Соціально-педагогічні аспекти ресоціалізації вихованців Центрів соціально-психологічної реабілітації дітей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-педагогічні аспекти ресоціалізації вихованців Центрів соціально-психологічної реабілітації дітей

Серед пріоритетів державної політики щодо соціального захисту дітей, які залишились без належного батьківського піклування та виховання визначено:

- встановлення та підвищення ефективності опіки і піклування;

- забезпечення державної фінансової підтримки шляхом запровадження єдиного механізму соціальної підтримки в усіх регіонах України;

- реформування системи закладів усіх форм власності для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- створення закладів нового типу (Конституція України, Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» (2005), Указ Президента України «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей» (2005), Типове положення про центр соціально-психологічної реабілітації дітей, Державна цільова програма реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (2007) та ін.) [1].

Безперечно, безпритульні та бездоглядні діти нагально потребують реабілітації, в процесі якої відбуватиметься їх ресоціалізація в суспільстві. Загострення складності умов життєдіяльності таких дітей, зростання їх кількості обумовлюють потребу в кваліфікованій психолого-педагогічній роботі, зокрема в реабілітаційно-корекційних заходах.

Центри соціально-психологічної реабілітації дітей нині є найбільш ефективними закладами системи соціального захисту, що можуть систематично та послідовно вирішувати завдання реабілітаційно - корекційної роботи, орієнтуючи її як на саму дитину, так і її біологічну сім'ю. За даними статистичних звітів Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дітей (2014) нині в Україні функціонує біля 120 центрів соціально-психологічної реабілітації дітей. Не дивлячись на різноманітність послуг Центрів соціально-психологічної реабілітації дітей (соціально-психолого-педагогічна діагностика, реабілітація, соціально-медичні, юридичні консультативні послуги), нині їх діяльність не дозволяє повною мірою ресоціалізовувати дезадаптованих неповнолітніх та повернути їх в суспільство повноцінними громадянами [1].

Аналізуючи вищезазначене, можна говорити про необхідність удосконалення реабілітаційної роботи Центрів, а саме формулювання та розробки ефективного педагогічного забезпечення, що спонукатиме дитину до змін в поведінці, а отже, до природньо - го входження в суспільство.

1. Літературний огляд

Результати й висновки дослідників, висвітлені у наукових працях з проблеми ресоціалізації вихованців в центрах соціально-психологічної реабілітації представлені за такими основними напрямами:

- особливості виховання дітей із неблагополу - чних, адиктивних, неповних сімей, що потребують психолого-педагогічної допомоги [1];

- особливості професійної діяльності соціального педагога з асоціалізованими дітьми та технології соціально-педагогічної роботи з ними [2];

- аспекти соціологічних досліджень в центрах соціально-психологічної реабілітації дітей [3];

- форми роботи з вихованцями центрів соціально-психологічної реабілітації [4];

- науково-теоретичні засади соціально - правового, соціально-педагогічного та соціального захисту [5];

- профілактика та подолання явища дитячої бездоглядності [6].

- соціальні причини виникнення явища дитячої бездоглядності [7];

- організація соціально-педагогічної роботи з дітьми в центрах реабілітації [8];

- особливості соціалізації та самоактуалізації дітей в умовах центрів соціально-педагогічної реабілітації [9];

- соціально-психологічні механізми роботи з асоціалізованими дітьми [10].

Таким чином, актуальність окресленої проблеми, її недостатня розробленість у сучасній педагогічній теорії і практиці та визначені суперечності зумовили вибір теми статті: «Соціально-педагогічні аспекти ресоціалізації вихованців Центрів соціально - психологічної реабілітації дітей».

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати сутність та складові педагогічного забезпечення процесу ресоціалізації вихованців центрів соціально - психологічної реабілітації дітей та довести ефективність його упровадження.

Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:

1. Розробити складові педагогічного забезпечення ресоціалізації вихованців центрів соціально - психологічної реабілітації дітей;

2. Довести дієвість впровадження педагогічного забезпечення ресоціалізації вихованців центрів соціально-психологічної реабілітації дітей.

В процесі дослідження було визначено, що «педагогічне забезпечення ресоціалізації вихованців центрів соціально-психологічної реабілітації дітей» це - комплекс педагогічних засобів, механізмів та форм їх реалізації, що сприяє активізації власного досвіду та потенціалу вихованців, а також розширює можливості навчально-виховної системи центрів соціально-психологічної реабілітації дітей з метою підвищення ефективності процесу ресоціалізації вихованців [1, 6].

Встановлено, що складові педагогічного забезпечення процесу ресоціалізації є важливими структурними змістовими одиницями, що системно впливають на підвищення рівня сформованості показників ресоціалізації вихованців центрів соціально - психологічної реабілітації дітей.

Охарактеризовано складові педагогічного забезпечення процесу ресоціалізації вихованців центрів соціально-психологічної реабілітації дітей: мета, принципи, зміст, напрями, механізми та форми їх реалізації [2].

Метою педагогічного забезпечення процесу ресоціалізації вихованців центрів соціально - психологічної реабілітації дітей є сприяння подоланню перешкод чи відставання в процесі соціалізації дітей за допомогою комплексу корекційно - реабілітаційних форм соціально-педагогічної роботи.

Принципами педагогічного забезпечення процесу ресоціалізації вихованців центрів соціально - психологічної реабілітації дітей є - вимоги до його змісту, організації та шляхів реалізації.

Педагогічне забезпечення ресоціалізації вихованців центрів грунтується на таких принципах:

- принцип цілеспрямованості;

- принцип рефлексивності;

- принцип партнерства;

- принцип суб'єктивності; принцип синерге - тичності;

- принцип єдності навчальної, виховної та ко - рекційної роботи у виконанні завдань ресоціалізації.

Визначено змістові напрями педагогічного забезпечення:

- спрямованість на розвиток показників спонукально-мотиваційного критерію ресоціалізації вихованців центрів: формування та засвоювання навичок демократичної культури, виконання громадянських обов'язків, взяття відповідальності (за себе, родину, суспільство), формування цілісного світогляду, опанування соціальних навичок;

- спрямованість на розвиток показників регулятивно-вольового критерію ресоціалізації вихованців центрів: усвідомлений вибір життєвих стратегій, реалізація прав, можливостей та мотивації майбутнього соціального і професійного розвитку;

- спрямованість на розвиток показників пове - дінково-операційного критерію ресоціалізації вихованців центрів: розвиток навичок спілкування, культури комунікацій, розвиток самопізнання, самооцінки, самовизначення.

Механізми реалізації педагогічного забезпечення процесу ресоціалізації вихованців центрів визначено як сукупність цілеспрямованих, взаємопов'язаних, педагогічно керованих процесів, що забезпечують успішність ресоціалізації вихованців у навчально-виховній системі центрів реабілітації.

Визначено механізми упровадження педагогічного забезпечення процесу ресоціалізації вихованців центрів соціально-психологічної реабілітації дітей:

- механізм сприяння участі вихованців центрів соціально-психологічної реабілітації дітей у процесі ресоціалізації (визначення потреб дітей та на основі цього підбір таких форм соціально-педагогічної роботи, що мотивуватимуть дітей до активної участі у виконанні завдань корекційно-реабілітаційної програми);

- механізм активізації роботи соціальних педагогів та психологів центрів соціально-психологічної реабілітації дітей на реалізацію завдання забезпечення процесу ресоціалізації вихованців.

- механізм залучення батьків, осіб, що їх заміняють та наставників вихованців центрів соціально - психологічної реабілітації дітей до співпраці за напрямком ресоціалізації.

На формувальному етапі експерименту здійснено упровадження педагогічного забезпечення процесу ресоціалізації вихованців центрів соціально - психологічної реабілітації дітей: розроблено та впроваджено комплексну програму по роботі з вихованцями «Ти здатен на більше!», форми роботи з батьками вихованців (або особами що їх заміняють) та фахівцями центрів соціально-психологічної реабілітації дітей [3].

З метою підвищення рівня прояву показників спонукально-мотиваційного критерію ресоціалізації вихованців центрів (бажання змінити життя на краще, прагнення інтеграції в соціально-позитивному середовищі, просоціальність мотивації) було впроваджено такі форми роботи [4]:

- терапевтичні заняття: «Пізнай свій внутрішній світ» та «Знайди товариша!»;

- виховні години: «Проблема? Знайдемо вихід!» та «Читати - це сучасно!»;

- заняття з елементами тренінгу: «Я можу Все!»;

- екскурсія на виставку «Історія української родини» в Музей української природи, архітектури та побуту «Мамаєва Слобода»;

- інтелектуальна гра «Граніт науки»;

- конкурс «Наша Україна»;

- круглий стіл «Мої плани на майбутнє».

На підвищення рівня прояву показників регулятивно-вольового критерію ресоціалізації вихованців центрів (цілеспрямованість; соціальна активність; саморегуляція поведінки) було спрямовано такі форми роботи: заняття з елементами тренінгу: «Досягнемо мрії!», «Моя самооцінка», «Нас не зламати!», «Лідер це Я!», «Я контролюю себе!», конкурс «Наш ЗМІ», ерудит-шоу «Пізнайко», КВК «Без друзів мене трохи, а з друзями багато!» [4].

Оптимізація розвитку показників поведінково - операційного критерію ресоціалізації вихованців центрів (комунікативність; конструктивність; гнучкість поведінки) відбувалася за рахунок впровадження таких форм роботи [4]:

- терапевтичне заняття: «Вчимося говорити!»;

- заняття з елементами тренінгу: «Моя впевненість у собі» та «Працюймо разом!»;

- година «неформального» спілкування: «Без конфліктів жити веселіше»,

- виховна година «Традиції - це…»;

- листування з друзями (Анонімне листування з психологом «Скринька довіри»);

- вечір спілкування «Ігри в які грають люди» (за книгою Е. Берна);

- конкурс театралізованої пісні та виробів декоративно - прикладного мистецтва «Всі веснянку заспіваймо».

Активізація соціально-педагогічної роботи з педагогами та психологами центрів соціально - психологічної реабілітації дітей проводилася у формі лекцій за темами: «Процес порушення соціалізації, як соціально-педагогічна проблема», «Особливості процесу ресоціалізації вихованців центрів соціально-психологічної реабілітації дітей» та педагогічних семінарів за темами: «Причини та наслідки порушення процесу соціалізації дітей», «Що потрібно для успішної ресоціалізації вихованців центрів соціально-психологічної реабілітації дітей» та «Педагогічне забезпечення процесу ресоціалізації вихованців центрів соціально-психологічної реабілітації дітей» [5].

Залучення батьків вихованців центрів соціально-психологічної реабілітації дітей (або осіб, що їх заміняють) до соціально-виховного процесу відбувалося шляхом пояснення їм важливості змін їхнього життя, збереження сім'ї, повернення їхньої дитини в сім'ю. Основними формами соціально-педагогічної роботи з батьками були [6]:

- батьківський лекторій (лекції: «Особливості навчання та виховання вихованців центрів», «Роль батьків у вихованні дітей», «Сім'я як основний інститут соціалізації дитини»);

- інтерактивні заняття («Влада батьків над долею дітей», «Відчуй почуття власної дитини», «Як правильно виховувати свою дитину?», «Компромісне виховання», «Що повинні знати хороші батьки?»);

- батьківські кола допомоги (тема обговорення підбиралася спільно з батьками вихованців до кожних наступних зборів).

Під час експериментальної роботи автори прагнули сприяти впровадженню форм порівняно нової ідеї «наставництва» дітей, що потрапили в складні життєві обставини. Наставництво було визначено як добровільну безоплатну діяльність, будь-якого громадянина України, що досяг повноліття і має бажання та можливість стати «другом» дитині, яка позбавлена батьківського піклування: відвідувати її, проводити з нею дозвілля, допомагати із навчанням. Під час експерименту впроваджено такі форми наставництва, як: екскурсії, кіно-походи, запрошення дитини в гості до наставника, допомога наставником у виконанні домашнього завдання дитини, спортивні ігри, музичні заняття, створення колективних малюнків, колажів, впорядкування території Центру тощо [7].

Рівень ресоціалізації вихованців центрів соціально-психологічної реабілітації дітей визначено як ступінь постійності та тривалості прояву показників ресоціалізованості в свідомості, мотивації та поведінці вихованців [8].

Здійснено змістову характеристику таких рівнів ресоціалізації вихованців центрів соціально - психологічної реабілітації дітей [9, 10]:

- оптимальний рівень ресоціалізації характеризується максимально можливими для даних соціальних умов центру соціально-психологічної реабілітації проявами показників;

- конструктивний рівень ресоціалізації вихованців центрів реабілітації дітей визначається наявністю певної конструкції суспільно-позитивних та негативних проявів у соціалізації вихованців;

- репродуктивний рівень характеризується мінімальними (на рівні репродукції) проявами ресоціалізації.

З метою оцінки ефективності запропонованого педагогічного забезпечення ресоціалізації вихованців центрів застосовано такі діагностичні методики:

- методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса;

- методика діагностики ступеня готовності особистості до ризику Шуберта;

- методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда;

- методика «Дім-Дерево-Людина» Дж. Бука;

- методика діагностики комунікативної установки В. Бойко;

- тест комунікативних умінь Л. Міхельсона.

Експериментальною базою дослідження стали:

два центри соціально-психологічної реабілітації дітей в Київській області та один центр соціально - психологічної реабілітації дітей в Черкаській області. Аналіз цифрових даних дозволив засвідчити, що позитивна динаміка оптимального рівня прояву показників ресоціалізації вихованців становила 6,32% (10 осіб), динаміка на конструктивному рівні прояву показників ресоціалізації вихованців становила 2,53% (4 особи). Значні зміни відбулися на репродуктивному рівні прояву показників ресоціалізованості вихованців. Кількість дітей з таким рівнем зменшилася на 8,86% (14 осіб), що вказує на те, що більшість з них набули якісних особистісних змін.

Аналіз результатів експериментальної роботи довів ефективність упровадженого педагогічного забезпечення процесу ресоціалізації вихованців центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, підтвердженням чого є зафіксовані статистично достовірні якісні й кількісні зміни за всіма критеріями - оптимальним, конструктивним та репродуктивним у бік зменшення частки вихованців із репродуктивним рівнем та збільшенням частки вихованців із оптимальним рівнем ресоціалізації.

Висновки

1. В ході дослідження уточнено поняття «педагогічне забезпечення ресоціалізації». Встановлено, що складові педагогічного забезпечення ресоціаліза - ції є важливими структурними змістовими одиницями, що системно впливають на підвищення рівня сформованості показників ресоціалізації вихованців центрів соціально-психологічної реабілітації дітей. Охарактеризовано складові педагогічного забезпечення процесу ресоціалізації вихованців центрів соціально-психологічної реабілітації дітей: мета, принципи, зміст, напрями, механізми та форми їх реалізації.

2. Доведено ефективність розробленого педагогічного забезпечення ресоціалізації вихованців центрів та форм соціально-педагогічної роботи з ними. Упроваджено комплексну програму ресоціаліза - ції вихованців центрів соціально-психологічної реабілітації дітей. Апробовано форми соціально - педагогічної роботи з батьками вихованців та фахівцями центрів соціально-психологічної реабілітації дітей. Аналіз та оцінка результатів експериментальної роботи засвідчує наявність позитивних змін у досліджуваних.

Література

педагогічний ресоціалізація вихованець

1. Безпалько, О.В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі [Текст]: навч. пос. / О.В. Безпалько. - К.: Центр учбової літератури, 2013. - 208 с.

2. Вайнола, Р. X. Технологізація соціально-педагогічної роботи: теорія та практика [Текст]: навч. пос. / Р.Х. Вайно - ла. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2014. - 134 с.

3. Вербець, В.В. Методика організації та проведення соціологічного дослідження [Текст]: навч.-метод. пос. / В.В. Вербець. - Березно, 2012. - 231 с.

4. Зимівець, Н.В. Соціально-педагогічні умови формування здорового способу життя учнівської молоді [Текст] / Н.В. Зимівець // Гірська школа Українських Карпат. - 2014. - №11. - С. 27-29.

5. Кальченко, Л.В. Педагогічні умови соціального захисту дітей у притулках для неповнолітніх [Текст]: дис…. канд. пед. наук / Л.В. Кальченко. - Луганськ, 2009. - 216 с.

6. Соціальна педагогіка [Текст]: підручник / ред. А.Й. Капська. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2012. - 346 с.

7. Безпалько, О.В. Комплексна допомога бездоглядним та безпритульним дітям [Текст]: метод. посіб. / О.В. Безпалько, Л.П. Бурковська, Т.В. Журавель та ін.; ред. І. Д. Зверева, Ж.В. Петрочко. - К.: Видавничий дім «Калита», 2014. - 376 с.

8. Комплексні програми центрів соціальних служб для молоді [Текст] / ред. С.В. Толстоухова. - К.: УДЦССМ, 2001. - 204 с.

9. Лютий, В.П. Соціально-педагогічне забезпечення діяльності кримінально-виконавчої інспекції з ресоціалізації неповнолітніх, звільнених від відбування покарання з випробуванням [Текст]: дис…. канд. пед. наук / В.П. Лютий. - Луганськ, 2010. - 296 с.

10. Сидорчук, М.С. Соціально-педагогічні умови само актуалізації старших підлітків у центрах соціально - психологічної реабілітації [Текст]: дис…. канд. пед. наук / М.С. Сидорчук. - К., 2016. - 258 с.

Размещено на Allbest.ru