Сучасні дослідження проблеми формування професійних устремлінь старшокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ УСТРЕМЛІНЬ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Алла Кіящук, директор спеціалізованої

середньої загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 1, м. Хмельницький

У статті розглянуто аспекти проблеми формування професійних устремлінь учнів старших класів. Розкрито поняття професійні устремління особистості учня як внутрішня характеристика мотиваційно- ціннісної сфери особистості, що визначає основний зміст профільного самовизначення школяра і є складовою готовності учня до вибору майбутньої професії. Визначено, що професійні устремління учня передбачають основні, супутні й фонові компоненти. Серед основних компонентів можуть бути: мотиви (пізнавальні, професійні, прагматичні, соціальні); завдання (закінчення школи, вступ до вузу, отримання знань); емоційні (позитивні, негативні); цінності (якісна освіта, знання, атестат, можливість пізнання, розвиток творчості); здібності (загальні та спеціальні); рівень навчальної підготовки (знання та вміння). Обґрунтовано педагогічні умови забезпечення процесу формування професійних устремлінь старшокласників.

Алла Киящук, директор специализированной средней общеобразовательной школы I - III ступеней № 1, г. Хмельницкий

СОВРЕМЕННЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ПРОБЛЕМЫ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ УСТРЕМЛЕНИЙ СТАРШЕКЛАССНИКОВ

В статье рассмотрены аспекты проблемы формирования профессиональных устремлений учащихся старших классов. Раскрыто понятие профессиональные устремления личности ученика как внутренняя характеристика мотивационно-ценностной сферы личности, определяет основное содержание профильного самоопределения школьника и является составной готовности ученика к выбору будущей профессии. Определено, что профессиональные устремления ученика предусматривают основные, сопутствующие и фоновые компоненты. Среди основных компонентов могут быть: мотивы (познавательные, профессиональные, прагматичные, социальные); задачи (окончание школы, поступление в вуз, получение знаний); эмоциональные (положительные, отрицательные); ценности (качественное образование, знания, аттестат, возможность познания, развитие творчества); способности (общие и специальные); уровень учебной подготовки (знания и умения). Обосновано педагогические условия обеспечения процесса формирования профессиональных устремлений старшеклассников.

Alla Kiyaschuk, Director of the Specialized Secondary School of I-III levels number 1, Khmelnitskiy

THE CURRENT RESEARCH ISSUES OF FORMATION OF PROFESSIONAL ASPIRATIONS OF SENIOR PUPILS

The article deals with the aspects of the formation ofprofessional aspirations of high school students. The article discloses the concept of professional aspirations of the individual student as an internal characteristic motivational value of a personality that defines the basic content of the profile of the student self-determination and is part of the student's readiness to the choice of future profession. The author determines that the student's professional aspirations provide the basic, background and related components. The main components are: the motivation (cognitive, professional, pragmatic, and social); goals and tasks (graduation, joining to the university, and the acquisition of knowledge); emotional (positive, negative); values (the quality education, knowledge, a diploma, possibility of cognition, development of creativity knowledge); skills (general and specific); level of the academic training (knowledge and skills). The article studies the pedagogical conditions that ensure the process offorming of professional aspirations of high school students.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Далеко не кожна професія дозволяє людині відчувати себе повноцінним членом суспільства. Більше того, навіть у так званих творчих професіях, які викликають захоплення оточуючи, самі працівники не завжди відчувають себе гідними людьми, яким є чим пишатися. І справа не лише в тому, що не завжди вдається реалізувати творчі задуми, а й у тому, що сама оцінка їхньої праці з боку суспільства, колег не завжди буває справедливою. У підсумку робота, замість того щоб доставити людині радість самореалізації, нерідко призводить до серйозних страждань і відчуттю незадоволення. Відтак, невдале професійне самовизначення і самореалізація може стати серйозною причиною багатьох власне психологічних, життєвих, екзистенціальних проблем. Саме тому звернення до проблематики психології праці в цілому і формування професійних устремлінь зокрема, стає неминучою умовою успішного процесу професійної орієнтації школярів. Особливо гостро постає ця проблема у старшому шкільному віці. Професійний вибір є важливим і для учнів, і для їхніх батьків і для вчителів - саме в цей період закладається підґрунтя для подальшої професійної та життєвої самореалізації особистості [1]. При цьому сучасні дослідження свідчать, що часто старшокласник намагається передбачити своє майбутнє, не замислюючись, як досягти бажаної мети. Допомогти у вирішенні цього непростого завдання покликана школа з профільним навчанням за умов формування професійних устремлінь старшокласників.

Формулювання цілей статті. Цим і зумовлена мета нашої статті, яка полягає в педагогічному досліджені поняття професійних устремлінь учнів старших класів та визначення умов формування професійних устремлінь старшокласників.

Аналіз досліджень і публікацій. Зазначимо, вивчення професійної орієнтації вже не одне десятиріччя знаходиться в центрі уваги вітчизняних та зарубіжних дослідників. Зокрема, теоретико-методологічне обґрунтування поняття професійної орієнтації здійснено в працях Б. Ананьєва, І. Беха, Л. Божович, А. Брушлінського, Л. Виготського, Г Костюка, О. Леонтьєва, В. Мерліна, В. Мясищева, С. Рубінштейна, Є.Старовойтенка, К. Платонова. Вітчизняними дослідниками доведено, що професійні домагання та їх самооцінка є складовими структури самосвідомості особистості, яку репрезентує “образ Я” соціального, життєвого та професійних устремлінь суб'єкта.

Професійна самооцінка особистості розглядається такожу працяхГ Ассаджжі, Е. Ериксона, Маслоу Р. Мея, Ж. Піаже, К. Роджерса, Г Олпорта, Франкла. Представники гуманістичного напряму розвитку особистості розглядають означену складову структури особистості в площині виявлення вікових особливостей становлення “Я-концепції” професійних устремлінь особистості.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Сучасними дослідниками проблем шкільної профорієнтації (Д. Закатнов, С. Крягдже, В. Маркіна, О. Мзльник, Є. Павлютенков, К Платонов, М Пряжніков, В. Сидоренко, В. Синявський, М. Тименко, Б. Федоришин, С. Чистякова, М. Янцур) професійні домагання учнівської молоді розглядаються в безпосередньому взаємозв'язку з внутрішніми механізмами (самопізнання, самооцінка, самовдосконалення) активізації професійного самовизначення особистості і досліджується у площині побудови програми входження молодої людини в певне професійне середовище.

Незважаючи на ретельне вивчення зазначеної проблеми, професійні устремління особистості випускника загальноосвітньої школи не були об'єктом спеціальних досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених. Поза увагою науковців залишилися питання впливу формування професійних устремлінь старшокласника на становлення у них Я-концепції професійного самовизначення, її адекватної самооцінки в умовах соціально-економічної кризи суспільства. Крім того згадано проблема не розглядалася сучасними вченими в умовах запровадження профільного навчання в старшій школі.

Прагнення, в свою чергу - первинне спонукання, почуттєве переживання потреби і тяжіння до об' єкта залежить від міри усвідомлення, воно як динамічна тенденція виражається у вигляді потягу або бажання. В наявності ситуації, в якій можливе задоволення потреб, виникає особливе регулятивне утворення - устремління. Функція устремління полягає в тому, що вказують на предмет, здатний задовольнити потреби в даній ситуації. Більшість вітчизняних авторів дотримуються точки зору, що саме цінності визначають основні якісні характеристики устремлінь, маючи більшу суб'єктивну значимість, а не навпаки. За І. Бехом “...без професійних устремлінь, вираженої професійної мотивації професійне самовизначення стає неможливим”.

Отже, професійні устремління особистості учня - це внутрішня характеристика мотиваційно- ціннісної сфери особистості, що визначає основний зміст профільного самовизначення школяра і є складовою готовності учня до вибору майбутньої професії.

Професійні устремління учня передбачають основні, супутні й фонові компоненти.

Серед основних компонентів наявні:

- мотиви (пізнавальні, професійні, прагматичні, соціальні);

- завдання (закінчення школи, вступ до вузу, отримання знань);

- емоційні (позитивні, негативні);

- цінності (якісна освіта, знання, атестат, можливість пізнання, розвиток творчості);

- здібності (загальні та спеціальні)

- рівень навчальної підготовки (знання та вміння).

Фоновими компонентами є: пізнавальні процеси, темперамент та характер, вольова сфера, рівень інтелекту.

Цільовий компонент відображає мету й завдання, які учень ставить перед собою в процесі навчання й підготовки до професійного визначення.

Мотиваційний компонент визначає систему мотивів вибору школяра.

Емоційний компонент відображає ставлення учня до професії, яку він обирає, ті емоції й почуття, які з ним пов'язані.

Ціннісний компонент - це сукупність цінностей значущих для особистості.

Рівень розвитку основних, супутніх і формованих компонентів дає змогу визначити інтенсивність і стійкість професійних устремлінь особистості учня.

Характерною ознакою для старшокласників є формування життєвих планів, професійних устремлінь [3]. Життєвий план, як сукупність намірів поступово стає життєвою програмою, коли предметом роздумів виявляється не тільки кінцевий результат, а й способи його досягнення. У змісті планів, як зазначає І. Кон, існує низка суперечностей [4]. У своїх очікуваннях, пов'язаних з майбутньою професійною діяльністю і сім'єю, юнаки і дівчата досить реалістичні. Але у сфері освіти, соціального зростання і матеріального благополуччя їх домагання часто завищені. При цьому високий рівень домагань не підкріплюється настільки ж високим рівнем професійних устремлінь. У багатьох молодих людей бажання більше одержувати не поєднується з психологічною готовністю до інтенсивної і кваліфікованої праці. Головне протиріччя життєвої перспективи старшокласників - недостатня самостійність і готовність до самовіддачі задля майбутньої реалізації своїх життєвих цілей.

Готовність до самовизначення, сформовані професійні устремління - це основне новоутворення ранньої юності, що проявляється в відкритті свого внутрішнього світу у всій його індивідуальній цілісності і унікальності, прагненні до самопізнання, формуванні особистої ідентичності, почутті індивідуальної само тотожності, наступності і єдності, самоповазі, становленні особистісного способу буття, прийнятті на себе відповідальності [8].

Сучасні дослідження вказують, що на формування професійних устремлінь загальне перспективне планування життя істотно впливають індивідуально-психологічні особливості. Так, у юнаків на формування професійних устремлінь впливають фактори далекої перспективи і чим більше визначені плани на подальше життя, тим вище рівень сформованості професійного плану і ступінь впевненості в професійному виборі [5].

У дівчат особисті і професійні устремління не пов'язані між собою, для них характерні велика емоційність і ситуативність самовизначення, менш цілісний світогляд. У юнаків професійні устремління органічно формуються в руслі загальної життєвої перспективи. Найближчі плани дівчат визначаються, в основному, пізнавальними інтересами, рівнем емоційної збудливості. У юнаків великий вплив на планування найближчої перспективи надають інтелектуальні показники (комбінаторне мислення, загальний рівень інтелекту) і рівень самоконтролю.

На формування професійних устремлінь старшокласників незалежно від статі впливає рівень сформованості самоконтролю, характеристики соціальної сміливості, інтелектуальні показники. Відомо, що сформовані професійні устремління мають старшокласники з більш високим рівнем інтелектуального розвитку, найбільш успішні у навчанні, морально- нормативні і сумлінні в той же час для них характерна більш висока тривожність [6].

У юнацькому віці спостерігається висока індивідуальна стійкість і чітко виражена статева специфіка професійних устремлінь. Серед дівчат переважають соціальний, артистичний і конфенціональний тип. Серед юнаків - підприємницький, дослідницький і реалістичний. При цьому до моменту закінчення школи професійні устремління старшокласників виявляються достатньо сформовані. Тому, дані про вплив характеру і профілю діяльності, а також адекватного професійного самовизначення на реалізацію і становлення потенціалів суб'єкта діяльності вказують на важливість прогнозування та управління цими процесами [10].

Професійні устремління школяра не є статичними утвореннями, вони постійно розвиваються й удосконалюються. На розвиток професійних устремлінь впливають чисельні зовнішні чинники, зокрема, соціально-економічні умови життя школяра, Сімейні відносини, Сімейні традиції, засоби масової інформації, внутрішньо- колективні тенденції, тощо.

Отже, на підставі знань психологічної і педагогічної наук можна визначити педагогічні умов, які формують професійні устремління особистості школяра у професійній підготовці в школі:

- організація освітнього процесу та основні особистісно-зорієнтованого підходу;

- надання учневі можливостей для вибору профілю навчання й формування індивідуальних освітніх траєкторій;

- реалізація комплексу педагогічних, психологічних, інформаційних, профорієнтаційних заходів, які спрямовані на розвиток готовності учнів до профільного вибору [2].

Відповідно до Концепції профільного навчання у старшій школі, допрофільна підготовка відбувається у 8 - 9 -х класах, однак ми вважаємо, що цю роботу потрібно починати якомога раніше, бо самовизначення дитини - це тривалий і поетапний процес.

Профорієнтаційна робота на початковому етапі (1 - 4-ті класи) передбачає розвиток інтересу до пізнання особистісних індивідуальних рис та здібностей. Це відбувається завдяки завдання виховній системі, творчим заняттям, ігровим моментам, трудовому вихованню. Випускник 4-го класу має внутрішню спрямованість “Я можу і хочу працювати (вчитися)”.

Пізнавально-пошуковий етап професійної орієнтації характеризується формуванням у учнів

Таблиця 1.

Напрямки роботи щодо формування особистісних рис школяра, необхідних для реалізації профільного навчання

5 - 7-х класів стійких навичок до самопізнання і роботи в групі, колективі. Учень 7-го класу має вже чітко сформовану спрямованість та мотивацію “Я хочу вчитися, щоб уміти вибирати”. Засобами реалізації та виявлення внутрішніх мотивів у цей час виступають спецкурси, факультативи інтегрованого характеру, гуртки, студії, секції, клуби. Саме завдяки цьому відбувається формування ціннісних орієнтацій, мотивацій самопізнання, самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення профільної спрямованості [7].

У процесі переходу до наступного, допрофільного, етапу кожен учень має усвідомлювати основні мотиви вибору майбутнього профілю навчання. У цей час учні мають можливість спробувати себе у тому чи іншому напрямку освітньої діяльності в умовах допрофільного навчання; виявити зв'язок своїх можливостей з потребами обраного профілю; співвіднести аргументи “за” та “проти” обраного профілю.

Профільний етап:

- є логічним завершенням профорієнтаційної роботи;

- передбачає підготовку учнів до професійного самовизначення;

- спонукає до оволодіння науковими засадами обраного професійного профілю.

Детальніше відповідні етапи подано в таблиці 1.

Якщо розпочати системну профорієнтаційну роботу ще з молодшої школи, то до моменту переходу в старшу школу і вибору профілю для продовження освіти в учня вже будуть сформовані стійкі професійні уподобання. Вибір профілю відбуватиметься усвідомлено: не тільки відповідно до інтересів школяра, а й з урахуванням його психофізичних можливостей і потреб ринку праці.

Головні учасники забезпечення профільного навчання: адміністрація, класні керівники, психолог, соціальний педагог, педагоги, батьки, учні [9].

Висновки. Дуже часто всі учасники не можуть скоординувати та систематизувати свої дії. Успішною є допомога учневі у самовизначенні залежить від різних форм взаємодії. Тільки завдяки тісній співпраці з іншими учасниками навчально- виховного процесу старшокласник до закінчення школи буде мати чітко сформований інтерес до визначеної професії, що допоможе йому знайти своє місце в житті.

Література

1. Бабанський Ю.К. Методи навчання в сучасній загальноосвітній школі/Ю.К. Бабанський М.: Просвіта, 1985. - 344 с.

2. Божович Л.І. Психологічні особливості особистості старшокласника /Л.І. Божович // Комсомол в школі. - М., 1972. - 64 с.

3. Климов Е.А. Шлях до професії/Е.А. Климов. Л, 1974. - 190 с.

4. Кон І.С. Психологія ранньої юності / І.С. Кон. М.: Освіта, 1989. - 335 с.

5. КостюкГ.С. Роль професійного самовизначення в формуванні особистості /Г.С. Костюк // Проф. орієнтація учнів /упор. З.С. Нечипорук. - К., 1971. - С. 17 - 26.

6. Крягжде С.П. Психологія формування професійних інтересів / С.П. Крягжде. - Вільнюс, 1981. - 195 с.

7. Павлютенков Е.М. Профорієнтація учнів /Е.М. Павлютенков - К., 1983. - 152 с.

8. Психологічні основи підготовки творчого вчителя: Науково-методичний посібник / Ред. кол. ЛМ. Король (відп. ред.) -Житомир: ЖДИ, 1996. -83 с.

9. Чистякова С.Н. Основи профорієнтації школярів / С.Н. Чистякова - М., 1983. - 112 с.

10. Ярошенко В.В. Школа і професійне самовизначення учнів /В.В. Ярошенко - К., 1983. -112 с.