Використання образів-символів звуків у логопедичній роботі з дошкільниками

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання образів-символів звуків у логопедичній роботі з дошкільниками

Р.Г. Ладиняк

Не забезпечуйте дітей готовими формулами, формули - порожні, збагатіть їх образами та картинками, на яких видно зв 'язки, що їх поєднують.

Не обтяжуйте дітей мертвим тягарем фактів, навчіть їх прийомів і способів, які допоможуть осягнути це.

В. Давидов

У статті висвітлено наукові погляди та практичні зразки застосування ейдотехнологій у роботі вчителя-логопеда з дошкільниками. Розкрита суть та основні принципи утворення образів-символів звуків і способи використання їх у дидактичних іграх.

Ключові слова: ейдос, звук, артикуляційний комплекс, образ- символ, мовлення, зорове сприймання, кінетичні відчуття.

В статье отображены научные взгляды и практические образцы применения эйдотехнологий в работе учителя-логопеда с дошкольниками. Раскрыта суть и основные принципы образования образов-символов звуков и способы использования их в дидактических играх.

Ключевые слова: эйдос, звук, артикуляционный комплекс, образ-символ, речь, зрительное восприятие, кинетическое восприятие.

Дослідження науковців В.М. Андросової, О.В. Зайцева, І.М. Брушневської та інших науковців і практиків свідчать про те, що образне мислення закладене в дитині від природи, притаманне їй завжди. Не прикладаючи значних зусиль дитина запам'ятовує фрази з мультфільмів, рекламних роликів, слова з пісень, однак з труднощами запам'ятовує віршик, правило чи таблицю множення. Вивчений віршик дитина забуває через тиждень - два, а улюблені фрази пам'ятає місяцями. Дослідження у цій галузі довели, що діти сприймають та запам'ятовують інформацію через світ образів. В першому випадку основою для запам'ятовування став яскравий образ, а в другому - нав'язана дорослим інформація.

Психологи і педагоги О.Запорожець, О. Усова, М.Поддьяков радять під час навчально-виховної роботи використовувати різноманітні символи, знаки, замінники, оскільки навчання з використанням цих методів має розвивальний характер. Символ - це певний знак, який умовно позначає якесь поняття.

Використання образів-символів мовленнєвих звуків у корекційній роботі з дітьми дає змогу повніше використовувати резерви розумового розвитку дитини, а також створювати належне навчально-розвивальне середовище. Дослідження М. Фомічової свідчать про те, що педагогічна технологія з опорою на образи- символи передбачає не лише формування відповідних артикуляційних навичок, а й саморозвиток, самоконтроль, самокорекцію вад вимови звуків; перехід від активності дорослого до активності самої дитини.

Слід враховувати, що в дошкільнят і молодших школярів мовленнєві центри Брока та Верніке у лобній і скроневій ділянках лівої півкулі мозку ще не є достатньо розвиненими для абстрактного мислення. Використання ж символів у корекційній роботі створює відповідне предметно-стимулююче середовище, яке забезпечує формування сенсомоторної цілісності дітей

(емоційності, інтелекту, волі), підтримує єдність думки, почуттів і дій.

Оперування символами наближає дитину до природного, а не штучно-примусового вимовляння звуків, створює безпосередні передумови для самостійної корекції їх, для звукового самовдосконалення. До того ж символізація наочного матеріалу дає змогу коригувати не лише якийсь один звук, а кілька звуків водночас.

Внаслідок вікової недорозвиненості аналітико-синтетичної діяльності мозку дитина ще не здатна належним чином порівнювати свою неправильну звуковимову з правильною. У такій ситуації самоконтроль є недостатнім або взагалі відсутній. І саме символ слугує тією опорою, тим помічником, який самоорганізовує, налаштовує на правильну звуковимову, скорочує термін виправлення наявних мовленнєвих порушень.

Позитивний вплив супровідних чинників на запам'ятовування навчального матеріалу довели ще наприкінці ХІХ століття психологи-експериментатори Г. Ебінгауз, Г. Мюллер, Ф. Шуман.

Символ - це наочне уявлення про звук, яка є зразком для наслідування у вимові; це певний знак, емблема, що умовно позначає якесь поняття, щось абстрактне; це немовби жива істота, яка може бігати, повзати, літати, гудіти, шипіти, свистіти, гарчати, щоб досягти головного результату - правильного звучання звука як у свідомості дитини, так і в артикуляції.

Орієнтуючись на запропоновані символи, діти запам'ятовують не лише сам звук, а й образ, що виникає в їхній уяві, коли вони вимовляють цей звук. Таке запам'ятовування з опорою на образ називається ейдетичним.

Важливо й те, що практика застосування символів ураховує відоме вчення Л. Виготського про "зону найближчого розвитку". Спочатку дитина навчається правильно вимовляти звук із допомогою дорослого та певного образу-символу; потім спирається лише на символ; а згодом обходиться вже без нього (в міру автоматизації вимови). Впровадження цієї технології у практику стимулює перехід зони найближчого розвитку в актуальний розвиток самокорекції звуків. На початковому етапі автоматизація звука за допомогою символу відбувається на рівні механічного засвоєння, а з часом поступово переходить на рівень свідомого використання знань та орфоепічних навичок.

Спираючись на ейдетику, були розроблені відповідні прийоми використання образів-символів у логопедичній роботі з дітьми.

Прийом оживлення символу - допомагає дитині не лише почути конкретний звук, а за допомогою зорового образу ще й " побачити" його у словах, у тексті.

Наприклад, у навчально-ігрових ситуаціях оживлений символ " жук" виконує певні дії (літає, сидить, повзе, лежить) на тлі протяжного звучання: Ж-Ж-Ж... У слові жаба дитина впевнено вимовляє звук "Ж", тому що малюнок - символ жука асоціюється в неї із відповідним звуком.

Прийом перевтілення використовується коли дитина сама виконує роль живого символу, витвореного в її уяві, входить в його образ, фіксує свої почуття, емоції. А оскільки власний досвід утримується в пам'яті найкраще, то й ефект запам'ятовування - як звучить та артикулюється звук - значно сильніший.

Входження в образ живого символу допомагає самостійно концентрувати увагу на певному звуці, правильно вимовляти його, а відтак долати свою невпевненість щодо правильного виконання того чи іншого завдання з певним звуком. У ході ігрових ситуацій та перевтілення у живий символ у дитини вдосконалється артикуляційна навичка, закріплюється правильна вимова звука, розвивається фонематичний слух.

Скажімо, у грі "Жуки полетіли на прогулянку" (до лісу, на поле, на галявину) дитина, уявляючи себе жуком, імітує й озвучує його політ, чітко вимовляючи звук "Ж". Защораз завдання для "жука" змінюються, ускладнюються. Прикладами використання цих підходів можуть бути такі завдання.

Завдання 1. "Політ великого жука" - вимовляти звук "Ж" твердо, протяжно, "сердито".

Завдання 2. "Політ маленького жука" - тихим, лагідним голосом вимовляти звук "Ж" пом'якшено, коротко, пестливо, весело.

Завдання 3."Політ великого та малого жуків" - почергово проспівувати коротку й довгу пісню, з твердими та пом'якшеними приголосними, сердиту та лагідну, протяжну й уривчасту.

Завдання 4. "Гра-драматизація за віршиком про жука":

Ой летів жук, жук. (Діти-"жуки" імітують політ, озвучуючи його: ж-ж-ж).

Та й у воду - фук! (Діти - "жуки" падають на спину).

Жук лежить і встати не може, (Дитина - "жук", лежачі на спині, рухає

руками, ногами й весь час промовляє: ж-ж-ж)

Кличе, хто йому допоможе: ж-ж-ж. (Дитина - "жук", голосно промовляє цей звук, кличе на допомогу)

Прийом активізації відчуттів дитини передбачає під час ігор з автоматизації та диференціації звуків оптимальне використання аналізаторних систем: зорової, слухової, кінестетичної та кінетичної. Це допомагає дітям краще запам'ятовувати правильну вимову самого звука і слів із ним, проявляти самостійність та самоконтроль.

Для прикладу розглянемо зміст гри "Потяг". Діти будують варіанти потягу, викладаючи картинки-символи, літери, склади, слова з відповідними символами, і виконують різні мовленнєві завдання. Вони починаються з відповідей на запитання, які формулюються у процесі розглядання ряду зображень. Тут слід обов'язково дотримуватися логіки побудови запитання та інструкцій: Що за чим їде? (щоразу дитина має назвати символ, звук, літеру, склад, слово, предмет).

Яка картинка перед якою їде? Яка в якому вагончику (за порядком)? Хто сусіди-друзі вагончика? Визнач, якого вагончика не стало. Заплющивши очі, назви вагончики, які запамятав . Визнач, який новий вагончик причепили. Скажи, який вагончик тобі найбільш сподобався.

Наступний етап роботи - практичне відпрацюваня дії дитини, які активізують її мовленнєву діяльність: побудуй короткий потяг і назви, хто в ньому їде; побудуй довгий потяг і назви, хто в ньому їде; визнач, що змінилося (поміняти місцями, забрати, додати вагончики); розклади вагончики по місцях (сталася аварія, вагончики роз'їхалися); обери, з ким ти хочеш поїхати, пограти.

Виконуючи такі маніпулятивно-мовленнєві завдання, діти "бачать", чують, відчувають, вимовляють потрібні звуки, співвідносячи їх із відповідними символами. Те сааме спостерігається, коли вони співвідносять символ із літерою, читають склади та слова.

Прийом зацікавлення вважається одним з провідних і активізує дітей, підвищує мотивацію та результативність корекційних занять. Під час роботи із символами увага концентрується не на самому звукові, а на конкретному виді діяльності: "жук літає і гуде"; "бджола гуде, збирає і несе мед до вулика"; "собака бігає, гарчить"; "змія виступає в цирку і шипить" тощо. Це викликає зацікавлення і захоплення, бажання працювати над звуком. Тож дитині не доводиться докладати додаткових зусиль, адже включається мимовільне запам'ятовування. Їй цікаво погратися з близькими, знайомими й зрозумілими символами. Завдяки цьому звуки засвоюються природним шляхом, без зайвого напруження й перевантажень, корекційно-навчальний процес стає цікавим і доступним для всіх дітей-логопатів.

Використання символів рекомендується на всіх етапах корекційної роботи. Це дає можливість активізувати всі аналізатори і значно пришвидшує навчальний процес.

У роботі ми використовуємо такі види символів:

символ - орган артикуляції; символ - артикуляційна позиція;

символ - звук; символ - артикуляційна вправа.

Ці символи використовуються в практиці не один рік і довели свою ефективність.

Символи - мовленнєві органи

Використовуються з молодшої групи для ознайомлення з органами артикуляційного апарату та розвитку рухливості щелеп та губ. Використовуються і з метою обстеження мовного апарату в стані спокою та в динаміці.

ейдотехнологія логопед дошкільник дидактичний

Ми вважаємо, що це дає можливість дітям усвідомити важливість розвитку рухливості язика, г уб, зрозуміти, що для того, щоб сказати правильно звук, потрібно правильно поставити зуби, губи і язик.

Символ - артикуляційна вправа

На підготовчому етапі до постановки звуку ми використовуємо загальні комплекси артикуляційних вправ, об'єднані назвою "Язик- чарівник".

Символи - звука. "Пісенька"

Ознайомлення із символами-звуками ми рекомендуємо проводити з молодшої групи з метою формування поняття "звук" - "пісенька" і того, що звук може бути намальований. На цьому етапі необов'язкове дотримання чисто звукового відображення. Наприклад: М - корова - а "Му-у" для полегшення розуміння дітьми завдання і дає їм можливість відтворити його. Це проводиться у вигляді веселої звукової розминки.

У середній групі поняття "звук" оформляється в чистий однозвуковий.

Символи - артикуляційна позиція

Символ - артикуляційна позиція використовується тільки на заняттях з постановки звуків та автоматизації.

Спочатку використовуємо артикуляційні комплекси постановки в поєднанні з дидактичними іграми для розвитку фонематичного слуху. Звичайно ж, тільки на основі символів. Основне завдання - навчити чітко виділяти потрібний звук і знати його правильну артикуляцію.

Використання символів не втрачає своєї актуальності на всіх етапах логопедичної роботи. На кожному занятті діти зустрічаються із символами. Це розвиває мислительні процеси, пам'ять, увагу, а також виховує самостійність (домашні завдання), наполегливість.

Список використаних джерел

1. Андросова В.М. Мова символів жива - в ній звуки, букви і слова.. .: Методичний посібник. - Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2006 - 92 с.

2. Андросова В.М. Ейдетика і формування правильної вимови звуків // Палітра педагога. - 2007. - №3. - С. 27.

3. Балуха В.В. Ейдетика на допомогу логопеду // Логопед. - 2011. - №12. - С. 23-29.

4. Брушневська І.М. Ейдетика вчить, як зі звуками дружить // Логопед. - 2012. - №10. - С. 16-23.

5. Зайцева О.В. Використання символів на логопедичних заняттях. Сайт "Клуб професійних логопедів». - 2008.

Размещено на Allbest.ru