Формування інтегральної компетентності майбутнього вчителя фізики на засадах акмеологічного, контекстного та компетентністного підходів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування інтегральної компетентності майбутнього вчителя фізики на засадах акмеологічного, контекстного та компетентністного підходів

О.І. Іваницький

Запорізький національний університет

У статті досліджено формування інтегральної компетентності майбутнього вчителя фізики на засадах акмеологічного, контекстного та компетентністного підходів. Основними напрямками, які забезпечать досягнення цієї мети, є: 1) визначення загальних і предметних компетентностей предметної спеціальності 014.08 Середня освіта (Фізика) для першого рівня вищої освіти та відповідних їм результатів навчання; 2) розробка освітньої програми підготовки фахівців даної предметної спеціальності; 3) розробки і застосування відповідної системи акмеологічних технологій навчання у вищій педагогічній школі, що може бути здійснено в результаті інтеграції трьох чинників: концентрованості, проблемності й контекстності. Практична спрямованість програмних результатів навчання вимагає переорієнтації процесу професійної підготовки майбутнього вчителя фізики на формування практичних умінь і способів професійної діяльності. Одним із шляхів такої переорієнтації є професійна підготовка майбутнього вчителя фізики на засадах контекстного та акмеологічного навчання. Побудова процесу підготовки майбутнього вчителя фізики на контекстній основі передбачає послідовне проходження таких етапів цього процесу: а) підготовчий, або пропедевтичний етап; б) етап неімітаційних технологій активного навчання; в) етап імітаційних технологій контекстного навчання.

Ключові слова: інтегральна компетентність, акмеологічний, контекстний і компетентністний підходи, освітня програма, технологія навчання.

А.И. Иваницкий

ФОРМИРОВАНИЕ ИНТЕГРАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ ФИЗИКИ НА ОСНОВЕ АКМЕОЛОГИЧЕСКОГО, КОНТЕКСТНОГО И КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДОВ

В статье исследовано формирование интегральной компетентности будущего учителя физики на основе акмеологического, контекстного и компетентностного подходов. Основными направлениями, которые обеспечат достижение этой цели, являются: 1) определение общих и предметных компетенций предметной специальности 014.08 Среднее образование (Физика) для первого уровня высшего образования и соответствующих им результатов обучения; 2) разработка образовательной программы подготовки специалистов данной предметной специальности; 3) разработки и применения соответствующей системы акмеологических технологий обучения в высшей педагогической школе, что может быть осуществлено в результате интеграции трех факторов: концентрированности, проблемности и контекстности. Практическая направленность программных результатов обучения требует переориентации процесса профессиональной подготовки будущего учителя физики на формирование практических умений и способов профессиональной деятельности. Одним из путей такой переориентации является профессиональная подготовка будущего учителя физики на основе контекстного и акмеологического обучения. Построение процесса подготовки будущего учителя физики на контекстной основе предполагает последовательное прохождение следующих этапов этого процесса: а) подготовительный, или пропедевтический этап; б) этап неимитаций- них технологий активного обучения; в) этап имитационных технологий контекстного обучения.

Ключевые слова: интегральная компетентность, акме- ологический, контекстный и компетентностный подходы, образовательная программа, технология обучения.

O.Lvanitsky

FORMATION OF INTEGRAL COMPETENCE FUTURE PHYSICS TEACHER BASED ON ACMEOLOGICAL, COMPETENCE AND CONTEXTUAL APPROACHES

The article explores an integral competence of the future physics' teacher based on acmeological, competence and contextual approaches. Main activities ensure the achievements of this goal are 1) definition of general and subject competences of the subject specialty 014.08 Secondary education (Physics) for the first level of university degree and appropriate result of education;

2) development of education program for the preparation specialist this subject specialty; 3) development and application of ac- meological technology system education's in higher pedagogical school. It can realize with integration of three factors: concentration, problematic and contextuality. We need to pay more attention to the practical training of the future physics teacher. One of ways in this reorientation is professional training of the future physics teacher during the acmeological and contextual education. This process involves stages such as: a) preparatory stage; b) stage of non-simulation active learning technologies; c) stage simulation contextual learning technologies.

Key words: integral competence, acmeological, contextual and competence approaches, educational program, technology of education.

Постановка проблеми

Інноваційне навчання у сучасному вищому навчальному закладі слід розглядати як процес, що значною мірою сприяє створенню і становленню тих умов, які роблять реально можливою творчість як викладача, так і студентів у процесі навчання. Значною мірою цьому сприяє застосування компетентністного підходу у вищих навчальних закладах України. Традиційне навчання, оперативно реагуючи на запити практики, вводить нові елементи знання; відбувається перегрупування навчального матеріалу дисциплін усіх циклів підготовки майбутнього вчителя фізики, більше уваги приділяється змісту і формам організації самостійної роботи студентів. Однак, незважаючи на реформаторські починання у вищій школі, система професійної підготовки майбутніх вчителів фізики в Україні фактично залишається традиційною, лекційно-практичною за своїм змістом, не націленою на забезпечення діяльнісної варіативності професійної підготовки майбутніх вчителів фізики. Виникає протиріччя міжрівневою, профільною, організаційною, творчою варіативністю навчального процесу в практиці роботи українських шкіл та професійною неготовністю здійснити таку роботу вчителем фізики, що отримав підготовку в умовах традиційного навчання. Подолання цього протиріччя можливе шляхом забезпечення спеціальної варіативності діяльності студентів на засадах акмеологічного, контекстного та компетентністного підходів до професійної підготовки майбутнього вчителя фізики.

Аналіз останніх досліджень з вирішення загальної проблеми та виділення невирішених питань

Загальнопедагогічні проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя розглядалися у працях О. Абдулліної, Є. Барбіної, І. Богданової, М. Жалдака, Н. Кузьміної, А. Нісімчука, О. Падалки та О. Шпака, Г. Селевка, О. Сергєєва та П. Са- мойленка та ін. Різноманітні аспекти компетентності фахівців різних професій досліджено у працях Т. Бабкіна, В. Заболотного, Н. Масюкової, Л. Мітіної, П. Самойленка, О. Сергєєва, І. Сігова, О. Смірнової, В. Стрельнікова, М. Чошанова, В. Шарко та ін. Проте питанню формування інтегральної компетентності майбутнього вчителя фізики на засадах акмеологічного та контекстного підходів у цих працях не приділено належної уваги. У своєму дослідженні цієї проблеми ми спираємося насамперед на акмеологічну концепцію Н. Кузьміної та її школи [8], праці А. Вербицького стосовно контекстного навчання [1] та міжнародну програму TUNING.

Метою статті є дослідження шляхів формування інтегральної компетентності майбутнього вчителя фізики на засадах акмеологічного, контекстного та компетентністного підходів. Досягнення цієї мети здійснювалося шляхом вирішення таких завдань: 1) виділити основні загальні і предметні компетентності вчителя фізики; 2) розробити освітню програму професійної підготовки майбутнього вчителя фізик на першому рівні вищої освіти на компетентнісний основі 3) здійснити побудову процесу професійної підготовки майбутнього вчителя фізики на контекстній та акмеологічній основі.

Виклад основного матеріалу

Термін «компетентність» набув особливого значення у понятійному апараті професійної педагогіки. Як зазначається у Законі «Про освіту» та Законі «Про вищу освіту» «компетентність - динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність» [3; 4]. Введення цього терміна детерміновано такими чинниками:

1) лаконічно виражаючи значення традиційної тріади «знання, вміння і навички», він є сполучною ланкою між її компонентами, проте значно виходить за межі цієї тріади, поєднуючи низку особистіших якостей майбутнього фахівця;

2) компетентного фахівця відрізняє здатність серед значної кількості рішень обрати найбільш оптимальне, спростувати хибні рішення, тобто володіти критичним мисленням;

3) компетентність містить як змістовний, так і процесуальний компоненти. Компетентна людина повинна розуміти не лише суть проблеми, а й уміти розв'язувати її практично [5; 6].

Покажемо, як відображено ці особливості компетентностей у освітній програмі для першого рівня вищої освіти предметної спеціальності 014.08 Середня освіта (Фізика).

Насамперед, розглянемо формулювання інтегральної компетентності: здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі середньої освіти, що передбачає застосування теорій та методів освітніх наук та фізики і характеризується комплексністю та невизначеністю педагогічних умов організації навчально-виховного процесу в основній (базовій) середній школі [10]. Зрозуміло, що це формулювання є занадто загальним, тому воно конкретизується у двох групах компетентностей: загальні компетентності та фахові (предметні) компетентності.

До загальних компетентностей ми віднесено такі:

1. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

2. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).

3. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

4. Здатність працювати в команді.

5. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

6. Здатність застосовувати набуті знання в практичних ситуаціях.

7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

8. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

9. Здатність використовувати знання іноземної мови в освітній діяльності.

10. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.

Ці компетентності в основному відповідають частині загальних компетентностей, представлених у програмі TUNING, яка багато в чому послугувала основою для розробки сучасних Стандартів вищої освіти всіх спеціальностей (2016-2017 рр.), зокрема під час виділення загальних і спеціальних компетентностей.

Предметні компетентності відображають специфіку діяльності майбутніх вчителів фізики і мають такий вигляд:

ПК 1. Здатність використовувати систематизовані теоретичні та практичні знання з фізики та методики навчання фізики при вирішенні професійних завдань.

ПК 2. Володіння математичним апаратом фізики.

ПК 3. Здатність формувати в учнів предметні компетентності.

ПК 4. Володіння основами цілепокладання, планування та проектування процесу навчання фізики у загальноосвітніх навчальних закладах.

ПК 5. Здатність до організації і проведення навчального процесу з фізики у загальноосвітніх навчальних закладах.

ПК 6. Здатність здійснювати об' єктивний контроль і оцінювання рівня навчальних досягнень учнів з фізики.

ПК 7. Здатність до організації і проведення позаклас- ної та позашкільної роботи з фізики у загальноосвітніх навчальних закладах.

ПК 8. Здатність до рефлексії та самоорганізації професійної діяльності.

ПК 9. Забезпечення охорони життя і здоров'я учнів у навчально-виховному процесі та позаурочній діяльності.

ПК 10. Здатність характеризувати досягнення фізичної науки та її роль у житті суспільства.

Таким чином, формування інтегральної компетентності фахівця - основна мета підготовки вчителя фізики. Основними напрямками, які забезпечать досягнення цієї мети, є: 1) визначення загальних і предметних компетентностей предметної спеціальності 014.08 Середня освіта (Фізика) для першого рівня вищої освіти та відповідних їм результатів навчання; 2) розробка освітньої програми підготовки фахівців даної предметної спеціальності; 3) розробки і застосування відповідної системи акмеологічних технологій навчання у вищій педагогічній школі [5; 6; 7], що може бути здійснено в результаті інтеграції трьох чинників: кон- центрованості, проблемності й контекстності [7].

Важливим моментом в побудові освітньої програми є розробка нормативного змісту підготовки бакалаврів предметної спеціальності 014.08 Середня освіта (Фізика), сформульованого у термінах результатів навчання. Згідно Закону «Про освіту» «результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів». Ми використали такі критерії виділення програмних результатів навчання.

1. Нормативний критерій: компетентністний підхід передбачає дотримання Національної рамки кваліфікацій, згідно з якою результати навчання утворюють чотири групи: знання, уміння, комунікація й автономія і відповідальність [9].

2. Критерій відповідності: програмні результати навчання добираються не довільним чином, вони повинні відповідати представленим загальним і предметним компетентностям.

3. Критерій мінімальної достатності: загальна кількість програмних результатів повинна бути достатньою для охоплення всіх виділених компетентностей.

4. Критерій практичності: сумарно групи умінь, автономії і відповідальності та комунікації загалом кількісно повинні суттєво переважати групу знань.

До групи Знання ми віднесли такі програмні результати навчання:

ПРЗ 1. Демонструє знання та розуміння основ загальної та теоретичної фізики.

ПРЗ 2. Знає загальні питання методики навчання фізики, методики шкільного фізичного експерименту, методики вивчення окремих тем шкільного курсу фізики.

ПРЗ 3. Знає й розуміє математичні методи фізики та розділів математики, що є основою вивчення курсів загальної та теоретичної фізики.

ПРЗ 4. Знає основні психолого-педагогічні теорії навчання, інноваційні технології навчання фізики, актуальні проблеми розвитку педагогіки та методики навчання фізики.

ПРЗ 5. Знає форми, методи і засоби контролю та корекції знань учнів з фізики.

ПРЗ 6. Знає зміст та методи різних видів позакласної та позашкільної роботи з фізики.

ПРЗ 7. Знає основи безпеки життєдіяльності, безпечного використання обладнання кабінету фізики.

Група Уміння:

ПРУ 1. Аналізує фізичні явища і процеси з погляду фундаментальних фізичних теорій, принципів і знань, а також на основі відповідних математичних методів.

ПРУ 8. Самостійно вивчає нові питання фізики та методики навчання фізики за різноманітними інформаційними джерелами.

ПРУ 9. Формує в учнів основи цілісної природничо- наукової картини світу через міжпредметні зв'язки з хімією, біологією, географією, відповідно до вимог державного стандарту з освітньої галузі «Природознавство» в основній (базовій) середній школі.

ПРУ 10. Володіє методикою сучасного фізичного експерименту, застосовує всі його види у навчальному процесі з фізики.

ПРУ 11. Дотримується правових норм і законів, нормативно-правових актів України, усвідомлює необхідність їх дотримання.

Група Комунікація:

Група Автономія і відповідальність:

ПРА 1. Усвідомлює соціальну значущість майбутньої професії, сформованість мотивації до здійснення професійної діяльності.

Введення пропедевтичних курсів «Вступ до фаху» та «Математичний апарат фізики» [2] в цьому контексті має свої специфічні функції:

1) встановлення узгодженості зі змістом фізики та математики загальноосвітньої школи;

2) формування у студентів основ методики навчання фізики, специфічних методів досліджень і мов психолого- педагогічних наук та дидактики фізики;

3) створення підґрунтя для загальнометодичної і спеціальної підготовки майбутнього вчителя фізики - забезпечення фундаменту для неперервної методичної освіти і самоосвіти;

4) компенсацію раніше відсутніх чи втрачених можливостей навчання фізики та математики в загальноосвітній школі;

5) адаптацію студентів до умов навчання у вищому закладі освіти;

6) поступальне збагачення діяльнісних здатностей майбутніх учителів фізики.

Зміст курсів «Вступ до фаху» та «Математичний апарат фізики» розглядається як результат перш за все внутріш- ньопредметної інтеграції змісту підготовки вчителя фізики. Вчорашні випускники школи мають, як правило, нерівноцінний рівень (з роками слід констатувати неухильне зниження цього рівня) підготовки з фізики та математики, строкатий спектр загальнонавчальних умінь. Тому при відборі змісту і побудові курсу реалізувався принцип наступності, який передбачав узагальнювальне повторення опорних фізичних і математичних понять, законів, теорій, опрацьованих у школі. Інтегруюча функція принципу наступності полягала у ліквідації в студентів прогалин в опорних знаннях, у встановленні зв'язків фізики з іншими предметами (насамперед, з математикою), у створенні бази для успішного засвоєння подальшого навчального матеріалу з методики навчання фізики і курсу загальної фізики.

Протягом етапу неімітаційних технологій (базового навчання) формування фахових компетентностей студента базувалася на вивченні і проектуванні студентом основних складових діяльності вчителя фізики. Контекстне навчання проводилося шляхом проектування уроків фізики і методичного та психологічного обґрунтування проектів з позиції сприйняття учнями. Характерним для контекстного навчання на даному етапі було порівняльне вивчення досвіду роботи вчителів фізики, порівняльний аналіз особливостей: у проведенні уроків фізики; здійсненні індивідуального підходу; своєрідності інноваційних і традиційних уроків. На даному етапі підготовки вчителя фізики переважали індивідуальні форми роботи студентів та робота в парах та ланках.

Вивчення діяльності студентів показало, що перехід від знань до практичного їх втілення не відбувається автоматично. Потрібні певні засоби і спеціально створені умови, що стимулюють застосування знань, теоретичне осмислення студентами практичної діяльності, які забезпечують «перехід» теоретичних знань в інструмент практичної діяльності. Одним із засобів створення таких умов поступового входження студентів у практичну діяльність вчителя фізики у нашому дослідженні були різноманітні способи моделювання діяльності вчителя в рамках контекстного навчання. Найбільш повно реалізація контекстного навчання здійснювалася на етапі імітаційного навчання при вивченні спецкурсу «Інноваційні технології навчання фізики в загальноосвітній школі», який став інтегративною ланкою підготовки вчителя фізики до використання інноваційних технологій навчання в середній школі [5].

Змістове і практичне забезпечення інтегративності фахової підготовки майбутнього вчителя фізики в межах спецкурсу реалізувалося через застосування діяльнісного підходу до процесу фахового навчання студентів-фізиків шляхом формування авторської системи діяльності.

акмеологічний навчання вчитель фізика

Висновки та перспективи подальших розвідок

Формування інтегральної компетентності фахівця - основна мета підготовки вчителя фізики. Основними напрямками, які забезпечать досягнення цієї мети, є: 1) визначення загальних і предметних компетентностей предметної спеціальності 014.08 Середня освіта (Фізика) для першого рівня вищої освіти та відповідних їм результатів навчання; 2) розробка освітньої програми підготовки фахівців даної предметної спеціальності; 3) розробки і застосування відповідної системи акмеологічних технологій навчання у вищій педагогічній школі, що може бути здійснено в результаті інтеграції трьох чинників: концентрованості, проблемності й контекстності.

Практична спрямованість програмних результатів навчання вимагає переорієнтації процесу професійної підготовки майбутнього вчителя фізики на формування практичних умінь і способів професійної діяльності. Одним із шляхів такої переорієнтації є професійна підготовка майбутнього вчителя фізики на засадах контекстного та акмеологічного навчання. Побудова процесу підготовки майбутнього вчителя фізики на контекстній основі передбачає послідовне проходження таких етапів цього процесу: а) підготовчий, або пропедевтичний етап; б) етап неімітаційних технологій активного навчання; в) етап імітаційних технологій контекстного навчання.

Дослідження можна продовжити шляхом порівняльного багатофакторного вивчення ефективності застосування акмеологічних технологій підготовки майбутнього вчителя фізики, поширенні запропонованої методики на процес перепідготовки вчителів фізики, при розробці та апробації посібників для професійної підготовки майбутнього вчителя фізики на засадах акмеологічного та контекстного підходів.

Список використаних джерел

1. Вербицкий А. А. Концепция знаково-контекстного обучения в вузе // Вопросы психологии. 1987. № 5. С. 31-39.

2. Даценко І.П., Мінаєв Ю.П., Лозовенко О.А. Реалізація ідеї розвитку критичного мислення в практикумі з курсу «Математичний апарат фізики». Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Вип. 127. Чернігів: ЧНПУ, 2015. С. 35-38.

3. Закон України «Про освіту». ИЯЬ: zakon.rada.gov.ua/ Во/2145-19

4. Закон України «Про вищу освіту». ИЯЬ: zakon.rada.gov.ua/ go/1556-18

5. Іваницький О. І. Інноваційні технології навчання фізики: навчальний посібник. Запоріжжя: Диво, 2007. 99 с.

6. Іваницький О.І., Ткаченко С.П. Технології навчання фізики: навчальний посібник (Рекомендовано МОН України). Запоріжжя, ЗНУ, 2010. 256 с.

7. Іваницький О.І. Професійна підготовка майбутнього вчителя фізики в умовах інформаційно-освітнього середовища: [монографія]. Запоріжжя: ЗНУ 2014. 230 с.

8. Кузьмина Н.В. Предмет акмеологии. СПб.: Питер, 1995. 158 с.

9. Національна рамка кваліфікацій. ИЯЬ: zakon.rada.gov.ua/ go/1341-2011-п

10. Проект Стандарту вищої освіти України спеціальності 014 Середня освіта (Фізика). ИЯЬ: mon.gov.ua/.../Освіта/.../ проекти%20стандартів/014.08-serednya-osvita-(fizika)-bak

Размещено на Allbest.ru