Формування мотиваційно-ціннісного компонента математичної підготовки студентів-екологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування мотиваційно-ціннісного компонента математичної підготовки студентів-екологів

Цецик С.П.

У статті висвітлено теоретичні та практичні аспекти проблеми формування мотиваційно-ціннісного компонента математичної підготовки студентів-екологів.

Ключові слова: мотиви, мотивація, математична підготовка, прикладні задачі, студенти-екологи.

In this article the theoretical and practical aspects of the motivative and value component formation of mathematical training of environment students are highlighted.

Keywords: motives, motivation, mathematical training, applications, environment students.

Упровадження кредитно-модульної системи навчання у вищі освітні заклади України спричинило значні зміни в організації навчально-виховного процесу. Як відомо, провідною вимогою кредитно-модульної системи є збільшення обсягу самостійної роботи студентів, що знайшло своє відображення у навчальних планах та робочих програмах підготовки майбутніх фахівців. Зокрема, у робочій програмі з вищої математики для фахівців за напрямом підготовки 6.040106 „Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” більше 50% навчального часу відводиться на самостійну роботу. Але, як показала практика, самостійна робота студентів утруднена певними причинами, серед яких привертає увагу одна: переважно низький рівень мотивації студентів до вивчення не лише курсу вищої математики, а й навчання в цілому.

У той же час студенти-європейці мають досить сильні мотиваційні чинники до навчання: високий рейтинг - це запорука їх успішного працевлаштування та матеріального добробуту. Тобто привабливість освітянських послуг, що надають вищі навчальні заклади Західної Європи, у яких теж практикується кредитно-модульна система навчання, включає у себе, насамперед, перспективу для кар'єрного росту. На Україні ці мотиваційні чинники не працюють: значна частина випускників не можуть працевлаштуватися за фахом і шукають роботу там, де їх професійний рівень не має жодного значення.

Така суттєва різниця в мотиваційних засадах європейського та українського студентства потребує діяльності викладачів щодо забезпечення мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Зокрема, актуалізується проблема відшукання оптимальних шляхів формування мотивації студентів-екологів до набуття ними належного рівня математичної підготовки, як невід'ємної складової професійної підготовки. Адже розв'язання ряду важливих проблем екології неможливе без знання основних положень і методів математичної науки. Вони будуються і розвиваються на основі сучасної методології, на основних положеннях системного аналізу, на математичних методах і методах математичного моделювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ключові ідеї проблеми забезпечення мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів/учнів розкрито у дослідженнях українських та зарубіжних учених: В.Г. Асєєва, В.П. Безпалька, Дж. Брунера, Є.І. Ільїна, А.К. Маркова, В.Є. Мільмана, Дж. Равена, Г.І. Щукіної та ін.

Зокрема, висвітлено механізми формування внутрішньої та зовнішньої мотивації учіння, визначені механізми взаємозв'язку між загальною структурою мотивації суб'єкта навчання, мотиваційними установками та успішністю [9]; обґрунтовано принцип мотиваційного забезпечення навчального процесу та шляхи формування позитивного ставлення до навчання [5]; обґрунтовано мотивацію як необхідний етап дидактичного процесу, що забезпечує успіх навчальної діяльності [3]; розкрито проблему формування мотивації через пізнавальний інтерес [1; 9; 12]; проаналізовано особливості розвитку, основні рушійні сили суперечності мотивації (між бажаним і реальним, можливим і необхідним, позитивним і негативним), витоки формування специфічних людських спонукань [2], охарактеризовано мотивацію як інтегральну частину компетентності особистості [10, с. 72] тощо.

Однак, незважаючи на цілу низку наукових досліджень, що розкривають різні напрями окресленої проблеми, подальшого вивчення потребує питання визначення конкретних умов і шляхів формування мотиваційних чинників студентів-екологів у процесі вивчення ними курсу вищої математики.

Мета статті полягає в тому, щоб охарактеризувати результати експериментальної методики формування мотиваційно-ціннісного компонента математичної підготовки майбутніх екологів.

Під мотивом будемо розуміти деяку „форму суб'єктивного відображення потреб людини” [8, с. 250], що надає їй „внутрішньої рушійної сили і спонукає людину до діяльності” [7, с. 98]. Фактично, мотив - це внутрішній стимул до дії, усвідомлене спонукання для визначеного виду дії. Мотиви породжуються матеріальними і духовними людськими потребами. Саме почуття нестатку в чомусь, усвідомлення цього нестатку і прагнення визначити спосіб задоволення або ж відмовитися від наявного бажання визначають зміст і спрямованість мотивів. Істотно, що мотив не може стати внутрішнім стимулом до дії, якщо він не набув значення для індивіда [4, с. 45-46].

У теорії мотивації учіння чітко виділяється система ,,мотив - діяльність”. При цьому учені виділяють смисл як важливе утворення внутрішньої структури спрямованості особистості, що надає цілісності та визначеності діяльності особистості. Відповідно до наукових досліджень внутрішньої структури особистості у ній прийнято виділяти відносно стійкі (інваріантні) утворення та варіативні, що викликані життєвою необхідністю. ,,Їх реальна взаємодія виявляється в мотиваційно-смислових феноменах спрямованості. Важливість цього феномену у тому, що поза категорією смислу неможливе психологічне вивчення людської мотивації. Ні спонукання, ні спрямованість діяльності не спрацьовують у людині без участі смислу, який не тільки скрашує мотиви, але й надає їм необхідну для особистості цілісність, системність організації” [6, с. 106].

Отже, мотивація учіння - це складна система спонукань, що спрямовують активність особистості на отримання, перетворення та збереження певних знань, умінь, навичок, вражень, уподобань тощо. Результатом є мотиви, що організовують діяльність особистості по задоволенню її усвідомлених, життєво необхідних потреб.

Зважаючи на те, що основними мотивами свідомого навчання, пов'язаного з усвідомленням його задач, є природне прагнення підготуватися до майбутньої діяльності [11, с. 80], то визначальним фактором, пов'язаним із формуванням стійкої мотивації студентів до вивчення курсу вищої математики є забезпечення зв'язку з майбутньою професією.

Тому важливо, щоб математична підготовка студентів-екологів включала у себе мотиваційно-ціннісний компонент, що характеризує систему мотивів, установок, переконань, інтересів, які спонукають студентів до вивчення курсу вищої математики. Формування цього компонента можливе через уведення професійно орієнтованого навчального матеріалу. Саме розв'язання задач фахового змісту допоможе розкрити значущість дисципліни у системі професійної підготовки та створить необхідні умови для того, щоб математичні знання набули для кожного студента глибокого внутрішнього смислу.

Для з'ясування факту, чи формується у студентів інтерес до вивчення курсу вищої математики, чи розуміють вони значення математичних знань у професії еколога, було проведено опитування студентів-екологів 1-го курсу Національного університету водного господарства та природокористування. Всього в опитуванні взяло участь 194 студенти. Інструментом опитування було обрано анкету, до якої включено такі запитання:

1. Назвіть 3-4 навчальних предмети (серед тих, що Ви вивчаєте), які на Вашу думку, є найважливішими в оволодінні професією еколога.

2. Укажіть одну із головних причин, що спонукає Вас до вивчення курсу вищої математики.

Результати відповідей на перше запитання анкети подано у табл. 1. Отже, серед дисциплін фундаментального циклу підготовки майбутніх екологів найбільш значущою у майбутній професії є, на думку студентів, біологія (94,3%) та хімія (91,8%). Дещо меншого значення надають студенти фізиці (3 4,5%), а важливість вищої математики підтвердило лише 23,7% респондентів.

Таблиця 1

Оцінювання студентами значущості дисциплін природничо-математичного циклу у професії еколога

Досліджуючи чинники, що спонукають студентів до вивчення курсу вищої математики, можна зробити висновок, що найбільше число респондентів вивчають дисципліну з необхідності скласти залік чи екзамен - 133 (68,6 %), потреба отримати стипендію - 34 (17,5%). Предмет вважають цікавим 8 (4,1%) і лише 19 (9,8 %) всіх студентів вивчають предмет із бажання отримати хорошу фахову підготовку.

Отже, за результатами проведеного опитування, можна зробити висновки:

- більшість студентів-екологів відводять курсу вищої математики другорядне місце серед дисциплін фундаментального циклу підготовки;

- переважаючим мотивом вивчення студентами курсу вищої математики є мотив уникнення: боязнь не скласти залік чи екзамен.

Аналізуючи причини такої ситуації варто, зазначити, що переважно формально-логічний виклад навчального матеріалу з вищої математики, що був зумовлений значним скороченням аудиторних годин, та відсутність зв'язку з майбутньою професією, формують у студентів-екологів хибну думку про те, що математика другорядна дисципліна і не має нічого спільного з майбутньою професією.

Для усунення вказаних недоліків було проведено пошукову роботу та розв'язано завдання, що складають основу експериментальної методики формування мотиваційно-ціннісного компонента математичної підготовки фахівців-екологів:

- визначено теми в курсі вищої математики, що уможливлюють уведення прикладних задач фахового спрямування;

- проведено аналіз навчально-методичної літератури з метою відбору дидактично доцільних прикладних задач професійного змісту;

- уточнено особливості розв'язання прикладних задач екологічного змісту;

- розроблено методику формування у студентів уміння розв'язувати прикладні задачі (виділено форми, методи та засоби навчання);

- визначено критерії, показники та рівні сформованості мотиваційно-ціннісного компонента математичної підготовки студентів-екологів.

З'ясовано, що критеріями мотиваційно-ціннісного компонента є: усвідомлення значущості математичних знань у професії еколога; потреба в їх поповненні. Показниками цього компонента є: швидке включення в роботу; стійкий інтерес і наполегливість до виконання поставлених завдань; вияв активності й ініціативи на заняттях; систематичність виконання домашніх та індивідуальних робіт тощо.

Відповідно до визначених критеріїв та показників, а також з урахуванням прийнятої в Україні Європейської кредитно-трансферної системи оцінювання, встановлено рівні сформованості мотиваційно-ціннісного компонента математичної підготовки майбутніх екологів: низький, середній, достатній та високий.

Низький рівень сформованості мотиваційно-ціннісного компонента мають студенти, які виявляють байдуже ставлення до математики та до майбутньої професії. Середній рівень сформованості цього компонента мають студенти, які навчаються без особливого бажання та виявляють ситуативний інтерес до математичних дисциплін. Основним мотивом навчання є - скласти екзамен чи залік. Достатній рівень сформованості досліджуваного компонента математичної підготовки мають студенти, які зацікавлені предметом, виявляють наполегливість у його вивченні. Активно та самостійно працюють на заняттях, до яких готуються систематично. Високий рівень сформованості мотиваційно-ціннісного компонента характерний для студентів, котрі характеризуються стійким інтересом до математики та майбутньої професійної діяльності. Виявляють ініціативу щодо участі у математичних олімпіадах, студентських конференціях та написанні наукових робіт.

Розроблено комплекс навчально-методичних матеріалів для забезпечення формування мотиваційно-ціннісного компонента математичної підготовки майбутніх екологів: навчально-методичні посібники: ,,Вища математика. Практикум”, „Математичні методи в екології”; методичні рекомендації „Підготовка і проведення ігрових занять при вивченні „Вищої математики”; контрольні та індивідуальні завдання для перевірки знань студентів.

Важливо, що впровадження у навчальний процес розробленого комплексу навчально-методичних матеріалів позитивно вплинуло на формування мотиваційно-ціннісного компонента математичної підготовки студентів-екологів. Це підтвердили результати формувального експерименту. До нього було залучено 221 студент (111 студентів - експериментальні групи (ЕГ), 110 студентів - контрольні групи (КГ)).

На момент входження у формувальний експеримент студенти ЕГ та КГ мали однаковий рівень сформованості мотиваційно-ціннісного компонента. Також студенти ЕГ та КГ перебували в рівних умовах: однакова кількість лекцій, практичних занять, консультацій; впроваджувалися активні та інтерактивні методи навчання, проводилась робота по формуванню умінь та навичок ефективно працювати самостійно, забезпечувалася індивідуалізація та диференціація навчання. Різниця полягала лише в тому, що студентам ЕГ на практичних заняттях пропонувалися прикладні задачі професійного змісту, тоді як для студентів КГ цього не робилося.

За результатами формувального експерименту (табл. 2) виявлено позитивну динаміку у рівнях сформованості мотиваційно-ціннісного компонента математичної підготовки студентів ЕГ порівняно з КГ. Зокрема, виявлено збільшення кількості респондентів в ЕГ з високим і достатнім рівнями мотиваційно-ціннісного компонента - відповідно на 11,9% і 7,5%. Виявлено зменшення кількості респондентів у ЕГ із середнім та низьким рівнями досліджуваного компонента - відповідно на 5,1% і 14,3%.

Таблиця 2

Рівні сформованості мотиваційно-ціннісного компонента математичної підготовки майбутніх екологів після завершення формувального експерименту (у%)

Істотно, що змінилося ставлення студентів до вивчення курсу вищої математики. На рис. 2 показано динаміку основних мотивів, якими керувалися студенти при вивченні вищої математики: I - професійних, II - навчально-пізнавальних, III - винагороди, IV - уникнення. Визначення мотивів проведено за модифікованою методикою А.А. Реана та В.А. Якуніна.

Рис. 1. Динаміка основних мотивів, що спонукають студентів-екологів до вивчення курсу вищої математики (у%) до і після формувального експерименту

Встановлено, що в ЕГ, порівняно з КГ, на 44,7% більше респондентів, які вивчали вищу математику із розуміння її значущості у майбутній професії, а також на 33,9% менше респондентів, які керувалися мотивами уникнення-боязнь не скласти залік чи екзамен, отримати незадовільну оцінку тощо.

Таким чином, результати формувального експерименту підтвердили ефективність експериментальної методики формування мотиваційно-ціннісного компонента математичної підготовки майбутніх екологів,що реалізовано шляхом уведення професійноорієнтованого навчального матеріалу. Тобто розвиток позитивної мотивації у навчальному процесі є необхідною умовою забезпечення успіху навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв'язання всіх аспектів проблеми формування мотиваційно-ціннісного компонента математичної підготовки фахівців-екологів. Подальшого вивчення потребує питання лекційного забезпечення курсу вищої математики в умовах реалізації фахової спрямованості навчання.

мотивація математичний еколог

Список використаних джерел

1. Актуальные вопросы формирования интереса в обучении // Под. ред. Г.И. Щукиной. - М. „Просвещение”, - 1984. - 176 с.

2. АсеевВ.Г. Мотивация поведения и формирование личности / В.Г. Асеев.-М.: Мысль, 1976. - 158 с.

3. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии /В.П. Беспалько.- М. :Педагогика, 1989. - 195 с.Буряк В.К. Самостоятельная работа учащихся: Книга для учителя / В.К. Буряк. - М. : Просвещение, 1984. - 156 с.

4. Гребенюк О. С. Проблемы формирования мотивации учения и труда у учащихся средних профтехучилищ: дидактический аспект / О.С. Гребенюк; под. ред. М.И. Махмутова. - М. : Педагогика, 1985. - 152 с.

5. Забродин Ю.М. Мотивационно-смысловые связи в структуре направленности человека / Ю.М. Забродин, Б.А. Сосновский // Вопросы психологии.- 1989. - №6 - С. 100-108.

6. Заброцький М.М. Педагогічна психологія. Курс лекцій / М.М. Заброцький. - К. : МАУП, 2000. - 100 с.

7. Ломов Б.Ф. Вопросы общей, педагогической и инженерной психологии / Б.Ф. Ломов. - М. : Педагогика, 1991. - 296 с.

8. Мильман В.Э. Внутренняя и внешняя мотивация учебной деятельности / В.Э. Мильман // Вопросы психологии. - М.: Издательство „Педагогика”, 1987. - № 5. - С. 129-138.

9. Равен Дж. Педагогическое тестирование: Проблемы заблуждения, перспективы / Джон Равен: пер. с англ. Издание 2-е, испр. - М.: Когито-Центр, 2001. - 142 с.

10. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: в 2 томах / С.Л. Рубинштейн. - М.: Педагогика, 1989. - Т. 2. - 328 с.

11. Щукина Г.И. Актуальность проблемы активизации учебно-познавательной деятельности в свете реформы школы / Г.И. Щукина // Методологические и теоретические проблемы активизации учебно-познавательной деятельности в свете реформ школы: межвузовский сборник научных трудов. - Ленинград, 1986. - С. 3-12.

Размещено на Allbest.ru