Вища професійно-педагогічна освіта України уже тривалий час знаходиться у процесі значної ротації пріоритетів розвитку системи подання, отримання та обробки інформації професійного спрямування. При чому зміщення цих акцентів відбувається не тільки у бік збільшення використання сучасних освітніх інформаційних технологій спрямованих на самостійне освоєння навчальної інформації студентами різних форм навчання, але й створення ефективних інтерактивних технологій розвитку професійної освіти. У контексті таких організаційно-педагогічних зрушень гостро постає проблема професійної спрямованості підготовки майбутніх фахівців галузі фізичної культури. З одного боку ми спостерігаємо велике зростання кількості вищих навчальних закладів, різної форми власності, в яких здійснюється підготовка фахівців за напрямами підготовки "фізична культура", "спорт", "фізична реабілітація", "фітнес та рекреація" - на перший погляд позитивна динаміка. Проте неоднозначність, а по декуди відсутність стандартів підготовки фахівців цих галузей викликає занепокоєння щодо якісного складу випускників багатьох ВНЗ.

У таких освітніх умовах позитивного результату можна досягти двома шляхами. Перший і можливо самий вірний - це створення галузевих стандартів і відповідно до цього використання єдиної інформаційної навчально-методичної бази. Проте така стандартизація не можлива без узгодженості законодавчих та виконавчих ланок керівних структур країни. Другим шляхом вирішення даної проблеми може стати створення і широке застосування комп'ютерних інтерактивних навчальних технологій. Переваги комп'ютерних технологій навчання над традиційними розглядають у своїх дослідженнях В. Волков, М. Жалдак, Є. Машбиць, Т. Містулова, І. Роберт та інші [1 - 6]. Проте, серед запропонованих комп'ютерних технологій лише деякі призначені для використання у спортивно-педагогічних і спеціально-теоретичних навчальних дисциплінах факультетів фізичного виховання і зовсім відсутні комп'ютерні програми, які б забезпечували дисципліни біологічного циклу.

Метою статті є висвітлення шляхів підвищення ефективності підготовки студентів факультету фізичного виховання з дисциплін біологічного циклу шляхом використання комп'ютерних засобів навчання.

Результати дослідження

У процесі дослідження професійної спрямованості підготовки майбутніх учителів фізичної культури з дисциплін біологічного циклу нами був розроблений та впроваджений у навчальний процес комп'ютерний лабораторний практикум з "фізіології людини" та "фізіологічних основ фізичного виховання". За рахунок оптимального поєднання технічних можливостей комп'ютера і відповідних педагогічних програмних засобів стало можливим розробити якісний навчально-методичний продукт. Під час розробки нами використано загальнодидактичні принципи: науковості (визначає зміст, вимагає впровадження в нього не тільки традиційних наукових знань, а й найбільш фундаментальних положень сучасної науки); наочності (комп'ютер дозволяє побачити те, що в реальності можна побачити лише за допомогою спеціальних приладів (рух крові у судинах, броунівський рух тощо); доступності та індивідуалізації (розглядається як можливість досягнення мети навчання); систематичності та послідовності (пов'язаний як з організацією навчального матеріалу, так і з системою дій студентів щодо його засвоєння); адаптації (пристосування до індивідуальних властивостей студента); свідомості (представлений у комп'ютерному навчанні організаційною стратегією, яка надає перевагу сучасним інформаційним технологіям).

Комп'ютерна версія лабораторного практикуму стала джерелом навчальної інформації (електронний гіпертекстовий посібник з використанням високоякісних графічних матеріалів, фото - та відеоілюстрацій). Це наочний посібник якісно нового рівня (поєднання засобів мультимедіа, графіки, відео, flash-анімації; тренажер розвитку практичних професійних навичок (використання імітаційних моделей різних вправ з фізичним навантаженням та його вплив на функціональні системи організму, реакції організму на подразнення та інші фізіологічні зміни); засіб діагностики і контролю знань студентів (безпомилкова перевірка правильності ходу лабораторної роботи та висновків). Для його реалізації створювалися відповідні умови: комп'ютерний підручник, flash-технології, алгоритмічні моделі, задачі фізіологічного змісту і стимуляційні моделі, допоміжні комп'ютерні програми, засоби мультимедіа, комп'ютерні класи, мережа Інтернет.

Комп'ютерний лабораторний практикум складається з двох частин: теоретичної і практичної. У практичній частині подано комп'ютерні лабораторні роботи, що забезпечує високий рівень самостійної діяльності студентів у підготовці до занять. Завдяки розробленому комплексу комп'ютерних програм для вивчення дисциплін біологічного циклу, практикум забезпечує виконання різних функцій "комп'ютер-викладач".

У процесі дослідження визначено низку нових особливостей комп'ютерних засобів навчання: новий принцип побудови навчального матеріалу, основними рисами якого є багаторівневість подання інформації; можливість здійснення діяльнісного характеру навчання через гіпермедійні можливості сучасних комп'ютерних технологій; забезпечення якісного зворотного зв'язку. Загальна схема впровадження комп'ютерного лабораторного практикуму подана на рис.1.

Під час виконання запропонованих комп'ютерних лабораторних робіт студенти не тільки споглядали явища, моделі явищ за допомогою фото та відео матеріалів, які є об'єктами вивчення, а й безпосередньо керували процесом змін цих об'єктів, використовуючи запрограмовані комп'ютерні імітаційні моделі.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Візуалізація навчального матеріалу, участь студентів у формуванні візуального ряду під час виконання свого завдання, висока якість наочного матеріалу та новизна форми проведення лабораторного практикуму - стали вагомим підґрунтям для реалізації специфічних принципів комп'ютеризації навчального процесу (інновацій, моделювання, супроводу, моніторингу, інформаційного забезпечення). У процесі розробки комп'ютерного лабораторного практикуму навчальний матеріал було розподілено на логічно завершені фрагменти (тематичні блоки), а зміст кожного наступного лабораторного заняття базувався на знаннях та вміннях, здобутих студентом під час виконання попередніх лабораторних робіт. За такої умови проходження лабораторного практикуму навчальний матеріал засвоюється в більшому обсязі і забезпечує економію часу, тому у студентів з'являється більше часу на аналіз та узагальнення отриманих показників, формування висновків та обговорення результатів виконаного завдання.

Додатковими умовами реалізації принципу індивідуалізації під час проведення педагогічного експерименту було використання гіпертекстової системи довідок у теоретично-змістовій частині комп'ютерного лабораторного комплексу. У такий спосіб кожен студент міг індивідуально обирати ту частину довідки, яка, на його думку, допоможе у вирішенні окремого завдання. Індивідуалізація тісно пов'язана з самостійною роботою, адже специфіка навчання на факультеті фізичного виховання (змагання, тренувальні збори, спортивні травми тощо) інколи зумовлює пропуски занять, ліквідацію заборгованості. У традиційному навчанні не виникає проблем з відпрацюванням теоретичних занять, а от щодо лабораторних робіт є ускладнення, яких можна уникнути за умови використання комп'ютерних лабораторних комплексів.

Реалізація принципу свідомості й активності, здійснювалася шляхом використання логічних операцій і позитивного, відповідального та діяльного ставлення студентів до процесу отримання корисних знань. Практична реалізація дидактичних принципів відбувалася за умов тісного зв'язку з методами навчання через застосування комп'ютера як багатофункціонального засобу формування навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Крім традиційних методів, у дослідженні було використано різні активні методи навчання. Метод проблемного викладу навчального матеріалу спонукав студентів не лише до відтворення знань, але й пошуку найбільш раціональних способів виконання завдань. У більшості лабораторних робіт за мету ставилися такі положення: ознайомлення, оволодіння певними методиками, визначення окремих показників без повідомлення фактичної інформації (зміст навчального матеріалу спрямовувався на формування понять та закономірностей). Частково-пошуковий та дослідницький методи навчання вимагали більш високого рівня пізнавальної самостійності, творчості й активності. Цьому сприяло виконання практичної частини фізіологічних досліджень, спостереження за комп'ютерними імітаційними моделями, самостійний пошук інформації у довідці гіпертекстового підручника та формуванні висновків відповідно до отриманих результатів. Аналітико-синтетичний метод реалізовувався у тих випадках, коли студенти, виконуючи лабораторну роботу, виокремлювали завдання, розв'язання яких приводило до виконання завдання в цілому. Узагальнення, порівняння, конкретизація та виділення головного, як методи навчання, застосовувалися у визначенні об'єктів порівняння, виявленні основних ознак, встановленні подібності чи відмінності, доборі типових способів виконання завдання, групуванні отриманих результатів та формулюванні висновків.

Реалізація методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності відбувалася за рахунок включення студентів у ситуацію особистого переживання успіху та в інші ситуації емоційно-моральних переживань. Ефективність використання методів контролю і самоконтролю підвищено за рахунок поєднання контролюючої функції комп'ютера та контролю з боку викладача.

Висновки