Інноваційний освітній процес підготовки майбутніх магістрів сестринської справи

Размещено на http://www.allbest.ru

ІННОВАЦІЙНИЙ ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ

Резюме

Представлені результати наукового аналізу прогресивних тенденцій підготовки майбутніх магістрів сестринської справи в контексті інноваційних трансформацій в професійній освіті. Розглянуто інноваційні технології, які використовуються в освітньому процесі вищої медичної школи.

Ключові слова: професійна підготовка, майбутні магістри сестринської справи, інноватизація, інноваційні технології навчання, дистанційні технології навчання, сестринська справа.

прогресивний магістр сестринський медичний інноваційний освітній

Постановка проблеми

Орієнтація вищої освіти на всебічний і гармонійний розвиток особистості в умовах відродження українського суспільства зумовлює гостру потребу в підготовці висококваліфікованих, компетентних фахівців, здатних відповісти на виклик часу. Важко переоцінити актуальність проблеми підготовки майбутніх магістрів сестринської справи (МСС), оскільки істотні перетворення в усіх сферах українського суспільства, в тому числі й у медичній галузі, вимагають скорочення термінів адаптації випускників усіх спеціальностей до професійної діяльності.

Головною рисою оновленої парадигми освіти стає перехід до концепції особистісно зорієнтованої освіти, яка передбачає досягнення майбутніми МСС такого рівня професійної компетенції, який гарантує пріоритетний розвиток інтелекту на основі синтезу принципів фундаментальності, індивідуалізації, створює умови для саморозвитку особистості, актуалізації творчих здібностей, професійної та соціальної самореалізації. Відтак пріоритетною метою вищої медсестринської освіти й одним із критеріїв її ефективності є розвиток особистісного потенціалу та реалізація професійної складової майбутньої медсестри.

Принципово нові умови і зміст медсестринської освіти зумовлені прийняттям Координаційною радою та робочими групами рішення щодо розробки навчальних програм разом з експертами ВООЗ. Глобальні стандарти базової медсестринської й акушерської освіти та стратегії Європейського регіонального бюро ВООЗ стосовно базової та дистанційної освіти й інших нормативних документів кардинальним чином змінюють вимоги до якостей, якими повинні володіти фахівці сестринської справи з відповідною освітою. Це вимагає від ВМНЗ підготовки медсестер з вищою освітою, покликаних працювати в галузі охорони здоров'я з використанням сукупності засобів, знань, способів, методів і прийомів діяльності, які використовуються для охорони і зміцнення здоров'я різних груп населення, догляду за хворими і лікування, профілактики та реабілітації різних захворювань організму людини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання інновації в медсестринській освіті широко обговорюються в наукових колах, зокрема: вивчаються пріоритетні шляхи упровадження (Л. Акуліна, Т. Закусилова, І. Махновська, В. Шатило та ін.) та особливості використання інноваційних технологій у процес професійної підготовки майбутніх медсестер (Л. Артемчук, Л. Валєнтович, В. Клименюк, В. Копетчук та ін.), окремі аспекти їхньої професійної підготовки в контексті інноваційних перетворень у медичній діяльності та сестринській практиці (І. Круковська, Б. Локай, В. Марцинюк, А. Невмержицька та ін.). Однак, не зважаючи на численні дослідження прогресивних тенденцій інноватизації медсестринської освіти, залишається необхідність дослідження проблеми запровадження оптимальних інновацій у професійну підготовку майбутніх МСС, що вимагає свого подальшого осмислення.

Формулювання цілей статті. Мета статті полягає у висвітленні результатів ретроспективного аналізу сучасних прогресивних тенденцій професійної підготовки майбутніх магістрів сестринської справи в умовах розвитку вітчизняної медицини та в контексті інноваційних перетворень у власне сестринській практиці.

Виклад основного матеріалу

Концепція сестринської справи не є новаторською для України, однак процес підготовки майбутніх МСС, які мають право займати керівні посади в сестринській службі розпочався не так давно. Вища медсестринська освіта здобуває все більшої актуальності в сучасній системі охорони здоров'я, що продиктовано необхідністю підготовки керівників нової формації, здатних впроваджувати й розвивати інноваційні методи управління сестринським процесом. Тому проблема підготовки майбутніх магістрів сестринської справи потребує інноваційних підходів до її організації та орієнтації ВМНЗ на інноваційну діяльність.

Розвиток вищої медсестринської освіти відповідно до сучасних тенденцій її оновлення не може здійснюватися інакше, ніж шляхом освоєння нововведень, за допомогою інноваційних процесів. Щоб ефективно керувати цим процесом, його необхідно пізнати, зрозуміти, щоб творчо відтворити на практиці. Це передбачає вивчення його будови (структури) як сукупності таких компонентів: мотивація до вдосконалення -- визначення конкретних цілей -- окреслення завдань -- уточнення змісту -- вибір форм і методів -- аналіз результатів. Справді, все починається з мотивів (спонукальних причин) суб'єктів організації інноваційного процесу (викладачів, студентів та ін.), визначення мети впровадження нововведення, перетворення мети у «віяло» завдань, розробок змісту інноваційних методик тощо. Водночас, усі названі аспекти діяльності реалізуються в певних умовах (матеріальних, фінансових, гігієнічних, морально-психологічних, тимчасових тощо), які не входять до структури діяльності, однак при ігноруванні яких інноваційний процес би був ускладнений або протікав би неефективно. Отже, інноваційна діяльність ВМНЗ повинна спрямовуватися на досягнення єдності наукового, навчального і виховного процесів.

Таким чином, основними напрямами інноваційної діяльності ВМНЗ є:

— розробка нових програм, які забезпечують використання інноваційних технологій і методів навчання та контролю знань;

— створення і застосування нових наукомісних технологій у вищій медсестринській освіті;

— формування у викладачів новаторських якостей.

Центральним завданням інноваційної діяльності у сфері вищої медсестринської освіти є модернізація освітнього процесу, його орієнтація на потреби сучасного суспільства. Нині ці потреби відображають концепцію знань як найважливішого продуктивного ресурсу, де особливе значення надається «знаючій медичній сестрі», завданням якої є не лише застосування, а й участь в створенні нових знань, що сприяє підвищенню ефективності її діяльності. Водночас, сучасний магістр МСС повинен бути готовий до виконання керівних функцій у майбутній сестринській справі, вміти визначати мету і завдання розвитку в будь-якій ситуації, визначати ефективні стратегії досягнення цієї мети, тобто організовувати ефективну діяльність у сестринській справі на основі застосування інноваційних підходів.

Одним із аспектів діяльності майбутніх МСС у межах інноваційного сестринського процесу є маркетингові дослідження ринків збуту і пошук нових споживачів медсестринських послуг; інформаційне забезпечення можливостей конкурентного середовища та споживчих властивостей медсестринських послуг конкуруючих лікувально- профілактичних установ; пошук новаторських ідей і рішень, партнерів щодо впровадження та фінансування інноваційного проекту медсестринських послуг.

Специфіка вищої медсестринської освіти з орієнтацією на інноваційні процеси в сестринській діяльності характеризуються значним ступенем інертності, а реалізація ступеневості підготовки і професійного розвитку стикається з необхідністю поєднання нагромадженого досвіду та міжнародної практики. Поява в Україні магістратури зі спеціальності «Сестринська справа» відкриває нові перспективи збереження та розвитку вищої медсестринської освіті та зумовлює необхідність пошуку нових методів і технологій в навчання студентів, які вже мають освіту медсестер (молодший спеціаліст, бакалавр).

Зміна інформаційної доктрини в сучасній медицині пов'язана з глобалізацією інформаційних процесів, прогресивно зростаючою кількістю клінічних досліджень, широким спектром лікарських засобів на фармацевтичних ринках, збільшенням потоку медичної інформації, проблем раціонального витрачання коштів в системі охорони здоров'я. Ці основні тенденції визначають нагальні потреби практичної медицини (необхідність критичної оцінки інформації, призначеної для майбутніх МСС і керівників охорони здоров'я; вибір системних підходів для прийняття рішень в медицині (лікувальних, діагностичних, управлінських та ін.)), де ключове місце посідає фахівець з вищою медсестринської освітою освітнього рівня «Магістр».

Досліджуючи можливі шляхи реформування медсестринської освіти та сестринської практики, Л. Воронова наголошує, що розвиток сестринської справи в сучасних умовах є одним із значущих чинників удосконалення вітчизняної системи охорони здоров'я та надання якісної й ефективної медичної допомоги населенню. Інноваційний досвід організації сестринської справи вказує на те, що функції й організаційні форми діяльності сестринського персоналу змінюються відповідно до нових завдань, які виникають у системі охорони здоров'я та пов'язані зі змінами в обсягах, технологіях, інтенсивності лікування й догляду. В руслі поточних тенденцій зростає роль сестринського персоналу з вищою медсестринською освітою, підготовленого до впровадження й активного використання сучасних технологій сестринської діяльності у лікувально-профілактичних закладах [3, 46-47].

Очевидно, що особливості медсестринського освіти (організації професійної підготовки майбутніх МСС, вдосконалення методики викладання та ін.) залежать від очікуваних результатів. Найпоширенішими формами навчання майбутніх МСС є лекція та навчальні семінари, однак, на думку О. Андріянової, потужний потенціал в організації навчального процесу медсестер має метод конкретної ситуації та метод вирішення ситуаційних професійно зорієнтованих завдань. Використання окреслених методів дає змогу майбутнім МСС засвоїти спеціальні управлінські прийоми обробки та подання інформації, сприяє розвитку у студентів умінь вирішувати конкретні завдання сестринської справи з урахуванням конкретних умов і фактичної ситуації, а також умінь і навичок діагностики [1, 492].

Інноваційний освітній процес підготовки майбутніх МСС у ВМНЗ зумовлює необхідність змін його сутнісної характеристики -- взаємодії викладача і студентів, що вимагає іншої організації такого процесу. В сучасних умовах взаємодія викладача і студентів повинна орієнтуватися на вибудову суб'єкт-суб'єктних відносин, де спільна діяльність викладача і студентів розглядається як виконання кожним власних дій з метою проектування і формування загального результату діяльності. Зміна ролей у процесі спільної діяльності дає змогу майбутнім магістрам сестринської справи освоїти всі операції' та способи діяльності в сестринському процесі, осмислити процес взаємодії в цілому [6, 94].

Невід'ємними атрибутами сучасного магістра сестринської справи є мобільність, уміння швидко й адекватно реагувати на мінливі умови, соціальна активність та комунікабельність майбутнього професіонала. У сучасних умовах використання традиційної моделі навчання стає малоефективним, оскільки актуалізується необхідність навчання студентів у самостійному режимі. Швидке старіння і масова поява нових теоретичних знань вимагає від МСС, не лише засвоєння теорії, а й умінь її самостійного використання на практиці. Така ситуація спонукає до застосування інноваційних підходів в організації' підготовки майбутніх МСС у системі вищої медсестринської освіти.

Перспективним видається перехід від інформаційного навчання до діяльного, проблемного і контекстного з акцентом на самостійну роботу студентів. Інформаційне навчання спрямовується на передачу знань від викладача до студента, діяльнісне -- на отримання знань у процесі діяльності (зазвичай -- самостійної, практичної), проблемне -- на засвоєння знань -- у процесі вирішення професійних проблем у змодельованих професійних ситуаціях, а контекстне -- на придбання знань, необхідних для роботи в конкретній клінічній ситуації шляхом апробації професійних умінь майбутніх МСС у моделях клінічної взаємодії на різних рівнях.

Аналізуючи інноваційні процеси у вищій медсестринській освіті, С. Гордійчук вказує, що своєрідним відображенням об'єктивних законів еволюції освітніх технологій у підготовці майбутніх МСС, є повна формалізація критеріїв якості та технологічного процесу вищої медсестринської освіти шляхом її індивідуалізації, а не уніфікації. Цьому сприятиме створення навчально-інформаційного середовища, вибудова особистісно зорієнтованого навчання на основі організації самостійної пізнавальної діяльності студентів, персоніфікація навчально-пізнавальної діяльності студентів, індивідуалізації' навчання шляхом моделювання, імітації типових ситуацій професійного спрямування з допомогою мультимедійних технологій [4, 46].

Важливим чинником у підготовці майбутніх МСС, на думку Т. Бабенко, є проектна діяльність, яка дає змогу перенести акцент із процесу репродуктивного засвоєння знань на розвиток пізнавальних інтересів, самостійності мислення, творчого пошуку шляхів розв'язання проблем, постійного збагачення власного багажу знань, самовияву та самовизначення шляхом їхнього залучення в проектну діяльність. По-перше, проектна діяльність вимагає докорінної зміни організації теоретичних занять, де лекції повинні проводитись у вигляді дискурсу, обговорення проблемної ситуації, проголошеної викладачем. По-друге, практичні або лабораторні заняття повинні бути органічним продовженням теоретичних, де студенти мають змогу не лише набути навичок роботи з сучасним високотехнічним медичним обладнанням, засвоїти виконання найбільш складних маніпуляцій, а й провести елементи дослідження в межах проекту, презентувати його результати, визначити практичне застосування [2]. Ефективне виконання всіх етапів навчання не можливе без активного залучання студентів.

Ведучи пошук ефективних шляхів удосконалення підготовки майбутніх магістрів сестринської справи, М. Брум (М. Broome) окреслює необхідність створення інноваційно зорієнтованого середовища шляхом використання інноваційних освітніх технологій -- інформаційних технологій, прогресивних форм організації освітнього процесу, сучасних методів, засобів і систем навчання [7, 178]. Значний потенціал для створення інноваційного освітнього середовища підготовки майбутніх магістрів сестринської справи, на думку Е. Собо (Е. Sobo), є: когнітивно зорієнтовані, діяльнісно зорієнтовані та особистісно зорієнтовані технології навчання [8, 1530].

Надзвичайно актуальним у підготовці висококваліфікованих МСС є застосування елементів проблемно зорієнтованого навчання, що сприяє формуванню у студентів самостійного незалежного критичного мислення. З огляду на те, що в клініці не буває простих завдань із заздалегідь заготовленими відповідями, проблемно зорієнтоване навчання є надзвичайно актуальним у підготовці фахівців медсестринства.

Ще однією важливою складовою професійної підготовки в медсестринській освіті є наступність у засобах навчання. Це особливо актуально стосовно використання в процесі навчання комп'ютерних технологій, що дає можливість цікаво й інформативно демонструвати навчальний матеріал студентові, а також відпрацювати на стимуляторах практичні навички в безпечному середовищі, не створюючи загрози пацієнтові. Для формування і закріплення практичних навичок надзвичайно важливу роль відіграє використання професійних алгоритмів та професійного тренінгу з використанням фантомів та стимуляторів.

Процес підготовки майбутніх МСС, на думку Т. Чернишенко, має певні труднощі. Зокрема, не завжди в навчальному процесі можна продемонструвати пацієнта, середовище лікувально-профілактичного закладу. Окрім того, відпрацювання частини практичних навичок, особливо інвазивних, не є можливим з етичних та законодавчих причин. Дослідниця зазначає, що в навчальному процесі необхідно використовувати різноманітні новітні педагогічні методики, які базуються на інтерактивності й максимальній наближеності до реальної професійної діяльності майбутнього магістра сестринської справи, зокрема: імітаційні технології (ігрові та дискусійні форми організації); технологія «кейс- метод», що наближає процес до реальності; методики відеотренінгу; комп'ютерне моделювання; інтерактивні технології; технології колективного та групового навчання; технології ситуативного моделювання; технології опрацювання дискусійних питань; технології диференційованого навчання [5, 8].

Ефективність вищої медсестринської освіти значною мірою залежить від її зв'язку з наукою, можливостей доступу до сучасних інформаційних ресурсів, що зумовлює необхідність максимально активного використання в навчальному процесі сучасних комп'ютерних технологій, наприклад електронних моделей, в яких використовуються різні засоби, методи й технології, наприклад, дистанційні.

Дистанційна освіта передбачає здійснення спілкування викладача і студентів без безпосереднього контакту, а за допомогою комп'ютерних засобів. Переваги використання дистанційних технологій в організації підготовки майбутніх МСС доцільно звести до двох груп:

1) технічні переваги (швидкість, маневреність, оперативність, можливість перегляду і прослуховування фрагментів та інші мультимедійні функції);

2) дидактичні переваги (створення ефекту присутності, відчуття автентичності, реальності подій, інтерес, бажання дізнатись і побачити більше).

На основі наведеного узагальнюємо, що особливостями дистанційного навчання в медичній системі освіти у порівнянні з традиційним навчанням є: самостійна робота студентів (використання специфічних можливостей комп'ютера для підвищення наочності матеріалів, їхня адаптація до рівня знань студентів і психологічних особливостей, використання методу проектів, що дає можливість самостійно планувати, організовувати й контролювати навчальну діяльність); організація спілкування на основі телеконференцій та відеоконференцій, організація навчальних годин на основі тренажерів; підготовка навчальних матеріалів на основі найсучаснішої інформації з обраної теми; організація швидкої передачі необхідної інформації за допомогою Інтернету (електронною поштою, через соціальні мережі, форуми тощо) та забезпечення зворотного зв'язку; розробка ситуаційно-рольових та інтелектуальних ігор з використанням комп'ютерних технологій.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Таким чином, проведений аналіз прогресивних тенденцій інноватизації професійної підготовки майбутніх МСС дає змогу резюмувати, що вдосконалення підготовки майбутніх фахівців цього профілю ґрунтується на впровадженні таких освітніх технологій, які базуються на новітніх інформаційних і телекомунікаційних засобах, забезпечують можливість оперативного та безперервного оновлення змісту навчальних дисциплін, де значний потенціал мають дистанційні технології навчання. Сучасні технології дистанційного навчання дозволяють студентам не лише ознайомлюватися з лекціями провідних фахівців всього світу, але й активно взаємодіяти між собою та з викладачами. Використання технологій Інтернет, які є обов'язковою умовою дистанційного навчання, уможливлює підвищення рівня теоретичний знань, розвиток практичних навичок, наприклад, шляхом аналізу клінічних спостережень у складі навчальних груп. Усе це робить сучасну освіту набагато доступнішою для кожного медика, що, безсумнівно, в підсумку призведе до істотного підвищення якості надання медичної допомоги в Україні.

Література

1. Андриянова Е.А. Социально-профессиональный статус медицинских сестер в контексте инновационных преобразований в сестринской практике / Е.А. Андриянова, О.Ю. Алешкина, Е.В. Засыпкина // Саратовский научномедицинский журнал. - 2011. - № 2 (7). - С. 491 -494.

2. Бабенко Т.П. Формування дослідницьких умінь і навичок студентів медичного коледжу у процесі проектної діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.09 «Теорія навчання» / Т.П. Бабенко. - К., 2015. - 20 с.

3. Воронова Л.И. Реформа медсестринского образования. Медсестринский процесс. Основные этапы / Л.И. Воронова, Л.П. Попова // Головна медична сестра. - 2005. - № 5. - С. 46-49.

4. Гордійчук С.В. Досвід підготовки кадрів з вищою медсестринською освітою / С.В. Гордійчук // Магістр медсестринства. - 2011. - Вип. 2 (6). - С. 45-49.

5. Чернишенко Т.І. Застосування інноваційних методик в медсестринській освіті / Т.І. Чернишенко, Н.Б. Галіяш, Н.В. Ревчук // Медсестринство. - 2008. - Вип. 2. - C. 6-9.

6. Шатило В.Й. Удосконалення підготовки медичних сестер в Україні / В.Й. Шатило, В.З. Свиридюк, П.В. Яворський // Україна. Здоров'я нації. - 2013. - № 3. - С. 93-96.

7. Broome M. Building the science of nursing education : vision or improbable dream / Marta Broome. - Nursing Outlook. - 2007. - № 57. - Р. 177-179.

8. Sobo E. Behind the scenes in health care improvement: The complex structures and emergent strategies of implementation science / Е. Sobo, С. Bowman, А. Gifford // Social Science and Medicine. - 2009. - № 67(10). - Р. 1530-1540.

С.А. ЯСТРЕМСКАЯ

ИННОВАЦИОННЫЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ ПРОЦЕСС ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ МАГИСТРОВ СЕСТРИНСКОГО ДЕЛА

Резюме. Представлены результаты научного анализа прогрессивных тенденций подготовки будущих магистров сестринского дела в контексте инновационных преобразований в профессиональном образовании. Рассмотрены инновационные технологии которые используются в образовательном процессе высшей медицинской школы.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, будущие магистры сестринского дела, инноватизация, инновационные технологии обучения, дистанционные технологии обучения, сестринское дело.

S.O. YASTREMSKA

INNOVATIVE EDUCATIONAL PROCESS OF MASTERS OF SCIENCE IN NURSING TRAINING

The summary. The article demonstrates the results of scientific analysis ofprogressive tendencies in training offuture masters of science in nursing in the context of innovative transformations in professional education. It describes the essence of innovative technologies used in educational process of higher medical institution. It reflects the features of distance learning in higher medical education and the use of Internet technology, which is a prerequisite for distance learning, enables improving of theoretical knowledge, practical skills development of future masters of sciences in nursing.

Key words: professional training, future masters of science in nursing, innovatization, innovative technologies of studies, distance learning technology, nursing.

Размещено на Allbest.ru