Особливості моральних якостей молодших школярів на уроках трудового навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Виготовлення та використання вітальних листівок

1.1 Історія виникнення листівки

1.2 Види та дизайн вітальних листівок

1.3 Призначення вітальних листівок

Розділ 2. Формування естетичного смаку у молодших школярів на уроках трудового навчання під час виготовлення вітальних листівок

2.1 Папір, як основний засіб виготовлення листівок

2.2 Склад та види паперу для виготовлення вітальних листівок

2.3 Вітальні листівки, як засіб формування естетичного смаку у молодших школярів

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

"Ніхто не робиться майстром, не тренуючись в майстерності"

Ян Коменський.

Ми всі в тій чи іншій мірі повсякденно стикаємося з папером і виробами з неї. Це, якщо можна так сказати, спілкування з папером починається в ранньому дитинстві, коли дитина тягнеться до яскравої книжки, до білого аркушу, щоб залишити на ньому сліди своїх перших вправ олівцем. Папір супроводжує людину протягом усього його життя. Вона нагадує про себе кожного разу, коли він звертається до документів - паспорту, диплому, довідки, коли беремо в руки книгу, витягуємо з поштової скриньки кореспонденцію. З папером пов'язано багато наших дій. Він потрібен і для ділового листа, і для творчої роботи, і для побутових потреб. Але що ми знаємо про папір? Папером та картоном називають матеріали, виготовлені переважно зі спеціально оброблених рослинних волокон, пов'язаних між собою силами поверхневого зчеплення в листову форму.[4]

Можна сказати, що папір - це матеріал для друкування книг, журналів і газет. Папір займає виняткове місце в житті людей. Її відкриття, як і винахід колеса, - диво, одне з найбільших завоювань людського розуму. З'явившись одного дня, папір міцно утвердився на Землі і, не знаючи конкурентів, переможно йде через сторіччя.

У паперу було багато попередників. Камінь і глина, дерево і кістка, шкіра і берест, віск і метал, папірус і пергамент - усі вони в різних історичних епохах служили людям як матеріали для письма. Але кожен з них був не цілком придатний для цього. Одні матеріали були важкими, інші - крихкими, треті - дорогими. Їх обробка вимагала великих зусиль, які, однак, не завжди виправдовувалися.[10]

І ось з'явився папір - простий, доступний для письма матеріал, приготовлений із сировини рослинного походження. Народження паперу зробило в людському суспільстві глибокі зміни. Отримавши папір, люди стали активно долучатися до знань. Цьому багато в чому сприяло бурхливий розвиток книжкової справи.

Дружба, що почалася з папером в дитинстві, не припиняється все життя. Вдома, на вулиці, в магазині, на службі ми раді цій зустрічі. Вранці папір входить до нас в квартиру свіжою газетою, новим номером журналу, листом. Більша частина предметів домашньої обстановки пов'язана з папером.



Розділ 1. Виготовлення та використання вітальних листівок

1.1 Історія виникнення листівки

Листівка, або, якщо говорити повністю, відкритий лист, або, як її іноді називали в кінці XIX - на початку XX століття, "артистична картка", маючи на увазі наявність на листівці будь-якого зображення, того, що створювалося художниками, не має однієї, точно визначеної дати народження. Процес цей мав чимало ліній та напрямків розвитку, та й часу минуло достатньо, перш ніж листівка прийняла більш-менш звичний на сьогодні вигляд. Втім, це цілком зрозуміло, тому що події, що відбуваються у світі, не обов'язково розвиваються послідовно і в одному напрямку. У житті є своя логіка. І хоча єдиної дати появи листівки не існує, оскільки в кожній з країн цей шлях був різним, однак уже кінець XIX століття залишив нам чимале число прекрасних зразків цього жанру, і тому цей час цілком обґрунтовано можна назвати періодом розквіту мистецтва листівки.[6]

Появу листівки багато в чому було викликано суто практичними потреби, так і сьогодні вона, не втративши своєї первісної функції, є одним з видів поштового зв'язку, хоча і мало поширеним через наявність більш швидкісних варіантів передачі інформації. Нині функції листівки дещо змінилися, і ми сприймаємо її головним чином як атрибут свята і привітання.

Отже, одне з перших згадувань про вітальні листівки відноситься до 1777 року, коли "Паризький поштовий альманах" розмістив повідомлення про те, що "по пошті пересилаються гравіровані картки, часто з текстом. Автором цього винаходу називається гравер Демезон. Самі листівки цього періоду до наших днів не дійшли. В цей же час у Франції отримують широке поширення гравіровані картки типу наших адресних і рекламних листівок, які були створені французьким граверів XVIII століття Шоффаром, відомим ілюстратором творів Ж.Ж. Руссо, Овідія і Лафонтена. Він же придумав найперші візитні картки, які існували до початку XX століття, потім їх місце зайняли малюнки. Спочатку це були так звані німецькі або "фряжскіе" потішні листи, нерідко мали релігійний зміст, пізніше вони перетворилися в копії ікон, які були широко поширені через дешевизну. Нерідко в селянській хаті можна було зустріти одночасно і паперові ікони, і дотепні листи. Найчастіше лубочними картинками для краси обклеювали скрині, але частіше вони прикрашали стіни селянської хати. Лубок, втім, як і всенародне мистецтво, мав безліч функцій: в селянському будинку він грав роль повчання та розваги, прикраси та навчання, оскільки зазвичай містив текстову частину, за якою можна було вчитися читати. Картинки були для народу своєрідними підручниками з історії та географії, вони висміювали вади і показували зразки гарної поведінки.[2]

У XVIII столітті в російських лубочних картинках дуже популярними були героїчні картинки, де на початку століття, в петровську епоху, у відповідності з духом часу з його радикальними реформами зображували богатирів. Ближче до середини століття, в епоху Єлизавети богатирів змінили зображення кавалерів і дам або героїв західноєвропейських романів, зображених на російський лад, але з іноземними іменами, які з'явилися як наслідування французького галантного жанру.[16] Приклад тому - лубок "Хоробрий витязь Венціан Францел", де вже сама назва видає французьке походження героя. На лубках зустрічаються і зображення історичних персонажів, але в простонародній, фольклорної інтерпретації. Так, широко відома картинка XVIII століття "Кіт Казанський" дослідниками зазвичай трактується як зашифроване зображення Петра І, ймовірно через наявність вусів. Такою є і "Битва Олександра Македонського з індійським царем пором", яка була популярна як у XVIII, так і в XIX столітті.[24]

Лубок служив джерелом інформації, зображуючи як знамениті архітектурні пам'ятки ( "Воскресенський собор Новоіерусалимского монастиря"), так і інші. Дивом тих років, міг бути "Сильний звір слон", який для людей XVIII століття був рідкістю, або надзвичайно великий "Кіт, спійманий в Білому морі. Лубок, представляв глядачам і зовсім фантастичні істоти, приклад тому "Райський птах Алкон". У вигляді лубочної картинки міг бути виданий звичний сьогодні настінний календар ( "Сонце зі знаками зодіаку"). Дуже популярний в народі був і сюжет "Аніко-воїн і смерть", ім'я героя якого стало прозивним, позначаючи марність зусиль, бо ворог Аніко був непереможним і результат цієї зустрічі був заздалегідь зумовлений. Таким чином, тут ми вже зустрічаємося з філософським розумінням сенсу життя і ставленням до кінця життя кожної людини. Хоча картинки могли міститися в хаті і просто для краси ("Сова"), радуючи око і прикрашаючи інтер'єр.[15] вітальний листівка школяр трудовий

Лубок був широко розповсюджений і дуже популярний у народі. Художник Віктор Васнєцов, автор знаменитої "Альонушки", в роботі "Книжкова крамниця" як раз і зобразив сцену на ярмарку, де можна бачити розкладені на прилавку лубочні картинки. Картинки змінювалися протягом XVIII і XIX століть як за сюжетами, так і з точки зору технології. Якщо у XVIII столітті дошки, з яких друкували лубки, були дерев'яними, то в XIX столітті вони стали металевими, і тому з'явилася можливість робити лінійний малюнок більш тонким і витонченим. Найбільш популярні сюжети народних картинок у більш пізній час, на початку XX століття, іноді відтворювалися і у вигляді листівок. Однак настала пора повернутися з екскурсії в історію лубка безпосередньо до предмету нашої розмови - листівка. [22]Малюнки безпосередньо на самих поштових картках вперше з'явилися в Англії, де на початку XIX століття широко поширився звичай розсилати вітальні різдвяні картки, перша з яких була створена в 1794 році художником Добсон і являла собою малюнок із зображенням зимового пейзажу і роди, що розташувався біля ялинки. Художник послав цю саморобну картка свого друга, і тому вона дуже сподобалася. Треба сказати, що традиція створення авторських листівок, призначених для друзів і близьких, в мистецьких колах продовжує існувати і сьогодні, хоча вона видозмінилися, і тепер в подарунок можна отримати, наприклад, комп'ютерний варіант листівки. Пізніше, на початку XIX століття діапазон випускаються листівок розширюється, і до різдвяних додаються новорічні, а також такі популярні сьогодні "валентинки".[24]

Далі події розгорталися в Німеччині. У листопаді 1865 року на германської поштової конференції прусський поштовий радник Генріх фон Стефан запропонував випускати відкритий "поштова листок", де одна сторона була призначена для адреси, а інша - для тексту. У Росії відкриті листи були введені в обіг 1 січня 1872года. Вони були не ілюстрованими. На одній стороні листівки писали адресу і наклеювати марка, тут також було надруковано правило: "На цій стороні крім адреси не дозволялося нічого іншого писати". Друга сторона призначалася для письмового повідомлення, на ній містилася напис: "Поштове управління за зміст листа не відповідає". Російські листівки були різного кольору. Найбільш ранні - сірувато-білі, далі в травні 1872 року з'являється три види поштових карток: універсальні - чорні, які можна було відправляти як усередині міста, так і в інші міста, в залежності від ціни наклеєною марки; коричневі - для відправки всередині міста і зелені - іногородні. 19 жовтня 1894 року міністром внутрішніх справ Росії було дозволено випускати "бланки відкритих листів приватного виготовлення". До цього часу монопольне право на випуск відкритих листів належало поштової відомству.[3]

Цікавий епізод, пов'язаний з історією листівки, відбувся у Франції в 1870 році під час франко-прусському війни. 18 вересня Париж був Осаджуючи Пруська військами і тому 26 вересня уряд національної оборони Франції видав декрет про використання повітряних куль для зв'язку столиці з іншою територією країни. ЗО вересня в повітря піднявся перша повітряна куля, унося у своїй гондолі 4 кг відкритих листів "Cartes postales par ballon". На них була додаткова напис: "Par ballon non monte". На додаток до цього на картках були надруковані антивоєнні гасла.[8]

Одна з версій появи ілюстрованих поштових карток, дуже близьких до сучасного варіанту, пов'язана з подіями той же франко-прусському війни. Сталося це взимку 1870 року, коли французька армія, що налічувала близько 40000 солдатів, була зосереджена в маленькому містечку Конлі в Бретані.

Незабаром для солдат не вистачило конвертів та паперу для відправлених листів. Тоді продавець книг Леон Бенардо вирішив використати для цієї мети були на складі картон. Він нарізували його і пустив у продаж. Випадково йому попалися листи, на яких були зображені солдатські малюнки та карикатури. Ця ідея йому сподобалася, і кмітливих кніготорговец придумав патріотичну віньєтку, прикрасивши нею листівки. Успіх задуму виявився настільки великий, що Бенардо в тому ж році випустив ще одну листівку, присвячену армії та флоту. Крім названих, він був автором і видавцем ще восьми листівок, що мали відношення до франко- прусському війні. Серед авторів перших листівок згадується гравер по міді Франц Роріх. Зокрема, йому належить картка з видом Женевського озера, яка була випущена в Цюріху в 1872 році. Це була так звана видова листівка, яка благополучно існує і сьогодні.[21]

У Росії вітальні картки з'явилися в кінці XIX століття. Одна з найбільш ранніх була створена в 1892 році. Серед перших російських видавництв, що випускали ілюстровані листівки в Росії, слід назвати "Комітет піклування про сестер милосердя російсько-турецької війни", більш відомий під назвою "Община святої Євгенії". Ця організація зіграла виняткову роль у становленні та розвитку вітчизняної листівки на початку XX століття. Видавничою групою Спільноти святої Євгенії перша листівка була випущена в 1898 році.

Люди старшого покоління добре пам'ятають, як раніше було модно пересилати своїм друзям та рідним вітальні листівки. А скільки було колекціонерів листівок у 60-70 роках. На вітальні листівки тоді була велика мода.[4]

Першими були Різдвяні листівки в Англії. їх прикрашали малюнки, створені 1794 р. художником Добсоном. Однак гадаю, вітальні листівки виготовляли і раніше. У Британському музеї, приміром, зберігається любовна листівка ще XV ст.. А нещодавно сповістили про продаж за 22 тис. фунтів стерлінгів різдвяної листівки 1840 року. Проте масовий випуск поштових карток, як їх називали, розпочався 1869 року, після того, як австрійський економіст Е. Герман опублікував у Відні розрахунки, які показали, що третина листів не містить секретної інформації, отже, цю частину цілком могли б пересилати без конвертів. Нововведення Австро-Угорської імперії миттєво оцінили у багатьох країнах. У Франції та Німеччині листівки стали випускати 1870-го, в Англії, Швейцарії -- 1871-го, у Росії -- 1872 року. Тоді ж з'явилися і філокартисти -- колекціонери листівок. А за 25--ЗО років, на зламі XIX--XX століть, це захоплення покорило світ.[11]

У Росії перші різдвяні листівки виготовили 1898 р. Серію з 10 штук віддрукували за малюнками відомих столичних художників тиражем 10 тис. примірників. Серед авторів імена Костянтина Маковського та Іллі Рєпіна, хто власне запропонував для сери свій акварельний малюнок «Запорожець». Мабуть, саме цю листівку можна вважати першою українською різдвяною листівкою.[13]

Листівка поштою сприймалася як подарунок художньої мініатюри, її унікальність у тому, що на зворотному боці було особисте звертання, що зберігало тепло рідних чи дружніх рук. Зустрічалися листівки великі та зовсім маленькі, з матерії, дерев'яні, з візерунковими просіками, ароматні, музикальні... Для їхнього зберігання випускали спеціальні альбоми, листівками прикрашалися інтер'єри будинків, щоденники й шкатулки.

Листівковий бум заохочували зацікавлені особи та відомства. У Данії, наприклад, пропозиція поштмейстера Е.Холбеллу безплатно використовувати для новорічної кореспонденції спеціальні марки відразу ж 1904 р. -- ювілей! знайшла підтримку, що додатково стимулювало «листівкову активність» датчан.[27]



1.2 Види та дизайн вітальних листівок

Вітальна листівка -- картка встановленого формату, віддрукована з одного чи обох боків на матеріалі підвищеної жорсткості (щільний папір, тонкий картон, пластик), призначена для відправлення поштою, особистого поздоровлення зі святом або дружнього вітання.

Існує велика кількість видів вітальних листівок: авторські, корпоративні, офіційні, рекламні, об'ємні, музичні, ексклюзивні листівки, арт-листівки тощо.

Сучасні виробники в Україні виробляють кілька видів листівок: « Євростандарт» - листівка ручної роботи розміром 10 на 20 см. Це формат дуже поширений в Європі і в Україні . Листівка комплектується конвертом, упакована в прозорий пакетик . Іноді в комплект входить вкладиш з надрукованим поздоровленням. Листівки випускаються різноманітною тематикою. Існує теоретична можливість відправити листівку поштою в конверті, що входить в комплекті, але потрібно бути обережним.[15]

« Конверт для грошей » листівка, виконана у вигляді конверта для грошей, декорована вручну. Популярна для поздоровлення з весіллям та Днем Народження, коли людина дарує в якості подарунка гроші. У кожного виробника свої розміри конверта. Головне, щоб у нього містилася грошова купюра в розгорнутому вигляді.

«Міні» - листівка ручної роботи - листівка розміром приблизно 6,5 на 6,5 см ( єдиного стандарту у виробників не існує). У листівки є «хвостик» , за допомогою якого вона прикріплюється до букета або подарунку і виступає в ролі візитної картки , хто дарує.

Весільне запрошення листівка, упакована в прозорий пакетик . Конвертом не комплектується. Обов'язково комплектується вкладишем, на якому повідомляється час і місце церемонії. Переважна більшість конвертів за розміром 10см на 21 см.

Опитування офісних працівників ( жінок) , показали , що дуже мало хто з них викидають таку листівку . Як правило, листівка займає почесне місце на столі співробітника . Цим скористалися рекламні агентства та великі фірми , які дуже часто почали замовляти корпоративні листівки . І можна говорити про появу нового виду в листівках ручної роботи - рекламна листівка . Але цим інструментом користуються ще досить рідко.

1.3 Призначення вітальних листівок

Призначення листівки полягає в тому, щоб приносити людям задоволення естетичне, емоційне - в залежності від того, який зміст вкладений в цю листівку і якій конкретній людині вона призначена. Листівка повинна створювати ефект емоційного піднесення, сприяти духовному очищенню, прикрашати побут. Як об'єкт матеріальної культури, листівка асоціативно прив'язується до людини, яка її подарувала, до міста, в якому вона була придбана, для якої події в житті призначена. Листівка стає знаковою річчю для власника, тому ці функції вона виконуватиме протягом всього часу існування. Листівка синтезує іконічні знаки і символи, як національні так і світові. Вона завжди пов'язується із фактами життя людини і країни, світу в цілому, тому у культурологічному дискурсі науковці аналізують філокартистські видання з метою вивчення менталітету жителів тієї чи іншої країни, стильових тенденцій у культурі певної епохи, особливостей архітектурного ареалу та ін.

Існують декілька функцій, для яких призначені листівки:

Комунікативна функція є однією із утилітарних функцій листівок, полягає у її призначенні бути засобом комунікації.

Історично-документальна функція листівок зумовлена їх онтологічною сутністю віддзеркалювати епоху в усьому її різноманітті.

Культурологічна функція розкривається у можливості листівок актуалізувати пізнання тієї чи іншої епохи, її культури, так чи інакше представленої у листівці, світогляду та філософії. Пізнання - процес зацікавлення певним феноменом дійсності і його осмислення в контексті історії, культури і буття того, кому належить листівка. Тому пізнавальна або гносеологічна функція листівок є важливою під час розробки концепції видання. Пізнавальна потенційність листівки залежатиме від характеру зображення.

Естетична функція листвок пов'язана із можливістю впливати на формування естетичного смаку, вподобань, вміння розрізняти прекрасне і потворне, оцінювати явища мистецтва. Для дітей розробляються листівки із зображенням різних казкових героїв, що дозволяє дітям візуалізовувати улюблених героїв у певному контексті, пригадаючи текст казки.



Розділ 2. Формування естетичного смаку у молодших школярів на уроках трудового навчання під час виготовлення вітальних листівок

2.1 Папір, як основний засіб виготовлення листівок

Вироби з паперу можна виготовляти без допомоги інстументів відриванням від великого аркуша паперу маленьких клаптиків до надання йому потрібної форми. Можна запропонувати дітям виготовити в такий спосіб листки берези , липи тощо.

З таких листочків можна виготовити аплікацію гілки. Для цього треба мати білий папір, клей, пензлик. Листки намазуємо клеєм із зворотної сторони і приклеюємо до аркуша паперу.

Зразок такої аплікації вчитель показує учням , коли повідомляє тему уроку і ознайомлює їх з методом її виконання. У процесі уроку вчитель виготовляє кожну деталь разом з учнями, щоб вони бачили , як треба тримати папір , як відривати кусочки його, де і як приклеювати тощо.

Там можна виготовляти аплікації квітів, фруктів, ягід, овочів, грибів, птахів, пейзажів, ілюстрацій до казок тощо.

Ці роботи мають велике значення у тренуванні пальців рук, розвивають спостережливість, уяву, окомір, відчуття форми предмета, сприяють виробленню художнього смаку.

На першому етапі роботи з папером програмою передбачено виготовлення виробів методом складання паперу. Ці роботи мають ту перевагу , що для них не треба спеціального приладдя. Але вчитель до такого заняття повинен підготувати відповідний папір , виготовити моделі, а також підібрати кольоровий папір для оздоблення виробів.

Учням слід показати техніку виготовлення предметів. Для цього треба розібрати модель і дати можливість усвідомити спосіб її виготовлення, а також зробити її креслення і пояснити особливості конструкції моделі. Після цього учні можуть приступити до виготовлення виробу. Спочатку треба навчити рівно згинати і розривати папір, а також загинати ріжки аркуша для надання виробам симетричної форми. Весь час треба стежити за роботою учнів, вказувати на їх помилки, і вчасно допомагати.

2.2 Склад та види паперу для виготовлення вітальних листівок

Папір - тонкий листовий матеріал, який складається в основному з переплетених і скріплених між собою рослинних волокон. Крім волокнистого матеріалу для надання паперу необхідних властивостей в його склад можуть вводитися наповнювачі, проклеюючи і фарбуючи речовини, деякі спеціальні домішки.

Гнучкість притаманна практично всім органічним волокнам. Здатність же розмалюватись і скріплятися мають лише рослинні волокна, які містять целюлозу. Це робить їх незамінними в виробництві паперу. Целюлоза - полімер, який має лінійну будову, з великою кількістю гідроксильних груп. Основна сировина сучасної целюлозно-паперової промисловості - деревина різних порід (ялина, бук, тополя, осика та ін.), однорічні рослини: очерет, комиш, а також бавовняний лист. Чим більше в початковій сировині целюлози, тим цінніший цей матеріал для виробництва паперу. В чистому вигляді целюлоза в природі не зустрічається. Волокна бавовни містять 90 - 95% целюлози, волокна льону - 80 - 85%, в різноманітних видах деревини вміст целюлози коливається в межах 40 - 60%, в стеблах соломи - 30 - 35%. Крім целюлози рослинні клітини містять так звані інкрустуючи речовини - лігнін. Лігнін не світлостійкий, тому волокна, які містять лігнін, з часом жовтіють.

Найбільш розповсюджена сировина для виробництва волокнистих напівфабрикатів - деревина хвойних і листяних порід. Волокна хвойних порід деревини мають більшу довжину і тому являються більш цінною сировиною для виготовлення паперу. Лігнін, який міститься в деревних волокнах, надає їм жорсткості і крихкості, волокна погано переплітаються і папір виходить маломіцний, пористий і негладкий. Схильність лігніну до пожовтіння різко знижує його білизну. Тому для виробництва гладкого, міцного і білого паперу використовують волокнисті напівфабрикати, які не містять лігніну: деревну целюлозу, бавовну та ін. Для інших видів паперу використовують целюлозу в суміші з більш дешевим напівфабрикатом - деревною масою, яка містить лігнін.

Целюлозу отримують хімічною обробкою деревини, з якої при цьому виводяться інкрустуючи речовини, головним чином лігнін. Видалення лігніну базується на його здатності утворювати з деякими хімічними речовинами розчинні в воді утворення, які потім при промивці відділяються. На теперішній час широко застосовуються два методи отримання целюлози: сульфітний (кислотний) і сульфатний (різновид лужного). Підготовка деревини перед отриманням з неї целюлози зводиться до наступного: стовбури деревини розпилюють на баланси і ретельно очищають від кори; баланси рубають на щепу довжиною ~ 20 х 20 мм і товщиною 3-5 мм, потім сортують, оскільки від однорідності щепи залежить рівномірність її пропитки хімічними реагентами, ступінь очистки від лігніну і якість целюлози, яка отримується.

Целюлоза, отримана в процесі варки деревини, вирізняється низькою білизною, тому іне придатна для виготовлення високоякісного білого паперу. Для підвищення білизни целюлоза піддається відбілюванню. Кращі види друкарського паперу виготовляють на основі біленої, а дешеві, наприклад газетну та ін. - з не біленої сульфітної целюлози.

Деревна маса представляє собою волокнистий матеріал, отриманий механічним подрібненням деревини. Деревна маса неоднорідна: разом з волокнистими частинками, в ній багато мілких пиловидних і великих частинок неправильної форми. Спосіб отримання деревної маси, в порівнянні з вищеописаним, простіший, дешевший, менш енергоємний, з більшим виходом по волокну, тому деревна маса - самий дешевий волокнистий напівфабрикат. До складу деревної маси входять і целюлоза, і лігнін. Деревна маса широко використовується для виробництва різноманітних видів паперу і картону. Нещільно прилягаючі частинки деревної маси надають паперу крупно пористу структуру. Сировиною для виготовлення деревної маси служить ялина, рідше осика та інші листяні породи дерев. Властивості деревної маси залежать від способу її виготовлення і підготовки деревини. Деревну масу виготовляють різних видів.

Біла дефібрерна деревна маса. Стовбури дерев розпилюють на баланси - колоди довжиною 2 - 3 м, ретельно очищують від кори на спеціальних машинах, потім баланси стирають на абразивній робочій поверхні камінця, який швидко обертається в машині - дефібрері при неперервній подачі води. Отримана на дефібрері деревна маса містить окремі волокна, обривки волокон і грубі не розтерті пучки. Тому її сильно розбавляють водою (вміст волокна 2 - 8%) і сортують, щоб затримати щепу і сторонні домішки. Отримана після сортування деревна маса не потребує додаткової обробки і придатна для виробництва паперу. Отриману таким чином деревну масу називають білою.

Деревна маса є самим доступним і часто незамінним напівфабрикатом для виробництва деяких видів паперу. Вона надає паперу такі властивості, як добре сприйняття фарби, м'якість і непрозорість. Але папір, який містить деревну масу, швидко втрачає механічну міцність в результаті старіння і з часом жовтіє, тому він застосовується для видань з обмеженим терміном служби.

Бура деревна маса отримується дефібруванням деревини, попередньо провареної при підвищеній температурі і тиску для її набухання, розрихлення і розм'якшення. В результаті полегшується дефібрування і утворюється більше довговолокнистих, добре набухаючих частинок. Але тепловий вплив викликає потемніння лігніну. Тому бура деревна маса використовується для виготовлення картону для палітурних робіт.

Рафінерна деревна маса - різновид білої деревної маси. Отримується стиранням змільченої в щепу деревини в дискових млинах - рафінерах. Щепа вводиться в щілину між дисками, які обертаються, поверхня яких покрита перетираючими елементами. По виході з рафінера маса сортується і крупні частинки направляються на повторне рафінування. Рафінерна маса містить більше довговолокнистих частинок і має кращі папероутворюючі властивості, ніж деревна маса, яку отримують в дефібрерах.

Термомеханічна деревна маса (ТММ) отримується в результаті переробки в дискових млинах щепи, попередньо провареної при високій температурі (110- 130° С) для розм'якшення лігніну, який в ній міститься. Це покращує якість волокнистого матеріалу: підвищується якість довговолокнистої фракції, знижується вміст костри (нерозмелених частинок деревини). Введення ТММ в папір підвищує його міцність і однорідність структури. Тому при виробництві паперу частково, а іноді й повністю вона може замінити целюлозу. Від целюлози ТММ відрізняється великим виходом з деревини і меншою вартістю. Інші види целюлозно-волокнистого матеріалу. Гарні напівфабрикати можуть бути отримані не тільки з деревини, але й з іншої рослинної сировини.

Для підвищення білизни волокнисті матеріали піддають відбілюванню, тобто хімічній обробці для руйнування або видалення барвників, лігніну, смол та інших речовин. В якості відбілювачів застосовують окислювачі (хлор, солі хлорнуватистої кислоти, діоксид хлору, перекис водню). В склад паперу вводять різноманітні добавки для регулювання його властивостей: наповнювачі, проклеюючі речовини, підцвітки та ін.

Проклейка - фізико-хімічна обробка волокна для зниження гідрофільності паперу (гідрофобізуюча проклейка) і для покращення зв'язку між волокнами в папері (зв'язуюча проклейка). Для цього застосовують різні гідрофобізуючі і зв'язуючі проклеюючі речовини.

Наповнювачі, для підвищення білизни, гладкості і зниження світлопроникності паперу в паперову масу вводять наповнювачі - білі порошковидні, нерозчинні в воді мінеральні речовини: каолін, сіркокислий барій, діоксин титану та ін. Частинки наповнювача механічно й адсорбційно утримуються волокнами паперу. Це надає йому рівномірну структуру і підвищує гладкість поверхні. Висока білизна наповнювачів підвищує білизну паперу. Відбиток на папері, який містить наповнювач, виходить більш чітким, книжковий блок більш щільним, з рівним і чітким обрізом, що надає книзі компактність, покращує її зовнішній вигляд.

Підцвітка. Для надання паперу більшої білизни в паперову масу вводять, крім наповнювачів, невелику кількість синіх і фіолетових фарбуючих речовин. Подібно до світлофільтрів, вони поглинають промені жовтої частини спектру і усувають жовтий відтінок волокна. Такий прийом покращення білизни називають підцвіткою.

Виготовлення паперу і картону з волокнистих напівфабрикатів складається з наступних етапів: приготування паперової маси, відлив паперу і його оздоблення. Суть виробництва паперу полягає в формуванні листа з волокнистого матеріалу. Це відбувається на сітці папероробної машини в результаті видалення води з паперової маси, яка представляє собою сильно розбавлену водою суспензію волокнистого матеріалу. Вода відфільтровується через сітку, волокна змикаються і переплітаються між собою. Щоб лист був міцним, щільним і гладким, волокнистий матеріал спеціального підготовлюють.

Приготування паперової маси включає: розмелення волокнистих матеріалів; їх проклейку; введення в паперову масу наповнювачів, барвників та інших речовин згідно складу даного виду паперу; регулювання концентрації. Після кожної операції масу очищають від побічних домішок. Розмелення полягає в механічній обробці волокнистого матеріалу в водному середовищі. В результаті волокнам надається здатність до формування структури паперу і утворення міжволокнистих зв'язків. Вони стають гнучкими і пластичними, збільшується їх поверхня в зв'язку з набуханням і фібрилюванням, їх гідроксильні групи підготовлюються до встановлення водневих зв'язків.

Папероробна машина - агрегат неперервної дії для виготовлення паперу (картону) з паперової маси. В ній послідовно виконуються операції вологовідділення, пресування, сушки і оздоблення паперу.

Для підвищення якості паперу, надання йому відповідних якостей, товарного вигляду і забезпечення збереження при користуванні ним його піддають обробці. Як правило, всі види паперу піддаються каландруванню безпосередньо в папероробній машині - в її оздоблювальній частині. Для цього в машину після сушильної частини встроюють так званий «машинний каландр». Він складається з декількох металевих полірованих валів, розташованих один над одним. Проходячи між ними, папір стискається під їх тиском. Волокна зближаються, наповнювач проникає між ними і заповнює нерівності поверхні. В результаті зменшується товщина і вирівнюється поверхня паперу, підвищується його однорідність по товщині, гладкість, щільність і знижується пористість. При необхідності папір піддається додатковій обробці в суперкаландрі. Він відрізняється від звичайного каландра тим, що металеві вали в ньому чергуються з валами із щільно спресованих паперових листів. Завдяки цьому суттєво підвищується гладкість паперу і його лоск. Покривний шар в вигляді суміші білих пігментів з плівкоутворюючим наноситься на поверхню паперу-основи в фарбуючих машинах. Надлишок пігментно-фарбової суспензії видаляється гнучким шабером або повітряним струменем (повітряний шабер). Потім папір підсушується і каландрується. Папір може покриватися з однієї сторони або з двох сторін, одноразово або багатократно.

Все різноманіття видів паперу підрозділяється на десять класів:

· Папір для друку-найбільш масовий вид паперу, призначеного для друкування різними методами видавничої та образотворчої продукції (газетний, друкарський, офсетний, для глибокого друку, ілюстративний, картографічний, обкладинковий, етикеточний та ін.)

· Декоративний - папір, що має забарвлену гладку чи креповану поверхню, або поверхню, що імітує оксамит, мармур, шкіру, полотно, це - аерографна, оксамитова, крепована, мармурова та інші види паперів, які застосовуються для обробки книжкових палітурок, оформлення книжково- журнальної продукції.

· Папір для письма, машинопису, креслення і малювання -

писальний, кольорова, зошитовий, поштовий, машинописний, ротаторний, копіювальний, креслярський, папір, ватман, паперова калька, прозорий креслярський папір, малювальний та ін.

· Електротехнічний папір - електроізоляційний, телефонний, конденсаторний, кабельний.

· Пакувальний і обгортковий папір - призначений для пакування продуктів на автоматах, для цукру, чаю, фруктів, скляної тари, текстильної продукції, папір для сірникових коробок, світлонепроникний папір для кінофотоматеріалів, жиронепроникний пакувальний папір, обгортковий, рослинний пергамент, пергамін, пергамент та ін.

· Світлочутливий папір - світлочутливий, і фотографічний папір, світлочутлива калька.

· Папір для виготовлення цигарок та сигарет - мундштучний, цигарковий і сигаретний.

· Вбиральний папір - вбирає папір для хроматографії, промокальний, фільтрувальний різного призначення.

· Промислово-технічний папір різного призначення для ртутно-цинкових елементів, хімічних джерел струму, патронний, водорозчинний, термореактивний, гумовий, папір для перекладних зображень і ін.

· Папір-основа - до неї належать папери, використовувані в якості основи для виробництва багатьох видів паперів, паперових виробів та фабри шляхом відповідних обробок, просочень і покриттів.



2.3 Вітальні листівки, як засіб формування естетичного смаку у молодших школярів

В системі виховання дітей дошкільного віку особливе місце займає моральне виховання.

Моральне виховання - це цілеспрямована взаємодія дорослого і дитини з метою формування моральних почуттів і якостей, засвоєння моральних норм і правил, розвитку моральних мотивів і навичок поведінки.

Одним із завдань морального виховання є виховання громадянської й соціальної відповідальності.

Література, культура, мистецтво рідного краю - засоби патріотичного, виховання, формування творчих здібностей дітей.

Одним із напрямків у моральному вихованні дитини є виховання культури поведінки.

Виготовляючи листівку дитина відчуває задоволення від створення прекрасного. Бачачи красу проникається повагою до історії і культури народу, формуються моральні судження. Коли дитина отримує знання про листівки, вона вчиться описувати її, розповідати про неї, порівнювати її з іншими за видами, функціями. Формуються такі моральні якості, як повага до рідної землі, до народних майстрів та їх витворів, до мистецтва взагалі.

Отже, листівка - це не лише предмет для подарунку, вона дуже багато може розповісти про історію своєї країни, про звичаї і традиції народу. З листівками пов'язано багато легенд і казок, вони вчать дитину, як правильно поводити себе, і навпаки - як не варто себе вести.

Сучасною школою стоїть складне і відповідальне завдання -- формування особистості, здатної самостійно оволодівати знаннями і вміти застосовувати їх на практиці. Успішне його виконання вимагає значного підвищення ролі графічних завдань, моральних якостей у навчальному процесі з трудового навчання, в розумовому розвитку учнів.

Відомо, що розвиток відбувається у діяльності. Тому важливим видом діяльності на уроках трудового навчання повинна бути робота, пов'язана з розв'язуванням графічних задач. Дослідження цієї діяльності показало, що перш ніж виконати графічну побудову, дитина створює її образ, оцінює його відповідність реальному предмету, який зображується, а вже потім за допомогою прийнятих у кресленні умовностей виконує механічну дію. Тобто будь-який графічний образ втілюється на папері тільки на основі певних розумових дій. Так само у процесі читання вже готових зображень здійснюється непомітна зовні розумова діяльність, яка становить собою тісну взаємодію мислення і пам'яті.

Отже, вміння учня розв'язувати будь-яке графічне завдання ґрунтується на знаннях теоретичного матеріалу, правил і нормативних положень курсу трудового навчання, навичках виконувати графічні побудови та включає здатність до активного оперування просторовими образами і до здійснення мислительних операцій, потрібних для її розв'язання.

Активна розумова діяльність учнів у процесі розв'язування графічних задач передбачає наявність у них знань про способи зображення об'ємних форм на площині, знання правил і вимог щодо виконання і оформлення елементарних креслень та ескізів; уміння будувати зображення плоских фігур на площині та виконувати інструментальні побудови на контурах зображень. Здатність до активного оперування просторовими образами складається із сукупності конкретних умінь, серед яких основними є уміння: створити об'ємний образ предмета; виділити в формі предмета поверхні типових геометричних тіл; уявно видозмінити просторовий образ предмета відповідно до заданих умов; здійснювати перехід від об'ємного зображення до плоского; здійснювати елементарний перехід від наочного зображення до умовно- схематичного і навпаки.

Виходячи з цього, навчальна діяльність учителя, спрямована на розумовий розвиток учнів у процесі розв'язування графічних завдань на уроках трудового навчання, повинна включати:

1) формування графічних знань, умінь і навичок;

2) формування уміння створювати і перетворювали просторові образи предметів;

3) формування уміння здійснювати мислительні операції, необхідні в графічній діяльності.

При вивченні елементів графічної грамоти вважаємо за доцільне давати учням початкові відомості про креслення. При цьому доцільно ознайомити дітей з поняттями креслення, ескіз, технічний рисунок, з елементами графічної грамоти, вчити позначати лінії видимого контуру, лінії згинання, осьові, розмірні лінії. Для формування відповідних умінь слід забезпечити наявність такого обладнання: лінійка, олівець, робочий зошит, таблиця "Графічна грамота", таблиця "Ескіз".

Вчитель повинен повідомити, що за допомогою букв передають на письмі звуки мови, а за допомогою креслень, графічних зображень передають необхідні дані предмета, машини, споруди. Отже, кожний предмет, який потрібно виготовити, кожний будинок, який мають збудувати, спочатку зображують на кресленнях, ескізах, схемах.



Висновки

Отже, у процесі мого дослідження виявлено особливості моральних якостей молодших школярів на уроках трудового навчання. Моральну діяльність ми розглядаємо як цілісний багатогранний процес, який являє собою взаємодію розумових та практичних дій, спрямованих на створення уявлень про просторові властивості предметів та їх умовне відображення на площині або відтворення цих просторових властивостей в уяві на основі існуючих умовних зображень. Головним засобом формування моральних якостей в учнів на уроках трудового навчання в процесі дослідження було обрано саме виготовлення сувенірів. Також обґрунтовано дидактичні функції уроків трудового навчання у формуванні графічних умінь учнів: забезпечення належних умов для міцного засвоєння учнями основних теоретичних положень по виготовленю сувенірів; формування в учнів умінь і навичок виготовляти деталі для сувенірів.

Процес формування моральний якостей забезпечується в залежності від конкретних завдань і етапів навчання різними методами і поєднанням цих методів. Програма з трудового навчання для початкових класів орієнтує школярів на вироблення необхідних графічних умінь і навичок. Програмою з трудового навчання передбачено також опанування учнями елементарних графічних умінь, навичок роботи з креслярськими інструментами (лінійкою, циркулем).

Експериментальне дослідження розвитку по формуванню моральних якостей показало, що внаслідок поетапного включення дітей до трудової діяльності відбувся розвиток їхніх знань і умінь, що свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи та доцільність використання запропонованої добірки завдань для формування умінь і навичок учнів початкових класів.



Список використаної літератури

1. Антонов Т.М. Научно-педагогическое обоснование системы трудового обучения в неполной средней школе. - К., 1984. - 271 с.

2. Атутов П.Р., Бабкин Н.И., Васильев Ю.К. Связь трудового обучения с основами наук. - М.: Просвещение, 1983. - 128 с.

3. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения: Общедидактический аспект. - М.: Педагогика, 1977. - 314 с.

4. Батышев С .Я. Трудовая подготовка школьников: Вопр. теории и методики. - М.: Педагогика, 1961. - 192 с.

5. Ботюк А.Ф. Формирование конструктивно-технических умений у младших школьников. - К., 1965. - 150 с.

6. Бугаев А.И. Внеклассная работа по изучению техники // Методика трудового обучения / Д.А. Тхоржевский, А.И. Бугаев, И.Н.Яровой и др. - М.: Просвещение, 1977. - 244 с.

7. Ведмеденко Д.В. Виховання у дітей звички до праці / Матеріали обласної науково-практичної конференції. - Чернігів, 1994. - С.67-71.

8. Виховання молодших школярів у праці / За ред. 3. Н. Борисової. - К.: Освіта, 2002. - 96 с.

9. Волощук І. Концептуальні засади розвитку творчих здібностей школярів // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2003. - №3. - С.4-8.

10. Головань Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу трудового навчання // Рідна школа.-2004.-№6- С.15-17.

11. Гордуз М. Нестандартні форми навчання молодших школярів на уроках трудового навчання // Початкова школа. - 2003. - №4. - С.1-4

12. Горлач М.І. Трудова освіта і виховання учнів. - К.: Радянська школа, 1989.- 124 с.

13. Гуцан Л. Автентична основа трудового виховання молодших школярів // Початкова школа.-2004.-№7 - С.53-55.

14. Гушулей Й.М. Загальнотехнічна підготовка учнів в процесі трудового навчання. - K., 2000. - 312 с.

15. Кураченко З.В. Личностно-ориентированный подход в системе трудового обучения // Начальная школа.-2004.-№4- С.60-65.

16. Мадзигон В.Н. Методологические и психолого-педагогические основы преемственности в трудовом обучении // Методика трудового обучения: Респуб. науч.-метод, сб. - К.: Рад. шк., 1980. - №13. - С. 3-9.

17. Макаренко A.C. Проблемы школьного советского воспитания //

18. Научные основы трудового обучения: Сб./ Сост. А.Б. Дмитриев. - М.: Педагогика, 1970. - 229 с.

19. Плохій 3. П. Трудове виховання молодших школярів. -- K.: Освіта, 2002. -112 с.

20. Плохій З.П. Праця як пізнавальна цінність // Початкова школа. - 2001. - №6.-С. 12-13.

21. Подоляк В.О. Формування в учнів системи наукових компетентностей в галузі сучасного виробництва. - Вінниця: Книга-Вега, 2002. - 462 с.

22. Поляков В.А. Политехнический принцип в трудовом обучении школьников. - М.: Просвещение, 1977. - 80 с.

23. Пономарьова К. Вимоги до сучасного уроку трудового навчання // Початкова школа. - 2004.-№10-С. 15-18.

24. Рымаренко В.Е. Формирование трудовых навыков у учащихся. - К.: Рад. шк., 1981. - 55 с.

25. Семыкин Н.П. Методологические основы трудового обучения и воспитания: Сб. науч. тр. - М.: АПН СССР, 1980. - С.3-16.

26. Тименко Н.П. Педагогическое обоснование содержания трудового обучения в современной неполной средней школе. - К., 1989. - 121 с.

27. Тхоржевский Д.А. Дидактика трудового обучения. - Киев: Рад. шк., 1972. - 224 с.

28. Тхоржевський Д. О. Система трудового навчання . - K.: Вища школа, 1985. -мі 75с. Размещено на Allbest.ru

...