Питання важливості та доцільності використання інформаційно-комунікаційних технологій у проектуванні виховної системи та оновлення на цій основі методів і форм виховного процесу в останні роки активно обговорюється у наукових публікаціях. Переважна більшість вчених (Н.А. Вайнілович, В.В. Гладких, М.Л. Смульсон, Т В. Захарчук та інші) наголошує на тому, що запровадження ІКТ у виховний процес не повинно бути самоціллю. Воно має бути педагогічно виправданим, розглядатись передусім з точки зору педагогічних переваг, які може забезпечити їх використання порівняно з традиційними методиками виховання.

Такі дослідники як О.П. Кивлюк, Г П. Лаврен - тьєва, Н.М. Лавриченко, І.О. Ревак та інші застерігають від необгрунтовано безмежного використання в освітньому процесі інформаційних ресурсів Інтер - нет. Так, Н.М. Лавриченко наголошує на тому, що виховні впливи глобальної мережі можуть виявитись абсолютно протилежними тому, що педагоги прагнуть виховати у своїх школярів.

Значна частина сучасних наукових досліжень (В.В. Осадчий, Є.Д. Патаракін, А.Ю. Пилипчук, Н. Т Тверезовська та інші) присвячена різним аспектам створення і підтримки мережевих співтовариств, яка розуміється науковцями як група людей, що підтримують спілкування і проводять спільну діяльність з допомогою комп'ютерних мережевих засобів.

У наукових доробках М.Ю. Бухаркиної, Н.П. Де - ментієвської, А.В. Могилева, М.В. Мойсеевої, Н.В. Морзе, А. Є. Петрова, Є.С. Полат та інших знаходимо висвітлення теорії і методики використання телекомунікаційних проектів у навчальній і поза - урочній діяльності дітей різних вікових категорій.

Метою статті є розкриття виховного потенціалу телекомунікаційних проектів у патріотичному вихованні старшокласників та представлення інформаційних ресурсів мережі Інтернет, які можна використати під час розробки та реалізації моделі патріотично спрямованого інформаційного виховного простору.

Виклад основного матеріалу

Використання ІКТ старшокласниками під час навчання, спілкування та у повсякденному житті є сьогодні сталим фактом. Безліч можливостей для спілкування та навчання молоді засобами ІКТ, звернення до глобальної мережі, участь у різноманітних віртуальних спільнотах, дистанційні форми навчання та ін. відкривають сьогодні кордони та межі можливостей сучасної людини. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на ставлення молоді до суспільного життя, формування їх ставлення до відомостей, що містяться у різноманітних джерелах користування; формування ціннісних орієнтацій у інформаційному просторі є сьогодні беззаперечним.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті повинно забезпечити підвищення, передусім, ефективності навчання і виховання, а також підвищення ефективності управління системою освіти.

Наголосимо, що зазначені вище вимоги у повній мірі стосуються не лише навчальної, а й виховної діяльності сучасного закладу освіти. У цьому аспекті доцільно розглянути потенціал телекомунікаційних проектів у патріотичному вихованні старшокласників.

Слідом за Є.С. Полат, під телекомунікаційним проектом розуміємо спільну пізнавальну, дослідницьку, творчу або ігрову діяльність учнів-партнерів, що організується на основі використання ІКТ, має спільну проблему, мету, узгоджені методи, способи діяльності, спрямовані на досягнення спільного результату діяльності. Вчений розрізняє Інтернет - проекти за комплексністю, тривалістю та кількістю учасників (останні поділяються на індивідуальні та групові), а також класифікує телекомунікаційні проекти з точки зору домінантної діяльності учнів таким чином:

патріотичне виховання старшокласник телекомунікаційний

- практико-орієнтований проект (спрямований на соціальні інтереси. Результати спільної діяльності у рамках цього виду проекту заздалегідь визначені і можуть бути використані у житті класу, школи, мікрорайону, міста, держави);

- дослідницький проект (за структурою нагадує наукове дослідження. Він передбачає обґрунтування актуальності обраної теми, визначення завдань дослідження, обов'язкове висунення гіпотези з подальшою її перевіркою, обговорення отриманих результатів);

- інформаційний проект (спрямований на збір інформації про певні об'єкти, явища або особистості з метою її аналізу, узагальнення та презентації для широкої аудиторії);

- творчий проект (передбачає максимально довільний і нетрадиційний підхід до оформлення результатів спільної діяльності учасників. Це можуть бути альманахи, театралізації, спортивні ігри, вироби образотворчого чи декоративно-прикладного мистецтва, відеофільми тощо);

- рольовий проект (реалізація цього виду проекту передбачає, що учасники беруть на себе ролі літературних чи історичних персонажів, вигаданих героїв та досліджують таким чином розвиток ситуацій, подій, явищ з точки зору різних часів та епох. Результат проекту часто залишається відкритим до його завершення) [1].

Орієнтовна структура проекту, який розміщується у мережі Інтернет, містить такі компоненти: назва проекту, стислий опис проекту; E-mail, телефон, факс та поштова адреса координатора проекту (чи контактної особи); поетапний опис змісту діяльності учасників проекту; вікова категорія учасників; дата початку проекту; дата закінчення етапів проекту; очікувані результати та продукти діяльності; орієнтовна кількість учасників проекту, необхідна для успішної реалізації проекту; мови, якими будуть користуватися учасники проекту; опис перших кроків реалізації проекту; перелік соціальних сервісів, які доцільно використовувати у ході проекту [6].

Результати телекомунікаційних проектів оформляються у вигляді відеофільмів, альбомів, бортжурналів “подорожей”, комп'ютерних газет, альманахів, Web-сторінок тощо [2].

Зазначені вище прогресивні наукові ідеї з проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій у виховному процесі стали надбанням сучасної педагогічної практики і, навпаки, творчі здобутки сучасних педагогів-практиків є тим емпіричним матеріалом, що сприяє поступальному рухові наукової думки.

На сторінках педагогічної преси представлений різноманітний досвід роботи педагогічних працівників різного фаху щодо використання ІКТ як під час викладання шкільних дисциплін, так і у виховному процесі.

Опрацьовуючи практичний матеріал, розміщений у педагогічній пресі та в мережі Інтернет та організовуючи на курсах підвищення кваліфікації у Черкаському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради різні форми методичної роботи, а саме: лекції-бесіди з використанням мультимедійних засобів, практичні заняття, дискусії, презентації, тренінги, години комп'ютерного тестування, а також участь педагогів у роботі тимчасових творчих колективів, виконанні індивідуальних дослідницьких завдань, ми намагались знайти ідеї і поради, важливі для дослідження проблеми використання телекомунікаційних технологій у патріотичному вихованні старшокласників у позакласній діяльності.

Вивчення потенційних можливостей використання телекомунікаційних технологій у вихованні старшокласників вимагало пошуку в Інтернеті мережевих співтовариств, які можна було б використовувати для досягнення виховної мети в рамках патріотично спрямованого інформаційного виховного простору.

Виявлено, що у 2005-2006 роках в Україні відкрилась низка локальних мережевих співтовариств: “Дерево друзей”, AtlasKit, Tuse, а 2007 рік став піковим - розпочали діяльність соціальні молодіжні мережі Стрелка, Friends.ua, Connect, НаВстрече та Фолк. Серед українських соціальних мереж можна також виділити ClubMania (http://clubmania.ua), яка за два місяці її існування залучила понад 2 тисячі користувачів, сайти “Ідеальна країна” (http://kraina.org.ua), Pioneers of Change (http://pioneersofchange.net) [5].

Наш пошук був також спрямований на виявлення досвіду реалізації Інтернет-проектів патріотичного спрямування. У цьому напрямі ми отримали більш змістовні результати.

Активному залученню учнів до участі у телекомунікаційних проектах сприяє IEARN (International Education and Resource Network) - Міжнародна освітня та ресурсна мережа. В Україні програма координується Ресурсно-методичним центром “АИОРН”, який, починаючи з 1998 року, об'єднав у Національну мережу понад сто навчальних закладів України, що працюють як у всеукраїнських, так і в міжнародних телекомунікаційних проектах.

Найпопулярнішими серед учнів-учасників мережі IEARN-Україна стали міжнародні проекти “Закони життя”, “Кола навчання”, “Чи маємо ми запасну планету? ”, “Ми - ровесники”, “Посмотри, как хорош мир, в котором тьі живеш”, “Школа моєї мрії”, “Зарубіжний куточок в моєму місті”, “Мій герой”, “Помиримося, друзі”, “Global Teenager Project" та національні проекти “Дніпра жива вода”, “Матрьошка”, “Мій край - легенда”, “Подарунок для мами”, “Історія однієї фотографії”, “Шкільна соціальна реклама”, “Світло нашої надії" (створення веб-сайту про обдарованих учнів з обмеженими фізичними можливостями) та інші [7].

Змістовною стала робота школярів України в Ін - тернет-проектах “Особливості національної мови”, “Ми - ровесники”, “По кому б'є дзвін, або чи наша хата - скраю? ”, “Життя довжиною в три слова”, “Двір мого дитинства”.

Слід також зазначити, що на сьогодні існують ще декілька національних, регіональних та міжнародних програм, зокрема EuroSchoolNet, Orilla Orilla, GLOBE, які запроваджують використання інформаційно-комунікаційних технологій для створення різноманітних телекомунікаційних проектів, у яких беруть участь учні навчальних закладів України.

Крім цього, підлітки і старшокласники України, які у достатній мірі володіють іноземними мовами брали участь у міжнародних проектах “Local History" (Австралія), “Learning Circles" (Англія) “Міжнародний день учителя" (Литва) та постійно діючого проекту Global Art. Однак, кількість залучених до участі в проектах учнів також невелика.

Важливим для нашого дослідження є ідея міжнародного телекомунікаційного проекту, розміщеного на сайті “Родовід” - веб-проект “Багатомовне генеалогічне дерево”, у рамках якого кожен користувач сайту може вільно створити своє власне родове дерево. Цей проект, розроблений на основі використання технології ВЕБ 2.0 wiki-wiki, створений для того, щоб кожен міг створити віртуальну книгу свого роду. Родовід - це єдине дерево, що подається в горизонтальному вигляді і яке можна вести одночасно кількома мовами [3].

У ході дослідження виявлений також позитивний досвід здійснення регіональних веб-проектів, ідеї якого можна використати під час розробки та реалізації моделі патріотично спрямованого інформаційного виховного простору.

Так, у Черкаській області у рамках першої всеукраїнської акції “7 чудес України" був проведений обласний Інтернет-конкурс “7 чудес Черкащини”, метою якого була популяризація духовної та історичної спадщини Черкащини, активізація туристичного та краєзнавчого руху; виявлення неперевершених природних, історичних та культурних пам'яток, а також підвищення їхнього значення для сучасних українців та прийдешніх поколінь. До участі в конкурсі були запрошені організації й окремі громадяни - всі, хто небайдужий до природи та історичної спадщини Черкаського краю. Учасники конкурсу презентували на сторінках сайту мальовничу природу, наснажену величним духом історії, та цікаві пам'ятки минулого і сьогодення, які можуть і повинні викликати захоплення і гордість за багату і чудову черкаську землю.

Наш пошук був також спрямований на виявлення інформаційних ресурсів мережі Інтернет, які можна було б використати під час розробки та реалізації моделі патріотично спрямованого інформаційного виховного простору.

Досліджено, що з лютого 2007 року за сприяння Міжнародного фонду “Відродження” в українському сегменті всесвітньої мережі був створений комплекс Інтернет-ресурсів “Відлуння віків" як результат творчих зусиль групи розробників, небайдужих до долі української історико-культурної спадщини. За задумом авторів, “Відлуння віків" є багатофункціональним проектом створення інформаційних ресурсів для використання у вихованні національно свідомих громадян України. По-перше, він відіграє роль віртуального представництва найбільших вітчизняних пам'яткоохоронних структур: Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК) і Центру пам'яткознавства Національної академії наук України. По-друге, розробники за допомогою пам'яткоохоронців, музейників, істориків, археологів та гуманітаріїв наповнили веб-сторінки найрізноманітнішою культурологічною інформацією, яка висвітлює проблеми, пов'язані зі збереженням української старовини. Такі Інтернет-ресурси, як “1000 років української культури” (1000years.uazone.net), “Архітектурні та природні пам'ятки України" (ukraine. kingdom. kiev.ua), “Врятуймо українські дерев'яні церкви!" (kytu.org.ua), “Енциклопедія пам'яток України" (encyclosights.com), “Замки та храми України" (www.castles.com.ua), Інтернет-теле - канал “Музеї України" (uamuseum. r-media.com.ua), “Мандруємо Україною” (www.ukrmandry.com.ua), “Історичні ландшафти України" (www.hislan.com.ua), “Міста України" (mista.org.ua), “Музейний простір України”, (prostir. museum), “Наш край” (www.nashkray. kiev.ua), “Пам'ятки України: історія та культура” (www.heritage.com.ua), “Український історичний портал” (history.com.ua), безумовно, можуть стати у нагоді всім учасникам патріотично спрямованого виховного процесу [4].

Підсумовуючи вищесказане, приходимо до висновку про те, що побудова школи нового типу, заснованої на принципах гуманізму, демократизму, пріоритету загальнолюдських духовних цінностей висуває підвищені вимоги як до особистості учителя, так і самих вихованців. Реалізація цих заходів передбачає здатність молодої людини орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. Різноманітність ситуацій спілкування, які створюються у віртуальному інформаційному середовищі, надає можливість кожному користувачеві максимально реалізувати свої особистісні якості. Використання виховного потенціалу телекомунікаційних проектів дозволяє створити нову модель інформатизації виховної системи, в центрі якої - учень, в основі виховної діяльності - співробітництво і співтворчість, а сутність технології полягає в активізації ролі учнів у виховному процесі, розвитку здібностей до самовдосконалення у контексті патріотичного виховання. Перспективами подальших розвідок у даному напрямі є опис засобів програмного призначення та платформ, які можна використати при проведенні заходів з патріотичного виховання дітей та учнівської молоді.

Список використаної літератури

1. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров; под ред.Е.С. Полат. - М.: Издательский центр “Академия”, 2000. - 272 с.

2. Освітні технології: навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; за заг. ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. - 255 с.

3. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / авт. кол.; за ред. Ю.І. Машбиця / Інститут психології імені ГС. Костюка АПН України. - К.: ІЗМН, 1997. - 264 с.

4. Педагогика: педагогические теории, системы, технологи: учеб. для студ. высш. и сред. пед. учеб. завед. /С.А. Смирнов, И.Б. Котова, Е.Н. Шиянов и др. / под ред. С.А. Смирнова. - 4-е изд., испр. - М.: Издательский центр “Академия”, 2000. - 512 с.

5. Патаракин Е.Д. Социальные сервисы Веб 2.0 в помощь учителю / Е.Д. Патаракин. - 2-е изд., испр. - М.: Интуит. ру, 2007. - 64 с.

6. Пилипчук А.Ю. Система освіти як об'єкт інформатизації: види діяльності в системі освіти [Електронний ресурс] / А.Ю. Пилипчук // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2009. - № 1. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e - joumals/ITZN/em9/emg.html

7. Селевко Г.К. Современные образовательные технологи: учеб. пособие. - М.: Нар. образование, 1998. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru