д. Электронная лингводидактика в системе инновационного языкового образования: дис…. д-ра пед. наук: 13.00.02 / Гарцов Александр Дмитриевич. - М., 2009. - 534 с.

3. Костікова І.І. Теоретико-методичні засади комп'ютерної лінгводидактики / І.І. Костікова. - Вінниця: «Поділля 2000», 2007. - 240 с.

4. Пиотровская К.Р. Современная компьютерная лингводидактика / К.Р. Пиотровская // Научно-техническая информация. - Сер. 2. Информационные процессы и системы. - М., 1991. - №4. - 33 с.

5. Хижняк І.А. Електронна лінгвометодика у ВНЗ: [підручн. для здоб. ступ. вищ. осв. маг.] / І.А. Хижняк. - Слов'янськ: ТОВ «Видавництво «Друкарський двір», 2016. - 260 с.

6. Хижняк І.А. Засоби електронної лінгвометодики для початкової школи: [навч.-метод. посіб.] / І.А. Хижняк. - Слов'янськ: ТОВ «Видавництво «Друкарський двір», 2016. - 152 с.

7. Beatty K. Teaching and Researching Computer Assisted Language Learning / K. Beatty. - New York: Longman, 2010. - 248 p.

8. Hubbard P. Computer Assisted Language Learning: Vol 1 (Critical Concepts in Linguistics) / P. Hubbard. - London: Routledge, 2009. - 20 с.

9. Levy M. Review: M. Warschauer, Learning in the Cloud / M. Levy // Language Learning & Technology. - 2013. - Vol. 17 (1). - Р. 64-68.

Размещено на Allbest.ru