Психолого-педагогічний супровід дітей з ДЦП в інклюзивному закладі

Актуальність проблеми інклюзивного навчання дітей з дитячим церебральним паралічем. Роль фахівців, які забезпечують психолого-педагогічний супровід учнів з ДЦП в інклюзивному закладі. Фактори результативності психолого-педагогічного супроводу дітей.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.05.2018
Размер файла 29,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Психолого-педагогічний супровід дітей з ДЦП в інклюзивному закладі

О.В.Чопік

Постановка проблеми

Проблема інклюзивного навчання дітей з дитячим церебральним паралічем (далі - ДЦП) є досить актуальною у практиці інклюзивної освіти. Оскільки не лише у цих школярів виникає багато труднощів у загальноосвітньому закладі, пов'язаних із архітектурною недоступністю і недостатнім матеріально-технічним забезпеченням школи, неприйняттям їх ровесниками з типовим розвитком, а й педагоги не завжди є методично і психологічно готовими до роботи з учнями з ДЦП.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні питанням запровадження інклюзивного навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку займаються В.Бондар, В. Засенко, Т. Ілляшенко, А. Колупаєва, М. Матвєєва, С. Миронова, В. Синьов, В. Тарасун, А.Шевцов та інші. Проблему організації навчально-виховного процесу дітей з ДЦП в умовах інклюзивного навчання досліджували Т.Ілляшенко, А.Обухівська, О.Романенко, Л. Ханзерук, О.Чеботарьова, А. Шевцов та інші. Проте, незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених проблемі інклюзивної освіти, багато питань щодо навчання дітей з ДЦП залишаються нерозглянутими, як наслідок у педагогів виникає багато труднощів у роботі з цією категорією школярів.

Метою статті є висвітлення особливостей психолого-педагогічного супроводу школярів з ДЦП в інклюзивному класі.

Виклад основного матеріалу

Процес навчання і виховання учнів з ДЦП ускладнюється індивідуальними характеристиками, пов'язаними з їхнім діагнозом. ДЦП - це непрогресуюче важке захворювання, яке виникає у зв'язку з пошкодженням головного і спинного мозку до народження дитини, під час пологів або у ранньому віці. Важливого значення для розвитку дитини з ДЦП набувають ступінь обмеження діяльності, особливості соціального, зокрема, сімейного оточення [1, 6].

К. О. Семенова виділяє наступні форми ДЦП: подвійна геміплегія, спастична диплегія, геміпаретична, гіперкінетична, атонічно-астатична і змішана форми. Незалежно від форми ДЦП всі діти потребують спеціально організованого процесу навчання, оскільки основним симптомом при ДЦП є рухові розлади, які у більшості випадків поєднуються з порушеннями мовлення, слуху, зору, інтелекту, емоційно-вольової сфери тощо. Тому успішність інклюзивного навчання дітей з ДЦП залежить у значній мірі від здійснення психолого-педагогічного супроводу їх командою фахівців [1, 6].

Психолого-педагогічний супровід - це взаємоузгоджена комплексна діяльність мультидисциплінарної команди спеціалістів і батьків дитини з ДЦП, спрямована на створення необхідних умов, що сприяють розвитку особистості дитини; засвоєнню нею знань, умінь і навичок; успішній адаптації та реабілітації; її самореалізації та інтеграції у соціум [2].

Умовами ефективності інклюзивної освіти дітей з ДЦП є: психологічна готовність школярів з ДЦП, їх ровесників з типовим розвитком, батьків обох категорій дітей, педагогів до включення дітей з ДЦП в інклюзивний клас; когнітивна та методична компетентність педагогів для здійснення їхнього супроводу; врахування індивідуальних особливостей психофізичного розвитку учнів з порушеннями опорно-рухового апарату у навчально-виховному процесі; наявність відповідного матеріально-технічного забезпечення у закладі [2].

Результативність психолого-педагогічного супроводу залежить від тісної співпраці усіх спеціалістів, зокрема, класного керівника, вчителів-предметників, корекційного педагога (ортопедагога, олігофренопедагога), вчителя-логопеда, асистента-вчителя, спеціального і практичного психологів, соціального педагога, батьків дітей. супровід інклюзивний навчання

Зупинимося детальніше на ролі фахівців, які забезпечують психолого-педагогічний супровід учнів з ДЦП в інклюзивному закладі.

Класним керівникам інклюзивних класів потрібно особливу увагу звертати на створення доброзичливої атмосфери у класі, формування позитивних взаємин школярів з ДЦП із однокласниками. Оскільки враховуючи завищену самооцінку, високий рівень тривожності, такі риси характеру, як невпевненість, боязливість, сором'язливість, нестриманість, які часто зустрічаються у дітей з ДЦП, вони мають значні труднощі у налагодженні дружніх стосунків з ровесниками. Наприклад, можна використовувати такі методи і форми роботи з дітьми, як бесіда, тренінг, показ відеозаписів про досягнення людей з особливостями психофізичного розвитку, аналіз етичних ситуацій, оповідань, казок, проведення виховних заходів тощо. Доцільно класному керівникові провести підготовчу роботу і з дитиною з порушеннями психофізичного розвитку та її батьками.

Вчитель початкових класів та вчителі-предметники проводять уроки, під час яких реалізують корекційні цілі навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату (далі - ОРА), передбачені спеціальними освітніми стандартами. Важливою проблемою є підготовка педагогів інклюзивних класів, в яких навчаються діти з ДЦП, оскільки вчителі не мають дефектологічної освіти. На думку О.Чеботарьової, зміст підготовки має охоплювати: 1) вивчення фізичного, психічного і мовленнєвого розвитку учнів з вадами ОРА; 2) визначення й урахування рівня психофізичного розвитку дітей у навчально-виховному процесі; 3) ознайомлення із специфічними методами і прийомами навчання, доступними технічними та дидактичними засобами навчання; 4) вивчення норм і вимог до організації та здійснення процесу їхнього навчання; 5) ознайомлення з особливостями співпраці з батьками дітей з порушеннями ОРА [4].

На початку навчального року на засіданні психолого-педагогічного консиліуму вчителі з допомогою корекційного педагога і спеціального психолога повинні ознайомитися з рівнем психофізичного розвитку дитини з ДЦП, вивчити рівень знань з навчальних предметів. Навчально-виховний процес в інклюзивних класах доцільно будувати на принципах індивідуалізації та диференціації з урахуванням індивідуальних психофізичних можливостей учня з метою добору адекватних прийомів, методів, засобів навчання для цієї категорії дітей, темпу навчальної діяльності, що сприятиме засвоєнню навчального матеріалу та особистісному розвитку учнів [1].

Педагогам під час організації навчально-виховного процесу в інклюзивному класі потрібно враховувати психофізичні особливості дітей з ДЦП. Вчителям необхідно особливу увагу звертати на початковий період навчання молодших школярів в інклюзивному класі. Оскільки рухові порушення дітей, які виявляються у несформованості рухових навичок і вмінь, порушенні зорово-моторної координації, просторового аналізу і синтезу, значною мірою визначають специфіку їхньої навчальної діяльності. Навчання молодших школярів з ДЦП письма має певні особливості, оскільки порушення маніпулятивних функцій кистей рук при різних клінічних формах ДЦП і наявність насильницьких рухів істотно ускладнюють цей процес. Молодші школярі з ДЦП можуть мати значні труднощі при опануванні читанням. Оскільки на їхній мовленнєвій діяльності позначається нестійкість і труднощі переключення уваги, порушення фонематичного слуху, зорового сприймання, звукобуквених уявлень, слухової та логічно-смислової пам'яті, мисленнєвої діяльності, порушення дихання і голосу. Більшість дітей з ДЦП відчувають певні труднощі і на уроках математики. Особливості розвитку мислення учнів з ДЦП обумовлюють необхідність використання вчителями різноманітного наочного матеріалу, креслень, схем, малюнків. Особливу увагу педагогу потрібно звертати на розкриття смислового значення слів умови задачі. Оскільки через порушення мовлення учні з ДЦП можуть неправильно розуміти зміст задачі. У дітей з ДЦП можуть виникати труднощі і на уроках образотворчого мистецтва. Через рухові порушення учням важко робити точні, злагоджені рухи, контролювати їх силу і швидкість. Порушення оптико-просторового сприймання у малюнках виражаються неправильною передачею просторових відносин між окремими предметами, їх елементами, визначення напрямку і місця розташування малюнку, правої і лівої сторони листка. На уроках з трудового навчання в учнів з ДЦП, внаслідок порушення рухової сфери, пізнавальних процесів, також можуть виникати труднощі у процесі навчання ліпленню, аплікації [1, 6].

Педагогам інклюзивних класів варто знати клінічний діагноз дитини з ДЦП. Оскільки труднощі, які проявляються в учня під час засвоєння навчального матеріалу, залежать від форми ДЦП. У дітей з спастичною диплегією спостерігається недостатній розвиток словесно-логічного мислення, що обумовлює труднощі під час виконання відповідних завдань. Для школярів також характерним є значне порушення оптико-просторового сприймання, яке негативно позначається на виконанні завдань на просторове орієнтування, копіювання форми предмета, зображення асиметричних фігур, засвоєння схеми тіла та напрямку. На уроці математики в учнів виникають труднощі сприймання кількості, порівняння цілого та його частин, засвоєння складу та розрядної будови числа тощо. У школярів з правостороннім геміпарезом часто зустрічаються порушення писемного мовлення. Читання дітей утруднене та сповільнене, письмо характеризується елементами дзеркальності тощо. В учнів з гіперкінетичної формою ДЦП значно порушеними є слухове, оптико-просторове сприймання та мовлення. Діти мають труднощі під час виконання завдань, які потребують мовленнєвого оформлення, проте, задовільно виконують візуальні інструкції. Педагогам необхідно враховувати підвищену стомлюваність багатьох дітей з ДЦП, відповідно планувати їхню роботу на уроці. Якщо 15-20 хвилин уроку вони можуть працювати на рівні з іншими школярами, то в другій половині уроку доцільно дати їм легше завдання.

Незалежно від ступеня вираження рухових порушень у дітей з ДЦП зустрічаються порушення емоційно-вольової сфери, які виявляються у підвищеній збудливості, надмірній чутливості, лякливості. Для одних дітей характерною є метушливість, збудженість, рухова розгальмованість, для інших - пасивність, млявість, безініціативність, загальмованість. Тому дуже важливо, щоб вчитель вибирав і застосовував адекватні методи, прийоми і види роботи відповідно до індивідуальних особливостей кожного учня з метою корекції цих станів [6].

У дітей з ДЦП (від 70 до 85%) спостерігаються такі мовленнєві порушення, як дизартрія, дисграфія, алалія, внаслідок органічного ураження центральної нервової системи. Особливості структури порушень мовлення і ступінь їх вираження залежать в першу чергу від локалізації та важкості ураження мозку. Також зустрічаються функціональні мовленнєві вади, обумовлені специфічними умовами розвитку і виховання, недостатністю предметно-практичної діяльності, обмеженістю соціальних контактів дітей. У дітей порушуються фонетико-фонематична, граматична і лексична сторони мовлення [1]. З дитиною з ДЦП з вираженими мовленнєвими порушеннями повинен працювати логопед інклюзивного закладу. Проте запорукою успішного подолання мовленнєвих вад буде тісна співпраця логопеда, педагога і батьків дитини.

Ортопедагог (олігофренопедагог, за умови порушення розумового розвитку у дітей) проводить заняття з корекції вад розвитку, соціально-побутового орієнтування; ознайомлює педагогів з особливостями психофізичного розвитку дитини відповідно до її клінічного діагнозу; допомагає їм підібрати індивідуальний підхід до школярів з ДЦП у навчально-виховному процесі, розібратись із навчальними програмами, критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів тощо.

Спеціальний психолог проводить корекційно-розвиткові заняття, метою яких є розвиток особистості, корекція порушень емоційно-вольової сфери дітей з ДЦП. Основні труднощі психолога, корекційного педагога у роботі з учнями полягають у тому, що поширені діагностичні методики не можуть використовуватися повністю або частково внаслідок порушення у школярів рухових функцій, мовлення, а в деяких випадках слуху і зору. Для цієї категорії дітей потрібний спеціально розроблений інструментарій. Зазвичай спеціалісти використовують модифіковані варіанти. Спеціальний психолог разом з корекційним педагогом готують вчителів до роботи в інклюзивному класі, наприклад, за допомогою таких форм методичної роботи, як консультації, тренінги, виступи на педагогічній раді, методичні об'єднання, психолого-педагогічні семінари, присвячені проблемам інклюзивного навчання. За необхідності можна розробити рекомендації для вчителів щодо здійснення індивідуального підходу до дітей з ДЦП.

Практичний психолог і соціальний педагог проводять зустрічі з батьками та учнями інклюзивного класу, педагогами з метою формування їх психологічної готовності до взаємодії з дитиною з ДЦП; відстежують соціально-психологічний клімат у колективі та статус школяра у класі; допомагають класному керівникові в інтеграції учня у колектив однолітків.

Асистент вчителя забезпечує соціально-педагогічний супровід дитини з ДЦП; допомагає вчителеві в організації навчально-корекційного і виховного процесу; адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей дитини; допомагає учневі виконувати навчальні завдання; відповідає за ведення індивідуальної документації на дитину; консультує батьків.

Батьки також є обов'язковими учасниками мультидисциплінарної команди інклюзивного закладу. Включення батьків у навчально-виховний процес є важливою особливістю організації корекційно-розвивального процесу. Участь батьків у розробці індивідуальної програми розвитку, систематичне консультування їх педагогами, психологами, ознайомлення з прийомами, методами роботи з дитиною сприяють значному покращенню ефективності навчання учнів з ДЦП в інклюзивному класі. Головне завдання фахівців у роботі з сім'єю полягає в тому, щоб батьки з їхньою допомогою змогли побачити реальну перспективу розвитку своєї дитини, визначити можливі труднощі соціального розвитку, які виникають у певні вікові періоди, а також визначити свою роль у процесі психолого-педагогічного супроводу дитини. Формами роботи з батьками можуть бути: індивідуальні консультації, групи спілкування батьків, батьківсько-дитячі групи, тренінги тощо. Можна розробити пам'ятки для батьків щодо особливостей сімейного виховання дітей з ДЦП.

Класному керівникові, корекційному і соціальному педагогам, психологу важливо підготувати батьків дітей з типовим розвитком до включення учнів з ДЦП у клас, в якому навчаються їхні діти. Доцільними будуть такі форми методичної роботи, як тематичні батьківські збори, індивідуальні консультації, вечори питань і відповідей, тренінги, батьківські ринги, збори батьківського активу, спільні конкурси для батьків і дітей.

Висновки

Злагоджена робота всіх фахівців психолого-педагогічного супроводу дитини з ДЦП та батьків - обов'язкова умова і запорука успішного навчання її в інклюзивному закладі.

Перспективним напрямком нашого дослідження є вивчення механізмів становлення і вдосконалення системи психолого-педагогічного супроводу дітей з ДЦП в умовах інклюзивних шкіл.

Бібліографія

1.Дитина з порушеннями опорно-рухового апарату в загальноосвітньому просторі. Методичні рекомендації фахівцям з організації та впровадження інклюзивної форми навчання дітей з порушеннями функцій опорно-рухового апарату. Навчально-методичний посібник / А.Г.Шевцов, О.В.Романенко, Л.О.Ханзерук, О.В.Чеботарьова, за заг. наук. ред. А.Г. Шевцова - К. : Видавничий Дім «Слово», 2014. - 200 с.

2. Миронова С.П. Педагогіка інклюзивної освіти : навчально-методичний посібник / С.П.Миронова. - Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2016. - 164 с.

3. Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання : метод. лист від 26.07.2012 №1/9-529 Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України // Інформ. зб. та коментарі М-ва освіти і науки України. - 2012. - № 23-24, серп. - С. 19.

4. Чеботарьова О. Навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату в умовах загальноосвітньої школи / О. Чеботарьова // Інклюзивна освіта: стан і перспективи розвитку в Україні : наук.-метод. зб. до Всеукр. наук.-практ. конф. - К., 2007. - С. 49-52.

5. Чопік О. В. Формування взаємин дітей з вадами опорно-рухового апарату із здоровими ровесниками в умовах інклюзивного навчання : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.03 / Чопік Олена Василівна. - Київ, 2013. - 247 с.

6. Шипицына Л. М. Психология детей с нарушениями функций опорно-двигательного аппарата : учеб. пособ. / Л. М. Шипицына, И. И. Мамайчук. - М. : ВЛАДОС, 2004. - 368 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.