Використання терапевтичних технік у подоланні тяжких порушень мовлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання терапевтичних технік у подоланні тяжких порушень мовлення

Н.В. Петренко

Анотація

У статті описується роль пісочної терапії у вирішенні завдань діагностики, корекції та розвитку мовлення дітей з ТПМ.

Ключові слова: пісочна терапія, ТПМ, кінестетично-тактильні відчуття, дрібна моторика, фонематичні процеси, розвиток мовлення.

Аннотация

В статье описывается роль песочной терапии в решении задач диагностики, коррекции и развития речи детей из ТНР.

Ключевые слова: песочная терапия, ТНР, кинестетически-тактильные ощущения, фонематические процессы, развитие речи.

Abstract

The article describes the role of sand therapy in solving the problems of diagnostics, correction and language development of children with SSTs .

Keywords: sand therapy, SSTs, kinesthetically - tactile sensations, fine motor skills, фонематическое processes, speech and language development.

Пісочна терапія - один з методів психотерапії, який виник в рамках аналітичної психології. Це спосіб спілкування зі світом і самим собою; спосіб зняття внутрішнього напруження, втілення його на несвідомо-символічному рівні, що підвищує упевненість в собі і відкриває нові шляхи розвитку.

Принцип "терапії піском" був запропонований К. Юнгом, засновником аналітичної терапії. За визначенням К.Г. Юнга, пісочна терапія - головний помічник процесу індивідуалізації. Формуванням концепції "пісочної терапії" здебільшого займалися представники юнгіанської школи. Перший досвід використання пісочної терапії стосувався саме дітей із мовленнєвими, інтелектуальними, афективними і поведінковими порушеннями, як невербальний вид терапії, з метою дати відчуття безпеки знаходження у середовищі.

Маргарет Ловенфельд (одна з "піонерів" пісочної терапії) терапію піском розглядала як символічну гру, що створює комунікацію між свідомим і несвідомим. Розроблена нею техніка "побудови світу" отримала популярність. У 1935 році вона опублікувала книгу, що мала назву "Гра в дитинстві". Ця робота була помічена К.Г. Юнгом, і він запропонував своїй учениці Дорі Калфф приділити особливу увагу дитячій грі на піску. Саме вона ввела термін "пісочна терапія". Дора Калфф стверджувала, що під час пісочної терапії розвивається самоусвідомлення дитини. Відомий американський педагог С. Куломзін відзначає:

"Пісочниця не тільки розвиває творчий потенціал дитини, активізує просторову уяву, образно - логічне мислення, тренує дрібну моторику рук, але ненав'язливо, поволі, поволі налаштовує дітей на осягнення моральних істин, поняття про добро і зло, сприяє побудові гармонійного образу світу".

Для того щоб використовувати унікальні можливості піску на практиці, створюється сучасна система ігор з піском та водою, спрямованих на навчання та розвиток особистості. У цій галузі працюють сучасні вчені, психологи, педагоги: Н.А. Сакович, Т.Д. Зінкевич-Євстигнєєва, Т.М. Грабенко, М.В. Кисельова, Н.В. Маковецька та інші.

Пісок часто діє на дітей, як магніт. Психотерапевти твердять: пісок, який має властивість пропускати воду, так само поглинає і негативну психічну енергію, тож взаємодія з піском очищує енергетику людини, стабілізує її емоційний стан. Гра з піском має дати дитині можливість позбутися психологічних проблем за допомогою перенесення їх на зовні, на площину пісочниці, у світ фантазії і формування відчуття контролю над своїми внутрішніми почуттями і мотивами.

Пісочна терапія об'єднує вправи, спрямовані на загальну релаксацію, зняття рухових стереотипів і судомних рухів, підвищення концентрації уваги, розвиток логіки і мовлення. У своїй системі ці вправи, поряд з розвитком тактильно-кінестетичної чутливості і дрібної моторики рук, навчають дитину прислухатися до себе і проговорювати свої відчуття, що важливо для розвитку мовлення, довільної уваги і пам'яті. Дитина отримує перший досвід рефлексії (самоаналізу), вчиться розуміти себе та інших. Так закладається база для подальшого формування навичок позитивної комунікації. Важливо, що ці ігри відкривають потенційні можливості дитини, розвиваючи її творчий потенціал і фантазію.

З року в рік ми стикаємося з труднощами в корекційній роботі через складність прояву мовленнєвих патологій. Ні для кого не секрет, що загальний мовленнєвий недорозвиток позначається на формуванні у дітей інтелектуальної, сенсорної та вольової сфер. Зв'язок між мовленнєвими порушеннями та іншими сторонами психічного розвитку обумовлює наявність вторинних порушень. Дошкільнята з ТПМ за рівнем сформованості логічних операцій значно відстають від своїх однолітків. У таких дітей недостатня стійкість, і обсяг уваги, обмежені можливості її розподілу, знижена вербальна пам'ять, страждає продуктивність запам'ятовування. Вони забувають складні інструкції, елементи і послідовність завдань. Тобто у дітей із ТПМ значно гірше, ніж у однолітків, сформоване зорове сприйняття, просторові уявлення, увага і пам'ять. Такі діти малоактивні, ініціативи у спілкуванні вони зазвичай не виявляють. Саме тому працюючи з дітьми, що мають ТПМ , виникла необхідність пошуку єдиних засад взаємодії психолога , вихователя та вчителя - логопеда . Такими засадами були: розвиток і корекція пізнавальної сфери, а також розвиток та корекція емоційної сфери. Реалізація цих цілей можлива лише при тісній взаємодії зазначених фахівців у розвитку (корекції) мовлення і не мовленнєвих психічних процесів і функцій.

Використання ігор та ігрових вправ з піском і водою в логопедичній роботі з дітьми із ТПМ цілком ефективне. Технологія пісочної терапії дозволяє одночасно вирішувати завдання діагностики, корекції та розвитку мовлення. Сама ж дитина вирішує завдання самовираження і розвиває самооцінку, вчиться працювати в колективі.

У багатьох випадках гра з піском виступає в якості провідного методу корекційного впливу. В інших випадках - в якості допоміжного засобу, що дозволяє стимулювати дитину, розвивати її сенсомоторні навички.

Занурення обох рук в пісок чи теплу воду знімає м'язову, психоемоційну напругу дитини і розвиває моторику рук. Відомо, що пальці рук наділені великою кількістю рецепторів, які посилають імпульси в центральну нервову систему людини. Дослідження вітчизняних фізіологів підтверджують зв'язок рук і мозку. Чим краще розвинена рухова активність пальців рук, тим краще сформоване мовлення.

Як і будь-яка інша дисципліна, терапія піском має свої основні принципи:

1. Створення природного стимулюючого середовища, в якому дитина відчуває себе комфортно і захищено, проявляючи творчу активність. Для цього необхідно підбирати завдання, що відповідає можливостям дитини. Необхідно виключити негативну оцінку її дій і звичайно ж заохочувати її фантазію.

2. Пожвавлення абстрактних символів: літер, цифр, геометричних фігур. Реалізація цього принципу дозволяє сформувати і посилити позитивну мотивацію до занять.

3. Реальне проживання, програвання різних ситуацій разом з героями.

Всі ігри, з використанням пісочної терапії, ми умовно поділили на п'ять груп:

I група - ігри, що регулюють тонус м'язів.

II група - ігри для стимуляції мовлення.

III група - ігри для поєднання мовлення з рухами.

IV група - ігри для розвитку фонематичних процесів.

V група - ігри для стимуляції мовлення.

Пропоную ігри, що регулюють м'язовий тонус, знімають напругу з м' язів пальців рук і сприяють розвитку дрібної моторики:

¦ Положити долоні на пісок чи воду, відчути повне розслаблення пальців.

¦ Занурити пальці в пісок чи воду, стискати і розтискати кулачки.

¦ Занурити пальці в пісок чи воду, стискати і розтискати почергово то мізинець, то великий палець на одній руці, на обох руках одночасно.

¦ Занурити пальці в пісок чи воду і легкими рухами створювати "хвилі".

¦ Занурити пальці в пісок і поперемінно чергувати вправи для пальців ( "вушка"-"ріжки", "один пальчик - всі пальчики").

¦ При виконанні завдань пальцями ведучої руки друга рука обов'язково занурена в пісок чи теплу воду.

У розвитку дрібної моторики, тактильних відчуттів і мислення пісок незамінний. Гра з піском розвиває у дітей діалогічне мовлення, вони вчаться правильно будувати речення, узгоджувати іменники з прикметниками, числівниками, підбирати зменшувально-пестливі форми, класифікувати предмети.

Якщо діти не вміють поєднувати мовлення з рухами рук у воді чи піску - вони або граються, або говорять, необхідно навчати їх цьому. Для виправлення звуковимови дитину спочатку навчають співвідносити рухи язика і пальців в воді чи піску при розучуванні і виробленні артикуляційних вправ, автоматизації ізольованих звуків, промовлянні складів, слів. (Наприклад: цокати язиком, одночасно пальцями ритмічно, в такт, "стрибати по піску" чи по воді; язиком швидко облизувати верхню губу зі звуком "бл-бл-бл", пальцями в такт рухам язика рухати в товщині піску чи по воді; ритмічно рухати язиком вгору-вниз, вказівним пальцем ведучої руки в такт рухам язика рухати по піску чи по воді в тому ж напрямку; та ін.)

Використання ігор з піском та водою сприяє розвитку фонематичних процесів. Мною використовуються ігри та ігрові вправи з піском і водою в індивідуальній логопедичній роботі. В іграх діти відразу ж "заселяють" воду і пісок "жителями" і починають з ними розмовляти. Я вчу поєднувати рухи язика і пальців у воді та піску при промовлянні складів, слів. Дитина малює на піску задану кількість смужок, а потім за їх кількістю придумує слово. Завдання ускладнюється, якщо діти малюють смужки на воді, так як необхідно утримувати в пам'яті їх кількість (гра "Смужки"). Фонематичному аналізу і синтезу сприяє розвиток таких ігрових прийомів, як "Виправ помилку", "Визнач кількість звуків в слові". Дорослий малює на піску помилкову кількість смужок, дитина аналізує кількість звуків у слові і виправляє помилку, додаючи або прибираючи зайву смужку. (Гра "Виправ помилку"). Розвитку фонематичного сприйняття сприяє гра "Сховай ручки". Діти ховають руки в пісок або у воду, почувши заданий звук у словах. Навчання диференціації звуків відбувається на таких ігрових прийомах, як "Водолаз”, ”Два моря”, "Шторм”, ”Два міста”.

Перевірка ефективності навчання по даній системі роботи показала високий рівень готовності до школи дітей із ТПМ.

Можна запропонувати дитині прочитати знайомі вірші, потішки, одночасно поєднуючи їх з ритмічними рухами в піску чи воді. При виконанні вправ пальці обох рук дитини повинні бути занурені в пісок чи воду,тому малюк може здійснювати ними будь-які мимовільні рухи. А також писати слова на вологому піску друкованими буквами, спочатку пальчиком, потім паличкою, тримаючи її як ручку. Пісок дозволяє довше зберегти працездатність дитини. Помилки на піску виправити простіше, ніж на папері. Це дає можливість дитині відчувати себе впевненішою, успішнішою.

Отже, частковий перенос логопедичних занять в пісочницю, дає більший виховний та освітній ефект, ніж стандартні форми навчання. По-перше, посилюється бажання дитини пізнавати щось нове, експериментувати та працювати самостійно. По-друге, в пісочниці розвивається тактильна чутливість як основа "ручного інтелекту”. По-третє, в іграх з піском більш гармонійно і інтенсивно розвиваються всі пізнавальні функції (сприйняття, увага, пам'ять, мислення), а головне для нас - мовлення і моторика. По-четверте, вдосконалюється предметно-ігрова діяльність, що сприяє розвитку сюжетно-рольової гри та комунікативних навичок дитини.

гра пісок мовлення логопедичний

Список використаних джерел

1. Зинкевич-Евстигнеева Т.Д., Грабенко Т.М. Практикум по креативной терапии. - М.: Сфера Речь, 2001. - С.279-299.

2. Юнг К. Спогади, сновидіння, роздуми. - Мінськ: Попурі, 2003. - 495 с.

3. Юнг К. Людина та її символи. - М.: Срібні нитки, 2002. - 296 с.

4. Юнг К. Практика психотерапії. - Мінськ: Харвест, 1998. - 383 с.

5. Юрченко Н.Ф. Розвивальні ігри з водою та піском. - Харків: Основа, 2010. - 155 с.

Размещено на Allbest.ru