Інтеграція університетської науки у світовий інформаційний простір

Валентина Білоус, директор бібліотеки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського

Наталія Лазаренко, кандидат педагогічних наук, доцент, ректор ВДПУ імені Михайла Коцюбинського

Алла Коломієць, кандидат фізико-математичних наук, доктор педагогічних наук, проректор з наукової роботи ВДПУ імені Михайла Коцюбинського

У статті порушено питання розвитку та просування університетської науки у цифровому просторі, впровадження наукометричних методів у навчальному закладі, висвітлено досвід роботи бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Ключові слова: наукометрія, бібліометрія, інформаційні комунікації, цифровий простір, інновації у бібліотеці, електронні ресурси, Google Scholar.

Актуальність дослідження. Рівень розвитку науки є визначальним чинником прогресу суспільства, саме тому в Законі України "Про наукову і науково-технічну діяльність" наголошено на значенні науки як невіддільного складника національної культури та освіти, джерела підвищення добробуту громадян, їхнього духовного й інтелектуального зростання. Нині надзвичайно актуальною є проблема підвищення рівня присутності вітчизняної науки у глобальному науково-інформаційному просторі та збільшення її впливовості у світі, все гостріше постає питання ефективності досліджень, розробки чітких критеріїв їхнього оцінювання, вимірювання результатів роботи вчених. У Законі України "Про вищу освіту" зазначено, що наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність є вагомим складником освітнього простору; її провадження в університетах, академіях, інститутах є обов'язковим.

Питання наукометрії, бібліометрії, підвищення рейтингу установи загалом та власне наукового працівника є, як ніколи, актуальним. Останніми роками зростає увага до так званих метрій (бібліометрії, наукометрії, інформетрії, мережометрії, вебометрії, мережевої бібліометрії, інтернет-статистики, алтметрики та ін.). Сьогодні академічним установам для ефективного функціонування потрібно використовувати результати спеціальних досліджень, проводити аналіз академічних напрацювань і на цій основі розробляти прогнози, визначати тенденції та перспективи розвитку наукової галузі, робити оцінку її потенціалу [1, с. 3]. У світі діє кілька десятків систем з наукометричним інструментарієм, однак жодна з них не є вичерпним джерелом бібліометричних даних [11, с. 12 ]. Для оцінювання стану інноваційного розвитку будь-якої галузі у багатьох країнах світу використовують: статистичні показники розвитку науки (витрати на дослідження, чисельність наукового персоналу тощо), патентну статистику, бібліометричні показники (кількість наукових публікацій, цитування тощо).

Варто зазначити, що ефективність академічної діяльності неможливо оцінити за допомогою лише кількісних параметрів, потрібно використовувати комплексну систему, завдяки якій можна об'єктивно визначити ієрархію і рейтинги учасників наукового процесу. Ефективність наукового дослідження оцінюють за кінцевим результатом виконаної роботи й економічними показниками після практичного впровадження [6, с. 50].

Дані бібліометрики вітчизняної науки свідчать про потребу активніших дій щодо піднесення ефективності публікацій і відображення їх у міжнародних наукометричних базах, що спонукає до зміни принципових підходів до висвітлення результатів досліджень, адже саме через оприлюднення у численних базах даних здобуток ученого може стати відомим у світі, відкрити шлях до отримання грантів. Зрозуміло, що одним із перших кроків до інтеграції у міжнародний академічний простір є зміна погляду на публікації, підвищення їхньої якості, а отже, і загального рейтингу наукових збірників через зміну редакційної політики. Остання спрямована на підвищення авторитетності фахових видань, піднесення їхнього рівня до відповідних світових стандартів. Такий підхід насамперед потребує наукової чесності авторів публікацій, залучення до рецензування широкого кола експертів не лише з України, а й з-за кордону. Отже, дослідники мають ретельно працювати над зростанням культури публікацій, дотримуватися вимог до фахових видань відповідно до Могилянського протоколу.

Вимога сьогодення -- це актуальність тематики, рейтинг видання, підвищення якості наукових публікацій та відображення їх у міжнародних науко-метричних БД. Нині дослідники мають дбати про уміщення результатів роботи не лише у друкованих виданнях, а й у відкритому просторі, про забезпечення доступності та цитованості публікацій, впровадження і використання результатів досліджень, про що свідчить індекс цитування.

Нові освітні стандарти визначають перехід на компетентнісну парадигму діяльності вищого навчального закладу, що ставить високі вимоги і перед бібліотекою, зокрема дотримання світових стандартів і впровадження якісних змін у всі сфери її діяльності. Сьогодні актуальним є питання збільшення внеску бібліотек вищої школи у розвиток інституціональних місій і цілей, упровадження нового спектра послуг, спрямованих на підтримку фахової комунікації, моніторинг, аналіз та інтеграцію результатів досліджень до світового академічного простору, формування позитивного іміджу установи у країні та світі [10, с. 15].

Мета статті -- довести важливість та актуальність оцінювання наукової діяльності вищого навчального закладу; висвітлити роль бібліотеки у процесах збільшення представництва української науки в глобальному інформаційному просторі, впровадженні наукометричних методів у власну роботу зокрема та університету загалом.

Аналіз досліджень. Системну діяльність із моніторингу та відстеження тенденцій розвитку вітчизняної науки здійснює лише невелика кількість наукових бібліотек. Лідером цього напряму є Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського (НБУВ). Її проект "Бібліометрика української науки" -- це інформаційно-аналітична система із надання цілісної картини стану вітчизняного наукового середовища на основі бібліометричних профілів учених, створених у системі Google Scholar.

Для усвідомлення важливості інформаційно-аналітичного моніторингу, бібліометричного аналізу та відображення наукових публікацій у структурі сучасних інформаційних комунікацій особливого значення набувають дослідження зарубіжних і вітчизняних учених. Питання бібліометрії, місце та роль бібліотеки у його вирішенні -- актуальна тематика сучасних наукових конференцій, семінарів, круглих столів, публікацій на сторінках фахових видань. Вітчизняні вчені-бібліотекознавці [4] доводять потребу впровадження у бібліотеках ВНЗ України нових цифрових послуг для супроводу університетської науки. Порушену проблематику досліджують Т. Колесникова, Л. Костенко, О. Жабін, О. Кузнецов, Є. Кухарчук, С. Головаха, С. Назаровець, Т. Бондаренко, О. Бруй, О.Матвєєва, А. Медведєва, Т. Симоненко, І. Соколова, Т. Ярошенко та багато інших.

Виклад основного матеріалу. Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського має значний академічний здобуток та потужний науково-педагогічний потенціал. Ефективно працюють наукові школи, започатковані корифеями національної науки, щорічно відбувається захист докторських і кандидатських дисертацій, виходять монографії та статті, фахові збірники наукових праць. Щороку на базі університету проходять міжнародні конгреси, конференції та семінари.

Проте сьогодні особливої актуальності набуває ефективність висвітлення результатів дослідницьких пошуків, доступність та цитованість публікацій учених університету. На формування рейтингу науковця впливає: загальна кількість публікацій; індекс цитування праць; індекс Хірша; імпакт-фактор журналу, в якому опубліковано роботи; кількість отриманих грантів, стипендій, премій; участь у міжнародній співпраці; участь у редколегіях профільних журналів; вебометричний рейтинг. Публікаційна політика ВНЗ орієнтована на: статті в індексованих наукових журналах; публікації в електронних наукових журналах (наукометричних БД); публікації в Інституційному репозитарії.

Сьогодні наукові публікації є не тільки формальною вимогою для отримання ступенів і вчених звань, а базовим показником, що відображає діяльність дослідника. Публікації мають бути помітними і популярними серед науковців, а отже цитованими. Найпростішим шляхом досягнення цієї мети є розміщення статей у міжнародних авторитетних виданнях, що входять до наукометричних баз. Останнім часом наукові зв'язки стали активнішими і до рецензування наукових публікацій залучають учених із зарубіжних країн. Широка географія рецензентів є не лише умовою забезпечення високої якості публікацій, такі зв'язки сприяють налагодженню міжнародної співпраці з перспективою спільних досліджень на грантовій основі та забезпечать університету гідне місце у світовій спільноті.

Розпочато створення сайтів наукових збірників, що дасть змогу оптимізувати розміщення інформації про публікації в такий спосіб, щоб вони стали легкодоступними для пошукових систем Інтернету та могли бути прочитані, а отже, і процитовані широким колом вітчизняних і зарубіжних науковців.

Світова університетська бібліотечна практика доводить, що останніми роками найбільш трендові послуги пов'язані з підтримкою досліджень. У життя університету та освітянської книгозбірні активно впроваджується наукометрія -- інструмент моніторингу та експертного оцінювання і прогнозування розвитку науки, бібліометричних технологій та науко- метричних досліджень. Бібліотека ВНЗ, надаючи інформаційну підтримку навчальній, науковій та виховній діяльності, сприяє підвищенню рейтингу закладу та формуванню бренду вченого, прагне бути активним партнером на всіх стадіях життєвого циклу досліджень науковців вишу [3].

Впроваджуючи в роботу інноваційні технології, поєднуючи традиційні та електронні ресурси, індивідуальні та корпоративні методи роботи, фахівці університетської бібліотеки виконали масштабне коло завдань з інформаційного забезпечення наукових працівників, провели цикл заходів, спрямованих на допомогу науково-дослідній діяльності університету. Забезпечення вчених вітчизняними та світовими інформаційними ресурсами, інтеграція наукових публікацій та підвищення рівня представництва університетської науки у міжнародному інформаційному просторі становлять стратегічно важливий напрям діяльності бібліотеки ВНЗ.

Науковий вектор діяльності університетської книгозбірні спрямовано на формування електронних ресурсів, популяризацію ідей відкритого доступу, побудову загальнодоступних архівів наукової інформації, підвищення вебометричного рейтингу закладу, що впливає на якість надання інформаційних послуг відповідно до міжнародного стандарту ISO. Сприяння інтеграції університетської науки у світовий інформаційний простір реалізується через:

— забезпечення інформаційної підтримки науко - во-дослідної діяльності;

— розвиток бібліотечно-інформаційного сервісу на базі електронних залів, локальної мережі книго - збірні та університету;

— бібліографування творчого доробку працівників університету, складання та видання бібліографічних покажчиків;

— впровадження у практику діяльності нових моделей наукової комунікації (репозитарії, видавництво е-журналів, освітні платформи та ін.);

— інтеграцію результатів наукових досліджень до світових БД (повнотекстові, реферативні, науко - вого цитування);

— моніторинг рівня видимості й впливовості результатів наукових досліджень ВНЗ та його періодичних видань у світовому науковому інформаційному просторі;

— створення та упорядкування профілів університету, кафедр, періодичних фахових видань;

— допомогу науковцям у створенні (впорядкуванні) авторських профілів у БД Scopus, Google Scholar, спеціалізованих соціальних мережах, реєстрах ідентифікаторів автора ORCID;

— рекомендації щодо вдосконалення редакційної політики періодичних видань ВНЗ відповідно до міжнародних стандартів;

— збирання, впорядкування та систематичного аналізу інформації стосовно публікаційної активності авторів та їхньої наукової метрики, проведення біб- ліометричних досліджень;

— створення презентацій, відеолекцій і тематичних відеороликів з підтримки наукових досліджень;

— навчання вчених різним аспектам інформаційного пошуку, роботі зі світовими базами даних наукового цитування, соціальними науковими мережами та ін.

У бібліотеці Вінницького педуніверситету започатковано комплекс електронних послуг, спрямованих на забезпечення інформаційних потреб користувачів, впроваджуються нові цифрові сервіси для супроводу університетської науки: організація інституційного репозитарію; бібліотечне видавництво; інтеграція наукових публікацій до міжнародного наукового інфопростору; вимірювання впливу та видимості результатів наукових досліджень ВНЗ.

У сучасному інформаційному середовищі багато - функціональним інструментом для просування електронних ресурсів та організації доступу до них є сайт -- інтерактивний інструмент з надання інформаційних послуг користувачам. На веб-ресурсі бібліотеки представлено важливі інформаційно-бібліографічні сервіси "Віртуальна довідка"; "Джерела наукової інформації", "Наукові реферативні огляди". Структуру розділу "Сайти для науковців" обладнано меню навігації: наукометрія; відкритий доступ; спеціальні архіви дисертацій та авторефератів; інтелектуальна власність; портали наукової періодики; перевірка на плагіат.

На сайті також створено Інституційний репо- зитарій (електронний архів) ВДПУ, який забезпечує вільний доступ до публікацій наукових працівників університету. Репозитарій формується на базі відкритого програмного забезпечення Dspace, що дає змогу збирати, зберігати і поширювати контент. Це електронна бібліотека, перевагою якої є відкрита ліцензія, кросплатформенність та повнотекстовий пошук. Основу репозитарію становлять праці наукових працівників університету, магістрантів, студентів, краєзнавча література та видання бібліотеки. Активно формуються кафедральні репозитарії студентських робіт, електронні версії яких зберігаються в Інсти- туційному репозитарії.

На допомогу науковцям на сайті бібліотеки розміщено google-презентацію "Індекс цитування. Імпакт- фактор. Наукометричні БД. Міжнародний науковий рейтинг ВНЗ та шляхи його підвищення". Огляд містить розділи: наукометричні показники; рейтинги; наукометричні бази даних; міжнародний науковий рейтинг та шляхи його підвищення [2, с. 15]. До розділу "Сайти для науковців" (блок "Інтернет-навігатор") додано добірку посилань з цієї тематики, структуру розділу вдосконалено та обладнано меню навігації, в якому представлено розділи: наукометрія; відкритий доступ (Інституційний репозитарій); спеціальні архіви дисертацій та авторефератів; патентні фонди; інтелектуальна власність; портали наукової періодики; перевірка на плагіат.

На засіданнях Вченої ради університету періодично розглядаються питання аналізу публікацій випускових кафедр та актуалізації оприлюднення результатів науково-дослідної роботи викладачів. Згідно з ухвалою Вченої ради на бібліотеку покладено завдання: організовувати спеціальні тренінги, семінари за участю провідних спеціалістів, інформувати наукових співробітників ВНЗ з питань міжнародної наукометрії для підвищення рейтингу викладачів через електронні ресурси індексування. Фахівці бібліотеки відповідають за поширення результатів досліджень учених університету у світовому інформаційному просторі. Перебудовуючи власну діяльність у напрямі максимального розвитку сервісів із підтримки наукових публікацій, освітянська книгозбірня надає допомогу з інтегрування робіт у світові БД, інформує про умови публікацій, систему наукометричних показників тощо.

Для наукових працівників університету проведено міні-семінари-тренінги з базових питань інфор- метрії, зокрема бібліометрії. У виступах-презентаціях провідні бібліотечні працівники проводять індивідуальні та групові заняття з інформаційної культури, надають консультації з культури публікації (оформлення наукових статей, списків літератури), допомагають зареєструватись у вітчизняних та міжнародних наукометричних БД (інформаційно-аналітична система "Бібліометрика української науки" в середовищі Google Академія, що містить інформацію про публікаційну активність і цитованість їхніх праць; Scopus, Web of Science, Index Copernicus та ін.). Працівники книгозбірні допомагають створити профіль ученого, установи та фахового видання у "Бібліо- метриці української науки", надсилають списки щодо активізації авторських профілів та їхнього корегування, створюють відеоролики, презентації з бібліографічної культури, бібліометрики, ознайомлюють науковців університету з особливостями інтеграційних процесів для піднесення показників публікаційної активності та цитування робіт.

Створення та підтримка в активному стані профілів учених в онлайн-мережі -- запорука зростання наукової впливовості, й у цьому напрямі вжито певних заходів. Зокрема, вчених Вінницького педуніверситету зареєстровано в інформаційно-аналітичній системі "Бібліометрика української науки". Першочергове завдання полягає в тому, щоб фахові збірники увійшли до якнайширшого кола реферативних та наукометричних баз наукової літератури, а в перспективі -- до бази Scopus. Друкуючись в академічних збірниках, автори розраховують на те, що їхні роботи будуть доступними багатьом науковцям, а тому вибирають актуальні для світової науки теми, підвищують якість оформлення статей та за можливості публікують їх англійською мовою.

Робота бібліотеки щодо супроводу наукових досліджень університету спрямована на: формування відкритого інформаційного простору; надання доступу до даних на різних типах носіїв та їхнє комплексне поєднання; створення гнучкої інфраструктури ефективного забезпечення інформаційних потреб і запитів користувачів; розширення спектра послуг, що передбачає впровадження нових, найнеобхідніших під час наукових досліджень, сервісів. Значну увагу приділено напрямам наукової комунікації в електронному середовищі, що базується на феномені "відкритого контенту". Тенденцією просування бібліотеки у цифровому середовищі є створення електронних колекцій, формування кон- тент-стратегії бібліотеки [5, с. 9].

Співробітники бібліотеки організовують і здійснюють інформування про індивідуальні та групові безоплатні тестові доступи до комерційних електронних ресурсів, зокрема до повнотекстових електронних наукових журналів. Періодично організовується тестовий доступ до EBSCOhost, що забезпечує пошук повнотекстових, рецензованих статей академічних журналів, довідників та інших публікацій з різних наукових дисциплін іноземною мовою.

Висновки

Завдання забезпечення науковців вітчизняними та світовими інформаційними ресурсами, інтеграції наукових публікацій і підвищення рівня представництва університетської науки у міжнародному інформаційний просторі становить стратегічно важливий напрям діяльності бібліотеки. Впровадження у практику бібліотечної діяльності визначених напрямів запобігає "розсіюванню" документних науково-інформаційних ресурсів ВНЗ, сприяє їхній консолідації, підвищує значущість фахових видань й авторитет вітчизняної науки загалом.

Освітянська бібліотека сприяє зростанню рейтингу вищого навчального закладу та формуванню бренду вченого. Активну роль бібліотеки як інформаційного посередника між користувачем і світом інформації зумовлюють багато чинників, серед яких виокремимо: розвиток інтеграційних процесів національної освіти в європейську та світову спільноти; запобігання інформаційній ізольованості вчених та прискорення інтеграції до міжнародного академічного простору. Якісні зміни, що наразі відбуваються у бібліотечно - інформаційному середовищі, характеризуються загальними тенденціями, пов'язаними з поширенням електронних ресурсів; впровадженням та розвитком нових інформаційних технологій, які забезпечують процеси створення електронних ресурсів, цифрового збереження та доступу до бібліографічної, текстової, візуальної та іншої інформації; тенденцією зростання числа віддалених користувачів; підвищенням вимог до послуг, які надають бібліотеки, та потреб персоналу в постійному оновлені фахових знань для забезпечення відповідного рівня обслуговування [7].

У перспективі концепція діяльності бібліотеки ВНЗ розвиватиметься у напрямі інформаційно-аналітичного моніторингу та бібліометричного аналізу системи документальних комунікацій університету, створення передумов для представлення здобутків науковців і наукових періодичних видань у міжнародних базах даних і пошукових системах (Scopus, Web of Science, Google Scholar та ін.) тощо.

університет наука бібліотека наукометричний

Список використаної літератури

1. Асєєв Г. Наукометрія, інформетрія, бібліометрія: визначення і розмежування / Георгій Асєєв // Бібліотечний вісник. -- 2016. -- № 2. -- С. 3--10.

2. Білоус В. С. Адаптація бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського до реалій цифрового простору / В. С. Білоус // Бібліотека університету на новому етапі розвитку соціальних комунікацій : Міжнародна науково-практична конференція, 1--2 грудня 2016 р., Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. -- С. 13--18.

3. Колесникова Т. Бібліотека ВНЗ: відповідальність за поширення результатів наукових досліджень / Тетяна Колесникова // Вища школа. -- 2014. -- № 4 (118). -- С. 7--26.

4. Колесникова Т. О. Цифрові сервіси бібліотек ВНЗ із забезпечення розвитку науки / Т. О. Колесникова // Бібліотеки ВНЗ України у процесі імплементації Закону "Про вищу освіту" та інформатизації суспільства : матер. Всеукр. наук.-практ. конф., Ів.-Франківськ, 16--19 червня 2015 р.

5. Мар'їна О. Контент-стратегія бібліотек у цифровому середовищі / Олена Мар'їна // Бібліотечний вісник. -- 2016. -- № 4. -- С. 8--12.

6. Медведєва А. Зарубіжний досвід оцінювання ефективності наукової діяльності / А. Медведєва // Вісник Книжкової палати. -- 2016. -- № 6. -- С. 49--51.

7. Назаровець М. Служба інформаційного моніторингу як структурний підрозділ сучасної академічної бібліотеки / М. Назаровець // Вісник Книжкової палати. -- 2016. -- № 8. -- С. 24--26.

8. Сербін О. Аспекти формування та вдосконалення сучасної бібліотечної освіти / О. Сербін, Т. Ярошенко // Вісник Книжкової палати. -- 2016. -- № 8. С. 12--15.

Размещено на Allbest.ur