Інформаційно-освітнє середовище як засіб модернізації професійної підготовки майбутніх фахівців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційно-освітнє середовище як засіб модернізації професійної підготовки майбутніх фахівців

Постановка проблеми

Якість навчального процесу (рівень організації, адекватність методів і засобів навчання, кваліфікація викладачів і т. ін.) сама по собі не гарантує якості освіти в цілому, оскільки її цілі можуть не повною мірою відповідати новим потребам суспільства. Багато в чому також змінюється сенс поняття «Освітні результати». Колишня система освіти багато десятиліть успішно готувала для країни висококваліфіковані кадри. Орієнтація на нові освітні результати тягне за собою істотні зміни. Передусім, актуалізується питання формування навичок самостійної пізнавальної і практичної діяльності студентів. Основною метою освітнього процесу є не лише засвоєння знань, а й оволодіння способами цього засвоєння, розвиток пізнавальних потреб і творчого потенціалу. Досягнення особистих результатів навчання, розвиток мотиваційних ресурсів вимагає здійснення особистісно орієнтованого навчального процесу, побудови індивідуальних освітніх програм і траєкторій для кожного студента [3, с. 187].

Аналіз актуальних досліджень свідчить, що проблемі модернізації сучасної освіти присвячені праці А. Вербицького, С. Гончаренка, О. Дубасенюк, І. Зязюна, Н. Ничкало, які розглядають впровадження ефективних засобів організації професійної підготовки майбутніх фахівців. Дослідженням методик навчання на основі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) займаються науковці В. Биков, Р. Гуревич, Я. Ваграменко, М. Жалдак І. Захарова, В. Кухаренко, Є. Полат, І. Роберт, С. Сисоєва. Саме ІКТ здатні забезпечити індивідуалізацію навчання, адаптацію до власних здібностей, можливостей та інтересів, розвиток самостійності і творчості, доступ до нових джерел навчальної інформації.

Мета статті. Проаналізувати шляхи створення єдиного інформаційно - освітнього середовища навчального закладу, визначити переваги та недоліки його функціонування.

Виклад основного матеріалу

У психолого-педагогічній та методичній літературі поняття єдиного інформаційно - освітнього середовища трактується по-різному, а саме [1]:

- "комп'ютерне середовище" (І. Зязюн);

- "інформаційне освітнє середовище" (Н. Алєксєєв);

- "інформаційно-навчальне середовище" (С. Гончаренко);

- "комп'ютерне навчально-розвивальне середовище" (С. Сисоєва);

- "комп'ютерно орієнтоване навчальне середовище" (В. Биков).

Застосування комп'ютерних технологій у освітньому процесі є необхідною умовою досягнення цілей інформатизації освіти. Нині пріоритетом для розвитку системи освіти є впровадження засобів ІКТ, які забезпечують доступ до мережі баз даних, розширюють можливості студентів до сприймання складної інформації. Ми погоджуємося з думкою А. Алексюка, П. Воловика, С. Сисоєвої, що впровадження ІКТ повинно здійснюватися шляхом створення індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності в залежності від конкретних потреб, використання можливостей Інтернет, впровадження гнучких технологій у дистанційній освіті, видання електронних посібників тощо. Держава всебічно підтримує використання комп'ютерних технологій у системі оцінки знань, дистанційної освіти, сприяє забезпеченню навчальних закладів комп'ютерами, побудові інформаційно-освітніх мереж, інформаційно-освітнього середовища тощо [7, с. 89].

Єдине інформаційно - освітнє середовище поєднує широкий вибір навчального програмного забезпечення та мережних технологій, включаючи електронну пошту, форуми, програмне забезпечення колективного використання, чати, відеоконференції, записи аудіо та відео, телекомунікаційні проекти та широке коло навчальних інструментів, що базуються на використанні Веб-технологій.

Наші дослідження свідчать, що розвиток єдиного ІОС у навчальному закладі створює нові можливості для подальшого трансформування традиційних форм освіти, на новий якісний рівень.

Аналіз інформаційного поновлення Інтернет-ресурсів, ступінь їхньої структурованості та інтеграції в єдине освітнє середовище дав можливість зробити висновок, що в зв'язку із зростанням обсягу та різноманітністю інформаційних ресурсів виникає проблема їхнього якісного наповнення. Розширення доступу до даної інформації потребує підвищення якості змісту відповідно до завдань та мети навчального процесу. При цьому необхідно розробити методичні матеріали із використання електронних освітніх ресурсів; тематику інформаційного наповнення мережі Інтранет; визначити якість наданих послуг.

Разом з цим потрібно здійснювати постійний та системний аналіз інформаційних потреб користувачів Інтернет-ресурсів, з'ясовувати вимоги до системи, до категорій та критеріїв, фіксації проблем, шляхів їх розв'язування.

Однією з проблем розвитку інформаційно - освітнього середовища, на думку А. Манако, є одержання навчальних матеріалів, що знаходяться на центральному сервері мережі Інтранет, тому ми розробили методику збереження, пошуку та представлення інформації, укріплення інфраструктури доступу до інформаційних ресурсів; створення системного каталогу з усіх ресурсів.

У дослідженні ми враховували той факт, що використання ІКТ на усіх ланках технологічної підготовки фахівців призводить до того, що вони стають: незамінним джерелом інформації; каналом спілкування, що дозволяє здійснювати обмін інформацією (е-mail, форуми, чати); засобом для висловлення та творчості (текстові редактори, графічні програми, веб-сторінки, мультимедійні презентації); інструментом пізнання та обробки інформації; інструментом управління на різних рівнях; інтерактивним навчальним ресурсом [6, с.392].

Водночас, слід наголосити, що метою успішного розвитку ІОС навчального закладу є створення автоматизованої системи цього закладу, котра об'єднує всі підструктури та ланки його діяльності та досягається завдяки створенню єдиного інформаційного простору, розвиненої комунікативної інфраструктури цієї системи; створенню та впровадженню нових форм і методів управління навчальним закладом; зменшенню часового проміжку між одержанням інформації та прийняттям рішення; впровадженню єдиного стандарту роботи з електронними документами, забезпеченню доступності до них; автоматизації, підвищення ефективності роботи з педагогічними працівниками, подструктурами; створенню інфраструктури управління корпоративними знаннями. Мережі Інтернет та Інтранет є ресурсом, що забезпечує доступ до інформаційних матеріалів, вимагає створення інфраструктури, яка дозволила б ефективне збереження, поповнення, управління інформаційними освітніми ресурсами [5].

Розглянемо структуру та можливості використання ІОС на прикладі порталу кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Інформаційне освітнє середовище такого типу забезпечує реалізацію наступних функцій:

- інформаційну, яка надає відкритий доступ до інформації, створює умови для інформаційного

обміну;

- інтерактивну, що дозволяє реалізовувати внутрішньосистемні зв'язки;

- комунікаційну, яка дозволяє підтримувати зв'язки "всередині", а також із «зовнішнім» інформаційним простором;

- координуючу (фіксація та представлення у взаємозв'язку змісту, який адресований різним суб'єктам);

- розвивальну (розвиток інтелекту, особистих творчих якостей);

- культуроформуючу, що пов'язана з інформаційною культурою;

- професійно-орієнтуючу, орієнтовану на профіль майбутньої професійної діяльності [4, с. 165].

Важливим інструментом створення єдиного інформаційно - освітнього середовища є розробка і використання в навчальному процесі електронних навчально-методичних комплексів (ЕНМК).

ЕНМК використовується в таких основних процесах функціонування системи освіти, як навчання, інформування, комунікації. ЕНМК використовується в допоміжних і управлінських процесах: інсталяції, модернізації інформаційних ресурсів, документуванні, навчанні студентів.

В освітньому процесі ЕНМК виконує такі функції:

- збереження навчальних матеріалів з усіх дисциплін;

- вибір змісту, послідовності і методики навчання;

- подання навчальних матеріалів у зручному і наочному вигляді;

- допомога під час розв'язування задач;

- подання звітів і контрольних робіт;

- комп'ютерна модернізація об'єктів і процесів, що вивчаються;

- обробка результатів експерименту;

- підтримка розробки навчальної документації;

- контроль знань [1].

Електронний навчально-методичний комплекс для вивчення навчальних дисциплін, у запропонованому нами вигляді, повинен складатися з:

- анотації до курсу, в якій наводиться коротка характеристика ЕНМК, його преваги, для кого він призначений;

- навчальної та робочої програми;

- керівництва щодо вивчення дисципліни (методичні вказівки для викладача, студента), яке включає в себе вказівки для самостійного вивчення теоретичного матеріалу, виконання практичних завдань; вказівки з технології вивчення навчального матеріалу на певному рівні, послідовності використання всього навчально- методичного комплексу, навчальних модулів, блоків, навчальних одиниць;

- навчального посібника, який містить виклад навчального матеріалу (теоретичного, практичного) відповідної дисципліни, що відповідає робочій програмі та структуруванню на змістові модулі;

- практикуму, що використовується для формування вмінь та навичок на основі застосування теоретичних знань, що застосовуються під час розв'язування практичних завдань;

- тестів або тестуючих систем - використовуються для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу на початковому, проміжному та підсумковому етапах;

- довідників, які містять відповідні матеріали, таблиці, визначення, глосарій з дисципліни;

- електронної бібліотеки курсу містить підручники та посібники, які доповнені аудіо-відео матеріалами, освітніми Internet-ресурсами. [8, с. 172]

- основної частини ЕНМК - навчального посібника, який може виконувати функції підручника і електронного тренажеру. Він має модульну структуру. Зв'язок між модулями здійснюється за допомогою гіперпосилань.

Титульна сторінка ЕНМК розроблена у вигляді Web-сторінки і складається з трьох фреймів, кожен з яких є окремим HTML-документом. Верхній фрейм містить назву комплексу та банери у вигляді динамічних картинок. Зауважимо, що використання динамічних об'єктів у навчальних електронних комплексах повинно бути виваженим, щоб не відволікати увагу студентів від змісту комплексу. Лівий фрейм містить набір динамічних кнопок, кожна з яких за допомогою гіпертекстових посилань зв'язана з відповідним файлом і є прототипом змісту комплексу. Натиснення на кнопки приводить до відкриття змісту файлів у центральному фреймі або окремому вікні.

Під час створення та використання ЕНМК ми намагалися дотримуватися умов, розроблених у психологічній та педагогічній літературі, які полегшують процес сприймання учнями навчального матеріалу:

- відбір навчального матеріалу;

- структурування навчального матеріалу;

- розробка методів і засобів діагностики знань і умінь;

- розробка моделі управління навчально-пізнавальною діяльністю.

Для найбільш ефективного виконання цих завдань, під час створення ЕНМК, ми керувалися принципами, які висвітлені в працях науковців: принципи квантування, повноти, наочності, розгалуження, регулювання, адаптивності, комп'ютерної підтримки, структурності [9].

Розглянемо структуру та основні етапи створення та використання електронного навчально- методичного комплексу з дисципліни «Історія інформатики та інформаційних технологій» (рис. 1). За умов застосування модульного підходу у вивченні курсу слід враховувати аналіз досвіду використання ЕНМК у навчально-виховному процесі, який свідчить, що найбільш ефективними є курси, які становлять навчальні матеріали на основі лінійної і нелінійної схем. За умови застосування лінійної схеми кожний студент на основі послідовного засвоєння навчального матеріалу, що поданий в ЕНМК оволодіває знаннями, як зазначені в навчальній програмі. Нелінійна схема забезпечує роботу з ЕНМК на більш високому рівні, коли студент має можливість звернутися до додаткового навчального матеріалу з метою більш поглибленого вивчення питання, що розглядається [2, с. 485]. Крім того, кожний студент має можливість вивчати додаткові розділи курсу, що мають професійну спрямованість та значущість для майбутньої професії.

Рис. 1

Визначимо проблеми застосування ЕНМК у освітньому процесі:

1. Використання ЕНМК має певні труднощі, що пов'язані з наявністю локальної мережі та відповідного обладнання, яке дає можливість працювати з мультимедіа-програмами.

2. Викладання навчального матеріалу, проведення занять має бути відповідним чином адаптоване для досягнення ефективності використання ЕНМК дисципліни.

Використання ЕНМК в навчальному процесі буде ефективним, якщо робота здійснюватиметься в ЄІОС, тобто, коли обчислювальні ресурси навчального закладу об'єднані в мережу з регламентованим доступом до інформації та обладнання, в яких розгорнуті та функціонують мережеві програмні засоби автоматизації процесів (від електронної бібліотеки до електронного каталогу бібліотеки), навчальних програмних засобів, що інтегровані в єдину інформаційну систему навчального закладу.

Створення сучасного ІОС навчального закладу передбачає:

- проектування, монтаж та налагодження локальної мережі з виділеним сервером, що об'єднує всі комп'ютерні ресурси навчального закладу;

- формування медіатеки та впровадження локальних мережних навчальних програмних комплексів;

- створення єдиної інформаційної бази навчального закладу;

- надання користувачам регламентованого доступу до інформації.

Робота педагога в ІОС потребує модернізації системи методичної роботи навчального закладу, а для цього в навчальному закладі необхідно розробити програму неперервного підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів у галузі ІКТ, використання її у відповідності до професійних потреб і здібностей. У процесі навчання в зв'язку з наявністю навчальної компоненти необхідно чітко дотримуватися психолого-педагогічних, методичних і технологічних рекомендацій. Основними вимогами до ІОС є наявність методики його використання в навчальному процесі, відбір навчальної інформації, взаємозв'язок з іншими засобами ІКТ, що входять у середовище. Інформаційні ресурси мають відповідати всім вимогам, що висуваються до традиційних навчальних видань. Ці вимоги будуються з урахуванням вікових особливостей студентів, забезпечують підвищення рівня мотивації до навчання, встановлюють вимоги до відображення інформації. Побудова інформаційно - освітнього середовища навчального закладу, його використання в освітньому процесі буде мати ефект за умови формування психологічної готовності педагогічних кадрів, адміністрації навчального закладу до діяльності з використанням освітнього середовища, навчання педагогів, студентів та співробітників у роботі з інформаційними ресурсами середовища, організації, обміну досвідом, проведення конференцій з розробки та експлуатації середовища навчального закладу. Визначимо пріоритетні напрями в процесі побудови ІОС:

- з метою модернізації повноцінної корпоративної освітньої системи підготовки майбутніх фахівців необхідно постійно вдосконалювати інструменти обробки, поповнення і одержання навчальної інформації;

- з метою розвитку науково-дослідницьких компетенцій необхідно створити науково-пошукові і проектні ресурси з науковими базами даних і можливостями інтерактивного діалогу;

- з метою реалізації універсальних способів доступу до інформації та її захисту необхідно розробити електронні та механічні системи захисту від несанкціонованого доступу і розвитку бездротових технологій;

- з метою прискорення та спрощення процедур пошуку й одержання інформації необхідно розробити електронний паспорт авторизації співробітників і студентів, уніфікувати доступ у режимі єдиної точки входу на всі ресурси;

- для підвищення інформаційного представництва ВНЗ у мережі Інтернет необхідно організувати спільну роботу всіх подструктур щодо насичення й оновлення інформації в інформаційно-освітньому середовищі навчального закладу.

Висновки

Розвиток єдиного інформаційно-освітнього середовища вносить фундаментальні зміни, завдячуючи цьому кожен учасник освітнього процесу, як будь-який член суспільства, має змогу продовжувати своє навчання, одержує доступ до інформації, можливості співпраці, підвищення свого професійного рівня. Використання інформаційно - освітнього середовища відкриває широкі можливості для використання нових підходів в освіті; вирівнює умови для всіх, забезпечуючи рівний доступ до навчальних матеріалів та використання сучасних технологій.

Список використаних джерел

автоматизований інформаційний освіта навчальний

1. Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти [Монографія] / В.Ю. Биков. - К. : Атіка, 2009. - 684 с.

2. Вознюк О.В. Цільові орієнтири розвитку особистості у системі освіти: інтегративний підхід: монографія /О.В. Вознюк, О.А. Дубасенюк. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - 684 с.

3. Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфере образования: проблемы и перспективы. - М. : Педагогика, 1987. - 265 с.

4. Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: навчальний посібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти - Вінниця: ДОВ "Вінниця", 2004. - 366 с.

5. Зимняя И.А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата современного образования / И.А. Зимняя // Компетенции в образовании : опыт проектирования : сб. науч. тр. / под ред. А.В. Хуторского. - М. : Науч. внедренческое предприятие «ИНЭК», 2007. - С. 33-34.

6. Неперервна професійна освіта: філософія, педагогічні парадигми, прогноз : монографія / [В.П. Андрющенко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, С.Д. Максименко, Н.Г. Ничкало та ін.] ; За ред. В.Г. Кременя.К. : Наукова думка, 2003. - 853 с.

7. Професійна освіта: словник : навчальний посібник ; укладач С. У. Гончаренко та ін. ; за ред.. Н.Г. Ничкало.К. : Вища школа, 2000. - 149 с.

8. Профессиональная педагогика: учебник для студентов, обучающихся по педагогическим специальностям и направлениям [Под ред. С.Я. Батышева, А.М. Новикова]. Издание 3-е, переработанное. - М. : Из-во ЭГВЕС, 2009. - 457 с.

9. Хуторской А.В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты [Електронний ресурс]/ А.В. Хуторской // Интернет-журнал«Эйдос». 2002.- 23 стр. - Режим доступа :

http//www.eides.ru/journal//htm.

References

1. Bykov V.Yu. Modeli orhanizatsiinykh system vidkrytoi osvity [Monohrafiia] / V. Yu. Bykov. - K. : Atika, 2009. - 684 s.

2. Vozniuk O.V. Tsilovi oriientyry rozvytku osobystosti u systemi osvity: intehratyvnyi pidkhid : monohrafiia / O. V. Vozniuk, O. A. Dubaseniuk. - Zhytomyr : Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2009. - 684 s.

3. Hershunskyi B.S. Kompiuteryzatsyia v sfere obrazovanyia: problembi y perspektyvbi. - M. : Pedahohyka, 1987. - 265 s.

4. Hurevych R.S., Kademiya M.Yu. Informatsiyno-telekomunikatsiyni tekhnolohiyi v navchal'nomu protsesi ta naukovykh doslidzhennyakh: navchal'nyy posibnyk dlya studentiv pedahohichnykh VNZ i slukhachiv instytutiv pislyadyplomnoyi pedahohichnoyi osvity - Vinnytsya: DOV "Vinnytsya", 2004. - 366 s.

5. Zymniaia Y.A. Kliuchevbie kompetentsyy - novaia paradyhma rezultata sovremennoho obrazovanyia / Y.A. Zymniaia // Kompetentsyy v obrazovanyy : opbit proektyrovanyia : sb. nauch. tr. / pod red. A. V. Khutorskoho. - M. : Nauch. vnedrencheskoe predpryiatye «YNЭK», 2007. - S. 33-34.

6. Neperervna profesiina osvita: filosofiia, pedahohichni paradyhmy, prohnoz : monohrafiia / [V.P. Andriushchenko, I.A. Ziaziun, V.H. Kremen, S.D. Maksymenko, N.H. Nychkalo ta in.] ; Za red. V.H. Kremenia. - K.: Naukova dumka, 2003. - 853 s.

7. Profesiina osvita: slovnyk : navchalnyi posibnyk ; ukladach S. U. Honcharenko ta in. ; za red.. N.H. Nychkalo. - K. : Vyshcha shkola, 2000. - 149 s.

8. Professyonalnaia pedahohyka: uchebnyk dlia studentov, obuchaiushchykhsia po pedahohycheskym spetsyalnostiam y napravlenyiam [Pod red. S. Ya. Batbisheva, A.M. Novykova]. Yzdanye 3-e, pererabotannoe. - M. : Yz-vo ЭHVES, 2009. - 457 s.

Размещено на Allbest.ru