Основні критерії ефективності проектування змісту формування професійної культури майбутнього менеджера туризму

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378:65:338.48( 045)

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ЗМІСТУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО МЕНЕДЖЕРА ТУРИЗМУ

А. ЛУК'ЯНЕЦЬ

Постановка проблеми у загальному вигляді. Світоглядна концепція спеціаліста базується на принципах гуманізму, загальнолюдської моралі, поваги до людей, передбачає поєднання ціннісної орієнтації людини відкритого суспільства з патріотизмом. Спеціаліст повинен вміти аналізувати оточуючу дійсність і діяти, спираючись на основні закони та принципи філософії, соціології, етики й естетики, права, екологічну свідомість. Обов'язковою вимогою до менеджера-керівника будь-якого рівня є висока особиста культура, знання історії та культури власного народу, засвоєння досягнень світової цивілізації, бездоганне володіння рідною мовою та вміння вільно розмовляти не менш як двома іноземними мовами в межах професійного спілкування, що особливо важливо для спеціаліста туристичної галузі. На формування світогляду та високої загальної культури спеціаліста спрямовані блоки природничих і гуманітарно-культурологічних дисциплін [9, с. 57].

Соціально-економічні та глобалізаційні зміни в державі потребують активізації процесу розвитку особистості. Пріоритетна місія у формуванні людського капіталу покладається на освіту через використання цілої низки критеріїв[8, с.100]. Актуальність і необхідність вивчення основних критеріїв в системі вищої освіти обумовлена їх покликанням виховувати особистість, яка здатна здійснювати обробку інформації бути креативною та приймати нестандартні рішення. Необхідність підвищення професійного та особистісного рівня менеджера туризму, формування висококваліфікованого спеціаліста, відповідного запитам сучасного розвитку суспільства є одним з основних завдань вищої школи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Питання підготовки менеджера туризму в Україні піднімалися в роботах вітчизняних вчених О. О. Бейдика, О. О. Любіцевої, в монографіях і дисертаційних дослідженнях В. Л. Сластьоніна та В. К. Федорченка. Роботи цих авторів, Голік О. Б., Лісова С. В., Костенко М. А., Бабанский Ю. К, більше стосуються загальних питань і проблем з педагогічної точки зору, вивченню зарубіжного та вітчизняного досвіду цього напряму професійної освіти. У монографіях Л. Г. Лук'янової, В. К. Федорченка, Н. А. Фоменко ставиться питання створення моделі спеціаліста туристичної сфери, розглядається система безперервного ступеневого навчання в туризмі, але відсутня сформована чітка система критеріїв проектування змісту формування професійної культури майбутнього менеджера туризму.

Метою дослідження є визначення та дослідження основних критеріїв ефективності проектування змісту формування професійної культури майбутнього менеджера туризму.

Виклад основного матеріалу дослідження. При обґрунтуванні теоретичних основ підготовки менеджера туризму необхідно визначити критерії, які б забезпечували адекватне відображення підготовки культурологічних, гносеологічних, світоглядних, психологічних, соціологічних і виховних аспектів туризму.

Для формування гуманістичної спрямованості особи менеджера туризму необхідне виділення критеріїв відбору, на основі яких буде здійснюватися оцінка освітньої цінності учбового матеріалу підготовки ВНЗ.

Виділені критерії, на думку В. Л. Сластьоніна [6, с. 200]характеризуючи якісні показники, виступають в єдності з кількісними і повинні забезпечувати відповідність змісту певним вимогам, серед яких :

• однозначність,що припускає однозначне розуміння і тлумачення у рамках конкретного дослідження;

• адекватність,що припускає відповідність тому явищу(процесу), для характеристики якого вони призначені;

• обґрунтованість,що припускає наявність можливості для відділення достатнього від недостатнього рівня;

• прогностичність,що припускає наявність здатності визначати відносну стійкість кожного рівня;

• надійність,що припускає обмеження розбіжності під час повторної оцінки, яка не має бути істотною;

• відображення основних закономірностей формування особи професіонала;

• встановлення зв'язку між усіма компонентами змісту.

При розробці критеріїв, згідно з якими освіченість фахівців, зайнятих в індустрії туризму слід розглядати як інтегративний результат освітнього процесу, відображеного в самовизначенні особи у тій або іншій галузі туризму. В перетворенні процесу професійно-особового розвитку виступає самоосвіта: самонавчання, самовиховання, саморозвиток [2].

Проведений аналіз літератури і дані спостережень зумовили вибір системи критеріїв професійної туристичної освіти.

Незважаючи на взаємозв'язок, кожен критерій характеризується специфічними ознаками, які розкриваються через ряд якісних показників (компонентів), у міру прояву яких можна судити про міру вираженості того або іншого критерію.

У критерійних показниках ми виділяємо не лише традиційні фіксовані у формі результатів знання, уміння, навички, що становлять досвід пізнавальної, виконавської і комунікативної діяльності, але і інші характеристики, що дозволяють оцінити, описати і встановити закономірності існуючі усередині проектованого змісту професійної туристичної освіти, що реалізовується [3].

Розглянемо основні критерії ефективності проектування змісту формування професійної культури майбутнього менеджера туризму.

Антропоцентричність як критерій орієнтований на відтворення повноцінного образу людини через єдність світоглядного, інтелектуального і тілесного компонентів культури. Це дозволить формувати цілісну особу, з урахуванням її соматопсихічної і соціокультурної єдності[1, с.60].

Змістовний аналіз системи формування професійної культури (функціональний, ціннісний, діяльнісний аспекти) свідчить про великі можливості у формуванні особи фахівця.

При цьому, виділяються такі прояви індивідуальних особливостей, як самореалізація фізичних і духовних можливостей, творчість, розвиток інтелектуальних і розумових потенції, ігнорування яких призводить до розриву цілісності і єдності особи, тягне витрати у виховному процесі, негативно позначається на різнобічному розвитку особистості.

Розвиток творчої індивідуальності майбутнього фахівця є одним з основних напрямів освіти, який реалізовується в освітньому процесі, забезпечує умови для розкриття індивідуальних здібностей і позитивних якостей особи студента, поліпшення його фізичного і психічного здоров'я.

Освіта, виступаючи засобом трансляції культури, забезпечує оволодіння змістом, що адаптує особу до умов соціуму, який постійно змінюється. Чим вище рівень інтелектуального розвитку особистості, тим суб'єктивніше багатою і в той же час об'єктивною є його індивідуальна картина світу. Тому в освітньому процесі зростає роль базових інтелектуальних якостей особи, таких як компетентність, ініціативність, творчість, саморегуляція і унікальність складу розуму [9, с. 302].

З урахуванням викладеного актуальною видається інтелектуалізація процесу формування культури особистості молодих фахівців, розширення змісту і якості знань в навчальних програмах. Крім того, чим вище рівень освіченості студентської молоді, тим більшою мірою гарантується успішність їх професійного самовдосконалення [3].

Для забезпечення орієнтованості змісту освіти важливо робити акцент на цілісному, універсальному становленні особистості фахівця, осмисленні гармонійного розвитку інтелектуальних, духовно-моральних, естетичних норм. З урахуванням цього, зміст професійної туристичної освіти повинен забезпечити єдність соціального, загальнокультурного і професійного складових розвитку особистості, орієнтувати на творчість, реалізацію самобутності, індивідуальності кожного студента[4, с. 226].

Інноваційність як критерій, в умовах глобалізації освіти припускає забезпечення спрямованості на підготовку студентів до творчої діяльності та саморозвитку особи. Оскільки, інноваційний процес є процесом вдосконалення освітніх систем і змісту необхідно здійснювати нововведення, шляхом збагачення видозмін або часткових змін традиційних цілей і засобів освіти [4, с. 226].

Поширення нововведень припускає зміну в образідіяльності та стилі мислення. Крім того, в процесі навчання закладається фундамент соціальної ініціативи, навички роботи з людиною.

Інновація виникає в результаті того, що людина виявляє цікавість до явищ, які стали для неї проблематичними, викликають внутрішню напругу своєю незвичністю, новизною, примушують думати і діяти.

Таким чином, можна констатувати, що інноваційна діяльність, пов'язана з відмовою від штампів, стереотипів в навчанні, вихованні і розвитку особистості, формується через зміст орієнтованих на створення передумов для розвитку творчого потенціалу, на самостійне освоєння студентами нового досвіду у сфері туризму, на розвиток пізнавальних можливостей.

Повнота і системність виступають провідними засобами формування фахівця оскільки прийнято вважати, що учбова діяльність забезпечує лише освоєння соціального досвіду, через пізнавальну діяльність. Включеність студентів в туристичну діяльність є інтегрованим показником цілеспрямованих дій з освоєння цінностей культурного туризму, що включає екскурсії і оздоровчий туризм, краєзнавство, спортивний туризм, наукові експедиції, подорож уболівальників по різних видах спорту, паломництво та ін.

Конвенціональність як критерій припускає в умовах особистісно- орієнтованого педагогічного процесу переважання деякого «договірного» (конвенціонального) характеру взаємодії, що стає предметом співпраці суб'єктів освітньої діяльності [5, с. 254].

Отже, конвенціональність відображає можливість професорсько- викладацькому складу приймати участь спільно із студентами в конструюванні змісту туристичної освіти.

Слід зазначити, що в альтернативних умовах активізуються такі психічні механізми, як порівняння, рефлексія, сумнів, критика, що визначають творче самовизначення студентів, майбутніх організаторів вітчизняної індустрії туризму.

Творчий характер як критерій припускає особистісно-орієнтовану педагогічну діяльність, де має місце вільне прийняття змісту, рефлексія, імітація конфліктного розвитку подій і власної практики з високим рівнем креативності, розробка і реалізація ними програм професійно-особового саморозвитку [6, с.120]. туристичний навчання культурологічний виховний

Одним з істотних компонентів загальної і професійної культури фахівця сфери туризму виступає комунікативна складова, рівень розвитку якої стає важливим критерієм розвитку особистості в цілому. Це пов'язано з тим, що ефективність участі в спілкуванні з навколишніми людьми (споживачами туристичного продукту і туристичних послуг), задоволеність його своїм положенням в системі спілкування робить істотний вплив на самосвідомість особи, успішність її самовизначення, визначає спрямованість і форми самореалізації особи[6, с. 220].

Безперервність як критерій забезпечує послідовність і спадкоємність розвитку особистості і припускає варіативну, динамічність змін в соціально- педагогічній системі відповідно до вимог сьогодення і прогнозу на майбутнє. Зміст особистісно-орієнтованої освіти сприяє формуванню потреби у безперервному, самостійному оволодінні знаннями, уміннями і навичками впродовж усього активного життя [9, с. 65].

Однією з найважливіших ознак системи безперервної освіти є її цілісність, що надає нові інтегративні властивості. Ключовими поняттями, що визначають суть цих інтегративних властивостей є: спадкоємність, прогностичність, гнучкість і динамічність. Прогностичність як орієнтованість менеджера туризму на перспективні запити і потреби в матеріальній і в духовній сфері громадського розвитку. Збільшений об'єм різноманітної наукової, загальнокультурної і спортивної інформації, яку отримує молода людина поза ВНЗ, є невід'ємною частиною його інтелектуального багажу.

Спадкоємність припускає поступовість переходу з одного ступеня утворення на інший, послідовність зміни рівня вимог до обсягу знань, умінь та навичок, органічний взаємозв'язок змісту, основних завдань, методів і форм учбово-виховного процесу на різних етапах навчання. Це знаходить відображення в нашій моделі професійно-особистісного розвитку менеджера туризму.

Спадкоємність характеризує систему зв'язків в структурі професійної туристичної освіти як між окремими етапами освітньо-виховного процесу в динаміці по вертикалі, так і між окремими його складовими, видами і формами академічної і позааудиторної діяльності студентів в «горизонтальній площині».

Оптимального рівня самоосвіта досягає тоді, коли вона стає життєвою потребою людини, основою його життєдіяльності. Студентський період життя представляється найбільш сприятливим для. усвідомленого використання засобів фізичної культури, самооцінки своїх особових якостей, вироблення програми самореалізації і позитивної Я-концепції [1, с.130].

Для особи студента високого рівня розвитку характерні прагнення до пізнання себе, бажання і уміння змінювати себе, мікросередовище, в якому він знаходиться, через активну зміну професійної культури особи майбутнього менеджера туризму. При цьому, самостійність виступає найбільш суттєвою ознакою особи і суб'єкта туристичної діяльності [12].

Система критеріїв і показників ефективності гуманітарно-орієнтованого змісту професійної туристичної освіти покликана виконати роль дій з досягнення головної мети професійно-особового навчання, виховання і розвитку студентів - формування професійно-особистісної культури майбутніх фахівців сфери туризму. При цьому, важливо концентрувати увагу на найбільш важливих аспектах змісту освіти, сприяючих формуванню особи з позицій гуманітарної логіки конструювання і організації освітньо-виховного процесу у ВНЗ. Загальнолюдський контекст обраного підходу до змісту освіти проявляється в орієнтації його компонентів на людину як неповторну особу [9, с. 57].

Оцінка критерійних показників здійснюється з позицій кількісних і якісних характеристик, які включають як теоретичні (апріорні), так і емпіричні(досвідчені) показники. В ролі теоретичних виступають показники, що ґрунтуються на стосунках викладачів і студентів до запропонованого гуманітарно-орієнтованого змісту професійної туристської освіти, в ролі емпіричних показників представлені окремі сторони фізичної культури особи студентів, які проявилися в процесі освоєння цінностей туризму в гуманітарному освітньому просторі ВНЗ [11, с. 57].

Висновки

Розробка критеріїв займає одне з центральних місць в проектуванні змісту освіти, оскільки з їх допомогою визначається «зміст цілі, принципи, засоби і способи реалізації освітніх програм. З їх же допомогою визначається ефективність функціонування системи гуманітарного виховання ВНЗ з позицій заявленої концепції. Доцільність цього підходу полягає і в тому, що необхідно розглядати не окремі парціальні риси і характеристики психіки, а якості особи як цілісні утворення, як її системно- базові властивості.

Базовою основою розвитку фахівця сфери туризму слід вважати професійну самосвідомість. Професійна самосвідомість акумулює не лише свідомість професійних вимог і завдань, але і інтереси і прагнення, осмислення своєї професійної ролі, виступаючи внутрішніми мотивами професійної діяльності. Тільки усвідомивши свої професійно-особові якості, фахівець сфери туризму може повністю реалізувати себе як особу і як професіонал.

Список використаної літератури

1. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований / Бабанский Ю. К. - М. : Педагогика, 1982. - 192 с.

2. Вайда Т. С. Формування екологічної культури студентів педвузів засобами туристсько-краєзнавчої діяльності : автореф. дис. ... канд. пед. наук / Т. С. Вайда ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К., 1998. - 17 с.

3. Горіна Г. О. Зайнятість населення в туристичній галузі: базові концепції та визначення / Г.О. Горіна // Вісник соціально-економічних досліджень. - 2015. - Вип. 2. - №57. - С.226-232.

4. Лісова С. В. Синергетичний підхід до сучасних методологічних проблем педагогіки / С. В. Лісова // Професійна педагогічна освіта: акмесинергетичний підхід : [монографія] / [за ред. О. А. Дубасенюк]. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. - С. 254-279.

5. Лук'янова Л. Г. Освіта у туризмі: Навч.-метод. посіб. / Л. Г. Лук'янова. - К. : Вища шк., 2008. - 719 с.

6. Сластенин В. А., Подымова Л. С. Педагогика: инновационная деятельность / М. : Магистр, 1997. - 224 с.

7. Сокол. Т. Г. Основи туризмознавства : навч. посібник. - К. : ЗАТ «Слов'янськийдім», 2006. - С. 11.

8. Сокол Т. Г. Педагогічні аспекти створення моделі спеціаліста туристичного менеджменту та науково-методичного забезпечення його підготовки/ Т. Г. Сокол // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - 2008. - №137. - С. 57-60.

9. Рахуба Є. С. Соціокультурне значення туризму / Є. Рахуба // Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - 2010. - Вип.16. - Том II. - С.27-35.

10. Фоменко Н. А. Педагогіка вищої школи: методологія, стандартизація туристської освіти. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К. : Видавничийдім «Слово», 2005. - 216 с.

11. Федорченко В. К. Теоретичні і методологічні засади підготовки фахівців для сфери туризму. [Монографія]. За ред. Н. Г. Ничколо - К. : Видавничий дім «Слово», 2004. - 472с.

Анотація

В статті розглядаються основні критерії ефективності проектування змісту формування професійної культури майбутнього менеджера туризму. При обґрунтуванні теоретичних основ підготовки менеджера туризму визначаються критерії, які б забезпечували адекватне відображення підготовки культурологічних, гносеологічних, світоглядних, психологічних, соціологічних і виховних аспектів туризму.

Ключові слова: основні критерії, професійна культура, антропоцентричність, інноваційність, саморозвиток.

В статье рассматриваются основные критерии эффективности проектирования содержания формирования профессиональной культуры будущего менеджера туризма. При обосновании теоретических основ подготовки менеджера туризма определяются критерии, обеспечивающие адекватное отражение подготовки культурологических, гносеологических, мировоззренческих, психологических, социологических и воспитательных аспектов туризма.

Ключевые слова: основные критерии, профессиональная культура, антропоцентричность, инновационность, саморазвитие.

The article considers the main criteria of the effectiveness of designing the content of forming the professional culture of the future tourism manager. Socioeconomic and globalization changes in the state require an intensification of the process of personal development. A priority mission in the formation of human capital relies on education through the usage of a number of the criteria. When substantiating the theoretical foundations of tourism manager's training, criteria are defined that would ensure an adequate reflection of the preparation of cultural, epistemological, philosophical, psychological, sociological and educational aspects of tourism.

The urgency and necessity of studying is the basic criteria in the system of higher education is due to their vocation to educate a person who is capable of processing information to be creative and to make non-standard decisions. The need to increase the professional and personal level of the tourism manager, the formation of a highly skilled specialist, in the line with the demands of modern society development, is one of the main tasks of the university.

Key words: mainaspect, professional culture, anthropocentricity, innovation, self-development.

Размещено на Allbest.ru