Мультидисциплінарний підхід щодо розробки документів для інклюзивного навчання учнів з особливими освітніми потребами

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Мультидисциплінарний підхід щодо розробки документів для інклюзивного навчання учнів з особливими освітніми потребами

М. Вишнівська

У статті розкривається сутність мультидисциплінарного підходу щодо створення індивідуальних програм розвитку та індивідуальних навчальних планів для дітей з особливостями психофізичного розвитку у загальноосвітніх інклюзивних навчальних закладах.

Ключові слова: мультидисциплінарний підхід, діти з особливими освітніми потребами, індивідуальна програма розвитку, індивідуальний навчальний план, інклюзивне навчання.

В статье раскрывается сущность мультидисциплинарного подхода по созданию индивидуальных программ развития и индивидуальных учебных планов для детей с особенностями психофизического развития в общеобразовательных инклюзивных учебных заведениях.

Ключевые слова: мультидисциплинарный подход, дети с особенными образовательными потребностями, индивидуальная программа развития, индивидуальный учебный план, инклюзивное образование.

Останніми роками відбуваються докорінні зміни у розумінні та забезпеченні якісної освіти для дітей з особливими освітніми потребами. І саме впровадження інклюзивного навчання є досить важливим на даному етапі розвитку української системи освіти.

Проблеми становлення та розвитку інклюзивної освіти у вітчизняній корекційній педагогіці вивчають: В.І. Бондар,О.В. Гаврилов, І.В. Дмитрієва, А. А. Колупаєва, В.О. Липа, С.П. Миронова, В.В. Тищенко, Л.В. Туріщєва та інші.

Проте, незважаючи на значну кількість досліджень, все ж недостатньо реалізованими у практиці є питання організації інклюзивної форми навчання, складання індивідуальної програми розвитку та індивідуального навчального плану. Труднощі полягають у визначенні структури побудови програми, а також розробці її змісту і адекватного відбору навчально-дидактичного матеріалу. мультидисциплінарний навчальний інклюзивний індивідуальний

Тому, метою статті є визначення умов ефективної роботи щодо побудови основної документації у роботі з дітьми, що мають особливості психофізичного розвитку, зокрема, необхідність реалізації мультидисциплінарного підходу.

Успішним та ефективним навчання дитини з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому навчальному закладі може стати лише за умови індивідуалізації навчально-виховного процесу, якісного психологічного, педагогічного і соціального супроводу. Це питання знаходиться на перетині функцій багатьох фахівців, а тому не може належати до сфери професійної діяльності виключно одного з них. Тому саме мультидисциплінарність є одним з принципів організації інклюзивної освіти.

Найбільш ефективним інструментом мультидисциплінарного впливу для організації та супроводу інклюзивного навчання є психолого-медико-педагогічний консиліум, що має бути створеним на базі кожної школи, а особливо, школи з інклюзивною формою навчання.

Консиліум є найціннішим механізмом, що дає змогу скласти власний освітній маршрут для кожного учня, підібрати оптимальний варіант індивідуального підходу. На основі цілісного бачення кожного учня з особливими освітніми потребами на

консиліумі розробляється і реалізується загальна стратегія навчання та розвитку таких дітей. Психолого-медико-педагогічний консиліум сприяє розширенню та збагаченню знань його учасників, надає можливість передачі досвіду між фахівцями. Наприклад,

ознайомлює психолога зі специфікою шкільної програми чи розкриває педагогу психологічні джерела успішності його учнів.

Для ефективної і компетентної роботи слід ретельно сформувати склад шкільного консиліуму. У нього не можуть входити випадкові люди. Проте, склад консиліуму є достатньо гнучким, він включає постійних і тимчасових членів. Постійні члени консиліуму присутні на кожному засіданні, беруть участь у його підготовці і подальшому контролі за виконанням рекомендацій. Залежно від типу установи, це:

заступник директора (може бути і директор);

психолог;

вчитель (вихователь) з великим досвідом роботи;

вчитель (вихователь) спеціального (корекційного) класу;

дефектолог (олігофренопедагог, логопед, тифлопедагог, сурдопедагог, ортопедагог);

шкільний медик.

Тимчасовими членами консиліуму вважаються особи, запрошені на дане засідання. Це можуть бути:

вчитель початкових класів (класний керівник, вихователь), представляючий дитину, або проблеми класу на консиліум;

фахівець, яким може бути працівник кафедри психології або педагогіки ВНЗ, методист психологічного центру, лікар вузької спеціалізації (психоневролог, психіатр);

соціальний педагог;

референтна особа.

Обов'язковими членами психолого-медико-педагогічного

консиліуму повинні бути батьки, які залучаються до

складання індивідуальної програми розвитку. Така співпраця забезпечить інформування батьків про потенційні можливості дитини, динаміку її розвитку та врегулює комплекс суперечливих питань, які виникають між батьками та вчителями в процесі навчання дитини. Загалом, залучення батьків сприятиме побудові більш ефективної роботи з дитиною та, як результат, максимально дієвому корекційно-розвитковому впливу.

На засіданні психолого-педагогічного консиліуму всі фахівці, які беруть учать в роботі з дитиною, представляють свої висновки й рекомендації. Обмін інформацією між учасниками й взаємні відповіді на питання є основною консиліуму.

Засідання групи мають бути регулярними і фіксуватися відповідним розкладом. Окрім того, за потреби консиліум може збиратися позапланово для вирішення нагальних питань.

Основним завданням роботи такої мультидисциплінарної команди є організація й здійснення адекватної оцінки учня, а також супровід і моніторинг програм, на основі яких розробляється Індивідуальна програма розвитку та Індивідуальний навчальний план для дитини з різними освітніми потребами.

Як зазначається в інструктивно-методичному листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, індивідуальна програма розвитку - це письмовий документ, який визначає конкретні навчальні стратегії і підходи до навчання дитини з особливими освітніми потребами [4].

Індивідуальна програма розвитку (ІПР) містить такі розділи[4]:

Загальна інформація про дитину. У даному розділі зазначаються такі дані, як ім'я та прізвище, вік, телефони батьків, адреса, проблема розвитку (інформація про особливі освітні потреби), дата зарахування дитини до школи та строк, на який складається програма.

Наявний рівень знань і вмінь. Протягом певного визначеного періоду часу (в залежності від складності порушення) група фахівців вивчає можливості та потреби дитини і фіксує результати вивчення:

вміння, сильні якості та труднощі, що у неї виникають під час навчальної діяльності, стиль навчання (візуальний, кінестетичний, багатосенсорний та інші), у чому їй потрібна допомога;

інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до навчання .

Вся інформація повинна бути максимально точною, оскільки вона є основою для подальшого розроблення завдань.

Спеціальні та додаткові освітні послуги. В індивідуальній програмі розвитку фіксується розклад занять з відповідними фахівцями (логопедом, фізіотерапевтом, психологом та іншими спеціалістами), вказується кількість і тривалість таких занять з дитиною.

Адаптації/модифікації. У цьому розділі визначаються оптимальні адаптації та модифікації навчального середовища відносно потреб дитини, які можна слід використовувати навчальні методи, матеріали та обладнання з врахування м можливостей та потреб дитини.

Отож, ІПР будується з опорою на розуміння причин виникнення конкретного варіанту відхилення в розвитку, механізмів його протікання та обов'язково з опорою на сильні сторони дитини та її можливості.

Надзвичайно важливою у розробці індивідуальної програми розвитку є участь батьків. Адже саме батьки можуть надати інформацію про стан здоров'я, розвиток, інтереси, особливості поведінки дитини.

У практиці залучення родин трапляються випадки, коли батьки не хочуть брати участь у розробці індивідуальної програми розвитку. Причини такої поведінки можуть бути різними: від небажання приділяти час власній дитині, до недовіри членам команди, підґрунтям якої є негативний попередній досвід спілкування з фахівцями і педагогами. У будь-якому випадку, робота психолого-медико-педагогічного консиліуму повинна бути спрямована на заохочення батьків до співпраці шляхом проведення консультативно-роз'яснювальної та просвітницької роботи, що є одним з його першочергових завдань.

Індивідуальна програма розвитку розробляється на один рік. Двічі на рік (за потребою частіше) переглядається з метою її коригування. Зокрема, коли у дитини виникають труднощі у засвоєнні визначеного змісту навчального матеріалу, чи навпаки виникає необхідність перейти до наступного рівня складності виконання завдань.

У випадку, якщо дитина має інтелектуальні порушення чи складну ваду розвитку (вада слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку) на основі робочого навчального плану школи розробляється індивідуальний навчальний план з урахуванням рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації та на основі Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

Індивідуальний навчальний план (ІНП) визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета за роками навчання, та тижневу кількість годин. У плані враховуються додаткові години на індивідуальні і групові заняття. Для проведення корекційно- розвиткових занять в індивідуальному навчальному плані учня передбачається від 3 до 8 годин на тиждень (кількість годин визначають відповідні психолого-медико-педагогічні консультації)[4].

Як зазначає А.А. Колупаєва, створення ІНП є складним і тривалим процесом, що вимагає певної підготовки педагогів [2]. Складання як індивідуальної програми розвитку, так і індивідуального навчального плану, передбачає всебічне вивчення індивідуальних особливостей дитини, її потенційних можливостей тощо. А це свідчить про необхідність ретельної підготовки фахівців до роботи в інклюзивних класах.

Однією з форм такої підготовки А.А. Колупаєва визначає тренінгові заняття [2]. Зокрема, доцільними варіантами тренінгових завдань в контексті підготовки педагогів для роботи у закладі з інклюзивним навчанням є такі:

за наданою характеристикою учня з певними особливостями розвитку (вік дитини, індивідуальні особливості, порушення психофізичного розвитку, рівень підготовленості тощо) визначення необхідних адаптації та модифікації (аспекти навчання, що потребують застосування спеціальних методик, адаптації завдань, модифікацій класного довкілля, створення особливого графіка навчального навантаження, визначення й погодження необхідних супровідних послуг тощо), відповідно розробка проекту ІНП;

розробка проекту ІНП для конкретного учня школи за складеною під час тренінгу характеристикою;

на основі результатів оцінювання кожним з членів консультаційно- педагогічної групи визначення завдання кожного спеціаліста.

Такий метод підготовки та тренування фахівців забезпечить ефективність навчально-корекційної та формування висококласної командної роботи.

Отже, саме дотримання принципу мультидисциплінарності дозволяє об'єднати зусилля усіх фахівців для створення ефективної комплексної роботи з дитиною з метою подолання її порушень, створення умов для всебічного розвитку її особистості, а в подальшому якісної соціалізації у суспільство. Саме дотримання всіх цих умов забезпечить успішну реалізацію інклюзивної освіти.

Список використаних джерел

Инклюзивное образование на современном этапе становления школы инновационного типа : материалы Всеукраинскойнаучно-практической конференции (с участием зарубежных ученых / под ред. А.Н.Ляшенко. - Симферополь, 2011. - 344 с.

Колупаєва А.А. Професійне співробітництво в інклюзивному

навчальному закладі: навчально-методичний посібник /А.А. Колупаєва, Е.А. Данілавічютє, С.В. Литовченко. - К.: А.С.К., 2012. - 192 с.

Миронова С.П. Основи корекційної педагогіки : навчально-мпетодичний посібник / С.П.Миронова, О.В.Гаврилов,

М.П.Матвєєва; [за заг. ред С.П. Миронової]. - Кам'янець- Подільський : Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2010. - 264 с.

Організація навчально-виховного процесу в умовах

інклюзивного навчання // Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 18. 05.2012 р. № 1/9-384.

Туріщєва Л.В. Діти з особливостями розвитку в звичайній школі / Л.В.Туріщєва. - Харків : Основа, 2011. - 111 с.

Размещено на Allbest.ru