Методичні аспекти навчання англійської мови в різних типах жіночих шкіл Буковини (початок ХХ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичні аспекти навчання англійської мови в різних типах жіночих шкіл Буковини (початок ХХ ст.)

Важливість знання історії методики навчання іноземних мов для її розвитку в онтогенезі видається аксіоматичною. З одного боку, суттєва роль історії будь-якої наукової галузі для ефективного розвитку останньої. З іншого боку, тенденції розвитку методики навчання англійської мови на Буковині як окрема наукова проблема комплексно й систематично в обраних хронологічних межах не досліджувалася.

Вивченням історії Буковини досліджуваного періоду займалися В.М. Ботушанський (вивчав сільське господарство Буковини (друга половина ХІХ - початок XX ст.)), О.В. Добржанський (розглядав національний рух українців Буковини другої половини ХІХ - початку ХХ ст.), А.І. Жуковський (описував історію Буковини від минулого до сучасності) та ін.

Розвитку освіти Буковини присвячені праці І.В. Житарюка (досліджував математичну освіту і науку Буковини та Північної Бесарабії в міжвоєнний період (1918-1940 рр.)), О. І. Пенішкевич (проаналізувала розвиток українського шкільництва на Буковині ХУІІІ - початок XX ст.), Л. І. Кобилянської (охарактеризувала становлення і розвиток українських народних шкіл на Буковині (70-ті роки ХІХ - початок ХХ ст.)), І.М. Петрюк (досліджувала становлення і розвиток загальної середньої освіти на Буковині (кінець VIII - початок ХХ ст.)) та ін.

Тенденціям розвитку методики навчання іноземних мов у Західній Україні (друга половина ХІХ - перша половина ХХ ст.) присвячено праці Б. І Лабінської. Це доводить, що методичні аспекти навчання англійської мови у різних типах шкіл Буковини, не були об'єктом спеціального наукового дослідження.

Відсутність спеціальних досліджень розвитку методики навчання англійської мови на окресленій території і обраних хронологічних межах зумовлює актуальність даної роботи.

Беручи до уваги викладене вище, у цій статті ми ставимо за мету проаналізувати передумови розвитку методики навчання англійської мови, розкрити характерні риси навчання англійської мови в жіночих школах Буковини часів Австро-Угорщини та вказати методичні аспекти навчання вище згаданої дисципліни в різних типах шкіл.

Кінець ХІХ століття характеризувався посиленням інтересу до навчання іноземних мов на Буковині. Проблеми методики навчання цих предметів обговорювалося на крайових шкільних радах, у періодиці, а також відображено в законодавстві. До 1890 року завершилося прийняття конституційних законів і сформувалася система освіти. Зміни, які відбулися в освіті у другій половині XIX століття, уможливили виокремлення типів шкіл буковинського краю: народні школи, класичні гімназії, реальні гімназії та реальні школи, жіночі ліцеї і жіночі школи. Останні виключали з навчальних планів класичний компонент (навчання латинської і грецької мов), заповнивши його місце сучасними мовами і природничими дисциплінами.

До 1880 року в школах Буковини навчали таких іноземних мов: німецької, латинської, грецької, французької і польської. Згодом англійська мова була введена як обов'язковий

предмет у гімназіях, жіночих ліцеях і реальних школах, про що свідчить переписка Крайової шкільної ради Буковини з Міністерством віросповідань і освіти Австро-Угорщини, віднайдена в Державному архіві Чернівецької області [1]. Саме в жіночих школах робився акцент на гуманітарну освіту, натомість, чоловічі школи мали ремісничі напрямки й готували майбутніх фахівців з професій, притаманних чоловічій статті.

На той час на Буковині діяли такі жіночі школи: Державний жіночий ліцей (das цffentliche stдdtische Mдdchen Lyzeum) (1898-1940 рр.), Православний дівочий ліцей «Єлена Доамна» (das griechisch-orientalische Mдdchen Lyzeum) (1902-1940 рр.), Приватний жіночий ліцей «Юлія Хаждеу» (das privat Mдdchen Gymnasium in Czernowitz) (1910-1940 рр.), П'ятикласна жіноча школа м. Чернівці по вул. Святої Трійці (die fьnfjдhrige Mдdchen Schule) (1906-1914 рр.), Жіноча початкова школа «Олтя Доамна» по вул. Штефана Великого (die Mдdchen Grundschule).

Зосередимо увагу на методичних аспектах навчання англійської мови в Державному жіночому ліцеї «Єлена Доамна», заснованому 14 квітня 1898 року з нагоди п'ятиріччя правління імператора Франца Йозефа І. Англійська мова введена в навчальний план в 1900 р. і належала до обов'язкових предметів. Спочатку англійську мову вивчали з 3-го до 6-го класу по 3 години на тиждень, а з 1902 року - з 4-го класу зі збільшенням кількості тижневих годин на одну [3, с. 15].

Аналіз річних звітів жіночих ліцеїв дає змогу виокремити методичні аспекти навчання англійської мови: знання морфології і найважливіших синтаксичних правил; опрацювання на заняттях лексики, характерної для професій молодих жінок; правильна вимова; формування навичок та розвиток вмінь у говорінні та використання набутих знань у повсякденних ситуаціях; розуміння писемної мови; вправність в усному використанні мови для застосування її ученицями на занятті та в певних життєвих ситуаціях; розуміння прозових та не надто складних поетичних творів; знайомство з англійською літературою за допомогою читання, ознайомлення з видатними творами літератури, починаючи від Шекспіра, а також огляд розвитку літератури від епохи Єлизавети; оволодіння графічними та орфографічними навичками письма; уміння перекладати з англійської мови на німецьку та рідну мову учениць. Заняття з англійської мови мали бути якомога більше пов'язаними із заняттями німецької та французької мов.

Наведемо фрагмент річного звіту Державного жіночого ліцею (див. табл.):

навчання англійський жіночий ліцей

Розподіл годин іноземних мов (1901 н.р.)

З поданої вище таблиці видно, що навчання англійської мови починалося в 3-му класі, на відміну від німецької та французької мов, які вивчалися з першого класу. Починаючи з третього класу, всі три мови мали однакову кількість тижневих годин (по три). Для засвоєння пропонувався такий матеріал (предметний зміст переданий зі збереженням термінології і порядку, як він викладений в оригінальному тексті; переклад німецькомовних джерел наш - О.Т.):

3 клас: уведення в мовне середовище відбувалося на основі сприйняття (споглядання). Обов'язковим було читання зв'язаних уривків і легких віршів, а також заучування напам'ять. З морфології подавалися найважливіші правила синтаксису. Письмові роботи: у 1-му семестрі переписування в чистовик як домашня робота, з листопада всі 14 занять починали з короткого диктанту. У 2-му семестрі щомісяця писали один диктант і одну класну роботу (переписування по пам'яті, маленькі перекази, відповіді на запитання по змісту прочитаного).

4 клас: вивчення лексики про місто і країну, фразеологічні звороти та англіцизми; звертання уваги на різницю між германськими та романськими компонентами в мові. Учениці читали вибрані уривки оповідань з англійських хрестоматій, складених за тогочасними принципами дидактики іноземних мов. Застосовувалася декламація відомих віршів ХІХ ст. разом із повідомленнями про біографічні дані поетів. Широко використовувалося заучування напам'ять. Стосовно граматики важливу увагу приділялося вивченню дієслів «to be» i «to have», прикметників, наказового способу, модальних словосполучень «we are to», «we have to», «we don't have to». Опрацьовувалися основи синтаксису з особливим зазначенням різниці між німецькою та англійською мовами. Письмові роботи: щомісяця одна домашня і класна робота (самостійні відповіді на запитання стосовно змісту прочитаного, нескладні описи й перекази).

4 клас, ІІ семестр. Відбувалося навчання звукам і читанню. З морфології повторювалися найважливіші правила синтаксису на основі читання уривків текстів, підібраних із звертанням уваги на граматичні аспекти. Починалося вивчення перфектних часів, майбутнього часу, питальних, неозначених та абсолютних присвійних займенників, умовних речень, ступенів порівняння прикметників, винятків при утворенні цих ступенів, прислівників, пасивного стану, числівників, родового відмінка, герундію, інфінітива, допоміжних дієслів. Виконувалися вправи на формування навичок усного мовлення з використанням наочності та предметів дійсності, а також на основі ретельно опрацьованих уривків текстів. Згодом відбувалося заучування таких уривків. Письмові роботи: щомісяця одне шкільне і одне домашнє завдання. Для шкільних завдань - диктанти та відповіді англійською мовою на запитання. На домашнє завдання - граматичні вправи, змінювання форм та зворотний переклад, пов'язані з опрацьованими уривками тексту.

У 5-му класі відбувалося постійне вправляння в розмові, читання уривків прози і поезії XVII і XVIH ст. з мовними, змістовими й історичними поясненнями. У І семестрі, крім того, читали одне сучасне оповідання, у ІІ семестрі - одну легку розповідь на вибір про історичну постать або подію з англійської історії. Література для читання у вільний час: розповіді або зв'язні уривки тексту із хрестоматій з усним переказом прочитаного, заучуванням напам'ять і декламуванням. Письмові роботи: щомісяця одна домашня і класна робота (переказ прочитаного, нескладні листи і твори за складеними планами, переклади з англійської мови на німецьку та навпаки). Мало місце повторення граматичного матеріалу, засвоєного в попередніх класах.

Далі вивчення граматики доповнювалося, відбувалося ознайомлення з дієприслівниковими зворотами. Дедалі більша увага приділялася читанню розповідної та описової прози, а також нескладних поетичних і драматичних творів. Учитель подавав матеріал з історії літератури. Практикувалося написання переказів, перекладених на занятті або прочитаних удома уривків, творів на задану тематику, а також перекладів з англійської мови на мову ведення занять.

У 6-му класі відбувалося повторення граматичного матеріалу. До читання пропонувалася історична, філософська й ораторська проза XVIII і XIX ст., драматичні твори, а також романи Вальтера Скотта, Джорджа Байрона або Альфреда Теннісона. Для читання у вільний час обов'язковим було ще одне сучасне оповідання в семестр. Учениці писали переклади з англійської мови на німецьку та навпаки, листи та самостійні твори. У другому семестрі практикувалося декламування віршів і драматичних сцен.

Зазначимо, що в 6-му класі рекомендовано було вести заняття англійською мовою.

У річних звітах про навчальну діяльність жіночих ліцеїв наявний перелік підручників, якими користувалися в той час: 3-6 кл. - Зоннербург, Баудіш, Кельнер «Англійська граматика. 2-ге видання» (Sonnerburg, Baudisch, Kellner Englische Grammatik. 2. Aufl.), Кельнер «Підручник з англійської мови для жіночих ліцеїв» (1-ше та 2-ге видання) (Kellner, Lehrbuch der englische Sprache fьr Mдdchen-Lyzeen), Еллінгер, Батлер «Підручник з англійської мови» (Ellinger, Buttler, Lehrbuch der englische Sprache, Ausgabe B, II Teil) [3, с. 50], Свобода В. «Підручник з англійської мови для жіночих ліцеїв» (Swoboda Wilhelm, Lehrbuch der englische Sprache fьr Mдdchen-Lyzeen), Свобода В. «Англійська хрестоматія» (Swoboda Wilhelm, English Reader), Свобода В. «Шкільна граматика англійської мови» (Swoboda Wilhelm, Schulgrammatik der englische Sprache), Файєра - бенд «Історія англійської літератури» (Feyerabend, A History of English Literature) [4, S. 19]. Використовувалася книга для читання для 6-го класу авторів Надер, Вюрцнер «Англійська хрестоматія для вищих учбових закладів. 4-те видання» (Nader, Wьrzner, Englisches Lesebuch fьr hцhere Anstalten, 4. Aufl.) Цікавий факт наявності в підручниках посилань на прослухову - вання записів на платівках, що свідчить про високий рівень навчання фонетики та тренування сприйняття на слух текстів [2, с. 112]. Підручники друкувалися німецькою мовою, оскільки це була державна мова Австро-Угорщини.

Учениці могли користуватися аутентичними творами англійської літератури, які зберігалися в бібліотеці: Т. Гарді, В. Голсуорсі, Дж. Гріна, Ч. Діккенса, Р. Кіплінга, Ф. Купера, Дж. Мередіта, В. Скотта, В. Шекспіра, Б. Шоу та багатьох інших. Натомість вчителі мали змогу ознайомлюватися з надбаннями методичної науки, які описувалися в тогочасних періодичних виданнях з педагогіки і методики. Серед авторів: Калуца, Кошвіц, Турау «Zeitschrift fьr franzцsischen und englischen Unterricht» («Журнал для уроків з англійської та французької мов»), Фієтор «Die neueren Sprachen. Zeitschrift fьr den neusprachlichen Unterricht» («Нові мови. Журнал для уроків сучасних мов»), Фіш «Zeitschrift fьr Lehrmittelwesen und pдdagogischen Literatur» («Журнал навчальних матеріалів і педагогічної літератури»).

У річних звітах чітко сформульовані вимоги успішного складання іспиту з англійської мови. Основним видом роботи був переклад з англійської мови на німецьку. Ліцеїстки мали вміти переказати зміст та визначити форму твору. Цей вид роботи вони мусили опанувати в дівочому ліцеї протягом навчальних семестрів, щоб відтак продемонструвати готовність правильно перекласти після невеликого обмірковування на основі ретельного граматичного аналізу, без істотної допомоги, нескладний уривок із твору відомого письменника, який не читали в школі чи вдома, а також вправно відповідати іноземною мовою на поставлені екзаменаторами запитання. Вони також повинні були володіти певними навичками розмовної англійської мови.

Проаналізувавши річні звіти діяльності досліджуваних навчальних закладів, підручники, а також вимоги до іспиту, можна зробити висновок, що в жіночих ліцеях питання навчання іноземних мов, зокрема й англійської мови, займало важливе місце в навчальному процесі. Значна увага приділялася навчанню граматичного та лексичного матеріалу, що ілюструється переліком тем, засвоєних за рік. Навчання відбувалося за принципом «від простого до складного», пройдений матеріал згодом повторювався і доповнювався. У річних звітах ліцеїв неодноразово наголошується, що вивчення морфології відбувається на основі читання аутентичних текстів, що свідчить про застосування індуктивного методу. Окрім того, учениці мали вміти вести бесіду англійською мовою на побутові теми, обговорювати зміст прочитаного, давати відповіді на запитання, переказувати тексти, що свідчить про розвиток монологічного мовлення. Однак немає доказів формування діалогічного мовлення, адже ніде не вказується, що учениці складали діалоги чи спілкувалися англійською мовою між собою чи з учителем. Також виконувався ряд письмових робіт, серед яких - написання листів, описів і творів на різноманітну тематику. Разом з тим, багато часу та уваги приділялося письмовим перекладам.

Перспективою подальших досліджень у даному напрямку може стати аналіз підручників з англійської мови, укладених на Буковині у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття.

Список використаних джерел

навчання англійський жіночий ліцей

1. Державний архів Чернівецької області (ДАЧО) - Ф. 211, спр. 1925. - оп. 1. - 1882-1890 рр.

2. Лабінська Б.І. Історичні нариси з методики навчання іноземних мов на західноукраїнских землях (друга половина XIX - перша половина XX ст.): монографія / Б.І. Лабінська. - К.: Вид. центр КНЛУ 2013. - 384 с.

3. Jahresbericht des цffentlichen Stдdtischen Mдdchen-Lyzeums in Czernowitz. Erstattet am Schlusse des vierten Schuljahres 1901/1902 vom Direktor Dr. Josef Frank. Im Selbstvertrage der Anstalt. - Czernowitz: Czernowitzer - Buchdruckerei-Gsellschaft, 1903. - 116 S.

4. Swoboda W. Lehrbuch der englischen Sprache / Wilhelm Swoboda. - Wien: Franz Deutiche, 1915. - 177 S.

Размещено на Allbest.ru