Деякі аспекти фасилітаційної функції викладача у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів при вивченні лінгводидактичних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі аспекти фасилітаційної функції викладача у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів при вивченні лінгводидактичних дисциплін

І.В. Полякова

Процес в одження України в світове співтовариство супроводжується реформуванням національної системи вищої освіти, яка спрямована на збереження мобільності, сприяння працевлаштуванню випускників на внутрішньому та зовнішньому ринка праці в умова високої конкурентності.

У відповідності до європейських вимог та чинних державних освітніх документів (Національна стратегія розвитку освіти України, Закон України «Про освіту», «Про вищу освіту», Галузева Концепція розвитку неперервної педагогічної освіти) потребують перегляду державні стандарти щодо підготовки майбутніх фахівців. Разом із тим реформування освіти має відбуватись згідно з потребами громадян і держави, в умова підвищення її якості, доступності та конкурентоспроможності.

Національна стратегія розвитку освіти України на 2012-2021 роки наголошує на реформуванні системи освіти на основі філософії «людиноцентризму» як стратегії національної освіти; модернізації структури, змісту й організації освіти на засада компетентнісного під оду, переорієнтації змісту освіти на цілі сталого розвитку; створенні і забезпеченні можливостей для реалізації різноманітни освітні моделей, навчальни закладів різни типів і форм власності, різноманітни форм та засобів отримання освіти; забезпеченні доступності та неперервності освіти впродовж життя; розвитку наукової та інноваційної діяльності в освіті, підвищення якості освіти на інноваційній основі; створенні сучасної матеріально-технічної бази системи освіти; забезпеченні особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними задатками, здібностями, потребами на основі навчання упродовж життя [4, с. 9].

Проблема формування професійно важливи якостей нині актуалізує новий тип педагогів-дослідників, адже суспільство вимагає створити таку освітню модель, завдяки якій можна забезпечити практичну підготовку майбутнього фахівця на потребу часу.

І. Бех зауважує, що «умовою і засобом реалізації професії виступає людина-фа івець, в особистості якої, з одного боку, втілюється те спільне, що арактерне для будь-якого спеціаліста, який зайнятий даним видом діяльності, з іншого - індивідуальне, внесене ним самим у кожний конкретний акт, кожний аспект професійної діяльності» [1, с. 157].

На думку Н. Ничкало, головним завданням сучасної професійної підготовки є «підготовка кваліфіковани конкурентоспроможни кадрів із високим рівнем професійни знань, умінь, навичок і мобільності, ви овання соціально активни членів суспільства, формування в ни наукового світосприйняття, творчого мислення, кращих людських якостей, національної свідомості» [5].

Чисельні розвідки і сучасна педагогічна освіта визначають таку організацію навчання, ви овання й розвитку творчої активності, позитивної мотивації, яка прагне отримання творчого продукту інтелектуальної діяльності та самостійного створення нового. Студент у ній - один із головних суб'єктів або головних дійових осіб співпраці й педагогічної фасилітації (сприяння) [3].

Тож виникла необхідність змінити умови, форми та механізми навчання й ви овання. Із цієї точки зору актуалізується звернення до такого явища у педагогіці та психології, як фасилітація (від англ. to facilitate - допомагати, полегшувати, сприяти), до якого вперше звертається у положенні гуманістичної концепції навчання К. Роджерс.

А першочергове завдання фасилітатора - донести до слухача те, що головна мета ї навчання - здатність до інтенсивного та усвідомленого пошуку знань, тобто особистісні зміни, що набувають сенсу на сучасному етапі фахової підготовки майбутніх педагогів.

Під педагогічною фасилітацією розуміють посилення продуктивності освіти (навчання, виховання) та розвиток суб'єкта професійно-педагогічного процесу засобом особливого стилю спілкування особистості й педагога [6, с. 24].

Над розробкою концепції педагогічної фасилітації працювали Р. Дімухамедова, І. Жижина, Є. Зеєр, К. Роджерс та ін. Сутність фасилітації як те нології полягає в самоактуалізації педагога засобами забезпечення провідної ролі діяльності, розвитку свідомості, незалежності, свободі вибору в відтворенні нови знань та особистісно- професійному рості. Визначений алгоритм керівництва дій викладача і слухача: фасилітація дії, пошуку предмета пізнання, пошуку метода діяльності, реалізації процесу, рефлексії [7, с. 80].

Педагогічна фасилітація має цілий ряд вимог як до процесу навчання, так і до особистості викладача, особливо до його вміння будувати взаємовідносини зі слу ачами. Сутність педагогічної фасилітації полягає у тому, щоби подолати традиційні під оди та перейти до активного, гнучкого, креативного процесу викладання.

Отже, педагогічна фасилітація - це більш високий рівень навчання, який відповідає сучасним вимогам. При цьому викладач-фасилітатор повинен використовувати не догматичні прийоми, а ті з ни , які спонукають творчому засвоєнні необ ідної інформації. Все це разом дозволяє створити умови для підвищення активності слухачів, оптимізує процес розвитку професіоналізму.

Із огляду на те, що педагогічна взаємодія повністю залежить від рівня професіоналізму викладача, «важливою є функцією фасилітації, яка полягає у створенні умов для розвитку професіоналізму суб'єктів педагогічної діяльності на засадах творчої педагогіки, чи «психологічної педагогіки», а також допомога в налаштуванні сприйняття інформації з поліпшення педагогічної взаємодії між її суб'єктами [3, с. 67].

Таким чином, сучасний педагог у процесі фахової підготовки студентів педагогічного ВНЗ має виконувати роль педагога- фасилітатора. Така позиція актуалізує звернення до особистісно орієнтованого навчання й дозволяє виокремити наступні ознаки:

• особистість виступає системоутворювальним чинником освітнього процесу;

• викладач і студент є повноправними суб' єктами процесу навчання;

• провідними мотивами є саморозвиток і самореалізація [2].

Широке використання в педагогічній теорії та практиці термінів «самоврядування», «саморозвиток», «власна активність», «самоосвіта» засвідчує втілення в освітній процес принципу людиноцентризму, що є однією з важливих умов становлення майбутніх фахівців. Усі ці терміни об'єднує те, що сам суб'єкт ініціює й організовує процес свого навчання, освіти й розвитку, тобто студент із самого початку освітнього процесу є суб'єктом пізнання.

Такі ідеї висвітлено у науково-педагогічних працях І. Беха, Л. Виготського, О. Дубасенюк, В. Євдокимова, Г. Пономарьової, К. Роджерса, С. Сисоєвої, І. Якиманської та ін. Автори наголошують на підтримці суб'єктів освітнього простору.

Аналіз навчальни програм і методични розробок викладачів вищої школи засвідчує, що найчастіше викладач ставить за мету домогтися, щоб студенти зрозуміли, засвоїли зміст навчального матеріалу, отримали певні знання й навчилися ї застосовувати. Типова мета занять: вивчення й закріплення матеріалу, систематизація його, складання повідомлень із вивченої теми. Подібна мета не сприяє встановленню педагогічної фасилітації, тому що багато завдань розра овані на розвиток конвергентного мислення. Дивергентне мислення, що арактеризується набагато більшою свободою, практично не розвивається на таки заняття . А майбутнім фа івцям доводиться вирішувати проблемні питання, із якими вони зустрінуться в реальному житті, які, на відміну від навчальни завдань, не мають правильни однозначних рішень [2].

Професійна підготовка майбутні педагогів початкової ланки освіти (учителів початкових класів та вихователів ДНЗ) супроводжується вивченням лінгводидактични дисциплін, у процесі викладання яки педагог може інтегрувати можливості певни курсів («Сучасна українська мова», «Дитяча література», «Лінгводидактика», методики навчання та ви овання тощо), плануючи діяльність студентів у русло творчого пошуку, рішення креативного розв'язання певних задач.

Із цією метою сучасний педагог-фасилітатор має приділяти значну увагу оновленню змісту навчально-методичного забезпечення, продумувати завдання для студентів таким чином, щоб майбутні фа івці виконували роль дослідника, відшукувати безліч під одів до вирішення навчальни завдань, гнучко реагувати на запити сьогоденни практик.

Важливого значення під час організації фасилітаційного простору набуває процес інтегрування можливостей навчальни дисциплін у поєднанні із практично-орієнтованим навчальним матеріалом, а також набутим досвідом студентів, що потребує оновлення змісту методичного інструментарію, зокрема, розробки методични рекомендації та настанов для викладачів і студентів із визначенням шля ів оптимізації, форм і методів процесу викладання.

Це докорінно змінює функції викладача: з інформатора він перетворюється на організатора, консультанта й провідного наукового керівника в пізнавальній діяльності студентів, а, отже, педагога- фасилітатора.

Таким чином, виникає необхідність перегляду методичного змісту лекцій як важливого компонента когнітивної складової студентів. Із метою втілення поставленого завдання, зазвичай, проводяться лекції з елементами евристичної бесіди, повідомлень, які підготували студенти, де розкривали основні положення теми, конкретизували знання, закріплювали вміння й навички. У процесі обговорення певних питань під час бесід намагалися з'ясувати, уточнити, розширити позицію студентів щодо почутого, активізуючи мисленнєву діяльність студентів під час лекцій-бесід, що сприяє подальшому розвитку їх. Таким чином, студенти стають співтворцями освітнього процесу, до ї ні думок дослухаються й дають право на існування. Отже, студенти перебувають в активній позиції, при цьому долаються бар'єри спілкування.

У той же час доцільно використовувати традиційно побудовані лекції та лекції з використанням мульти-медіа продукту (мультимедійні презентації, відео лекції, мультимедійні дошки, буктрейлери). Аналіз педагогічної діяльності показує, що заняття, які не супроводжуються мовленнєвою активністю студентів, не реалізують повністю навчально- виховні можливості. Активізація мовної культури педагога і студентів потрібна з метою розвитку вербальної креативності під час фа ової підготовки. Уміння логічно висловлювати думки, орієнтувати мовлення на однолітків, обґрунтовувати свій доказ гарантують високий рівень опанування матеріалу та активізують навчальну діяльність, що засвідчує творчий етап розвитку студентів.

Під час такого виду діяльності у майбутніх педагогів формуються навички самоосвіти, студенти вчаться установлювати зв' язки в новому матеріалі з уже відомим, між фактичними, емпіричними й теоретичними положеннями, науковими закономірностями, удосконалювати

інтелектуальні вміння: доходити висновків, з'ясовувати міжпредметні зв' язки, розвивати інтуїцію, гнучкість мислення.

Проведення деяки лекцій передбачало суб' єкт-суб' єктний діалог, проблемність лекційного матеріалу. Одним із засобів активізації дослідно-пізнавальної діяльності студентів є застосування трафаретів лекцій, що уможливлює спрямування студентів на свідоме сприйняття матеріалу й допомагають в оволодінні дидактичними системами та освітніми те нологіями, які орієнтовані на розвиток креативни здібностей особистості студента, його творчу самореалізацію. Таким чином, формується досвід фа ової діяльності в процесі навчання, а студент із пасивного «поглинача готового» знання перетворюється на активного суб'єкта пізнання.

У той же час вимагає переоцінки й переосмислення й сама методика проведення семінарськи та практични занять, а також зміни їх сутності та спрямованості. Для цього слід згадати про різні режими інтелектуальної діяльності, які арактеризуються різним ступенем сприяння або несприяння: слухання в здебільшого є стомлювальним і несприятливим; говоріння в умовах навчання є скоріше сприятливим, ніж несприятливим, оскільки в процесі говоріння студент напружений і зібраний, зосереджений і не відчуває плину часу; самостійне поглиблене й уважне читання є сприятливим; письмо й висловлення власної думки, критичної і аналітичної оцінки прочитаного, а не механічного переписування текстів, або конспектування під диктовку, є найбільш сприятливим; і, нарешті, найсприятливішим є самостійний пошук й розробка нового проекту.

Отже, серед значної кількості засобів навчання, що відомі на сучасному етапі, потрібно вдало обирати такі, що будуть спрямовувати навчально-пізнавальну діяльність студентів на взаємний креативно- творчий акт викладача й студента, створять можливість самооцінювання, самоаналізу в навчанні й будуть сприяти перетворенню його на творчу, креативно мислячу особистість. Разом із тим у студентів формується методична культура майбутнього вчителя. Результатом такої роботи є те, що студенти стають новаторами-те нологами.

Доцільно завершувати заняття однією з поширених форм усної рефлексії - усним промовлянням за схемою: «На занятті я: дізнався...; навчився...; зрозумів.» тощо. Така форма роботи призвичаює студентів до рефлексивного слу ання матеріалу, до свідомого оволодіння новим, виробляє навички стійкої мотивації.

Аналіз проведених занять показав, що на перших двох лекціях студенти переважно пасивно записували зміст лекції, не займалися її структуруванням, деякі навіть не розуміли, як робиться опорна с ема, кластер, ментальна карта (доводилося пояснювати їм це додатково), а рефлексивний аналіз власної навчальної діяльності викликав у ни негативне ставлення. Деякі студенти навіть відмовлялися писати рефлексивний аналіз своєї роботи на лекції, зважаючи на те, що вони раніше цим ніколи не займалися, але вже після другої лекції картина стала помітно змінюватися.

Отже, головна фасилітаційна функція сучасного викладача полягає у перегляді змістового наповнення навчального матеріалу дисциплін, який повинен бути сконструйований так, щоб у процесі оволодіння навчальним матеріалом розвивалися креативні здібності студента, формувалася стійка професійна мотивація, здатність до самооцінки, рефлексії власної діяльності. Практика засвідчує, що важливого значення при цьому набуває процес інтегрування можливостей навчальни дисциплін у поєднанні із практично-орієнтованим навчальним матеріалом, а також набутим досвідом студентів.

Список використаної літератури

1. Бех І. Д. Становлення професіонала в сучасних соціальних умовах / І. Д. Бех // Педагогіка толерантності. - 2001. - № 3-4. - С. 157162.

2. Зеер Э. Ф. Личностно-развивающие технологии начального профессионального образования : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Э. Ф. Зеер. - М. : Академия, 2010. - 176 с.

3. Левче н ко О. О. Людиноцентризм Карла Роджерса як концепція гуманістичної професійної підготовки майбутніх викладачів психології / О. О. Левченко // Освіта на Луганщині. - 2010. - № 2(33). - С. 66-71, 178.

4. Націо н аль н а стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.mon.gov.Ua/ua//about-ministry/normative/ Національна Доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. - К. : Шкільний світ, 2001. - С. 9.

5. Неперерв н а професійна освіта: філософія, педагогічні парадигми, прогноз: Монографія / В. П. Андрущенко, I. А. Зязюн... Н. Г. Ничкало та ін.; За ред. В. Г. Кременя; АПН України. Ін-т педагогіки і психології проф. освіти. - К. : Наук. думка, 2003. - 852 с.

6. Психология. Словарь / Под ред А.В.Петровского, М.Ярошевского ред.-составитель Л. А. Карпенко. - 2-е изд., расширенное, испр. и доп. - Ростов-на-Дону: «ФЕНИКС», 1998. - 494 с.

7. Рябков А. М. Фасилитация в профессиональном образовании / А. М. Рябков // Педагогика. - 2008. - № 1. - С. 78-82.

педагогічний фасилітація викладач студент

Полякова I. В. Деякі аспекти фасилітаційн ої фу нкції викладача у процесі професій н ої підготовки майбутн іх педагогів при вивчен н і лі гводидактич их дисциплі

У статті розглянуто деякі аспекти фасилітаційної функції викладача у процесі професійної підготовки майбутні педагогів при вивченні лінгводидактичних дисциплін, що відбувається при суб'єктній взаємодії «викладач-студент». Зосереджено увагу на інтеграційних можливостях дисциплін у процесі налагодження педагогічної фасилітації.

Ключові слова: професійна підготовка, фасилітація, педагогічна фасилітація, суб'єкт-суб'єктна взаємодія, міждисциплінарна інтеграція, майбутні педагоги початкової ланки освіти.

Полякова И. В. Некоторые аспекты фасилитацийн ой фун кции преподавателя в процессе профессиональной подготовки будущих педагогов при изучен ии ли н гводидактических дисципли н

В статье рассмотрены некоторые аспекты фасилитационной функции преподавателя в процессе профессиональной подготовки будущи педагогов при изучении лингводидактически дисциплин, что происходит при условии субъектного взаимодействия «преподаватель- студент». Внимание сосредоточено на интеграционны возможностя дисциплин в процессе налаживания педагогической фасилитации.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, фасилитация, педагогическая фасилитация, субъект-субъектное взаимодействие, междисциплинарная интеграция, будущие педагоги начального звена образования.

Polyakova I. Some Aspects of Facilitation Function of Teacher are in the Process of Professional Preparation of Future Teachers at Study of the Lingvodidactics Disciplines

In this article are providing some aspects of fasylitation function teacher's during process of future teachers in the study subjects lingvodidactic's disciplines that occurs when the subject of interaction "teacher-student". When teaching facilitation refers enhance the performance of education and professional development of subject teaching process means a special personality and communication style teacher. It were uncovered forms and mechanisms in teacher training colleges of teacher positions facilitation. The modern teacher must performes the role of teacher-facilitator in the professional training of students of pedagogical universities. The teacher-facilitator must use methods not dogmatic, and those that encourage creative assimilation of information. This position is updating the reference to personality oriented education. The main fasylitation function of modern teacher is browsing the semantic content of the training material sciences, which should be designed so that the process of mastering the educational material developing creative abilities of students, formed a steady professional motivation, capacity for self reflection of their own activities. The practice is showing that process of integration possibilities disciplines combined with practically-oriented training material and lessons learned students gets important.

Key words: training, facilitation, teacher-facilitation, subject-subject interaction, interdisciplinary integration, future teachers of primary level education.

Стаття надійшла до редакції 25.01.2017 р. Прийнято до друку 24.02.2017 р. Рецензент - д.п.н., проф. Рассказова О. І.

Размещено на Allbest.ru