Ключові компетентності фахівців прикордонної поліції країн Європейського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Ключові компетентності фахівців прикордонної поліції країн Європейського Союзу

У статті актуалізується питання пошуку нових освітніх стратегій у підготовці фахівців прикордонної поліції. Зазначено, що поряд з класичними підходами побудови освітньої системи є низка інноваційних проектів, серед яких вагомого значення набула ідея компетентнішого підходу. Компетентнісний підхід покладено в основу нової освітньої моделі, яка включає низку взаємопов'язаних елементів чітку постановку цілей, етапність проведення організаційно-методичних заходів, контроль та моніторинг якості освітньої діяльності, з суміщенням акцентів на її результат. При цьому основний результат освітньої діяльності виявляється у сформованих компетентностях, зміст яких деталізований у ключових та професійних компетентностях.

Ключові слова: компетентність, компетентності, ключові компетентності, професійна підготовка прикордонника.

Аннотация

В статье актуализируется вопрос поиска новых образовательных стратегий в подготовке специалистов пограничной полиции. Отмечено, что наряду с классическими подходами построения образовательной системы есть ряд инновационных проектов, среди которых большое значение получила идея компетентностного подхода. Компетентностный подход положен в основу новой образовательной модели, которая включает ряд взаимосвязанных элементов четкую постановку целей, этапность проведения организационно-методических мероприятий, контроль и мониторинг качества образовательной деятельности, с совмещением акцентов на результат образовательной деятельности. При этом основной результат образовательной деятельности оказывается в сложившихся компетентностях, содержание которых детализировано в ключевых и профессиональных компетенциях.

Ключевые слова: компетентность, компетентности, ключевые компетентности, профессиональная подготовка пограничника.

Annotation

The article highlights the issues of finding new educational strategies in border police training. It is noted that along with the classical approach to the education system pattern, there are certain innovative projects, including the idea of competence approach which has acquired significant importance and which has been long discussed in scientific circles by both Ukrainian and foreign researchers. Its appearance was caused by the regularities of the knowledge society development and the need to constantly produce, develop and improve human and professional qualities of an individual, to have profound expertise in modern informational space and to be constantly engaged in further official an informal self-education. Competence approach is the basis of the new educational model that includes a number of interrelated elements: clear statement of objectives; stage-by-stage approach to organizational and methodical management; control and monitoring of educational activities quality, with the emphasis on the result of such educational activity. The basic result of educational activity can be detected in the formed competences, the content of which is detailed in essential professional competences. The factors streamlining implementation of the provisions of competence approach into the professional training and education in the EU were: adoption and ratification of a number of regulations in the sphere of education aimed at creation of unified European educational space; the demand of business and industry in highly-qualified professionals who would already have established competences; the need to ensure high performance of educational activities from the education quality perspective.

Scientific approaches to the definitions of “competence” and “competency” have been scrutinized. It has been concluded that the latter is a category that, in addition to knowledge and skills, also includes motivational and behavioral components, values, beliefs and personal qualities that are mobilized in the relevant professional activities and allow professional self-actualization of an individual.

The essence of the key competences' concept substantiation within the European Qualification Framework of key competences for lifelong learning have been considered. Identification of key competencies has gained significant importance in the process of border guards' training, allowing further drafting of the strategy for their implementation in the professional training program at various European and national levels.

It was concluded that the results of law enforcement officers' training are: acquired knowledge and skills that should be used to their best at the right time in a particular professional or everyday situation; capacity for independent analysis of actual circumstances and adequate decision-making in dynamic conditions of the modern information society; experience and knowledge acquisition through self-development beyond the limits of formal education, while cultivating new knowledge.

Keywords: competence, competences, basic competences, border guard professional training.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Глобалізаційні та цивілізаційні виклики сьогодення супроводжуються пошуком нових освітніх стратегій у підготовці фахівців будь-якої галузі. Безперечно, поряд з класичними підходами побудови освітньої системи є низка інноваційних проектів, серед яких вагомого значення набула ідея компетентнісного підходу, обговорення якої триває довгий час в наукових колах українських і зарубіжних дослідників. Її виникнення зумовлено закономірностями розвитку суспільства знань та необхідністю формувати, розвивати, удосконалювати впродовж усього життя людські та професійні якості особистості, орієнтуватись у сучасному інформаційному просторі, та в подальшому самостійно займатись неформальною та інформальною освітою. Компетентнісний підхід покладено в основу нової освітньої моделі, яка включає низку взаємопов'язаних елементів чітку постановку цілей, етапність проведення організаційно-методичних заходів, контроль та моніторинг якості освітньої діяльності, з суміщенням акцентів на результат освітньої діяльності. При цьому основний результат освітньої діяльності виявляється у сформованих компетентностях, зміст яких деталізований у ключових та професійних компетентностях. У межах ЄС чинниками, що сприяли активному запровадженню положень компетентнісного підходу в професійній підготовці та освіті стали: прийняття та ратифікація низки нормативних актів у сфері освіти для формування єдиного європейського освітнього простору; потреба галузей економіки у висококваліфікованих фахівцях зі сформованими компетентностями; необхідністю забезпечення високих результатів освітньої діяльності з позиції якості освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Стратегічний курс підготовки прикордонників у країнах ЄС спрямований на підготовку фахівців, здатних на високому професійному рівні виконувати визначені завдання з охорони державного кордону У цьому аспекті набуває актуальності проблема формування професійної компетентності у майбутніх правоохоронців та розвиток професійних якостей в умовах вищої школи. Питання становлення ідеї компетентнісного підходу й розвитку професійної компетентності розглядаються у наукових публікаціях вітчизняних та зарубіжних дослідників. Так, зміст поняття “компетентність” досліджують С. Гончаренко, І. Гушлевська, В. Краєвський, В. Луговий, Н. Ничкало, А. Хуторський та інші. Питання розроблення і впровадження ідеї компетентнісного підходу в професійній підготовці фахівців різних спеціальностей в зарубіжних країнах розглядають О. Овчарук, О. Пометун, Л. Пуховська, С. Сисоєва та інші.

Незважаючи на активізацію наукових досліджень у напрямку реалізації компетентнісного підходу, актуальним завданням залишається визначення ключових компетентностей майбутніх фахівців прикордонної поліції.

Метою статті є розкриття змісту та структури ключових компетентностей фахівців прикордонної поліції.

Виклад основного матеріалу дослідження. Компетентнісний підхід став основою для побудови освітньої стратегії вищої освіти країн ЄС. Так, у Європі, вказані підхід і парадигма у вищій освіті, розвиваються з 2000 року, коли Європейська комісія дала старт великому проекту “Налаштування освітніх структур у Європі” (Tuning Educational Structures in Europe), який триває до цього часу й охопив багато європейських країн, залучаючи і Україну [1]. За цим проектом в основі згаданої парадигми імперативність результату освіти/результату навчання, який визначається в термінах компетентностей і виступає системоутворювальним фактором: йому підпорядковуються відповідні методи викладання та способи оцінювання успішності студентів. За змістом і роллю компетентності за проектом Тюнінг поділяються на загальні (ключові) та специфічні (предметні) [1].

Відповідно з вказаним проектом компетентність/компетентності визначаються як “динамічна комбінація знань, суджень, умінь, цінностей, інших особистих якостей”. У цьому проекті акцентовано увагу на двох обставинах, а саме:

1) компетентності покладені в основу кваліфікації випускника;

2) компетентність (компетентності) як набуті реалізаційні здатності особи до ефективної діяльності не слід плутати з компетенцією (компетенціями) як наданими особі повноваженнями [2, с. 32].

Важливим, у межах нашого наукового пошуку є з'ясування поняття “компетентність”, та розуміння того, який очікуваний результат підготовки, та які саме компетентності необхідно сформувати у майбутніх фахівців прикордонної поліції. У науковій дискусії сучасних дослідників предметом обговорення є питання розуміння змісту дефініцій “компетенція” і “компетентність”. Результати аналізу зарубіжних джерел з даної проблематики дозволяють констатувати, що ці дві дефініції за змістовним наповненням переважно ототожнюються. У Глосарії термінів Європейського Форуму Освіти компетенція (з англійської “competence”) ототожнюється із компетентністю і визначається як: 1) здатність робити що-небудь добре або ефективно; 2) відповідність вимогам, що ставляться під час працевлаштування; 3) здатність виконувати особливі трудові функції [3]. У цьому документі наводиться пояснення, що термін “компетентність” вживається у тих самих значеннях, що й “компетенція”.

Міжнародний департамент стандартів навчання, досягнення та освіти (International Board of Standards for Training, Performance and Instruction) визначає це поняття як спроможність кваліфіковано провадити діяльність, виконувати завдання або роботу. До внутрішньої структури компетентності входять знання, пізнавальні і практичні уміння й навички, ставлення, емоції, цінності та етичні норми, мотивація, що надають змогу особистості ефективно діяти або виконувати певні функції [4].

Результатами наукових пошуків В. Краєвського та А. Хуторського є позиція, згідно якої дослідники розрізняють терміни “компетентність” і “компетенція”, уточнюючи, що “компетенція” в перекладі з латинської “cotpetentia” означає коло питань, щодо яких людина добре обізнана, пізнала 'їх і має досвід. Компетентність у визначеній галузі це поєднання відповідних знань і здібностей, що дозволяють обґрунтовано судити про цю сферу й ефективно діяти в ній. [5, с. 32]

Освіта є однією із сфер, у якій відбувається формування індивіда як особистості та досягнення ним відповідного рівня інтелектуального та професійного розвитку. А. Хуторський визначає “освітню компетенцію” як сукупність змістових орієнтацій, знань, умінь, навичок і досвіду діяльності учня по відношенню до певного кола об'єктів реальної дійсності, що є необхідними для здійснення особистісно і соціально-значущої продуктивної діяльності. Обравши за основу критерій розподілу змісту освіти на загальний метапредметний, міжпредметний і предметний, автор запропонував трьохрівневу ієрархію компетенцій:

1) ключові компетенції належать до метапредметного змісту освіти;

2) загальнопредметні компетенції належать до певного кола навчальних предметів і освітніх областей;

3) предметні компетенції часткові по відношенню до двох попередніх рівнів компетенції, такі, що мають конкретне висвітлення і можливість формування в рамках навчальних предметів [6].

Компетентність являє собою динамічне поєднання всього того, що можна мобілізувати для активної дії, а саме: взаємовідповідних пізнавальних відношень і практичних навичок, цінностей, емоцій, поведінкових компонентів, знань і вмінь, спрямованих на умови конкретної діяльності [7, с. 106]. А компетенція це перелік чітко визначених освітніми документами знань, умінь, навичок, ставлень, конкретних нормативних правил. Компетенції забезпечують “спільну мову” для описування цілей, на які спрямовано навчальний план [8, с. 9].

Можна дійти висновку, що компетентність це категорія, що включає, окрім знань, умінь та навичок, мотиваційні та поведінкові компоненти, цінності, переконання, особисті якості, які мобілізуються у відповідній професійній діяльності та дозволяють особистості реалізувати себе як фахівця.

У європейському науковому просторі пошук сутнісних характеристик компетентностей зумовили наукові розвідки в напрямі визначення та класифікації ключових (базових) компетентностей, а також розроблення критеріїв щодо їх оцінювання. У своїх дослідженнях А. Хуторський виокремлює сім ключових компетентностей: ціннісно-змістова, загальнокультурна, навчально-пізнавальна, інформаційна, комунікативна, соціально-трудова, особистісного самовдосконалення [9, с. 60]. Науковець вважає, що введення ключових компетентностей у нормативний і практичний складники освіти дає змогу усунути суперечності між засвоєнням теоретичних знань та їх використанням для розв'язання конкретних життєвих задач або проблемних ситуацій. Актуальність формування здатностей до навчання упродовж усього життя у вигляді неперервної освіти в контексті особистого професійного та суспільного життя переконливо доведено у виступі Вало Хутмахера (Walo Hutmacher), який зазначив, що компетентність не може бути звужена до фактичного набору знань чи “знаю як” [10, с. 44].

Ідея базових компетентностей розвивалась в європейських документах у контексті розбудови концепту ключових компетентностей, починаючи від прийняття Лісабонської стратегії, та в ході засідань Європейської Ради в Лісабоні (2001), Стокгольмі (2001) [11]. Європейська Рада запропонувала перелік базових умінь і навичок, необхідних для життя в суспільстві знань. Одночасно було визнано, що зміст понять “вміння” і “навичка” є більш вузькими порівняно із сутністю поняття “компетентність”, оскільки останнє включає такі складові, як знання, вміння, ставлення, риси, якості, цінності тощо. З огляду на це на засіданні в Барселоні (2002) [12] було запропоновано перелік базових компетентностей: грамотність (навички читання, письма та лічби), базові компетентності з математики, іноземних мов, природознавства, інформаційно-комунікаційних технологій, а також уміння вчитися, соціальні навички, підприємливість та загальна культура.

Концепція обґрунтування ключових компетентностей знайшла своє втілення в Європейській довідковій рамковій структурі ключових компетентностей для навчання упродовж життя і ухвалених Європейським Парламентом та Європейською Радою 2006 року [11], в якій для європейської спільноти було закріплено вісім ключових компетентностей: спілкування рідною мовою; спілкування іноземними мовами; математична компетентність та базові компетентності в галузі науки та техніки; цифрова обчислювальна компетентність; уміння вчитися; соціальна, міжособистісна і громадянська компетентність; ініціативність та підприємливість; культурна освіченість та виразність. Основною рисою ключових компетентностей експертами виділено наступну: вони мають бути сприятливими для всіх членів суспільства, тобто відповідними всім, незалежно від статі, класу, раси, культури, сімейного стану, мови. Крім того, ключові компетентності мають бути узгодженими не тільки з етнічними, економічними та культурними цінностями й конвенціями відповідного суспільства, а й відповідати пріоритетам та цілям освіти і мати особистісно орієнтований характер [13, с. 14].

Дослідження природи компетентнісного підходу в освіті та актуалізація питання класифікації компетентностей дозволили дослідникам визначити характерні ознаки ключових компетентностей. Це:

· багатофункціональність. Володіння ключовими компетентностями дозволяє людині вирішувати різні проблеми у повсякденному, професійному та соціальному житті, досягати важливих цілей і вирішувати різноманітні завдання;

· багатомірність, тобто вони включають різні розумові процеси та інтелектуальні вміння (аналітичні, критичні, комунікативні тощо);

· надпредметність і міждисциплінарність, оскільки вони можуть застосовуватися в різних ситуаціях у професійній, соціальній та побутовій сферах;

· динамічність, оскільки вони залежать від пріоритетів суспільства та особистості, які мають рухливу природу [14, с. 126].

Для професійної підготовки прикордонників визначення ключових компетенцій набуло вагомого значення, що дозволило у подальшому підготувати стратегію їх впровадження в програмах підготовки фахівців різного рівня як європейського, так і національного. У цьому контексті можна відзначати, що результатом професійної підготовки прикордонника є набуті знання та уміння, спрямовані на оптимальне їх використання у потрібний час щодо конкретної професійної чи життєвої ситуації, сформований потенціал до самостійного аналізу фактичних обставин та прийняття адекватних рішень у динамічних умовах сучасного інформаційного суспільства, набуття досвіду отримання знань шляхом саморозвитку поза межами формальної освіти, культивуючи при цьому нові знання. компетентнісний освітній прикордонний поліція

З огляду на систему побудови ключових компетентностей, які, по-перше, повинні сприяти успішній соціалізації особистості та її громадянській активності, по-друге, забезпечують потреби суспільств у фахівцях, здатних на високому професійному рівні виконувати функції з охорони державного кордону, дозволили виділити ключові компетентності фахівців прикордонної поліції:

1) соціокультурну (здатність будувати відносини у суспільстві та окремих групах на основі морально-етичних норм; розуміння цінностей загальної та національної культур; толерантність у відношенні до інших людей, незалежно від національних, культурних, релігійних та інших ознак);

2) інформаційно-комунікативна (уміння спілкуватись з представниками усіх верств населення; володіння різними прийомами комунікації; здатність використовувати інформаційні технології, як для досягнення мети професійної діяльності, так і для пошуку нової інформації для особистісного і професійного зростання);

3) правову (володіння необхідним рівнем правових знань; здатність на основі морально-етичних принципів розуміти правові явища, ґрунтувати власну поведінку на основі правових приписів, аналізувати результати своєї діяльності та нести відповідальність за прийняті рішення);

4) компетентність особистісного самовдосконалення (здатність до безперервного саморозвитку шляхом здійснення самоосвітньої діяльності; розкриття інтелектуального потенціалу особистості в професійній сфері).

Фахівці ЄС, які здійснюють відбір і розстановку кадрів у поліції, трактують компетенції як здатність, можливість пов'язаних ,але різних наборів поведінки, наміри людини, що виявляються у відповідних ситуаціях правоохоронної діяльності. У поліції країн ЄС сформувалися різні методологічні й технологічні основи введення в практику кадрового менеджменту компетентнісного підходу: поведінковий (США), функціональний (Велика Британія), багатовимірний і цілісний (Франція й Німеччина).

Особливостями професійного відбору та розстановки кадрів у поліцейські структури Великобританії, США, Німеччини і Франції є високий конкурс на вакантні місця, комплексне вивчення розмаїтих властивостей і якостей претендентів, чітка послідовність на етапах просування по службі (відбір громадян під час вступу на навчання та службу, відбір співробітників для подальшого навчання і переміщення на посади, що вимагають більш високої кваліфікації, відбір кандидатів, що претендують на керівні посади), участь фахівців із професійного психологічного відбору. Крім того, прийняті на службу в ці структури особи, перш ніж обійняти будь-яку, навіть найнижчу, посаду, зобов'язані пройти підготовку в одному зі спеціальних відомчих навчальних закладів. У цих країнах надзвичайно велику увагу приділяють створенню високого іміджу правоохоронних органів у суспільстві [15, с. 273-275].

У Німеччині компетентнісний підхід має більш цілісний, індивідуально орієнтований, різнобічний характер. Профілі професійних компетенцій охоплюють предметні, особистісні та соціальні компетенції. У поліції Землі Північний Рейн-Вестфалія на всі посади у сфері охорони громадського порядку та безпеки складено професійні профілі (психограми) для проведення атестації співробітників на розряди тарифної сітки та конкурсних відборів.

В описі профілів виокремлено різні компетенції (особистісні, соціальні, методичні, педагогічні, управлінські щодо виконання конкретних завдань), наявність яких забезпечує успішність службової діяльності співробітника на посаді. Компетенції оцінюють експерти (безпосередній керівник, вищий керівник) на основі аналізу результатів професійної діяльності, під час бесід, спостережень, а також комісійної роботи в межах ассесмент-центрів і за висновками психологічного тестування.

Робота ассесмент-центрів передбачає вивчення особистості співробітника на основі аналізу презентації ним можливостей і здібностей, відповідей на задані комісією питання (в тому числі ситуаційні проблемні питання) і поведінки в рольових іграх. Аналіз можливостей персоналу визначає шлях кар'єрного розвитку співробітника або по вертикалі (управлінська кар'єра), або по горизонталі (кар'єра за фахом) [16, с. 109].

Аналіз сучасної педагогічної літератури дає підстави зробити висновок про те, що існують різні погляди щодо оцінювання компетентностей.

Наприклад, український дослідник О. Локшина пропонує віднести до засадничих аспектів розроблення моделі оцінювання ключових компетентностей такі положення:

по-перше, ключові компетентності це багатовимірні утворення, що містять когнітивні, емоційні, мотиваційні та ціннісні елементи. Тобто оцінювання ключових компетентностей має вимірювати як когнітивні, так і не когнітивні елементи з проекцією на освітні цілі та результати;

по-друге, розробляючи оцінні технології, необхідно враховувати тісний взаємозв'язок та взаємозалежність між різними ключовими компетентностями. Для одержання достовірних результатів необхідно використовувати множину методів оцінювання;

по-третє, ключові компетентності змінні величини і проблемою є вимірювання не стільки оволодіння або не оволодіння ключовими компетентностями, а визначення рівня такого оволодіння починаючи від початкового до високого. Відтак, важливим є розроблення відповідних критеріїв оцінювання [17, с. 25].

Висновки

Ідея компетентнісного підходу стає більш актуальною в системі вітчизняної та зарубіжної освіти. Концептуальним положенням компетентнішої освіти є формування у громадян ключових компетентностей, зумовлених особливостями життя в суспільстві знань. Для професійної підготовки прикордонників визначення ключових компетенцій набуло вагомого значення, що дозволило у подальшому підготувати стратегію їх впровадження в програмах підготовки фахівців різного рівня.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Перспективами подальших наукових пошуків є обґрунтування комплексу спеціальних (професійних) компетентностей як очікуваний результат базової та професійної підготовки фахівців прикордонної поліції країн Європи.

Список використаної літератури

1. Turning Education Structures in Europe [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://tuning.unideusto.org

2. Національний освітній глосарій: вища освіта / авт.-уклад. : І. І. Бабин, Я. Я. Болюбаш, А. А. Гармаш й ін. ; за ред. Д. В. Табачника і В. Г. Кременя. К. : ТОВ “Видавничий дім “Плеяди”, 2011. 100 с.

3. Глоссарий терминов рынка труда, разработки стандартов образовательных программ и учебных планов / ETF (European Training Foundation) ; Европейский фонд образования (ЕФО). М. : ЕФО, 1997. 160 с.

4. Spector J. M. Competencies for online teaching. ERIC digest [Електронний ресурс] / J. M. Spector, I. de la Teja // ERIC Clearinghouse on Information and Technology Syracuse NY, 2001. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED456841.pdf

5. Краевский В. В. Предметное и общепредметное в образовательных стандартах / В. В. Краевский, А. В. Хуторской// Педагогика. 2003. № 3. С. 3-10.

6. Хуторской А. Ключевые компетенции и образовательные стандарты / А.Хуторской // Эйдос : интернет-журнал [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.eidos.ru/journal /2002/0423.htm

7. Життєва компетентність особистості : наук.-метод. посібн. / за ред. Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакова, Г. М. Несен. К. : Богдана, 2003. 520 с.

8. Налаштування освітніх структур у Європі. Внесок університетів у Болонський процес [Електронний ресурс] / Проект TUNING, 2006. 107 с. Режим доступу : http://www.unideusto.org/tuningeu/images/stories/documents/ General_Brochure_Ukrainian_version.pdf

9. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования / А. В. Хуторской // Народное образование 2003. № 2. С. 58-64.

10. Hutmacher Walo. Key competencies for Europe. Report of the Symposium (Berne, Switzerland, 27-30 March, 1996). A Secondary Education for Europe Project. / Council for Cultural Cooperation. Strasburg, 1997. 72 P.

11. Пуховська Л. П. Становлення “компетентнішої” ідеї в європейській педагогічній освіті / Л. П. Пуховська // Народна освіта [Електронний ресурс]. Режим доступу : https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=1736

12. European Union. Key Competencies for Life learning. Recommendation of the European Parliament and to the Council of 18 December 2006 (2006/962/ EC) // Official Journal of the European Union. 2006. 30 December. P. I. 394/10 I. 394/18.

13. Компетентнісна освіта: від теорії до практики. К. : Плеяди, 2005. 120 с.

14. Драч І. Зміст та структура ключових компетентностей майбутнього викладача вищої школи / Ірина Драч // Витоки педагогічної майстерності. Вип. 11, 2013. С. 124-130.

15. Петросова О. В. Європейська система освіти й підготовки управлінських кадрів у правоохоронній сфері / О. В. Петросова [Електронний ресурс]. Режим доступу : file:///C:/Users/User/Downloads/Nvamu_ upravl_2012_2_37.pdf

16. Бондаренко В. А. Методологічні засади компетентнісного підходу до розстановки кадрів патрульної служби Національної поліції України / В.А. Бондаренко, С. С. Єсімов, О. С. П'єх // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ : Серія психологічна. 2016. № 1. - с. 105-116.

17. Локшина О. І. Моніторинг рівнів досягнень компетентностей: інноваційні підходи / О. І Локшина // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О. В. Овчарук. К. : “К.І.С", 2004. -112 с.

Размещено на Allbest.ru