Логопедичний супровід дітей з порушеннями зору

Размещено на http://allbest.ru

Логопедичний супровід дітей з порушеннями зору

Л.М. Коломєєць

Мовленнєва компетентність дітей з порушеннями зору передбачає наявність певних умінь і навичок адекватного користування мовою у конкретних ситуаціях, застосування мовних і немовленнєвих засобів виразності з метою висловлювання власних думок, намірів, бажань та прохань. З практичного погляду - це володіння лексичними, фонематичними, граматичними, стилістичними нормами літературної мови. Як відомо, зміст шкільного навчання представляє певні вимоги до рівня розумового і мовленнєвого розвитку дитини, її емоційної і соціальної зрілості. Тому підготовка дітей до школи є складною комплексною задачею, що охоплює всі сфери життя дитини. Мовленнєва готовність до школи один з найважливіших аспектів означеної задачі. Від вирішення цієї проблеми в значній мірі залежить успішність подальшого навчання дитини.

Діти з порушеннями зору - складний з усіх поглядів контингент дітей. Особливості їх розвитку обумовлені різними чинники соціального і біологічного характеру. Визначити значення кожного з них можливо лише за умови глибокого розуміння загальних закономірностей розвитку дітей і вивчення індивідуальних особливостей кожної дитини зокрема. Тільки так можна забезпечити правильний вибір змісту і методів корекційно-виховної роботи з дітьми, що мають порушення зору.

Своєрідність мовленнєвого розвитку у дітей з порушеннями зору може виявлятися і у відставанні формування мовленнєвих навичок. Рання діагностика і лікування разом з корекційно-педогогічною роботою забезпечують високу ймовірність відновлення зору, а також подолання недоліків психофізичного розвитку, що виникають на тлі зорової патології. Надання логопедичної допомоги дітям з порушеннями проходять у трьох напрямів: корекційно-виховному; лікувально-відновлювальному і організаційно-педагогічному.

1. Організаційно-пегогічний напрямок - це визначення рівня розвитку кожної дитини, комплектування груп і підгруп через визначення психофізичних особливостей дітей та підборі ігрового і наочного матеріалу .

2. Лікувально-відновлювальний напрямок - це робота медичних сестер ортоптисток щодо відновлення й охорони зору в дітей.

3. Корекційно - виховний напрямок - це формування у дошкільників з порушеннями зору компенсаторних можливостей пізнавальної і трудової діяльності, попередження і корекція відхилень у фізичному і психічному розвитку.

У процесі корекційного впливу здійснюється комплексний різнобічний вплив з боку вчителя-логопеда, вчителя-тифлопедагога, вихователя в системі різноманітних занять із дітьми. Величезне значення у корекційній роботі надається логопедичному впливу на спеціально організованих заняттях, що проводяться диференційовано, з урахуванням стану зору дітей, сформованості мовлення, можливостей сприйняття та індивідуальних особливостей.

На початку навчального року визначаються завдання спрямовані на корекцію мовленнєвих порушень, які вирішуються в ігровій, навчальній та трудовій діяльності. Однією з форм роботи з дітьми є ігри, які виховують, розвивають, навчають дитину. При підборі і систематизації ігор за тематичним принципом у роботі з дітьми- логопатами, що мають порушення зорову, ставиться мета не тільки виправити недоліки звуковимови, збагатити словниковий запас, розширити кругозір дитини, удосконалити граматичну будову мовлення, формувати передумови виникнення у дітей навичок читання і письма, а й підготувати їх до подальшого навчання у школі. Підбираються ігри, що можуть успішно використовуватись під час корекційних занять навчання і самостійної ігрової діяльністі, як засіб виховання різних сторін особистості, і нарешті, як одна з форм організації корекційної роботи з дітьми, що мають порушення мовлення і зору: ігри на розвиток артикуляційної моторики; ігри на розвиток фонематичного слуху; ігри на розвиток дрібної і загальної моторики; ігри на розвиток фонетичної сторони мовлення; ігри на відпрацьовування лексико-граматичних категорій; ігри для розвитку і удосконалення зв'язного мовлення; ігри на удосконалення психічних процесів: пам'яті, уваги, когнітивних процесів сприймання, уяви.

Усі ігри з перерахованих розділів спрямовані не тільки на корекцію всіх сторін мовлення, але й містять елементи корекції зорового сприймання.

У результаті проведення логопедичної роботи практично усі діти опановують правильну звуковимову, складають зв'язні і послідовні розповіді, вміють описувати спостереження, користуватися різними типами речень, виділяють слова, поділяють слова на склади і звуки, складають речення зі слів, а слова зі складів і звуків. Усе це є доказом ефективності комплексної корекційної роботи, що посідає істотне місце у всій системі корекційно-навчального впливу на дитину з метою конденсації наслідків зорової патології і повноцінної підготовки до включення у процес шкільного навчання і суспільно корисну діяльність.

Ці результати досягаються лише за умов, що корекційна робота розпочата вчасно, має специфічну методичну спрямованість, проводиться диференційовано, щодо різних груп дітей і охоплює різні сторони мовленнєвої і пізнавальної діяльності. Оволодіння рідною мовою і мовленням як головним способом пізнання і специфічним людським засобом спілкування, також є одним із першочергових завдань у роботі з дітьми протягом усього дошкільного віку.

Внаслідок порушення зорового аналізатора в дітей з патологією зору спостерігаються особливості мовленнєвого розвитку. Вони не укладаються у звичайні вікові норми і виражаються в особливостях формування мовлення. Рання діагностика і лікування разом з корекційним впливом забезпечують значний ефект відновлення зору і подолання недоліків психофізичного розвитку, що виникають на тлі зорової патології. З метою удосконалювання мовленнєвого розвитку слабозорих дітей особлива увага приділяється комплексності і послідовності логопедичної роботи .

Одним із ефективних засобів активізації мовленнєвої діяльності дітей на занятті є створена педагогом проблемної ситуації. Пропонуючи проблемні запитання, педагог ставить дітей перед необхідністю долати труднощі, вчить шукати і самостійно знаходити відповіді на запитання. Коли дитина знаходить вихід зі складної ситуації без прямої підказки, вона робить крок в розумовому розвитку, адже проблемна ситуація вимагає від неї не лише активного використання всіх засвоєних знань, але й творчого підходу, самостійних дій. мовлення логопедичний корекційний ігровий

Спираючись на набуті знання про слово, сформовані уміння тримати в пам'яті вербальну інструкцію дорослого, а також враховуючи великий інтерес і загострену увагу до слова, педагог створює ситуацію пошуку в словотворчій роботі. На всіх етапах навчання дітей використовуються різноманітні логічні вправи, які спонукають до роздумів з приводу вивченого матеріалу при розгляданні предмета, картини, іграшки, слуханні художніх творів, спостереженні під час прогулянок.

Увагу дітей завжди привертають вправи, в яких педагог свідомо допускає яку-небудь помилку. Критичне ставлення дітей до власного мовлення і мовлення інших людей свідчить про те, що вони міркують, проявляють інтерес до усвідомлення мовних особливостей. Роздуми дошкільника над словом, над його звуковим складом - добре підґрунтя для виховання у дитини пізнавального інтересу до вивчення рідної мови.

Вивчення дітей із загальним недорозвиненням мовлення виявило неоднорідність сформованості усіх мовленнєвих структур, що дозволило Р.Є. Лєвіній виділити три рівні мовленнєвого розвитку в дітей з порушеннями зору. Зупинимося на третьому рівні мовленнєвого розвитку.

ІІІ рівень мовленнєвого розвитку характеризується розгорнутим фразовим мовленням з елементами недорозвинення лексики, граматики і фонетики. Типовим для даного рівня є використання дітьми простих поширених речень, а також деяких видів складних речень. При цьому їх структура може порушуватися за рахунок відсутності головних або другорядних членів речення. Зростають можливості дітей у використанні прийменникових конструкцій. В самостійному мовленні діти допускають менше помилок, пов'язаних зі зміною слів за граматичними категоріями роду, числа, відмінка, особи, часу тощо.

Проте спеціально направлені завдання дозволяють виявити труднощі дітей у використанні іменників середнього роду, дієслів майбутнього часу, в узгодженні іменників з прикметниками і числівниками в непрямих відмінках. Недостатнім є розуміння і використання складних прийменників, які у мовленні дітей або зовсім пропускаються, або замінюються на прості. На даному рівні дітям доступні словотворчі операції. Діти можуть утворювати нові слова за деякими найбільш поширеними словотворчими моделями, проте відчувають труднощі у виборі твірної основи, використовують неадекватні афіксальні елементи. Все це дуже часто приводить до порушення звуко-складової організації твірного слова. Типовим для цього рівня є неточне розуміння і використання узагальнюючих понять, слів з абстрактним і переносним значенням.

Словниковий запас може бути достатнім в рамках побутового мовлення, однак при більш детальному обстеженні може виявитись незнання дітьми деяких елементарних понять, наприклад, що таке "лікоть", "скроня" тощо. Детальний аналіз мовленнєвих можливостей дітей дозволяє виділити труднощі у відтворенні слів і фраз складної структури. Корекція лексико-граматичних порушень у дітей із загальним недорозвиненням мовлення здійснюється шляхом використання системи поетапного формування мовлення Л.І.Трофименко.

Вона передбачає розвиток мовлення дітей з опорою на онтогенез. При цьому враховується аналіз об'єктивних і суб'єктивних аспектів формування мовленнєвої функції дитини, а також виявлення провідного мовленнєвого порушення та обумовлені ним недоліки психічного розвитку. Важливим є формування фонетико-фонематичних і лексико-граматичних компонентів мовлення. Розвиток фонематичного сприйняття створює основу для формування граматичної та морфологічної системи словотворення та словозміни. Диференційований підхід до логопедичної роботи з дітьми, що страждають загальним недорозвиненням мовлення та мають різну структуру мовленнєвого недорозвинення передбачає зв'язок мовлення з іншими сторонами психічного розвитку, які розкривають залежність формування окремих компонентів мовлення від стану інших психічних процесів.

Корекційна робота розрахована на два роки та забезпечує оволодіння дітьми навичками самостійного зв'язного, граматично правильного мовлення, а також вміщує елементи грамоти, формує готовність дитини до навчання в загальноосвітній школі. Ефективність корекційно-виховної системи визначається правильним розподілом навантаження на дитину протягом дня і наступністю в роботі вчителя-логопеда і вихователя. Індивідуальні логопедичні заняття є основою формою корекційного навчання і призначаються для систематичного розвитку і підготовки до школи.

Отже, якість корекційно-розвиваючої роботи з дітьми-логопатами, її організаційна і методична досконалість залежить від ретельної підготовки вчителя-логопеда до занять та добору спеціальних розвиваючих методів роботи. Із метою удосконалювання мовленнєвого розвитку слабозорих дітей особлива увага приділяється комплексності і послідовності в логопедичній роботі. Досвід переконливо доводить, що якість і стійкість корекційно відновлювальної роботи з дітьми-логопатами досягається тільки за наявності єдиного корекційного простору.

Важливо, щоб корекційна робота мала специфічне методичне направлення, проводилась диференційовано та охоплювала би різні боки мовленнєвої та пізнавальної діяльності. У таких умовах проходить не тільки розвиток мовлення, але й саме мовлення стає потужним компенсуючим фактором. Комплексна корекційно-логопедична робота займає значне місце у всій системі корекційної допомоги дітям, які мають порушення мовлення та зору, з метою компенсації наслідків зорової патології і підготовки їх до навчання в школі.

Список використаних джерел

1. Синьова Є.П. Тифлопсихологія. - К.: Знання. 2008. - 365 с.

2. Земцова М.И. Обучение и воспитание дошкольников с нарушениями зрения: Из опыта работы / Под ред. Земцовой М.И. - М.: Просвещение, 1998. - 297 с.

3. Ермаков В.П., Якунин Г.А. Основы тифлопедагогики. Развитие, обучение и воспитание детей с нарушениями зрения. - М.: Владос, 2000. - 188 с.

4. Гребенюк Т.М., Сасіна І.О., Тімакова Ю.В. Медико-педагогічна корекція зорового сприймання у дошкільників з вадами зору: Навчальний посібник. - К. : Знання, 2005. - 147 с.

5. Трофименко Л.І. Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ: Програмно-методичний комплекс / За ред. Є.Ф. Соботович. - К.: Актуальна освіта, 2007. - 120 с.

6. Конопляста С.Ю., Сак Т.В. Логопсихологія / С.Ю. Конопляста, Т.В. Сак / за ред. М.К. Шеремет. - К. : Знання, 2010. - 293 с.

Анотація

Логопедичний супровід дітей з порушеннями зору. Л.М. Коломєєць

У статті висвітлені погляди науковців на особливості мовленнєвого розвитку дітей з порушеннями зору, напрямки корекційної роботи з подолання загального недорозвинення мовлення, охарактеризовано комплексний підхід до подолання цього порушення.

Ключові слова: порушення зору, мовленнєва система, загальне недорозвинення мовлення, комплексний підхід, дифереційовані завдання.

Аннотация

В статье раскрыты взгляды ученых на особенности речевого развития детей с нарушениями зрения, направления коррекционной работы по преодолению общего недоразвития речи, сделана характеристика комплексного подхода к преодолению этого нарушения.

Ключевые слова: нарушения зрения, речевая система, общее недоразвитие речи, комплексный подход, дифференцированные задания.

Annotation

In this article the views of researchers on the features and language development of children with visual impairments, the direction of correction work with overcoming general underdevelopment of speech describes a comprehensive approach to address this violation.

Keywords: blurred vision, speech system, the general underdevelopment of speech, an integrated approach differentiated task.

Размещено на Allbest.ru