Використання логоритміки на корекційних заняттях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання логоритміки на корекційних заняттях

В.П. Микуляк

Анотація

корекція мовленнєвий порушення дошкільний

У статті розглянуті основні погляди науковців і практиків на застосування логоритмічного впливу в системі корекції різних мовленнєвих порушень. Визначено завдання, що мають бути вирішені під час застосування цього методу логопедичного впливу логопедами дошкільних та шкільних логопунктів.

Ключові слова: логоритміка, міміка, загальний праксис, оральні стимули.

Аннотация

В статье рассмотрены основные взгляды ученых и практиков относительно применения логоритмического воздействия в системе коррекции ранних речевых нарушений. Определены задачи, которые должны быть решены во время применения этого метода логопедами школьных и дошкольных логопунктов.

Ключевые слова: логоритмика, мимика, общий праксис, оральные стимулы.

Annotation

The article describes the basic views of scholars and practitioners to apply lohorytmichnoho impact on the system of correction of various speech disorders. Defined tasks that need to be addressed when using this method of influence speech therapists speech therapy preschool and school lohopunktiv.

Keywords: lohorytmika, facial expressions, common praxis, oral stimuli.

Наукові дослідження переконливо свідчать про важливе значення почуття ритму для оволодіння мовленням, оскільки мовлення має ритмічну структуру, яка визначається кількістю складів у словах, їх наголошеністю і місцем, акцентом.

Ритмічна здібність є однією з універсальних базових властивостей людини. Сучасні дослідження показали, що високі показники кореляції мовних, музичних та художніх здібностей можуть бути пов'язані з тим, що в їх основі лежить почуття ритму.

Логопедична ритміка - один із засобів розвитку і удосконалення моторики і мовлення дошкільників з мовними порушеннями. Поєднання рухів, музики і мовлення на логоритмічних заняттях підвищує ефективність логопедичної роботи в цілому.

Діти з порушеннями мовлення представляють собою складну і неоднорідну групу як по складності прояву дефекту, так і по природі його виникнення. Врахування всіх цих факторів, а також знання системи логоритмічної роботи і вміле застосування засобів і методів корекційної роботи сприяє швидкому і ефективному подоланню мовних порушень у дітей.

Розглядаючи ритм як одну із ранніх психолінгвістичних передумов формування мовлення дитини, актуальним є питання про впровадження системи роботи з формування ритмічних здібностей у структуру корекційно - відновлювальної роботи з учнями-логопатами.

Мовлення є ритмічною діяльністю - йому властиві дихальний ритм, ритм рухів артикуляційних органів, мімічних м'язів. У мовленнєвому потоці реалізуються ритмічні структури - складові комплекси (слова), серед яких обов'язково присутні ударні долі (наголошені склади).

Розвиток ритмічних здібностей залежить від ґенезу почуття ритму, згідно якого засвоєння дітьми ритмічної системи, в тому числі мовленнєвої ритмічності, повинно здійснюватися в такій послідовності: виховання темпу - розвиток метричних відносин - засвоєння ритмічного малюнка. Кожен із цих структурних компонентів має свою систему еталонів.

Один із напрямків, за яким здійснюється розвиток почуття ритму, - орієнтація на зовнішній ритм. Для цього можна використовують ігри, в яких темп музичних уривків регулює швидкість виконання однотипних рухів. Наприклад, швидка музика - швидкий темп рухів, музика повільна - повільний темп.

Виконання подібних вправ пізніше доповнюють мовленнєвими звуками - спочатку промовляння одного приголосного і одного голосного звука, потім - одного приголосного і кількох голосних, кількох приголосних і кількох голосних звуків (та; та та; та та татата; тататата ... ). Цей темпоритм відтворюється у швидкому, повільному і середньому темпі в залежності від зовнішніх стимулів.

Порушення ритму спостерігаються при окремих формах логопатій, зокрема при заїканні, тахілалії, брадилалії, дизартрії, моторних формах алалії та афазії. Крім того, дослідження у галузі логопедії вказують на зв'язок між порушенням ритмічних здібностей та порушеннями писемного мовлення (дислексіями, дизграфіями).

В сучасній науково-методичній літературі представлені методичні розробки з ритміки. Це методики Г. Волкової, М. Ричкової, М. Румер, Н. Ветлугіної, Г. Ільїної, К. Тарасової та інших. Серед них також є методики, спрямовані на роботу з дітьми- логопатами.

Засоби логоритмічного і музично-ритмічного виховання для корекції порушень ритму використовуються поетапно і диференційно.

В підготовчий період на логопедичних і логоритмічних заняттях проводяться вправи та ігри для розвитку слухової уваги, мовного слуху, фонематичного сприйняття, артикуляційної моторики, фізіологічного дихання, мовного дихання, голосу.

Пізніше логоритмічні заняття включають матеріал для розвитку міміки обличчя, орального праксису, загальної моторики. Для розвитку орального праксису всі вправи для губ, язика, щелеп подаються ритмічно: під рахунок, метроном, під музику з чітко вираженим ритмом і акцентом.

Розвиток загальної моторики здійснюється на матеріалі основних рухів: ходьби, марширування, бігу, підскоків, пробіжок, різних шикувань, перешикувань. Підключаються рухи рук, рухливі ігри. Для дітей з порушеною звуковимовою рекомендуються рухливі ігри з тонізуючим і тренуючим психофізичним навантаженням.

При автоматизації звуків на логоритмічних заняттях здійснюється розвиток артикуляції, інтонаційної виразності і т.д. (всієї просодії) в поєднанні з різними рухами. Розвиток артикуляції здійснюється у вправах та іграх з чітким приговорюванням голосних звуків. Мовний матеріал підбирається логопедом в залежності від того, який звук потрібно ввести в мовлення.

На етапі диференціації звуків корисні ігри-драматизації з музичним супроводом і без нього. Текст ігор насичують різноманітними звуками. Виконання ролей різних персонажів збагачує просодію мовлення.

В процесі логоритмічної роботи у дітей з різними формами дислалії нормалізується загальна моторика, мовна та довільна поведінка в діяльності (ігровій, навчальній, у спілкуванні).

Оскільки логопедична корекція дизартрії передбачає комплекс логоритмічного впливу, лікувальної фізкультури, музично-ритмічного виховання, завдання будуть наступні:

1. Усунути патологічні рухові реакції дитини і врегулювати безумовно-рефлекторну діяльність.

2. Покращити координацію рухів - елементи основної рухової діяльності.

3. Покращити загальну рухову активність дитини.

4. Сприяти розвитку психічних функцій дітей: уваги, пам'яті, саморегуляції психічної діяльності і т.д.

5. Сприяти нормалізації мовленнєвої функції.

6. Сприяти розвитку темпу і ритму мовлення.

Для розвитку загальних рухів ми пропонуємо, відповідно до загальноприйнятої методики, ігри з рухами для верхніх кінцівок, кисті, пальців; для нижніх кінцівок; вправи з палкою, м'ячем, на подолання опору; вправи для тулуба. Широко використовується ходьба під музику по слідам на підлозі з перешкодами між ними у вигляді дощечок, по намальованим доріжкам; ходьба на носочках, п'ятках, на повній ступні.

В роботі з дітьми, що мають дизартрію, потрібно дотримуватись вимог до підбору музично-ритмічного матеріалу в залежності від характеру мовно-рухового і загально-рухового порушення. Групи дітей для логоритмічних занять доцільно комплектувати на основі схожості порушення. Музичний супровід занять з такими дітьми має бути бадьорим, ритмічним, стимулюючим до руху. Для дітей з гіперкінезами варто добирати музичні твори з плавним, спокійним характером; з фразами, що акцентують рухи; пісні обов'язково з ритмічним приспівом і плавним заспівом. Для дітей із спастичними явищами музика підбирається мелодійна, спокійна, що сприяє розслабленню (вальс, колискова, звуки явищ природи).

На логоритмічних заняттях з дітьми, що заїкаються, доцільно проводити наступні вправи та ігри: ввідні вправи; вправи та ігри для розвитку міміки обличчя і орального праксису; вправи та ігри для розвитку слухової уваги і пам'яті, зорової уваги і пам'яті; вправи та ігри для розвитку орієнтування в просторі і почуття ритму; вправи та ігри для розвитку наслідування; творчі, сюжетно-рольові, рухливі ігри, творчі етюди для розвитку вольових якостей, активності, самостійності, ініціативи; вправи, рухливі ігри з правилами для розвитку загальної моторики, моторики рук, кисті, пальців; вправи та ігри з співанням, хороводи, ігри-драматизації з музичним супроводом для розвитку просодії мовлення; вправи, ігри, етюди для розвитку уяви, творчих здібностей; заключні вправи.

Засоби логопедичної ритміки в корекційній роботі з дітьми, що заїкаються, сприяють, і навіть в більшій мірі, аніж чисто логопедична робота, нормалізації темпу і ритму загальних і мовних рухів, просодії мовлення. Рухові, музично-рухові, музично-мовленнєві, ритмічні, мовні без музичного супроводу, рухово-мовленнєві вправи та ігри виховують статичну і динамічну координацію рухів, здатність керування м'язовим тонусом, довжиною видиху, м'якою атакою голосу та інші компонентами просодії. Нормалізація рухової сфери дитини з заїканням допомагає йому перебудувати відношення до спілкування, до учасників комунікації, до оточуючого середовища і до свого мовленнєвого порушення.

При навчанні дітей з алалією повинна проводитися систематична корекційна робота, спрямована на формування пам'яті, уваги, мислення, психомоторики та інших сторін психічної діяльності. Оскільки музично-ритмічні заняття спрямовані на корекцію мовлення і особистості дитини, то їх програма повинна бути узгоджена з етапами логопедичної роботи. Якщо музично-ритмічне заняття проводиться перед логопедичним, то його завданням є підготовка дітей до мовного заняття. В цьому випадку дітей не варто перевантажувати новим матеріалом та рухливими іграми. Рекомендується спокійна ходьба, шикування, слухання музики або пісень, роспівки, що мають голосні звуки і прості звуконаслідування, рухові вправи з мінімальним мовленнєвим матеріалом. Якщо музично-ритмічні заняття чергуються з логопедичними, тоді вони можуть мати більш розважальний характер і сприяти активному відпочинку. Музично-ритмічне заняття, що йде відразу після логопедичного, має на меті закріплення навичок, отриманих у логопеда і розвиток в більшій мірі рухової сфери дітей шляхом включення рухливих ігор, загально розвиваючих вправ.

На першому етапі корекційної роботи з дітьми з алалією [2, 162] для встановлення з ними контакту і активізації наступної мовленнєвої діяльності доцільно використовувати зображувальну діяльність дітей. Її використання з метою корекції на логоритмічних заняттях (або до, після них) обумовлено тим, що зображувальна діяльність, як і музика, має ритм.

На другому етапі проводяться вправи та ігри по вихованню виразності, ритму і темпу рухів.

На третьому етапі логоритмічні заняття сприяють вихованню пам'яті дітей. Для розвитку зорової, слухової пам'яті проводяться вправи та ігри типу "Роби, як я", "Що змінилось?", "Запам'ятай і повтори". Даються завдання на запам'ятовування порядку слів в реченні; проводяться ігри із складним комплексом рухів і з складною словесною інструкцією; рухливі та мовні ігри; співання дітьми по співок, пісень.

При виборі методичних прийомів потрібно враховувати наступне: діти з алалією не мають системи навиків мовленнєвої діяльності, їх уміння в різних областях мовного розвитку стоять на неоднакових рівнях. Одні в більшій мірі володіють фонетичною стороною мовлення, в той же час граматична правильність їх знаходиться на стадії становлення; інші при достатньо розвинутій лексико-граматичній стороні мовлення мають суттєве відставання у фонетико-фонематичних процесах і т.д. Звідси необхідність поєднання прийомів активізації мовлення в цілому, різних його сторін (словник, граматичний лад, діалог, монолог, удосконалення звукової сторони мовлення).

Таким чином, логоритмічні заняття, різноманітні за змістом, за видами музичної діяльності дітей, за їх поєднанням з іншою діяльністю та іншими заняттями, сприяють реалізації основного завдання: розвитку всіх сторін мовленнєвої діяльності дітей, удосконаленню всіх функцій мовлення, пам'яті, уваги, ритму, темпу, мислення та інших сторін психолінгвістичної діяльності.

В цілому, відмічаються позитивні зрушення у розвитку школярів з різними формами логопатій ритмічних здібностей: сприймання і відтворення риму та темпу, метроритму, наголосу, ритмічного малюнку.

Досвід роботи свідчить про ефективність використання логоритмічної діяльності не тільки на спеціальних заняттях, що проводяться один-два рази на тиждень. Доцільним є використання логоритмічних елементів, вправ, ігор практично на усіх заняттях з дітьми (ознайомленні з навколишнім середовищем, математиці, фізкультурі, грамоті).

Практичне застосування цієї методики ще раз підтвердила значимість логопедичної ритміки для мовленнєвої реабілітації дітей з порушеннями мовлення. Вона дає хороші результати під час роботи з дітьми із затримкою мовного розвитку, алалією, заїкуватістю і дизартрією, ускладненими мовною затримкою. Логоритмічна робота при різних видах мовленнєвих порушень має свою специфіку і спрямування. Це потрібно враховувати при побудові занять і плануванні роботи.

Таким чином, використання прийомів логопедичної ритміки в процесі психолінгвістичної корекції школярів полегшує перехід не тільки від одного етапу корекції до іншого, а й від однієї стадії до іншої завдяки організуючому впливу ритму і підключенні мовлення до формування довільних основ поведінки і руху. Це свідчить про перспективність використання подібних технологій в процесі виховання, навчання і розвитку дітей з вадами мовлення.

Проведення корекційної роботи шляхом застосування системи інтегрованих занять виявило позитивну динаміку у розвитку ритмічних здібностей у дітей-логопатів.

Зокрема, покращилися такі психолінгвістичні передумови мовленнєвої діяльності як відчуття ритму, ритмічна увага, сприймання і відтворення ритму, слухомовленнєва ритмічна пам'ять, ритмо-складова структура мовлення покращуються. Крім того, в результаті використання логоритмічних вправ у дітей помітно покращилися слухова і зорова увага, сприйняття мовлення, координація рухів, ритм і темп рухів; діти виявились здатними запам'ятовувати велику кількість мовленнєвого матеріалу, у якому, в свою чергу, удосконалюються мовленнєві навички (артикуляційні, фонематичні та ін.).

Список використаних джерел

1. Бабушкина Р.Л., Киселкова О.М. Логопедическая ритмика. - СПб.: Каро, 2005. - 175с.

2. Новиковская О.А. Логоритмика для дошкольников в играх и упражнениях. - СПб.: Речь, 2004. - 124 с.

3. Рычкова Н.А. Логопедическая ритмика: Метод. рекомендации. - М.: Гном-Пресс, 1998. - 36 с.

Размещено на Allbest.ru