Особливості формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із загальною недорозвиненістю мовлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНОЇ СТОРОНИ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНОЮ НЕДОРОЗВИНЕНІСТЮ МОВЛЕННЯ

О.В. Марценюк

Анотація

Стаття містить результати теоретико-експериментального вивчення питання діагностики та формування лексико-граматичної сторони мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.

Ключові слова: мовлення, лексика, граматика, корекційна робота.

Аннотация

Статья содержит результаты теоретико-експериментального изучения вопроса диагностики и формирования лексико грамматической стороны речи детей старшего дошкольного возраста из ОНР.

Ключевые слова: речь, лексика, грамматика, коррекционная работа.

Annotation

The article contains the results of of theoretical experimental study of question of diagnostics and forming of lexico-grammatical side of broadcasting of children of senior preschool age from ЗНМ.

Keywords: broadcasting, vocabulary, grammar, correction work.

Виклад основного матеріалу

Дослідження науковців Р. Лалаєвої, Н. Серебрякової, Є. Соботович, С. Цейтлін, О. Шахнарович вказують, що у дітей із ЗНМ формування лексико-граматичної сторони відбувається з великими труднощами, що зумовлюють уповільнений темп засвоєння граматичних форм, морфологічної та синтаксичної систем мови й спотворення загальної картини мовленнєвого розвитку. Це зумовлено тим, що граматичні значення завжди більш абстрактні, ніж лексичні, а граматична система мовлення організована на основі великої кількості правил. За думкою вітчизняних авторів, дошкільники із ЗНМ розуміють значення багатьох слів, об'єм їх пасивного словника наближається до норми, проте застосування слів в експресивному мовленні, актуалізація словника викликає великі труднощі. Бідність словника проявляється в незнанні багатьох слів: назви ягід, квітів, диких і домашніх тварин тощо. В словнику дитини мало узагальнюючих слів, рідко використовують антоніми, а синоніми практично відсутні.

У дітей із ЗНМ спостерігається невідповідність об'єму активного і пасивного словника [2;3]. Дошкільники із ЗНМ розуміють значення багатьох слів, об'єм їх пасивного словника наближається до норми, проте застосування слів в експресивному мовленні, актуалізація словника викликає великі труднощі. Помилки свідчать про недостатнє розуміння та розрізнення вказаних форм, при цьому діти орієнтуються на лексичне значення слова більшою мірою, ніж на граматичне. Діти з ІІІ рівнем ЗНМ припускаються стереотипних помилок, велика кількість відповідей випадкові при однотипних завданнях, орієнтуються на порядок розташування малюнків, замість правильної відповіді, висловлюють своє емоційне ставлення до зображених предметів, часто невпевнені в собі. Граматично правильне оформлення закінчень у словосполученні з іменником спостерігається лише у 40% випадків. Діти заміняють дієслова минулого часу дієсловами теперішнього часу, які не позначають родової належності, не в повній мірі розуміють і розрізняють дієслова доконаного та недоконаного виду.

Проте, в мовленні дітей із ЗНМ ІІІ рівня наявні такі помилки: заміни: форми одного відмінка формою іншого; використання ненормативних форм; викривлення звуко-складової структури слова; неправильне вживання відмінково-прийменникових конструкцій; нерозуміння смислу запитання, неточна чи ситуативна відповідь.

Таким чином, діти 4-5 років із ЗНМ ІІІ-го рівня володіють зниженою здатністю сприймати та розрізняти значення лексико- граматичних одиниць мовлення, що обмежує їх можливість правильної побудови власного висловлювання. У цих дітей виявляються труднощі як у виборі граматичних засобів, так і в їх оформленні та комбінуванні. У процесі обстеження діти із ЗНМ III рівня розуміють смисл простої ситуації, зображеної на пред' явленому малюнку, правильно відповідають на поставлені запитання до різних членів речення з прямим порядком слів та показують відповідні предмети, дії. У той же час помітні труднощі виникають у дітей при самостійному складанні речення з опорою на наочність. Частіше за усе діти називають знайомі зображені предмети, деякі дії, використовують прості дво- трислівні фрази за допомогою запитань педагога. Спостерігаються порушення розуміння та труднощі відтворення складних логіко-граматичних конструкцій з однаковим лексичним складом, але різним значенням [4].

У дітей із ЗНМ ІІІ рівня у вільних висловлюваннях переважають прості поширені речення, майже не використовуються складні конструкції. Відмічаються аграматизми: помилки в узгодженні числівників з іменниками, прикметників з іменниками в роді, числі та відмінку. Розуміння зверненого мовлення наближується до норми. Відмічається недостатнє розуміння змін значення слів за допомогою префіксів, суфіксів; спостерігаються труднощі в розрізненні морфологічних елементів, що виражають значення числа та роду, розуміння логіко-граматичних структур, що виражають причинно-наслідкові, часові та просторові відношення.

Подолання мовленнєвих порушень у дітей із ЗНМ ІІІ-го рівня відбувається в рамках корекційного навчання у логопедичній групі ДНЗ, що розраховане на 1 навчальний рік. Логопедичні заняття є основною формою корекційного навчання і призначаються для систематичного формування та розвитку й корекції всіх компонентів мовленнєвої системи. Логопедична робота по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення відповідно визначених напрямів і змісту здійснювалася у процесі занять, як провідної організаційної форми логопедичного впливу, що будувалися з урахуванням вимог, як загальної дошкільної й спеціальної педагогіки так і логопедії. Засвоєння мовленнєвого матеріалу на підгрупових фонетико-фонематичних заняттях узгоджується з матеріалом, що використовується на лексико- граматичних заняттях. Уточнення, постановка, автоматизація, диференціація звуків проводяться на індивідуальних заняттях щодня за індивідуальним графіком логопеда. лексичний граматичний недорозвиненість мовлення

З другого півріччя мовленнєві можливості дітей зростають, тому розвиток зв'язного мовлення поєднується з розвитком граматичної сторони мовлення. Види занять, їх кількість та тематика встановлюється логопедом з урахуванням індивідуальних особливостей дітей. Матеріал для проведення логопедичних занять відбирався за наступними критеріями: відповідно до матеріалу, який вивчається на інших заняттях (розвиток мовлення, ознайомлення з навколишнім, формування елементарних математичних уявлень тощо); відповідно до завдань корекції мовленнєвої діяльності дітей згідно із зазначеними програмними вимогами відповідно до потреб додаткового відпрацювання (закріплення) матеріалу з кожною дитиною на індивідуальних заняттях.

Лексичні теми є своєрідною основою для побудови заняття, визначення теми, навколо якої організовується розвиток лексики та граматики мовлення. В основу розроблених напрямів для дітей із ЗНМ ІІІ- го рівня покладено теоретичні положення: про мову як багатофункціональну і багаторівневу знакову систему; про тісний взаємозв'язок ліній розвитку фонетичної, лексичної та граматичної сторін мовлення з одного боку, та когнітивних процесів з іншого;

про структуру мовленнєвого дефекту у дітей із ЗНМ та його вплив на формування мовленнєвої функціональної системи; про онтогенез мовленнєвої діяльності в період дошкільного віку та різних чинників (біологічних, психологічних, соціальних), що визначають його хід; про семантичну структуру слова; про сучасні методи корекційного, попереджувального та розвивального впливу на формування мовленнєвої системи.

Зміст та система занять корекційного навчання розроблені з урахуванням: засвоєння мовленнєвої системи на практичному рівні; вікових особливостей дітей; структури дефекту; психологічних механізмів порушення мовленнєвої діяльності як в лінгвістичній, так і в комунікативній ланках; психолінгвістичних закономірностей функціонування мовних знаків у мовленні дитини.

Заняття будувалися на основі чітко визначено теми, мети з конкретним дозуванням лексики яку діти повинні засвоїти в активному мовленні згідно лексичної теми, відібрали граматичний матеріал з урахуванням етапу корекційного навчання, зростаючої складності, включали різноманітні ігрові й дидактичні вправи для розвитку розумової діяльності, складних форм сприйняття й уяви. Поповнення, уточнення й активізація словника на заняттях з розвитку мовлення й ознайомлення з навколишнім доцільно здійснювати відповідно до лексичних тем, у рамках яких проводяться різні ігри й вправи по формуванню граматичної сторони мовлення.

Розроблені заняття складаються з трьох етапів: організаційний, основний і заключний. В свою чергу основна частина складається з: повідомлення теми та мети заняття; логопедичної зарядки, яка включає дихальні вправи, артикуляційну гімнастику (статичні та динамічні вправи) та голосові вправи; вивчення нового матеріалу поділяється на лексичну та граматичну складові: лексична складова включає вправи на формування різних рівнів лексичних узагальнень, вправи на формування активного словникового запасу та вправи на розвиток лексичної системності; в свою чергу граматична складова включає вправи на розвиток морфологічної системи словотворення, вправи на засвоєння граматичних уточнень, вправи на формування синтаксичної складової мовлення; фізкультхвилинка, під час якої діти відпочивають та розвивають загальну та дрібну моторику; закріплення нового матеріалу, що включає вправи на розвиток зв'язного мовлення та закріплення правил мовленнєвого етикету.

Дітям із ЗНМ найбільш притаманні специфічні відхилення у засвоєнні лексики і граматики: не засвоюється структура речення, слова не об'єднуються в речення, часто пропускаються головні або другорядні члени речення, спостерігається спотворення речень за змістом, обмеженість, бідність синтаксичних конструкцій, недостатня сформованість синтаксичних операцій, неспроможність поширити або озвучити речення тощо.

Заняття по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення поділяються на заняття по формуванню словникового запасу, зв'язного мовлення та заняття по формуванню граматичного ладу. Основними завданнями цих занять є розвиток розуміння мовлення; уточнення й розширення словникового запасу; формування узагальнюючих понять; формування практичних навичок словотворення й словозміни; уміння вживати прості розповсюджені речення та деякі види складних синтаксичних структур.

Список використаних джерел

1. Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б. Логопедия. Преодоление общего недоразвития речи у дошкольников. Екатеринбург: Лена, 1999. 238 с.

2. Крутій К. Л. Перспективно-календарне планування занять із навчанням мови і розвиту мовлення дітей дошкільного віку. - Запоріжжя: ТОВ "ЛІПМ" ЛТД, 2005. 192 с.

3. Мастюкова Е.М. Дефекты речи и их происхождение // Причины возникновения и пути профилактики аномалий развития у детей / Под ред. Т А. Власовой. М.: АПН СССР, 1985. С. 73-95.

4. Филичева Т. Б., Чиркина Г.В. Устранение общего недоразвития речи у детей дошкольного возраста. М.: Айрис-пресс. 2004. 224 с.

Размещено на Allbest.ru