Психологічні вимоги, які висуваються до особистості та професійної діяльності працівника сучасної поліції, на цей момент обумовлені високим рівнем соціальної відповідальності, а також складністю роботи та наявністю постійного ризику. Працівники поліції будуть ефективно служити інтересам людей, суспільства та держави тільки в тому випадку, якщо вони будуть повністю сформованими особистостями й майстрами своєї справи. Кожен працівник поліції після проходження процесу акумулювання та засвоєння низки необхідних знань, навичок та вмінь має можливість перетворити їх на надбання своєї особистості, але тільки якщо він займатиме активну позицію в процесі свого професійного розвитку. Однак водночас цій людині слід бути створити всі необхідні умови й надати відповідну психолого-педагогічну допомогу та підтримку у розвитку професійно - людських якостей на найрізноманітніших стадіях оволодіння професією [1, с.88].

У діяльності працівників ОВС відповідальність посідає особливе місце, коли вона є професійно необхідною якістю та рисою особистості працівника, тією чи іншою мірою представленою в структурі його особистості [2, с. 204].

За Л.І. Дементій, відповідальність - "властивість особистості як суб'єкта життєдіяльності, що проявляється в її здатності співвідносити необхідне й бажане в соціально необхідний та особистісно-оптимальний спосіб" [3, с.13]. Описуючи категорію відповідальності, більшість дослідників виділяє в ній три компоненти - когнітивний, емоційний і поведінково-результативний. Ці параметри докладно описано й проаналізовано Л.І. Дементій. Когнітивний компонент найчастіше береться до уваги багатьма авторами під час аналізу феномена відповідальності. Його суть полягає в тому, що особистість усвідомлює, за що вона повинна відповідати, оцінює власні можливості й на підставі цього приймає певні рішення.

У структурі відповідальності, запропонованій О.О. Басовою та С.М. Васильєвою, ця структура доповнюється вольовим компонентом, що визначається як система вчинків і переконань до здійснення свідомої регуляції власної діяльності. О.О. Басова досліджує компоненти структури відповідальності у поєднанні з її функціями, результатами функціонування, емпіричними та кількісними показниками [4]. Варто відзначити схожість структур, запропонованих Л.І. Дементій і М.В. Борцовою, які виділяють когнітивний, емоційний, регулятивний, поведінково-результативний компоненти. У структурі В.П. Прядеїна також розглядаються когнітивний, емоційний і мотиваційний компоненти й додаються регулятивний, динамічний та результативний. Крім того, кожен із компонентів поділяється за показниками. Динамічний компонент розглядається в ергічності та аергічності [5].

Якісна підготовка працівника ОВС є неможливою без добре поставленої психологічної підготовки в навчальних закладах МВС і місцях проходження служби. У більшості працівників у критичній ситуації помічено певний стереотип поведінки, який залежить від рівня їх професійної підготовки. У разі високої підготовленості (у тому числі психологічної) такий працівник у складній обстановці сподівається головним чином на своє рішення й вирішення ситуації власними силами та засобами, що, зрозуміло, ґрунтується на знанні необхідних директивних розпоряджень і певному особистому досвіді. У менш підготовлених працівників в аналогічних випадках відсутність правильного уявлення про коло своїх обов'язків і досвіду дій в подібних умовах викликає невпевненість у собі, спроби перекласти відповідальність на когось іншого, піклування в критичний момент не про те, що необхідно терміново робити, а про те, хто за це потім відповідатиме.

На нашу думку, відповідальність і є тим необхідним компонентом у професійній діяльності працівників органів внутрішніх справ, що обумовлює успішність та ефективність їх праці. На формування відповідальності робиться наголос у процесі навчання курсантів у рамках психологічного супроводу.

На сьогодні підвищуються вимоги до працівників МВС України та їх значущість. Професіоналізм вимагає наявності певної сукупності знань, умінь і навичок. Водночас велике значення має наявність особистісних якостей, що відповідають специфіці їхньої трудової діяльності. Працівникам органів внутрішніх справ особливо необхідні чіткий самоконтроль, високий рівень самовладання, здатність приймати оперативні рішення, керувати службовими операціями, поведінкою й емоціями.

Працівник системи МВС України повинен мати високий рівень сформованості відповідальності, а також повинен не просто пристосовуватися до існуючої реальності, а прагнути до досягнення успіху.

Теоретичні дослідження, експертні оцінки та практика свідчать, що відповідальність як професійна властивість особистості входить у ядро професійно важливих якостей, що забезпечують результативність у складно організованій діяльності фахівців і загальній регуляції життєдіяльності особистості [6-8]. У зв'язку з цим важливе значення має положення про те, що на різних стадіях розвитку людини формуються різні системи психологічних якостей. Це положення дозволяє розглядати особистість курсанта як інтегральну й відкриту систему, в якій відбуваються різні зміни та здійснюється її розвиток.

Метою нашого дослідження було вивчення специфіки відповідальності курсантів - майбутніх правоохоронців.

Виклад основного матеріалу. Досліджувалися курсанти Харківського національного університету внутрішніх справ, які склали дві групи досліджуваних: 1 група - курсанти, які навчалися в контексті програми психологічного супроводу; 2 група - курсанти, які навчались у звичайних умовах. Для статистичної обробки результатів було використано t-критерій Стьюдента.

Відповідальність визначає не тільки підтримання зовнішніх норм регуляції та контролю діяльності нормами, закріпленими законодавчо, але й усвідомлення своєї відповідальності за вплив результатів професійної діяльності на власне життя та життя інших людей. Під час розгляду феномена відповідальності дослідники звертають увагу на його ємність і багатогранність, що містить у собі чималу кількість різнорідних компонентів. Розгляд відповідальності як системної якості особистості вимагає розгляду функціональної єдності мотиваційних, емоційних, когнітивних, динамічних, регуляторно-вольових і продуктивних складових. Для вирішення дослідницького завдання було використано опитувальник структури відповідальності, який дозволяє проаналізувати співвідношення різних складових багатомірної структури відповідальності й автором якого є В.П. Прядеїн.

Опитувальник відповідальності передбачає розгляд функціональної єдності мотиваційних, емоційних, когнітивних, динамічних, регуляторно-вольових і продуктивних складових. Відповідальність - специфічна для зрілої особистості форма саморегуляції та самодетермінації, що виражається в усвідомленні себе як причини здійснюваних вчинків та їх наслідків і в усвідомленні та контролі своєї здатності виступати причиною змін (або протидії змінам) у навколишньому світі й у власному житті. Результати дослідження відповідальності курсантів - майбутніх правоохоронців, які навчаються в рамках психологічного супроводу, подано в табл.1.

Аналіз результатів дослідження специфіки відповідальності курсантів із різним типом навчання показав як відмінності, так і подібності окремих показників відповідальності. Так, показник за шкалою "Динамічна ергійність" у групі курсантів, які навчаються в контексті програми психологічного супроводу, склав 24,30±0,81, у групі курсантів, які навчаються у звичайних умовах, - 24,10±0,82. Достовірних розбіжностей за p>0,05 не виявлено. Це дозволяє нам говорити, що курсанти ОВС із різним типом навчанням здатні до самостійного, без додаткового контролю, ретельного виконання важких і відповідальних завдань.

За шкалою "Мотивація соціоцентрична" також не виявлено достовірних розбіжностей, показник у першій групі досліджуваних курсантів склав 21,75±0,92, а у курсантів другої групи - 23,60±0,69. Отриманий результат говорить про те, що досліджувані двох груп беруться за виконання відповідальних справ через бажання бути серед людей, колективу та суспільства, пов'язане з почуттям обов'язку, переважанням суспільних інтересів.

Що стосується показника "Когнітивна осмисленість", то тут також не виявлено достовірних розбіжностей (23,70±1,02 проти 24,90±0,57), при цьому p>0,05. Це говорить про глибоку й цілісну презентованість цієї якості рівною мірою у досліджуваних курсантів, розуміння ними стрижневої основи відповідальності, її суті.

Показник за шкалою "Продуктивність предметна" у першій групі курсантів становив 23,75±0,87, а в другій - 23,40±0,69, тобто теж не виявлено достовірних розбіжностей, p>0,05. Високі результати у курсантів ХНУВС пов'язані з результатами їх діяльності під час виконання колективних справ, їх самовідданістю та сумлінністю.

За шкалою "Емоційність стенічна" теж не було виявлено вірогідних відмінностей, у першій групі курсантів показник склав 23,35±1,04 порівняно з курсантами другої досліджуваної групи - 21,40±1,66. Отримані дані говорять про те, що курсанти з різним типом навчання певною мірою відчувають радість випробувати себе у відповідальній справі, під час спільної серйозної роботи відчувають задоволення. Їх високі показники пов'язуються з переживанням позитивних емоцій під час виконання відповідальних справ.

Шкала "Регулятивна інтернальність" демонструє підвищення показника в групі курсантів, які навчаються в контексті програми психологічного супроводу (25,1±0,70), порівняно з курсантами, які навчаються у звичайних умовах (23,60±0,72), за p<0,05. Високі показники першої групи дозволяють нам говорити про більш високий рівень самостійності, самокритичності та незалежності під час виконання відповідальних справ. Низькі, на відміну від першої групи, показники другої групи говорять про певну залежність під час виконання справ, тобто досліджувані беруться за відповідальну роботу, але їм для цього потрібен якийсь контроль, стимул. Другій групі курсантів притаманний низький рівень самокритичності, вони схильні перекладати відповідальність на інших, що може стати причиною вигоряння, яке нерідко настає в професіях такого типу.

Показник за шкалою "Труднощі особистісні" у першій групі курсантів становив 14,40±1,12, у другій - 14,90±0,98, без достовірних розбіжностей за p>0,05. Середні результати всіх досліджуваних дозволяють нам говорить про те, що всі вони рівною мірою залежні від внутрішніх конфліктів, життєвого тонусу й тривожності. Різні труднощі внутрішнього порядку можуть впливати на якість виконання відповідальних справ, роботу, невпевненість у собі та поганий настрій.

За шкалою "Прагнення інструментально-стильові" також не виявлено достовірних розбіжностей, цей показник у першій групі досліджуваних склав 20,95±1,01, у другій - 22,30±0,60. Рівні високі показники за цією шкалою говорять про спрямованість досліджуваних, що характеризується великою особистою енергією, рішучістю, бажанням зайняти лідируюче положення під час виконання відповідальних справ. Інакше кажучи, такі люди зазвичай не уникають ситуацій, де доводиться брати на себе відповідальність.

Що стосується показника "Динамічна аергійність", то тут теж не виявлено достовірних розбіжностей, 15,45±1,24 та 17, 20±0,96, за p>0,05. Середні результати групи пояснюють середній ступінь стійкості, нерішучості та необов'язковості суб'єктів. Тобто іноді досліджувані можуть відкласти справи без належного контролю, вважають за краще бути виконавцями, деякі навіть можуть відмовитися від відповідальної справи, якщо вона виявляється важкою. Ці дані дещо суперечать, на перший погляд, попереднім показникам. Це явище вимагає більш детального вивчення окремо взятих протилежних шкал, а також залежить від особистісних властивостей, характеру та життєвих позицій досліджуваних.

Показник за шкалою "Мотивація егоцентрична" в першій групі курсантів склав 14,60±0,93, у другій - 17,40±0,77. При цьому математико-статистичний аналіз демонструє підвищення розбіжності показника між досліджуваними групами. Низькі показники першої групи курсантів, які навчаються в контексті програми психологічного супроводу, свідчать, що їх відповідальність рідко диктується матеріальними міркуваннями, розпочате вони зазвичай доводять до кінця, яким би важким не було завдання, через узяту на себе відповідальність, а не для того, щоб уникнути покарання або осуду. Середні показники курсантів, які навчаються у звичайних умовах, свідчать про помірну особистісно-значущу мотивацію, виражену іноді в бажанні звернути на себе увагу в процесі реалізації відповідальних справ.

Подібні розбіжності спостерігаються і за показником "Когнітивна обізнаність", де виявлено вірогідно більший показник у другій групі досліджуваних курсантів (16,10±1,33 проти 20,30±1,34). Цей показник відображає глибоке й цілісне уявлення якості, розуміння стрижневої основи відповідальності та її суті, і картина результатів тут є іншою - великий розрив між першою та другою групами говорить про те, що курсанти, які навчаються у звичайних умовах, схильні вважати, що відповідальність - своєрідна заклопотаність людини, втрата свободи вибору, залежність і свого роду покарання не тільки за діяльність, а й за бездіяльність. А ось низькі результати першої групи говорять про те, що відповідальність для них - це не покарання, а засіб утвердження себе, самоствердження свого "Я". Це повністю збігається з результатами попереднього показника й може пояснюватися бажанням показати себе або бажанням самореалізуватися, ввійти в колектив, професію, розвинути в собі якості, необхідні для цієї професії.

Шкала "Продуктивність суб'єктивна" не демонструє підвищення показника, в першій групі курсантів він склав 21, 20±1,03, у другій - 20,40±0,68. Цей показник відображає результати діяльності досліджуваних, пов'язаної з особистісним благополуччям, самореалізацією, розвитком різних сторін і їх характеристик. Високі показники першої групи дозволяють нам стверджувати, що відповідальність сприяла розвитку впевненості в собі та своїх силах, а завершення відповідальних справ сприяло зміцненню самооцінки. Трохи нижчі результати другої групи (але слід все ж такі зазначити, що самі по собі вони є високими) дозволяють нам говорити, що відповідальні дії й учинки сприяли поліпшенню особистісного благополуччя, якоюсь мірою відповідальність вплинула на формування в них вольових якостей, а також призвела до формування адекватної позитивної самооцінки.

За шкалою "Емоційність астенічна" зафіксовано вірогідне підвищення показника в другій групі досліджуваних курсантів (16,10±0,95) порівняно з курсантами, які навчаються в рамках програми психологічного супроводу (15,30±1,17), за p<0,05. Низькі результати першої групи досліджуваних свідчать про те, що виконання відповідних справ або неуспіх у діяльності у них не викликає сильного відчуття негативних емоцій, на відміну від другої групи курсантів, які навчаються у звичайних умовах.

Показник за шкалою "Регулятивна екстерна - льність" у групі курсантів першої групи склав 14,2±1,32, у групі курсантів другої групи - 18,10±1,01. При цьому математико-статистичний аналіз виявив достовірне підвищення показника в другій групі досліджуваних курсантів. Це свідчить, що реалізація відповідальних справ у другій досліджуваній групі потрапляє в залежність від інших людей і зовнішніх обставин.

За останніми двома показниками відповідальності "Труднощі операціональні" та "Прагнення змістовно-смислові" не було виявлено вірогідних відмінностей. Це дозволяє нам говорити, що курсанти досліджуваних груп воліють не братися за відповідальні справи через необхідність постійного контролю за їх виконанням, додаткові труднощі та перешкоди, що заважає взятися за відповідальну справу, коли є усвідомлення того, що результат залежить не лише від них, а й від інших людей. Також курсанти обох груп часто відчувають, що від їх сумлінності залежить благополуччя інших людей, прагнуть до виконання відповідальної справи, щоб не засмучувати близьких людей, і ретельно та заздалегідь готуються до виконання відповідальної справи, щоб не підвести оточуючих.

На підставі теоретичного й емпіричного аналізу можна зробити висновок, що професійна відповідальність є професійно важливою якістю в діяльності працівників поліції, що характеризується потребою особистості виконувати соціальні та професійні вимоги, рефлексувати результат своєї активності й здатністю керувати емоційними переживаннями. Дослідження відповідальності дає підстави вважати, що формування професійної відповідальності у вищому навчальному закладі має здійснюватися цілеспрямовано в навчальному процесі, що передбачає психологічні технології, які сприяють розвитку самостійності, ініціативності, здатності прогнозувати й рефлексувати свої дії, приймати рішення відповідно до встановлених моральних і професійних принципів, уміти здійснювати самоконтроль. Більш того, результати емпіричного дослідження показали, що кероване автономне навчання та створення сприятливого емоційного середовища в навчально-виховному процесі сприяють ефективному формуванню професійної відповідальності у курсантів - майбутніх правоохоронців.

Список бібліографічних посилань