Система моніторингу якості вищої прикордонної освіти: психологічний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ПРИКОРДОННОЇ ОСВІТИ: ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Олена Волобуєва,

доктор психологічних наук, професор,

Національна академія Державної прикордонної служби

України імені Богдана Хмельницького

Ключові слова: система моніторингу, якість вищої прикордонної освіти, психологічний ракурс, майбутній офіцер-прикордонник, професійна діяльність.

Аннотация

Статью посвящено раскрытию особенностей разработки и внедрения системы мониторинга качества образования в Национальной академии Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого как образовательной системы с учетом особенностей профессиональной деятельности офицеров-пограничников и специфики высшего военного учебного заведения в психологическом ракурсе.

Ключевые слова: система мониторинга, качество высшего пограничного образования, психологический ракурс, будущий офицер-пограничник, профессиональная деятельность.

Abstract

The article deals with the revealing the peculiarities of working out and inculcating the quality education monitoring system at the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Kmelnitskyi (the NA of the SBGS of Ukraine) as the educational system taking into account the professional activity peculiarities of border guard officers and the specific character of higher military educational establishment within the psychological view.

The monitoring system guarantees the opportunity of the systematic revealing, analyzing and forecasting the real educational state of the NA of the SBGS of Ukraine. On the basis of the monitoring results the practical recommendations on taking proper management decisions on the rise in effectiveness of functioning the higher educational border sphere and the improving the border educational quality for all the personnel categories are worked out and implemented. The final objective of this monitoring system is to improve the teaching process in order to form the essential level of the professional competence of future borderguard officers (i.e. the ability to carry out the duties on border protection up to the level) on the basis of the dynamics and main tendencies of the higher border education development and also scientifically substantiated recommendations.

The psycho-diagnostic results give the opportunity to develop the abilities of future borderguard officers on the basis of using special teaching psycho-pedagogical technologies based on the choice of the optimum teaching methods under the conditions of proper socio- psychological provision of the unit and study group leadership and creation of professionally aimed problem-solving situations on the basis of socio- psychological determinants of group influence.

The article does not cover all the peculiarities of using the monitoring system at the NA of the SBGS of Ukraine with the purpose of analyzing the real state and rising in the higher education border quality. One of the main directions of the further investigation which is under the research is the working out the psychological provision system of the higher border education taking into the consideration the present time challenges and priorities.

Keywords: monitoring system, higher borderguard education quality, psychological view, future borderguard officer, professional activity.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Входження України до європейського простору, нові соціальні умови та специфіка сучасного періоду розвитку суспільства свідчать про необхідність переосмислення підходу до усієї системи освітньої діяльності єдиного в Україні прикордонного вишу, що здійснює багатовекторну підготовку фахівців для прикордонного відомства України - Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі НАДПСУ). Мова йде про підвищення ефективності системи професійної підготовки охоронців кордону - від рядового до генерала.

Для забезпечення високої якості підготовки кадрів важливе значення має реконструкція, модернізація та оновлення освітніх закладів як в організаційному, так в змістовному планах, підвищення мобільності усіх учасників освітнього процесу, орієнтування на формування загальноєвропейського простору вищої освіти [1, с. 34].

Відповідно до Стандартів і рекомендації щодо забезпечення якості освіти у Європейському просторі вищої освіти [9, с. 14], а також у контексті Стратегії розвитку НА ДПС України на період до 2021 року стратегічними цілями є зміцнення позицій та утвердження статусу прикордонного вишу у сфері освітньої діяльності на регіональному, національному та міжнародному рівнях, а також забезпечення високого рівня професійної освіти випускників офіцерів-прикордонників, які мають бути гармонійно розвинутими особистостями із належним рівнем антикорупційної мотивації та вести здоровий спосіб життя [10, с. 13-14]. З урахуванням цього відповідно до рішення Вченої ради академії від 20 грудня 2016 року (протокол № 10) розроблено систему соціологічного опитування для моніторингу якості освітньої діяльності прикордонної alma-mater.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Аналіз літератури свідчить про те, що питання, пов'язані із покращенням якості вищої школи, вивчала ціла низка вітчизняних і зарубіжних вчених. Так, наприклад. Л. М. Гриневич досліджує основи побудови національних систем моніторингу якості освіти [2], Ю. С. Лігум - питання щодо якості освіти і використання новітніх технології навчання у контексті інтеграції у європейський освітній простір [6], М. Загірняк, С. Сергієн- ко - специфіку оцінювання якості роботи професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів [5], C. О. Шевченко - особливості впровадження освітнього аудиту як інструменту державно-громадського механізму управління якістю вищої освіти [11]. У свою чергу у США Gordon L. Lippitt досліджував особливості розвитку організації як системи, у тому числі й освітнього середовища вищого навчального закладу [13], Marvin R. Weisboard - окремі аспекти діагностики процесів динаміки освітніх організацій як систем [14] та ін.

На сьогодні питання щодо особливостей моніторингу якості освітньої діяльності прикордонного вишу із урахуванням усіх викликів і пріоритетів, формування належного рівня професійної компетентності охоронців кордону потребує ретельного вивчення. Саме проведення моніторингу якості освіти у НАДПСУ та подальше урахування його результатів в управлінні вищим прикордонним навчальним закладом дають можливість об'єктивно оцінити реальний стан освітнього процесу, проаналізувати проблеми та визначити перспективні стратегії щодо його покращення на усіх етапах професійної підготовки персоналу Державної прикордонної служби України.

З огляду на це метою статті є висвітлення психологічного аспекту розробки та впровадження системи моніторингу освіти прикордонного вишу, яка б відповідала інтересам прикордонного відомства і потребам кожного окремого прикордонника.

Виклад основного матеріалу дослідження. При дослідженні особливостей розробки системи моніторингу прикордонного вишу вважаємо за необхідне перш за все проаналізувати ключові терміни щодо моніторингу якості освітньої діяльності. У глосарії Закону України “Про вищу освіту” подано таке визначення термінів “освітня діяльність” та “якість освітньої діяльності”:

1) “освітня діяльність - діяльність вищих навчальних закладів, що проводиться з метою забезпечення здобуття вищої, післядипломної освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів вищої освіти та інших осіб” [7, с. 148];

2) “якість освітньої діяльності - рівень організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі, що відповідає стандартам вищої освіти, забезпечує здобуття особами якісної вищої освіти та сприяє створенню нових знань” [7, с. 150].

“Енциклопедія освіти “моніторинг якості освіти” трактує як спеціальну систему збору, обробки, зберігання і поширення інформації про стан освіти, прогнозування на підставі отриманих об'єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку, а також розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування освітньої галузі” [12, с. 519].

Американський дослідник Marvin R. Weisboard, що вивчає явища системи та особливості розвитку організації як системи, вважає, що “systems can be considered in two ways: (1) closed or 2 (opened) and in interaction with their environments [14, с. 78] (системи можна розглядати двояко: як 1) закриті або 2) відкриті у взаємодії (інтеракції) із середовищем (навколишніми суб'єктами). Учений подає загальну модель організації як відкритої системи графічно. Складниками цієї моделі є: вхідні ресурси; процеси, що відбуваються у середині організації; отримані результати [14, с. 79].

Ми розглядаємо освітню діяльності як систему, тому для нас є важливим розуміння прикордонного вишу як відкритої освітянської системи із відповідним військовим середовищем.

Для формування обґрунтованої якісної прикордонної освітньої політики, планування і прогнозування наслідків освітніх реформ необхідно мати всебічну інформацію про прикордонну систему освіти як організаційної системи, зокрема про її ресурси, процеси, що відбуваються всередині неї, та досягнуті результати. Саме моніторинг, тобто системне відстеження таких даних, дає можливість перевірити стан системи освіти, його відповідність визначеним на державному рівні меті освіти та освітнім стандартам [2, с. 81].

При цьому ми звертаємо увагу на важливість урахування психологічних особливостей організації освітнього процесу як системи [14, с. 78], де формується належний рівень професійної компетентності майбутнього офіцера-прикордонника (тобто здатності виконувати оперативно-службові завдання відповідно до вимог сьогодення) і він стає і гармонійно розвинутою особистістю.

Метою проведення соціологічного опитування є вивчення громадської думки персоналу академії. Цінність такої інформації безперечна, враховуючи, що видом соціологічного опитування також є оперативне опитування та експрес-опитування (різниця у термінах проведення). Варто також зазначити, що сьогодні вчені розглядають використання соціологічних тестів у контексті психологічних методик, які спеціально адаптовані для використання в опитуваннях [4, с. 143].

Результати дослідження психологів НАДПСУ, а також певний досвід автора свідчать про те, що соціологічне опитування, яке використовується у системі моніторингу якості освітнього процесу, здійснює позитивний психологічний вплив (термін Г. В. Дворецької [3, с. 278]) на тих, кого опитують: персонал відчуває і бачить, що 'їхньою думкою цікавиться керівництво, її враховують у системі прикордонної освітньої діяльності. З'ясування думки персоналу прикордонного вишу й опрацювання на цій підставі рекомендацій і заходів щодо вирішення конкретних проблем якраз і є однією із форм участі персоналу в управлінні справами НАДПСУ.

Загалом під час проведення моніторингу ми використовуємо схему проведення дослідження, що складається із шести етапів (за С. О. Макеєвим, В. П. Чорноволенко, В. Л. Оссовським та ін.), а саме:

1) теоретичний аналіз (розробка програми та проекту дослідження);

2) формування вибіркової сукупності;

3) відбір методів збирання первинної соціологічної інформації та методичне забезпечення соціологічного дослідження;

4) польові дослідження (збирання первинної соціологічної інформації);

5) обробка первинної соціологічної інформації;

6) аналіз та узагальнення матеріалу [8, с. 376].

При розробці схеми моніторингу ми враховували думку українського вченого Ю. С. Лігума, який, вивчаючи аспекти якості освіти у контексті використання новітньої технології навчання, визначив такі складники якості освіти: освітнє середовище; зміст освіти; навчальний процес; результати. Розглянемо 'їх детальніше.

1. Освітнє середовище повинне бути здоровим, безпечним, забезпеченим ресурсами й сприятливими умовами.

2. Зміст освіти відображено у відповідних навчальних програмах і матеріалах для опанування базових знань, набуття умінь і навичок.

3. Навчальний процес спрямований на розвиток і формування гармонійно-розвинутої особистості прикордонника нової формації з належним рівнем антикорупційної мотивації, а також такого, який веде здоровий спосіб життя.

4. Результати якості освітньої діяльності стосуються знань, умінь та особистішої позиції кожного учасника освітнього процесу й пов'язані з національними завданнями у галузі освіти [6, с. 23].

У цьому контексті ми розглядаємо аналіз якості освітньої діяльності як один із ефективних засобів удосконалення професійної діяльності не тільки науково-педагогічного складу (у Законі України “Про вищу освіту” використано термін “науково-педагогічні працівники”, ми будемо вживати слово “склад”, ураховуючи, що більша частина викладачів НАДПСУ - офіцери), але й представників факультетів “казармового” формату (від начальників секції, старшин навчальних груп до начальника факультету). Ми також звертаємо особливу увагу на те, що 100 % представників персоналу академії (відділи, служби) організовують, забезпечують, супроводжують, контролюють освітню діяльність в НАДПСУ системно та цілодобово.

Отже, мова йде про систему соціологічного опитування усіх категорій персоналу прикордонного вишу (при цьому ми враховуємо технічні й людські ресурси та 'їхню взаємодію), завданням якого є оптимізація освітнього процесу задля досягнення кінцевої мети - формування професійно компетентного охоронця кордону із належним рівнем антико- рупційної мотивації, а також такого, який веде здоровий спосіб життя.

Саме якісно проведений теоретичний аналіз організації освітнього процесу академії дозволяє виявляти глибинні, суттєві зв'язки між усіма складниками освітнього процесу, предметами та явищами, творчо використовувати теоретичні знання у практичній діяльності.

Аналіз якості освітньої діяльності в академії можна трактувати як уявне (мисленнєве) її розчленування на складники і компоненти, як виділення тих чи інших боків, елементів, властивостей, зв'язків, відносин тощо. Такий аналіз проводиться з метою більш глибокого пізнання самого процесу навчання та виховання, і у той же час забезпечує у подальшому більш чітку організацію та організацію освітнього процесу на усіх етапах професіоналізації охоронців кордону.

Детальне вивчення усіх компонентів освітнього процесу у їхньому складному взаємозв'язку в умовах ВВНЗ дозволяє розглядати їх у єдиній системі. При розробленні системи соціального опитування ми враховували, що НАДПСУ є єдиним вищим військовим навчальним закладом в Україні, який “здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів, слухачів, ад'юнктів [7, с. 14] з метою задоволення потреб ДПС України”. Ми також брали до уваги, що вищий навчальний заклад “забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти із урахуванням їхніх інтересів і здібностей [7, с. 15]”.

Ураховуючи реалії прикордонного відомства України, особливості професійної діяльності офіцерів-прикордонників (це діяльність в особливих і екстремальних умовах у режимі реального часу), а також специфіку службових завдань охоронців кордону, у яких після завершення навчання повинен бути сформований належний рівень професійної придатності, при створенні системи моніторингу якості освіти у НАДПСУ ми використовували концептуальні положення теорії К. М. Гуревича про комплексний підхід до професійної придатності, зокрема, ідею про необхідність поєднання аналізу соціальних факторів розвитку професіонала (знання, навички, уміння, мотиви та професійні здібності) та психофізіологічних особливостей. Це обумовлено тим, що саме наявність професійно важливих якостей визначає успішність виконання посадових обов'язків офіцерами-прикордон- никами безпосередньо при виконанні завдань з охорони та захисту державного кордону України.

Крім того, ми врахували характерні ознаки професійної діяльності охоронців кордону (дефіцит часу, вплив на особистість прикордонника сильних подразників, домінування негативних емоцій при дефіциті позитивних, підвищена відповідальність за прийняття рішення, необхідність невідкладного вжиття заходів). Також ми брали до уваги, що діяльність персоналу ДПС України характеризується чітко струк- турованим аналізом істотних ознак ситуації контролю, характером протиборства. Труднощі, пов'язані із прогнозуванням ймовірних дій супротивника, значною мірою підвищують рівень невизначеності службових ситуацій, з якими має справу офіцер-прикордонник.

У контексті цього вважаємо за доцільне підкреслити важливість урахування ознак військових підрозділів, які відрізняються від інших структурних підрозділів (у тому числі навчальних груп цивільного навчального закладу), тому що мають не лише загальні для будь-якої групи соціально-психологічні риси, але й специфічні ознаки, зумовлені особливостями конкретних завдань ВВНЗ, характером повсякденної діяльності. Це такі ознаки: 1) однорідність вікового складу навчальних груп ВВНЗ, їхнє злиття у єдиний освітній процес; 2) відносна стабільність, тривалість і безперервність взаємодії та інтенсивність спілкування усіх його членів; 3) порівняно високий ступінь самоуправління; 4) чітка регламентація відносин і функціональна залежність членів групи, що визначається системою субординації; 5) дотримання військової дисципліни та правопорядку; 6) єдиноначальність у складній спільно координованій діяльності тощо. прикордонний психологічний освіта професійний

У запропонованій системі враховано також ставлення викладача до понять, операцій, дій, критерій оцінки результативності діяльності. На нашу думку, саме їх осмислення та засвоєння забезпечує узгодженість практичної та особистісної тотожності до самостійної реалізації усієї системи цілей, програми дій.

Розроблена нами система - це сукупність прийомів, способів та їх послідовності, необхідних для досягнення мети навчання і виховання. При цьому обов'язковим є забезпечення можливостей використання результатів соціологічного опитування задля покращення освітнього процесу в академії.

Отже, система моніторингу, що системно використовується у НАДПСУ, є комплексним інструментарієм цілеспрямованого вивчення соціально-психологічних явищ у їх конкретному стані за допомогою відповідних методів, що дають можливість проводити кількісний і якісний збір, виміри, узагальнення, аналіз соціально-психологічної інформації.

Використання рекомендацій, що розроблені за результатами проведеного моніторингу якості освіти, дозволяють забезпечити індивідуальний підхід у навчанні, більш обґрунтовано підбирати навчальну інформацію, здійснювати цілепокладання, ураховувати вимоги сьогодення щодо якісного забезпечення освітнього процесу. Крім того, на основі результатів соціологічного опитування розробляються рекомендації відповідним керівникам щодо організації професійної діяльності персоналу конкретного структурного підрозділу, а також конкретного учасника освітнього процесу.

Так, наприклад, результати моніторингу свідчать про те, що не всі викладачі враховують той факт, що важливим показником міжособис- тісних відносин є рівень згуртованості навчальної групи, а також те, що ефективність сумісної діяльності членів навчальної групи забезпечується цілою низкою психологічних факторів, найважливішим з яких є мотиваційний, тобто ціннісно-орієнтований. З'ясовано, що недооцінено також одну із основних соціально-психологічних умов ефективного впливу цієї спільності на розвиток особистості кожного окремого курсанта - формування його мотиваційної сфери через обов'язкову опти- мізацію міжособистісних взаємин у навчальних групах.

При створенні системи моніторингу ми враховували й особливості методології навчання у вищому навчальному закладі та відповідні результати. За основу ми використали модель методології навчання та відповідних результатів навчання, розроблену Gordon L. Lippitt [13, с. 339]. Це обумовлено тим, що моніторинг охоплює і методи навчання як певної дидактичної системи, де системотвірними факторами є відповідні навчальні цілі, а компонентами (підсистемами) - самі методи. Необхідно також зазначити, що жодна система, як відомо, не може існувати без зворотного зв'язку. Таким зв'язком є прийоми контролю й оцінки професійно важливих знань, навичок і умінь прикордонників, що, безперечно, є органічною частиною освітнього процесу.

Результати дослідження свідчать: 1) розуміння викладачем соціально-психологічних детермінант групового впливу на курсантів і слухачів сприятиме підвищенню рівня розвитку їх пізнавальної активності, а відтак - підвищенню ефективності формування професійної компетентності; 2) навчальна група своєю внутрішньою та зовнішньою організацією суттєво впливає на ставлення всіх членів навчальної групи до вивчення конкретної навчальної дисципліни та на професійну мотивацію.

Надзвичайно важливими є дослідження щодо чинників, які впливають на ефективність освітнього процесу в академії. Йдеться про міжособистісні стосунки у підрозділах і навчальних групах. Завдання керівників структурних підрозділів і викладачів - ураховувати соціально-психологічні детермінанти групового впливу на рівень формування професійної компетентності майбутніх охоронців кордону.

Важливим психолого-педагогічним аспектом використання системи соціологічного опитування усіх категорій персоналу академії є розробка дієвих рекомендацій щодо соціально-психологічного забезпечення керівництва підрозділами та навчальними групами академії. Соціально-психологічні й соціологічні фактори керування підрозділами і навчальними групами - це такі соціальні та соціально-психологічні умови групової діяльності й керівництва групами, при яких їх регуляційний потенціал є науково пізнаним і цілеспрямовано виявляється у конкретній системі управління.

З урахуванням того, що поняття соціально-психологічного фактора керівництва підрозділом і навчальною групою охоплює і суб'єктів свідомого освоєння соціальних умов діяльності, було змістовно інтерпретовано суб'єкт-об'єктні та суб'єкт-суб'єктні взаємодії у підрозділах і навчальних групах НАДПСУ У рекомендаціях керівникам структурних підрозділів і науково-педагогічному складу визначено, що система успішного керівництва підрозділами і навчальними групами повинна передбачати аналіз індивідуальних якостей членів груп, оцінку соціально-психологічного клімату у групах, дослідження умов, у яких відбувається їхня діяльність, визначення шляхів підвищення ефективності функціонування груп, а також методів і засобів управління груповими процесами, розробку пропозицій і рекомендацій щодо управлінських впливів на підрозділи та групи, а також оцінки 'їх ефективності. Розуміння командирами та викладачами соціально-психологічних детермінант групового впливу на слухачів і курсантів дозволяє ефективно розвивати їх здібності та пізнавальну активність.

Ще одним психолого-педагогічним аспектом системи соціологічного опитування є моніторинг використання професійно спрямованих проблемних ситуацій, а також вивчення конкретних психологічних та методичних умов моделювання професійно спрямованих проблемних ситуацій. Результати анонімного опитування слухачів і курсантів свідчать про те, що проблемне навчання, головною функцією якого є максимальний розвиток розумових, інтелектуальних, творчих здібностей охоронців кордону, прищеплювання їм уміння активно використовувати раніше отримані знання, надає освітньому процесу характеру завершеності.

Досить важливим, на наш погляд, є те, що результати опитування слухачів і курсантів академії щодо використання викладачами під час навчальних занять професійно спрямованих ситуацій, їх моделювання (а, як відомо, не кожний підрозділ, не кожна навчальна група є колективом) свідчать про те, що основними чинниками розвитку саме колективу навчальної групи як засобу виховання пізнавальних потреб та мотивів є: спільна професійно спрямована діяльність щодо обговорення цікавих професійно спрямованих тем, системність виховної роботи, позитивний вплив соціуму, визначення перспектив навчальної групи.

Проведення соціологічного опитування дає можливість системного розкриття, аналізу, прогнозування, а тому - покращення і забезпечення якості освіти у прикордонному закладі. Розвиток освітнього процесу у НАДПСУ - це розвиток системи, що забезпечує якість прикордонної освіти, а також з урахуванням того, що якість освіти визначається якістю функціональних систем, зокрема НАДПСУ як організації та кожного окремого індивіда.

Щодо психолого-педагогічних аспектів використання рекомендацій, розроблених за результатами соціологічного дослідження, слід підкреслити важливість таких аспектів моніторингу освітнього процесу: взаємодія викладача та суб'єктів навчання;

соціально-психологічні детермінанти групового впливу на якість засвоєння охоронцями кордону широкого кола навчальних дисциплін;

соціально-психологічне забезпечення керівництва підрозділами та навчальними групами;

психологічні та методичні умови створення професійно спрямованих проблемних ситуацій тощо;

особливості успішного засвоєння навчальної програми; ефективність адаптації до освітнього процесу ВВНЗ; якісне й ефективне виконання завдань, пов'язаних із професійним спілкуванням в екстремальних та особливих умовах діяльності.

Отримані результати дослідження дозволяють стверджувати, що освітній процес прикордонного вишу буде більш ефективно організовано, здійснено, проконтрольовано та розвинуто за умови використання розробленої системи моніторингу якості вищої прикордонної освіти. Результати моніторингу дають можливість розробляти низку рекомендацій наукового та методичного характеру щодо своєчасного та точного виявлення можливих проблем військового середовища, скоординувати діяльність усіх учасників освітнього процесу у НАДПСУ із усією освітньою системою прикордонного вишу, а також із системою національної освіти України.

Використання результатів моніторингу сприятиме ефективному опрацюванню рекомендацій науково-педагогічному складу НАДПСУ щодо ефективного розвитку таких компонентів професійно-психологічної підготовки суб'єктів навчання, як професійні психологічні якості та професійно-психологічна стійкість. Результати опитування свідчать про те, що для формування цих якостей у персоналу ДПС України найбільш дієвими є такі форми і методи професійної підготовки: психологічний тренінг фахової спостережливості й пам'яті, соціально-психологічний тренінг професійного спілкування, практичні заняття з формування професійно-психологічних умінь та моделювання типових професійно спрямованих комунікативних ситуацій як функціонального ядра професійної діяльності, у тому числі в умовах значних психологічних навантажень.

Висновки дослідження

Моніторинг якості освіти НАДПСУ (що проводиться на засадах розробленого та апробованого інструментарію спеціальної системи соціологічного опитування персоналу усіх категорій) активно використовується в управлінні і впливає на якість вищої освіти. Використання соціологічного опитування забезпечуватиме можливість системного розкриття, аналізу, прогнозування та загалом покращення і забезпечення якості вищої прикордонної освіти.

Системне дослідження якості освітнього середовища прикордонного вишу дозволяє вийти на новий рівень теоретичного осмислення процесу професійної підготовки охоронців кордону на усіх етапах професіоналізації та розробити комплексні програми покращення освітніх процесів відповідно до актуальних і перспективних потреб прикордонного відомства України та кожного окремого охоронця кордону. Саме результати соціологічного опитування дають можливість командирам і науково-педагогічному складу враховувати інтереси, схильності, здатності та здібності охоронців кордону під час професійної підготовки та орієнтації 'їх щодо обраної професії. Коректно проведене соціологічне опитування із подальшою обробкою та прогнозуванням і розробкою дієвих науково обґрунтованих рекомендацій щодо прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування освітньої прикордонної галузі, впливу командирів і викладачів на мотиваційно-потребнісну, емоційну та когнітивну сфери майбутніх охоронців кордону з опорою на провідний вид їх діяльності та з урахуванням їх індивідуально-психологічних, вікових, гендерних особливостей є однією із умов дієвого функціонування усієї системи професійної підготовки персоналу Державної прикордонної служби України.

На жаль, обсяг статті не дозволяє розкрити усі особливості використання системи моніторингу у НАДПСУ з метою аналізу реального стану та підвищення якості прикордонної освіти. Одним з основних векторів подальшого дослідження зазначеної проблеми є розробка системи психологічного забезпечення вищої прикордонної освіти із урахуванням викликів і пріоритетів сьогодення.

Список використаної літератури

1. Гаращук О. Підвищення якості підготовки кадрів - фундаментальна місія вищої школи / О. Гаращук, В. Куценко, І. Содоль // Вища школа. - 2013. - № 2. - С. 22-35.

2. Гриневич Л. М. Основи побудови національних систем моніторингу якості освіти / Л. М. Гриневич // Педагогіка і психологія. Вісник НАПН України. -2011. - № 2(71). - С. 22-27.

3. Дворецька Г. В. Соціологія : навч. посібник / Г. В. Дворецька. - К. : КНЕУ, 1999. - 340 с.

4. Дембіцький С. Соціологічні тести: сутність і валідизація / С. Дембіць- кий // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. - 2016. - № 3. - С. 140-155.

5. Загірняк М. Оцінювання якості роботи професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів / М. Загірняк, С. Сергієнко // Вища школа. - 2013. - № 3. - С. 19-30.

6. Лігум Ю. С. Якість освіти і новітні технології навчання в контексті інтеграції в європейський освітній простір / Ю. С. Лігум // Педагогіка і психологія. Вісник НАПН України. - 2011. - № 2(71). - С. 22-27.

7. Про вищу освіту : Закон України № 1556-VII : офіц. текс прийнятий Верхов. Радою України 1 лип. 2014 р. / Верхов. Рада України. - К. : Ін Юре, 2014. - 164 с.

8. Соціологія : навч. посіб. / за ред. С. О. Макеєва. - 3-тє вид., стер. - К. : Т-во “Знання”, КОО, 2005. - 455 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

9. Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості освіти в Європейському просторі вищої освіти. - К. : Ленвіт, 2006. - 35 с.

10. Стратегія розвитку Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького на період до 2021 року. - Хмельницький : НАДПСУ 2015. - 32 с.

11. Шевченко С. О. Упровадження освітнього аудиту як інструменту державно-громадського механізму управління якістю вищої освіти / С. О. Шевченко // Університетські наукові записки (Часопис Хмельницького університету управління та права). - 2009. - № 2(30). - С. 321-327.

12. Енциклопедія освіти / АПН України; гол. ред. В. Г. Кремень. - К. : Юрінком, 2008. - 1040 с.

13. Lippitt, Gordon L. Organization renewal. A Holistic Approach to Organization Development, Second Edition. Printice - Hall, Inc., Englewood Cliffs, New Jersey, the USA, 1982. - 418 p.

14. Weisboard Marvin R. Organizational Diagnosis. A Workbook of Theory and Practice, Addison-Wesley Publishing Company, the USA, 1978. - 180 p.

15. Taylor Shelley E., Peplau Anne Letitia, Sears David O. Social Psychology, Tenth Edition, Prentice Hall, The USA, 2000. - 570 p.

Размещено на Allbest.ru