Методичні аспекти простановки розмірів на креслениках деталей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичні аспекти простановки розмірів на креслениках деталей

Постановка проблеми

розмір кресленик деталь

Сучасний розвиток складної техніки та автоматизація технологій конструювання висуває високі вимоги до графічної підготовки фахівців інженерної галузі. Важливим щаблем у розвитку професійного інженерного мислення, графічної грамотності та інженерно-графічної компетентності є формування навиків нанесення розмірів на робочих креслениках та ескізах деталей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значну кількість праць у галузі графічної освіти присвячено методиці викладання інженерної графіки та, зокрема, машинобудівному кресленню. В працях М. Анісімова, О. Ботвіннікова, С. Василенко, В. Ваніна, А. Верхоли, С. Ковальова, Б. Коваленко, В. Михайленко, В. Сидоренко, М. Козяра, А. Хаскіна та ін. підкреслено важливість володіння правилами і навиками нанесення розмірів для розробки робочих креслеників деталей машин і механізмів. Однак, незважаючи на достатній термін розробок, глибину опрацювання теми нанесення розмірів, слід звернути увагу на відсутність систематизації та прив'язки до виробничого та технологічного процесів виготовлення деталей.

Метою статті є висвітлення технологічно та конструктивно обґрунтованих підходів до нанесення розмірів на креслениках симетричних деталей. Раціональне нанесення розмірів на кресленику деталі, передусім, забезпечує ефективність графічних побудов, яка характеризується часом, витраченим на виконання креслення, як вручну, так і автоматизованими засобами.

Виклад основного матеріалу

Величину зображуваного предмета (виробу) і його елементів визначають розмірні числа нанесені на кресленику [1; 2]. При величезній різноманітності деталей розміри на них наносять із врахуванням наступних факторів: 1) форми деталі; 2) взаємодії з іншими деталями складальної одиниці, тобто її функціонування у виробі; 3) послідовності її виготовлення (технології виготовлення); 4) забезпечення ясності і виразності ескізу, кресленика.

Основні правила нанесення розмірів у ДСТУ ISO 129-1:2007, ГОСТ 2.307-68 та підручниках супроводжуються ілюстраціями у вигляді рисунків. Однак, при розробці машинобудівних креслеників та ескізів студентам складно раціонально використати ці правила. Це зумовлено тим, що наведені у державних стандартах правила є універсальними і не враховують конструктивні особливості деталей та технологію їх виготовлення.

У даній статті ми підібрали ряд опорних креслеників, які охоплюють основні правила проставляння розмірів на ескізах та креслениках симетричних деталей, елементів цих деталей та зробили їх аналіз. На перших етапах навчання нанесенню розмірів цей матеріал сприятиме зменшенню кількості помилок на креслениках студентів і прискорюватиме засвоєння ними необхідних навиків проставляння розмірів з урахуванням конструктивних і технологічних вимог.

При розгляді симетричних деталей зустрічаються з такими термінами як площина симетрії, вісь симетрії і центр симетрії (рис.4). Якщо через симетричну деталь провести площину, на яку спроеціювати контур однієї і другої половин деталі, і якщо проекції цих контурів співпадуть, то дану площину прийнято називати площиною симетрії. Якщо в цій площині взяти відповідну лінію, навколо якої повернути одну і другу частини деталі до суміщення, то дану лінію прийнято називати віссю симетрії. Під центром симетрії розуміють точку, яка знаходиться на однаковій відстані від двох або групи точок, розміщених по різні боки цієї точки.

Розміри симетрично розташованих елементів треба вказувати один раз. А на інших симетрично розташованих елементах, зазвичай, розміри не проставляють. Якщо є половина чи чверть зображення або якщо є потреба показати повне зображення, то до кінців осей симетрії долучають познаку симетрії «||» [1], як показує приклад наведений на рис.1.

Розмірну лінію допускається проводити з обривом, якщо вид або розріз симетричного предмета чи окремих симетрично розміщених елементів зображають тільки до осі симетрії або з обривом (рис. 1).

Рис.1

Розміри двох симетрично розміщених елементів виробу (крім отворів) наносять тільки один раз [5] без вказування їх кількості, групуючи всі розміри в одному місці (рис. 2).

Якщо симетрична деталь має симетрично розміщені одинакові елементи, наприклад отвори, то рекомендується ставити розміри так, як показано на рис. 3. Такий спосіб нанесення розмірів, що визначає положення симетрично розміщених поверхонь у симетричних виробах, є раціональним для масового виробництва. Для індивідуального виробництва можна використовувати проставляння розмірів від осей симетрії.

Рис. 3

Проставляння розмірів на симетричній деталі часто викликає розбіжності між конструктором і технологом. У більшості випадків конструктор виступає на захист нанесення розмірів від осей симетрії, технолог - від існуючих у деталі матеріальних баз. Для об'єктивного вирішення цього питання слід мати на увазі, що площина, вісь і центр симетрії на деталях є нереальними базами, існування яких приймається умовно [3; 4]. Вони є уявними і вводяться в кресленик для більшої наочності і швидкого орієнтування в геометрії деталі. На виробництві ж обробка та обмірювання деталі здійснюється не від уявних баз, а від матеріально існуючих, тому проводити проставляння розмірів від осей симетрії не доцільно. Таке нанесення розмірів при виготовленні деталей вимагає складних самоцентрувальних пристроїв і складних калібрів. Отже, отримання точних розмірів при обробці деталі буде ускладнено.

У прикладах, наведених на рис. 4, всі розміри зв'язані не з осями симетрії, а з існуючими на деталі технологічними базами. При такому нанесенні розмірів для виготовлення деталі потрібні будуть нескладні пристосування і прості калібри у вигляді граничних скоб і вкладишів. Окрім вказаних переваг даного проставляння розмірів, на практиці відмічається спрощення виготовлення деталей і помітне скорочення бракованих виробів.

У більшості випадків, особливо на деталі серійного і масового виробництва, нанесення розмірів рекомендують здійснювати від існуючих матеріальних баз, а не від осей симетрії. Однак, не завжди вдається запобігти нанесенню розмірів від осей симетрії, у деяких випадках для визначення форми і розміщення поверхонь, все-таки, використовують цей метод проставляння розмірів. Прикладом таких випадків може слугувати нанесення розмірів на неспіввісність, несиметричність. Аналіз розмірів на наведених прикладах показує, що проставляння розмірів від технологічних баз вимагає простих пристосувань і конструктивно елементарних калібрів. Тому для виробництва цей метод є найбільш прийнятним.

Висновки та перспективи подальших розвідок

Отже, питанню нанесення розмірів на креслениках та ескізах деталей слід приділяти велику увагу, тому що виконання заданої креслеником несиметрії на виробництві створює великі труднощі. Реалізація раціональних підходів у вивченні особливостей проставляння розмірів суттєво підвищує якість інженерної освіти і формує професійно вагомі навики у майбутніх спеціалістів.

Література

1. Національний стандарт України. Кресленики технічні. Проставлення розмірів і допусків. Частина 1. Загальні принципи. ДСТУ ISO 129-1:2007 (ISO 129-1:2004, IDT). - К., 2010.

2. Государственные стандарты Единой Системы Конструкторской документации (ЕСКД). -- М., 2010.

3. Козяр М.М.. Технічне креслення: підручник / М.М. Козяр. -- Рівне: НУВГП, 2011. -- 418 с.

4. Галкин В.Д. Рациональная простановка размеров и допусков на чертежах / В.Д. Галкин, В.Н. Обидаров. -- М.: «Машгиз»,1967. - 200 с.

5. Хаскин А.М. Черчение: учебник для техникумов / А.М. Хаскин. -- [3-е изд., пер. и доп.]. -- К.: Вища шк., 1980. -- 440 с.

Размещено на Allbest.ru