Педагогічні умови як наукова категорія в психолого-педагогічних дослідженнях

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЯК НАУКОВА КАТЕГОРІЯ В ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Ольга Єсіпова, асистент кафедри педагогіки методики та менеджменту освіти Української інженерно-педагогічної академії

В статті розглянуто навчальну діяльність студентів в сучасних умовах інформатизації, встановлено, що суспільство висуває запит на виховання творчої особистості, яка могла би самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати нестандартні рішення, організовувати, планувати, контролювати, займатися самоосвітою, нести відповідальність за власні дії, підготовка такого фахівця можлива лише за умови зміни моделі управління навчальною діяльністю студентів, коли суб'єкт - об'єктні відносини стануть суб'єкт - суб'єктними та відповідальність за власну навчальну діяльність буде покладена на студента.

Ключові слова: навчальна діяльність, управління навчальною діяльністю, інформаційно-комунікаційні технології, інформатизація.

Управление учебной деятельностью студентов в условиях информатизации образования. Ольга Есипова

В статье рассмотрено учебную деятельность студентов в современных условиях информатизации, определено, что общество предъявляет запрос на воспитание творческой личности, которая могла бы самостоятельно мыслить, генерировать оригинальные идеи, принимать нестандартные решения, организовывать, планировать, контролировать, заниматься самообразованием, нести ответственность за собственные действия. Подготовка такого специалиста возможна лишь при условии изменения модели управления учебной деятельностью студентов, когда субъект - объектные отношения станут субъект - субъектными и ответственность за собственную учебную деятельность будет возложена на студента.

Ключевые слова: учебная деятельность, управление учебной деятельностью, информационно-коммуникационные технологии, информатизация.

The management of educational activity of students in conditions of informatization of education. Olga Esipova

The article considers the educational activity of students in modern conditions of Informatization, it is determined that the society makes a request to the education of the creative personality, which could to think for themselves, generate original ideas, to find innovative solutions, to organize, plan, control, educate ourselves, take responsibility for their own actions. The preparation of such a specialist is possible only under condition of change of model of management of educational activity of students, when the subject - object relationship becomes a subject - subject and responsibility for their own learning activities will be assigned to the student.

Key words: education, management of educational activities, information and communication technologies, informatization.

Постановка проблеми. Сьогодні Україна зробила свідомий вибір на користь загальноєвропейської інтеграції. Входження нашої країни в цивілізоване світове співтовариство висуває нові вимоги до організації навчального процесу, навчальної діяльності та взагалі підготовки висококваліфікованого фахівця. Перед вищою школою постає завдання створити такі умови організації навчального процесу та навчальної діяльності, щоб майбутній фахівець, в тому числі й інженер-педагог комп'ютерного профілю в результаті навчання зміг реалізувати наступні якості: мобільність, гнучкість, здатність до самоосвіти та саморозвитку, швидко орієнтуватися в сучасному насиченому інформаційному просторі, творчо мислити, висування та приймання нестандартних рішення, генерувати оригінальних ідеї, вчитися і розвиватися протягом усього життя [1].

Підготовка такого фахівця можлива лише за умови проявлення активності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю під час засвоєння професійних знань та умінь в процесі навчальної діяльності у вищому навчальному закладі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Педагогічні умови розглядали в своїх наукових працях, низка вітчизняних та зарубіжних вчених серед них В. Андреєв, Ю. Бабанський, О. Бережнова, К. Біктагірова, С. Диніна, М. Звєрєва, Б. Купріянов, В. Манько, А. Найн, І. Підласий, О. Федорова, Є. Яковлєв та інші.

Мета статті виявити педагогічні умови активізації навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю

Виклад основного матеріалу. У тлумачному словнику української мови зазначається, що умова - це «необхідна обставина, яка робить можливим здійснення, створення, утворення чого-небудь або сприяє чомусь» [2]. Філософське та, відповідно, загальнонаукове тлумачення поняття «умова» зводиться до істотного компонента комплексу об'єктів (речей, їх станів, взаємодій), за наявності якого з необхідністю слідує існування певного явища (об'єкта). Умова - це те, від чого залежить дещо інше; те,що робить можливим наявність предмета, стану, процесу [4]. Інакше кажучи, умови - це стабільні обставини, які оточують об'єкт і визначають природу впливу на нього, імплікаційний зв'язок.

Педагоги розглядають умову як сукупність змінних природних, соціальних, зовнішніх і внутрішніх впливів, що впливають на фізичне, моральне, психічне розвиток людини, його поведінка, виховання і навчання, формування особистості (В.М. Полонський) [8, 36]. Таким чином, результати комплексного аналізу дозволяють зробити висновок, що поняття «умова» є загальнонауковим, а його сутність в педагогічному аспекті може бути охарактеризована кількома положеннями:

1. умова є сукупність причин,обставин, будь-яких об'єктів і т.д .;

2. позначена сукупність впливає на розвиток, виховання і навчання людини;

3. вплив умов може прискорювати або уповільнювати процеси розвитку, виховання і навчання, а також впливати на їх динаміку і кінцеві результати.

У сучасних дослідженнях поняття «умова» використовується досить широко при характеристиці педагогічної системи. При цьому вчені, спираючись на різні ознаки, виділяють різні групи умов. Так, Ю.К. Бабанський по сфері впливу виділяє дві групи умов функціонування педагогічної системи: зовнішні (природно-географічні, суспільні, виробничі,культурні, середовища мікрорайону) і внутрішні (навчально-матеріальні, морально-психологічні естетичні) [9].

За характером впливу виділяють об'єктивні і суб'єктивні умови. Об'єктивні умови, що забезпечують функціонування педагогічної системи, включають нормативно-правову базу сфери освіти, засоби інформації тощо, і виступають в якості однієї з причин, спонукають учасників освіти до адекватних проявів себе в ній.

За специфікою об'єкта впливу виділяють загальні та специфічні умови, сприяють функціонуванню та розвитку педагогічної системи. До загальних умов відносяться соціальні, економічні, культурні, національні,географічні та ін. умови; до специфічних - особливості соціально-демографічного складу навчального колективу; місце знаходження освітнього закладу; матеріальні можливості освітньої установи, обладнання навчально-виховного процесу; тощо.[10]

Визначенням сутності поняття «педагогічні умови» займалася низка вчених. Однак одностайності у їх визначеннях не простежується. Проаналізуємо лише деякі з них, на які, зазвичай, спираються дослідники. На думку О. Федорова під педагогічними умовами розуміє сукупність об'єктивних можливостей змісту навчання, методів, організаційних форм і матеріальних можливостей її здійснення, які забезпечують успішне вирішення поставленого завдання [11]. К. Біктагірова говорить, що педагогічні умови - обставини, при яких компоненти навчального процесу(зміст, викладання й учіння) подані в найкращому взаємозв'язку та створюють атмосферу плідної співпраці, що забезпечує продуктивне викладання, управління навчальним процесом, а також успішне навчання [12]. За М. Звєрєвою, це змістова характеристика одного з компонентів педагогічної системи, в якості якого виступають зміст, організаційні форми, засоби навчання і характер взаємин між учителем та учнями [13, 29-32]. Ю. Бабанський визначає педагогічні умови як чинники (обставини), від яких залежить ефективність функціонування педагогічної системи [15, с. 115]. Приєднується до науковців, які розуміють під педагогічними умовами сукупність об'єктивних можливостей, змісту, форм, методів і матеріально-просторового середовища, спрямованих на вирішення поставлених освітніх завдань.

В науковому дослідженні А. Литвин, О. Мацейко наводять п'ять відправних точок організації навчально-виховного процесу до умов ефективного здійснення професійної підготовки, вони виглядають наступним чином: 1) ресурсне забезпечення (програмно-методичне, матеріально-технічне, інформаційно-комунікаційне тощо); 2) обставини (зміст, методи, технології навчання тощо) та середовище (освітнє, інформаційно-освітнє) навчального процесу; 3) позиція педагога щодо організації та управління навчанням; 4) ставлення учнів (студентів) до навчального процесу (мотивація, зацікавленість, устремління, включеність у навчання тощо); 5) спрямованість на особистість учня (студента) як центральну фігуру навчання та виховання [28].

Таким чином на основі логічного аналізу, враховуючи теоретичні напрацювання науковців та педагогічний досвід ми визначили такі педагогічні умови активізації навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю:

- зміна позиції студента в навчальній діяльності шляхом проектного підходу до її організації;

- зміна мотивації в процесі навчання шляхом інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій в процесі навчання педагогічних дисциплін;

- корекція навчальної діяльності в процесі оперативного зворотного зв'язку.

Розв'язуючи завдання дисертаційного дослідження, обґрунтуємо визначені педагогічні умови. Перша з них - зміна позиції студента в навчальній діяльності шляхом проектного підходу до її організації.

Ю.К.Бабанський виділяє як ланку процесу навчання дидактичну взаємодію педагога і студентів [44]. Вона є центральною в структурі процесу навчання. Виокремлення цієї ланки є досить умовним, оскільки взаємодія педагогів і студентів пронизує увесь процес навчання в цілому. Дидактичну взаємодію викладача і студентів розглядають як взаємозв'язок особистостей в процесі навчання, що реалізується через спільні дії і характеризується впливом учасників один на одного [45, с.51]. Завдання педагога полягає в тому, щоб у кожному конкретному випадку вибрати оптимальний варіант дидактичної взаємодії, тобто якнайкраще врахувати можливості самих студентів, сприяти прояву їх самостійності, передбачити раціональні форми управління їх навчальною діяльністю для досягнення максимально можливих результатів за мінімальну кількість часу, а студента засвоювати інформацію, навчальний матеріал від викладача. Так і така модель навчання (суб'єкт - об'єктна) існувала довгий час, коли основним джерелом інформації виступав викладач. Світ не стоїть на місці, розширюються горизонти, з'являються нові технології навчання, будь-яка інформація стає доступною в будь-якому місці та будь-який час, студенти отримують доступ до великої кількості віртуальних об'єктів тощо. В результаті цього змінюється і сама схема педагогічної взаємодії. Базуючись на такій її характеристиці, як активність усіх учасників, схему трактують як двосторонню суб'єкт-суб'єктну взаємодію S1 S2, де S1 - викладач і S2 - студент утворюють загальний сукупний суб'єкт. [46, с.88].

За такої моделі активну (домінуючу) роль займає студент, який в процесі навчання займається пошуком інформації та її свідомої інтерпретації, плануванням, організацією та проектуванням власної навчальної діяльності, має можливість впливати на процес навчання і нести відповідальність а його результат, за викладачем залишається роль - помічника, який підтримує пошук і інтерпретацію знань, забезпечує обмін інформацією між всіма учасниками освітнього процесу та корекція помилок в процесі отримання знань.

Другою педагогічною умовою є зміна мотивації в процесі навчання шляхом інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій в процесі навчання педагогічних дисциплін.

Навчальна діяльність є основною в процесі підготовки майбутніх інженерів - педагогів комп'ютерного профілю, адже в ході її здійснення студенти засвоюють знання, формують уміння в процесі чого розвивається той кого навчають. Провідним компонентом навчальної діяльності є мотивація, бо від неї в знаній мірі залежить з результат навчання студентів.

Під поняттям «мотивація» в психолого-педагогогічній літературі розуміють, процес в результаті якого діяльність набуває для людини особистісного сенсу, створює стійкий інтерес до неї і перетворює зовнішні задані цілі його діяльності в внутрішні потреби особистості [18, 29,30,31,32,33,34,35,36].

Традиційно мотивацію поділяють на зовнішню та внутрішню (А.К. Маркова, Л.І. Божович та інші) [33,37,38]. При цьому доведено, що найбільший вплив на ефективність навчальної діяльності оказують внутрішні мотиви (мотиви самореалізації, мотиви покращення результатів своєї діяльності та інші). Вони змушують студентів більш концентруватися на навчанні й підвищують їх активність в навчальній діяльності.

Для виявлення мотивації майбутніх інженерів-педагогів в процесі вивчення педагогічних дисциплін нами було застосовано методику «Мотивація навчання студентів педагогічного вузу» (С.А. Пакуліна, М.В. Овчинников)[39]. Експеримент проводився в Українській інженерно-педагогічній академії. Під час дослідження приймали участь студенти 4 курсу факультету «Комп'ютерних та інтегрованих технологій в виробництві та освіті» гр.ДКІ-ПОК13 та ДКІ-ПОК14пр. у кількості 53 чоловіка.

За результатами проведення анкетування було встановлено, що при вступі у навчальний заклад у 66% студентів переважали зовнішні мотиви, а у 34% внутрішні мотиви. Виявлено професійні мотиви вибору спеціальності у 57% студентів є зовнішні мотиви у 43% студентів внутрішні. На даний момент реально діючи мотиви у 61% зовнішні у 39% студентів внутрішні.

Виходячи з проблеми нашого дослідження, зазначимо, що для ефективності навчання майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю та активізації їх навчальної діяльності буде трансформація зовнішніх мотивів студентів у внутрішні шляхом інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій в навчальний процес.

Третьою педагогічною умовою є корекція навчальної діяльності в процесі оперативного зворотного зв'язку.

Поняття «зворотній зв'язок» вперше було ведене засновником кібернетики Н. Вінером и спочатку воно трактувалось, як «управління машиною на основі дійсного виконання нею наказів, а не очікуваного їх виконання»[57]. Іншими словами, під зворотнім зв'язком розуміють інформацію, що надходить від контролюючої машини, необхідна для її правильної роботи під контролем системи, що управляє. В подальшому в результаті швидкого росту наукового знання поняття зворотного зв'язку починає активно використовуватися в широкому спектрі наукового пошуку. Останнім часом розробкою даної проблеми продовжує займатися велике коло як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників, серед яких Г. Андрєєва, А. Бодальова, К. Вердербер, Л. Джуела, В. Куцина, О. Соловйова. Наряду з цим Б. Стариченко, ґрунтуючись в своїх дослідах на роботи дослідників, зокрема Р. Абдєєва, В. Беспалько, А. Братко, Д. Дубровського, доводить необхідність зворотного зв'язку між викладачем та студентами. На думку І. Підласого зворотній зв'язок - це основа якісного управління, його розвитку й укріпленню кожен викладач повинен приділяти пріоритетне значення [58].

Безпосереднє відношення до проблеми, що розглядається, тобто до проблеми оперативного зв'язку, має один із законів навчання, який сформулював Е.Торндайк - закон збереження, згідно до якого, якщо під час певного часу зв'язок між ситуацією і відповіддю не відновлюється, інтенсивність такого зв'язку слабшає, при інших рівних умовах вірогідність виникнення зв'язаної з ситуацією відповіді зменшується[59]. Все це говорить про те, що оперативний зворотний зв'язок зі студентами в навчальному процесі є однією з найголовніших ланок в системі навчання і його необхідно здійснювати регулярно, по можливості перманентно.

В дисертаційному дослідженні корекцію навчальної діяльності ми будемо проводити за рахунок оперативного зворотного зв'язку на кожному етапі навчального процесу, тобто на кожній лекції, практичних заняттях, під час виконання домашньої роботи а не лише на етапі

В сучасному інформаційному суспільстві можливо організувати за допомогою інформаційно-комунікативних технологій постійний оперативний зворотній зв'язок викладача зі студентами на протязі кожного етапу навчальної діяльності, що в свою чергу сприяє своєчасній корекції знань та вмінь студентів та активізує їх навчальну діяльність та сприяє плідній співпраці з викладачем.

Лiтература

1.Григорьев С.Г. Информатизация образования: учеб. [для студ. педагог. высш. учеб. завед.]/ С.Г. Григорьев// М., 2005. - С. 231.

2. Игнатьева Е. Ю. Педагогическое управление учебной деятельностью студентов современного вуза: дис. на получ. степени док. пед.. наук по спец. 13.00.01 / Е. Ю. Игнатьева, - Великий Новгород, 2015.- С.391

3. Катеруша О.В. Дидактичні умови активізації навчальної діяльності студентів у процесі вивчення іноземних мов: автореф. дисер. на здобут. ступеня канд. пед. наук: 13.00.09 / О. В. Катеруша . - Кривий Ріг, 2010 . - С.20

4. Ляудис В.Я. Формирование учебной деятельности студентов ?В.Я. Ляудис. - Москва: Издательство московского университета, 1989. - С. 240.

5. Майер Р. В. Кибернетическая педагогика: имитационное моделирование процесса обучения: монография/Р.В. Майер - Глазов: Глазов. гос. пед. Ин-т, 2014. - С.141

педагогічний навчальний студент

References

1. Grigorev, S.G. (2005). Informatizatsiya obrazovaniya: ucheb. dlya stud. pedagog. vyssh. ucheb. zaved.[Информатизация образования: учеб. [для студ. педагог. высш. учеб. завед.]. Moscow, 231p. [in Russian].

2. Ignateva, Ye. Yu. (2015). Pedagogicheskoe upravlenie uchebnoy deyatelnostyu studentov sovremennogo vuza [Педагогическое управление учебной деятельностью студентов современного вуза]. Doctor?s thesis. Velikiy Novgorod, 391p. [in Russian].

3. Katerusha, O.V. (2010). Dydaktychni umovy aktyvizatsii navchalnoi diialnosti studentiv u protsesi vyvchennia inozemnykh mov [Дидактичні умови активізації навчальної діяльності студентів у процесі вивчення іноземних мов] Extended abstract of candidate?s thesis. Kryvyi Rih, 20p. [in Ukrainian].

4. Lyaudis, V.Ya. (1989). Formirovanie uchebnoy deyatelnosti studentov [Формирование учебной деятельности студентов]. Moskow: Izdatelstvo moskovskogo universiteta, 240p. [in Russian].

5. Mayer, R. V. (2014). Kiberneticheskaya pedagogika: imitatsionnoe modelirovanie protsessa obucheniya: monografiya [Кибернетическая педагогика: имитационное моделирование процесса обучения: монография]. Glazov: Glazov,141p.[in Russian].

Размещено на Allbest.ru