Експериментальна перевірка ефективності методики формування граматичних навичок майбутніх філологів, що вивчають французьку мову як другу іноземну

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експериментальна перевірка ефективності методики формування граматичних навичок майбутніх філологів, що вивчають французьку мову як другу іноземну

Андрущенко А.О.

Ступінь розвитку іншомовної комунікативної компетентності майбутнього філолога значною мірою залежить від сформованості його граматичних механізмів, тобто його граматичної компетентності (ГК), яка ґрунтується на системі граматичних навичок, включених до складу мовленнєвих умінь в усіх видах мовленнєвої діяльності. Незважаючи на достатню увагу дослідників до питань навчання іншомовної граматики (див., наприклад, праці таких авторів як С.Ф. Шатілов [9], Ю.І. Пассов [5], Л.М. Черноватий [8], Н.К. Скляренко [7] та інші, їх аналіз засвідчує, що такі розвідки проводилися переважно на матеріалі англійської або німецької мов. Дослідження, навіть присвячені навчанню французької мови загалом, в Україні трапляються досить рідко, зокрема, за останні дванадцять років їх вдалося виявити лише шість, з них тільки в роботі Д.А. Руснак [6] розглядалися питання формування франкомовної граматичної компетентності майбутніх викладачів французької мови, зокрема, на матеріалі запровадження інформаційних технологій. Доцільно зазначити, що усі із згаданих шести робіт стосуються навчання французької мови як основної іноземної. Праць, в яких би розглядалися проблеми формування граматичних навичок французької мови як другої іноземної, не вдалося виявити взагалі, що й обумовлює актуальність цієї статті.

Метою дослідження є експериментальна перевірка дієвості розробленої нами методики формування граматичних навичок майбутніх філологів, що вивчають французьку мову як другу іноземну. Така методика докладно викладена в інших наших статтях (див., наприклад, [2]). Об'єктом дослідження виступає процес розвитку ГК як складника комунікативної компетентності майбутніх філологів, що вивчають французьку мову як другу іноземну, а предметом - експериментальна перевірка ефективності згаданої методики.

Матеріалом дослідження були найчастотніші граматичні форми минулого часу (imparfait, passй composй, passй simple, plus-que-parfait, passй antйrieur), що вживаються в усному розмовному й літературному мовленні. Відповідно до результатів наших досліджень [1], при засвоєнні цих форм спостерігається істотна внутрішньомовна інтерференція, що справляє негативний вплив на ефективність навчання. Крім того, засвоєння більшості з цих форм передбачено програмою третього курсу навчання за напрямом «Філологія», а якраз цей ступінь навчання було вибрано для нашого дослідження.

Розроблена нами модель формування ГК майбутніх філологів з французької мови як другої іноземної враховує найважливіші її параметри. Об'єктом вивчення в ній є процес формування навичок розуміння і вживання найбільш уживаних франкомовних структур минулого часу (imparfait, passй composй, passй simple, plus-que-parfait, passй antйrieur), а мета навчання полягає у виробленні таких навичок і їх включення до складу мовленнєвих умінь. Суб'єктами навчання є майбутні філологи, що вивчають французьку мову як другу іноземну. Очікуваним результатом є формування навичок вживання згаданих структур, як мінімум, на рівні середнього для всіх випробуваних коефіцієнта навченості 0,75 за шкалою В.П. Безпалька [3]. Модель призначена для навчання майбутніх філологів, які вивчають французьку мову як другу іноземну у V або VI семестрах в межах навчальної дисципліни «Практика усного та письмового франкомовного мовлення». Засоби навчання включають типи навчальної інформації (зразки мовлення, моделі, правила, алгоритми, ілюстративні таблиці) та опори (інформативні таблиці, малюнки та тексти), а також посібник. Модель реалізується в десяти навчальних та двох контрольних модулях протягом одного семестру (72 години і 2 кредити). Структура і співвідношення вправ модулів варіюється залежно від його мети й місця в моделі.

Для розвитку франкомовної ГК розроблено підсистему вправ, яка ґрунтується на чотирьох етапах процесу формування граматичних навичок: орієнтувально-підготовчий (некомунікативні вправи), стереотипно-ситуативний (умовно-комунікативні вправи), варіативно-ситуативний (комунікативні вправи) та контролюючий (комунікативні вправи).

На основі згаданих моделей та підсистеми було розроблено комплекс вправ для формування навичок розуміння і вживання найбільш уживаних франкомовних структур минулого часу, що складався з двох частин, у першій з яких відбувалося засвоєння структур розмовного (imparfait, passй composй, plus-que-parfait), а в другій - літературного (imparfait, passй simple, passй antйrieur) стилів. Кожна із частин включала по п'ять навчальних модулів, співвідношення вправ в яких послідовно змінювалось на користь комунікативних, й останні модулі в кожній із згаданих частин складалися виключно з останніх.

Для проведення ЕН, спираючись на результати теоретичного дослідження, ми сформулювали гіпотези дослідження, валідність яких перевірялася в ході ЕН.

Гіпотеза 1: ефективність формування граматичних навичок вживання найбільш частотних граматичних форм минулого часу (imparfait, passй composй, passй simple, plus-que-parfait, passй antйrieur) французької мови (як другої іноземної) для офіційного (літературного) та повсякденного спілкування у студентів мовного ВНЗ підвищиться (в середньому щодо усіх випробуваних) принаймні до рівня 0,75 за шкалою В.П. Безпалька внаслідок введення до змісту навчання комплексу вправ, що ґрунтується на принципах врахування ситуації спілкування (офіційна чи неофіційна), впливу внутрішньомовної інтерференції в межах підсистеми минулого часу французької мови, раціональної опори на типи навчальної інформації (НІ) та інтеріоризації первісно розгорнутих зовнішніх дій у згорнуті внутрішні, що виконуються у навичкових параметрах і включені до складу мовленнєвих умінь.

До неварійованих умов ЕН належали: 1) кількість і склад груп, 2) зміст передекспериментальних, проміжних та післяекспериментальних зрізів; 3) критерії оцінювання рівня сформованості навичок вживання граматичних форм минулого часу французької мови; 4) час проведення експериментального навчання (лютий-травень); 5) загальний обсяг часу на ЕН; 6) навчально-методичні матеріали; 7) проведення навчання в усіх групах одним викладачем (автором статті).

Варійованою умовою ЕН була наявність (варіант А) або відсутність (варіант Б) розгорнутого використання алгоритму у формі міркування вголос на перших етапах оволодіння відповідними граматичними діями. В теорії поетапного формування розумових дій та понять [4] вважається, що міркування вголос є невід'ємною умовою ефективного формування згаданих дій, однак методичні дослідження [8] показують, що ступінь розгорнення системи орієнтирів при формуванні граматичних навичок, вірогідно, не є постійною величиною, а може коливатися, залежно від певних чинників. Наявність чи відсутність міркування вголос є одночасно незалежною змінною, тоді як залежною - ефективність формування граматичних навичок розпізнавання та вживання згаданих граматичних форм минулого часу.

З урахуванням варійованої умови, зміст якої розглянуто вище, нами були сформульовані дві додаткові гіпотези.

Гіпотеза 2: ефективність формування граматичних навичок вживання найбільш частотних граматичних форм минулого часу (imparfait, passй composй, passй simple, plus-que-parfait, passй antйrieur) французької мови (як другої іноземної) для офіційного та повсякденного спілкування у студентів мовного ВНЗ буде вищою за умови опори студентів на повний склад орієнтувальної основи (зразок мовлення, модель, ілюстративна таблиця та алгоритм) і максимально розгорнуте використання алгоритму на перших етапах оволодіння відповідними граматичними діями. Таке розгортання здійснюється у формі міркування вголос, що поступово згортається у процесі інтеріоризації зовнішніх дій у внутрішні. Згадана інтеріоризація забезпечить засвоєння відповідних дій у повному обсязі та їх безпомилкове виконання у ситуаціях франкомовного (усного та письмового) спілкування.

Контргіпотеза 2: ефективність формування граматичних навичок вживання найбільш частотних граматичних форм минулого часу (imparfait, passй composй, passй simple, plus-que-parfait, passй antйrieur) французької мови (як другої іноземної) для офіційного та повсякденного спілкування у студентів мовного ВНЗ буде вищою за умови опори студентів на повний склад орієнтувальної основи (зразок мовлення, модель, ілюстративна таблиця та алгоритм). Ефективна інтеріоризація граматичних навичок можлива і без етапу обов'язкового міркування вголос - достатньо простої зорової опори на відповідні типи НІ, аби забезпечити безпомилкове виконання відповідних граматичних дій у ситуаціях франкомовного (усного та письмового) спілкування.

У першій серії ЕН (другий семестр 2011/2012 навчального року), одним із завдань якої було визначення оптимального рівня (курсу) для застосування розробленої нами методики, для участі в ній були відібрані одна група студентів другого і три групи третього курсу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, які навчалися за напрямом підготовки 0305 «Філологія», спеціальністю 6.020303 «Англійська мова та література / переклад» і вивчали французьку мову як другу іноземну. Загальна кількість випробуваних склала 34 особи (2 чоловіка та 32 жінки віком від 19 до 22 років).

Перед початком експериментального навчання ми провели передекспериментальний зріз, до змісту якого включали письмовий переклад французькою мовою з української тексту обсягом 1150 друкованих знаків (без урахування пробілів), що включав загалом 58 контрольних моментів, тобто випадків, де очікувалося вживання imparfait (25 контрольних моментів), passй composй (23 контрольних моменти), plus-que-parfait (10 контрольних моментів). За кожне правильне вживання нараховувався один бал, тобто максимальна кількість балів складала 58 (100%), за кожну помилку, залежно від її характеру, з цієї суми вираховувалося від одного до чверті балів. Потім сума набраних студентом балів ділилася на 58, а результат показував процент правильності вживання відповідних форм. Наприклад, якщо сума набраних балів студентом складає 29 балів, то відсоток його правильності дорівнює 50%.

Результати передекспериментального зрізу подано в табл. 1.

Таблиця 1. Результати (у відсотках) передекспериментального зрізу у першій серії експериментального навчання

Умовні скорочення: ЕГ-А - експериментальні групи за варіантом А; ЕГ-Б - експериментальні групи за варіантом Б

Як випливає з табл. 1, найкращі результати зафіксовано при вживанні дієслівної форми passe composй - найнижчий показник зафіксовано в групі ЯА35 (58%), далі йдуть групи ЯЕ23 (69%) та ЯА34 (73%), а найвищий результат показали випробувані групи ЯЕ34 (84%). Дещо нижчими є показники студентів при вживанні дієслівної форми imparfait - дуже низькі результати показано в групах ЯЕ23 (28%) та ЯА35 (39%), тут можна констатувати відсутність засвоєння згаданої форми. Не набагато кращим є результат випробуваних групи ЯА34 (57%) і лише студенти групи ЯЕ34 зберегли досить високий рівень (82%). Нарешті при вживанні дієслівної форми le plus-que-parfait результати суттєво знизились, зокрема, випробувані групи ЯЕ23 практично не володіють навичками вживання цієї форми (2%), невисокими показниками відзначаються й результати груп ЯА35 (44%) та ЯА34 (62%) і лише студенти групи ЯЕ34 зберегли свій рівень (83%).

З точки зору середнього рівня навичок вживання усіх трьох дієслівних форм, можна констатувати, що групи, відібрані для ЕН, є досить різними - найкраща група (ЯЕ34 - 83%) суттєво переважає групу що має найгірший показник (ЯЕ23 - 33%). Останній результат можна пояснити тим, що в цій групі навчаються студенти другого курсу, тоді як решта груп відноситься до третього. Між згаданими двома групами знаходяться ще дві, результати яких є нижчими, ніж у найкращій групі (ЯЕ34), але вищими, ніж у найгіршій (ЯЕ23). Вплив розбіжностей між групами як сторонню змінну можна нейтралізувати за рахунок відповідного розподілу груп на варіанти. Якщо до першого варіанту навчання віднести групу з найвищими (ЯЕ34 - середній показник 83%) та найнижчими (ЯЕ23 - середній показник 33%) результатами, то середній показник згаданих двох груп складе 58%. З іншого боку, якщо обидві групи із середніми загальними значеннями (ЯА34 - середній показник 62% та ЯА35 - середній показник 44%), віднести до другого варіанту навчання, то їх загальний середній результат складе 53%, тобто загалом середній рівень груп першого (ЕГ-А) та другого (ЕГ-Б) варіантів є близькими, а отже згадані групи можна використовувати в ЕН. Ефективність засвоєння у першій частині ЕН перевірялася в проміжному зрізі, процедура проведення письмової частини якого була ідентична передекспериментальному. Перевірка ступеня сформованості граматичних навичок в аудіюванні та говорінні здійснювалася на основі фото та мовленнєвих завдань до них. Оцінка в усному зрізі виводилася як співвідношення правильно вжитих відповідних форм до загальної кількості спроб їх вживання. Результати проміжного зрізу подано в табл. 2.

Таблиця 2. Результати проміжного зрізу у першій серії експериментального навчання

Умовні скорочення: ПЗ - письмовий зріз; УЗ - усний зріз; ЕГ-А - експериментальні групи за варіантом А; ЕГ-Б - експериментальні групи за варіантом Б

Як випливає з табл. 2, результати письмового зрізу, які можна порівнювати з даними передекспериментального зрізу (див. табл. 1), суттєво поліпшилися в усіх групах. Загальний рівень правильності вживання дієслівних форм, що розглядаються, в групах ЕГ-А зріс із 58% у передекспериментальному зрізі до 82% у проміжному, тобто приріст складає 24%. В групах ЕГ-Б зареєстровано зростання з 53% у передекспериментальному зрізі до 82,5% у проміжному, приріст становить 29,5%. Приріст є очевидним не тільки за категоріями експериментальних груп загалом, але й по кожній групі окремо: група ЯЕ23 поліпшила свій результат з 33% до 74%, приріст - 41%.; група ЯЕ34 покращила свої результати з 83% до 90%, приріст - 7%, але доцільно зауважити, що в цій групі спостерігався достатньо високий рівень і в передекспериментальному зрізі, а високі результати важче поліпшувати, ніж низькі; показники групи ЯА34 покращились із 62% до 85%, приріст - 23%; результати групи ЯА35 зросли з 44% до 80%, приріст - 36%.

Очевидний прогрес помітно не тільки в загальних результатах, але й стосовно кожної дієслівної форми окремо. Так, в групі ЯЕ23 показники вживання структур passe composй поліпшилися з 69% до 75%, приріст - 6%; структур imparfait - з 28% до 77%, приріст - 49%; форм le plus-que-parfait - з 2% до 71%, приріст - 69%. В групі ЯЕ34, незважаючи на достатньо високі результати у передекпериментальному зрізі, результати також поліпшилися за всіма структурами й досягли нижчої межі оцінки «відмінно» за шкалою Безпалька: passe composй - з 84% до 88%, приріст - 4%; imparfait - з 82% до 91%, приріст - 9%; le plus-que-parfait - з 83% до 90%, приріст - 7%. Показники групи ЯА 34 підвищилися за усіма структурами: passe composй - з 73% до 85%, приріст - 12%; imparfait - з 57% до 85%, приріст - 28%; le plus-que-parfait - з 62% до 85%, приріст - 23%. Результати групи ЯА35 також поліпшилися за усіма дієслівними формами: passe composй - з 58% до 80%, приріст - 22%; imparfait - з 39% до 74%, приріст - 35%; le plus-que-parfait - з 34% до 86%, приріст - 52%.

Результати усного зрізу засвідчили брак повної кореляції між успішністю вживання граматичних структур в усному та писемному мовленні, що легко пояснити різними умовами його здійснення. Якщо у писемному мовленні мовець має можливість обдумати проблемну ситуацію у разі виникнення ускладнень, то в усному мовленні такої можливості немає, а тому мовець має вирішувати чимало проблем одночасно у кожну дану мить, що й спричинює певне зниження правильності вживання граматичних форм в усному мовленні порівняно з писемним.

Можливим чинником, який міг вплинути на зниження рівня граматичних навичок в усному мовленні порівняно з письмовим, є також процедура проведення усного зрізу, де їх говоріння записувалося на звуконосії, що викликало додаткове хвилювання, оскільки студенти раніше з такою методикою не стикалися.

За узагальненими результатами (середнім значенням усного та письмового зрізів) студенти обох експериментальних груп перевищили рівень 75%, закладений у гіпотезу дослідження і досягли приблизно однакових показників (ЕГ-А -79,5%, а ЕГ-Б - 76,3%).

Після проведення проміжного зрізу студенти продовжили роботу в межах другої частини ЕН, метою якого було формування навичок вживання структур минулого часу, характерних для письмового літературного мовлення (passй simple та passй antйrieur), їх диференціації по відношенню одна до іншої, а також стосовно аналогічних структур, що вживаються у розмовному неофіційному стилі (passй composй та plus-que-parfait).

Після завершення останнього модуля був проведений післяекспериментальний зріз, структура якого не відрізнялася від проміжного, а результати подано в табл. 3 та 4.

Таблиця 3.Результати (у відсотках) післяекспериментального усного зрізу у першій серії експериментального навчання

Умовні скорочення: ЕГ-А - експериментальні групи за варіантом А; ЕГ-Б - експериментальні групи за варіантом Б

Як свідчать результати, наведені в табл. 3, загальний рівень в групах обох варіантів навчання незначною мірою виріс - на 1% в групах ЕГ-А (78% порівняно із 77% у проміжному зрізі) та на 9% у групах ЕГ-Б (79% проти 70%). Відповідно середнє значення результатів усного зрізу в обох групах зросло на 5% (до 79% проти 74% у проміжному зрізі). За узагальненими показниками (середнім значенням усного зрізу усіх випробуваних) обох експериментальних груп досягнутий рівень перевищив 75%, закладені в гіпотезі дослідження, і досяг 79%.

Таблиця 4. Результати (у відсотках) післяекспериментального письмового зрізу у першій серії експериментального навчання

Умовні скорочення: ЕГ-А - експериментальні групи за варіантом А; ЕГ-Б - експериментальні групи за варіантом Б

Як бачимо в табл. 4, найкращі результати зареєстровано при вживанні структур passe simple - найнижчий показник зафіксовано в групі ЯЕ23 (79%), далі йдуть групи ЯА35 (80%) та ЯА34 (87%), а найвищий рівень спостерігається у випробуваних групи ЯЕ34 (91%). Дещо нижчими є результати студентів при використанні структур passй antйrieur, але й тут вони не опускаються нижче 70% (73% в групі ЯЕ34), сягаючи рівня 75% у групах ЯЕ23 та ЯА34 або перевищуючи його (79% в групі ЯА35).

В аспекті середнього рівня навичок використання обох структур, можна зауважити, що усі групи, незалежно від варіанту навчання, є досить рівними - найкраща група (ЯЕ34 - 82%) несуттєво (на 5%) перевищує групу, що має найгірший показник (ЯЕ23 - 77%). Різниця ж між групами ЯЕ34, з одного боку, та ЯА34 і ЯА35, з іншого, є зовсім незначною (1% та 2% відповідно). Рівність груп підкреслює й середній показник за варіантами навчання: 79,5% в ЕГ-А та 80,5% в ЕГ-Б, що лише на 0,5% відхиляється від медіани, тобто середнього значення, досягнутого усіма групами, що брали участь в ЕН.

Таким чином, підсумовуючи кількісні результати ЕН, слід зробити висновок, що гіпотеза 1 загалом підтвердилась: введення до змісту навчання розробленого нами комплексу вправ для формування граматичних навичок вживання найбільш частотних граматичних форм минулого часу (imparfait, passй composй, passй simple, plus-que-parfait, passй antйrieur) французької мови (як другої іноземної) для офіційного (літературного) та повсякденного спілкування у студентів мовного ВНЗ сприяла перевищенню випробуваними рівня 75% за шкалою В. П. Безпалька і досягненню ними середнього рівня 79,5% успішності, що є достатньо високим показником.

Таким чином, узагальнюючи кількісні та якісні результати ЕН, слід зробити висновок, що запропонована нами методика є ефективною і забезпечує досягнення середнього рівня засвоєння граматичних форм минулого часу (imparfait, passй composй, passй simple, plus-que-parfait, passй antйrieur) французької мови вище рівня 75% за шкалою В. П. Безпалька [3] і формує позитивне відношення студентів до неї. Доцільно зберігати невелику частку вправ на підтримання навичок вживання структур минулого часу розмовного стилю і в другій частині розробленого нами комплексу вправ. Разом з тим, результати ЕН дозволяють припустити, що згадану методику доцільніше використовувати на третьому курсі, оскільки деякі її аспекти можуть виявитися ускладненими для студентів другого курсу.

Результати другої серії експериментального навчання (перший семестр 2012/2013 навчального року), в якій взяли участь одна група студентів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та дві групи Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут», загальною кількістю 30 осіб (2 чоловіки та 28 жінок, віком від 20 до 22 років), підтвердили висновки, сформульовані у першій серії - середній рівень в усному та письмовому зрізах, показаний випробуваними, перевищив 80%, сягнувши рівня 82%. Застосування методів математичної статистики до одержаних результатів підтвердило достовірність та надійність сформульованих у дослідженні висновків в обох серіях.

Розроблена методика формування ГК майбутніх філологів, що вивчають французьку мову як другу іноземну, може бути використана з метою розробки комплексів вправ для навчання граматичних структур французької та інших іноземних мов, в чому і вбачаємо перспективу подальшого дослідження.

Список використаних джерел

навчання філолог дієслівний

1. Андрущенко А.О. Міжмовна та внутрішньомовна граматична інтерференція у процесі засвоєння французької мови як другої іноземної / А.О. Андрущенко // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов». - Вип. 59, № 866. - 2009. - С. 150-155.

2. Андрущенко А.О. Модель організації занять з формування граматичної компетентності майбутніх філологів з французької мови як другої іноземної /А.О. Андрущенко // «Гірська школа Українських Карпат» (наукове фахове видання з педагогічних наук). - Івано-Франківськ : ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2014. - № 11. - С. 181-187.

3. Беспалько В.П. Опыт разработки и использования критериев качества усвоения знаний // Советская педагогика. - 1968. - № 4. - С. 52-69.

4. Гальперин П.Я. Основные результаты исследования по проблеме формирования умственных действий и понятий: Автореф. дис...д-ра психол. наук: 19.00.01/МГУ - М., 1965. - 39 с.

5. Пассов Е.И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению / Е.И. Пассов. - М.: Просвещение, 1991. - 223 с.

6. Руснак Д.А. Формування граматичної компетенції у майбутніх викладачів французької мови з комп'ютерною підтримкою: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання: романські мови» / Д.А. Руснак. - К., 2009. - 23 с.

7. Скляренко Н.К. Методика формування іншомовної граматичної компетенції в учнів загальноосвітніх навчальних закладів // Іноземні мови, № 1. 2011. - С. 15-25.

8. Черноватый Л.Н. Основы теории педагогической грамматики иностранного языка: дис. на соиск. учен. степени доктора пед. наук: спец. 13.00.02 / Л.Н. Черноватый. - К., 2000. - 459 с.

9. Шатилов С.Ф. Методика обучения немецкому языку в средней школе / С.Ф. Шатилов. - М.: Просвещение, 1986. - 223 с.

Размещено на Allbest.ru