Комунікативна методика навчання німецькій мові професійного спрямування

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Комунікативна методика навчання німецькій мові професійного спрямування

С.М. Амеліна

Резюме

Стаття присвячена проблемі удосконалення викладання німецької мови професійного спрямування. Доведена ефективність комунікативної структури партнерської роботи. Пропонується ширше використовувати проекти, ділові ігри.

Ключові слова: комунікативна методика, німецька мова професійного спрямування, комунікація, студент.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Сучасне геополітичне положення України, процес інтеграції у загальноєвропейський економічний і освітній простір висувають нові вимоги до вивчення майбутніми фахівцями іноземних мов (особливо німецької як найбільш поширеної у країнах Євросоюзу). Щоб задовольнити потреби суспільства, необхідні суттєві якісні перетворення й змістові переорієнтації процесу навчання іноземним мовам у вищих навчальних закладах. Вони пов'язані, насамперед, з оновленням навчальних цілей, принципів, а також методів навчання іноземним мовам, і, як наслідок, з посиленням комунікативної спрямованості процесу оволодіння знаннями, уміннями і навичками, необхідними для іншомовної комунікації.

Використання у вищих навчальних закладах комунікативної методики навчання іноземним мовам створює реальні умови для підготовки не просто кваліфікованого фахівця, а людини, здатної до успішної іншомовної професійної й ділової комунікації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з теми. Про актуальність пошуків нових методів навчання іноземним мовам і формування окремих аспектів професійної іншомовної компетентності, необхідність комунікативної спрямованості навчання свідчать численні публікації останніх років (І. Анічков, Н. Гез, І. Зимня, С. Ніколаєва [2], Є. Пасов [3], Т. Пахомова, О. Пінська, С. Шатілов та ін.). Витоки комунікативного методу навчання закладено у працях Л. Вітгенштейна, В. Матезіуса, Л. Щерби та ін. Концептуальні засади й технології комунікативної методики навчання іноземних мов представлені у працях О. Вєтохова [1], Г. Китайгородської, Є. Пасова [3] та ін. Проте питання застосування комунікативної методики під час вивчення німецької мови професійного спілкування потребує більш детального дослідження.

Мета статті -- розглянути переваги використання комунікативної методики навчання німецькій мові професійного спілкування у вищих навчальних закладах.

Виклад основного матеріалу дослідження

Комунікативна методика навчання базується на таких принципах: принцип мовленнєво-розумової діяльності; принцип індивідуалізації; принцип функціональності; принцип ситуативності; принцип новизни [3]. При цьому вона зорієнтована на дві основні цілі: розвиток умінь і навичок іншомовної комунікації у практиці спілкування; подолання психологічних бар'єрів перед спілкуванням.

Характерними для комунікативної методики навчання іноземній мові є: обмеження використання рідної мови у навчальному процесі; контекстне оволодіння лексикою, необхідною для конкретної ситуації спілкування; відсутність системності у вивченні граматики.

Інноваційні підходи до вивчення німецької мови закладено у «Рамкову програму з німецької мови для професійного спілкування для вищих навчальних закладів України» («Rahmencurriculum fur studienbegleitenden Deutschunterricht an ukrainischen Hochschulen und Universitaten»), розроблену на основі новітніх досягнень вітчизняної і зарубіжної педагогіки, психології, лінгвістики і методики викладання іноземних мов, що дозволяє організувати навчальний процес з урахуванням сучасних вимог до професійної підготовки майбутнього фахівця.

Виходячи з вищезазначеного, можна передбачити, що для майбутніх фахівців важливими є такі уміння: розпізнавання й аналіз завдань; прийняття, відбір, накопичення та передача інформації; уміння приймати й обґрунтовувати рішення, відстоювати їх, але також і відмовлятися від них; уміння працювати вдвох, у групі, в команді; уміння працювати самостійно, проявляти ініціативу; уміння адекватно обходитися з критикою [8].

Комунікативна спрямованість навчання німецькій мові забезпечується діалогічними вправами, іграми і пропозиціями проектної роботи. Під час використання різних ігрових форм студенти можуть вивчати й повторювати лексику, тренувати вживання термінів тощо.

Для підготовки публічного виступу, доповіді, презентації як одного із видів говоріння до слухачів студенти навчаються складати і використовувати тези, формулювати вступ (створюючи мотивацію до слухання), висловлювати свої думки короткими і чіткими реченнями, пояснювати терміни та складні за змістом фрази, наводити приклади для унаочнення сказаного [8, 147-148]. При цьому використовуються прийоми візуалізації і тренуються відповідні навички. Рекомендується наприкінці виступу спонукати слухачів до запитань, критики чи доповнень.

До умінь, важливих саме для професійної діяльності, можна віднести такі: розуміння і використання на практиці інструкцій, правил, приписів, описів матеріалів, машин і знарядь. Фахово-специфічними уміннями Д. Леві-Хіллеріх вважає уміння називати, перелічувати, обґрунтовувати, описувати, оцінювати, класифікувати, робити висновки, порівнювати тощо [8, 28].

Для забезпечення змістового наповнення варто, добираючи навчальний матеріал для проведення комунікативно- орієнтованих занять, враховувати:

рівень фахових знань студентів і їхній комунікативний досвід;

тематичне, понятійне і фонове наповнення інформаційних блоків навчального повідомлення;

актуальність дидактичних матеріалів для самостійного виконання професійно-орієнтованих завдань (усна й писемна комунікація).

Найефективнішою формою навчальної комунікативної взаємодії у нашій практиці виявилась партнерська робота, під час якої група поділялась на пари. Кожна з них отримувала окреме завдання, яке вона виконувала самостійно. Як правило, всі пари отримували аналогічне завдання, а результати виявлялися різними. Ефективність взаємодії значною мірою залежала від того, як сплановані постановка і розподіл завдань, а також від здатності викладача бути спостерігачем і водночас надавати допомогу без активного втручання у роботу пар. Викладач не контролював спілкування, яке відбувалося між партнерами. Він брав на себе функцію спостерігача-консультанта, готового надати допомогу у разі потреби (тобто, коли за консультацією звернуться студенти).

Таку форму навчальної комунікативної взаємодії використовували для того, щоб: надати можливість студентам вільно висловлювати свою думку; допомогти їм повірити у власну здібність до продуктивного професійного спілкування; навчити встановлювати партнерські взаємини з різними людьми.

Результативною була і робота у групах (корпоративно-групова робота). Така форма співпраці була у нашому дослідженні завжди успішною, якщо виконувались певні умови, а саме: 1) Запропоноване завдання містило проблему, що вимагала аналізу або конструктивного рішення. 2) Постановка завдання робила комунікацію і співпрацю всередині групи не тільки можливою, але і необхідною.

Під час роботи в групах викладач втрачав монополію на інформацію. Він також переставав бути комунікативним центром, через який відбувається все спілкування, що проходить на занятті. Його роль на занятті зводилась скоріше до консультування, підтримки та допомоги у разі потреби. Для роботи у групах студенти поділялись на міні-групи (4-6 осіб) для дослідження певного питання чи виконання завдання, що є частиною загального завдання навчальної групи. Спільне рішення приймалось після обговорення результатів виконання завдань міні-груп. Таким чином, загальний результат залежав від якості виконаного кожною групою завдання і їх взаємодії між собою. Вимоги до викладача передбачали уміння чітко формулювати постановку завдань для всієї групи та міні-груп і спирання на лідерів міні-груп. Спонтанність при утворенні груп сприяла кращій адаптації учасників спілкування до різних співрозмовників і допомагала підготувати їх до майбутнього професійного спілкування із різними партнерами. Комунікативна структура роботи у групах надавала можливість залучення до активної співпраці усіх студентів та саморегулювання їхньої оптимальної участі у співробітництві.

Комунікативна методика занять з німецької мови передбачає:

оволодіння культурно-мовленнєвими нормами німецької мови;

формування уміння грамотно і правильно обирати мовні засоби в залежності від завдань професійного спілкування;

усвідомлення стильових особливостей усної і писемної професійно-орієнтованої комунікації;

оволодіння поведінковими уміннями в різних ситуаціях професійного спілкування;

оволодіння уміннями і навичками публічних виступів.

Підібрані завдання були спрямовані на:

збагачення словника (включаючи фразеологізми, професіоналізми, штампи офіційно-ділового стилю мовлення);

засвоєння граматичних структур та практичне їх використання;

коригування фонетичних похибок;

адекватність використання мовних засобів;

стильову відповідність висловлювання;

чітке структурування монологічного та діалогічного говоріння;

побудову логічної послідовності висловлювання;

засвоєння мовленнєвих засобів аргументування власної позиції;

оволодіння нормами мовленнєвого етикету.

Комунікативно-діяльнісна спрямованість навчання іноземній мові професійного спілкування означає, що фаховий, методично-стратегічний і соціально-орієнтований аспекти навчання є взаємозумовленими та взаємопов'язаними і мають практичне застосування. Такий підхід формує у студента здатність до самостійного навчання, спілкування і роботи в групі, до самокритики й відповідальності, сприяє набуттю студентами умінь, необхідних для професійної діяльності. Професійна і фахова спрямованість навчання розглядалась в тому сенсі, що фахові знання й уміння зумовлюють відповідну мовленнєву та соціальну діяльність, адже мова професії пов'язана, з одного боку, зі спілкуванням, типовим для багатьох сфер професійної діяльності людини, а з іншого -- зі специфічним фаховим спілкуванням. При відборі навчального матеріалу враховувались схожість та відмінності між рідною культурою та культурою іншомовних країн. Заняття з урахуванням міжкультурних аспектів навчало студентів сприймати «чуже», порівнювати «своє» й «чуже», знаходити відповідності й розбіжності. Студенти вчились виявляти та використовувати національно забарвлені сталі мовні засоби і долати міжкультурні непорозуміння у повсякденних та професійних ситуаціях спілкування. Такі заняття активізували попередні знання і вміння студента, розвивали його здатність до співпраці, творчість, ініціативність; сприяли його активній участі у навчальному спілкуванні; формували здатність до іншомовної комунікації.

Автономне навчання передбачало, що студенти вчаться засвоювати технології та стратегії навчання, самостійно підходити до вирішення проблем, переносити набуті знання і стратегії на інші сфери діяльності. Автономне навчання є основою усвідомленого самостійного неперервного навчання і формує гнучку реакцію на можливі професійні зміни [4, 14-16].

Висновки

Комунікативно-діяльнісна спрямованість занять з іноземної мови сприяє усуненню суперечностей між природним спілкуванням у соціумі та штучним спілкуванням на заняттях і дозволяє інтегровано тренувати комунікативні вміння для вільного застосовування їх студентами у реальних ситуаціях. З цією метою особливе значення слід приділяти таким формам організації навчальної діяльності студентів, як рольові й ділові ігри, робота в групах, проектна діяльність. Вони допомагають формувати функціональну грамотність, виробляти навички побудови логічного висловлювання, закріпляють стійкі навички функціонально-правильного професійно-орієнтованого усного і писемного мовлення.

Перспективи подальшого дослідження пов'язані з вивченням проблем, які виникають при використанні комунікативної методики навчання іноземним мовам (відсутність системності при вивченні граматичного матеріалу, схильність до кліше і відповідно труднощів спілкування у нестандартних ситуаціях) і пошуком засобів їх подолання.

Література

Вєтохов О.М. Актуальні питання комунікативного навчання іноземних мов / О.М. Вєтохов // Педагогіка і психологія. - 2006. - №1. - С.91-98.

Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / наук. ред. укр. Видання С.Ю. Ніколаєва. -- К.: Ленвіт, 2003. -- 116 с. німецький навчання професійний студент

Пассов Е.И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению / Е.И. Пассов. -- М.: Просвещение, 1985. -- 208 с.

Рамкова програма з німецької мови для професійного спілкування для вищих навчальних закладів України / С.М. Амеліна, Л.С. Аззоліні, Н.Є. Беньямінова [та ін.]. -- К.: Ленвіт, 2006. -- 90 с.

Размещено на Allbest.ru