Ключові компетенції педагога-коуча

Размещено на http://www.allbest.ru

КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНЦІЇ ПЕДАГОГА-КОУЧА

І.С. Голіяд, Т.Ю. Чернова



Резюме

У статті розкриті компетенції педагога-коуча. Актуалізовано їх значення для ефективної партнерської взаємодії суб'єктів освітнього процесу та розвитку коучингової компетентності педагога.

Ключові слова: коучингова компетентнність, педагогічний коучинг, компетенції педагога-коуча, суб'єкт освітнього процесу, евтагогіка, хьютагогіка. хьютагогіка педагог коуч освітній



Постановка проблеми

Педагоги все більше розуміють наскільки важливо залучення суб'єктів освітнього процесу (СОП) до активного і усвідомленого процесу навчання. Учні та студенти в таких умовах охоче комунікують, задають влучні питання, шукають відповіді, застосовують отриманні знання для розв'язання проблем та завдань, слухають один одного, конструктивно обговорюють ідеї, отримують задоволення від навчального процесу та діяльності.

Зрозуміло, що отримані навички у такому активному й усвідомленому навчанні будуть корисні в житті всім учасникам освітнього процесу. Але все це мало знати педагогам, батькам, соціальним партнерам, важливо діяти, виконувати навчальні програми в існуючих умовах, щоб навчання, організоване в освітніх установах, стало більш глибоким та корисним у реальному житті, допомагало СОП краще вчитися, генерувати маленькі ідеї у перспективні, корисні для суспільства глобальні проекти.

Отже, програму курсу «Педагогічний коучинг» [4] розроблено для формування у педагогів та всіх зацікавлених учасників освітнього процесу професійно важливих особистісних якостей таких як: критичне мислення, креативність, мобільність, комунікабельність, толерантність, урівноваженість, чуйність, доброзичливість, прагнення до самопізнання, саморозвитку і самореалізації, саморефлексії та ін. Це сприяє якісним змінам в освіті, адаптації СОП до нових умов, підвищує рівень професійної компетентності педагогів, складовою якої є і коучингова компетентність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інтерес до коучингу як освітньої інновації з'явився в Україні, як і в інших деяких пострадянських державах, близько десяти років тому. Натомість в європейських державах цей напрям, розвивається понад двадцять років, у тому числі в сучасній освіті. За цей час у науковому обігу з'явився термін «евтагогіка» або «хьютагогіка», який має безпосереднє відношення і до коучингу. Його введено австралійцями Стюартом Хассе і Крісом Кеньйоном з Університету Південного Хреста в 2000 році в роботі «From Andragogy to Heutagogy» [6] як учіння про самоосвіту, тобто вчення про те, як самостійно вчитися в XXI столітті.

Хьютагогіка (від грец. єаотод - сам й грец. ayw - вести) - напрям в теорії навчання, сучасне вчення про безперервну освіту, як стиль життя, вчення про самоосвіту, як провідну форму освіти. Має за мету навчання на свій власний розсуд, тобто самовизначене навчання [7].

Основний принцип підходу «евтагогіки» свідчить, що учень стоїть у центрі свого власного навчання, і його навчання не слід розглядати як педагого-орієнтоване або предметно-орієнтоване, воно орієнтоване на учня, тобто учне-орієнтоване. Іншими словами, в навчанні головну роль відіграє не предмет навчання або педагог, а сам учень, який вивчає даний предмет.

Концептуальні положення щодо забезпечення умов для випереджувального розвитку професійної освіти і підвищення кваліфікації педагогічних працівників, відповідно до сучасних викликів, відображено в Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 рр. (2013 р.), у Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (2016 р.), в Указі Президента України «Про Стратегію сталого розвитку «Україна--2020» (2015 р.), у матеріалах Брюггського Комюніке про зміцнення європейського співробітництва у сфері професійної освіти і навчання на період 2012-2020 рр. (2010 р.) та інших документах.

Досліджуючи проблему ключових компетенцій педагога-коуча, їх значення у розкритті потенціалу СОП та розвитку коучингової компетентності педагога ми звернулися до праць вітчизняних і зарубіжних дослідників. Наукові ідеї про основи управління розвитком освіти розкрито у працях В. Андрущенка, С. Батишева, Б. Гершунського, І. Зязюна, В. Кременя, Н. Ничкало, В. Олійника, О. Щербак та інших науковців. Концепцію розвитку особистості педагога у педагогічній підготовці та професійній діяльності розглядали науковці І. Бех, Г. Васянович, Н. Ничкало, О. Отич, С. Сисоєва, Л. Хомич та ін. Компетентнісний підхід у професійній освіті обґрунтовували й досліджували С. Гончаренко, В. Лозовецька, В. Луговий, Дж. Равен, А. Хуторський, Л. Шевчук, В. Ягупов ін. Досвід використання сучасних технологій навчання аналізували І. Бендера, С. Гончаренко, Р. Гуревич, Г. Дутка, В. Манько, О. Пєхота, О. Стариков та ін. Технологія коучингу досліджувалася здебільшого зарубіжними фахівцями та науковцями, зокрема: У. Голви, М. Дауни, С. Дугласом, М. Емітер, У. Морлей, Дж. О'Коннором, Д. Ролкер, Р. Уайт, Р. Уїтерспун, Уїтмором Дж., Р. Хадсон, та ін. Щодо досліджень коучингу в освіті, то серед вітчизняних науковців можемо виокремити праці Т. Борової, М. Нагари, І. Петровської та ін.

Однак, нами не виявлено праць, в яких би досліджувалися та дістали розв'язання проблеми формування коучингової компетентності педагога, інтеграція ключових компетенцій коуча у навчанні майбутніх педагогів у ВНЗ та у професійну діяльність педагогічних працівників. У науковій літературі не в повній мірі визначено структуру ключових компетенцій педагога-коуча, його основні функції та завдання.

В контексті зростання інтересу до наведених проблем розвиток коучингової компетентності педагога та визначення змісту ключових компетенцій педагога-коуча набуває актуальності та значущості. Тому метою статті є розкриття значення та сутності ключових компетенцій педагога-коуча, які сприяють формуванню та розвитку коучингової компетентності фахівця. Вважаємо за необхідне конкретизувати їх відповідно сучасних освітніх вимог. Отже, нам необхідно довести, що педагогічний коучинг як технологія особистісного та професійного розвитку передбачає формування унікального стилю педагога-коуча, який досконало володіє ключовими компетенціями коуча у всебічному розкритті потенціалу СОП та у своєму професійному самовдосконаленні.



Виклад основного матеріалу

Значна кількість ідей і положень коучингу витримали перевірку часом і сьогодні потребують поширення і запровадження в освітніх установах різних рівнів, як ефективні та дієві способи зміни мислення всіх учасників освітніх процесів, формування та розвиток у них навичок самоосвіти. Відомо, що за експертними прогнозами, у 2020 році найбільш затребуваними на ринку праці будуть уміння навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі. Але українська школа не готує до цього [3, 6].

Що стосується компетенцій педагога, то він має не лише надавати інформацію учням, а саме формувати у них критичний спосіб мислення, який сприяє розвитку демократії відповідно до вимог світового інформаційного суспільства. «У зв'язку з цим варто говорити про нову роль учителя -- не як єдиного наставника та джерело знань, а як коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини» [3, 18].

Отже, одним з важливих та інноваційних підходів у формуванні та розвитку професійної компетентності педагогічних працівників є коучинговий підхід. Він повністю відповідає сучасним вимогам освіти, і необхідність вивчення педагогічного коучингу в освітніх закладах зумовлена наступними обставинами: складністю завдань, які стоять сьогодні перед педагогами й освітніми установами; динамічністю і різноманітністю завдань, які неможливо розв'язати традиційними шляхами; високою конкуренцією на ринку освітніх послуг між різними організаціями й установами, які потребують створення нових освітніх програм, зміни контексту навчального матеріалу, підвищення кваліфікації педагогічних працівників та ін.

Минають часи, коли вимоги до освітніх процесів диктувалися згори, при цьому структура ринку і технології змінюються значно швидше, ніж у минулому. Закономірно, до рівня професійної компетентності педагога висуваються нові вимоги, а підвищення кваліфікації раз на п'ять років не відповідає викликам часу.

На думку Майлза Дауні, директора по навчальній роботі Лондонської школи коучингу, «коучинг може привнести в роботу все найкраще, що властиво людині. Це дуже важливо, оскільки все, що ми робимо на робочому місці і поза ним витруює з людини людське. Вічна гонитва за ефектом, а не ефективністю, реструктуризацією, реинжинирингом і іншими далекосяжними цілями, марна трата людських ресурсів, все це виснажує дух, енергію і творчі здібності людини, збіднює його самого і організацію, в якій він працює». [2, 17].

Постала гостра необхідність постійного навчання педагогів на робочому місці, тому педагогічний коучинг у цьому випадку є ефективною технологією, яка сприяє успішному оволодінню ключових та професійних навиків. У межах освітнього процесу він має наступні загальні напрями:

- процес партнерської взаємодії (психолого-педагогічний супровід суб'єкта навчання, проектна діяльність), спрямований на досягнення результату, мети;

- проектування технологій соціальної взаємодії, інтерактивних форм підтримки активності суб'єкта навчання;

- поступовий процес щодо збільшення усвідомлення і здібностей особистості.

Педагогічний коучинг (ПК) - це технологія постійного вдосконалення професіоналізму педагогічного працівника, що сприяє ефективній партнерській взаємодії СОП, спрямована на досягнення ними цілей, забезпечення самостійності та ефективності в прийнятті рішень особистішого та професійного характеру [1, 107].

Педагог-коуч допомагає СОП розвиватися, освоювати нові навики та досягати високих результатів не тільки в комунікативній взаємодії, а також у подальшій професійній діяльності та інших напрямах життя, але при цьому усвідомлює, що головний у цьому процесі завжди залишається СОП (учень, студент, слухач курсів тощо).

Коучингова компетентність - це складова професійної компетентності педагога, яка сприяє його активній та усвідомленої особистісно-орієнтовній позиції у коучинговій взаємодії з суб'єктами освітнього процесу [5, 5]. Основне завдання педагога-коуча знаходиться у площині створення сприятливої атмосфери взаємодії з СОП і полягає в модифікації системи навчання та адаптації до освітньої діяльності самостійно.

Коучингові компетенції передбачають знання педагогом основних принципів ПК і забезпечують формування бажань і вмінь постійно поліпшувати якість виконання функцій, створення таких умов, за яких ініціатива та творчість, самодисципліна та почуття відповідальності педагога і учнівського колективу постійно розвиваються. Коучингові знання необхідні педагогу для того, щоб знайти підхід до кожного суб'єкта освітнього процесу, використати резерви людської психіки, створити атмосферу найбільш сприятливу для максимального самовираження суб'єкту взаємодії, ефективної спільної партнерської діяльності.

Одинадцять ключових компетенцій коуча, про які ми поговоримо далі, були розроблені для того, щоб сприяти кращому розумінню навиків і підходів у сучасному коучингу взагалі і ПК зокрема. Вони визначені Міжнародною Федерацією Коучингу (ICF) і являють собою основу для порівняння відповідності різних коучингових програм, які опановують коучі [7, 5].

Ключові компетенції були розроблені як основа проведення іспитів у процесі сертифікації коучів. Вони були згруповані в чотири блоки (табл. 1) за принципом схожості. Кожна з компетенцій у рівній мірі важлива, тому угрупування і порядок компетенцій в тексті не має принципового значення. Всі компетенції є ключовими і обов'язково повинні проявлятися в роботі будь-якого компетентного коуча, а також і педагога, який володіє коучинговою компетентністю.



Таблиця 1.

Ключові компетенції коуча (за структурою ICF)

Блок A. Створення фундаменту • відповідність етичним нормам і професійним стандартам; • укладання коучингової угоди;	Блок B. Спільна взаємодія • встановлення довірливих відносин з суб'єктом взаємодії; • коучингова присутність;
Блок C. Ефективна комунікація • активне слухання; • постановка «сильних» питань; • пряме спілкування;	Блок D. Фасилітація навчання та досягнення результатів • стимулювання усвідомлення; • проектування дій; • планування та постановка цілей; • управління прогресом і відповідальністю;

Пропонуємо розглянути докладний опис компетенцій, інтегрованих у взаємодію СОП і педагога-коуча, що сприяють формуванню коучингової компетентності.

Відповідність етичним нормам і професійним стандартам. Розуміння педагогом-коучем етичних норм і стандартів коучингу, а також здатність адекватно застосовувати їх у всіх ситуаціях, що виникають у коучинговій взаємодії педагога та СОП.

1. Розуміє і слідує в своїй діяльності нормам поведінки Міжнародної Федерації Коучингу.

2. Чітко розрізняє коучинг, консультування, психотерапію й інші методи професійної допомоги СОП.

3. За необхідності, рекомендує СОП звернутися до відповідного фахівця, вміє визначити, коли це необхідно і наявність ресурсів.

Укладання коучингової угоди. Здатність педагога-коуча зрозуміти, що потрібно при кожній конкретній коучинговій взаємодії з СОП, досягання угоди з можливим і новим суб'єктом взаємодії про проведення коучингових процедур.

1. Розуміє й ефективно обговорює з СОП правила і конкретні параметри взаємин у коучингу (наприклад, логістику, розклад, підключення третіх осіб, якщо це доцільно і прийнятно).

2. Досягає угоди про те, що прийнятно в коучингових відносинах, а що ні, не пропонується, визначає зони відповідальності педагога-коуча і СОП.

3. Визначає, чи є відповідність між методами педагогічного коучингу і потребами СОП, яке забезпечить ефективність коучингової взаємодії.

Встановлення довірчих відносин з суб'єктом коучингової взаємодії. Уміння педагогом-коучем створити умови безпеки і підтримки, які забезпечують в подальшому постійну взаємну повагу і довіру.

1. Виявляє справжню турботу про благополуччя і майбутнє СОП.

2. Постійно демонструє свою власну цілісність, чесність і щирість.

3. Укладає прозорі угоди і виконує обіцянки.

4. Демонструє повагу до сприйняття СОП, його стилю навчання.

5. Забезпечує постійну підтримку і підтримує нові моделі поведінки та дії, включаючи ті з них, що стосуються прийняття ризику і страху невдачі.

6. Запитує дозволу СОП на проведення коучингу в нових, ще незвичних «чутливих» для нього галузях.

Коучингова присутність. Здатність педагога-коуча бути повністю усвідомленим і створювати невимушені відносини з СОП, демонструючи відкриту, гнучку і впевнену манеру поведінки.

1. Усвідомлено взаємодіє і залишається гнучким у процесі коучингової взаємодії в поточному моменті.

2. Знаходиться в контакті з власною інтуїцією і довіряє внутрішньому знанню, «слухає внутрішній голос».

3. Відкритий до незнання і приймає ризики.

4. Бачить багато способів роботи з СОП і в кожний момент вибирає найбільш ефективний.

5. Вдало використовує гумор, створюючи відчуття легкості й енергії.

6. Впевнено змінює перспективи та експериментує з новими можливостями у власних діях.

7. Демонструє впевненість у роботі з сильними емоціями, здатний керувати собою, не дозволяючи емоціям співрозмовника домінувати і заплутувати себе.

Активне слухання. Уміння педагога-коуча повністю сконцентруватися на тому, що говорить і про що замовчує СОП, зрозуміти сенс сказаного в контексті бажань суб'єкта коучингової ваємодії й підтримати процес висловлювання ним своїх почуттів і думок.

1. Концентрує увагу на СОП і його планах, а не на власних планах, складених для нього.

2. Чує, що турбує СОП і викликає у нього сумніви, які його цілі, цінності та переконання про те, що можливо, а що ні.

3. Проводить відмінність між словами, інтонацією і рухом тіла.

4. Узагальнює, перефразовує, повторює і віддзеркалює сказане СОП, щоб переконатися в чіткості і правильності розуміння.

5. Підтримує і надихає, приймає, вивчає і сприяє посиленню вираження СОП його почуттів, сприйняття, заклопотаності, переконань, припущень та інше.

6. Інтегрує і будує процес, виходячи з ідей та пропозицій СОП.

7. Резюмує або розуміє суть того, що говорить СОП, і допомагає йому досягти мети, а не захоплюватися довгими описами.

8. Дозволяє СОП «висловитися» або «роз'яснити» ситуацію, не виносячи суджень, не беручи будь-який бік, щоб перейти до наступних кроків.

Постановка «сильних» питань. Здатність педагога-коуча ставити такі питання, які розкривають інформацію, необхідну для отримання СОП максимальної користі від взаємодії з педагогом-коучем, і сприяють коучинговій взаємодії.

1. Задає питання, що відображають активне слухання і розуміння погляду СОП.

2. Задає питання, що провокують вчинення відкриттів, осяяння, що будять цілеспрямованість і активність (наприклад, такі, що кидають виклик припущеннями СОП).

3. Задає відкриті питання, які породжують більшу ясність, нові можливості чи знання.

4. Задає питання, які просувають СОП бажаним напрямом, а не потребують від суб'єкта взаємодії знаходити докази або озиратися назад.

Пряме спілкування. Здатність педагога-коуча ефективно спілкуватися протягом сесій коучингу і користуватися у комунікаціях тією мовою, який виробляє найбільший позитивний вплив на СОП.

1. Доносячи думки і даючи зворотний зв'язок, висловлюється ясно, чітко і прямо.

2. Чітко формулює і переформульовує, проводить рефрейминг, щоб допомогти СОП зрозуміти, розібратися в тому, чого він хоче, або в тому, в чому він не впевнений, поглянувши на запит з іншої перспективи.

3. Зрозуміло викладає цілі коучингу, програму сесії, мету використання технік, методів або вправ;

4. Використовує відповідну і поважну стосовно СОП мову (наприклад, уникає в мові дискримінації за статтю, расою, не використовує специфічних технічних термінів, жаргонізмів).

5. Користується метафорами і аналогіями, щоб допомогти СОП проілюструвати важливу думку або створити словесну картину.

Сприяння усвідомленню. Здатність педагога-коуча інтегрувати і точно оцінювати численні джерела інформації, інтерпретувати її таким чином, щоб допомогти СОП усвідомити, що відбувається і відповідно досягти обумовлених результатів.

1. Розглядаючи і оцінюючи питання і справи СОП, виходить за межі сказаного, не дозволяє собі помилитися у трактуванні опису, даного СОП.

2. Розпитує з метою домогтися більш глибокого розуміння, усвідомлення та ясності.

3. Визначає і розкриває для СОП турботи, які знаходяться в основі теми, типові і постійні способи сприйняття себе самого і навколишнього світу, відмінності між фактами та їх інтерпретацією, невідповідність між думками, почуттями і діями.

4. Допомагає СОП відкривати нові для себе думки, переконання, відчуття, емоції, настрій та інше, що підсилюють їх здатність робити активні дії і досягати того, що для них важливо.

5. Розкриває перед СОП більш широкі перспективи і надихає їх на зміну точки зору і знаходження нових можливостей для дій.

6. Допомагає СОП побачити різні, взаємопов'язані чинники, що впливають на них і на їхню поведінку (наприклад,

думки, емоції, тіло, фон, оточення).

7. Ділиться інсайтами з СОП так, щоб вони були корисні й мали сенс для суб'єкта взаємодії.

8. Визначає найбільш сильні сторони і основні галузі навчання і зростання, а також те, на що найбільш важливо звернути увагу під час коучингу.

9. Просить СОП розрізняти пересічні і значущі питання, ситуативну і повторювану поведінку, коли виявляє невідповідність між задекларованим і діями.

Проектування дій. Уміння педагога-коуча створити спільно з СОП можливості для безперервного навчання під час коучингу в усіх сферах життя для того, щоб вживати нові дії, які найбільш ефективно приведуть до обумовленого результатами коучингу.

1. Організовує мозкові штурми і допомагає СОП визначити ті дії, які дозволять суб'єкту взаємодії продемонструвати, відпрацювати і поглибити нові знання.

2. Допомагає СОП сконцентруватися і систематично вивчати найбільш істотні для досягнення обумовлених цілей коучингу конкретні проблеми і можливості.

3. Залучає СОП у дослідження альтернативних ідей і рішень, оцінювання варіантів і прийняття відповідних рішень.

4. Підтримує активні експерименти і самопізнання, де СОП відразу ж пробує те, що було предметом обговорення і вивчення під час коучингової взаємодії.

5. Зазначає успіхи і здатності СОП, сприяючи їх подальшому зростанню.

6. Кидає виклик припущенням і точкам зору СОП, провокуючи появу нових ідей і знаходячи нові можливості для дій.

7. Підтримує або висуває точки зору, відповідно цілям СОП, і, не симпатизуючи жодній з них, переконує суб'єкт їх розглянути.

8. Допомагає СОП «зробити це просто зараз», безпосередньо під час коучингової взаємодії, забезпечуючи негайну підтримку.

9. Підтримує робочу напругу, заохочує постановку складних завдань, але разом з тим підтримує комфортний темп навчання та розвитку.

Планування і постановка цілей. Уміння педагога-коуча розробити ефективний план коучингової взаємодії з СОП і дотримуватися його.

1. Узагальнює зібрану інформацію, визначає з СОП план коучингової взаємодії і цілі розвитку, що стосуються проблем і головних напрямів, які потребують вивчення.

2. Формує план, що передбачає отримання досяжних, вимірних, конкретних результатів і містить терміни досягнення.

3. Вносить в план зміни, якщо це потрібно в процес коучингу і при зміні ситуації.

4. Допомагає клієнтові відшукати й отримати доступ до інших ресурсів з метою навчання (наприклад, до книг, до інших фахівців).

5. Визначає і намічає перші значущі для СОП успіхи.

Управління прогресом і відповідальністю. Уміння педагога-коуча утримувати увагу на тому, що важливо СОП, і залишати відповідальність суб'єкту здійснювати дії.

1. Чітко запитує у СОП про дії, які просунуть його вперед до його цілей.

2. Відслідковує події, що відбуваються, питаючи у СОП про ті дії, за які суб'єкт узяв на себе зобов'язання на попередніх коучингових сесіях.

3. Дізнається, що СОП вдалося зробити, що не вдалося, чому він навчився, що усвідомив з часу проведення попередньої індивідуальної сесії або командних сесій.

4. Ефективно готує, організовує і переглядає спільно з СОП інформацію, отриману в процесі коучингових взаємодій.

5. Не дає СОП збитися зі шляху між сесіями, концентруючи увагу на плані і визначених результатах коучингу, обумовленим планом дій і темах для наступної сесії (сесій).

6. Фокусується на плані коучингової взаємодії, але залишається відкритим для коригування поведінки і дій на підставі самого процесу коучингу і змін напряму в ході сесій.

7. Здатний усвідомлювати масштабну картину того, до чого рухається СОП, брати участь у створенні контексту обговорюваної теми і цілі, куди суб'єкт взаємодії бажає потрапити.

8. Активізує самодисципліну СОП і змушує суб'єкта відповідати за те, що, за його словами, він збирається зробити, за результати запланованих дій і конкретний план з певним часовим форматом.

9. Розвиває здатність СОП приймати рішення, працювати з ключовими питаннями і розвиватися (отримувати зворотний зв'язок, встановлювати пріоритети і темп навчання, рефлексувати і вчитися на досвіді).

10. Позитивно кидає виклик СОП, звертаючи увагу на факт, коли суб'єкт не виконав обумовлених дій.

Визначення інтеграції змісту одинадцяти ключових компетенцій педагога-коуча відкриває нове запитання: як визначити їх рівень, необхідний для допомоги СОП стати тим, ким він хоче стати. Воно важливе і відкриває перспективи подальших розвідок проблеми. Слушну думку з цього приводу висловив Майлз Дауні, який запропонував не поспішати з висновками, які можуть ускладнити роботу коуча. Єдиний, хто може визначати компетентність коуча - це людина або команда з якою він працює. Вони краще можуть знати, який вплив справив на навчання, результат, який вони отримали на робочому місті або ігровому полі [4, 13].

Практичне застосування педагогічного коучингу в освітній та експериментальної діяльності є сьогодні у навчальних закладах різних рівнів, зокрема, у ПТУ-50 м. Карлівка Полтавської області, ДНЗ «Сумське міжрегіональне вище професійне училище», Приватний заклад ЦПОН м. Кривій Ріг, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова та інших.

Отже, сучасні коучингові підходи сприяють формуванню та розвитку професійної компетентності майбутніх та працюючих педагогів, сприяють ефективній діяльності щодо розкриття потенціалу суб'єктів освітнього процесу.



Висновки

Внаслідок опанування курсу «Педагогічний коучинг» та формування коучингової компетентності педагоги опановують ключові компетенції та оволодівають такими професійними навиками:

- самостійний вибір технік педагогічного коучингу щодо успішного досягнення результатів у професійній діяльності;

- підвищення мотивації та розширення професійного простору;

- планування довгострокових програм формування та розвитку професійної компетентності СОП;

- успішне користування техніками та інструментарієм педагогічного коучингу.

Педагогічний коучинг як технологія особистісного та професійного розвитку формує унікальний стиль педагога- коуча, який він проектує у відповідності до власних запитів та самовдосконалення, сприяє всебічному розкриттю потенціалу СОП, що є головним в освітній діяльності.



Література

1. Голіяд І.С. Філософія педагогічного коучингу / І.С. Голіяд, Т.Ю. Чернова // Молодь і ринок: щомісячний науково- педагогічний журнал. -- № 3 (134) березень. -- 2016. -- С. 106-112.

2. Дауни М. Эффективный коучинг: Уроки коуча коучей / М. Дауни; пер. с англ. -- М.: Изд-во «Добрая книга», 2008. -- 288 с.

3. Концепція «Нова українська школа» [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://mon.gov.ua/activitv/education/zagalna-serednva/ua-sch-2016/. - Назва з екрану.

4. Педагогічний коучинг: навч.-метод. посіб. / Т.Ю. Чернова, І.С. Голіяд, О.А. Тіщук; за заг. ред. Д.Е. Кільдерова. - К., 2016. - 166 с.

5. Чернова Т.Ю. Концепт педагогічного коучингу: суб'єкт-суб'єктна взаємодія учасників освітнього процесу / Т.Ю. Чернова, І.С. Голіяд // Збірник наукових праць: наукові записки НПУ імені П. Драгоманова. -- Вип. 130. -- К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2016.

6. Stewart Hase and Chris Kenyon (December 2000). «From Andragogy to Heutagogy». ultiBASE (Faculty of Education Language and Community Services, RMIT University).

7. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Хьютагогіка. - Назва з екрану.

8. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://icf. 1 gb.ua/klyuchovi-kompetentsiyi-koucha-icf/. - Назва з екрану.



И.С. ГОЛІЯД, Т.Ю. ЧЕРНОВА

КЛЮЧОВЫЕ КОМПЕТЕНЦИИ ПЕДАГОГА-КОУЧА

Резюме. В статье раскрыты компетенции педагога-коуча. Актуализировано их значение для эффективного партнерского взаимодействия субъектов образовательного процесса и развития коучинговой компетентности педагога.

Ключевые слова: коучинговая компетентность, педагогический коучинг, компетенции педагога-коуча, субъект образовательного процесса, эвтагогика, хьютагогика.

I.S. GOLIIAD, T.Yy. CHERNOVA

KEY COMPETENCES OF THE TEACHER-COACH The summary. The competence of a teacher-coach is disclosed in the article. Their importance is actualized for effective partner interaction ofsubjects of educational process and development of coaching competence of the teacher.

Key words: coaching kompetentnist, teachers coaching, rnmpetence of the teacher-coach, the subject of the educational process, evtagogika, heutagogy.

Размещено на Allbest.ru

...