Проблемам комунікативної компетентності було присвячено дослідження таких вчених, як Н. Бібік, С. Бондар, Н. Волкової, С. Бондар, Ю. Ємельянова, І. Єрмакова, С. Гусарева, А. Жалінського, М. Заброцького, Н. Івакіної, В. Калініна, С. Клепко, А. Кочубей, О. Овчарук, Л. Петровської, А. Пиголкіного, С. Зайцевої, О. Калити, Г. Яворської.

Так, С. Зайцева зазначає, що комунікативна компетентність - це здатність до співпраці з іншими людьми, знання психології й етики, точне сприйняття іншого [3].Г. Яворська вважає, що комунікація у професійному спілкуванні юриста як вплив і інформація є інструментом управління поведінкою громадянина (або групи громадян) у відповідності до вимог Закону [6].

О. Калита, досліджуючи комунікативну компетентність майбутнього юриста, визначає, що це інтегральне особистісне утворення, що забезпечує ефективність здійснення комунікації в системі професійних відносин та передбачає усвідомлене розуміння цінності професійної комунікації для діяльності юриста, опанування культурою й технологіями комунікацій, вербальними, невербальними засобами для збагачення комунікацій, оновлення власного комунікативного досвіду [4].

Комунікативну компетентність майбутніх правознавців слід формувати під час вивчення всіх дисциплін, особливо під час роботи у юридичній клініці, адже зважаючи на зростаюче розмаїття правничих професій, взаємозв'язки між різними дисциплінами в академічній освіті стають дедалі важливішими. У більшості ВНЗ України, які здійснюють підготовку бакалаврів галузі знань - 08 Право створено юридичні клініки як самостійні організації або структурні підрозділи. Зазвичай, юридичну клініку формують зі студентів і викладачів вищого навчального закладу, до її роботи можуть бути залучені юристи, які займаються самостійною практикою. Консультації в клініках здійснюють у групах по 2-10 студентів під керівництвом куратора (викладача або юриста).

Мета статті - розкрити роль комунікативної компетентності у професійній підготовці майбутнього юриста під час консультування у юридичній клініці

Виклад основного матеріалу дослідження

На думку Є.М. Доброхотовой "юридична клініка - не що інше, як © А.В. Кочубей, О.І. Юхимець, 2017 створюване у стінах ВНЗ професійне середовище в комплексі з усім необхідним для психологічної адаптації до нього студента і практичного навчання. Клініка забезпечує методично коректне формування початкового професійного досвіду" [1, 55]. Ю.Н. Ємельянов пише, що "ситуативну адаптованість і вільне володіння вербальними і невербальними засобами соціальної поведінки" передбачає комунікативна компетентність, яка існує у вигляді умінь і навичок [2, 36].

Є.І. Мещерякова розділяє вміння і навички комунікації майбутніх правознавців на два аспекти: загальнокультурний аспект (різноманіття синтаксичних конструкцій; використання художніх прийомів; використання різних типів мовлення; використання синонімів; відповідність мовного змісту заданій темі; композиційну оригінальність); спеціальний юридичний аспект (володіння юридичною термінологією; знання форм, засобів і методів соціальної та професійної взаємодії; ставлення до клієнта; вміння правильно розуміти бажання, очікування і вимоги людей; використання спеціальної' юридичної лексики; комунікативні цілі спілкування, розуміння їх значущості) [5, 63]. Дослідниця зазначає, що студенти, які навчаються у юридичній клініці, частіше демонструють високий рівень розвитку обох аспектів комунікації, адже вони проводять консультації зі споживачами юридичних послуг.

Консультування допомагає студентам на практиці застосовувати професійні знання та удосконалювати професійну комунікацію, дисциплінує, адже студенти відповідають за якість надання юридичних послуг. Тому для удосконалення роботи юридичних клінік необхідно правильно організовувати консультування споживачів юридичних послуг, виробляючи у студентів комунікативні вміння роботи з реальними людьми, адже від комунікативної майстерності студента-правознавця залежить розвиток взаємовідносин з відвідувачами. Клієнт, який не мав у минулому досвіду спілкування з юристами, зазвичай хвилюється перед консультацією, і ця тривога може загальмувати спілкування студента з клієнтом, а у клієнта, що мав негативний досвід спілкування з юристами у минулому, може бити сформоване неправильне уявлення про взаємини юриста з клієнтом. З часу першого контакту між студентом і відвідувачем, студент має бути лідером у процесі комунікації. Взаємовідносини з клієнтом повинні будуватися на розсуд студента і ґрунтуватися на щирості і повазі, вербальній і невербальній взаємодії. Студентові слід піклуватися про відвідувача і поважати його як особистість. Це дасть можливість клієнту поважати студента як компетентного професіонала.

Студенти-консультанти повинні володіти юридичною термінологією, мовною культурою спілкування, вмінням слухати, професійною етикою, знати психологію особистості, що на новому якісному рівні допоможе у майбутньому здійснювати професійне спілкування, долати бар'єри міжособистісного та професійного спілкування.

Аналіз положень роботи юридичної клініки засвідчив, що у навчально-науковій лабораторії загалом строюють необхідні умови для формування комунікативної компетентності, але у більшості майбутніх правознавців виникають труднощі у професійному спілкуванні з відвідувачами під час першої консультації.

Студенти зазвичай не дають відповідь на першому прийомі, але детально знайомляться з проблемою відвідувача, його документами і призначають повторну консультацію. Консультують тільки з правових питань, тобто, якщо відвідувач хоче отримати, наприклад, психологічну допомогу з питання, пов'язаного з правом, але не правового, в консультації' йому буде відмовлено. Тому дуже важливо правильно організувати першу консультацію. Для цього необхідно детально розглянути особливості першого консультування, адже саме це впливає на всю подальшу роботу.

Передусім звернемо увагу на невербальний бік спілкування. Студент повинен бути серйозний, зосереджений, слідкувати за своєю мімікою та жестами. Зустрічати клієнта необхідно стоячи, доброзичливо привітатися і лише тоді почати розмову. Насамперед, варто відрекомендуватися та назвати клініку, у якій здійснюється консультування. Тоді запитати ім'я відвідувача. Проводжаючи клієнта до місця, де він буде сидіти, варто сказати якусь неформальну фразу, щоб встановити перший контакт з клієнтом, наприклад: "Ви легко нас знайшли?", запропонувати клієнту сісти. Необхідно попередити відвідувача про те, що консультує його студент клініки під керівництвом і контролем куратора - юриста. Студент має пояснити клієнту, що юридична клініка не консультує з питань комерційної діяльності та у кримінальних справах; рішення про надання послуг клієнту буде прийнято після закінчення першої зустрічі; консультація буде дана відвідувачу тільки під час наступної зустрічі після схвалення куратором-юристом. Також треба переконатися в тому, що клієнт зрозумів умови надання послуги і погодився з ними. Якщо клініка не може надати допомогу клієнту, тактовно, але твердо треба повідомити йому про це і порекомендувати звернутися в найближчу юридичну консультацію або компетентний орган (внутрішніх справ, нотаріату тощо). Під час розмови необхідно виявляти цікавість до розповіді клієнта, не перебивати, дати йому висловитися, занотовуючи необхідне. Проте варто і контролювати розповідь клієнта, якщо він відволікається. Для цього необхідно тактовно повернути його в русло бесіди, проявляти терпіння і такт. Для з'ясування необхідної інформації можна використовувати додаткові зустрічні та уточнюючі запитання. У кінці слід коротко переказати клієнту отриману від нього інформацію. Також необхідно чітко проінформувати клієнта про те, які документи він повинен принести і які перші кроки зробити, за необхідності призначити додаткову зустріч. Прощання з відвідувачем також має бути доброзичливим. Прощаючись, необхідно встати і провести його до дверей.

Висновки