Щодо перспективних методів навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Щодо перспективних методів навчання

Світовий освітній простір об'єднує національні освітні системи різного типу і рівня, що значно різняться філософськими й культурними традиціями, рівнем цілей і завдань, якісними станами [2].

У нашій країні дослідження в області проблемного навчання в повній мірі почалися в 60-х роках 20-го століття як альтернатива масового нормативному навчанню, що пояснюється певним послабленням ідеологічного тиску в той період. Концепція проблемного навчання, як і розвивального, спочатку ґрунтувалася на тенденції посилення ролі учня в освіті, розумінні необхідності особистісного розвитку учнів. Розробкою тих чи інших аспектів проблемного навчання і проблемного навчання як концепції в цілому займалися з того часу і займаються сьогодні багато вчених і практиків: М.М. Скаткін, І.Я. Лернер, В. Оконь, Н.А. Менчинська, М.А. Данилов, Ю.К. Бабанський, М І. Махмутов, А.М. Матюшкін, А.В. Хуторський та багато ін.

У даній роботі розглядаються особливості концепції проблемного навчання, його сутність, методика організації проблемного навчання та вимоги, які до неї пред'являє сучасна теорія педагогіки, з тим, щоб визначити, яку роль можуть і повинні грати проблемні методи навчання в сучасній системі освіти.

Одним із напрямів підвищення якості освіти є удосконалення та впровадження перспективних методів навчання.

Досліджено, що для досягнення мети навчання доцільно застосовувати проблемний метод.

Проблемний метод навчання - така організація процесу навчання, основа якої полягає в утворенні у навчальному процесі пошукових ситуацій. Проблемний метод навчання розвиває активність, самостійність, творчі здібності.

Структура проблемного вивчення матеріалу. Висока ефективність проблемного навчання ні в кого з науковців та викладачів сучасної школи не викликає сумніву, однак його використання в практиці - явище не таке вже й часте. Однією з причин цього є порівняно складна технологія його реалізації. Треба зазначити, що у педагогічній літературі проблемне навчання називають видом навчання, в основі якого лежить метод проблемного вивчення матеріалу. Отже, розкрити суть проблемного навчання - це в першу чергу розкрити особливості методу проблемного вивчення матеріалу. Структура методу проблемного вивчення матеріалу включає в себе такі етапи:

- створення проблемної ситуації;

- формулювання проблеми;

- висунення гіпотез;

- перевірка висунутих гіпотез;

- аналіз результатів перевірки гіпотез;

- висновок і узагальнення;

- повернення до проблемної ситуації - висновок і узагальнення;

- повернення до проблемної ситуації.

Проблемне вивчення матеріалу розпочинається зі створення проблемної ситуації. Чому саме з проблемної ситуації, а не з формулювання проблеми? Якби навчання розпочинати відразу з формулювання проблеми, то слухачі сприйняли б цю проблему як не «свою» і напевне дехто з них подумав би: викладач її сформулював, то ж викладач нехай її і розв'язує. Виникає, таким чином, необхідність здійснити такі кроки, які б наблизили проблему до слухача, тобто такі кроки, після яких слухач проблему сприйняв би як свою власну. Отже, проблемна ситуація - це своєрідна драбина, користуючись якою можна вийти на формулювання проблеми, це засіб для формування інтересу слухачів до даного питання. Але це тільки один аспект проблемної ситуації.

Проблемна ситуація - це ускладнення або завдання, яке може вивести слухача на формулювання проблеми. Йдеться про те, що це, очевидно, таке ускладнення (завдання), коли пошук шляхів виходу з нього призводить до формулювання проблеми.

Проблемна ситуація характеризується уявною несумісністю двох інформацій. Поєднання двох несумісних інформацій, яке породжує проблему, називають інформаційно - пізнавальною суперечністю. Структуру її можна подати у вигляді поєднання однієї інформації з їй несумісною другою інформацією, об'єднаних за допомогою логічного сполучника «і». Необхідно підкреслити, що проблемну ситуацію не можна створювати на незнанні слухачами якого-небудь матеріалу, вона завжди створюється на знанні, але на суперечливому знанні. Після створення проблемної ситуації здійснюється формулювання проблеми.

Проблема - це об'єктивне питання, яке виникає в ході пізнання або цілий комплекс питань, розв'язання яких становить значний практичний чи теоретичний інтерес. Як же підвести слухачів до формулювання проблеми? Зазначимо, що уміння бачити проблему там, де вона є, не менш важливе від уміння її вирішити. До того ж, розв'язання проблем, виявлених самими слухачами, відбувається на вищому рівні розумової активності. Побачити проблему - це означає усвідомити те питання, яке випливе з поєднання несумісних, на перший погляд, інформацій. Уявна несумісність цих суперечливих інформацій і веде до виникнення питання, до формулювання проблеми.

Думка людини спрямована на те, щоб не допустити логічної суперечності, але це можна зробити тільки через постановку проблемного питання. Отже, щоб сформулювати проблему, яка випливає з даної проблемної ситуації, необхідно чітко визначити одну і другу суперечливі інформації. Здійснюючи операцію порівняння, встановити між ними різницю чи їх тотожність і розв'язати цей «розумовий конфлікт», сформулювавши проблему, або, як інколи кажуть, проблемне запитання. Запитання «чому?», яке виникає унаслідок проблемної ситуації, є лише першим і необхідним кроком до формулювання проблеми, а для її остаточного формулювання необхідно всебічно і глибоко проаналізувати саму проблемну ситуацію. Третім етапом у реалізації технології проблемного навчання є висунення гіпотез щодо шляхів розв'язання сформульованої проблеми. Гіпотеза - це своєрідна стратегія вирішення проблеми. її створення можливе тільки тоді, коли слухачі дуже глибоко вникнуть у суть самої проблеми, усвідомлять її глибину. Взагалі кажучи, у ході заняття слухачі разом з викладачем можуть висунути декілька гіпотез вирішення поставленої проблеми. Кожну з гіпотез треба перевірити. Отже, наступний етап технології проблемного вивчення матеріалу - перевірка висунутих гіпотез. Перевірка висунутих гіпотез передбачає залучення слухачів до активної розумової діяльності. Вона відбувається з допомогою викладача. Якщо декілька слухачів висунули гіпотези, то виникає потреба сформувати групи, які б займалися перевіркою кожної гіпотези. Необхідно вислухати кожну групу, знайти в їх міркуваннях помилку, якщо вона є. Аналіз результатів перевірки гіпотез, відбір і підтвердження гіпотези. Викладач разом з слухачами відбирає ту гіпотезу, яка доведена без жодної наукової помилки. їх може бути декілька. Але якщо вони правильно доведені, то повинні привести до однакового результату. Що є критерієм відбору гіпотез? Звичайно, це - практика. Треба намагатися одержаний результат перевірити будь-яким практичним способом або просто іншим способом. Нарешті, критерієм відбору може бути авторитет і знання викладача. Висновок і узагальнення як елемент методу і технології не є, однак, остаточною ланкою в ланцюгу міркувань, хоч і виділяє ті знання, які нарешті отримали слухачі. Остаточну крапку ставить повернення до проблемної ситуації. Коли знову повертаємося до проблемної ситуації, то з погляду отриманих знань з'ясовуємо, а чому, власне, виникла ця ситуація, і даємо їй пояснення. Аналізуючи всю послідовність етапів проблемної технології, бачимо, що самі знання слухачі отримують ніби то як побічний продукт, адже головна увага була приділена власне розв'язанню проблеми, тобто шляху одержання цих знань, методу їх здобування. У тому і цінність проблемного вивчення матеріалу. Як бачимо, при проблемному навчанні нові знання слухач отримує не в готовій формі, а внаслідок своєї розумової праці, вони є його власним відкриттям, продуктом його розумової діяльності.

Підсумок. Структура проблемного вивчення матеріалу включає такі етапи і в такій послідовності:

- створення проблемної ситуації;

- формулювання проблеми;

- розробка робочих гіпотез;

- перевірка робочих гіпотез;

- аналіз результатів перевірки робочих гіпотез, формулювання висновків;

- повернення до проблемної ситуації.

Узагальнюючи вищесказане відмічаємо, що застосування перспективних методів навчання, одним із яких є проблемний метод, під час проведення занять розвиває творче мислення у слухачів, допомагає їм найбільш якісно засвоїти навчальний матеріал а викладачам - досягти мети занять.

Список використаних джерел

навчання пошуковий творчий освіта

1. Закон України «Про освіту». Постанова ВР №1144-XTT від 04.06.91.

2. Ортинський В.Л. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / В.Л. Ортинський - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 472

3. Указ Президента України від 12 січня 2015 року №5/2015 «Стратегія розвитку «Україна-2020».

4. Барило О.Г., Потеряйко С.П. Удосконалення форм і методів підготовки фахівців сфери цивільного захисту / Стратегія державної кадрової політики - основа модернізації країни: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2012 р.: до 15 - річчя галузі науки «Державне управління». - К.: НАДУ, 2012. - С. 291-293.

5. Потеряйко С.П. Застосування ефективних методів проведення навчальних занять // «Часопис Київського університету права». - К.: Київський інститут права НАН України - 2008. - №3. - С. 38-42.

6. Потеряйко С.П., Тищенко В.О. Застосування ефективних методів проведення навчальних занять / Удосконалення навчально-виробничого процесу з професійної підготовки рятувальників та практичного навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях: матеріали науково-практичного семінару. - Черкаси: НМЦ ЦЗ та БЖД, 2008. - С. 34-37.

7. Потеряйко С.П., Тищенко В.О. Впровадження дистанційної форми навчання в систему функціонального навчання / Безпека життя і діяльності людини: збірник матеріалів всеукраїнського науково-практичного семінару. - Хмельницький: НМЦ ЦЗ та БЖД, 2010. - С. 166-170.

8. Потеряйко С.П., Барило О.Г. Інноваційні методи проведення занять / Напрями удосконалення вищої освіти з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності: збірник матеріалів Всеукр. наук.-практ. семінару, Херсон, 6-7 червня 2012 р. - Херсон: ХДМА, 2012. - С. 179-181.

Размещено на Allbest.ru