Розвиток суспільства, економіки і соціальний добробут держави залежить від рівня освіченості населення. Проблема ефективності освіти є однією із найбільш дискусійних і актуальних питань в науковій і педагогічній діяльності. В Російській імперії професійне становлення освіти, зокрема народної, відбулося на початку XIX ст., коли було створено Міністерство народної освіти. Беззаперечним фактом є причетність українців до створення і роботи цього міністерства.

Дане питання розглядалося у роботах І. Алешинцева [1], С.В. Рождественського [4], Н.С. Голіцина [3]. У статті автор ставить за мету визначити роль українців, які сприяли розвитку народної освіти в Російській імперії, охарактеризувати Олексія Розумовського як міністра народної освіти та його навчальні реформи.

У першій половині XIX ст. відбувається становлення системи народної освіти в Російській імперії. Передумовою для цього був економічний розвиток країни, що вимагав збільшення кількості освічених людей і спеціалістів для роботи в різних галузях господарства. В 1802 р. імператор Олександр І видав Маніфест про створення Міністерств, зокрема, і Міністерства народної освіти. Великий внесок для розвитку освіти в імперії зробили українці. Одним з ініціаторів створення Міністерств був Віктор Павлович Кочубей - нащадок козацької старшини Гетьманщини, відомий державний діяч, князь. Він мав значний досвід у державних справах і одним із перших прибічників імператора отримав міністерський пост (від вересня 1802 року - міністр внутрішніх справ). Князь І. Долгоруков дав найкращий відгук про В. Кочубея як про міністра: "Он исправлял должность со всей возможной деятельностью, не кичился своим титулом, но всю его тягость нес и разделял ношу неослабно; был строг с разборчивостью, никогда злобен или спесив. Он любил говорить (с губернаторами) о делах губерний и расспрашивал обо всем, что до нее касалось, не сбивался в посторонние материи, но, очертя круг своего разговора, всегда находился в той губернии, о которой давался отчет. Во всю службу мою, я не могу вспомнить времени, в котором бы она столь приятна была для меня как под ачальством Кочубея. по мнению моему не было в России министра просвещеннее его и способнее к его званию" [2, 184].

Восени 1802 року першим міністром народної освіти призначають Петра Завадовського. За час його служби в державі було відкрито велику кількість безкоштовних навчальних закладів для всіх категорій населення, засновано Віленський (1803 р.), Казанський (1804 р.), Харківський (1804 р.) університети, у Петербурзі відкрився перший інститут для навчання та виховання сліпих. При надзвичайній занятості доступ до міністра був вільним. Він кожного вислуховував уважно, особливо прихильно відносився до українців. "Время управления министерством народного просвещения П.В. Завадовским останется навсегда блестящей эпохой в истории народного просвеще-ния в России" [4, 47].

Наступником П. Завадовського в 1810 р. стає Олексій Кирилович Розумовський - син українського гетьмана, відомий державний діяч, сенатор, куратор Московського університету і округу. Про нього казали: "Умный, ученый и прямо блестяще по тому времени образованный, особенно увлекшийся изучением ботаники" [1, 56]. Ще перебуваючи на посаді куратора Московського університету з 1807 р., О. Розумовський провів деякі реформи в організації управління університету, які позитивно відмітив сам імператор. "Угрюмый и гордый, раздражительный и желчный в уединении кабинета, который он редко покидал, граф Алексей Кириллович умел при случае блеснуть в обществе. Его несомненные познания, колкость ума, утонченная светскость иногда, хотя и нечасто, брали верх над обычною хандрою и брезгливостью. Таким предстал он в Москве перед государем и показался ему достойнейшим преемником П.В. Завадовского" [2, 53].

Олексій Розумовський приділяв велику увагу якості освіти: при ньому були відкриті нові приходські школи і повітові училища, гімназії, кілька наукових товариств в різних містах імперії, при Московському університеті відкрита кафедра слов'янської словесності.

Одним із головних досягнень О. Розумовського на посту міністра народної освіти було сприяння у відкритті Царськосільського ліцею, який став згодом одним із найвідоміших навчальних закладів Російської імперії. "Учреждение Лицея составляет самую выдающуюся и лучшую сторону деятельности Разумовского. Заняв должность министра, он сбросил с себя свою обычную лень, забыл про хандру" [2, 77]. Олексій Ки - рилович брав участь у розробці програми Ліцею, особисто приймав вступні іспити у майбутніх ліцеїстів. Він був присутнім на екзамені, коли юний Олександр Пушкін декламував свій вірш "Спогади про Царське Село", який розчулив поета Г.П. Державіна. "С Разумовским связан один знаменательный для юного Пушкина эпизод, рассказанный его отцом Сергеем Львовичем: "Сын мой на 15-м году своего возраста на первом экзамене в Императорском лицее читал "Воспоминание о Царском Селе" в присутствии Г.Р. Державина. Бессмертный певец. благодарил тогда моего сына и благословил его поэтом. не забуду, что за обедом, на который я был приглашен графом А.К. Разумовским, бывшим тогда министром просвещения, граф, отдавая справедливость молодому таланту, сказал мне: "Я бы желал, однако же, образовать сына вашего к прозе". -

"Оставьте его поэтом", - отвечал ему за меня Державин с жаром, вдохновленный духом пророчества" [5].

При прийомі вихованців до Царськосільського ліцею Олексій Розумовський, разом з іншими педагогами, виявив різний рівень знань учнів, прийнятих до одного класу. Щоб вирішити цю проблему, він задумав створити при Ліцеї особливий навчальний заклад, який би надавав учням знання, необхідні для вступу, таки чином забезпечуючи Ліцей найкращими вихованцями. "Средствами для того графъ Разумовскій призналъ - требованіе отъ поступающихъ въ Лицей известной степени познаній и доставленіе имъ самыхъ способовъ пріобретенія такихъ познаній, а для этого - учрежденіе особаго, приготовителънаго учебнаго заведенія, которое постоянно снабжало бы Лицей отличнейшими воспитанниками. Кроме того, при этомъ имелась въ виду еще и другая цель - доста - витъ русскому дворянству новый способъ воспитанія и образованія детей своихъ" [3, 2].

Імператору Олександру І ця ідея сподобалася, і в липні 1812 р. Олексій Розумовський подав проект про створення в Царському Селі Благородного пансіону Імператорського Царськосільського Ліцею. "Въ іюле этого года графъ Разумовскій представилъ уже Государю докладъ объ учрежденіи Пансіона и испросилъ Высочайшее разрешению купить за 32, 500 р. въ Царскомъ Селе, три дома, для помещенія въ нихъ Пансіона, и расходъ этотъ обратить на Государственное Казначейство или на Кабинетъ Его Величества" [3, 3]. Відкриття нового навчального закладу відбулося 27 січня 1814 р. в м. Софія (в районі Царського Села). "Мысль объ учрежденіи Лицейскаго Пансіона внолне принадлежала графу Разумовскому, и приведеніе ея, съ Высочайшаго утвержденія, въ исполненіе, безспорпо составляетъ неотъемлимую и великую заслугу графа Разумовскаго делу народнаго просвещенія въ то время въ Россіи. Съ этой точки зренія и необходимо смотреть на учрежденіе Лицейскаго Пансіона" [3, 3].

Пансіон називали "молодшим братом Ліцея". Обидва навчальні заклади були нероздільно пов'язані між собою. Директором пансіону призначався один із ліцейських професорів, навчальний план і предмети майже не відрізнялися від тих, що викладалися в Ліцеї. Вихованці пансіону були поділені на 3 класи: молодший, середній і старший. До молодшого класу приймалися учні з 8 років. Термін навчання складав 9 років. Через кожні 3 роки найкращі учні із 2 та 3 класів переходили до Ліцею, решта продовжувала навчання в пансіоні. На відміну від Ліцею, де навчання було безкоштовним, при вступі до пансіону вносилася одноразова плата в 300 рублів, а потім щорічно - по 1000 рублів. З 1816 р. термін навчання в пансіоні скоротили до 6-ти років і збільшили плату за навчання до 1500 рублів щороку. В 1829 році імператор Микола І прийняв рішення про закриття Благородного пансіону.

За 15 років існування пансіон підготував 144-х випускників. Найбільш відомі з них - граф О.П. Голеніщев-Кутузов (майбутній сенатор), О.Ф. Берг (майбутній таємний радник), Ф.П. Корнілов, Н.І. Лайбе (майбутні статс-секретарі). "Дань признательности - знаменитому Государственному мужу, министру народнаго просвещенія въ 1810-1816 гг., учредителю и благодетелю Пансіона, Графу Алексею Кирилловичу Разумовскому. - Въ его уме возникла мысль объ учрежденіи при Царскосельскомъ Лицее Благороднаго Пансіона. - Онъ, съ Высочай - шаго утвержденія Императора Александра Павловича, привелъ ее въ исполненіе, и учредивъ Пансіонь, устроилъ его, испросилъ ему и дома съ землею для помещенія, и деньги на обзаведеніе, и те права и преимущества, которыми онъ пользовался съ 1 8 16 г. до своего упразднены" [3, 182].

Таким чином, можна стверджувати, що українці зробили значний внесок у формування і розвиток народної освіти в Російській імперії. Велика заслуга в цьому належить Олексію Розумовському - відомому державному діячу і міністру народної освіти, за ініціативи якого було відкрито безліч навчальних закладів, зокрема Царськосільський ліцей і Благородний пансіон Імператорського Царськосільського Ліцею.

розумовський міністр народна освіта

Посилання

1. Алешинцев И. История гимназического образования в России (XVIII и XIX век) / И. Алешинцев. - СПб.: Издание О. Богдановой, 1912. - 350 с.

2. Васильчиков.А. А. Семейство Разумовских. Т.2. - Санкт - Петербург, 1880. - 557 с.

3. Голицын Н.С. Благородный пансион Императорского Царскосельского Лицея.1815-1829. - Санкт-Петербург, 1869. 210 с.

4. Рождественский С.В. Исторический обзор деятельности Министерства народного просвещения (1802-1902) /

5. С.В. Рождественский. - СПб.: Издание Министерства народного просвещения, 1902. - 786 с.

6. Пушкин и Разумовские [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http // utropress.ru/mdex. php/novosti/247-pushkm-i - razumovskie.

7. Дзекун Е. н. Министр народного просвещения Алексей разумовский и его учебные реформы

Размещено на Allbest.ru