Практична реалізація технології підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування морально-вольових якостей учнів основної школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ВОЛЬОВИХ ЯКОСТЕЙ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

Дубовик Ю. М.,

аспірант Харківського національного педагогічного

університету імені Г. С. Сковороди

Анотація

Ключова слова: технологія, підготовка, майбутній учитель, фізична культура, морально-вольові якості, учень, підліток, основна школа.

Ключевые слова: технология, подготовка, будущий учитель, физическая культура, морально-волевые качества, ученик, подросток, основная школа.

Key words: technology, training, future teacher, physical education, moral and volitional qualities, student, teenager, secondary school.

Підлітковий вік є одним із найбільш складних періодів у житті людини, що пояснюється інтенсивною перебудовою її організму. Очевидно, що кардинальні фізіологічні зміни значною мірою впливають на психіку школяра. Його центральна нервова система на етапі статевого дозрівання знаходиться у неврівноваженому стані, причому процеси збудження переважають над процесами гальмування. І хоч підлітки вже спроможні здійснювати самоконтроль своєї поведінки, критично ставитись до своїх вчинків і вчинків інших людей, на цьому етапі життя вони нерідко допускають суттєві порушення норм поведінки. Тому важливо здійснювати цілеспрямоване формування морально-вольових якостей у школярів підліткового віку. Однак, як засвідчили результати пілотажного дослідження, майбутні вчителі фізичної культури слабо підготовлені до реалізації цього процесу. Тому нагальною проблемою сьогодення є забезпечення підготовки майбутніх вчителів фізичної культури у вищому навчальному закладі до формування морально-вольових якостей учнів основної школи.

Аналіз наукової літератури засвідчує, що питання професійної підготовки майбутніх учителів висвітлено в дослідженнях таких науковців, як: О. Абдулліна, Ф. Гоноболін, В. Гриньова, С. Золотухіна, І.Зязюн, В. Сластьонін та ін. Вимоги до професійної готовності майбутніх фахівців фізичного виховання розкрито в наукових працях О. Куц, В. Платонова,Л. Сущенко та ін. Шляхи формування морально-вольових якостей в учнів різного віку схарактеризовано в наукових доробках Є. Ільїна, В. Каліна, К. Корнілова, В. Крутецького, С. Рубінштейна, В. Селіванова та ін.

Водночас слід відзначити, що проблема підготовки майбутніх вчителів фізичної культури до формування морально-вольових якостей учнів основної школи не була об'єктом педагогічного дослідження. Ураховуючи її актуальність, на попередньому етапі нашого дослідження було розроблено й теоретично обґрунтовано технологію здійснення такої підготовки.

У світлі цього метою статті є висвітлення практичної реалізації розробленої технології у вищій школі.

Як визначено за результатами попереднього дослідження, технологія підготовки майбутніх вчителів фізичної культури до формування морально-вольових якостей учнів основної школи реалізується за такими етапами: мотиваційно-цільовий, когнітивно-дієвий і контрольно-коригувальний. Проаналізуємо більш докладно практичну реалізацію цих етапів.

Так, мотиваційно-цільовий етап розробленої технології забезпечував усвідомлення студентами важливості цілеспрямованого формування у підлітків морально-вольових якостей та формування в майбутніх учителів фізичної культури здатності ставити низку послідовних цілей на шляху оволодіння готовністю до здійснення цього процесу. Необхідність включення цього етапу до складу вищевказаної технології насамперед пояснюються тим, що саме наявність у студента відповідної мотивації спонукає його до певної цілеспрямованої діяльності. Слід підкреслити, що мотиваційна сфера майбутнього вчителя є тією основою, що переважною мірою визначає ефективність процесу формування його педагогічної майстерності. У світлі цього злободенною проблемою є розвиток мотиваційної сфери студента, що активізує, інтегрує та спрямовує розвиток його здібностей на оволодіння майбутньою професією.

Зазначимо, що важливу роль у забезпеченні успішності педагогічної діяльності вчителя фізичної культури відіграють такі його мотиви й особистісні якості: наявність інтересу до фізкультури і спорту, схильність до здійснення педагогічної діяльності в цій галузі, глибока переконаність у значній суспільній важливості фізичного виховання підростаючого покоління, прагнення до постійного вдосконалення своєї роботи, почуття обов'язку й відповідальності за доручену справу тощо. Оскільки готовність до формування морально-вольових якостей у підлітків є важливим складником професійної придатності майбутнього вчителя фізичної культури, чільне місце в системі його професійної мотивації мають займати мотиви щодо цілеспрямованого оволодіння цією готовністю. З урахуванням цього у процесі проведення експериментальної роботи викладачі застосовували різні методи й форми роботи, спрямовані на розвиток у студентів відповідної мотивації, зокрема такі: лекції, семінари, дискусії, бесіди, перегляд документальних і художніх фільмів; інтерв'ю відомих спортсменів, в яких вони розкривали роль педагогів у досягненні ними видатних досягнень у спорті; відвідування занять у висококваліфікованих учителів і відомих тренерів тощо.

Зокрема, на заняттях з педагогіки та курсу «Теорія та методика фізичного виховання» викладачі значну увагу приділяли розвитку у майбутніх учителів фізичної культури позитивного ціннісного ставлення до своєї професії, забезпеченню усвідомлення ними власної ролі в особистісному становленні школярів і зміцненні їхнього здоров'я, розвитку в них морально-вольових якостей, потреби у фізичному самовдосконаленні й самовихованні, регулярних заняттях фізичними вправами і спортом, формування установки на здоровий спосіб життя.

Наприклад, на одному із занять було проведено диспут «Чи є формування морально-вольових якостей у підлітків професійним обов'язком учителя фізичної культури»? Під час проведення цього заходу студенти за відповідями на це питання розділились на дві групи.

Так, представники першої групи вважали, що вчитель фізичної культури в першу чергу має забезпечувати фізичний розвиток і фізичне виховання школярів, збереження та зміцнення їхнього фізичного здоров'я. Вони нагадували, що учні мають дуже мало уроків фізичної культури, причому значна частина навчального часу сьогодні відводиться на вивчення школярами теоретичного матеріалу. Прибічники вказаної позиції також підкреслювали, що традиційне навчальне перевантаження школярів основної школи, незначна кількість спортивних секцій у сучасній школі робить практично нереальним виконання вчителем завдання розвитку у підлітків морально-вольових якостей навіть у позаурочний час. Тому студенти цієї групи дійшли висновку про те, що вчитель фізичної культури просто не в змозі приділяти значну увагу формуванню цих якостей в учнів підліткового віку. мотиваційний вчитель виховання здоровий

Представники другої групи мали з окресленого питання протилежну точку зору. Вони пояснювали, що навіть систематичне виконання вранці фізичних вправ вимагає від школярів прояву вольових зусиль. Тому підлітки зможуть досягти позитивних результатів у зміцненні свого здоров'я, вагомих досягнень у спортивній діяльності тільки в тому випадку, коли в них буде розвинена сильна сила волі. Студенти із цієї групи також нагадували, що саме учні підліткового віку, які відрізняються фізичним здоров'ям і силою, але в яких не розвинені морально-вольові якості, дуже часто жорстоко поводяться з іншими дітьми. Майбутні вчителі навели також наочні приклади, коли навіть титуловані спортсмені після закінчення спортивної кар'єри вступали в злочинні групи з метою швидкого збагачення. Однак очевидно, що особистість, в якій сформовані на високому рівні не тільки фізичні здібності, але й морально-вольові якості, ніколи не погодиться на здійснення аморальних вчинків, нанесення матеріальної чи фізичної шкоди іншим людям.

Важливо зауважити, що в процесі проведення дискусії, до участі в якій періодично підключався і сам педагог, прибічники іншої позиції все ж змогли переконати більшість членів першої групи й вони змінили свою первісну точку зору на протилежну. Зокрема, ці студенти погодились, що кожний учитель школи має забезпечувати всебічний розвиток учня як особистості, створювати оптимальні умови для розвитку його здібностей. І в цьому плані урочна й позаурочна діяльність у царині фізичної культури має значні педагогічні резерви в плані формування морально-вольових якостей учнів основної школи, тому ці резерви необхідно повною мірою використовувати в практичній роботі педагогів.

Також зазначимо, що з метою розвитку у майбутніх учителів професійно необхідної мотивації на навчальних заняттях систематично використовувались різні інноваційні методики й технології, у тому числі інформаційно-комунікативні. Наприклад, студентів знайомили з комп'ютерною програмою, яка на основі введення даних про стан здоров'я людини, наявність у неї тих чи інших шкідливих звичок давала змогу змоделювати зовнішній вигляд цієї особи та описати стан її здоров'я через певну кількість років. Знайомство з цією програмою викликала значний інтерес у майбутніх педагогів, які могли шляхом зміни вихідних даних про спосіб свого життя наочно побачити, як зміниться їхня зовнішність у майбутньому й які проблеми зі здоров'ям у них можуть з'явитись.

Оволодіння студентами вміннями роботи з цією програмою створювало передумови для можливості використання ними цієї програми в своїй майбутній педагогічній роботі з підлітками. При цьому ефективність такої роботи не викликає сумніву, бо більшість підлітків дуже хворобливо ставиться до своєї зовнішності й до питання власної фізичної привабливості. Отже, залучення майбутніх учителів фізичної культури до опанування цієї чи інших аналогічних програм виконувало функцію ефективного мотиватора щодо оволодіння готовністю формування морально-вольових якостей підлітків, а також підвищувало рівень обізнаності студентів щодо використання сучасних технологій і програм безпосередньо під час здійснення цього процесу.

Слід також зауважити, що в позааудиторний час для підвищення мотивації й активності студентів щодо оволодіння готовністю формування зазначених якостей у школярів підліткового віку викладачі залучали майбутніх педагогів до виконання цікавих і повчальних за змістом ситуативних вправ, участі у пізнавальних іграх, спортивно-оздоровчих святах, конкурсах, туристичних розвагах тощо. Слід відзначити, що проведення таких організаційних заходів не тільки забезпечувало розвиток вищевказаних мотивів у студентів, але й сприяло виконанню таких важливих завдань: створення у студентів відчуття повної розумової і фізичної віддачі в позааудиторній фізкультурній діяльності; виховання в них позитивного ставлення до цієї роботи; набуття досвіду виконання різних соціальних і професійних ролей тощо [1; 6].

Наприклад, під час проведення конкурсу педагогічної майстерності одним із завдань для студентів фізкультурних спеціальностей було написання есе на тему: «Роздуми щодо формування морально-вольових якостей підлітків у майбутній педагогічній діяльності: всі «за» і «проти». Причому майбутні педагоги мали не тільки висловити свою точку зору на це питання, але й навести переконливі аргументи для її підтвердження.

Також підкреслимо, що значна увага під час реалізації першого етапу технології приділялась також формуванню у студентів умінь цілепокладання на шляху оволодіння готовністю до розвитку у підлітків морально-вольових якостей. Це передбачало забезпечення розвитку у майбутніх учителів фізичної культури спроможності не тільки формувати чіткі уявлення про кінцеву мету майбутньої діяльності, але й визначати послідовність певних цілей діагностичного характеру та алгоритм дій щодо їх досягнення на шляху наближення до виконання поставленої основної мети. Для цього студентам пропонувались різні завдання та вправи такого типу:

• розробити план дій для досягнення сформульованої у завданні мети;

• для досягнення поставленої складної цілі побудувати низку послідовних підцілей і розробити схему, в якій відобразити методи й форми реалізації кожної з них;

• уважно прочитати запропоноване завдання та проаналізувати його зміст. Визначити, до якої групи завдань воно належить: з недостатньою кількістю даних, з достатньою їх кількістю чи завдань з надлишком інформації. Сформулювати загальний висновок про можливість виконання наданого завдання та необхідність здійснення додаткових дій для цього.

У подальшій професійній підготовці майбутніх учителів фізичної культури забезпечувалось практичне закріплення засвоєних ними знань та вмінь цілепокладання у формуванні морально-вольових якостей учнів основної школи. Це відбувалось під час залучення студентів до участі в ділових і рольових іграх та інших видів квазіпрофесійної діяльності, а також у процесі проходження ними педагогічної практики в школах.

Як зазначалось, другим етапом у реалізації розробленої технології підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування морально-вольових якостей учнів основної школи був когнітивно-дієвий етап. Цей етап забезпечував оволодіння студентами знаннями та вміннями, необхідними для успішного здійснення цього процесу.

З урахуванням рекомендацій фахівців [2; 5; 8] на даному етапі реалізації технології використовувались різні методи й форми роботи зі студентами: лекції, бесіди, «кругли столи», кейс-стаді, метод проектів, тренінги, ділові й рольові ігри, майстер-класи, інтерактивні методики, комп'ютерні технології тощо.

Так, важливе місце у професійній підготовці майбутніх учителів фізичної культури займали лекції, що закладали орієнтувальну теоретичну основу для подальшого засвоєння студентами професійно необхідного навчального матеріалу. Слід зазначити, що в контексті експерименту відбувалось цілеспрямоване збагачення змісту професійно-орієнтованих навчальних дисциплін ідеями, поняттями, фактами, теоретичними положеннями, засвоєння яких сприяло оволодінню студентами готовністю формування морально -вольових якостей підлітків. Наприклад, викладачі значну увагу приділяли опануванню майбутніми вчителями фізичної культури знань про:

• сутність і зміст морально-вольових якостей;

• вікові особливості учня підліткового віку й необхідність їх урахування в процесі формування його морально-вольових якостей;

• педагогічний потенціал урочної та позаурочної діяльності в галузі фізичної культури та спорту;

• основні методи й форми формування морально-вольових якостей в учнів основної школи тощо.

Причому поданий матеріал студентам пропонувалось фіксувати різними способами: у вигляді конспекту, схеми, опори, таблиці, плану, тез, резюме тощо.

Зазначимо, що в контексті розв'язання порушеної в дослідженні проблеми викладачі намагались відійти від традиційної моделі викладання лекцій, яка в основному орієнтована на пасивне сприймання студентами змісту навчального матеріалу, а більш широко використовувати нестандартні форми її проведення, наприклад такі: лекція-дискусія, лекція-прес-конференція, бінарна лекція тощо.

Наприклад, значні можливості для формування морально-вольових якостей студентів мала так звана «лекції з пропусками». Перед її проведенням студенти ознайомлювались з опорним конспектом лекції, умовними позначеннями, а також завданнями, що пропонувались для самостійного виконання. Безпосередньо на лекційному занятті викладач організовував активне обговорення студентами різних актуальних питань, надаючи майбутнім учителям можливість виступити з доповненнями. Під час здійснення педагогічної взаємодії студенти отримували відповіді від викладача на питання, що виникли у них у процесі підготовки до лекції, й намагались їх осмислити, а також робили необхідні записи й помітки в опорному конспекті.

Подальше закріплення засвоєних професійно важливих знань та вмінь студентів відбувалось на семінарських і практичних заняттях. Під час їх проведення організовувались «круглі столи», диспути, бесіди, аналіз проблемних ситуацій, що давало студентам змогу краще засвоїти методику формування морально - вольових якостей у підлітків.

Як відомо, під час проведення традиційного семінару студент, зазвичай, відповідає на підготовлене питання, заглядаючи у свій конспект, а решта студентів групи нудьгує або готується до відповіді на наступне питання. Це провокує пасивну поведінку в основної частини академічної групи. Однак семінарські заняття мають значні можливості для використання інтерактивних методів, а тому ці можливості широко використовувались на практиці. Зокрема, проведення інтерактивних семінарів дозволяло залучити всіх студентів до активного обговорення порушеного питання, знімало в них відчуття страху, напруженості, а також боязні дати неправильну відповідь.

Наприклад, одним із різновидів інтерактивного семінару, який використовувався під час проведення експерименту, був семінар «Запитання-відповідь». На ньому викладач ставив студентам питання нерепродуктивного характеру з порушеної проблеми, сформулювавши їх таким способом, щоб студенти не могли дати на них відповідь, користуючись тільки цитатами з конспекту або підручника.

Слід відзначити, що чільне місце в процесі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування моральних якостей в учнів основної школи займали методи й форми роботи (кейс -стаді, метод проектів, тренінги, ділові й рольові ігри, майстер-класи тощо), які забезпечували залучення студентів до квазіпрофесійної діяльності. Така діяльність передбачала моделювання зовнішніх умов, максимально наближених до реальної педагогічної взаємодії.

На третьому - контрольно-коригувальному - етапі реалізації розробленої технології здійснювався контроль стану готовності студентів до формування морально-вольових якостей студентів і при необхідності проводилась відповідна коригувальна робота. Уточнимо, шо для реалізації контролю використовувались різні діагностичні методи: бесіди, усне опитування, тестування, анкетування, спостереження, аналіз письмових самостійних і контрольних робіт з педагогіки та курсу «Теорія та методика фізичного виховання», самоаналіз студентів тощо. Наприклад, майбутні вчителі в письмовій чи усній формі відповідали на запропоновані їм питання, складали тези, брали участь у тестуванні, конкурсах, вікторинах, писали есе з окресленої проблеми.

На вказаному етапі студенти залучались також до складання професійного портфоліо. Нагадаємо, що, за висновками фахівців, портфоліо є способом фіксування, накопичення й оцінювання різного плану індивідуальних досягнень студента за певний період його навчання, спрямований на самостійне цілепокладання, планування, виконання та оцінку діяльності в індивідуальній роботі студента. Отже, складання портфоліо передбачає самостійне визначення студентами його цілей і завдань, вибору ними методів і прийомів роботи з інформацією, структури портфоліо [3; 7]. При цьому залучення студентів до складання портфоліо забезпечувала виконання таких функцій:

• освітньо-формуючої (сприяння засвоєнню майбутніми фахівцями нових знань і вмінь, у тому числі інформаційних і дослідних);

• діагностичної (є засобом самооцінки, дозволяє визначити рівень готовності до самостійної організації педагогічної діяльності);

• мотиваційно-презентаційної (дає студенту змогу представити результати власного осмислення проблеми, підвищує мотивацію до її вивчення);

• рефлексивної (сприяє надбанню студентами рефлексивних умінь) [3; 9].

Слід зазначити, що, на відміну від більшості інших засобів вимірювання якості професійної підготовки майбутніх учителів, портфоліо вимагає, щоб у ньому були представлені не тільки кількісні та якісні оцінки і самооцінки результатів цієї підготовки, але й документи, що підтверджують ці досягнення (грамоти, відгуки викладачів і кураторів, сертифікати про участь у певному заході тощо), а головне - ксерокси самих доробок студентів (наукові статті, плани уроків, плани-конспекти виховних заходів, самостійно складені плани навчальної чи виховної роботи, плани з самовиховання готовності формування морально-виховних якостей у підлітків тощо).

Зазначимо, що під час проведення експериментальної роботи студенти залучались до складання портфоліо, в якому вони мали відображали свої досягнення на шляху оволодіння готовністю до формування морально-вольових якостей учнів основної школи. Майбутнім фахівцям надавалась достатньо широка свобода у виборі структури та змісту цього портфоліо. Проте цей документ мав охоплювати всі складники зазначеної готовності та відображати реальну картину щодо рівня її сформованості.

Слід зауважити, що студентам, крім традиційного портфоліо у паперовій формі, пропонувалось також скласти портфоліо в електронній формі - так зване веб-портфоліо. Під цим портфоліо фахівці розуміють вебсайт, на якому студент відображає власні професійно-освітні результати [4, с. 141].

Отже, на підставі вищевикладеного сформульовано висновок про те, що в сучасних умовах виникає гостра необхідність переосмислення цільових і мотиваційних настанов професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, забезпечення формування в них адекватних уявлень про обрану професію, а також готовності до формування морально-вольових якостей у підлітків. З урахуванням цього нами було розроблено й теоретично обґрунтовано технологію підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування морально-вольових якостей учнів основної школи. У статті висвітлено її практичну реалізацію, що відбувалась за такими послідовними етапами: мотиваційно-цільовий, когнітивно-дієвий і контрольно-коригувальний. На кожному з цих етапів ставились різні цілі й завдання, а також обирались методи й форми, які дозволяли успішно досягти цих цілей. Подальші розвідки в обраному напрямі передбачають проведення аналізу результатів апробації визначеної технології.

Література

1. Балахнічова Г. Формування професійної майстерності фахівця фізичної культури : навч.-метод. матеріали для студентів випускних курсів ін-тів фіз. культури / Г. Балахнічова, Л. Заремба. - Луцьк : РВВ Вежа, 2004. - 264 с.

2. Бродська Л. В. Педагогічна підготовка в контексті сучасних вимог до професійної готовності майбутніх учителів / Л. В. Бродська // Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Запоріжжя : ЗНУ, 2008. - № 1. - С. 34-39.

3. Голуб Г. Б. Портфолио в системе педагогической диагностики / Г. Б. Голуб, А. В.

4. Іць С. В. Технологія використання web-портфоліо у професійній підготовці майбутнього вчителя іноземної мови / С. В. Іць // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету : зб. наук. праць . Сер. : Педагогічні науки. - Чернігів : Чернігів. нац. пед. ун-т, 2012. - Вип. 101. - С. 141-143.

5. Леоненко А. В. Методика формування готовності майбутнього вчителя фізичної культури до патріотичного виховання старшокласників / А. В. Леоненко // Педагогіка, психологія та методико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2014. - № 10. - С. 8-13.

6. Матукова Г. І. Фізична культура в позааудиторній діяльності як формуюча здорового образу життя молоді / Г. І. Матукова // Педагогика высшей и средней школы : сб. науч. работ / гл. ред. В. К. Буряк. - Кривой Рог : КДПУ, 2002. - Вип. 4. - С. 45-50.

7. Нечипорук Л. Портфоліо-технологія як інноваційна особистісно орієнтована технологія навчання у ВНЗ / Л. Нечипорук [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.stattionline.org.ua/pedagog/106/18796-portfolio- texnologiya-yak-innovacijna-osobistisno-oriyentovana-texnologiya-navchannya-u-vnz.html.

8. Перинський Ю. Є. Модель формування професійної готовності у майбутніх вчителів технологій до застосування інноваційних методів навчання / Ю. Є. Перинський // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету : зб. наук. праць . Сер. : Педагогічні науки. - Чернігів : Чернігів. нац. пед. ун-т, 2015. - Вип. 130. - С. 249-253.

9. Семенов А. А. Портфолио как средство оценки уровня подготовки выпускника педагогического вуза / А. А. Семенов // Высшее образование сегодня. - 2008. - № 12. - С. 66-70.

Размещено на Allbest.ru