Усний контроль знань студентів при комунікативному напрямі навчання іноземної мови у вузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Усний контроль знань студентів при комунікативному напрямі навчання іноземної мови у вузі

Усачов Вадим Анатолійович

Аннотация: Данна стаття присвячена аналізу устного контроля знань иноземної мови студентами вищих учбових закладів за допомогою комунікативного підходу, що сприяє учбовому процесу. Ключевые слова: контроль, підхід, мовна активність, викладач, студент, спілкування, комунікативність, професійна діяльність

VERBAL CONTROL OF STUDENTS KNOWLEDGE OF COMMUNICATIVE FOREIGN LANGUAGE TEACHING AT UNIVERSITY

Usachev Vadim Anatolyevich Donetsk National University of Economics and Trade named after Mikhail Tugan-Baranovsky Usacheva Galina Mikhaylovna Donetsk State University of Management

Abstract: The article is devoted to the analysis of verbal control of foreign language in the higher educational establishments using the communicative approach that promotes the educational process. Keywords: control, approach, language activity, teacher, student, communication, communicative, professional activity

Контроль є найважливішій складовій учбового процесу і без нього неможливо забезпечити ефективність навчання. При існуючому традиційному підході до взаємин викладача і студента ті, що навчаються розглядалися як пасивні об'єкти дії викладача-суб'єкта навчання. Комунікативний підхід до навчання перетворює викладача і студента на рівноправних партнерів по педагогічному спілкуванню. Комунікативність припускає мовну спрямованість учбового процесу у вузі, яка полягає не стільки в тому, що переслідується мовна практична мета, а скільки в тому, що шлях до цієї мети є саме практичне користування мовою. Практична мовна спрямованість не тільки мета, але і засіб, де те і інше діалектично взаємообумовлене. Постійне практичне користування мовою допомагає долати нелюбов більшості що навчаються до лінгвістичних маніпуляцій, робить навчання мові привабливішим. Мовна спрямованість учбового процесу виявиться можливою лише за наявності мовномисленної активності студентів, яка головним чином характеризує їх діяльність. Мовномисленна активність - серцевина комунікативного процесу навчання [3, с. 52]. Слід організувати мовне партнерство в процесі учбового спілкування. Мовне партнерство залежить в значній мірі від комунікативної поведінки викладача, що також входить в аспект мовної спрямованості навчання і обумовлене діяльностним характером спілкування. А. А. Леонтьєв визначає педагогічне спілкування як «професійне спілкування викладача з тими, що навчаються на уроці, що має певні функції і направлене на створення сприятливого психологічного клімату, а також на іншого роду оптимізацію учбової діяльності і відносин між педагогом і тими, що навчаються усередині учбового колективу» [5, с. 173]. Дане визначення наочно показує, що спілкування відбувається і в процесі контролю, оскільки він є певним видом взаємодії викладача і студентів. Зміна ролей викладача і студентів в ході спілкування повинна відбитися і на контролі. Тільки трансформація суб'єктний-об'єктних відносин викладача і студентів при контролі в суб'єктний-об'єктні дозволить викладачеві здійснити оптимальне спілкування. Природність відносин при контролі досягається шляхом переважання прихованого контролю над відкритим. Прихований контроль органічно вплітається в канву спілкування, контролююча діяльність викладача при цьому залишається непомітною для студентів, що дозволяє уникнути емоційну напруженість і постійне очікування критики, які характеризують традиційний контроль. У педагогічному спілкуванні виділяються три його сторони: комунікативна, інтерактивна і перцептивна [2, с. 278]. В процесі контролю комунікативна сторона виражається в обміні інформацією при відповідях студентів, в повідомленні додаткової інформації викладачем і в його оцінці. Слід зазначити, що саме мовна поведінка викладача додає контролю характер, при цьому особливе значення мають формули етикеток спілкування, використовувані в ході контролю, оскільки з їх допомогою створюється невимушена обстановка співпраці, сприяюча якнайповнішому розкриттю студентами своїх комунікативних можливостей. Інтерактивна сторона спілкування виражається у взаєминах викладача і студентів. Для створення довірчих відносин необхідно підбадьорювати і стимулювати студентів під час відповідей, а оцінку їх знань почати з похвали, що сприяє зняттю скутості, вселяє віру в успіх, при цьому друга частина оцінки може містити і зауваження. Як правило, негативні емоції створюються при критиці викладачем тих, що навчаються. Для її пом'якшення викладач нагадує про успіхи студентів, нехай навіть і минулих. Цей момент зіставлення негативного з позитивним дуже важливий, оскільки звертає увагу на те, до чого повинен прагнути студент і чого він може досягти реально. Перцептивну сторону контролю відображає взаємоприняття і взаєморозуміння в системі «викладач-студент». З цим співвідноситься ступінь ухвалення/неприйняття особи іншої людини, а також згода/незгода. Отже, взаєморозуміння може бути повним, частковим, або виникає ситуація взаємного нерозуміння. Повне взаєморозуміння досягається при розумінні студентами важливості поставлених завдань і оцінки їх знань. Часткове взаєморозуміння можливе, наприклад, коли студент не розуміє важливості окремих питань, по яких ведеться контроль, але розуміє все інше. У основі нерозуміння, як правило, лежить незгода студентів з оцінкою їх знань, що є наслідком переоцінки своїх знань або завищених вимог викладача. Слід зазначити, що тільки єдність всіх видів контролю, реалізованих відповідно до норм педагогічного спілкування, зможе змінити характер контролю, зробивши його комунікативно-направленим. Таким чином, усний контроль повинен відбуватися в умовах, стимулюючих активність студентів, спонукаючи їх розкривати свої приховані можливості. Для цього студентам необхідно розуміти необхідність і важливість контролю. Студенти повинні вірити в компетентність і об'єктивність викладача, а також в позитивне відношення до них. Інакше кажучи, бачити в нім не суддю, а союзника, готового оцінити їх зусилля, допомогти і підтримати, з тим, щоб спільно добитися кращих результатів. Важливо, щоб контроль викликав не страх і скутість, байдужість, а задоволення і навіть критика сприймалася б як об'єктивна і доброзичлива, така, що йде на користь справи. З вищесказаного видно, що саме викладач як організатор і керівник спілкування в ході контролю визначає його комунікативний характер. В зв'язку з цим представляється необхідним розглянути детальніше професійну діяльність викладача, а саме її мовний аспект при проведенні усного контролю. Мовна діяльність, включаючись в професійну, набуває нових якостей, необхідних для її успішного здійснення. Відповідно для успішної реалізації усного контролю необхідно, щоб мовна діяльність викладача - говір і слухання, які служать засобом здійснення його професійної діяльності, володіли специфічними для педагогічного спілкування якостями. Виявлення цих якостей і визначення шляхів їх формування важливе для вдосконалення професійної підготовки викладача, здатного здійснювати усний контроль при комунікативному підході. Контроль, включений в педагогічне спілкування, можна розділити на три етапи: підготовчий, основний і завершальний. Розглянемо ці етапи з позиції діяльності викладача. В ході підготовчого етапу створюється атмосфера спілкування, сприятлива для контролю і формулюються контрольні завдання. На основному етапі контролю викладач вислуховує і направляє відповіді студентів, ставить додаткові питання. Завершальний етап містить оцінку відповідей студентів. Розглянемо специфіку говору і аудіювання як компонентів професійної діяльності викладача під час контролю. Мова викладача підпорядкована основній комунікативній меті: перевірити сформульованність умінь усного спілкування що навчаються. Проте разом з основною метою говору для кожного етапу контролю характерні специфічні комунікативні цілі. Комунікативна мета першого етапу контролю - створити обстановку, сприятливу для контролю і стимулюючу розумову і комунікативну активність студента. На другому етапі контролю мова викладача направлена на реалізацію наступних комунікативних цілей: схвалити, виправити, уточнити, запитати додаткову інформацію, направити відповіді в потрібне русло. Комунікативною метою третього етапу є оцінка відповідей студентів. Мовні акти говору викладача в ході контролю можна звести до чотирьох комунікативних типів: спонука - питання, стимулювання, запит додаткової інформації, оцінка. Таким чином, можна зробити висновок про специфіку говору як компоненту професійної діяльності викладача під час контролю в порівнянні з говором як самостійним видом мовної діяльності. Наступним компонентом професійної діяльності викладача при здійсненні контролю є аудіювання. Мета слухання при контролі полягає у встановленні здатності студента викласти певну інформацію засобами іноземної мови. При цьому мотивом слухання викладача в процесі контролю є здійснення професійної діяльності, а саме оцінки підготовки що навчаються, виявлення недоліків і їх причин, оцінка власної діяльності. Для здійснення контролю викладача необхідне досягнення критичного розуміння. При цьому критичне розуміння відповідей студентів має свою специфіку в порівнянні з критичним розумінням в умовах звичайного спілкування [1, с. 128]. Якщо в останньому випадку при аудіюванні оцінка вислову відноситься до змісту повідомлення, то при аудіюванні в процесі контролю оцінка разом із змістом повідомлень стосується мовної правильності, а також адекватності виразу певного змісту заданої ситуації. З вищевикладеного можна зробити висновок, що аудіювання як компонент усного контролю має специфіку в порівнянні з аудіюванням як самостійним видом мовної діяльності. Дане положення дозволяє говорити про нові якості аудіювання в професійній діяльності викладача. Виходячи з цього можна сформулювати професійні уміння аудіювання взагалі і усного контролю зокрема. Для цього, як наполягає Н. Д. Гальськова, слід встановити уміння професійного аудіювання при усному контролі [4, с. 186]. До професійних умінь викладача у області аудіювання при усному контролі відносяться наступні: - правильно розподіляти увагу між змістом і формою повідомлення. Встановлено, що при аудіюванні увага того, що слухає напрямлено перш за все на зміст повідомлення. Проте при навчанні іноземній мові мовне оформлення вислову завжди є предметом уваги викладача. При цьому якщо зміст відповідей відомий викладачеві, його увага цілком перемикається на мовну форму, якщо зміст невідомий викладачеві, то має місце розподіл уваги між формою і змістом; - удержати у пам'яті прослуховуючу відповідь, у тому числі і мовну форму, щоб фіксувати як позитивні, так і негативні його сторони. Останнє досягається зіставленням прийнятого повідомлення з еталоном; -сопоставити одержану інформацію з наявним в пам'яті еталоном; -виделити правильні і неправильні частини відповіді студента; - встановити причини мовних і смислових помилок шляхом аналізу відповіді що навчається. Перераховані уміння відрізняються від умінь аудіювання як звичайного виду мовної діяльності, тому їх важливо формувати викладачеві іноземної мови. Формування умінь говору і аудіювання в рамках контролю можна вважати самостійним методичним завданням, оскільки уміння контролювати студентів в процесі навчання іноземній мові є обов'язковим в реєстрі професійних методичних умінь кваліфікованого викладача. Таким чином, усний контроль створює великі можливості для організації у навчанні іноземної мови студентами вищих навчальних закладів ефективного і якісного контролю, який, разом з іншими складниками процесу навчання, може забезпечити успішне досягнення цілей навчання. І наприкінці слід ще раз підкреслити, що англійська мова є найбільш затребуваним у плані здійснення міжнародної комунікації, отримання нової інформації, використання різних інтелектуальних ресурсів. Отже, її вивчення в сучасному світі стає необхідною умовою успішності.

англійський мова комунікація аудіювання

Библиографический список

1. Антропова А. И. Педагогічні технології при навчанні англійській мові. М., 2006, с. 128.

2. Asher R. E. The encyclopedia of language and linguistics. - Oxford: Oxford University Press, 1994, p. 278.

3. Burgess S., Acklam R., Crace A. Going for Gold. Language Maximiser: Longman, UK, 2003, с. 52.

4. Гальськова Н. Д. Сучасна методика навчання іноземним мовам. - М.: Арті-Глоса, 2000, с. 186.

5. Леонтьев А. А. Педагогическое общение. // Леонтьев А. Н. Собр. соч.: В 2 т. Т. 2. М., 1983, с. 173.

Размещено на Allbest.ru