Сьогодні основною метою зовнішньої політики України є євроінтеграція. З нею пов'язані зміни в розвитку системи освіти в Україні, що продиктовані часом і передбачають спрямування на інтеграцію в загальноєвропейський культурний та освітній простір. "У Болонській декларації зазначено, що "Європа знань" сьогодні є загальновизнаним пріоритетним чинником соціального та людського розвитку. Вона є запорукою зміцнення й інтелектуального збагачення європейців, оскільки саме така Європа може надати їм необхідні знання, щоб адекватно реагувати на виклики нового тисячоліття, усвідомлюючи спільні цінності та належність до єдиного соціокультурного кола" [3, с.17].

Підвищенню рівня підготовки фахівців-філологів, формуванню творчої особистості, здатної вирішувати складні завдання сучасності, сприятиме інтенсивне входження в загальнокультурний простір. Як зазначає швейцарський культуролог Дені де Ружмон, пріоритетною вартістю західноєвропейської цивілізації є високоосвічена особа, її права та свободи, що визначає завдання вищої освіти нашої держави сьогодні. "У західній культурі витворено ідеал людської особистості, яка подвійно відповідальна перед своїм покликанням і своєю державою, яка водночас незалежна і зобов'язана, а не лише вільна чи лише заангажована" [7, с.50]. Інтенсивному оволодінню необхідним комплексом знань, умінь і навичок, а також гармонійному розвиткові особистості з високими естетичними потребами допоможе вивчення літературного досвіду України в контексті розвитку літератури інших країн. "Культура лише в очах іншої культури розкриває себе повніше і глибше" [1, с.33]. Тому пропонуємо використовувати міжпредметні зв'язки при вивченні дотичних дисциплін, зокрема української і польської літератури. Такий підхід сприятиме формуванню естетичних смаків студентів, їх входженню у полікультурне середовище.

польська українська література вища школа освітня

Мета статті - показати оптимальні шляхи формування естетичної культури студентів через усвідомлення причетності української культури до загальноєвропейської як її органічної складової. Найбільш результативними вважаємо такі види роботи: спрямованість до спільного розкриття навчальних проблем спеціальностей "українська мова" і "польська мова", використання інтерактивних технологій, зокрема групової, індивідуальної, самостійної роботи, ігрових технологій тощо.

У вітчизняній педагогічній науці проблема формування естетичної культури розглядалася й аналізувалася за різними підходами: аксіологічним, діяльнісним та особистісним (Н. Аніщенко, В. Бутенко, В. Вілюнас та ін.). Естетична культура особистості висвітлена в роботах Н. Бутенко, Т. Іванової, О. Рудницької, А. Семашко, В. Сластьоніна, Г. Шевченко. Естетичний вплив мистецтва на формування особистості досліджено Д. Антоновичем, Л. Виготським, Г. Костюком, О. Леонтьєвим, К. Платоновим, С. Рубінштейном, Б. Юсовим та іншими. Аналіз праць зазначених дослідників дозволяє зробити висновок, що естетичний рівень кожної особистості - суттєва складова національної культури, чинник процвітання країни та її поступу вперед. Не конкретне знання окремих дисциплін, а загальний рівень світобачення, де домінує розуміння прекрасного, є головно метою сучасної освіти. Реалії сьогодення вимагають працювати в умовах міжпредметних зв'язків, особливо це стосується філологічних дисциплін, бо національна література споконвіку збагачувалася сама і мала суттєве значення для розвитку інших літератур.

У "Національній доктрині розвитку освіти" зазначено, що стрижнем національної освіти є виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу як складової сучасної європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя і праці у світі, що змінюється сьогодні. Викладач літератури повинен володіти технологіями, що максимально дозволять розвинути естетичну культуру студентів: "пізнавальною (пізнання світу прекрасного), трансляційною (збереження і передача культури), нормативною (оволодіння нормами естетичної поведінки), аксіологічною (сприйняття культури як цінності), семіотичною (оволодіння специфічною мовою культури), гедоністичною (потреба в насолоді)" [10, с.17], і творчо їх втілювати в повсякденній практиці.

Розглянемо форми і методи роботи зі студентською аудиторією при вивченні творів романтизму. Зокрема, твори польського романтика А. Міцкевича "Конрад Валленрод" і українського письменника Є. Гребінки "Чайковський" розглядаємо в контексті спільних естетичних відкриттів романтиків: інтересу до історичного минулого та його уроків для нащадків, творення нової концепції людини і світу, нової системи духовних цінностей, образу ідеального героя, орієнтації на народну творчість, поєднання лірики і епіки. Дотичні концепції творчості обох авторів як в естетичному, так і в ідейно-тематичному планах дозволять під час вивчення створити польсько-український діалог культур, визначити місце духовних надбань українського і польського народу в контексті загальноєвропейської літератури.

Підкреслюємо під час виконання різних видів робіт, що поема А. Міцкевича "Конрад Валленрод" має підзаголовок "історична повість з литовського та прусського життя" і торкається історії боротьби литовців із Тевтонським орденом у ХІV ст. Написаний під час російського заслання, де поет, осмислюючи принизливе становище вітчизни, за свободу якої боровся, страждав, бо "щастя не мала вітчизна", твір приваблює глибоким трагізмом долі головного героя. У ньому не лише окреслюється реальний історичний персонаж - двадцять другий великий магістр Тевтонського ордену, що помер 25 липня 1393 року після невдалого походу на Литву, а й простежується шлях боротьби і внутрішній світ автора - поета А. Міцкевича. Він переростає в романтичний образ-символ борця за свободу свого народу:

О юносте! Ти жертв пора високих!

Кохання, щастя, небо і свободу

Приносив мужньо на вівтар народу… [5, с.83].

Далі з'ясовуємо, що неабиякий інтерес до минулого свого народу та факти причетності до його героїчної боротьби проти самодержавства висловлює український поет, прозаїк романтичної доби Є. Гребінка, що також був відірваний від рідного краю, проживаючи у Петербурзі. Вивчати героїчне минуле доби козаччини надихнули письменника перекази його роду про славетного предка - запорізького писаря Чайковського та спогади столітнього козака Микити Коржа. Автор роману "Чайковський" зібрав розрізнені оповіді і легенди, зв'язав їх в одне героїчне полотно, яке стало пам'яткою усім героям, поборникам волі в минулому, зразком громадянського служіння вітчизні сьогодні. На практичному занятті доцільно зробити порівняльну характеристику головних героїв, зіставити автора і його героя, узагальнити естетичну концепцію людини, ідеального героя, що творить історію народу, викристалізовуючи свою долю, бо цей шлях продиктований його серцем, сповнений боротьби пристрастей і холодної волі, поразок і перемог, але це - крок уперед у подоланні того, без чого герой не може залишатися вірним своїм ідеалам. Як бачимо, попри різні точки зору польського й українського авторів на романтизм, ними виокремлюються спільні вагомі аргументи, що свідчать про революційний переворот, спричинений цим напрямом у мистецтві літератури.

Тому логічним буде залучення студентів, що вивчають польську й українську літератури, до співпраці, що стане поштовхом до спільних відкриттів і узагальнень.

Романтики "вважають навколишній світ прозаїчним, тому закликають піти туди, де ще можна знайти поезію, де є великі характери: в історичне минуле…" [6, с.303]. Щоб осягнути глибину думки творів А. Міцкевича і Є. Гребінки, необхідне знання історичних обставин, пов'язаних із національно-визвольною боротьбою польського й українського народів, що підштовхнули авторів до написання творів. Тому лекція викладача має стати спільним проектом: пропонуємо студентам підготувати випереджальні індивідуальні завдання, які б висвітлювали історичні обставини, що лягли в основу творів А. Міцкевича і Є. Гребінки. Радимо також окреслити завдання для самостійної роботи студентів, наприклад, знайти в додатковій літературі цікаві біографічні дані про авторів, створити вікторини, презентації, карти віртуальних подорожей, портретні галереї письменників, виставки їхніх творів, опрацювати наукові дослідження з визначеної тематики, підготувати виразне читання уривків текстів, інсценування епізодів, "живі картини", власні ілюстрації до книг. Спільна робота студентів різних спеціальностей надасть можливість більш глибоко опанувати культурні скарби двох народів.

У свій час німецький романтик і філософ Й. Гердер виокремив єдино правильний шлях оновлення сучасної йому літератури - звернення до народно-національних витоків. У процесі формування естетичної культури студентів О. Іванова особливо цінним вважає "використання у виховній діяльності скарбів народної творчості, народного мистецтва, їхніх традицій, як національних, так і регіональних, творів різних видів мистецтва класичного спрямування, живої, нематеріальної культурної спадщини (фольклор, народні традиції, декоративно-ужиткове мистецтво тощо)" [4, с.79]. Спільною ознакою творів А. Міцкевича і Є. Гребінки вважаємо наслідування аксіомі романтизму Й. Гердера. Національні духовні скарби, які зберігають твори А. Міцкевича і Є. Гребінки, є особливо цінним джерелом формування естетичної культури студентів, виховання їх національної ідентичності і світоглядних уявлень.

Національні корені вивчаємо при роботі над головними образами творів обох авторів, хоча герой поеми А. Міцкевича Конрад має риси байронічного героя - самотність, замкнутість, таємничість, загадковість характеру, але вони зігріті теплом особливого національного колориту, стилем слов'янського духу поезії, злиттям епічного і ліричного начал, залученням міфу ("Пісня Вайделота", балада "Альпухара"), включенням у текст поеми пісень, гімнів, діалогів героїв, історії кохання Вальтера Альфа і доньки князя Кейстута Альдони.

Так само, досліджуючи походження бойового імені свого далекого предка, автора роману "Чайковський", Є. Гребінка розповідає, як Олексій-пирятинець молитвою врятував козацькі човни-чайки, бо не мав материнського благословення і вважав це великим гріхом та причиною страшної бурі, що загрожувала побратимам. Коли буря вщухла, козаки склали пісню про Олексія, яка й досі жива в устах кобзарів і бандуристів (автор наводить її текст, узятий зі збірки українських пісень М. Максимовича). Є. Гребінка в канву своєї оповіді вкраплює народні думи, легенди, пісні, прислів'я, приказки часів національно-визвольної боротьби українського народу: "Прийшов ворог ні за чим, пішов ні з чим" [2, с.450], дитячі скоромовки:

Комашки, мурашки.

Ховайте подушки -

Татари йдуть! [2, с.457].

Отже, спільна робота студентів над історичними джерелами, текстами творів, їх художніми особливостями, характеристикою персонажів - складові опанування культурними скарбами українського і польського народів.

"Сучасний ринок праці очікує працівників - високого рівня професіоналів, непересічних особистостей. Особистостей, що здатні розвиватися та вдосконалюватися, постійно вчитися і пристосовуватися до нових умов, уміти знаходити спільну мову з оточенням і працювати в команді" [9]. Такі якості формуються на практичних заняттях, де викладач використовує інтерактивні технології: засідання "круглого столу", спільний проект. Провести роботу над художніми особливостями обох творів (опрацювати приклади звернення авторів до фольклору, визначити зразки мовної довершеності творів) на практичному занятті можна, наприклад, використовуючи інтерактивну технологію "Засідання круглого столу фольклористів". Студенти обговорюють результати власних досліджень у рамках спільного проекту "Скарби народної мудрості - невичерпне джерело натхнення митців".

Проведена в рамках міжпредметних зв'язків робота в кінцевому результаті дозволить зробити висновок, що польський і український романтизм як суспільно-історичне явище зумовлені своєрідними обставинами суспільно-політичного і культурного життя, довести, що творчість романтиків проникнута ідеями національно-визвольного руху, пошуком духовного ідеалу борця проти національного поневолення. Відзначаємо, що, зазнаючи впливу загальноєвропейських тенденцій розвитку романтизму, А. Міцкевич і Є. Гребінка створили свій національний неповторний пафос, ідеалізуючи своїх героїв, насичуючи твори фольклором. Таким чином робимо ще один вагомий крок в естетичному та культурному розвитку студентів на шляху опанування кращими творами світової літератури.

Одним із плідних напрямів роботи викладачів вищого навчального закладу є проведення різноманітних позаадудиторних заходів, які по-своєму знайомлять студентів із культурною спадщиною українського народу, місцем української культури серед інших слов'янських та європейських культур. Однією з дієвих форм такої роботи є залучення до навчально-виховного процесу ігрових технологій. В.О. Сухомлинський писав: "Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, музики, фантазії, творчості. Без цього вона - засушена квітка" [8, с.54]. Вважаємо ці слова великого педагога слушними і для студентського загалу.

Викликає інтерес у студентів участь у літературних конкурсах, вікторинах, брейн-рингах, які варто приурочити до святкувань Дня української писемності та мови, Дня слов'янської писемності і культури, Дня Українського козацтва, Дня Збройних Сил України, Днів польської культури на Поділлі тощо.

До Дня слов'янської писемності і мови можна провести урочистий захід "Дві країни - одна боротьба" за творами А. Міцкевича "Конрад Валленрод" і Є. Гребінки "Чайковський" для двох команд студентів спеціальностей "українська і польська філологія". У спеціально оформленій національними символіками аудиторії збираються знавці творчості А. Міцкевича і Є. Гребінки в національному одязі, звучить музика українських і польських композиторів, визначається журі. Ведучий оголошує початок заходу і пропонує учасникам презентувати домашні завдання команд "Героїчна боротьба народу за волю":

1. Аргументувати вислів із твору "Конрад Валленрод" "Я на руїнах в образі Самсона стою".

2. За твором "Чайковський" розкрити зміст думки "Шлях великих героїв боротьби та звитяги".

Ведучий оголошує брейн-ринг з історії національно-визвольної боротьби українського і польського народу. Для наступного творчого конкурсу команди готують "живі картини", інсценізують уривки творів. Проводиться вікторина, "Кращий знавець текстів творів письменників":

1. Що говорив про своє козацьке ім'я запорожець Прихвостень? (Є. Гребінка, "Чайковський").

2. У яких джерелах знайшов ім'я свого славного предка Є. Гребінка?

3. Назвати справжнє ім'я героя поеми "Конрад Валленрод".

4. Хто у творі "Конрад Валленрод" сховався від світу в кам'яній вежі і чому?

Не зайвим буде і конкурс на краще виконання історичних героїчних пісень. У кінці заходу команда переможців нагороджується грамотами і книгами. Відеозапис заходу розміщуємо на сайті університету.

Ігрові технології залучають велику кількість студентів двох спеціальностей, сприяють поглибленню знань, пошукам нової інформації, обміну науковими знахідками і творчими наробками, самовираженню і самовдосконаленню кожного, а це шлях до естетичної досконалості, пізнання естетичної і наукової цінності літератури, вироблення високого естетичного ідеалу молоді, на чому акцентує увагу педагогічна наука у вихованні майбутнього спеціаліста.

Високоосвічена особистість із сучасними естетичними потребами і смаками зуміє розкрити себе повною мірою, оволодівши культурними багатством, як національним, так і інших народів. Різні види робіт над вивченням творів А. Міцкевича і Є. Гребінки з використанням інноваційних технологій ствердять усвідомлення спільних цінностей та належності до єдиного соціокультурного кола.

Список використаної літератури