Дидактична гра як засіб корекції загального недорозвитку мовлення у дітей дошкільного віку

Задачі контрольного експерименту:

· виміряти показники рівня сформованості активного и пассивного словника у дітей, що страждають на ЗНМ ІІ рівня, обумовлене моторною алалією;

· для порівняння досягнень в показниках рівня сформованості активного и пасивного словника у дітей експериментальної групи провести перевірку статистичної гіпотези дослідження;

· провести якісний логопедичний аналіз отриманих результатів констатуючого експерименту.

Для виконання цих завдань нами було знов обстежено дітей експериментальної групи, та виявлено, як підвищився рівень сформованості активного та пасивного словника дітей після використання спеціально дібраних і розроблених дидактичних ігор та ігрових прийомів в комплексній системі корекційної роботи. З цією метою дітям експериментальної групи були запропоновані ті самі завдання, що і під час констатуючого експерименту. Виконання цих завдань, для зручності обробки, занесене до таблиць: 2.3.1, 2.3.2, які показали результати проведеного аналізу.



Таблиця 2.3.1

Стан показників при обстеженні активного словника у дітей експериментальної групи після проведення контрольного експерименту.

Що обстежуємо	№п/п завдання	Кількість балів
І1.Стан іменникового словника	1	1	1	1	2	1
	2	1	2	2	2	1
	3	1	1	2	2	1
І.2.Стан словника дієслів	1	1	1	1	1	0
	2	0	1	1	2	1
І.3.Стан прикметникового словника	1а)	1	0	1	1	1
	1б)	2	1	2	2	2
	1в)	2	1	2	3	2
	2	1	1	1	2	2
І.4.Стан прислівникового словника	1	2	3	2	2	1
І.5.Стан числівникового словника	1	0	1	0	1	0
І.6.Використання у мові прийменників та часток	1	1	1	0	2	1

Опрацювавши результати таблиці 2.3.1, та порівнявши її дані з даними таблиці 2.1.1., ми бачимо, що несформованість активного словника змінилась після проведення формуючого експерименту: несформованість іменникового словника, яка була наявна у тяжкому ступені у двох дітей, у середньому - у чотирьох, і в легкому - у трьох дітей, змінилась на наявність порушення у середньому ступені (у трьох) та у легкому ступені (у чотирьох дітей).

При розгляді сформованості словника дієслів ступені змінилися з середнього ступеню - у всіх дітей, легкого ступеню - у двох., на норму у двох дітей, на порушення у легкому ступені - у всіх дітей, і у середньому ступені - у однієї дитини.

Прикметниковий словник змінився з порушення у тяжкому ступені в двох дітей, у середньому - у всіх, у легкому - у однієї дитини, на норму - у однієї дитини, порушення у легкому ступені - у всіх, у середньому ступені - у чотирьох, і у тяжкому - у однієї дитини.

Прислівниковий словник порушався у тяжкому ступені - у трьох дітей, у середньому -у двох, після проведеної роботи він покращився до легкого ступеню порушення - у однієї дитини, до середнього - трьох, і залишився тяжким у однієї дитини.

Числівниковий словник порушувався в легкому ступені у трьох, у середньому ступені - у двох дітей, змінився до норми у трьох дітей, до легкого ступеню порушення - у двох дітей.

Використання прийменників та часток у мові у нормі було в середньому ступені порушається у чотирьох дітей, у легкому ступені у однієї дитини, стало у нормі в однієї дитини, в легкому ступені - у трьох дітей, та залишився в середньому ступені - у однієї дитини.

Таблиця 2.3.2

Вивчення показників сформованості пасивного словника у дітей експериментальної групи після проведення контрольного експерименту.

Що обстежуємо	№ п/п завдання	Кількість балів
І1.Стан іменникового словника	1	0	1	0	0	1
	2	1	1	1	2	2
	3	1	1	0	0	1
І.2.Стан словника дієслів	1	1	0	0	1	0
І.3.Стан прикметникового словника	1а)	0	1	0	1	0
	1б)	1	1	1	1	2
	1в)	2	2	2	2	1
І.4.Стан прислівникового словника	1	2	3	2	2	1
І.5.Стан числівникового словника	1	0	0	0	1	0
І.6. Розуміння значення прийменників та часток	1	1	1	0	2	1



Опрацювавши результати таблиці 2.3.2, та порівнявши її дані з даними таблиці 2.1.3, ми бачимо, що несформованість пасивного словника змінилась після проведення формуючого експерименту: несформованість іменникового словника, яка була наявна у тяжкому ступені у однієї дитини, у середньому - у чотирьох, і в легкому - у всіх дітей, і була у нормі у трьох, змінилась на наявність порушення у середньому ступені (у двох), у легкому ступені (у чотирьох дітей), та сформованість пасивного словника в нормі - у трьох дітей.

При розгляді сформованості словника дієслів ступені змінилися з легкого ступеню - у чотирьох дітей, та норми у однієї дитини, на норму у трьох дітей та на порушення у легкому ступені - у двох дітей.

Прикметниковий словник змінився з порушення у тяжкому ступені в двох дітей, у середньому - у трьох, у легкому - у всіх, на норму - у трьох дітей, порушення у легкому ступені - у всіх, у середньому ступені - у всіх дітей.

Прислівниковий словник порушався у середньому -у двох, у легкому - у двох, та був у нормі у однієї дитини, після проведеної роботи він покращився до легкого ступеню порушення - у двох дітей, до норми - у трьох.

Числівниковий словник порушувався в легкому ступені у двох, у середньому - у двох, і був у нормі - у однієї дитини дітей, змінився до норми у всіх дітей.

Розуміння значення прийменників та часток у мові у нормі було в двох дітей, у легкому ступені у трьох, стало у нормі в чотирьох, в легкому ступені - у однієї дитини .



ВИСНОВКИ

Навчання дітей із порушеннями мовлення передбачає їх всебічний розвиток і спирається на принцип гуманізації освіти дітей з особливими освітніми потребами, що має на меті інтеграцію дитини в суспільство.

Останнім часом значно підвищився інтерес фахівців до проблем раннього вивчення, діагностики та попередження порушень мовленнєвого розвитку дітей. Це пояснюється тенденціями до збільшення кількості дітей із тяжкими мовленнєвими порушеннями, зокрема, з загальним недорозвиненням мовлення.

Загальне недорозвинення мовлення може виступати як самостійний мовленнєвий розлад, або як сукупність симптомів, що спостерігаються у дітей із тяжкими мовленнєвими патологіями (алалією, дитячою афазією, дизартрією, ринолалією).

У дітей цієї категорії спостерігається відхилення у формуванні мовленнєвої діяльності в плані засвоєння і використання всіх компонентів мовленнєвої системи. Мовлення у дітей з'являється в 3-4, іноді після 6 років.

У процесі навчання й виховання дітей з мовленнєвими розладами у спеціальних дитячих садках і логопедичних групах при масових дитячих садках вирішують ті самі завдання, що визначені програмами масових дитячих садків в галузі фізичного, розумового, естетичного і морального розвитку дітей.

Основні завдання корекційного навчання передбачають корекцію провідного дефекту, розвиток усіх сторін мовлення та підготовку дітей до навчання в школі. Цю роботу регламентують загальноосвітні програми виховання та навчання дітей дошкільного віку, а також спеціальні програми корекційного навчання для дітей з названими вище мовленнєвими дефектами (які було складено у 80-ті роки). Після закінчення підготовчої групи дитячого садка діти з мовленнєвими розладами продовжують навчатися або в масових, або у спеціальних школах для дітей з важкими розладами мовлення. Останні працюють за програмами масових шкіл з подовженням термінів навчання.

Проте, як відомо, діти навіть з нерізко вираженими порушеннями мовлення, що вступають до масових шкіл, становлять основний контингент невстигаючих учнів (передусім з предметів мовного циклу).

Гра є найбільш ефективним засобом для формування розвивального середовища. Тому в організації корекційно-виховної з дітьми, які мають порушення мовленнєвого розвитку, значна роль належить грі. Вона повинна посісти істотне місце в логопедичній роботі. Але, звичайно, було б не правильно здійснювати всю корекційну роботу лише ігровими методами. Логопед, враховуючи конкретні умови роботи з тими чи іншими дітьми, зокрема рівень їх розвитку, ставлення до занять, стомлюваність тощо, вирішує, коли і як використовувати гру. Навчаючи дітей в процесі гри, педагог прагне, щоб радість від ігрової діяльності поступово перейшла в радість навчання. Включаючи гру в заняття, логопед турбується, щоб основне дидактичне завдання, яке складає зміст гри, відповідало навчальній меті заняття, було для дітей посильним, сприяло максимальній активізації не тільки мовлення а й розумової діяльності.

Слід зазначити, що будь-яка гра сприяє вихованню не однієї, а багатьох якостей особистості, вимагає участі різних аналізаторів і психічних процесів, викликає різноманітні емоції і, звичайно ж, сприяє мовленнєвому розвитку дитини.

Також було теоретично обґрунтовано необхідність використання спеціально дібраних і розроблених на українській мові дидактичних ігор та ігрових прийомів для формування активного та пасивного словника у дітей, які страждають на моторну алалію.

На основі цього обґрунтування було розроблено спеціальну логопедичну картку для вивчення недоліків сформованості активного і пасивного словника за допомогою спеціально дібраної системи завдань. Вона включала: вивчення стану активного і пасивного іменникового, дієслівного, прикметникового, прислівникового, числівникового словників, а також розуміння значення та можливості використання у мові прийменників та часток. ( таблиці 2.1.1, 2.1.2,) .

Для проведення формуючого експерименту нами були дібрані, модифіковані та розроблені дидактичні ігри та ігрові прийоми для роботи по збагаченню, уточненню та активізації словника у дітей, які страждають на ЗНМ ІІ рівня, обумовлений моторною алалією. З цією метою були використані ігри та ігрові прийоми для роботи над збагаченням, уточненням та активізації словника різними частинами мови.

Після чого експериментально перевірено ефективність застосування спеціально дібраних і розроблених дидактичних ігор та ігрових прийомів у роботі з дітьми середнього дошкільного віку, які страждають на моторну алалію, та здійснено якісний порівняльний аналіз результатів експериментального дослідження (таблиці 2.3.1, 2.3.2, та діаграми 2.3.1, 2.3.2)

Таким чином, гіпотеза нашого дослідження була підтверджена практично. Отже, формування мовлення у дітей із ЗНМ засобами дидактичних ігор та вправ у процесі логопедичної роботи є доцільним.

Розроблена методика може використовуватись у роботі з дітьми дошкільного віку із ЗНМ.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Базовий компонент дошкільної освіти. -- К.: Редакція журналу “Дошкільне виховання”, 1998.

2. Балаева В.И. О системе планирования психокорекционной роботы с детьми с нарушениями речи. /В.И. Балаева, А.К. Лопышова// Специальная психология.- 2007.-№1. С.27-31. -Школьный логопед.-2007.-32. С.39-44.

3. Бейлинсон Л.С. Типы и причины речевых нарушений//школьный логопед. - 2007. - №5. - С.23-29.

4. Білан І. О. «Розвиток зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами художньої ілюстрації». // Дошкільна освіта. - 2003. - №1.

5. Богуш А.М., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови в дошкільних навчальних закладах. Підручник / За ред. А.М. Богуш. Друге видання, доповнене. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2011. - 704 с.

6. Богуш А. М. Дошкільна лігводидактика: теорія і методика / А. М. Богуш. - Запоріжжя: Просвіта, 2000. - 216 с.

7. Богуш А.М. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. - К.: УЗМН, 1997

8. Богуш А.М., Луцан Н.І. Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників: мовленнєві ігри, ситуації, вправи. Видання друге, доповнене. Навчальний посібник. - К.: Видавничий Дім „Слово”, 2012. - 304 с.

9. Бойкова С.В. Развитие лексико-граматического строя речи у дошкольников с ОНР // Логопед в детском саду. - 2006. - №3. - С.42-48.

10. Валеса І. А. Проблеми розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку. / Валеса І. А. // Вісник Житомирського державного університету. - 2009. - №44

11. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка // Вопросы психологии. - 1966. №6. - С. 62 - 76.

12. Горай І.В. Формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ / І.В. Горай // Реабілітаційна педагогіка: Теорія і практика. Полтава. -- 2009. ПДПУ. -- С. 50.

13. Деревянко Н.П. Формирование словарнрго запаса у дошкольников с общим недоразвитием речи/ Н.П. Деревянко, Е.А. Лапп// Практическая психология и логопедия. - 2006. - №4. - С.57-60.

14. Дитина: Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років /Наук. керівництво О.В.Проскура, Л.П.Кочина, В.У.Кузьменко. - К.:Богдана, 2003 - 328 с.

15. Дубова Н.В. Об особенностях навыков общения дошкольников с ОНР// Логопед в детском саду. - 2006. - №3. - С.36-38.

16. Дудьев В.П. Невербальная коммуникация и её развитие у дошкольников с общим недоразвитием речи в системе корекционно-педагогического воздействия// Практическая психология и логопедия. - 2007.- №1. - С.17-21.

17. Дудьев В.П. Системный подход в развитии коммуникативного потенциала дошкольников с общим недоразвитием речи// Логопедия. - 2006. - №2. - С.22-27.

18. Заплатна С.М. Характеристика загального недорозвитку мовлення у дітей. - Педагогіка та методика спеціальні. Зб. наук. праць. - К., 2000.

19. Заплатна С.М. Характеристика порушень складової структури слова у дітей із загальним недорозвиненням мовлення. Ж/л Дошкільна освіта №2 (8), 2005р. Науково-практичний журнал Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Запоріжжя ТОВ “ЛІПС” ЛТД 2005 с.39-50.

20. Карта логопедична обстеження дитини дошкільного віку з порушеннями мовлення: Методичні рекомендації для практичної роботи / Автори-укладачі І. Г. Дмитрієнко, Л. О. Федорович. -- Полтава, 2006. -- 33 с.

21. Кислова Т.Р. Воспитателям и родителям о речевом развитии дошкольников 3-4 лет // Начальная школа: Плюс до и после. - 2005. - №10. - С.37-41.

22. Кондратенко И.Ю. Формирование эмоциональной лексики у дошкольников с речевой патологией// Логопед в детском саду. - 2006. - №6. - С.4-7.

23. Коментар до Базового компонента дошкільної науки в Україні: наук.-метод. посіб./ [наук. ред. О. Л. Кононко]. - К. : Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2003. - №4.

24. Корнев, А.Н. Основы логопатологии детского возраста: клинические и психологические аспекты / А.Н. Корнев. - СПб.: Речь, 2006. - 380 с.

25. Крутій К. Л. Навчання дітей української мови: теорія і практика/ К. Л. Крутій. - Запоріжжя: «ЛІПС» ЛТД, 2000.

26. Коррекционно-педагогическая работа в дошкольных учреждениях для детей с нарушением речи / Под ред. Ю.Ф.Гаркуши. - М.:Секачев В.Ю., ООО “Центр Гуманитарной литературы “РОН”, 2001. - 157с.

27. Крутій К.Л. Граматична норма як компонент культури мовлення дитини дошкільного віку // Науковий вісник Південноукраїнського державного університету ім. К.Д.Ушинського. Збірник наукових праць. -- Випуск4 - 5. -- Одеса, 2002. -- С.155 - 161.

28. Крутій К.Л. Перспективно-календарне планування занять із навчанням мови і розвиту мовлення дітей дошкільного віку. - Запоріжжя: ТОВ «ЛІПМ» ЛТД, 2005. - 192с.

29. Крутій К. Л. Навчання дітей української мови: теорія і практика/ К. Л. Крутій. - Запоріжжя: «ЛІПС» ЛТД, 2000.

30. Кудрова Т.И. Использование моделирования при обучении грамоте дошкольников с недоразвитием речи// Практическая психологияи логопедия. - 2006. - №5. - С.51-53.

31. Лалаева Р.І. Логопедична робота в корекційних класах. - М.: ВЛАДОС, 1999. - 222с.

32. Лалаева Р. І., Серебрякова Н. В. Корекція загального недорозвинення мовлення у дошкільників. - СПб.: Союз, 1999. - 160с.

33. Лінгводидактика в сучасних закладах освіти. -- Одеса: ПНЦ АПН України, 2001. -- 269 с.

34. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. редактор Н.В.Ярцева - М,: Сов.энциклопедия, 1990 - 685с.

35. Логопедия. Методическое наследие./Под ред. Л.С.Волковой.- Кн. V: Фонетико-фонематическое и общее недоразвитие речи. - М., 2003.С. 125 -- 191.

36. Логопедия. /Под ред. Л.С.Волковой, С.Н.Шаховской. - М., 2003.

37. Лопатина Л.В. Комплексный подход в диагностике и коррекции общего недоразвития речи у детей. - С.32-35.

38. Луцан Н.І. Розвиток мовлення в ігровій діяльності дошкільників // Обрії. Науково-педагогічний журнал. - 2004. №2(19). - С.97-100.

39. Машковська Т. Обстеження дітей із загальним недорозвимтокм мовлення // Дефектолог. - 2008. - №2. - с. 7-21.

40. Мелихова О.В. Формирование готовности дошкольников с ОНР к овладению навыков письма/О.В.Мелихова, Ю.В.Федосова// Логопедия. - 2006. - №3. - С.26-36.

41. Нікіщенко Г. Підготовка дітей з вадами мовлення в компенсуючому дитячомусадку (групі)// Дитячий садок. - 2005. - №35. - Вкладка.

42. Нищева Н. В. Программа корекционно-розвивающей роботы в младшей логопедической группе детского сада. -- СПб.: ДЕТСТВО--ПРЕСС: 2007. -- 192с.

43. Соботович Є. Нормативні показники мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку //Дефектологія. -- 2003. -- № 2.

44. Теорія і практика сучасної логопедії: Збірник наукових праць: Вип. 3. -- К.: Актуальна освіта, 2006. -- 148 с.

45. Тишина Л.А. Влияние словарной роботы на развитие связной речи дошкольников с общим недоразвитием речи / Л.А. Тишина, Г.Р. Кузахметова// Логопедия. -- 2007. -- №2. -- С.59-63.

46. Трофименко Л. Новий зміст корекційного навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ II-III ступенів // Дефектологія. 2007. -- №3. -- С.34-40.

47. Черкасова Е. Воспитание речевого слуха у детей с общим недоразвитием речи / Дошкольное воспитание. -- 2006. -- №11. -- С.65-75.

48. Чиркина Г.В. Программы дошкольных образовательных учреждений компенсирующего вида для детей с нарушениями речи / Т.Б.Филичева, Г.В.Чиркина, Т.В.Туманова, С.А. Миронова, А.В.Лагутина. - М.: Просвещение, 2008.

49. Эльконин Д.Б. Психология игры. - 2-е изд. - М.: ВЛАДОС, 1999. - 360 с.

50. Шведова И. Формирование фонематического восприятия и звукового анализа у дошкольников с общин недоразвитием речи // Дошкольное воспитание. -- 2007. -- №5. -- С. 71-77.

51. www.logopedia.nm.ru/

52. www.logoburn.com

53. www.logoped.ru

54. www.logos.pp.ru/



ДОДАТОК

ЛОГОПЕДИЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ДИТИНИ ІЗ ЗНМ

1. Прізвище, ім'я ___________________________________________

2. Дата народження __________Вік на момент обстеження _________

3. Адреса батьків ___________________________________________

4. ДНЗ, термін перебування ___________________________________

5. Мовленнєве оточення (недоліки мовлення у родичив, двомовність, спадковість) ___________

6. Короткий анамнез (вагітність, роди, фізичний розвиток, захворювання, умови дошкільного виховання та ін.)

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Загальна характеристика мовленнєвого розвитку (перші слова, речення, виразність мовлення та ін.)

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Коли помічене порушення мовлення

_______________________________________________________________________________________________________________________________

9. Орієнтування в оточуючій дійсності (поняття про пору року, погоду, кількість предметів частини тіла і їх функції тощо)

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

10. Стан слуху, зору

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

11. Загальна характеристика мовлення відповідно віку

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

12. Загальне звучання мовлення (висота, темп, плавність, голос, дихання, інтонованість)

_______________________________________________________________________________________________________________________________

13. Активний і пасивний словник

_______________________________________________________________________________________________________________________________

Перевага використання слів різних частин мовлення

_____________________________________________________________________________________________________________________________

інші особливості

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

14. Граматична будова мовлення

Словозміна __________________________________________________

Словотворення ________________________________________________

Синтаксис (типи будування речень та особливості порушення їх будови) ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

15. Зв'язне мовлення

Розповідь по картинці

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Розповідь по серії картин

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Розповідь з досвіду

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

16. Вимова звуків (відсутність, викривлення, заміна у відображеному й самостійному мовленні):

_______________________________________________________________________________________________________________________________

Голосні (а, е, о, у, и, і):

_______________________________________________________________________________________________________________________________

Приголосні (губні, зубно-губні, передньоязикові, задньоязикові, свистячі, шиплячі, л, р):

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

17. Складова структура слова

_______________________________________________________________________________________________________________________________

18. Артикуляційний апарат (будова, рухливість):

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

19. Стан фонематичних процесів (розрізнення, упізнавання, виділення звуків мовлення)

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

20. Висновок про стан мовлення дитини _____________________________________________________________

21. Індивідуальна програма логопедичної корекції:

Перший етап роботи:

Другий етап роботи:

Третій етап роботи:

22. Результативність логопедичної роботи:

23. Рекомендації:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата дослідження _____________ Підпис логопеда _______________

Размещено на Allbest.ru

...