Особливості корекції фізичного розвитку дошкільнят із цервікальним типом рухових порушень засобами горизонтального пластичного балету

3. Горизонтальний пластичний балет передбачає елементи партерної хореографії (партерного екзерсису), що наближує його до традиційного балету як одного з провідних видів мистецтва. У цьому разі можна вести мову про своєрідну лікувальну хореографію, лікувальний танок, лікувальні танцювальні рухи.

4. Танок у своїй основі передбачає прояв гендерних стосунків між хлопчиком та дівчинкою, що підвищує мотивацію дітей до виконання запропонованих педагогом рухово-ігрових дій. Безумовно це великою мірою посилює як загальнопедагогічний ефект від балетного тренінгу, так і результативність танцювальних корекційних вправ.

Рис. 1 Модель корекційного горизонтального пластичного балету як форми танцювально-рухової арт-терапії

Виходячи з особливостей цервікальних рухових порушень у дітей дошкільного віку, М. М. Єфименком була запропонована генеральна формула їх корекції [5, с. 183-185], яку ми адаптували відповідно до предмета нашого дослідження:

1. Протипоказання для дітей-“цервікаликів”:

• Пози і вправи з механічним навантаженням на голову і шию: стійка на голові, стійка на лопатках (асана “Берізка”), борцівський місток, перекиди вперед і назад, а також з подоланням якихось перешкод типу валика або подушки.

• Ударно-балістичні впливи на череп і шию: поштовхи в голову, ляпаси, відбивання м'яча головою.

• Різні захвати руками (ногами) за голову і шию.

• Різкі широкоамплітудні рухи головою (шиєю).

• Стояння і ходьба на носках з вертикальним розташуванням стопи (за наявності ознак нижнього спастичного парапареза).

• Прийняття упорів на випрямлених руках без попередньої фіксації ліктьових суглобів еластичною пов'язкою (при перерозгинанні рук у ліктях).

2. Розблокування шийно-комірцевої зони (затиснення, неприродного напруження м'язів і суглобів шиї) передбачає комплекс заходів, спрямованих на зниження тонічного напруження м'язів шийно- комірцевої зони, зняття м'язово-суглобових блоків у шийному відділі, відновлення природної рухливості шиї і циркуляції енергії висхідними і спадними каналами.

3. Підвищення тонусу та сили м'язів плечового пояса і рук здійснюється завдяки коригувальним вправам на зміцнення м'язового корсета верхніх кінцівок. Перевагу слід віддати вправам на згинання рук у всіх суглобах. У цьому плані найефективнішими є підтягування в лежачо-горизонтованих положеннях (на спині, на животі).

4. Подолання надлишкової рухливості (гіпермобільності) у суглобах плечового пояса і верхніх кінцівок передбачає спочатку пасивну фіксацію ліктьових і променево-зап'ясткових суглобів еластичним бинтом, спеціальною пов'язкою, кінезіотейпом різної консистенції (спеціальним пластирем, методика називається тейпіруванням), а в подальшому -- їх фіксування завдяки сформованому в процесі тренувань м'язовому корсету.

5. Поліпшення опорної здатності плечового пояса і рук (особливо кистей) здійснюється завдяки комплексу вправ на формування опорно- випрямних реакцій верхніх кінцівок. Ці вправи виконуються як в упорі лежачи (у різних варіантах), так і під час повзання різними способами.

6. Поліпшення швидкісно-силових проявів у плечовому поясі й верхніх кінцівках має особливе значення для розвитку дитини, оскільки саме від уміння виконувати руками відносно швидкі й сильні рухи залежить її успішність у навчанні, трудовій діяльності, повсякденному житті. Досягається за допомогою різних поєднань вправ на швидкість і на силу.

7. Профілактика та корекція кривошиї реалізується за допомогою комплексу вправ із відновлення загальної природної рухливості шиї, подолання м'язового дисбалансу між правою і лівою стороною шийно- комірцевої зони, а також зміцнення всього м'язового корсета, що бере участь у вертикалізації голови і шиї дитини.

8. Профілактика та корекція сутулуватої постави має на меті виведення голови дитини в природне вертикальне положення, зменшення зайвого шийного лордозу, гармонізацію м'язового корсета шийно-комірцевої зони, а також вирівнювання верхньої частини грудного відділу хребта.

9. Зниження тонусу м'язів і подолання тугорухливості суглобів нижніх кінцівок досягається завдяки комплексу медичних і педагогічних (фізкультурних) заходів, спрямованих на розслаблення спазмованих м'язів і вивільнення суглобів ніг від зайвого пригнічення.

10. Формування опорної здатності тазового пояса та ніг передбачає поліпшення опороздатності ніг дитини, яка знижується внаслідок виникнення у неї порожнистої або кінської стопи. У цьому випадку головними завданнями корекції є збільшення площі опори стопи під час стояння й ходьби, а також посилення ресорної функції стоп.

Для реалізації вищезазначеної стратегії нами застосовувались такі специфічні методи корекційного горизонтального пластичного балету [4, с. 42-44]:

1. Еволюційний метод -- в його основі лежить еволюційна послідовність засвоєння дітьми дошкільного віку основних рухових режимів: лежання - повзання - сидіння - стояння. Саме така послідовність є найбільш оптимальною, відібраною в процесі еволюції тваринного світу та людини.

2. Метод первинності розслаблення (релаксації) передбачає, що на початку тренінгу з пластик-шоу перш за все необхідно досягти загального психофізичного розслаблення дітей, що дозволить життєвій енергії вільно рухатися по організму і забезпечувати ефективну рухово- ігрову діяльність. Таким чином, кожний тренінг починається з гравітаційного розвантаження скелета (хребетного стовпа).

3. Метод повторно-кільцевої побудови тренінгу дає можливість проводити тренування за зразком “еволюції в мініатюрі”, повторюючи етапність розвитку тваринного світу та людини. Спочатку виконуються вправи в лежачо-горизонтованих вихідних положеннях (лежачи - на чотирьох - сидячи), потім положення поступово вертикалізується до прямостояння. Кожний наступний тренінг має повторювати цей своєрідний еволюційний ролик, але на вже вищому, складнішому рівні.

4. Метод індивідуального диференціювання навантажень (ІДН) передбачає диференціацію вікової групи за типологічними підгрупами залежно від переважних ознак ІДН та подальшу індивідуалізацію педагогічного процесу. Відповідно до педагогічних завдань тренінгу з пластик-шоу можна диференціювати дітей, виходячи з особливостей порушень постави, склепіння стоп, рівня фізичного розвитку тощо.

5. Наскрізний ігровий метод передбачає ігрову форму тренінгу, що реалізується у розгортанні протягом заняття своєрідної фізкультурної казки. Цей метод надзвичайно важливий, оскільки саме гра є провідним видом діяльності у дошкільному віці. У казці завжди присутні образи, які і будуть втілюватися дітьми завдяки сюжетно- рольовим проявам -- за таких умов можливе досягнення максимальної мотивації дошкільників до рухів.

6. Метод предметно-маніпулятивної діяльності дає змогу реалізувати на практиці фізичного виховання велике розмаїття маніпулятивних дій дошкільників з предметом. Насамперед це стосується ручних (дворучних) дій, які позитивно впливають на стимулювання дозрівання необхідних структур головного мозку дитини, забезпечують мовленнєвий розвиток і повноцінну реалізацію вищих психічних функцій.

7. Метод максимального сенсорного збагачення передбачає необхідність комплексного впливу на відповідні структури головного мозку дітей середньої та старшої груп за допомогою аферентної імпульсації. Під час виконання фізичних вправ пропріоцептивні потоки від м'язів та суглобів мають додатково збагачуватись іншими сенсорними потоками.

8. Метод багатопланової ємності тренінгу має на меті гармонійне поєднання фізичного, інтелектуального та духовного розвитку дошкільників. Він є втіленням принципу цілісності педагогічного процесу.

Підбиваючи підсумки, зазначимо: у поданій статті нами було сформульовано особливості рухових порушень у дітей з цервікальним типом пригнічення центральної нервової системи. На цій основі створено структурну модель профілактики та корекції порушень фізичного розвитку в дітей дошкільного віку засобами пластик-шоу, а також розроблено основи методики корекції рухових порушень у зазначеної категорії дітей для подальшої перевірки у формувальному педагогічному експерименті.

Перспективи досліджень з цього напряму вбачаємо у пошуках можливостей корекційного пластик-шоу у подоланні порушень фізичного розвитку дітей з люмбальним та змішаними (церебрально- цервікальним, цервікально-люмбальним, церебрально-люмбальним, церебрально-цервікально-люмбальним варіантами пригнічення ЦНС).

Список використаних джерел

1. Бойко Ю. В. Пластик-шоу-класик: або з чого починати засвоювати цю технологію в дошкільному навчальному закладі / Ю. В. Бойко. Вінниця: ТОВ «Нілан - ЛТД», 2013. 36 с., іл.

2. Збірник центру наукових публікацій «Велес» за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції: «I Весняні наукові читання», м. Київ: збірник статей (рівень стандарту, академічний рівень). К.: Центр наукових публікацій, 2015. 104 с.

3. Ефименко Н. Н. Горизонтальный пластический балет: новая система физического воспитания, оздоровления и творческого самовыражения детей и взрослых / Н. Н. Ефименко. Таганрог: Познание, 2001. 176 с.: ил.

4. Єфименко М. М., Мельніченко Ю. В. Програма з фізкультурно- корекційної роботи у дошкільних навчальних закладах за авторською естетико-оздоровчою системою «Горизонтальний пластичний балет (пластик-шоу)» / М. М. Єфименко, Ю. В. Мельніченко. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. 56 с.

5. Єфименко М. М. Сучасні підходи до корекційно спрямованого фізичного виховання дошкільників з порушеннями опорно-рухового апарату: монографія / М. М. Єфименко. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2013. 356 с.

Размещено на Allbest.ru