Проблеми модульного навчання деталей машин та основ конструювання в аграрних ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 371

Проблеми модульного навчання деталей машин та основ конструювання в аграрних ВНЗ

Баранова О.В.

м. Миколаїв

В статті розглядаються проблеми модульного навчання деталей машин та основ конструювання в аграрних ВНЗ. Проаналізовано результати експерименту по впровадженню модульного навчання в освітній процес вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації нашої країни, та і закордоном.

В статье рассматриваются проблеми модульного обучения деталей машин та основ конструирования в аграрных ВУЗах в теории и практике. Проанализированные результаты эксперимента по внедрению модульного обучения в учебный процесс высших учебных заведениях III-IV уровней аккредитации как нашей страны, так и зарубежом.

Актуальність проблеми. Ефективна діяльність фахівця в сучасних умовах виробництва вимагає високого рівня його інженерної підготовки: а) розвиненого просторового і технічного мислення в прийомі та способі читання інформації графічного характеру; б) навичок комплексної інженерної діяльності; в) вміння проектувати і вирішувати складні інженерні завдання. Разом з тим, на тлі кризи вітчизняної системи освіти відбувається зниження якості інженерної підготовки фахівців.

Зміни у галузі освіти перебувають під пильною увагою авторів (Зязюн І., Журавський В., Дичківська І., Євдокімов О., Кремінь В., Андрущенко В., Докучаєва В., Прокопенко І., Ляшенко О., Локшина О. та інш.). Автори виділяють основні тенденції вдосконалювання і модернізації світової освіти: а) глобалізація освіти й освітньої системи; б) фундаменталізація освіти, її орієнтація на глибокі, загальні, універсальні знання; в) гуманізація і гуманітаризація освіти (діалог культур), перехід від знання-центризму в освітній системі до людино-центризму; г) технологізація освіти, тобто перехід на алгоритмічність, орієнтованість на кінцевий результат, перегляд традиційних освітніх концепцій, впровадження інноваційних технологій навчання; д) стандартизація освіти.

Таким чином, підвищення якості інженерного освіти відповідає напрямками технологізації і фундаменталізація світової освітньої системи.

Формулювання цілей роботи. Мета статті - проаналізувати проблеми модульного навчання деталей машин та основ конструювання в аграрних ВНЗ. модульний освітній інженерний навчання

Результати досліджень. Звернемося до вітчизняних тенденцій розвитку освіти, які мають свої традиції, унікальні риси, визнані у світі досягнення.

Провідні спеціалісти в галузі вищої освіти відзначають, що перед вітчизняною освітою постала необхідність перейти на нову модель навчання студентів, яка вимагала б від викладача активності не тільки у викладанні, але й в об'єктивному контролі результатів навчання, а від студента - активності в самостійній навчальній діяльності, націленої на досягнення високих показників у професійній підготовці в системі вищої освіти, тобто підвищити якість освіти можливо, ставши на шлях, визнаний у світі, шлях інновацій (рис. 1.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поряд з перевагами традиційної вітчизняної системи освіти в ній є ряд недоліків: а) орієнтація на виконання жорсткого державного замовлення; б) недостатня гнучкість загальноосвітніх і професійних програм; в) не відповідає сучасним вимогам п'яти бальна система контролю знань.

У головних освітніх документах «Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті» та Законі «Про вищу освіту» зазначено, що освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету й конкурентоспроможності країни на міжнародній арені, а якість освіти визначена національним пріоритетом і передумовою національної безпеки держави, визначено стратегію освіти та основні напрямки розвитку.

Експеримент по впровадженню модульного навчання в освітній процес вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації проводився у Сумському національному аграрному університеті [1], у Подільському державному аграрно-технічному університеті [2], у Вінницькому національному аграрному університету [3], у Запоріжській державній інженерній академії [4], у Національному технічному університеті України «Київському політехнічному інституті» [5], в Українській інженерно-педагогічній академії (Харків) [6], у Національному університеті «Львівська політехніка» [7], у Луцькому державному технічному університеті [8] та інш.

Проаналізуємо позитивні та негативні результати застосування модульного навчання, відзначені учасниками експерименту. Усі описані переваги застосування модульного навчання в освітньому процесі можна віднести до трьох видів: 1 вид - переваги з погляду студентів; 2 вид - переваги викладачів; 3 вид - нові можливості керування навчанням (переваги для вузів). Різні автори виділяють наступні переваги «з погляду студентів»:

1. Об'єктивність виставляння підсумкової оцінки. Система враховує всі види навчальної діяльності (тематичний контроль, атестацію студентів), допомагає захистити від елемента випадковості на іспиті.

2. Реалізація індивідуального підходу в освіті. Можливе складання індивідуальних навчальних планів .

3. Особливості модульної оцінки дозволяють оцінювати різноманітні форми навчання, у тому числі самостійну роботу студентів: розбудовувати самостійність, як принцип життєдіяльності майбутнього фахівця.

4. Придбання своєрідних навичок контролю над собою, до роботи зі свого вдосконалення. Надалі така навичку, придбаний у вузі, стає звичкою, проявом характеру студента.

5. Створення умов для ритмічної роботи студентів. Завдяки наявності найближчих орієнтирів (контрольних процедур, тестів) та стимулів до регулярних і планомірних занять між сесіями підвищується міцність знань .

6. Стимулювання самокерованої діяльності студента, завдяки наявності інформації про поточний рейтинг. Підвищується рівень здорової конкуренції між студентами, що відповідає новим економічним відносинам.

7. Розвиток творчих здібностей студента. Модульне навчання надає викладачеві можливість запропонувати студентам мережу додаткових завдань: а) самостійне вивчення окремих тем; б) виконання експериментальних робіт; в) складання ситуаційних завдань та інш.

8. Забезпечення рівномірного семестрового навантаження студентів. Рейтинговий контроль дозволяє враховувати ступінь зайнятості студента в певні моменти часу, а також скоординувати обсяг матеріалу, що вивчається студентом.

9. Можливість достроково здати сесію.

Учасники експерименту по застосуванню модульного навчання відзначають наступні переваги «з погляду викладачів»:

1. Активізація і самокоригування діяльності викладача, реалізація їхніх творчих можливостей.

2. Налагодження зворотних зв'язків від засвоєного студентами матеріалу до навчальної діяльності викладача.

3. Зменшення кількості пропусків занять студентами.

З погляду керування навчанням відзначені наступні переваги:

1. Рейтинговий контроль дозволяє проводити статистичні узагальнення на високому рівні.

2. Здійснення взаємозв'язку різних методів навчання, їх взаємодоповнення та взаємопосилення.

Модульне навчання студентів є вдалою з погляду комбінації класичного підходу в навчанні, нових методів управління, контролю навчання та ідей теорії самоорганізації педагогічних систем.

Однак, учасники експериментів відзначають, особливо на початковому етапі, що і можливе зниження якості освіти. Серед причин такої ситуації виділяють:

1. Недостатній масштаб застосування. Впровадження модульного навчання не можна обмежувати окремими дисциплінами. Модульне навчання дає ефект тільки тоді, коли впроваджується водночас на всіх спеціальностях, за всіма дисциплінами, всіма викладачами, для всіх студентів. Впровадження окремими викладачами для окремих навчальних курсів і навіть окремими кафедрами не призводить до шуканого результату, так як не дозволяє реалізувати важливий принцип - єдність вимог та критеріїв оцінки.

2. Суб'єктивний підхід викладача до проектування модульної програми. Те, що називають «інтуїцією досвідченого викладача» на практиці, на жаль, іноді приводить до ряду наступних ситуацій:

* формальний підхід до «створення навчальних модулів і методики відповідного навчального процесу»: порушується системність і повнота викладу навчального матеріалу (модуль розглядають як дидактичну одиницю навчання, не пов'язуючи його з організацією навчального матеріалу);

* некоректна оцінка різних видів навчальної діяльності: а) відвідування аудиторних занять оцінюється невиправдано високим балом; б) не відвідування, наприклад, лекції, вимагає трудомісткого відпрацьовування, у той час як «ціна» самостійної роботи занижена;

* недоцільність (з точки зору студента) відпрацьовування прострочених навчальних завдань: а) контроль своєчасної здачі робіт дуже жорсткий; б) якщо завдання виконане занадто пізно, включений «лічильник» може практично повністю анулювати його бальну оцінку; в) студентові «вигідніше» швидше зайнятися виконанням наступного завдання, а про «борг» забути; г) надлишок або нестача «контрольних процедур»: занадто часті або, навпаки, одиничні контрольні заходи.

3. Емоційне неприйняття студентами модульного навчання:

* протест ряду студентів проти жорсткого регламенту своєї діяльності: частина студентів, через свої особистісні особливості, важко вписуються у жорсткі рамки модульного навчання і випробовують дискомфорт і це не обов'язково слабкі та середні студенти, це можуть бути сильні талановиті особистості, що не терплять жорсткого контролю, а які тяжіють до індивідуального стилю роботи;

* необ'єктивність екзаменаційної оцінки: а) модульне навчання не дає гарантій від маси способів, якими має в своєму розпорядженні екзаменатор, «зіпсувати» виведену підсумкову рейтингову оцінку; б) маючи успішність 75 % і вище, багато студентів здають заліки й іспити, і не один раз, не одержуючи свою «гарантовану» екзаменаційну оцінку автоматично.

5. Значне збільшення навантаження викладачів, ускладнення роботи кафедр. Потрібна переробка методичного комплексу, перегляд форм поточного контролю і його методичного забезпечення (розробка тестів та інш.), розробка процедури рейтингової оцінки.

4. Викладачі констатують, що студенти менше займаються науково-дослідною роботою.

5. Ситуація «погоня за балами» з однієї сторони різко збільшує навантаження студентів, а з іншого боку - підвищує інтерес тих, що навчаються, до оцінки діяльності, на шкоду інтересу до її змісту.

Проаналізувавши виділені причини можливого зниження якості інженерної освіти на тлі застосування модульного навчання, ми дійшли висновку про те, що: дані причини діляться на дві групи рис. 1.2.

Деякі позитивні результати модульного навчання мають «дзеркальне відбиття» серед її негативних наслідків. Модульне навчання повинне забезпечувати об'єктивність підсумкової оцінки, рятувати студентів від екзаменаційного стресу. У реальності відзначені ситуації, коли оцінка на іспиті не відповідає заробленому студентом високому рейтингу. Пояснити це можна, на нашу думку, як суб'єктивним відношенням даного викладача до конкретного студента, так і формальним проектуванням модульної програми.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2. Причини можливого зниження якості інженерної освіти на тлі застосування модульного навчання

Ритмічна робота студентів протягом семестру, їхня рівномірна завантаженість це безсумнівні плюси модульного навчання, однак викликають протест творчих особистостей проти жорсткого викладацького контролю. Активізація діяльності викладача неминуче збільшує його навантаження.

Висновок. Проаналізувавши результати експерименту, що йде у вузах, по застосуванню модульного навчання, ми виявили протиріччя між: можливістю вищих навчальних закладів у підвищенні якості інженерної освіти студентів із застосуванням модульного навчання й недостатнім рівнем теоретичного обґрунтування і науково-методичного забезпечення цього процесу.

Необхідність розв'язання цього протиріччя визначає актуальність моделювання процесу підвищення якості у викладанні курсу «Деталі машин та основи конструювання» з використанням модульного навчання як основного педагогічного засобу і розробки організаційно-педагогічних умов забезпечення ефективності розглянутого процесу. Дані організаційно-педагогічні умови повинні звести до мінімуму ризик зниження якості інженерної освіти на початковому етапі застосування модульного навчання і забезпечити його підвищення надалі.

Цитована література

1. Лавров Є.А. Модульно-рейтингова система навчання в умовах єдиного інформаційного простору університету / Є.А. Лавров // Наука і методика. - 2006. - № 5. - С. 36-45.

2. Слободян В.Д. Кредитно-модульна система в Інституті механізації і електрифікації сільського господарства Подільського державного аграрно-технічного університету. Проблеми / В.Д. Слободян, В.П. Лаврук, С.В. Єрмаков // Наука і методика. - 2005. - № 3. - С. 6-12.

3. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у Вінницькому національному аграрному університеті [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.vsau.org/web/vsau/vsau.nsf/bgr_view/GrZXMRM?OpenDocument&count=5&RestrictToCategory =GrZQFY2

4. Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу та модульно-рейтингове оцінювання знань. Вказівки та рекомендації до організації навчального процесу з урахуванням вимог Європейської Кредитної Трансферної Системи / Укл.: Є.Я. Швець, М.М. Турба, Д.Є. Швець. - Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2006. - 18 с.

5. Рейтингова система оцінювання знань. Витяг з Положення «Про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в НТУУ «КПІ» [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://studprofkom.kpi.ua/reiting, http://kpi.ua/evaluation

6. Лазарєв М.І. Теоретичні основи розробки мікромодульних педагогічних технологій / М.І. Лазарєв // Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання. - 2001. - С. 131-137.

7. Павлиш В.А. Організація повторного вивчення студентами модулів (навчальних дисциплін) / В.А. Павлиш, А.Г. Загородній, О.Ю. Лозинський // Вища технічна освіта: проблеми та перспективи розвитку в контексті Болонського процесу: матер. VІІІ між. наук.-метод. конф. - К: ВПК «Політехніка», 2007. - С. 62-64 с.

8. Середа В.Ю. З досводу впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу / В.Ю. Середа // Вища технічна освіта: проблеми та перспективи розвитку в контексті Болонського процесу: матер. VІІІ між. наук.-метод. конф. - К: ВПК «Політехніка», 2007. - С. 101-102 с.

Размещено на Allbest.ru