Суть проектувальної діяльності в аспекті підготовки техніків-технологів у коледжах

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУТЬ ПРОЕКТУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АСПЕКТІ ПІДГОТОВКИ ТЕХНІКІВ-ТЕХНОЛОГІВ У КОЛЕДЖАХ

Анотація

У статті проаналізовано основні підходи до визначення змісту таких понять, як «діяльність», «професійна діяльність», «професія», «проект», «проектування», «проектувальна діяльність». Проектувальна діяльність розглядається не ізольовано, а в аспекті дотичності до конкретної професії. У статті визначаються основні завдання та обов'язки техніків-технологів та розкриває суть і особливості їх цілеспрямованої підготовки до проектувальної діяльності. Підкреслюється, що якісна підготовка майбутніх техніків- технологів машинобудівного профілю в процесі навчання є нагальною потребою сьогодення. У процесі професійної підготовки важливим показником її якості стає ступінь розвитку та володіння майбутніх техніків-технологів проектувальними вміннями, тобто їх готовність до проектувальної діяльності. Робиться висновок, що проектувальна діяльність орієнтована на створення або вдосконалення існуючих і впровадження нових проектів, а готовність майбутнього фахівця технічного профілю виявляється в проектуванні на основі володіння спеціальними проектно-конструкторськими знаннями і вміннями, використанні сучасних технологій і засобів проектування, обґрунтованого вибору і оптимізації в разі багатоваріантності рішень, обліку швидкої зміни технологій, забезпеченні відповідності розроблюваних проектів технічним завданням і чинним нормативним документам з проектування, додержанні високої якості продукції.

Ключові слова: технік-технолог, підготовка, проектувальна діяльність, проект, професійна діяльність, коледж.

Аннотация

Ключевые слова: техник-технолог, подготовка, проектировочная деятельность, проект, профессиональная деятельность, колледж.

Annotation

Key words: technologist-technician, preparation, designing activity, project, professional activities, college.

Постановка проблеми

Стрімкість науково-технічного прогресу, децентралізація виробництва, швидка зміна номенклатури виробів, високий ступінь автоматизації всіх рівнів виробничого процесу, використання інформаційних технологій у промисловості - від проектування до безпосереднього виготовлення продукції - зумовлюють динаміку відновлення основних фондів підприємств, активного впровадження сучасних технологічних розробок у виробничий процес і потребують високого рівня професійно-творчої активності, наявності проектувальних вмінь, самостійності та відповідальності спеціалістів середньої ланки - техніків-технологів. За даними Державної служби зайнятості України близько 80% загального попиту економіки держави в сфері машинобудування становлять високопрофесійні робітники і технічні спеціалісти, які готові до швидкої творчої адаптації в умовах оновленого виробництва. У цьому контексті якісна підготовка майбутніх техніків-технологів машинобудівного профілю в процесі навчання, зокрема до проектувальної діяльності, стає нагальною потребою сьогодення.

Виклад основного матеріалу

Поняття «проектування», «проектувальна діяльність» розглядається чималої кількістю вчених. Так, проектування як один з видів професійної діяльності розглядається у роботах педагогів та психологів (Г. Альтшуллер, А. Болдирев, A. Прохоров, В. Докучаєва, А. Новіков, Дж. Джонс, З. Жуковська), при цьому визначення, які надаються даному поняттю є достатньо різноманітними - у деяких авторів це поняття розглядається у змісті «прогнозування», «конструювання», «планування». Таким чином, необхідно чітко визначитися зі змістом поняття «проектувальної діяльності» саме в аспекті підготовки техніків-технологів.

Словосполучення «проектувальна діяльність» містить у собі два поняття: «проект» та «діяльність».

У довідниковій літературі діяльність визначається як специфічна форма відношень людини до оточуючого середовища, зміст якої складають доцільні зміни та перетворення у інтересах людей [12]; діяльність - це найважливіша форма прояву життя людини, його активного ставлення до оточуючої дійсності [15]; специфічний вид людської активності, що спрямована на творче перетворення, вдосконалення дійсності та самого себе [15]. Категорія діяльності є предметом наукового інтересу різних авторів. Зокрема, у своїх працях О. Фонарюк розглядає цю категорію на кількох головних рівнях: на загальнометодологічному рівні діяльність є феноменом буття, специфічною формою людської активності; при цьому життя розглядається як зміна діяльностей; на теоретичному рівні діяльність може розглядатися як процес, явище, система, взаємодія, технологія, творчість; на прикладному рівні діяльність є способом виконання конкретного прикладного вузькоспеціального завдання, задачі, ситуації, які вимагають певних діяльнісних вмінь і навичок [16].

Досліджуючи особливості професійної діяльності, доходимо висновку, що основну її суть розкриває поняття "професія". Аналіз наукових джерел представляє такі його визначення: професія - спільність всіх людей, зайнятих даним видом праці [3]; довго існуючий комплекс трудових обов'язків [3]; необхідна для суспільства і обмежена (внаслідок розподілу праці) галузь докладання фізичних і духовних сил людини, яка дає йому можливість існування і розвитку [3]; деяка об'єктивна і при цьому цілком регламентована організація дій особистості [8].

Сутність професійної діяльності полягає в єдності емоційно-чуттєвого та розумового розвитку, вихованні рис справжньої людини. За визначенням О. Лішина, професійна діяльність -- цілеспрямована багатоступенева активність людини щодо формування змістовних мотивів, ціннісних орієнтацій на результати професійного продукту, тоді як В. Сластьонін ширше трактує це поняття: «професійна діяльність -- особливий вид соціальної діяльності, спрямованої на передачу культури та досвіду, накопичених людством, створення умов для особистісного розвитку і підготовки до виконання соціальних ролей, визначених у суспільстві, створення професійно важливого продукту діяльності» [11].

Професійна діяльність характеризується властивими їй умовами (оточення, умови відпочинку і роботи, об'єкт і предмет праці). Успішне оволодіння професійною діяльності, перш за все, залежить від розуміння її змісту. Для цього необхідно отримати знання з даної професії й певний досвід. Тимчасове заняття без попередньої теоретичної підготовки не можна вважати професійною діяльністю.

Дослідження професійної діяльності представлено у роботах О. Іванової, В. Козакова, Б. Коссова, Б. Ломова, А. Новіков, В. Шадрікова та ін. Системного узагальнення отримала теоретична модель професійної діяльності, що запропонована Б. Ломовим та В. Шадріковим [17], яка складається з організаційної (зовнішньої) та психологічної (внутрішньої) підсистем. До складників організаційної підсистеми професійної діяльності відносять:

суб'єкт, предмет, процес, засоби, умови, продукт професійної діяльності. До складників психологічної підсистеми професійної діяльності відносять:

мотиви, цілі, інформаційну основу професійної діяльності, програму професійної діяльності, блок прийняття рішень, результати професійної діяльності, професійно-важливі якості.

Подана А. Новіковим видова структура діяльності [10] найбільше відповідає, на нашу думку, професійній діяльності техніка-технолога загалом та його проектувальній діяльності, а саме:

1) пізнавальна діяльність - не зачіпає реального буття об'єкта, але ідеально змінює його, щоб осягнути його сутність. Одним з об'єктів пізнавальної діяльності техніка-технолога є технологічний процес;

2) ціннісно-орієнтувальна діяльність - також може бути окреслена як характеристика діяльності техніка-технолога, оскільки вона дозволяє встановити відношення між суб'єктом і об'єктом діяльності, тобто відповідає за об'єктивно - суб'єктивну інформацію про цінності, а не про сутності;

3) перетворювальна діяльність - спрямована на зміни, перетворення оточуючої дійсності, тому діяльність техніка-технолога цілком може вважатися перетворювальною;

4) комунікативна діяльність - також притаманна для техніка-технолога, оскільки він здійснює свою діяльність безпосередньо в комунікації з іншими учасниками виробничого процесу;

5) естетична діяльність передбачає вдосконалення процесу й продукту діяльності людини, вільний прояв нею своїх пізнавальних і перетворювальних здібностей і отримувану від результату естетичну насолоду. Тому діяльність техніка-технолога певною мірою є й естетичною.

Поняття «проектування» походить від слова «проект», яке було відоме вже на початку XVIII століття як латинське слово projektus, що в перекладі означає «витягування», «витягнуте положення» або ж «кинутий вперед». Таким чином, категорія «проект» передбачає створення ідеального передбачуваного образу результату: 1) реалістичний задум, план реалізації бажаного майбутнього; 2) сукупність документів (розрахунків, креслень, макетів) для створення якогось продукту, що містить у собі раціональне обґрунтування й конкретний спосіб здійснення; 3) метод навчання, що ґрунтується на постановці соціально значущої мети та її практичного досягнення [7]. К. Кантор визначає проект як прояв творчої активності людської свідомості, через який в культурі здійснюється діяльнісний підхід від небуття до буття [9]. Зміст проектів реалізується в формах почуттєвого уявлення, обміркованої конструкції, вербального опису, математичної моделі, графічного зображення, друкованого тексту, технічної документації. Під інженерним проектом розуміється опис чи зображення, що отримується на основі науково-обґрунтованого конструювання та розрахунку і призначено для багатократного технологічного використання.

Термін «проектування» в широкому філософському розумінні означає будь- яку інтелектуальну діяльність продуктивно-проектувального змісту, що спрямована на створення ідеальних прообразів можливих об'єктів [5]. У вужчому термінологічному значенні «проектування» є процес створення перспективно- предметного прообразу заданого об'єкта в інформаційній формі проектної розробки.

На відміну від терміну проектування такі поняття як моделювання, конструювання, прогнозування та планування несуть декілька інше змістове навантаження. Так, за Я. Дитріхом, поняття проектування і конструювання відрізняються на діалектичному рівні, спираючись на відношення до потреби та відношення до продуктів цієї діяльності. Проект відповідає самій потребі, конструкція - вимогам виготовлення як умовам, необхідним хоча і недостатнім, в процесі задоволення потреб [2].

Об'єкти проектування можуть бути як матеріальними (інженерне проектування) так і нематеріальними (соціальне проектування). В той же час сам процес проектування є нематеріальним, що характеризується діяльністю з обробки інформації, створення інформаційних моделей планування технічних робіт, технічних інновацій та продуціювання множини методів, засобів і процедур їх реалізації [14].

Проектування як діяльність реалізується сукупністю проектувальних умінь. Кожне проектувальне вміння співвідноситься з реалізацією окремих дій і пов'язаних з ними завдань цілісної діяльності проектування. Це випливає з концепції діяльності, де діяльність розглядається як сукупність дій, а дія розуміється як завершений і самостійний елемент діяльності, який, в свою чергу, має ще й операційний аспект, тобто операції, з яких вона складається.

Проектувальна діяльність розглядається не ізольовано, а в аспекті дотичності до конкретної професії. В межах нашого дослідження інтерес представляє професія техніка-технолога, а згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників [6], технік-технолог - це фахівець освітньо- кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст». Він має певні завдання та обов'язки. Так, технік-технолог під керівництвом більш кваліфікованого працівника розробляє прогресивні технологічні процеси й оптимальні режими виробництва на прості види продукції або її елементи, забезпечуючи відповідність розроблюваних проектів технічним завданням і чинним нормативним документам з проектування, додержання високої якості продукції, скорочення матеріальних і трудових витрат на її виготовлення. Отже технік- технолог має бути готовим до освідомлення норм проектувальної документації.

Крім того, він встановлює поопераційний маршрут оброблення деталей і складання виробів у процесі їх виготовлення, контроль за усіма операціями технологічної послідовності. Розробляє карти технологічного процесу, маршрутні і матеріальні карти, відомості оснастки та іншу технологічну документацію. Бере участь у проведенні патентних досліджень і визначенні показників технічного рівня проектованих об'єктів техніки і технології, у розробленні технічних завдань на проектування пристроїв, оснастки і спеціального інструменту, передбачених розробленою технологією, упровадженні технологічних процесів у цехах, виявленні причин браку продукції, підготовці пропозицій щодо його запобігання і ліквідації. Таким чином, у навчанні майбутніх техніків технологів необхідно сформувати уміння реалізовувати проекти за певними маршрутами.

Окремим завданням є оформлення змін у технічній документації у зв'язку з коригуванням технологічних процесів і режимів виробництва, узгоджує їх з підрозділами підприємства, а також участь у розробленні технічно обґрунтованих норм часу (виробітку), розраховує подетальні і поопераційні матеріальні нормативи; норми витрат сировини, матеріалів, інструменту, палива та енергії, економічну ефективність технологічних процесів, що проектуються; контроль додержання технологічної дисципліни у виробничих підрозділах підприємства і правил експлуатації устаткування; участь у випробуваннях технологічного устаткування, проведенні експериментальних робіт, що включають перевірку і освоєння спроектованих технологічних процесів і режимів виробництва. Тобто, технік-технолог має бути готовим до конкретних способів здійснення проектувальної діяльності, а саме: розрахунків, контролю, випробувань та змін в технологічних процесах які він проектує.

Висновки

Таким чином, у процесі професійної підготовки важливим показником її якості стає ступінь розвитку та володіння майбутніх техніків- технологів проектувальними вміннями, тобто їх готовність до проектувальної діяльності.

Проектувальна діяльність орієнтована на створення або вдосконалення існуючих і впровадження нових проектів, а готовність майбутнього фахівця технічного профілю виявляється в проектуванні на основі володіння спеціальними проектно-конструкторськими знаннями і вміннями, використанні сучасних технологій і засобів проектування, обґрунтованого вибору і оптимізації в разі багатоваріантності рішень, обліку швидкої зміни технологій, забезпеченні відповідності розроблюваних проектів технічним завданням і чинним нормативним документам з проектування, додержанні високої якості продукції.

Перспективу подальших досліджень пов'язуємо з аналізом специфіки формування проектувальних умінь у майбутніх техніків-технологів в машинобудівних коледжах.

Література

1. Бережна Л. Проектування як фактор підвищення професіоналізму вчителя / Л. Бережна // Імідж сучасного педагога. 2010. № 1 (100). С.41-43.

2. Грачев Н. Н. Введение в психологию инновационной научно-технической деятельности / Н. Н. Грачев. М.: Высшая школа, 1996. 286 с

3. Гуревич К. М. Професійна придатність і основні властивості нервової системи. М., 1970.

4. Джонс Дж. К. Методы проектирования: монографія / Дж. Джонс. М.: Мир, 1986. 326 с.

5. Дидактические аспекты преподавания инженерных дисциплин / [науч. ред.: В. М. Приходько, В. М. Жуковский]. М.: МАДИ (ГТУ); Харьков: УИПА, 2006. 150 с.

6. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1. Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 р. N 336.

7. Докучаєва В. В. Теоретико-методологічні засади проектування інноваційних педагогічних систем: дис.... д-р пед. наук: 13.00.01 / В. В. Докучаєва ; Луганський національний педагогічний університет. Луганськ, 2007. 481 с.

8. Є. А. Климов Як вибирати професію. М., 1984.

9. Кантор К. М. Опыт социально-философского объяснения проектных возможностей дизайна // Вопросы философии. 1981. № 11. С. 84-96.

10. Новиков А. М. Методология образования: науч. пособие / М. Новиков. 2-е издание. М.: Эгвес, 2006. 488 с.

11. Сластенин В. А., Руденко Н. Г. О личностно-ориентированных технологиях подготовки учителя // Педагог. 1998. М 3. С. 15-20.

12. Советский энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1989. 1630 с.

13. Сучасний тлумачний словник української мови, 60000 слів. авт. Кусайкіна Н., Цибульник Ю. Х.: ВД "ШКОЛА", 2014.

14. Тондл Л., Пейша И. Методологические аспекты системного проектирования / Л. Тондл, И. Пейша // Вопросы философии. 1987. № 2. С. 87-96.

15. Тлумачний словник педагогічних термінів [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://lektsii.org/3-70326.html

16. Фонарюк О. В. Проектувальна діяльність майбутніх учителів математики як категорійно-понятійна проблема [Електронний ресурс] / О. В. Фонарюк. Режим доступу : http: //www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/N 15 0/N 150p109-116.pdf.

17. Шадриков В. Д. Психология деятельности и способности человека / Д. Шадриков. М.: Логос, 1996. 320 с.

Размещено на Allbest.ru