Методика корекції порушень артикуляційної моторики кінестетичного типу

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Методика корекції порушень артикуляційної моторики кінестетичного типу

Н.С. Гаврилова

Анотація

Гаврилова Н.С.

Гаврилова Наталія Степанівна - кандидат психологічних наук, доцент кафедри логопедії та спеціальних методик факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Методика корекції порушень артикуляційної моторики кінестетичного типу. У статті подано нейропсихологічну характеристику кінестетичного фактору, охарактеризовано особливості порушення кінестетичного праксису у дітей з порушеннями мовлення та визначено його роль у формуванні вимови фонем у дітей, а також описано загальні правила корекції порушень артикуляційної моторики чутливого кінестетичного типу, комплекси вправ спрямовані на формування уявного образу фонем та методичні рекомендації щодо їх застосування. корекція артикуляційний моторика фонема

Матеріали подані у статті є результатом проведеного нами прикладного дослідження метою якого було сформувати та апробувати комплекс вправ спрямованих на корекцію порушень артикуляційної моторики кінестетичного типу та описати методику їх застосування. В цілому було сформовано 17 комплексів вправ, окремі зразки яких також подані у статті.

Ключові слова: кінестетичний праксис, порушення артикуляційної моторики кінестетичного типу, методика корекції.

Аннотация

Гаврилова Н.С. Методика корекции нарушений артикуляционной моторики кинестетического типа. В статье представлено нейропсихологическую характеристику кинестетического фактора, описано особенности нарушения кинестетического праксиса у детей с нарушениями речи, а также определено его роль в формировании произношения фонем у детей. Описано общие правила коррекции нарушения артикуляционной моторики чувственного кинестетического типа, комплексы упражнений направленные на формирование образа фонем и методические рекомендации к их использованию.

Материалы представленные в статье - результат проведённого нами практического исследования целью которого было сформировать комплекс упражнений направленных на коррекцию нарушений артикуляционной моторики кинестетического типа и описать методику его использования. В целом, было сформировано 17 комплексов артикуляционных упражнений, отдельные примеры которых также представлены в статье.

Ключевые слова: кинестетический праксис, нарушения артикуляционной моторики кинестетического типа, методика коррекции.

Annotation

Havrylova N.S. Method of correction of the kinesthetic disorders of articulatory movement. In the article, we gave neuropsychological characteristics of the kinesthetic factor, characterized specialties of the kinesthetic praxis violation of children with speech disorders, defined its role in phonemes pronunciation forming, described the general rules of correction of articulatory movement disorders of the sensitive kinesthetic type, and suggested separate complexes of exercises for the phonemes image forming with methodic recommendations for their usage.

The materials given in the article are a result of the practical investigation, aimed at the forming and approbation of the complex of exercises for the correction of articulatory movement disorders of kinesthetic type, and the description of the method of their usage.

The research results showed that this type of articulatory movement disorders appears in complex dyslalia, motor alalia, mental backwardness and autism spectrum disorders.

We defined, that logopedic massage and articulatory gymnastics are effective in the correction of articulatory movement disorders of kinesthetic type. It is alsoimportant to follow the sequence of the correctional influence conducting: starting from usage of classic massage (sometimes self-massage) elements and passive articulatory exercises, and till the static articulatory exercises in front of the mirror, and the reflex-habit exercises based on the intramuscular sensation. First of all, you need to form the sensation and conception of an articulatory image of a sound of speech, and to provide its pronunciation stimulation in the situation, which will allow to give the meaning to the phoneme and include it into communication with child.

In general, we formed 17 complexes of exercises, with some examples given in the article.

Key words: kinesthetic praxis, articulatory movement disorders of kinesthetic type, method of correction.

Постановка проблеми. Наукові дослідження в галузі фізіології (І.П. Павлова), логопедії (М.А. Савченко, Є.Ф. Соботович та інших), нейропсихології (О.Р. Лурія, А.Л. Сиротюк, О.Д. Хомская та інших) показують, що у розвитку та функціонуванні акту вимови провідну роль відіграє рухова система. Одним із найвагоміших факторів, що забезпечує її розвиток є кінестетичний фактор.

Нейропсихологічні дослідження О.Р. Лурії, Л.С. Цвєткової, Є.Д. Хомскої та інших показують, що відповідальною за кінестетичний фактор є значна частина тім'яної долі кори головного мозку, що інтегрує сигнали, які поступають від чутливих рецепторів, розташованих у шкірі, м'язах, сухожиллях, суглобах у різних частинах тіла. На базі кінестетичного фактору формується уявлення про власне тіло. З одного боку, від кінестетичної чутливості залежить точність виконання кожного руху, з іншого боку, в процесі втримування позицій та виконання рухів активними стають кінестетичні відчуття, що дозволяє уявити позу в якій знаходиться той чи інший орган тіла (рука, нога, язик, губи тощо) без візуального спостереження за нею.

Виклад основного матеріалу. Для того, щоб зрозуміти зміст симптомів, які виникають при ураженні кожної ділянки на кожному з рівнів організації кінестетичної функції, зупинимося на їхньому призначенні. Зокрема, функцією ланок які проходять на рівні спинального ганглію та продовгуватого мозку, є перенос різного роду чутливої інформації, яка поступає від периферійних рецепторів. Функції кіркової та таламічної ланки - забезпечення відчуття точності локалізації дотику у різних частинах тіла, розрізнення відчуттів за силою впливу, гальмування афективного компоненту відчуттів, а також функцією кіркової ланки є сигнальне позначення кінестетичних відчуттів.

Узагальнення даних, зібраних при аналізі наукових джерел, також показує, що порушення на рівні спинного ганглію та продовгуватого мозку характеризуватимуться порушенням чутливості у різних ділянках тіла. При наявності порушень на рівні таламусу будуть труднощі з визначенням точності локалізації дотику, сили його впливу, а інколи виникатимуть афективні реакції при дотику. При ураженнях нижніх передніх ділянок тім'яної долі (які примикають до лобної долі кори головного мозку) виникатимуть труднощі при визначенні дрібних деталей предметів, їхніх фактурних ознак тощо. При ураженні задніх нижніх ділянок кори тім'яної долі виникатимуть труднощі при розпізнаванні об'єктів на дотик, хоча при цьому окремі ознаки об'єктів розпізнаватимуться і відчуватимуться, При ураженні верхніх відділів тім'яної долі кори головного мозку виникатимуть симптоми порушення схеми тіла. Такі дані були зібрані при дослідженні дорослих з локальними ураженнями кори головного мозку.

Проведене нами дослідження кінестетичного праксису у дітей дозволило виявити, що наслідком його порушення є незначно знижений тонус м'язів неточності при виконанні артикуляційних рухів та рухів пальцями рук без опори на зоровий зразок. На певному етапі, в міру розвитку мовлення, рухи в області органів артикуляції стають точнішими, вони швидше автоматизуються, проте в області пальців рук ці труднощі залишаються набагато довше. І особливо довго формується всебічне уявлення про звук мовлення як фонему та артикулему. Характерними при цьому структурному типі є стійкі заміни одних звуків мовлення іншими. Після постановки звуків мовлення довший час спостерігаються їх взаємозаміни, сплутування. Цей структурний тип порушення, що виникає при ураженні в області тім'яної долі кори головного мозку, кінестетичних зон на який вказує вище перерахована симптоматика було нами названо кінестетичним чутливим.

Цільовою установкою подолання кінестетичного чутливого типу порушення у роботі логопеда, з нашої точки зору, є активізація кінестетичної чутливості та формування уявлення про артикуляцію звуків мовлення (головну артикуляційну ознаку фонеми; місце формування перешкоди на шляху повітряного струменя, що видихається).

На підставі аналізу наукових джерел (О.Н. Мастюкова, А.В. Семенович, А.Н. Сиротюк та інші) та в результаті проведеного нами дослідження було визначено, що для корекції цього типу порушення рекомендовано застосовувати такі засоби як логопедичний масаж, артикуляційні та дихальні вправи.

Види масажу, які застосовують для корекції зазначеного типу порушення: класичний та самомасаж. Місцем проведення логопедичного масажу є межі органу артикуляції, що забезпечує формування перешкоди на шляху струменя повітря, що видихається (місця утворення звука мовлення). В процесі масажування використовують лише окремі елементи класичного масажу з застосуванням як легких так і прийомів інтенсивнішого впливу для того, щоб зосередити увагу дітей на відчуттях в межах окремих частин органів артикуляції. При проведенні логопедичної роботи при корекції цього типу порушення надають перевагу пасивним артикуляційним вправам і елементам самомасажу.

Отож, рекомендовано починати процес корекції порушень артикуляційної моторики кінестетичного типу з застосування елементів класичного масажу (інколи самомасажу) та пасивних артикуляційних вправ покликаних підвищити кінестетичну чутливість в межах певних груп м'язів органів артикуляції. Поступово переходимо до виконання статичних артикуляційних вправ перед дзеркалом, завдяки чому формуватиметься візуальний образ-уявлення про артикулему. А потім переходимо до вправ з недовільним рівнем виконання з опорою на внутрішньом'язеве відчуття без зорового контролю, що сприятиме усвідомленню образу-артикуляції на рівні уявлення. На останньому етапі також важливо звуку мовлення надати смислове наповнення через співвіднесення його з предметно-практичною ситуаціє.

Було визначено, що в залежності від ступеня складності порушення, кількість артикуляційних позицій може бути від однієї до дванадцяти (базові артикуляційні позиції, що лежать в основі правильної артикуляції звуків мовлення). Зокрема: «Широко відкритий рот», «Посмішка», «Напружена посмішка», «Оскал», «Округлені губи», «Сильно витягнуті вперед губи», «Нижня губа наближена до верхніх зубів», «Широкий кінчик язика впирається в верхні зуби», «Широкий кінчик язика з силою впирається в нижні зуби», «Кінчик язика відтягнутий від нижніх передніх зубів, корінь язика піднятий вверх», «Широкий кінчик язика наближений до передньої частини твердого піднебіння», «Гострий кінчик язика впирається в верхні передні зуби».

З урахуванням вище зазначених особливостей нами було розроблено та апробовано методичні комплекси, які включили елементи масажу, артикуляційні та дихальні вправи спрямовані на формування уявлення про артикуляцію звуків мовлення, зразки окремих із них наводимо нижче (див табл. 1).

Таблиця 1 Методика формування уявлення про характерні особливості артикуляції фонем

Було виявлено ефективність у застосуванні комплексу при моторній алалії кінестетичного типу, при порушенні інтелекту та синдромі спектру аутизму за умови, що дитина уже адаптована і дозволяє до себе доторкатися.

Визначено, що за умови необхідності стимуляції звуковимови (при тому, що вона відсутня на початок навчання дитини) на кожному з занять ефективно застосовувати один із запропонованих комплексів, або його фрагменти. Кількість занять необхідна для викликання правильної вимови звука мовлення за заданою системою залежить від стану сформованості у дитини інтелекту. При первинно збереженому інтелекті, в середньому від 1 до 6 занять. Виключення становить найскладніший звук мовлення -р- для формування артикуляції якого необхідно при цих типів порушення додатково використовувати спеціальні прийоми його постановки.

При моторній алалії кінестетичного типу ізольована вимова звуків мовлення на початок проведення логопедичної корекції у дітей може бути сформована. Проте при цьому у них немає усвідомленої її вимови, артикуляція більшою мірою є випадкова і за наслідуванням вони її повторити неможуть. Така вимова звуків не використовується дітьми для формування форми слова, а в більшості її використовують для випадкових вигуків. У цих випадках уже з перших логопедичних занять можна проводити роботу одночасно використовуючи декілька комплексів. Для цього необхідно вибирати комплекси, що допоможуть сформувати уявлення про звуки мовлення подібні за артикуляцією, а тоді ті, які зорієнтовані на формування уявлення про диз'юнктні фонеми. Визріває уявлення про артикуляцію фонеми повільно. При систематичному використанні комплексів, в середньому, в легших випадках до пів року, а в складніших - до року усі звуки мовлення входять у щоденне спілкування на усвідомленому рівні, а тому в мовленні паралельно з'являються повні форми слів. Діти з задоволенням починають супроводжувати ігри голосним мовленням, самі себе тренують.

Інколи може також виникати необхідність використання комплексів з метою усунення фонематичного типу помилок на письмі, у випадку плутання букв, що позначають звуки подібні за звучанням протилежні за артикуляцією (диз'юнктні). Роботу проводять з метою формування уявлення про артикуляцію тих звуків, які плутаються, а тому підбирають комплекси за необхідністю.

Також комплекси можна використовувати в тому випадку, коли поставлені звуки мовлення довго не входять в щоденне спілкування (переважно при складній функціональній дислалії). Їх застосування, після постановки звуків мовлення, дозволяє автоматизувати фонеми швидше.

Висновки

Отже, теоретичний аналіз виявив, що головний фактор для формування правильної артикуляції фонем кінестетичний.

Визначено, що характер порушення кінестетичних процесів буде залежати від рівня, на якому виникло ураження, і від глибини, обсягу порушеної ділянки.

Виявлено, що порушення артикуляційної моторики кінестетичного типу виникає у різних категорій дітей: при моторній алалії кінестетичного типу, при розумовій відсталості, при розладах спектру аутизму та при складній дислалії.

Засобами корекції порушень кінестетичного типу є елементи класичного масажу, самомасаж та артикуляційні вправи.

Визначено послідовність в якій ефективно як стимулювати вимову фонем так і формувати уявлення про артикуляційний образ. Зокрема, рекомендовано починати процес корекції з застосування елементів класичного масажу (інколи самомасажу) та пасивних артикуляційних вправ. Поступово переходити до виконання статичних артикуляційних вправ перед дзеркалом, а потім до вправ з недовільним рівнем виконання з опорою на внутрішньом'язеве відчуття без зорового контролю.

Було сформовано 17 комплексів корекції порушень артикуляційної моторики кінестетичного типу з метою формування уявлення про фонеми.

В результаті проведення експериментального навчання виявлено диференційовані умови та тривалість формування уявлення про фонему при різних типах порушення.

Бібліографія

1. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2003. - 384 с. 2. Мастюкова Е.М. Лечебная педагогика (ранний и дошкольный возраст). - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. - 304 с.

3. Семенович А.В. Нейропсихологическая диагностика и коррекция в детском возрасте: Учеб. пособие для высш. Учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2002. - 232 с. 4. Сиротюк А.Л. Нейропсихологическое и психофизиологическое сопровождение обучения. - М.: ТЦ Сфера, 2003. - 288 с. 5. Нейропсихология: Учебник для вузов. 3-е изд. / Е.Д. Хомская. - СПб.: Питер, 2003. - 496 с.

References

1. luria A.R. Osnovy neyropsyhologiyi. Uchyeb. posobiye dlya stud. vyssh. uchyeb, zavyedyeniy. - M.: Izdatyelskiy centr «Akademiya», 2003. - 384 s.

2. Mastyukova Е.М. Lyechyebnaya pedagogica (ranniy doshkolnuy vozrast). - М.: Gumanit. izd. centr VLADOS, 1997. - 304 s.

3. Semenovych A.V. Neyropsychologichyeskaya diagnostika i korryektsiya v dyetskom vozrastye: Uchyeb. posobiye dlya stud. vyssh. uchyeb, zavyedyeniy. - M.: Izdatyelskiy centr «Akademiya», 2002. - 232 s.

4. Sirotyuk A.L. Neyropsychologichyeskoye I psihofiziologichyeskoye soprovozhdyeniye obuchyeniya. - M.; Tts Sfera, 2003. - 288 s.

5. Neyropsychologiya; Uchyebnik dlya vuzov. 3-ye izd. / Ye.D. Homskaya. - SPb.: Pityer, 2003. - 496 s.

Размещено на Allbest.ru