Особливості розвитку пізнавальної сфери дітей із порушеннями опорно-рухового апарату

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості розвитку пізнавальної сфери дітей із порушеннями опорно-рухового апарату

Відомості автора: Саранча Ірина, кандидат педагогічних наук, заступник директора по навчально-виховній роботі Державної реабілітаційної установи «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Промінь», асистент кафедри психології Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, голова правління Вінницької міської організації соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді «Паросток». У колі наукових інтересів: проблеми соціальної реабілітації дітей та молоді з психофізичними порушеннями розвитку, психологія дітей та молоді з психофізичними порушеннями розвитку, розвиток інклюзивної освіти, м. Вінниця, Україна.

Синчук Неоніла, вчитель-реабілітог Державної реабілітаційної установи «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Промінь», член Вінницького відділення ВГО «Арт-терапевтична асоціація», м. Вінниця, Україна.

Contact: Sarancha Iryna, PhD In Pedagogy, Deputy Director of educational work in State rehabilitation institution «Center for comprehensive rehabilitation for children with disabilities «Promin», Assistant of Psychology Department of Vinnytsia M. Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Chairman of Vinnytsia City Organization for Social Development of Specific Vulnerable Categories of Young People «Parostok.» Sphere of research interests: problems of social rehabilitation of children and young people with mental and physical disabilities, psychology of children and youth with mental and physical disabilities, development of inclusive education, Vinnytsia, Ukraine.

Sinchuk Neonila, Instructor - Recreation Therapist of the State rehabilitation institution «Center for comprehensive rehabilitation

for children with disabilities «Promin», member of the organization «Art Therapy Association», Vinnytsia, Ukraine.

В останні роки в Україні, як і в усьому світі, спостерігається зростання числа народжених дітей з психофізичними порушеннями розвитку, зокрема з порушенням функцій опорно-рухового апарату. Особливою проблемою є те, що для дітей із порушенням функцій опорно-рухового апарату характерні розлади емоційно-вольової сфери.

Як зазначають С. Дуванова, Н. Трофімова та інші вчені, емоційні розлади у одних дітей проявляються у вигляді підвищеної емоційної збудливості, дратівливості, руховому розгальмуванні, в інших - у вигляді загальмованості, сором'язливості, боязкості.

Враховуючи вищезазначене, метою нашого повідомлення є визначення особливостей розвитку та корекції емоційної сфери дітей з порушенням опорно-рухового апарату.

Завдання дослідження:

1) узагальнити теоретико-методологічні основи емоційної сфери дітей з порушенням опорно-рухового апарату

2) провести експериментальні дослідження особливостей комунікативної сфери у підлітків з порушенням функцій опорно-рухового апарату;

3) розробити програму корекції емоційної сфери дітей з порушенням опорно-рухового апарату.

З точки зору науковців створення спеціальної системи підготовки дитини з порушеннями психофізичного розвитку до навчання в інтегрованому освітньому просторі, де така дитина знаходиться у спільноті дітей з нормальним розвитком, дає можливість дитині з порушеннями реалізувати себе та пристосуватися у сучасному загальноосвітньому середовищі.

Розглядаючи особливості розвитку дітей старшого дошкільного віку з порушеннями опорно-рухового апарату (ДЦП (дитячий церебральний параліч), поліомієліт, уроджена патологія опорно-рухового апарату, травматичні ушкодження спинного і головного мозку, поліартрит, захворювання скелета) дослідники вказують, що такі порушення, перш за все, викликають затримку моторного розвитку, яка негативно впливає на формування нервово-психічних функцій при підготовці цих дітей до навчання в школі та адаптації їх у дитячому середовищі. Рухові порушення в одних дітей відзначаються підвищеним м'язовим тонусом (спастичністю), в інших - слабкістю м'язів (паретичністю). Ці порушення опорно-рухового апарату призводять до неможливості вільних рухів дитини (С. Віцько, О. Глоба, В. Григоренко, М. Єфименко, М. Іполітова, Б. Сермєєв).

Особливості формування особистості та емоційно-вольової сфери у дітей з діагнозом ДЦП можуть бути обумовлені двома факторами:

1) біологічними особливостями, пов'язаними з характером захворювання;

2) соціальними умовами - впливом на дитину родини і педагогів.

У своїх вчинках діти керуються в основному емоцією задоволення, бажанням даного моменту. В інтелектуальній діяльності також виражено переважання емоцій задоволення, власне інтелектуальні інтереси розвинені слабко: для цих дітей характерні порушення цілеспрямованої діяльності. Всі ці особливості, за даними В. Ковальова (1973), складають у сукупності феномен «шкільної незрілості», що виявляється на першому етапі шкільного навчання.

У більшості дітей з ДЦП відзначається патохарактерологічне формування особистості. Негативні риси характеру формуються і закріплюються у дітей з ДЦП значною мірою через виховання за типом гіперопіки або при невиправдано жорсткій позиції у вихованні дитини з ДЦП. Акцентуації характеру підлітків з ДЦП були розглянуті І, Левченко. Серед обстежених вдалося виявити тільки частину тих типів акцентуації, які виявляються при обстеженні здорових підлітків: астеноневротичний (20%), сенситивний (19%), нестійкий (22%), психоастенічний (21%). Звертала на себе увагу відносно велика частота хворих з ДЦП з даними типами акцентуації, які у здорових підлітків спостерігалися вкрай рідко.

При ДЦП можна говорити про особливий вид психічного дизонтогенезу - дефіцитарний розвиток. Дефіцитарність моторної сфери обумовлює явища рухової, сенсорної, когнітивної, соціальної депривації і порушення емоційно-вольової сфери. Прогноз психічного розвитку дитини з дизонтогенезом за дефіцитарним типом пов'язаний з тяжкістю ураження опорно-рухового апарату. Проте вирішальне значення має первинна потенційна збереженість інтелектуальної сфери.

При ДЦП важкі рухові розлади можуть бути поєднані із затримкою психічного розвитку, спостерігаються мовленнєві та сенсорні дефекти. Однак важливу роль грають ступінь обмеження діяльності, особливості сімейного оточення.

Принципи побудови роботи за корекційною програмою:

Принцип добровільної участі дитини у виконанні завдань. Якщо дитина вперто не хоче брати участь у будь-якій діяльності, не слід її примушувати. Вона спостерігає за ходом заняття, або займається цікавою справою.

Принцип творчого співробітництва передбачає психологічну захищеність від критики, підтримання творчої активності, створення умов для її прояву.

Принцип саморозкриття. Забезпечення можливості виявляти переживання, справжні почуття, висловлювати думки.

Принцип індивідуального підходу. Врахування особливостей і реальних досягнень учня, ступеня відкритості у спілкуванні.

Принцип коректної педагогічної оцінки. Вербальна оцінка не особистості учня, а його дій і результатів. Виявлення зацікавленого й поважного ставлення до того, що учень сказав, намалював, зробив.

Принцип доброзичливості однокласників. Усі стосунки між дітьми мають бути приязними, будь-які передумови завдання комусь із учнів психічних травм неприпустимі.

Дана програма розрахована на роботу з учнями основної школи (5-6 класи) в період з вересня по травень включно. Передбачається, що заняття проводитимуться один раз на тиждень підгрупами 4-6 осіб, тривалістю 45 хв. На певних етапах роботи дві підгрупи, на які поділяється клас, об'єднуватимуться, що забезпечить збереження цілісності класу та його розвиток. Кожне заняття традиційно починається з процедури привітання «Вітаю всіх!», яка не тільки сприяє згуртуванню дітей, а й налаштовує їх на позитивну взаємодію. Наступна обов'язкова вправа позначена як «Відчуй моє тепло», яка налаштовує групу на спільну діяльність. Закінчується кожне заняття ритуалом прощання: вправа «Посмішка» - вона надає дітям можливість обмінятися позитивними емоціями, поділитися своїм настроєм, відчути, що відбулося з кожним з них протягом зустрічі, які емоції переживаються і вправа: «До побачення!» Заняття за даною програмою базуються на врахуванні індивідуальних особливостей дітей, з урахуванням можливостей дітей відповідно діагнозів та рівня розумового розвитку, з урахуванням даних діагностичного обстеження учнів в руслі запропонованої програми (проводиться на перших двох заняттях), специфіки навчання в освітньому чи реабілітаційному закладі.

Мета програми: корекція емоційних порушень дітей з особливими потребами, сприяння особистісному зростанню і самовизначенню особистості дитини, а саме, подоланню дитиною емоційних, поведінкових і комунікативних проблем. Створення умов для усвідомлення власних переживань, зрозуміння причин що їх викликають. Розвиток емоційної регуляції поведінки.

Завдання корекційної програми:

1. Ознайомлення дітей з різними емоційними станами.

2. Оволодіння прийомами, що допомагають долати негативні емоції.

3. Формування та розвиток «Я-концепції» особистості дитини.

4. Сприяти підвищенню впевненості в собі, формувати позитивну самооцінку дитини.

5. Розвиток та корекція комунікативних навичок.

6. Оволодіння релаксаційними та дихальними техніками для зміцнення психологічного здоров'я.

Структура та зміст програми

Етапи реалізації програми:

Програма розрахована на 2 діагностичних та 34 практичних занять, всього 36 години.

1. Діагностичний блок (2 год.)

2. Корекційно-розвивальний блок (34 год.)

Перелік психодіагностичних методик:

1. «ДАТ»

2. Тест Люшера.

3. Тест на визначення рівня тривожності Філіпса

4. Проективні методики: «ДДЛ», «Неіснуюча тварина», «Моя сім'я».

5. Методика «Дерево з чоловічками» автор: Піп Вілсон (PipWilson).

Методи роботи:

· Психомедитації;

· Релаксаційні техніки;

· Дихальні вправи;

· Елементи арт-терапії і казко-терапії;

· Рольове моделювання;

· Саморегуляція.

Таким чином, дитячий церебральний параліч є складним захворюванням центральної нервової системи, що веде не тільки до рухових порушень, але і визиває затримку чи патологію розумового розвитку, мовну недостатність, порушення слуху, зору і таке інше. У дітей з церебральним паралічем достатній інтелектуальний розвиток часто супроводжується відсутністю впевненості в собі, самостійності, з підвищеною сугестивністю. Усе це свідчить про своєрідний дисгармонійний психічний розвиток дитини з ДЦП.

Бібліографія

психофізичний параліч церебральний пізнавальний

1. Абрамова Г.С. Вікова психологія. - М., 1998.

2. Ананьєв Б.Г. Вибрані психологічні праці. Т.2. - М., 1980.

3. Ананьєв Б.Г., Рибалко Е.Ф. Особливості сприйняття простору у дітей. - М., 1964.

4. Бадьина Н.П. Технология создания психологически комфортных условий в образовательном учреждении: Методические рекомендации для педагогов-психологов. - Курган, 2008. - 135 с.

5. Берні Р. Розвиток Я-концепції і виховання. - М., 1986.

6. Коррекционно-развивающие программы с использованием специального оборудования для детей и подростков: Методическое пособие / Под общей ред. Чепурных Е.Е. - М. - Ярославль: Центр «Ресурс», 2002.

7. Костина Л.М. Игровая терапия с тревожными детьми. - СПб.: Речь, 2006.

8. Набойкина Е.Л. Сказки и игры с особым ребенком. СПб.: Речь, 2001.

9. Пособие по использованию сенсорной комнаты. Республиканское Объединение по реабилитации и восстановительному лечению детей-инвалидов Браудо Т.Е., Кириченко Ю.А., Соловьева Е.А., Ряховская М.В. / Под редакцией профессора Лильина Е.Т.

10. Сенсорная комната - волшебный мир здоровья: Учебно-методическое пособие / Под ред. Женеврова В.Л., Баряевой Л.Б., Галлямовой Ю.С. - СПб.: ХОКА, 2007.

11. Сенсорная комната - волшебный мир здоровья: Учебно-методическое пособие / Под общей ред. Женеврова В.Л., Баряевой Л.Б., Галлямовой Ю.С. - СПб.: ХОКА, 2007 - ч. 1: Темная сенсорная комната.

12. Сенсорная комната - волшебный мир здоровья: Учебно-методическое пособие/ Под ред. Женеврова В.Л., Баряевой Л.Б., Галлямовой Ю.С. - СПб.: ХОКА, 2007. - Ч. 1: Тёмная сенсорная комната. - 416 с.

Размещено на Allbest.ru