Розвиток фонематичних процесів у дітей з порушеннями мовлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток фонематичних процесів у дітей з порушеннями мовлення

Д.В. Бамбуляк

В статті розглядається поняття "фонематичний слух", умови його формування і розвитку. Автор розкриває етапи логопедичної роботи по розвитку у дітей здатності диференціювати фонеми.

Ключові слова: фонематичний слух, фонема.

В статье рассматриваются понятие “фонематический слух”, условия его формирования и развития. Автор раскрывает етапы логопедической работы по развитию у детей возможностей диференциировать фонемы.

Ключевые слова: фонематический слух, фонема.

Фонематичний слух є одним з сенсорних процесів, що найраніше формується. Завдяки ранньому розвитку фонематичного слуху дитина вперше вчиться розрізняти різноманітні фонематичні елементи мовлення, їх точні уявлення, які стають регулятором для вироблення цих елементів у її власній вимові [3].

Усвідомлення розрізнювальної функції фонем відбувається в дошкільному віці. Це проявляється у дитини в навмисних вправах, що сприяють засвоєнню звуків, в прагненні виправити помилки у вимові інших.

Від розвитку фонематичного слуху залежить формування всієї фонематичної системи у дитини, а згодом, і процес оволодіння нею усним і писемним мовленням. Саме тому проблема формування фонематичного слуху стала однією з найактуальніших в сучасній логопедії. На важливість і необхідність своєчасного формування слухової уваги і фонематичного слуху у дітей з вадами мовлення вказували такі дослідники, як Р.О. Левина, Н.А. Нікашина, Т.Б. Філічова, М.Ю. Хватцев та інші.

Значущість цієї проблеми вимагає постійного пошуку методик формування фонематичного слуху у дітей, особливо це стосується дошкільників із загальним недорозвитком мовлення, у яких, за даними багатьох досліджень, формування цього психічного процесу запізнюється і має ряд особливостей [3].

В процесі логопедичної роботи у дітей слід, перш за все, сформувати вміння контролювати своє мовлення, а також вміння виправляти помилки в ньому, а також порівнювати мовлення оточуючих зі своїм.

Значне число мовленнєвих порушень так чи інакше пов'язане з нездатністю дітей диференціювати на слух фонеми рідної мови. Відсутність повноцінного сприймання робить неможливим їх правильну вимову. Крім того, порушення фонематичного слуху не дає можливості оволодіти потрібним ступенем словникового запасу і граматичною будовою мовлення, а, отже гальмує розвиток зв'язного мовлення в цілому. Це значить, що усунення тяжких мовленнєвих порушень неможливе без спеціальної корекції фонематичного сприймання [3].

Зрозуміло, що без уміння чітко диференціювати на слух фонеми рідної мови не можна оволодіти навичками звукового аналізу і синтезу, а це робить неможливим і повноцінне засвоєння грамоти. Таким чином, проблема формування у дітей з мовленнєвими порушеннями фонематичного слуху є однією з найважливіших.

Розвиток фонематичних процесів починається з найперших етапів логопедичної роботи і є складовою частиною багатьох методів корекційної роботи. Ігри і вправи для розвитку фонематичного слуху можна проводити на фронтальних, підгрупових і індивідуальних логопедичних заняттях.

Логопедичну роботу по розвитку у дітей здатності диференціювати фонеми умовно розділяють на п'ять етапів (Р.Е. Левина, О.Ф. Архипова).

1. етап - впізнавання немовних звуків.

На цьому етапі в процесі спеціальних ігор і вправ у дітей розвивають здатність впізнавати і розрізняти немовні звуки.

Одночасно проведена у цьому напрямку корекційна робота, сприяє розвитку слухової уваги і слухової пам'яті (без чого неможливо успішно навчити дітей диференціювати фонеми).

На даному етапі використовуються такі вправи:

”Знайди іграшку

Логопед пропонує дитині відвернутися або міцно закрити очі. Він ховає іграшку (у шафу, за штору, під стіл і т.д.). Дитині потрібно її знайти орієнтуючись на силу ударів в барабан. Якщо дитина близько підходить до того місця, де захована іграшка, - барабан б'є голосно, якщо віддаляється - тихо.

”Що звучало?”.

Потрібно показати дитині, які звуки видають різні предмети (шурхіт газети, дзвін виделок, рипіння дверей, як дзвенить брязкальце та інші звуки). Потім потрібно відтворити звуки так, щоб дитина не бачила сам предмет. А дитині потрібно відгадати, який предмет видає такий звук.

”Сонце або дощик”.

Логопед говорить дитині, що вони зараз підуть на прогулянку. Погода дуже гарна і світить сонечко (при цьому педагог дзвенить бубном). Потім логопед говорить, що пішов дощ (при цьому він б' є у бубен і просить дитину підбігти до нього - сховатися від дощу). Логопед пояснює дітям, що потрібно уважно слухати бубен і у відповідності з його звуками - "гуляти" або "ховатися".

2. етап - розрізнення однакових слів, фраз, звукокомплексів і звуків по висоті, силі і тембру голосу.

Впродовж цього етапу потрібно вчити дітей розрізняти однакові слова, звукокомплекси і звуки, орієнтуючись на різну висоту, силу і тембр голосу.

” Впізнай свій голос”.

Потрібно записати на касету голос близьких людей і голос самої дитини. Дитині пропонується вгадати хто говорить.

”Три ведмеді”.

Логопед виставляє перед дітьми іграшки або картинки трьох ведмедів - великого, середнього , маленького. Потім, розказуючи казку про трьох ведмедів (у скороченому варіанті), промовляє відповідні репліки і звуконаслідування дуже низьким, середнім по висоті та низьким голосом. Діти повинні відгадати і показати, який з трьох ведмедів міг би так промовляти.

”Хтояк кричить?”.

Дітям пропонують картинки з зображенням домашніх тварин і їх дитинчат - корови і теляти, кози і козеняти і т.д. логопед вимовляє кожне звуконаслідування то низьким, то високим голосом (му-у, бе-е, хрю-ю і т.д.). Діти повинні, орієнтуючись на звукосполучення і висоту голосу, одночасно, підняти відповідну картинку.

3. етап - розрізнення слів, близьких за звуковим складом.

На даному етапі використовуються такі ігри:

”Слухай та вибирай ”.

Перед дитиною викладаються картинки, назви яких дуже близькі за звучанням. Наприклад: рак, лак, мак; коза, коса і т.д. Логопед називає предмет, а дитина повинна підняти або показати відповідну картинку.

”Правильно - неправильно”.

Логопед показує дитині картинку і називає предмет, навмисно замінюючи першу букву (наприклад: дерево - мерево - терево - шерево і т.д.). Завдання дитини слухати уважно слова і почувши правильний варіант плеснути долоні.

”Зайве слово”.

Логопед чітко вимовляє ряд слів і пропонує дитині серед них знайти відмінне від інших слово:

букет - букет - буфет - букет;

лапа - мапа - лапа - лапа;

танк - танк - танк - банк;

мак - мак - лак - мак;

сумка - думка - сумка - сумка тощо.

4. етап - диференціювання складів

”Поплескаємо”

Логопед пояснює дитині,що є короткі і довгі слова. Промовляємо їх інтонаційно поділяючи на склади. Спільно з дитиною промовляємо слова (ма-ма, ло-па-та, ха-та і т.д.), відплескуючи склади.

”Що зайве?”.

Дорослий промовляє ряд складів: па-па-та-па, фа-ва-фа-фа і т.д. Дитина повинна плеснути в долоні, коли почує зайвий (інший) склад.

”Телефон”.

Діти сидять в ряд один за одним. Логопед називає склад або серію складів "су-су-со", "па-па-са" і т.д., що складається зі звуків, непорушених у вимові дітей, на вушко першій дитині. Серія складів передається по ланцюжку і остання дитина вимовляє її вголос. Послідовність ланцюжка змінюється.

5. етап - диференціювання фонем.

”Вгадай, хто (що) це був (було)”.

Дітям пропонують картинки - образи або іграшки, кожній з них привласнюється певне звучання (наприклад: корова мукає "м-м-м", лев - ричить "р-р-р", комар дзижчить "з-з-з"). Логопед довго вимовляє який не-будь звук і пропонує дітям визначити, хто це був, і підняти відповідну картинку.

”Розрізняй і повторюй”.

Логопед пропонує дитині повторювати за ним тільки один певний звук, тільки склади з певним звуком, тільки слова із заданим звуком.

Наприклад:

- " Повторюй за мною тільки звук С" - пропонований звукоряд: с, с, м, х, с і т.д.

- " Повторюй за мною склади тільки зі звуком С" - пропоновані склади: са, ша, са, ус, ба, і т.д.

- " Повторюй за мною слова тільки зі звуком С" - пропоновані слова: сумка, сани, шапка, салат, лавка і т.д.

Отже, фонематичний слух відіграє провідну роль у становленні й функціонуванні всіх видів мовленнєвої діяльності, оскільки він здійснює операції розрізнення й впізнавання фонем, які складають звукову оболонку слова. Для розвитку фонематичного слуху необхідні такі умови, як постійне повторення зразка; розрізнення звукокомплексів за значенням; рухова реалізація заданого акустичного зразка. Саме тому, для успішного формування у дітей з вадами мовлення фонематичного слуху необхідно, щоб корекційна робота мала не епізодичний, а системний, комплексний характер.

фонематичний слух логопедичний пам'ять

Список використаних джерел

1. Архипова Е.Ф. Стертая дизартрія у детей - М.: АСТ: Астрель, 2007. - 234 с.

2. Волкова Л.С. Логопедия. - М.: Просвещение, 1989. - 528 с. Петренко Н.В. Корекція фонетико-фонематичних порушень та формування звуковимови у дошкільників з ФФНМ. Кам'янець- Подільський, 2008р.

3. Рібцун Ю. В. Граємо з дитиною всією родиною // Дошкільне виховання. - 2005. - № 5. - С. 26-27.

4. Рібцун Ю. В. Граємо з дитиною всією родиною (продовження) // Дошкільне виховання. - 2005. - № 9. - С. 2627.

Размещено на Allbest.ur