Аналіз анкетування з ґендерної тематики студентів з використанням показників питомої асиметрії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Аналіз анкетування з ґендерної тематики студентів з використанням показників питомої асиметрії

К.С. Акбаш, Н.О. Пасічник, Р.Я. Ріжняк



У статті проаналізовані результати виявлення рівня розуміння різними статями студентів фізико-математичного факультету Центрально-українського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка соціальної обумовленості, різноманіття та специфіки Тендерних ролей, що приписуються чоловікам та жінкам. Для цього було організоване анкетування студентів бакалаврату та сформовані бінарні матриці відповідей його учасників, побудовані таблиці спряженості для кількісного аналізу результатів анкетування, виконано якісний аналіз статистичних даних анкетування. Для проведення якісного аналізу використовувався коефіцієнт Тендерної питомої асиметрії, який виражав якісну міру відношення розподілу характерних ознак (домінант) у Тендерних групах. На основі цього коефіцієнта введені поняття питомого паритету та питомої асиметрії. В результаті проведення дослідження встановлені відношення характерних ознак, що розкривають рівень розуміння різними статями студентів факультету проблем щодо важливості забезпечення рівних можливостей обох статей у професійній самореалізації та виявлення різниці у ставленні до чоловіків та жінок, оцінки власного розуміння змісту основних Тендерних понять та відношення до поширення Тендерних знань у групі, причин виникнення ситуацій обмежень та незручностей, пов'язаних із статевою належністю, щодо надання переваги викладачам однієї статі та щодо Тендерної чутливості методики відбору кандидатур з числа студентів для заохочення та для надання доручень.

Ключові слова: Тендерний аналіз; Тендерна рівність; анкетування; коефіцієнт Тендерної питомої асиметрії; питомий паритет



The survey has been conducted in order to analyze the detection results of different levels of understanding of social conditioning by different genders of students of Physics and Mathematics department of Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University, the diversity and specificity of gender roles, ascribed to men and women. The aim of the study was achieved as a result of solving the following tasks: а) conduction of surveys and formation of binary matrices of participants' responses; b) construction of contingency tables and their statistical analysis for quantitative analysis of survey results; c) qualitative analysis of statistical data. Gender specific asymmetry coefficient that expresses the quality measure of the distribution ratio of characteristic features (dominant) in gender groups, has been used to conduct the qualitative analysis. The concepts of specific parity and specific asymmetry have been introduced based on this ratio. Parity and asymmetric beliefs of survey participants on specifics of diversity and gender roles attributed to male and female individuals have been set as the result of the study. Among them the following ideas have been set: the understanding by students of different gender of important problems of providing of equal opportunities for both sexes in a professional self-realization, a difference in treatment between men and women, estimation of their understanding of the content of basic gender concepts and gender attitude to the spread of knowledge in the group, the causes of the situations of restrictions and inconveniences related to sexual belonging, identification of gender stereotypes marked as discomfort resulting in a variety of life situations, preference to teachers of the same sex and gender sensitivity techniques to select candidates from among students to encourage and to give tasks, beliefs about the independence of the success of training and identification of leadership qualities in the team depending on gender.

Among the resistance of asymmetric evidence is the understanding of the causes of situations of restrictions and inconveniences related to gender affiliation, the activity of both sexes in the elaboration of additional materials and counseling, understanding of the fact of opposite sex' gender awareness, the activity of teachers in taking initiative for achieving gender equality, the need for statistical research on gender issues. The fact that both groups of respondents with specific parity showed low motivation for the organization of gender work in general and gender statistical surveys, shows not so much the absence of gender issues among students as a lack of attention to them.

Keywords: gender analysis; gender equality; questionnaires; specific gender asymmetry coefficient; specific parity



В статье проанализированы результаты выявления уровня понимания различными полами студентов физико-математического факультета Центральноукраинского государственного педагогического университета имени Владимира Винниченко социальной обусловленности, многообразия и специфики гендерных ролей, приписываемых мужчинам и женщинам. Для этого было организовано анкетирование студентов бакалаврата и сформированы бинарные матрицы ответов участников, построены таблицы сопряженности для количественного анализа результатов анкетирования, выполнен качественный анализ статистических данных анкетирования. Для проведения качественного анализа использовался коэффициент гендерной удельной асимметрии, который выражал качественную меру отношения распределения характерных признаков (доминант) в гендерных группах. На основе этого коэффициента введены понятия удельного паритета и удельной асимметрии. В результате проведения исследования установлены отношения характерных признаков, раскрывающих уровень понимания различными полами студентов факультета проблем важности обеспечения равных возможностей обоих полов в профессиональной самореализации и выявления различий в отношении к мужчинам и женщинам, оценки собственного понимания содержания основных гендерных понятий и отношения к распространению гендерных знаний в группе, причин возникновения ситуаций ограничений и неудобств, связанных с половой принадлежностью, предпочтения преподавателей одного пола, гендерной чувствительности методики отбора кандидатур из числа студентов для поощрения и предоставления поручений.

Ключевые слова: гендерный анализ; гендерное равенство; анкетирование; коэффициент гендерной удельной асимметрии; удельный паритет



Постановка проблеми

Врахування Тендерного фактора у сфері освіти стає актуальною проблемою, що вимагає і теоретичного, і практичного розв'язання. Під реалізацією Тендерного підходу у сфері вищої освіти ми будемо розуміти узгоджені дії, які направлені на досягнення фактичної Тендерної рівності і визначають Тендерно чутливі цілі, завдання, принципи та пріоритети освітньої і виховної діяльності вищого навчального закладу. Робочим інструментом реалізації Тендерного підходу є Тендерний аналіз - організований акт щодо дослідження та вивчення особливостей взаємовідносин, розподілу навантажень та доходів з точки зору Тендерної рівності учасників навчально-виховного процесу. Мета проведення Тендерного аналізу - виявлення рівня Тендерної чутливості освітньо-виховного процесу, що досягається розв'язанням зпоміж інших завдань вивченням особистісних, ціннісно-змістовних, організаційних, навчальних, наукових та виховних орієнтацій учасників навчально-виховного процесу з урахуванням Тендерних аспектів. Для розв'язання цього завдання нами використовувалось анкетування.



Аналіз досліджень і публікацій

Коротко охарактеризуємо основні досягнення українських авторів, які розглядали різноманітні сторони Тендерного аналізу. Проблеми гендерної нерівності в українському суспільстві, інформованість громадян щодо вирішення гендерних проблем вивчалися у процесі тематичного загальнонаціонального дослідження, що проводилося 22-26 квітня 2016 р. в усіх регіонах України [10, с. 195-208]. Л. Малес [5], досліджуючи проблему Тендерного аналізу в дисциплінах соціально-гуманітарного циклу, приходить до висновку, що приписування Тендерних ролей відбувається на етапі професійної і освітньої орієнтації, а потім наукової сегрегації у спеціалізації. О. Плахотник обТрунтува- ла позицію, що Тендерна стратифікація вчительської професії відноситься до однієї із сторін прихованого курикулуму [8, с. 315]. Результати анкетного опитування З.В. Шевченко «Ґендерні стереотипи сучасної студентської молоді» [11], що проводилось методом анкетування за місцем навчання респондентів з 11 по 15 травня 2015 року, дозволили визначити властиві респондентам Тендерні стереотипи, а саме: стереотипи маскулінності та фемінності, що нав'язують людям певні думки про соматичні, психічні та по- ведінкові якості, характерні для чоловіків і жінок; стереотипи сімейних і професійних ролей, пов'язані з Тендером; стереотипи, пов'язані зі змістом діяльності чоловіків і жінок. О.В. Мельниченко розглядає сутність Тендерних стереотипів, Тендерні ролі і Тендерну поведінки та їхній вплив на розвиток особистості майбутнього фахівця, наводить приклади гендерних стереотипів у поведінці, відзначає аспекти співіснування фемінних та маскулінних рис в одній особистості [7]. І. Кльоцина у контексті з'ясування сутності проблеми застосування Тендерного підходу пропонує розглядати стосунки між статями на чотирьох основних рівнях: макросоціальному (групи чоловіків та жінок - суспільство), мезорівні (група чоловіків - група жінок), мікрорівні (особистість - особистість, між представниками різної статі), внутрішньоособис- тому рівні («Я» як представник Тендерної групи) [4]. У праці [1] групою дослідників (С. Бабенко, Л. Малес, О. Харченко, Т. Червінська) вивчалася проблема Тендерної рівності в соціологічній освіті та особливості Тендерно упередженого ставлення в освітньому процесі та на ринку праці. У досліджені [9] Н. Світайло, Ю. Савельєва, О. Давліканова узагальнили теоретичні розробки та початковий досвід впровадження Тендерного аудиту в українських університетах. Нарешті Т. Марценюк проаналізувала можливості реалізації принципу ґендерної рівності і недискримінації у процедурах аналізу політики і документів організацій [6]. Втім, у жодному з перелічених досліджень не використовується методика визначення показників розподілу характерних ознак у Тендерних групах, яка дає можливість застосувати спосіб визначення ступеня якісного розподілу домінант серед груп чоловічої та жіночої статі, використавши при цьому поняття питомого паритету та питомої асиметрії.

Мета дослідження - виявити рівень розуміння різними статями учасників навчально-виховного процесу соціальної обумовленості різноманіття та специфіки Тендерних ролей, що приписуються особам чоловічої та жіночої статі, у результаті проведення аналізу результатів анкетування студентів фізико-математичного факультету Центрально-українського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (далі у тексті - Підрозділ). Мета буде досягнута в результаті розв'язання таких завдань: а) проведення анкетування та формування бінарних матриць відповідей учасників; б) побудова та статистичний аналіз таблиць спряженості для кількісного аналізу результатів анкетування; в) проведення якісного аналізу статистичних даних анкетування.

Виклад основного матеріалу. У дослідженні ми використаємо коефіцієнт Тендерної питомої асиметрії (далі в тексті - КПА, у формулах - К), який будемо визначати за часткою жінок від їх загального числа (К1) у відповідній групі та часткою чоловіків (також від їх загального числа у групі) - К2 - за заданим полем аналізу, причому:

к=Кі-К)/(Кі+К2).

Отже, К належить проміжку [-1;1] та є якісною мірою відношення розподілу характерних ознак (домінант) у Тендерних групах. Випадки, коли К буде рівним 0, будемо називати питомим Тендерним паритетом, а коли К відмінний від 0 - питомою Тендерною асиметрією, причому, чим ближчим буде значення К до 1, тим більше характерна ознака буде домінувати серед осіб жіночої статі і, навпаки, при значеннях К близьких до -1 характерна ознака буде домінантною серед осіб чоловічої статі.

Ґендерним аналізом Підрозділу були охоплені студенти освітнього рівня «бакалавр» зі спеціальностей трудове навчання та технології; фізика; математика; комп'ютерні науки та інформаційні технології; статистика. Загалом в анкетуванні взяли участь 298 осіб, з них 131 особа жіночої статі, що становило майже 44 % від загальної кількості опитаних. Серед учасників анкетування 92 особи були першокурсниками (у тому числі 41 особа жіночої статі), 57 осіб - студентами 2-го курсу (з них 32 особи жіночої статі), 105 осіб - третьокурсниками (в тому числі 42 особи жіночої статі) та 42 особи навчалися на 4-му курсі (з них 16 осіб жіночої статі).

Перші три питання анкети були запропоновані з метою ідентифікації учасників анкетування за спеціальністю, статтю та курсом навчання. Питання 4-12 та 19-23 були включені для визначення рівня розуміння учасниками анкетування, які є представниками різних статей соціальної обумовленості, різноманіття та специфіки Тендерних ролей, що приписуються чоловікам та жінкам. З метою виявлення Тендерних даних про ціннісно-смислові організаційні, навчальні, наукові та виховні орієнтації учасників анкетування були запропоновані питання 13-18.

У даному анкетуванні, як і більшості анкетних опитувань, зустрічалися питання, з множинним варіантом відповідей. Для кількісного аналізу результатів анкетування зручно використовувати таблиці спряженості (парні розподіли) питань з множинними відповідями [3]. У нашому випадку таблиці спряженості будуть пораховані між двома категоризованими ознаками [2]. У кожної ознаки є свій набір градацій. Набір градацій першої ознаки а. (і=(1,п) (за рядками) - це варіанти відповідей на конкретне питання анкети, а другої Ь. (]=(1,т) (за стовпчиками) - стать по факультету (або стать по курсах). У комірках таблиць містяться відсоткові значення р.. спільної появи двох ознак, за якої рівень першої має значення і, а рівень друг™ - 1.

Так як у анкеті допускається давати декілька варіантів відповідей на одне запитання або зовсім не відповідати на нього, то стовпчикові суми таблиць спряженості всіх відсотків у статевій чи віковій групі можуть бути відмінними від 100%. Але майже в усіх питаннях анкети, за винятком декількох специфічних, стовпчикові суми близькі до 100%.

Для якісного аналізу, а саме: виявлення відмінностей у Тендерних групах, будемо використовувати КПА. На основі таблиць спряженості розрахуємо КПА по Підрозділу та по кожному курсу окремо. У результаті інформативна таблиця по кожному питанню буде поєднувати в собі стовпчик з відсотком студентів, які обрали конкретний варіант відповіді та КПА (значення для Підрозділу в цілому та для кожного з курсів). Отже, наповнення таблиці є вичерпним для проведення кількісного та якісного аналізу анкетування.

студент тендерний роль університет

Таблиця 1 - Результати відповідей респондентів на запитання 4 анкети

4. Чи важливо забезпечувати рівні можливості жінок та чоловіків у професійній самореалізації?
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА (1 курс)	КПА (2 курс)	КПА (3 курс)	КПА (4 курс)
1	Дуже важливо	24,50%	0,05	0,19	-0,11	0,08	-0,30
2	Важливо	36,24%	-0,03	-0,09	-0,11	-0,01	0,18
3	Важко визначити	14,09%	-0,17	-0,23	-0,22	-0,26	0,10
4	Не важливо	14,43%	-0,09	-0,23	-0,11	-0,15	-0,10
5	Зовсім не важливо	9,06%	0,30	0,43	0,42	-0,06	-1,00

Як бачимо з Таблиці 1, серед переважної більшості студентів факультету (майже 61 % від загального складу) наявне визнання важливості забезпечення рівних можливостей жінок та чоловіків у процесі професійної самореалізації. Більше того, обчислення сумарного показника КПА для тих Тендерних груп, що обрали перші два варіанти відповіді (К=0,007), дає можливість стверджувати, що респонденти паритетно заявили про важливість забезпечення рівних можливостей жінок та чоловіків у процесі їх професійної самореалізації.

Із Таблиці 2 видно, що більше половини респондентів майже паритетно вважають, що для професійної самореалізації у жінок та чоловіків є рівні можливості, а трохи більше п'ятої частини учасників анкетування заявили, що чоловіки завжди мають переваги у професійній самореалізації. Втім, саме останнє переконання при аналізі відповідей респондентів за курсами навчання виявилося з ознаками питомої асиметрії - на 1-му, 3-му та 4-му курсах таке переконання більш характерне для хлопців, а серед другокурсників - для дівчат. Аналогічно до попереднього випадку можна аналізувати і майже паритетну заяву респондентів щодо більших можливостей жінок щодо професійної самореалізації. Нарешті, зі збільшенням курсу навчання питома вага дівчат, що «не помічають такої проблеми», істотно зменшується.

Із Таблиці 3 бачимо, що близько 34 % респондентів не погодилися з твердженням про те, що саме чоловіки є ефективними керівниками, а жінки - лише виконавцями. Втім, така думка більш популярною була серед осіб жіночої статі (К=0,14). Але в той же час коефіцієнт питомої Тендерної асиметрії у двох Тендерних підгрупах (що брали участь у виборі 1-2го та 4-5-го варіантів відповіді) навіть у розрізі кожного з курсів навчання досить красномовно різнився - у першому випадку сумарний КПА був близьким до -0,35, а в другому - до 0,48.

По-перше, маємо відзначити як позитивний факт те, що більше, ніж дві третини учасників анкетування або ж ніколи не потрапляли у ситуації обмежень та незручностей, пов'язаних із статевою приналежністю (К=-0,11), або ж навіть не припускають, що вони у такі ситуації можуть потрапити (К=0,19).

Але якщо визначити сумарний коефіцієнт (по двох групах учасників анкетування, що обрали 4-й та

й варіанти відповіді на 7-е питання), то його значення (-0,06) свідчить про наявність лише невеликої питомої асиметрії на користь хлопців у цьому контексті. По-друге, результати анкетування показали, що порівняно велика частина учасників анкетування потрапляли у ВНЗ в ситуації обмежень та незручностей, пов'язаних із статевою приналежністю. Якщо визначити сумарний коефіцієнт (по двох групах учасників анкетування, що обрали 1-й, 2-й та 3-й варіанти відповіді на 7-е питання), то його значення (майже 0,12) свідчить про наявність питомої асиметрії в бік осіб жіночої статі у відношенні до цієї проблеми. По-третє, співставлення відповідей на 7-е та 8-е запитання анкети дає можливість зробити висновок, що значно більша частина респондентів, ніж та, яка безпосередньо попадала в ситуації обмежень та не- зручностей, пов'язаних із статевою приналежністю (75 % проти 33,5 % від загальної кількості осіб), вирішила проаналізувати причини, з якими могло бути

Таблиця 2 - Результати відповідей респондентів на запитання 5 анкети

5. Чи мають чоловіки та жінки абсолютно рівні можливості для своєї професійної самореалізації?
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА (1 курс)	КПА (2 курс)	КПА (3 курс)	КПА (4 курс)
1	Мають абсолютно рівні можливості	51,68%	0,03	0,02	-0,06	0,02	0,20
2	Чоловіки мають завжди переваги	21,48%	0,00	-0,20	0,28	-0,03	-0,30
3	Можливостей у жінок для реалізації професійної самореалізації більше	10,74%	0,06	-0,03	0,09	-0,34	0,24
4	Такої проблеми взагалі не існує	15,10%	-0,13	0,43	-0,17	-0,26	-1,00
5	Зовсім не важливо	9,06%	0,30	0,43	0,42	-0,06	-1,00

Таблиця 3 - Результати відповідей респондентів на запитання 6 анкети

6. Чи згодні ви з твердженням «Чоловік - ефективний керівник, а жінка - виконавець»?
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА (1 курс)	КПА (2 курс)	КПА (3 курс)	КПА (4 курс)
1	Повністю згодні	23,15%	-0,54	-0,58	-0,61	-0,56	-0,30
2	Скоріше всього це так	18,79%	-0,21	-0,27	-0,02	-0,28	-0,30
3	Незгодні - чоловіки та жінки для цього мають однакові можливості	34,23%	0,14	0,18	-0,37	0,36	-0,03
4	Скоріше всього жінки є ефективнішими керівниками	14,77%	0,38	0,35	0,57	0,26	0,60
5	Незгодні принципово - жінки є ефективнішими керівниками	8,05%	0,66	0,58	0,76	0,37	-

пов'язане виникнення подібних незручностей. Це може свідчити про існування певних неточностей суб'єктивного характеру при виборі респондентами 4-ї відповіді 7-го питання анкети.

Причому, частка дівчат, які звернули увагу на «глузування над жінками, визначення їх меншої компетентності» та «поширення стереотипу про домінування чоловічого розуму та способу досягнення успіху» як ґендерно марковані незручності, більше ніж у 2,4 раза переважає частку хлопців. Навпаки, для осіб чоловічої статі такою проблемою стало «неможливість відвідувати (за необхідності) вільні туалетні кімнати (протилежної статі)», особливо це є характерним для студентів-хлопців молодших курсів.

З якісного аналізу відповідей на запитання 9 випливає, що, по-перше, більше 37 % відповідей респондентів майже паритетно (К=-0,04) свідчать про те, що прояв різниці у ставленні до чоловіків та жінок не помічається учасниками анкетування.

По-друге, у варіантах відповіді на це запитання можна знайти «жіночі» відповіді щодо «зневажливих жартів...» як проявів різниці до чоловіків та жінок (К=0,36), так і «чоловічі» щодо «надто поблажливого ставлення до дівчат» (К=-0,39), причому ця тенденція зберігається і при аналізі коефіцієнтів питомої асиметрії на різних курсах навчання. Думаємо, що це є



Таблиця 4 - Результати відповідей респондентів на запитання 7 та 8 анкети

7. Чи потрапляли ви у вашому ВНЗ до ситуацій обмежень та незручностей, пов'язаних із статевою належністю?
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА (1 курс)	КПА (2 курс)	КПА (3 курс)	КПА (4 курс)
1	Постійно потрапляли	6,04%	-0,34	-1,00	-1,00	-0,46	0,13
2	Інколи потрапляли	20,47%	0,17	-0,07	0,09	0,37	0,53
3	Ведемо себе досить обережно і постійно в напрузі	7,05%	0,35	0,30	0,42	-0,01	-1,00
4	Ніколи не потрапляли	56,38%	-0,11	0,02	-0,46	-0,14	-0,10
5	Цього бути не могло	10,07%	0,19	0,11	0,60	-0,15	-1,00
8. Якщо ви потрапляли до ситуацій обмежень та незручностей, пов'язаних із статевою належністю, то з чим було пов'язане їх виникнення?
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА 1 курс	КПА 2 курс	КПА 3 курс	КПА 4 курс
1	Ставлення викладачів та їх оцінювання	16,44%	-0,11	-0,23	-1,00	-0,19	0,70
2	Глузування над жінками, визначення їх меншої компетентності	12,08%	0,44	1,00	0,80	0,11	-0,10
3	Словесне приниження, трансляція культурних норм	9,73%	-0,05	0,30	-0,30	-0,34	-
4	Неможливість відвідувати (за необхідності) вільні туалетні кімнати (протилежної статі)	14,77%	-0,30	-0,48	-0,43	-0,39	-0,01
5	Кар'єрні обмеження	10,40%	-0,11	0,02	-0,11	-0,34	-1,00
6	Поширення стереотипу про домінування чоловічого розуму та способу досягнення успіху	11,74%	0,42	0,67	0,31	0,42	0,24

Таблиця 5 - Результати відповідей респондентів на запитання 9 анкети

9. Які Ви могли б обрати прояви різниці у ставленні до чоловіків та жінок?
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА (1 курс)	КПА (2 курс)	КПА (3 курс)	КПА (4 курс)
1	Зневажливі жарти щодо типової поведінки жінок	25,17%	0,36	0,37	0,04	0,40	0,78
2	Використання фізичної сили для виконання додаткових неформальних обов'язків	12,08%	0,01	0,25	0,53	-0,39	-0,42
3	Надто поблажливе ставлення до жінок/дівчат	24,83%	-0,39	-0,35	-0,25	-0,77	-0,34
4	Не помічали жодного прояву різниці у ставленні до чоловіків та жінок	37,58%	-0,04	-0,03	-0,11	0,00	-0,10

Із Таблиці 6 бачимо, що, по-перше, більше третини респондентів рівними частинами своїх Тендерних груп (паритетно) вказали саме на стереотипи як такі, з якими пов'язані Тендерно марковані незручності, що виникають у Підрозділі. Зазначимо, що цим самим підтвердилося припущення щодо стереотипності респондентів, висловлене нами при аналізі відповідей на попереднє запитання. По-друге, найбільшу питому асиметрію в бік осіб жіночої статі ми спостерігали при аналізі варіанта відповіді «недооцінка професійних характеристик» (К=0,30). Враховуючи результат відповіді респондентів на запитання 8, можна зробити висновок, що саме «визначення меншої компетентності» жінок (на їхню думку) і стала однією з головних причин поширення стереотипу про домінування чоловічого розуму та способу досягнення успіху. Якісний аналіз відповідей на 11 та 12 запитання показав, що, по-перше, переважна більшість респондентів обрала в обох запитання варіант відповіді «і хлопці й дівчата - важко виділити», причому значення коефіцієнта питомої асиметрії (відповідно, -0,06 та 0,10) вказують на наявність певного наближення до питомого паритету у відношенні до цієї проблеми. По-друге, більше 40 % респондентів, що відповідали на запитання 11, з коефіцієнтом питомої асиметрії 0,008 (тобто паритетно) визначили, що саме дівчата частіше погоджуються опрацьовувати додаткові навчальні матеріали. По-третє, досить значний відсоток «чоловічих» варіантів відповідей - «ніхто» - наводить на думку про «прохолодне» відношення хлопців до додаткових навчальних завдань та консультацій.

Наступна група запитань (з 13-го по 18-те) була присвячена з'ясуванню рівня володіння студентами факультету Тендерною термінологією та суттю Тендерної проблематики.

Таблиця 6 - Результати відповідей респондентів на запитання 10 анкети

10. З чим Ви пов'язуєте ґендерно марковані незручності, що виникають у різноманітних виробничих ситуаціях?
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА (1 курс)	КПА (2 курс)	КПА (3 курс)	КПА (4 курс)
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА (1 курс)	КПА (2 курс)	КПА (3 курс)	КПА (4 курс)
1	Зовнішній вигляд	10,40%	0,15	-0,41	0,04	0,37	0,24
2	Приниження інтелектуальних можливостей	12,08%	0,12	0,18	0,00	0,10	0,24
3	Недооцінка професійних характеристик	14,09%	0,30	0,58	0,00	0,25	0,24
4	Фізичні особливості	11,74%	-0,20	-0,29	-0,11	0,02	-1,00
5	Сексизм	14,77%	-0,02	-0,60	0,15	0,11	0,24
6	Кількісне домінування осіб протилежної статі у колективі	11,41%	0,00	-0,03	0,17	-0,29	-0,30
7	Стереотипи	34,23%	0,00	0,14	0,00	-0,06	-0,01

Таблиця 7 - Результати відповідей респондентів на питання 11 та 12 анкети

11. Хто частіше погоджується опрацьовувати додаткові навчальні матеріали?
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА (1 курс)	КПА (2 курс)	КПА (3 курс)	КПА (4 курс)
1	Безумовно лише дівчата	17,79%	0,06	0,51	-0,35	-0,15	0,37
2	Безумовно лише хлопці	7,05%	0,52	0,11	0,70	0,49	-
3	Безумовно всі	9,40%	0,26	0,18	0,09	0,42	0,24
4	Частіше дівчата	23,83%	-0,03	-0,12	-0,35	0,15	0,24
5	Частіше хлопці	6,38%	-0,15	-1,00	1,00	0,05	-0,42
6	І дівчата й хлопці - важко виділити	22,15%	-0,06	-0,23	0,05	-0,09	-0,21
7	Ніхто	12,75%	-0,49	-0,03	-0,43	-0,80	-0,47
12. Хто частіше затримується на консультаціях в університеті?
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА (1 курс)	КПА (2 курс)	КПА (3 курс)	КПА (4 курс)
1	Безумовно лише дівчата	8,72%	0,04	0,11	-1,00	0,26	0,04
2	Безумовно лише хлопці	5,70%	0,06	1,00	0,60	-0,65	1,00
3	Безумовно всі	18,46%	-0,01	0,11	0,15	-0,15	-0,01
4	Частіше дівчата	16,78%	-0,08	0,11	-0,35	-0,19	-1,00
5	Частіше хлопці	4,03%	-0,22	-1,00	1,00	-0,15	-0,30
6	І дівчата, й хлопці - важко виділити	26,17%	0,10	-0,18	0,18	0,31	0,04
7	Ніхто	18,79%	-0,06	-0,09	-0,16	-0,23	0,01

З Таблиці 8 можемо зробити такий висновок: оскільки трохи менше 45 % респондентів паритетно (К=-0,01) заявили про або повне, або в загальних рисах розуміння понять «Тендер» та «комплексний Тендерний підхід», а в той же час більше 60 % респондентів так само паритетно (К=-0,009) засвідчили, що на Тендерні питання або «увага звертається випадково», або «увага не звертається», або не розуміють «що таке Тендерні питання?», то можна припустити або існування факту надлишкової самовпевненості учасників анкетування в частині реальності володіння ними Тендерними поняттями, або їх нещирості при виборі відповідей на запитання 13.

Співставляючи відповіді респондентів на обидва запитання, можна зауважити, що на факультеті наявне суб'єктивне розуміння змісту термінології з Тендерної проблематики, але на рівні окремих груп, курсів та фізмату в цілому ці «теоретичні знання та поняття» ще далекі до переведення у площину практичних дій та розв'язання конкретних Тендерних проблем.

Із даних Таблиці 9 можемо констатувати, що більше 56 % учасників тестування (з перевагою у 1,3 рази частки хлопців, так як сумарне К=-0,14) підтвердили однакову обізнаність (або обізнані порівну, або ніхто не обізнаний) у Тендерних питаннях хлопців та дівчат. Значимим результатом аналізу відповідей на це питання, на нашу думку, є лише переконаність дівчат (К=0,52) у їх «трохи кращій» Тендерній обізнаності за хлопців. Всі інші результати свідчать про наявність проблем у студентів у розумінні змісту термінології ґендерної проблематики.

Таблиця 8 - Результати відповідей респондентів на запитання 13 та 14 анкети

13. Чи існує серед студентів вашої групи розуміння понять «Тендер» та «комплексний Тенде	ний підхід»?
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА (1 курс)	КПА (2 курс)	КПА (3 курс)	КПА (4 курс)
1	Однозначно існує	13,42%	-0,13	0,11	-0,51	-0,39	0,15
2	Є загальне розуміння	31,54%	0,04	-0,05	-0,61	0,28	0,15
3	Чули про такі поняття	33,22%	0,01	0,01	0,17	-0,21	-0,05
4	Не розуміємо змісту понять	20,81%	0,06	0,07	0,66	-0,34	-0,51
14. Чи звертається увага у вашій групі на Тендерні питання?
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА (1 курс)	КПА (2 курс)	КПА (3 курс)	КПА (4 курс)
1	Досить часто звертається увага	9,06%	0,01	-0,70	0,42	-0,26	0,66
2	Звертається увага досить рідко і випадково	26,85%	-0,08	-0,12	-0,16	0,03	-0,47
3	Увага не звертається хоча й знаємо про існування таких питань,	38,93%	0,10	0,19	-0,11	0,07	0,24
4	Що таке «Тендерні питання?»	22,15%	-0,13	0,00	0,04	-0,38	-0,62



Таблиця 9 - Результати відповідей респондентів на запитання 15 анкети

15. Яким чином розподіляється рівень Тендерної обізнаності серед хлопців та дівчат Вашої групи?
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА (1 курс)	КПА (2 курс)	КПА (3 курс)	КПА (4 курс)
1	Безперечно обізнані лише хлопці	7,72%	0,25	0,11	0,42	0,05	0,42
2	Хлопці обізнані трохи краще за дівчат	10,74%	-0,20	-0,70	0,23	-0,58	1,00
3	Обізнані рівною мірою	40,60%	-0,16	0,02	-0,65	-0,10	-0,15
4	Дівчата обізнані трохи краще за хлопців	16,44%	0,52	0,70	1,00	0,52	0,24
5	Безперечно обізнані лише дівчата	8,05%	-0,05	-0,23	0,37	-1,00	-0,51
6	Ніхто не обізнаний	15,44%	-0,10	-0,05	0,00	-0,10	-1,00

Таблиця 10 - Результати відповідей респондентів на запитання 16 анкети

16. Чи проявляють викладачі ініціативу для досягнення Тендерної	рівності?
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА (1 курс)	КПА (2 курс)	КПА (3 курс)	КПА (4 курс)
1	Безперечно проявляють ініціативу	21,81%	0,04	-0,08	0,34	0,10	-0,01
2	Інколи ініціюють певні заходи для цього	16,78%	0,20	0,61	0,15	0,14	-0,10
3	Ставляться до цього нейтрально	35,23%	-0,22	-0,08	-0,39	-0,28	-0,21
4	Скептично відносяться до такого роду заходів	12,08%	0,12	0,43	-0,03	-0,01	-0,10
5	Активно перешкоджають зародженню подібних ініціатив	11,74%	0,15	-0,34	0,31	-0,09	0,60

Із Таблиці 10 бачимо, що більше 35 % респондентів (з перевагою у 1,56 раза чоловічої частки, так як К=-0,22) засвідчили, що викладачі відносяться нейтрально до проблеми досягнення ґендерної рівності. Жіноча частина студентського колективу виявилася більш активною тоді, коли треба було конкретно оцінити діяльність викладачів у цьому контексті, причому більше 38 % респондентів з коефіцієнтом питомої асиметрії 0,11 засвідчили певну активність викладачів у досягненні ґендерної рівності, а майже 24 % респондентів з коефіцієнтом питомої асиметрії 0,13 відзначили скептичність або й повне неприйняття викладачами заходів, спрямованих на розв'язання ґендерних проблем.

Із Таблиці 11 бачимо, що більше 70 % респондентів з коефіцієнтом питомої асиметрії -0,018 (майже паритетно) заявили про відсутність фактів проведення куратором у групі ґендерної роботи або, на їх думку, про її непотрібність взагалі. Як бачимо, саме недостатня увага кураторів академічних груп може бути ще однією причиною слабкого усвідомлення студентами існування ґендерних проблем. Відповіді респондентів на запитання 18 продемонстрували досить низький рівень мотивації учасників анкетування щодо організації в їхньому підрозділі ґендерних статистичних досліджень, так як більше 45 % респондентів з коефіцієнтом питомої асиметрії -0,21 (переважання чоловічої частки у 1,53 раза) заявили, що такі дослідження є зайвими. Втім, решта учасників анкетування з сумарним коефіцієнтом питомої асиметрії 0,18 (переважання жіночої частки в 1,42 рази) з розумінням ставиться до можливості проведення такого роду досліджень. Як бачимо з Таблиці 13, для понад 70 % учасників анкетування з сумарним коефіцієнтом питомої асиметрії -0,002 (паритетно) не є важливою стать викладача. Втім, цікавим виявився факт надання переваги викладачам жіночої статі більшою часткою студенток молодших курсів та більшою часткою студентів старших курсів, у той же час викладачам чоловічої статі надає перевагу більша частка студенток майже всіх курсів.

Таблиця 11 - Результати відповідей респондентів на запитання 17 анкети

17. Чи проводить куратор вашої групи ґендерну роботу?
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА (1 курс)	КПА (2 курс)	КПА (3 курс)	КПА (4 курс)
1	Постійно планує і проводить	15,44%	-0,01	0,11	-0,43	-0,10	0,24
2	Не планує і проводить несистематично	12,08%	0,12	-1,00	-0,18	-0,15	1,00
3	Висловлює пропозиції щодо проведення такої роботи	10,40%	-0,04	0,02	-0,30	0,19	-1,00
4	Не згадує про необхідність проведення такої роботи	28,19%	0,03	-0,06	0,53	0,13	-0,30
5	Ця робота непотрібна	31,54%	-0,05	-0,03	0,06	-0,24	-0,16



Таблиця 12 - Результати відповідей респондентів на запитання 18 анкети.

18. Чи проводилися у вашій групі статистичні дослідження з ґендерної проблематики?
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА (1 курс)	КПА (2 курс)	КПА (3 курс)	КПА (4 курс)
1	Регулярно проводяться	9,73%	-0,12	-0,60	-0,11	0,02	0,24
2	Проводяться нерегулярно	15,44%	0,16	0,17	0,48	-0,21	0,37
3	Плануємо проводити такі дослідження	3,02%	0,23	0,43	-0,11	-1,00	0,24
4	Не проводимо (але думаємо, що вони потрібні)	25,17%	0,29	0,34	0,00	0,37	0,10
5	Вони непотрібні	45,30%	-0,21	-0,18	-0,08	-0,39	-0,33

Таблиця 13 - Результати відповідей респондентів на запитання 19 анкети

19. Викладачів якої статі Ви краще сприймаєте?
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА (1 курс)	КПА (2 курс)	КПА (3 курс)	КПА (4 курс)
1	Викладачів обох статей	34,90%	-0,05	-0,09	-0,38	0,03	0,24
2	Викладачів жіночої статі	12,75%	-0,04	0,25	0,23	-0,34	-0,42
3	Викладачів чоловічої статі	14,09%	0,17	0,67	0,09	-0,01	0,13
4	Сприйняття викладача від його статі не залежить	36,24%	0,05	-0,08	0,13	0,09	-0,15

Із Таблиці 14 ми бачимо, що, по-перше, значна група (близько 43 %) опитаних з незначною питомою асиметрією на користь осіб чоловічої статі (відповідні коефіцієнти мають значення -0,08 та -0,02) засвідчили, що при відборі кандидатур з числа студентів для заохочення та для надання доручень забезпечена прозорість та ґендерна чутливість формальних процедур. По-друге, в той же час звертаємо увагу на порівняно велику частину респондентів (майже п'ята частина учасників анкетування), які з такою ж незначною питомою асиметрією (але вже на користь осіб жіночої статі - коефіцієнти 0,03 та 0,08) засвідчили, що і при організації заохочень студентів та розподілі між ними доручень повністю ігнорується прозорість та ґендерна чутливість процедур. По-третє, врахувавши обрання респондентами 2-го та 4-го варіантів відповіді на обидва запитання, можемо стверджувати, що сумарні значення коефіцієнтів питомої асиметрії (відповідно -0,04 та 0,09) вказують на такі ж близькі до паритетних свідчення учасників анкетування щодо фактичного ігнорування ґендерної чутливості процедур при відборі студентів для заохочення та для надання їм доручень. Цей показник питомої асиметрії чітко фіксує наявність проблеми щодо необхідності забезпечення ґендерної чутливості при організації роботи з студентами.

Нарешті з Таблиці 15 ми бачимо, що, по-перше, абсолютна більшість (більше 67 % з індексом питомої асиметрії -0,02 у питанні 22 та більше 57 % з індексом питомої асиметрії 0,02 у питанні 23 опитаних майже паритетно засвідчили, що успішність навчання та виявлення лідерських якостей у колективі не залежить від статі.

Таблиця 14 - Результати відповідей респондентів на запитання 20 та 21 анкети

20.Чи забезпечена прозорість та ґендерна чутливість процедур відбору кандидатур з числа студентів для заохочення?
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА (1 курс)	КПА (2 курс)	КПА (3 курс)	КПА (4 курс)
1	Повністю забезпечена прозорість та ґендерна чутливість	42,95%	-0,08	-0,06	-0,16	0,01	-0,23
2	Забезпечена лише прозорість	21,48%	-0,10	-0,15	0,06	-0,37	0,34
3	Забезпечена лише ґендерна чутливість	13,76%	0,38	0,54	0,34	0,34	0,10
4	Повністю ігнорується прозорість та ґендерна чутливість	19,13%	0,03	-0,13	0,00	0,13	-0,10
21. Чи забезпечена прозорість та ґендерна чутливість процедур відбору кандидатур з числа студентів для надання доручень?
№	Варіант відповіді	Всього %	КПА (факультет)	КПА (1 курс)	КПА (2 курс)	КПА (3 курс)	КПА (4 курс)
1	Повністю забезпечена прозорість та ґендерна чутливість	43,62%	-0,02	0,00	0,16	-0,06	-0,15
2	Забезпечена лише прозорість	19,13%	0,10	0,11	0,09	-0,06	0,53
3	Забезпечена лише ґендерна чутливість	16,44%	-0,02	-0,13	-0,22	0,19	-0,10

Подобные документы

• Наукова організація праці студентів

  Виявлення властивостей особистості в діяльності студентів. Форми організації навчального процесу у вищій школі. Роль і місце лекцій, семінарських та практичних занять. Самостійна робота студентів. Результативність наукової організації праці студентів.
  
  курсовая работа [46,2 K], добавлен 15.06.2010
  

• Порівняльний аналіз рейтингових систем оцінки рівнів підготовки студентів

  Приклад рейтингової шкали оцінювання успішності студентів в вищих навчальних закладах України, США, в УО "Білоруський державний економічний університет" (БДЕУ). Академічний рейтинг студентів Московського Державного інститута міжнародних відносин.
  
  реферат [129,4 K], добавлен 25.07.2010
  

• Психолого-дидактичний аналіз помилок студентів при навчанні інформатики

  Аналіз помилок студентів, врахування внутрішніх процесів навчальної діяльності студентів і зовнішніх умов. Приклади психолого-дидактичного аналізу типових помилок студентів з інформатики і шляхи їх попередження й усунення. Використання системи вправ.
  
  реферат [22,0 K], добавлен 23.04.2010
  

• Використання міждисциплінарної інтеграції у формуванні культури здоров’язбереження студентів університету на заняттях з фізичного виховання

  Формування культури здоров’язбереження студентів університету на заняттях з фізичного виховання. Уявлення про сучасну концепцію здоров’я. Дисципліни, вивчення яких сприятиме формуванню культури здоров’язбереження студентів економічних спеціальностей.
  
  статья [25,9 K], добавлен 27.08.2017
  

• Документайційно-інформаційна діяльність науково-дослідної частини університету імені Михайла Остроградського

  Виявлення закономірності та перспектив розвитку університету через призму широкопрофільної діяльності науково-дослідної частини, визначення рівня наукового-дослідницького ступеня університету, шляхів удосконалення та перспектив наукового розвитку.
  
  дипломная работа [133,1 K], добавлен 25.11.2012
  

• Шляхи стимулювання здобуття знань сучасних українських студентів

  Огляд видів стимулів навчання. Дослідження ефективності різних методів стимулювання навчальної діяльності студентів. Аналіз ставлення українських студентів до навчання у вищому навчальному закладі. Особливості формування пізнавальних інтересів студентів.
  
  дипломная работа [81,5 K], добавлен 27.05.2014
  

• Екологічне виховання студентів вищого навчального закладу як фактор цілісного формування особистості

  Екологічне виховання студентів вищого навчального закладу як психолого-педагогічна проблема, особливості його реалізації в умовах сучасного вищого закладу. Функціональна модель та цілі екологічного виховання і освіти студентів біологічного факультету.
  
  дипломная работа [167,4 K], добавлен 19.05.2013
  

• Організація середовища для моделювання змішаної системи освіти на прикладі Факультету мистецтв Криворізького державного педагогічного університету

  Еволюція ШІС, явища освіти. Концепція безперервної освіти як головна умова життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Аналіз сучасного етапу розвитку позашкільной освіти наприкладі Палацу дитячої та юнацької творчості. Етапи розвитку сайту Палацу.
  
  дипломная работа [3,7 M], добавлен 01.07.2008
  

• Деякі особливості формування професійної спрямованості студентів медичних коледжів на заняттях з іноземної мови

  Поняття, структура та компоненти професійної спрямованості студентів медичних коледжів. Можливі шляхи розвитку професійної спрямованості студентів—медсестер на заняттях з іноземної мови відповідно до початкового рівня професійної спрямованості студентів.
  
  статья [20,9 K], добавлен 17.08.2017
  

• Шляхи розвитку творчої самостійності студентів у навчанні

  Розвиток творчої діяльності студентів. Роль викладача як суб'єкта педагогічного процесу. Дослідження психологічних особливостей майбутніх фахівців у процесі формування самостійності. Створення креативної особистості, адаптованої до вимог сучасності.
  
  реферат [123,1 K], добавлен 25.02.2014
  

• Методика підготовки до організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів

  Сутність поняття "самостійна робота", аналіз змісту організаційного циклу самостійної навчальної діяльності як системи. Форми та методи у сучасних підходах до самопідготовки студентів. Організації самостійної роботи студентів у позааудиторний час.
  
  реферат [24,7 K], добавлен 29.09.2010
  

• Організація експериментального дослідження рівня мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов

  Сутність педагогічного експерименту як методу емпіричного пізнання. Послідовність пізнавальних дій при організації і проведенні експериментальної роботи. Методичний інструментарій дослідження та шкала розрахунку рівня мовленнєвої компетентності студентів.
  
  статья [97,1 K], добавлен 24.11.2017
  

• До питання про підготовку студентів музично-педагогічного факультету у напряму викладання естрадного вокалу у школі

  Підготовка в музично-педагогічних навчальних закладах вчителів музики, спроможних здійснювати керівництво естрадним вокалом школярів. Специфічні вимоги до змісту навчання. Обґрунтування дисциплін, спрямованих на формування якостей майбутніх фахівців.
  
  статья [26,1 K], добавлен 20.01.2014
  

• Основні категорії та етапи навчального процесу студента

  Сутність процесу навчання. Функції процесу навчання: освітня, розвиваюча, виховна. Структура діяльності викладача в навчальному процесі. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності студентів. Типові варіанти навчання студентів.
  
  контрольная работа [32,3 K], добавлен 23.10.2007
  

• Інноваційні технології в системі фізичного виховання студентів

  Впровадження інноваційних технологій у систему фізичного виховання студентів України. Вивчення форм і методів фізичного виховання у провідних країнах світу. Аналіз причин необхідності створення інноваційних технологій фізичного виховання студентів.
  
  статья [28,9 K], добавлен 15.01.2018
  

• Шляхи активної творчо-краєзнавчої діяльності майбутніх учителів

  Дослідження ролі педагогічного краєзнавства як засобу активізації роботи студентів, розкриття основних шляхів творчо-краєзнавчої діяльності майбутніх фахівців. Характеристика методів розширення загальноосвітнього кругозору і краєзнавчих знань студентів.
  
  реферат [22,2 K], добавлен 16.06.2011
  

• Сутність поняття "громадянська активність студентів"

  Основні підходи до визначення громадянської активності в науково-педагогічній літературі. Результати емпіричного дослідження особливості визначення терміну "громадянська активність студентів" як якості особистості, що проявляється в усіх видах діяльності.
  
  контрольная работа [29,0 K], добавлен 06.12.2014
  

• Методики дослідження рівнів вихованості професійної честі у студентів

  Аналіз методів, що спрямовані на визначення рівня сформованості почуття професійної честі у студентів-майбутніх учителів. Професійна честь як морально-ціннісна якість особистості. Рівень вихованості почуття професійної честі у майбутніх учителів.
  
  статья [22,1 K], добавлен 31.08.2017
  

• Формування культури дозвілля студентів вищих навчальних закладів в умовах роботи студентського клубу

  Сутність культури дозвілля у науково-педагогічній літературі. Основи організації дозвілля студентів у позанавчальній діяльності. Модель соціально-культурної діяльності студентського клубу на прикладі діяльності Хмельницького національного університету.
  
  дипломная работа [781,6 K], добавлен 19.11.2012
  

• Стилі та моделі педагогічного спілкування з дітьми різними акцентуаціями характеру та типами темпераменту

  Визначення спілкування як складного багатопланового процесу встановлення контактів між людьми. Аналіз стилю педагогічного спілкування. Рекомендації щодо роботи з учнями різних типів темпераменту та з різними акцентуаціями характеру. Аналіз різних вправ.
  
  презентация [1004,3 K], добавлен 07.04.2019
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам