Формування основ здорового способу життя у дітей дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 614.1+613.4

Формування основ здорового способу життя у дітей дошкільного віку

С.Б. Шоханова,

В.О. Кабашнюк

Виявлені деякі протиріччя у формуванні мотивації до здорового способу життя (ЗСЖ) у дошкільників. Визначені та експериментально перевірені основні педагогічні умови формування основ ЗСЖ у дітей старшого дошкільного віку, розроблені практичні рекомендації щодо формування мотивації ЗСЖ у старших дошкільників та форм інформаційно-рекламної роботи з валеології в дошкільному закладі для батьків і педагогів.

Актуальність. За даними Міністерства охорони здоров'я лише 15% дітей України народжуються здоровими, уже вступаючи до школи 80-90% дітей мають розлади здоров'я. Загальна захворюваність серед дітей за останні 10 років зросла на 19,2%. В структурі захворюваності переважають психоневрологічні хвороби, захворювання органів дихання, травлення, залоз внутрішньої секреції, в 1,4 рази зросла кількість випадків захворювання на туберкульоз. Група дітей-інвалідів становить близько 150 тисяч. Це відбувається на тлі демографічної кризи, коли смертність на 50% перевищує народжуваність [1, c.5].

Стрімкому зниженню рівня здоров'я населення, насамперед дітей і молоді, сприяють відсутність пріоритету і культури здоров'я, санітарно-гігієнічна неосвіченість і низька валеологічна обізнаність більшості громадян.

Суть державної політики щодо виховання здорової людини зафіксована у ст.6 Закону України “Про охорону дитинства”, Національній доктрині розвитку освіти України ХХІ століття, програмі “Українська родина 2001-2005 рр.”, Міжгалузевій комплексній програмі “Здоров'я нації на 2002-2011 рр.” тощо.

Оскільки основи знань щодо формування ЗСЖ повинні формуватися ще до вступу дитини до школи, в Концепції неперервної валеологічної освіти в Україні дошкільну ланку визначено першим важливим етапом неперервної валеологічної освіти людини, адже прогаяний час компенсувати в наступні періоди життя важко, а іноді неможливо [2, c.45]. У розділі 3 “Зміст і структура базової валеологічної освіти “ зазначені завдання валеологічної освіти у дошкільному осередку. В дошкільній освіті прийнято державний стандарт - Базовий компонент дошкільної освіти. В сфері “Я сам” в змістовій лінії “фізичне я” визначено, що “дитина на кінець дошкільного дитинства має мати знання про будову свого тіла, призначення та дію органів, …харчування, гігієну тіла, загартовування … , вести здоровий спосіб життя” [3, c.56-58].

Отже, державні документи спрямовують педагогів ще з дошкільного віку формувати у дітей валеологічний світогляд, мотивацію, поведінку. Однак в науково-педагогічній літературі недостатньо висвітлені конкретні технології здійснення валеологічної освіти дітей дошкільного віку, існують і певні труднощі у вирішенні проблеми дошкільної валеологічної освіти. Виходячи з проблематики виявлені деякі протиріччя у формуванні ЗСЖ дошкільників:

* між потребами суспільства в здорових, фізично розвинутих його членах і недостатнім фінансуванням дошкільної освіти; між бажанням батьків бачити своїх дітей здоровими і неусвідомленням ними основних складових ЗСЖ;

* між сучасними вимогами, поданими у державному стандарті та непередбаченням кількості годин на заняття з валеології;

* між сучасними вимогами виховання і навчання дітей дошкільного віку і недостатньою кваліфікацією педагогічних кадрів;

* між бажанням педагогів вести курс валеології у дошкільних закладах та недостатньою кількістю методичної літератури та посібників щодо організації виховного процесу з основ ЗСЖ у системі дошкільної освіти.

Враховуючи актуальність проблеми, недостатність її теоретичного і практичного опрацювання, існування педагогічних протиріч між потенційними можливостями дошкільників у формуванні ЗСЖ і станом виховної практики, відсутністю методики цілеспрямованого валеологічного виховання, була сформульована мета дослідження: визначення, наукове обгрунтування, розробка та експериментальна перевірка основних педагогічних умов формування основ ЗСЖ у дітей дошкільного віку.

Результати дослідження. Експериментальна частина роботи проведена на базі ДНЗ №46 м.Хмельницького. Проблемами зміцнення здоров'я дошкільників займаються завідувач, методист, 16 вихователів, психолог, інструктор з фізичного виховання, хореограф, лікар, логопед, медична сестра. У закладі створена хороша матеріальна база. Аналіз документації свідчив, що в річному плані приділялась певна увага формуванню основ ЗСЖ дошкільників, зокрема одним із завдань роботи є формування стійкої мотивації до ЗСЖ. Проте ця робота зводилась лише до проведення методичних годин. У планах вихователів заняття з валеології в розклад не вводилися, не інтегрувалися з іншими видами занять; назвати дидактичні ігри, розваги, які проводилися з дітьми, вихователі утруднювалися. Це свідчило про те, що робота з формування основ ЗСЖ проводилась безсистемно, не орієнтуючись на вимоги Концепції неперервної валеологічної освіти. Під час бесіди з педагогами з'ясувалося, що 75% педагогів позитивно ставляться до проблеми формування основ ЗСЖ, але їм не вистачає відповідних знань, методичної літератури, посібників; лише 21% педагогів вивчали курс валеології під час навчання, а решта здобувають валеологічні знання шляхом самоосвіти. Тому одним із завдань нашого дослідження було підвищення професійної майстерності педагогів щодо формування основ ЗСЖ дітей дошкільного віку.

Для з'ясування рівня валеологічних знань у дітей і володіння ними практичними навичками, ми провели обстеження дітей старших груп №1 і №3. З дітьми були проведені бесіди валеологічного спрямування, пропонувались дидактичні ігри, проводились наукові спостереження за поведінкою у повсякденному житті та на заняттях з вихователями.

Нами були розроблені критерії визначення рівня сформованості знань, вмінь і навичок щодо ЗСЖ на основі вимог Базового компоненту дошкільної освіти в Україні. Виходячи з цих критеріїв, позитивна оцінка “+” по 16-22 критеріях дозволила таку групу дітей віднести до вищого рівня сформованості валеологічного світогляду, позитивна оцінка “+” по 9-15 критеріях - до середнього, низький рівень сформованості знань відповідав оцінці “+” по 1-8 критеріях. Результати дослідження представлені у таб. №1.

Таблиця №1. Рівень сформованості валеологічних знаньу старших дошкільників

Таким чином, діти групи №1 мали значно нижчий рівень сформованих понять, вмінь з основ ЗСЖ порівняно з групою №3, де діти володіли валеологічними знаннями, мали уявлення, певні вміння та навички.

Для вивчення ролі сім'ї у валеологічному вихованні дитини було проведено анкетування батьків з питань ЗСЖ. Аналіз відповідей батьків свідчив, що 54% батьків не володіють знаннями з ЗСЖ, 38% мають середній рівень знань і вміють відновлювати свої сили, лише 8% набрали максимальну кількість балів, добре організовують режим роботи і ефективного відпочинку. валеологічний педагогічний здоровий життя

Анкетування педагогів дитячого закладу як “провідників” ЗСЖ показало, що лише 11% педагогів оволоділи мистецтвом відновлення сил, вдало організовують режим роботи і ефективного відпочинку (високий рівень), у 66% педагогів виявили середній рівень сформованості ЗСЖ, а у 23% - низький.

Отже, провівши констатуючий експеримент, ми встановили, що показники рівня валеологічного розвитку дітей у групі №1 нижчі, ніж у дітей групи №3 і тому провели експериментальне дослідження на базі групи №1. У формуючому експерименті ми поставили такі завдання:

1. Урізноманітнити зміст, методику проведення роботи із старшими дошкільниками щодо формування основ ЗСЖ;

2. Підвищити рівень професійної майстерності педагогів дошкільного навчального закладу;

3. Активізувати взаємодію дошкільного навчального закладу і сім'ї з формування основ ЗСЖ у старших дошкільників.

В роботі з дітьми ми орієнтувалися на авторську програму “Краплинка здоров'я” смілянських педагогів ясел-садка №1 “Дружба”, яка найкраще спрямована, на наш погляд, на валеологічне виховання дітей старшого дошкільного віку, вивчення шляхів формування у дитини дбайливого ставлення до власного здоров'я. Враховуючи те, що діти старшої групи №1 мали певні знання про свій організм, ми намагалися розширити їх уявлення про органи і системи організму людини, спостерігали за поведінкою дітей, практикували бесіди валеологічного спрямування, вдавались до уявних ситуацій з використанням ілюстрацій та сюжетних картинок, валеологічних ігор, валеохвилинок. Були розроблені та проведені один раз на тиждень такі заняття з валеології: “Я серце своє збережу, сам собі допоможу”, “Повен хлівець білих овець” тощо.

Велику увагу приділяли формуванню звички до щоденних занять фізичними вправами. З цією метою у групі підтримували оптимальний руховий режим протягом дня, який включав проведення ранкової гімнастики, занять з фізичного виховання, фізкультурних комплексів під час прогулянки, фізкультхвилинок, рухливих ігор, Днів здоров'я, спеціальних загартовуючих процедур. При організації рухової активності дітей використовували інноваційні підходи до фізичного виховання дошкільнят: проводили альтернативні форми ранкової гімнастики - горизонтальний пластичний балет (ГПБ), гімнастику пробудження. Фізкультурні заняття будували за порадами М.М.Єфіменка, який є автором ГПБ - нової системи фізичного виховання, спортивного тренування, корекції, оздоровлення і творчого самовираження дітей і дорослих [4, c.6]. Головна заповідь системи полягає у необхідності засвоєння рухів за такою схемою: від розслаблених, горизонтальних положень до вертикальних, активніших, далі - ходіння, біг [5, c.7]. Для дітей ГПБ (“пластик-шоу”) - це особливий чарівний світ рухів, музики, ритму, асоціацій та піднесення емоцій, який справляє на кожного позитивний вплив, не залишає байдужим [6, c.20].

Для формування духовного здоров'я потрібно, щоб дитина змалку вчилася любити себе, любити людей, любити життя. Адже тільки людина, яка живе в гармонії з собою, з природою, із світом, буде дійсно здоровою. Ранок ми починали із усмішки й слів привітання землі, сонцю, один одному. Це покращувало настрій, емоційний стан дітей.

Важливим елементом навчально - виховного процесу є дидактичні ігри валеологічного спрямування, які ми рекомендували педагогам включати у зміст занять з валеології, а також широко використовувати у повсякденному житті. Нами були розроблені валеологічні дидактичні ігри, які закріплювали знання, уявлення дошкільників про призначення частин тіла, про негативний вплив шкідливих звичок, про правила гігієни тощо. В експериментальній групі були проведені валеологічні свята та розваги: “Ігротека лікаря Пігулкіна”, “Світ чудовий бачать оченята”, “Зима з весною зустрічаються”, постановки п'єс-казок “Чарівна щітка”, “Ми родина вітамінна”, що викликало у дітей не лише емоційне піднесення, а й сприяло вихованню у малят навичок санітарії, гігієни, здорового способу життя.

Для підвищення рівня професійної майстерності педагогів нами були запропоновані такі форми роботи: семінар-практикум, ділові ігри, вікторини, була створена творча група педагогів, яка працювала над проблемою формування основ ЗСЖ у дітей дошкільного віку. На чолі з методистом ДНЗ №46 було сплановано і розпочато проведення семінару-практикуму “Валеологічну освіту - дошкільникам”. В дошкільному навчальному закладі почала працювати творча група педагогів, члени якої готували консультації для педагогів і батьків. Силами педагогів творчої групи були розроблені порадники здоров'я для дітей та батьків, оформлена літературна скарбничка про здоровий спосіб життя. Слід зазначити, що в творчу групу увійшли ті вихователі, які вивчали курс “Валеологія” під час здобуття освіти, були обізнані у даній проблемі і виявили бажання поглиблено працювати над проблемою формування основ ЗСЖ дошкільників.

Однією з основних педагогічних умов формування ЗСЖ у дітей є активізація взаємодії дошкільного навчального закладу і сім'ї. Цьому питанню ми приділили певну увагу під час проведення формуючого експерименту. Адже, як писав В.О.Сухомлинський, ”турбота про здоров'я не можлива без постійного зв'язку з сім'єю” [7, c.110]. Для підвищення педагогічної культури батьків з основ ЗСЖ були запроваджені з родинами дітей групи №1 колективні, індивідуальні та наочні форми роботи. Вихователями творчої групи були проведені консультації для батьків: “Валеологічні принципи харчування дошкільників”, “Оптимізація рухового режиму в сім'ї”, записана серія радіогазет з циклом валеологічних бесід, створені змінний стенд та альбом-естафета “Як ми відпочиваємо” та інші.

Отже, під час організації і проведення формуючого експерименту, ми здійснювали роботу в трьох напрямках - з дітьми, родинами та педагогами. Саме така інтеграція допомагає створити єдину, послідовну та органічну систему формування основ ЗСЖ у дітей дошкільного віку.

З метою перевірки ефективності запропонованої методики ми провели з дітьми груп №№ 1 і 3 бесіди валеологічного спрямування “Що треба робити, щоб вирости здоровим”, “Для чого треба жити в русі”, “Пізнай самого себе” та ін. Під час індивідуальних бесід стало відчутно, що знання дітей збагатилися, відчувався інтерес до розмови та бажання відповідати, а також у своїй мові діти почали вживати валеологічні терміни: “здоров'я”, “хвороба”, “загартовування” та ін. Нами були проведені контрольні заняття, дидактичні ігри, де діти придумували щось нове, виявляли свою творчість. Результати контрольного експерименту представлені в таб.№2. Порівнюючи отримані результати, можна зробити висновок, що рівень сформованості основ ЗСЖ в експериментальній групі №1 зріс завдяки запропонованій нами системі роботи і склав такий результат: високий рівень сформованості ЗСЖ збільшився на 16,7%, відбулось зростання середнього рівня сформованості ЗСЖ на 11,1 %, а низький рівень зменшився на 27,8%. У дітей контрольної групи №3 зміни були менш виражені: високий рівень сформованості основ ЗСЖ виявила така ж кількість дітей, як на початку дослідження, середній рівень зріс на 5,6%, а низький виявив зниження на 5,5%.

Таблиця №2. Рівень сформованості ЗСЖ у дітей після формуючого експерименту

Висновки:

1. Під час проведення констатуючого експерименту виявлені певні труднощі у вирішенні проблеми дошкільної валеологічної освіти:

- по-перше, дітям пропонується досить складна інформація з анатомії та фізіології людини, а саме: ознайомлення з мозком, нирками, печінкою, серцем та іншими органами та їх функціями;

- по друге, валеологічне виховання в дошкільних закладах обмежується окремими заходами, які проводяться здебільшого епізодично і безсистемно;

- по третє, під час проведення з дошкільниками занять з валеології переважає репродуктивний метод навчання;

- по четверте, відсутність наочного матеріалу та недостатнє матеріальне забезпечення;

- по п'яте, проблема формування основ ЗСЖ мало висвітлена в психолого-педагогічній літературі;

- по шосте, у більшості вихователів труднощі у здійсненні роботи з формування основ ЗСЖ у дошкільників пов'язані з недостатнім знанням понятійного апарату валеології як науки, неадекватним розумінням цілей та завдань першої ланки валеологічної освіти, з добором та адаптацією валеологічного змісту.

2. Визначені основні критерії сформованості основ ЗСЖ у дітей старшого дошкільного віку:

- образ тіла,будова тіла, призначення та робота органів;

- розвиток організму, вікові зміни в організмі;

- гігієна тіла, мікроби, догляд за тілом та органами людини, основні гігієнічні процедури;

- загартовування організму, загартовувальні процедури, їх роль;

- роль шкідливих звичок у погіршенні здоров'я, опір захворюванню, здоровий спосіб життя;

- статева диференціація та ідентифікація.

3. Основні педагогічні умови формування основ ЗСЖ старших дошкільників полягають у:

- удосконаленні змісту, структури та методики проведення роботи з формування основ ЗСЖ у дітей старшого дошкільного віку;

- удосконаленні педагогічної майстерності вихователів дошкільних навчальних закладів;

- активізації роботи з родинами щодо формування основ ЗСЖ дошкільників.

4. Рівень сформованості основ ЗСЖ у дітей в межах одного дошкільного навчального закладу різний, в групі №1 не було сформованих валеологічних понять, вмінь та навичків з основ ЗСЖ.

5. Рівень засвоєння валеологічних знань значно зріс завдяки запропонованій системі роботи з дітьми, педагогами, родинами порівняно із змінами , шо відбулись в контрольній групі.

6. Результати експериментальної роботи дали підставу для розробки практичних рекомендацій для педагогів дитячих закладів щодо підвищення рівня сформованості основ ЗСЖ у дітей старшого дошкільного віку:

- необхідно систематично (1 раз на тиждень) проводити заняття з валеології із старшими дошкільниками;

- урізноманітнювати форми роботи з формування ЗСЖ дошкільників у повсякденному житті (валеологічні свята та розваги, дидактичні ігри тощо);

- вихователі повинні ознайомитися з існуючими валеологічними програмами, адаптувати одну з них до умов свого ДНЗ або скласти свою, власну;

- систематично проводити роботу з формування звички до щоденних занять фізичними вправами, особливу увагу слід звертати на інноваційні технології;

- посилити роботу з профілактики та усунення шкідливих звичок у дітей;

- створити каталог дидактичних ігор валеологічного спрямування;

- підвищувати професійну майстерність вихователів за допомогою семінарів-практикумів, ділових ігор валеологічного спрямування;

- активізувати взаємодію ДНЗ і сім'Ї з питань формування основ ЗСЖ через проведення консультацій, батьківських зборів, Днів здоров'я, свят тощо;

- вивчати зарубіжний досвід формування мотивації ЗСЖ у дошкільників.

Література

1. Книш Т.В. Валеологічна підготовка майбутніх вихователів дошкільного закладу: Автореф. дис. … канд. пед. наук / Ін-т педагогіки і психології професійної освіти АПН України. - К., 2001. - 19 с.

2. Концепція неперервної валеологічної освіти в Україні //Початкова школа.-1994.-№12..-С.43-46.

3. Козубняк В.Р., Новченкова К.Д., Пісоцька Л.С. Базовий компонент дошкільної освіти в освітньому просторі міста Хмельницького / За ред. М.М. Дарманського. - Хмельницький, 2001. - 67 с.

4. Ефименко Н.Н. Театр физического воспитания и оздоровления детей дошкольного и младшего школьного возраста.- Таганрог: Познание, 2000.- 68с.

5. Ефименко Н.Н. Горизонтальный пластический балет: новая система физического воспитания, оздоровления и творческого самовыражения детей и взрослых. - Таганрог: Познание, 2001. - 176 с.

6. Потан В. Цікава фізкультура // Дошкільне виховання.- 2003.- №10.- С.20-22.

7. Сухомлинский В.А. Избранные педагогические сочинения. В 3-х томах.- М.: Педагогика, 1979. Т.1.- С.110.

Размещено на Allbest.ru