Особливості проведення фронтальних занять в логопедичній групі з розвитку зв’язного мовлення з дітьми молодшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ФРОНТАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ В ЛОГОПЕДИЧНІЙ ГРУПІ З РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ З ДІТЬМИ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Н.М. Воронецька

У статті висвітлені підходи до планування та проведення фронтальниз занять вихователем молодшої логопредичної групи за основними лексичними темами, що передбачені у програмі дошкільного закладу та подано зразки тематичних запитань з актуалізації та закрвплення набутих лексичних вмінь.

Ключові слова: лексика, лексичні теми, ігри, вправи, порушення мовлення, форми роботи з батьками.

В статье определены подходы к планированию и проведению фронтальных занятий воспитателя младшей логопедической группы за основными лексическими темами, которые предусмотрены в программе дошкольных учреждений а также представлены образцы тематических вопросов для актуализации и закрепления преобретённых лексических умений.

Ключевые слова: лексика, лексические темы, игры, упражнения, нарушения речи, формы работы с родителями.

The article outlines approaches to planning and conducting teacher training frontalnyz under lohopredychnoyi of the basic lexical themes set out in the pre-school program and presents examples of thematic issues of mainstreaming and zakrvplennya acquired vocabulary skills.

Keywords: vocabulary, lexical themes, games, exercises, impaired speech, ways of working with parents.

Розвиток людини - складний процес поступового перетворення біологічного індивіда в соціальну істоту - особистість. Добре відомо, що без мовлення не буває людини. Психічні функції та здібності, людські форми поведінки, комунікація через мовлення не надані дитині від народження. Вони формуються в перші роки життя під впливом цілеспрямованого виховання, навчання та пристосування до умов життя в суспільстві.

Процес розвитку дитини проходить у трьох напрямках: фізичному, когнітивному та психосоціальному. В нормі розвиток у цих трьох напрямках відбувається одночасно та взаємопов'язано. Для нормального розвитку дитини з перших місяців найважливішим є спілкування, у процесі якого малюк може опанувати людське мовлення, що відіграє головну роль як в діяльності дитини, так і в пізнанні навколишнього світу. Розвиток мовлення у процесі онтогенезу відбувається паралельно з фізичним і розумовим розвитком. Усі психічні процеси у дитини - сприймання, пам'ять, увага, мислення, цілеспрямована поведінка - розвиваються за безпосередньої участі мовлення. У дитини з мовленнєвими порушеннями без своєчасних корекційних заходів може затримуватися темп інтелектуального розвитку. Формування мовлення, патологія або відхилення в розвитку, засоби відновлення мовлення є об'єктом вивчення логопедії, корекційної педагогіки, неврології, а в останній час і медичної реабілітації.

Відсутність мовленнєвого спілкування значно затримує безперервний і багатогранний процес соціалізації, що триває все життя людини.

Мовленнєві порушення не забезпечують можливість вільного спілкування дитини з іншими людьми. Усвідомлення власної мовленнєвої недостатності зазвичай викликає негативні емоціональні стани: почуття соціальної неповноцінності, страх мовлення, переживання. Усе це ставить під загрозу соціальну значимість особистості і сприяє формуванню своєрідних психологічних і патопсихологічних особливостей, що вимагає проведення спеціальної роботи, спрямованої на соціальну адаптацію і реадаптацію дитини.

Своєчасне оволодіння мовленням - основа розумового розвитку дитини. К.Ушинський говорив, що "рідне слово є основою всякого розумового розвитку і скарбницею всіх знань. Тому так важливо піклуватися про своєчасний розвиток мовлення дітей, приділяти увагу її чистоті й правильності". Чим багатше і правильніше мовлення дитини, тим легше їй висловлювати свої думки, тим ширші її можливості у здійсненні пізнавальної дійсності, змістовніші й повноцініші взаємини з дітьми і дорослими, тим активніше відбувається її психічний розвиток. Будь-яке порушення мовлення може відбитися на діяльності і поведінці. Діти, що погано розмовляють, починають усвідомлювати свій недолік, стають мовчазними, сором'язливими, нерішучими. Особливо важливе значення має розвиток зв'язного мовлення дитини дошкільного віку. Адже зв'язне мовлення - це вища форма мовномисленнєвої діяльності, яка визначає рівень мовного і розумового розвитку дитини. Оволодіння зв'язним мовленням складає найважливішу умову успішної підготовки дитини до навчання у школі.

Проведення занять у логопедичній групі істотно відрізняється від проведення аналогічних занять у масовій групі.

По-перше, на заняттях з розвитку мовлення протягом одного місяця проводяться всі види робіт у рамках двох лексичних тем. Наприклад, у вересні 1-го року навчання це можуть бути наступні теми: "Осінь", "Фрукти. Овочі", "Свійські тварини". Види робіт з кожної теми плануються з урахуванням загально дидактичного принципу: від простого до складного. Розберемо це на прикладі однієї лексичної теми "Свійські тварини".

На початку місяця доцільно розглянути живий об'єкт (кішку або цуценя), потім кілька картинок із зображеними на них свійськими тваринами (корова з телям, кінь із лошам і т.п. ). Потім можна порівняти за картинками, наприклад, свиню й собаку або корову й вівцю. Ще пізніше - розібрати й переказати короткі розповіді про декілька свійських тварин. А наприкінці місяця - приступити до відтворення дітьми коротких описових розповідей, де вихованці відтворять весь засвоєний матеріал. Така концентрація на певній темі, своєрідна "лексична замкнутість", дозволяє непохитно формувати узагальнюючі поняття, детально проробляти кожну лексичну тему, значно поповнювати недостатній словниковий запас дітей, поетапно формувати в них зв'язне мовлення.

По-друге, протягом тривалого часу, доки зв'язне мовлення в дітей не розвинеться в достатній мірі, на фронтальних заняттях використовуються тільки "прості" види робіт, як читання, розбір розповідей і казок, розглядання об'єктів, сюжетних картинок, переказ коротких текстів і т.п. Недоцільно на початку навчання очікувати від дітей переказу великих текстів, складання оповідань- описів, придумування казок, розповідей та ін. Колективне розучування віршів проводиться тільки тоді, коли більшість дітей уже опанували правильну вимову звуків.

По-третє, на відміну від масової групи, тут на заняттях по розвитку мовлення потрібне уточнення значної кількості понять. Наприклад, при розгляді теми "Свійські тварини" це будуть не тільки такі поняття як - частини тіла, зовнішні ознаки (вим'я, грива, копита, п'ятачок, роги й т.п.). Крім того, необхідно буде заучувати назви більшості дитинчат тварин, професій людей, що доглядають за тваринами.

І, нарешті, в-четвертих, на заняттях з розвитку мовлення всі види робіт повинні бути забезпечені наочним матеріалом. Не слід включати в програму ігри й вправи, позбавлені зорової опори, особливо на початковому етапі навчання. До цього зобов'язують мовленнєві труднощі дітей, особливості їхньої уваги, сприймання й мислення.

Проведення занять з розвитку мовлення з урахуванням лексичних тем вимагає великої кількості наочного матеріалу. Це - набори предметних і сюжетних картинок, різноманітні посібники для дидактичних ігор, пейзажні картини, набори іграшок і предметів.

Літературу для занять доцільно систематизувати з урахуванням лексичних тим: "Тварини й птахи", "Пори року", "Місто", "Праця людей", "Родина" і т.п.

При такому підході полегшується планування занять, підбір текстового й наочного матеріалу, вибір літератури для читання у вільний час і насамкінець зростає ефективність роботи. Це дозволяє розраховувати на поповнення, уточнення й активізація словникового запасу дітей у процесі всіх режимних моментів.

Широкою наочною базою для формування словникового запасу в дітей із системним недорозвиненням мови може бути і повсякденна обставинах у роздягальні, гігієнічній кімнаті, спальні, куточку природи, ігровому куточку й інших місцях, де перебувають діти.

Ще один момент: працюючи з дітьми протягом усього дня (на відміну від логопеда), вихователь має можливість багаторазово активізувати й закріплювати нові слова, без чого не може відбуватися введення їх у самостійне мовлення.

У корекційній роботі важливо враховувати, що в дітей із системним недорозвиненням мовлення знижений пізнавальний інтерес, тому просте, без підготовки, називання предметів, їхніх ознак і дій може виявитися даремною працею. Підготовка до цієї роботи включає спонукання дітей слухати й чути вихователя, додавати словесним вправам змагальний дух, викликати інтерес до них, наприклад, задаючи питання: "Хто більше придумає слів?", "Хто точніше скаже слово?", "Хто швидше відповістить на запитання?", "Хто більше помітить частин предмета?" і т.п.

В гігієнічній кімнаті ми пропонуємо дітям таке змагання: хто більше скаже слів про те, яке мило, що з ним можна робити. У живому куточку попросимо дітей відповісти, яка пташка, що може робити папуга, який акваріум, що роблять у ньому рибки й т.п. На вулиці, під час прогулянки, можна запитати дітей: "Яке небо?", "Який сніг на ділянці?", "Яке листя лежать на землі?", "Що роблять вітер, дощ, сніг?" і т.п.

Не слід для таких словесних вправ щораз збирати всю групу. Досить об'єднати для цієї мети чотирьох-п'ятьох дітей. Головне, щоб вони займалися добровільно, з бажанням і завжди з позитивними емоціями.

Крім роботи, що виконується з батьками в звичайних групах - консультацій з питань навчання й виховання; виготовлення ширм, папок-пересувок й іншого наочного матеріалу; оформлення інформаційного стенда для батьків; ми здійснює й специфічні форми роботи з батьками.

Першою такою формою роботи є пояснення завдання логопеда і дефектолога, записаного в індивідуальному сімейному плані дитини. Батькам не завжди бувають зрозумілі терміни, уживані спеціалістом (наприклад, складова структура), принцип виконання завдання. Все це якомога зрозуміліше слід пояснити кожному з батьків або декільком одночасно, якщо завдання збігаються. Особливо ретельно така робота проводиться на самому початку навчання, коли для батьків все нове: і зошити, і необхідність вдома "робити уроки", і маса спеціальних термінів і понять. Дуже важливо стежити за тим, щоб батьки забирали зошити додому, приносили їх назад, за завданням дефектолога і логопеда займалися з дітьми вдома. Важливо переконувати батьків у необхідності закріплення того матеріалу, що записаний у зошиті, тому що без оволодіння цими знаннями й навичками неможливо намітити подальші корекційні цілі.

Друга специфічна форма роботи з батьками - збори з відкритими заняттями. Як показав досвід, корисно поєднувати заняття зі зборами, тоді батьки з більшою зацікавленістю ставляться до їхнього відвідування.

Види занять, які протягом навчання демонструються батькам, доцільно чергувати, щоб за зазначений час провести їх усі.

До порядку денного таких зборів, крім одного із занять, корисно включити ту або іншу консультацію. Найбільш актуальними темами для консультацій є: "Єдність вимог педагогів й родини", "Заохочення й покарання - основні методи виховання", "Чого не можна допускати в родині", "Про виховання у дітей самостійності" і т. п. .

Спілкуючись з дитиною логопедичної групи, ми не лише розширюємо, уточнюємо й активізуємо словник дитини у багатьох режимних моментах, а й систематично контролюємо граматичну й фонетичну правильність мовлення кожної дитини під час спілкування з нею. Отже, вихователь логопедичної групи так само, як і учитель-логопед, несе відповідальність за результати корекційно-відновлювальної роботи.

вихователь логопед заклад дошкільний

Список використаних джерел

1. Рібцун Ю.В. Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п'ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення. - К.: Слово, 2012. - 212 с.

2. Рібцун Ю. В. Характеристика фонетико-фонематичної складової мовлення дітей п'ятого року життя із ФФНМ / Ю. В. Рібцун // Логопедичний вісник : зб. наук. пр. - К. : ПП "Актуальна освіта”, 2011. - Вип. 2. - С. 36-53.

3. Українське дошкілля : програма розвитку дитини дошкіль. віку / Білан О. І, Возна Л. М., Максименко О. Л. та ін. - Тернопіль : Мандрівець, 2012. - 86 с.

Размещено на Allbest.ru