Впровадження елементів деонтологічного тренінгу на заняттях іноземної мови як метод формування альтруїстичного ставлення майбутніх медиків до пацієнтів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Впровадження елементів деонтологічного тренінгу на заняттях іноземної мови як метод формування альтруїстичного ставлення майбутніх медиків до пацієнтів

Альтруїстичне ставлення до пацієнта - система відносин між лікарем і пацієнтом, при якій лікар ставить на перше місце інтереси пацієнта, та вся взаємодія підпорядкована досягненню блага пацієнта, яке вимірюється станом його здоров'я. Досягнення результатів взаємодії лікаря та пацієнта - одужання пацієнта, безумовно, потребує альтруїстичного ставлення лікаря. Завданням вищих навчальних медичних закладів є формування в майбутніх лікарів альтруїстичного ставлення до пацієнтів, якого можливо досягнути при викладанні студентам таких дисциплін, як «Деонтологія», «Психологія взаємодії», «Професійна етика», тощо[8]. Також альтруїстичне ставлення формується шляхом наслідування студентами викладачів, тобто особистого прикладу викладачів, працівників деканатів, ректорату, тощо. Міжпредметна інтеграція елементів деонтологічного тренінгу на заняттях іноземної мови, зважаючи на комунікативний характер навчання, є можливістю сприяти подальшому розвитку альтруїстичного ставлення при викладанні даного гуманітарного предмета. Впродовж 2009-2015 років автором активно впроваджуються елементи деонтологічного тренінгу на заняттях з іноземної мови, що сприяє як активізації пізнавальної діяльності студентів з англійської мови, так і формуванню нових цінностей у студентів.

Аналіз останніх досліджень. Впровадження елементів деонтологічного тренінгу, яке сприяє формуванню альтруїстичного ставлення студентів до пацієнтів здійснюється у медичних вищих навчальних закладах при викладанні таких дисциплін: «медична деонтологія», «психологія спілкування» та «психологія конфлікту», в яких розглядаються особливості професійного спілкування з пацієнтами. Проблему формування альтруїстичного ставлення студентів-медиків до майбутніх пацієнтів вивчали такі педагоги: як І.С. Вітенко, К.В. Півторак, О.М. Кобзар, О.Ф. Бондаренко та інші.

О.Ф. Бондаренко у своїх дослідженнях приділяє увагу вивченню індивідуальних особливостей професії, зокрема професійного вигоряння лікарів при формуванні альтруїстичного ставлення[1]. О.М. Кобзар у межах дослідження розвитку професійної характеристики майбутніх лікарів зазначає необхідність міжпредметної інтеграції та виховної роботи не тільки викладачів, але й усієї системи медичних вищих навчальних закладів у цілому[4]. К.В. Півторак вказує на недостатню кількість годин для опанування студентами навичок професійної діяльності в програмі клінічних дисциплін, водночас підкреслюючи неможливість формування відповідного соціально спрямованого ставлення студентів до пацієнтів під час імітації майбутньої професійної діяльності[6]. І. С. Вітенком розроблено інтегральну модель формування особистості спеціаліста-медика - трикомпонентне утворення, яке складається з професійної підготовки, етико-деонтологічної підготовки та світогляду, причому він зазначає, що деонтологічна підготовка та формування світогляду повинні тривати впродовж всього навчання у медичному вищому навчальному закладі [2]. І.П. Пасічник в результаті проведеного аналізу зазначає, що питання етики та деонтології лікаря викладають «зарано», на першому курсі, коли студенти ще слабо мотивовані, бо не мають досвіду спілкування з пацієнтами та не

мають уявлень про роль складових іміджу у своїй професійній діяльності[3].

Варто зазначити, що у планах лекційних занять ані проблема міжособистісної взаємодії, ані сутності чинників і умов взаємодії між пацієнтом та лікарем не висвітлені [5]. Проблема формування альтруїстичного ставлення майбутніх лікарів до пацієнтів, як і формування будь-якого компонента взаємодії лікаря з пацієнтом, протягом навчання студентів у медичному ВНЗ при вивченні неклінічних дисциплін, зокрема англійської мови, на території України не досліджувалася.

Мета статті - визначити основні психолого-педагогічні засади проведення занять з англійської мови з впровадженням елементів деонтологічного тренінгу, з метою формування альтруїстичного ставлення майбутніх медиків до пацієнтів.

Виклад основного матеріалу. В межах міжособистісної взаємодії лікаря та пацієнта можна виділити декілька мотивів даної взаємодії, які будуть обумовлювати ставлення лікаря до пацієнта: соціальні мотиви, наукові мотиви та прагматичні мотиви. Прагматичні мотиви взаємодії - мотиви, при яких лікар взаємодіє з метою особистісного надбання певних матеріальних цінностей чи статусу (робота за гроші, для кар'єрного росту, тощо) [7]. Дана мотивація «змушує» лікаря сумлінно виконувати свої обов'язки для отримання бажаного результату - певних цінностей, що, безумовно, буде призводити до позитивного результату лікування, за винятком ситуацій, коли особисте благо пацієнта та матеріальна винагорода лікаря є поняттями, що суперечать одне одному (лікування бідних, безхатченків, тощо). Отже, дана мотивація забезпечує якісну роботу лікаря лише у випадку за - можніх пацієнтів, та й у такій ситуації вона може сприяти різним махінаціям і підробці документальної бази, всупереч реальним результатам лікування. Наукова мотивація професійної взаємодії - це мотивація лікаря, коли він взаємодіє з пацієнтом, не розглядаючи останнього як особистість, а як носія певного захворювання, цікавого з точки зору можливості вилікувати його [11]. Ця мотивація, коли благо (одужання) пацієнта та професійно-науковий інтерес (випробовування вакцини, новий метод оперування) суперечать один одному, може призводити до небажаних результатів для пацієнтів. Пацієнтом «жертвують» для блага науки.

Соціальна мотивація лікаря (взаємодія, спрямована на одужання пацієнта, на досягнення оптимального результату лікування) є оптимальною з точки зору альтруїстичного ставлення лікаря до пацієнта. Тобто, соціальна мотивація взаємодії містить ключовим елементом альтруїстичне ставлення лікаря до пацієнта, на яке не впливає ані науковий інтерес, ані матеріальні цінності. Альтруїстична мотивація може бути сформованою у студентів на момент вступу до вищого навчального закладу, проте найчастіше її формують при викладанні студентам циклу дисциплін з деонтології, етики, а також при безпосередній роботі деканатів. Цікавою є можливість міжпредметної інтеграції та впровадження деонтологічної дисципліни при викладанні інших дисциплін, зокрема неклінічних. Упродовж 2009-2015 н.р. автором було проведено експериментальне впровадження елементів деонтологічного тренінгу, зокрема вправ із формування альтруїстичного ставлення медиків на заняттях з іноземної мови в НМУ імені О.О. Богомольця, для студентів 1 та 2 курсів. Нами було поставлено наступні завдання: сформувати уявлення про цінності медика-професіонала та надати обґрунтування необхідності наявності цих цінностей, забезпечити усвідомлення мотивів вибору майбутньої професії та їх ієрархії у структурі власної мотивації, забезпечити усвідомлення та розвиток альтруїстичних мотивів взаємодії лікарів з пацієнтом.

При впровадженні елементів деонтологічного тренінгу ми дотримувалися наступних принципів: принципу постійності та регулярності, принципу присутності «тут і зараз», принципу систематичності та системності, принципу індивідуального підходу, тощо. Тобто, елементи деонтологічного тренінгу були впроваджені на кожному занятті в останні 30 хвилин, систематично та регулярно, як загальна система розвитку знань та уявлень, а також особистих ціннісних ставлень студентів до пацієнтів. Було використано наступні види роботи: індивідуальна (виконання певних завдань кожним студентом), групова (робота по розв'язанню кейсів у малих групах, із подальшим обговоренням результатів) та колективна (колективна презентація кейсу шляхом театральної постановки) [10]. Всі завдання були сформульовані англійською мовою, студенти відповідали на завдання чи вирішували поставлені проблеми виключно англійською мовою. Варто зазначити, що впровадження елементів деонтологічного тренінгу було можливим лише у групах з рівнем знань англійської мови не нижче «Pre-intermediate», що умовно відповідає оцінкам «добре» та «відмінно». Наприкінці кожного заняття студенти отримували додаткові бали за виконання завдань з деонтології, тобто було присутнє оцінювання індивідуальної роботи студентів та їх прогресу.

Значна увага приділялася розвитку когнітивного компонента альтруїстичної взаємодії лікаря та пацієнта - на початку роботи студентам було запропоновано теоретичну інформацію про варіанти взаємодії лікаря та пацієнта і бажану альтруїстичну взаємодію у вигляді наданих текстів до читання англійською мовою з загальнотеоретичною інформацією про взаємодію, альтруїзм, тощо. Також студентам було запропоновано вправи на аудіювання (слухання уривків) текстів з історії медицини та існуючих варіантів взаємодії лікаря і пацієнта протягом сторіч, тексту клятви Гіпократа, тощо. На заняттях було проведено обговорення портрета сучасного медика, поняття мотивації вибору професії та професійної взаємодії, важливість мотивації для виконання професійних обов'язків.

Студентам було запропоновано опорний вокабуляр з теми «взаємодія лікаря з пацієнтом», введено та закріплено нові ЛО з теми, а також запропоновано виконання вправ (індивідуально) із застосуванням ЛО, наприклад: оберіть синоніми чи антоніми з теми, вставте пропущене слово у тексті, поставте питання до речення з теми, виправте помилки у тексті, анотуйте текст з теми.

На груповому рівні на початку роботи студентам пропонувалися вправи у малих групах, наприклад «напишіть діалог при певній професійній ситуації», «висловіть своє ставлення у групі до певного явища в медичному середовищі». Проте дані вправи більше стосувалися саме лінгвістичної дисципліни, хоча їх можна розглядати як ввідні для елементів тренінгу. Групова дискусія на тему. «Чому важливо працювати над розвитком мотивації до взаємодії з пацієнтом і формуванням альтруїстичного ставлення», із запропонованими мотивами взаємодії, їх ранжуван - ням студентами та подальшим обговоренням була введенням до подальшої деонтологічної роботи студентів.

Надалі студентам пропонувалися різноманітні групові та колективні вправи (обговорення цінностей, презентація своїх цінностей, рольова гра зі зміною цінностей, тощо). Після проведення кожного завдання студентам було запропоновано обговорити свої ставлення та почуття після вправ, й інколи практичні результати такого обговорення були значно кориснішими, ніж власне виконання вправ. Необхідною умовою було право студента відмовитись від виконання вправ, якщо він вважав за потрібне, проте майже ніхто зі студентів протягом 7 років не відмовлявся від такої діяльності.

Безпосередньо формування альтруїстичного ставлення можливе лише при соціальній мотивації взаємодії, яка починається з соціальної мотивації вибору професії - вибір професії лікаря заради лікування інших, для досягнення ними блага. Обговорення мотивації вибору професії виявило багато суперечливих і прихованих мотивацій, наявних у студентів: мотивація за вибором батьків, порадою знайомих, мотивація самоствердження, тощо. Дискусія виявила, що навіть «позитивний» мотив вибору професії «для лікування хворих» може містити багато внутрішніх причин, зокрема «лікувати, аби прославитись», «лікувати, аби довести батькам…», «лікувати добре, аби мене поважали та любили», які насправді є фальшивими, що і виявило обговорення. Безумовно, не можна стверджувати, що студенти повністю змінили свою мотивацію вибору професії та взаємодії з пацієнтом лише в результаті вправ на англійській мові, проте деяка корекція відбулася, про що засвідчило опитування груп наприкінці курсу англійської мови.

Наприкінці вивчення дисциплін «Іноземна мова» та «Іноземна мова за професійним спрямуванням» (англійська) в 20122015 н.рр. було проведено аналіз успішності студентів, а також анкетування студентів з метою з'ясування ставлення останніх до наступної міжпредметної інтеграції. Було встановлено, що в групах, у яких проводився тренінг на заняттях з англійської мови, абсолютна успішність студентів (позитивні оцінки при підсумковому контролі) становила 100%, а середній бал за дисципліну коливався від 3,9 до 4,8. Вважаємо такі показники найкращим підтвердженням того, що міжпредметна інтеграція сприяє не лише опануванню циклу, але і покращенню знань з предмета, який вивчається. У запропонованій анкеті студентів просили висловити власне ставлення до даного експериментального впровадження, і воно виявилось цілком позитивним. Майже 55% респондентів відзначили цікаві заняття, високу мотивацію до підготовки до занять та необхідність подальшої розробки даного курсу для того, аби «зробити вивчення англійської більш живим та цікавим». Отже, впровадження елементів деонтологічного тренінгу на заняттях з англійської мови сприяє підвищенню мотивації до вивчення англійської мови та формуванню низки психологічних характеристик студентів, зокрема альтруїстичної мотивації міжособистісної взаємодії з майбутніми пацієнтами.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Альтруїстична мотивація може бути сформованою у студентів на момент вступу до вищого навчального закладу, проте найчастіше її формують при викладанні студентам циклу дисциплін з деонтології, етики, а також при безпосередній роботі деканатів. Протягом 2009-2015 н.р. автором було проведено експериментальне впровадження елементів деонтологічного тренінгу, зокрема вправ з формування альтруїстичного ставлення медиків на заняттях з іноземної мови в НМУ імені О.О. Богомольця, для студентів 1 та 2 курсів. Проведений аналіз успішності студентів з іноземної мови наприкінці впровадження тренінгових вправ та вивчення дисципліни «Іноземна мова» (англійська) засвідчив високу результативність і підвищення мотивації студентів до вивчення іноземної мови. Проведене анкетування студентів показало високий інтерес до проблематики взаємодії лікаря та пацієнта, та необхідність продовження даної роботи. Вважаємо перспективним дослідження можливості впровадження елементів деонто - логічного тренінгу, спрямованих на формування альтруїстичної мотивації лікаря при роботі з пацієнтом, у навчальний план підготовки магістрів та аспірантів вищих медичних закладів.

Список використаних джерел

лікар пацієнт студент навчання

1. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика / А.Ф. Бондаренко. - М.: Изд-во Ин-та психотерапии, 2000. - 368 с.

2. Вітенко І.С. Особливості сучасної психологічної підготовки лікарів в Україні / І.С. Вітенко // Актуальні проблеми післядипломної підготовки лікарів: тези доп. - К.: [Б. в.], 1994. - С. 23-24.

3. Вітенко І.С. Соціально-психологічний тренінг: цикл вправ для підготовки лікарів-медичних психологів: навч.-метод. посіб. / І.С. Вітенко, А.С. Борисюк, Т.І. Вітенко; за ред. проф. І. С. Вітенка. - Чернівці: Книги-ХХІ, 2006. - 104 с.

4. Кобзар О.Б. Система навчального процесу в медичному вузі / О.Б. Кобзар. - К.: СТИЛОС, 1997. - 242 с.

5. Лимар Л.В. Психологічні особливості підготовки майбутніх лікарів до попередження конфліктів з пацієнтами у процесі навчання у ВНЗ / Л.В. Лимар // Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: зб. наук. пр. - Т. ІІІ (15), додаток 4. - 2009. - С. 191-198.

6. Півторак К.В. Формування особистості та мотивації навчання студентів медичного вузу / К.В. Півторак, І.В. Феджага // Медична освіта. - 2011. - №4. - С. 28-31.

7. Попович І.М. Професійне самовизначення як умова успішного оволодіння майбутньою професією / І.М. Попович // Психологія: зб. наук. пр. НПУ імені М.П. Драгоманова. - К., 1998. - Вип. І. - С. 161-166.

8. Робоча навчальна програма курсу «Психологія спілкування». - К.: НМУ, 2010. - 16 с.

9. Тренинг профессиональной идентичности / [авт.-сост. Л.Б. Шнейдер]. - М.: Изд-во МПСИ, 2004. - 208 с.

Размещно на Allbest.ru