Забезпечення якості професійної підготовки в ході формування зони європейської освіти - одна з основних умов довіри, мобільності, мотивації студентів, сумісності й привабливості європейської вищої освіти. Принцип інституційної автономії передбачає, що основна відповідальність за забезпечення якості покладена на вищі навчальні заклади (ВНЗ) [8]. З огляду на це успішна конкуренція на світовому ринку знань залежить від правильного окреслення університетами пріоритетів у викладанні та навчанні студентів.

Методика реалізації принципу наступності у професійній підготовці фахівців з цивільної безпеки передбачає проектування наскрізних навчальних програм, визначення методів, форм і засобів реалізації цього принципу в навчально-пізнавальній діяльності студентів, а також поетапний розвиток професійних понять, умінь, навичок, трансформацію систематичних спеціальних знань у системні професійно значущі знання, вміння і навички. Забезпечення узгодженості професійної підготовки дозволяє упереджувати дублювання у навчальних програмах зі спеціальних дисциплін, враховувати можливість подальшого професійного зростання фахівця, ефективно реагувати на зміни сьогодення. Цьому також сприяє модульний принцип побудови навчальних програм.

Перехід до кредитно-трансферної системи в навчальному процесі посилює контроль викладачами ефективності та якості засвоєння студентами тем програмного матеріалу, що вимагає від студентів підвищення їхньої активності на заняттях і позитивно впливає на результати навчання. Разом з тим кожен викладач переглядає свої методи роботи з метою проведення занять згідно з умовами сьогодення. Він повинен так організовувати навчальну діяльність, щоб студент мав можливість зробити для себе відкриття, в результаті якого він синтезує знання, встановлює взаємозв'язки між різноманітними явищами, робить висновки, формує нові визначення. Здатність створювати знання - природна невід'ємна властивість мислення людини [1]. Тому необхідно це враховувати у навчальному процесі.

Сучасні підходи професійної освіти на кафедрі охорони праці та безпеки життєдіяльності Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП) спрямовані на переведення студента з об'єкту впливу на нього викладача в активного суб'єкта навчання. Відповідно, традиційні форми навчання (лекції, практичні заняття, семінари) підпорядковані головній меті: дати студентам орієнтир у самостійній їхній роботі. Викладач лише спрямовує та організовує їхню діяльність, намагається розвинути в особистості активність, критичне мислення, вміння імпровізувати, вирішувати складні питання, займатися самокритичною діяльністю.

Важливо, щоб пошук відбувався не шляхом проб і помилок, а більш раціонально з погляду витрат часу і затрат зусиль. Це досягається у вигляді відповідних запитань і відповідей на них у навчальних посібниках для самостійного навчання. Вирішенню проблемних ситуацій допомагає інтерактивний режим взаємодії викладача та студента [7], що є самостійною діяльністю у вигляді консультативної допомоги.

Особлива увага приділяється взаємозв'язку дисциплін професійної та практичної підготовки. Для цього, виходячи із стандарту вищої освіти України за галуззю знань “Цивільна безпека”, розроблено перелік всіх розділів і питань, які повинні знати студенти та включено їх до робочих програм навчальних дисциплін. Це забезпечує наступність повного висвітлення всіх питань та усунення їх дублювання. Зокрема, на кафедрі для кожної дисципліни розроблено структурно-логічну схему, яка показує міждисциплінарні зв'язки циклів гуманітарної, соціально - економічної та професійно-практичної підготовки, що формують поняттєво-категорійний, теоретичний і методологічний апарат, закладають відповідну теоретичну та інформаційну базу, а також надають розуміння її значення для становлення належного рівня майбутнього фахівця.

Проте сьогодні перед вищим навчальним закладом стоїть завдання не лише надати майбутньому фахівцеві знання та сформувати у нього уміння у межах відповідної галузі господарювання, але й зорієнтувати його на постійне самовдосконалення, самоосвіту. Адже вимоги суспільства до фахівця постійно змінюються, з'являються нові технології, і зайняти гідне місце у фаховій спільноті можливо лише при постійному розвитку власного потенціалу та нарощуванні особистих ресурсів, що дозволить у майбутньому активно вирішувати особистісні проблеми переходу до виконання професійної, активної, самостійної та відповідальної соціальної ролі.

У процесі професійного навчання студентство набуває фундаментальних знань, практичних навичок, моральної зрілості. Методологічною основою дослідження особистості, як фахівця, є особисто-діяльнісний підхід [3], орієнтований на студентів. Саме цей підхід створює максимальні умови для концептуальних підходів формування змісту навчальних програм при наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців.

На кафедрі охорони праці та безпеки життєдіяльності з урахуванням правил кредитно-трансферної системи та нововведень складено нові робочі програми; розроблено навчально-методичні комплекси, які включають усі необхідні складові забезпечення навчальної діяльності студентів відповідно до загальноєвропейських вимог; впроваджено систему оцінювання навчальних досягнень студентів; розроблено модульні контрольні роботи; проведено розрахунок балів; визначено критерій оцінювання знань та вмінь студентів. Багаторічний досвід викладання дисциплін з безпеки життя та діяльності на кафедрі свідчить, що успіх у навчанні перш за все залежить від обраних форм і методів навчання. Це обумовлює пошуки нових ефективних шляхів удосконалення навчального процесу.

З метою відображення об'єктивного рівня засвоєння студентами відповідного навчального матеріалу, викладачі кафедри систематично контролюють виконання кожним студентом усіх видів навчальної діяльності. Об'єктом контролю є успішність засвоєння теоретичних знань, практичних навичок та завдань самостійної роботи. Формами контролю обрані: усне опитування, перевірка якості виконання практичних навичок, експрес-контроль, тестовий контроль, модульні контрольні роботи та семестровий контроль. Результати успішності студентів за видами діяльності заносяться в електронний журнал.

Умовою реалізації модульного принципу організації змісту навчальної дисципліни є можливість виділити провідні ідеї професійної діяльності, на розкриття і засвоєння яких спрямований кожний модуль, а також чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної діяльності. Навчальний процес щодо підготовки майбутніх фахівців з цивільної безпеки вимагає нормативного, інформаційного, методичного, кадрового та матеріально-технічного забезпечення. Для кожного його виду існують чинні ліцензійні вимоги. Нормативне забезпечення здійснюється Законом України “Про вищу освіту”, стандартами вищої освіти, іншими нормативними актами Міністерства освіти і науки України та вищого навчального закладу. Інформаційне забезпечення здійснюється навчальними книгами (підручниками, навчальними посібниками, конспектами лекцій, методичними рекомендаціями й вказівками) та електронними ресурсами, розміщеними у цифровому репозиторії університету. У зв'язку з цим на кафедрі значна увага приділяється навчально-методичному забезпеченню спеціальності, особливо, що стосується підготовки навчальних посібників.

На даний час в Україні підготовкою фахівців з цивільної безпеки першого (бакалаврського) рівня та другого (магістерського) рівня займається відповідно 11 та 3 ВНЗ, одним із них є НУВГП. На сьогоднішній день успішно проведено акредитацію фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр" за напрямом підготовки “Охорона праці" та ліцензування спеціальності “Охорона праці в будівництві" за галуззю знань “Цивільна безпека”.

Все це приводить нас до розуміння актуальності та необхідності перегляду навчальних, робочих програм з метою детального відпрацювання їхнього змісту та обсягу; обліку дидактичних і методичних особливостей дисциплін і різного рівня їх засвоєння; перевірки дублювання навчального матеріалу дисциплін; врахування при вивченні матеріалу міждисциплінарних зв'язків; розробці методики викладання дисциплін на основі активізації процесу навчання.

фахівець цивільна безпека підготовка

Висновки